Михайло Жирохов: Висновки зроблені, в разі ескалації Чернігівщина готова зустріти ворога

22.09.2022   22:01 — Агенцiя

Вранці 21 вересня президент росії володимир путін у зверненні до росіян заявив про початок часткової мобілізації громадян країни.

За його словами, призову на військову службу підлягатимуть ті громадяни, які перебувають у запасі, та ті, хто проходив службу у збройних силах, має певні військово-облікові спеціальності та досвід.

Як оголошення часткової мобілізації в росії вплине на перебіг широкомасштабної війни проти України, зокрема чого очікувати Чернігівському регіону? Чи втягне росія у війну білорусь? Чи хочуть взагалі росіяни воювати та чи не почнеться саботаж мобілізації? Та найголовніше, чи достатньо захищене Чернігівське прикордоння? На всі ці питання відповів чернігівський військовий оглядач Михайло Жирохов.

– Путін нарешті виступив із заявою про мобілізацію, тож чого очікувати Україні найближчим часом, зокрема Чернігівському регіону?

– Хоч 21 вересня і почалася часткова мобілізація, потрібен ще деякий час на те, щоб сформувати якісь підрозділи або розосередити по тим підрозділам, які мають втрати. І як правило, це займає півтора-два місяці. Тому очікувати завтра-післязавтра якихось змін на фронті, немає сенсу.

Втім вже 22 вересня з’явилась поки що неперевірена інформація про те, що мобілізованих до 30 років будуть відправляти на фронт без перепідготовки, мотивуючи це тим, що вони тільки нещодавно закінчили службу. Але й це не повинно змінити загальну ситуацію, хоча очевидно може ускладнити її.

З військової точки зору, ситуація на Чернігівському прикордонні погіршується. Тому що наступним кроком, очевидно, буде будь-яким чином схилити пана Лукашенка на участь у цій операції. До цього у російських військ не було сил та засобів, тому що білоруси самі наступати не будуть. Але коли ці резерви з‘являться в руках російських генералів, то дуже велика ймовірність того, що вони вирішать спробувати на міць або Чернігівщину та Сумщину, або Житомирщину та Волинь.

– Тим не менш, Лукашенко заявив, що він не буде у себе в країні оголошувати мобілізацію.

– Лукашенко також заявляв 20-21 лютого, що з його території воювати з Україною ніхто не буде. Тому заяви Лукашенка і його офіційних осіб нічого не значать.

– Тобто, на вашу думку, є ймовірність того, що вже наприкінці цього року може бути якась ескалація на північних кордонах?

– Все буде залежати, як не дивно, від погоди. Тому що взимку практично ніхто активно не воює. І в цей період ніхто не робить ніяких глобальних наступів. Або, коли земля промерзне, як це було в 20-х числах лютого, коли росіяни почали наступ, або навесні. Тому що логістика, особливо нашого краю, практично вся побудована на польових дорогах. І ці польові дороги – лісові, понад лісом, – не дають можливості в повній мірі забезпечити угрупування, яке може наступати.

– Тоді виникає наступне питання. На вашу думку, з того, що можна сказати, чи готові ми тут на Півночі до такого розвитку подій?

– Абсолютно точно і відповідально можу сказати, що так, готові. Зроблені висновки бойових дій, які відбувалися в лютому-березні. Зустрічати супротивника планують на геть інших кордонах. І такого вже не буде, що на перший чи другий день під Черніговом будуть росіяни.

– На вашу думку, який відсоток населення росії щиро та відверто бажає цієї війни? Чи можливі якісь процеси зсередини, які вплинуть на путіна і його верхівку, щоб зупинити цю агресію?

– На жаль, зараз я не бачу таких політичних сил, які можуть, повести на протест, який очевидно буде. Спочатку будуть протести тільки на кухнях та на диванах. Бо немає потрібної політичної сили. За 22 роки путін зачистив дуже щільно політичне поле. І якщо на початку 90-х там ще були якісь національні рухи і утворення, то зараз немає й цього. Тобто сподіватися на те, що на фоні таких масових заворушень пройде якась національна революція, як б не став. Немає активу. Революцію роблять 10% активного населення. А вони або зараз по тюрмам, або виїхали. Немає кому очолити цей бунт.

– Чи хоче взагалі переважна маса росіян воювати? Чи готові вони активно мобілізуватися і йти «За родину», «За свого фюрера»? Чи це все розмови та балачки, і буде просто саботаж цієї мобілізації?

– Дуже важко сказати у відсотках. Але, наприклад, ті полонені, які були у нас на Чернігівщині родом з диких сіл, з Туви. Ці полонені були впевнені та повністю переконані, що тут нацизм, що вони несуть світ руського миру. І я думаю, що це не поодинокі приклади дурману пропаганди.

– Тобто тільки залишається, як сказав Залужний, знищувати всіх, хто приходить на нашу землю зі зброєю?

– Так.

0462.ua