Медичні заклади Чернігівщини готові до переходу на пацієнтоорієнтовану модель надання медичної допомоги

14.03.2020   10:43 — Агенцiя

Днями за ініціативою заступника голови Чернігівської ОДА Наталії Романової відбувся круглий стіл з питань медичної реформи.

Участь в обговоренні взяли перший заступник голови обласної ради Валентин Мельничук, начальник Управління охорони здоров’я ОДА Петро Гармаш, керівники медичних установ Андрій Жиденко, Микола Дейкун, Володимир Фаль, представники об’єднаних територіальних громад та громадських організацій.

Учасники діалогу наголошували, що розпочаті перетворення в медичній сфері є необхідними та потребують завершення, але є певні ризики у низці невизначених питань, що виникли в процесі проведення реформи.

Зазначалося, що на першому етапі реформування 80 відсотків громадян підписали декларації з сімейними лікарями, а за рівнем готовності до другого етапу медичної реформи медичні заклади Чернігівщини увійшли до трійки лідерів. В області створено госпітальний округ, а госпітальна рада Чернігівського округу провела вже два робочі засідання. Розроблено маршрути пацієнтів з різними видами захворювань та патологій, визначено 9 опорних закладів охорони здоров'я.

З 1 квітня має стартувати другий етап медичної реформи, який стосується вторинного та спеціалізованого рівня медичної допомоги. Пацієнтоорієнтована модель медичної реформи передбачає значне підвищення якості медичних послуг. У першу чергу, внаслідок оновлення високовартісного обладнання та підвищення кваліфікації медперсоналу. Фінансування відбуватиметься за новою формою: не за ліжко-день, а за фактично надану медичну допомогу.

– Досить серйозна робота з реформування вже проведена. Створена рада госпітального округу, підготовлені майстер-плани розвитку медичних закладів. Визначені 9 опорних лікарень в області. Тривають проєктні роботи з реконструкції сучасних приймальних відділень. Але попереду ще багато роботи, – зазначила Наталія Романова і додала: – Плануємо об’єднання медичних закладів. Йдеться мова про перехід у підпорядкування обласної лікарні центру радіаційного захисту, шпиталю ветеранів та шкірно-венерологічного диспансеру. Це рішення мають прийняти депутати обласної ради.

За словами Петра Гармаша, лікарні пройшли процес автономізації. На сьогодні підготовлені та подані на розгляд до НСЗУ близько 300 пропозицій медичних послуг, які оплачуватимуться з держбюджету.

Головний лікар КНП «Чернігівська обласна лікарня» Андрій Жиденко повідомив, що очолюваний ним заклад отримав від Національної служби здоров'я 16 пакетів і надаватиме усі види послуг, крім психіатричних.

Порушуючи питання готовності медичних закладів до роботи в умовах нової системи фінансування, учасники круглого столу торкнулися теми спеціалізованих закладів охорони здоров'я. На жаль, механізми фінансування обласного госпіталю ветеранів війни, психоневрологічної лікарні, бюро судмедекспертизи, низки інших закладів та медичних установ залишаються не визначеними. Голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров'я, соціального захисту населення та у справах учасників АТО Микола Дейкун озвучив перестороги, які виникнуть через відсутність фінансування протитуберкульозної служби, коли в умовах епідемії туберкульозу соціально неблагонадійні пацієнти можуть залишиться без необхідної допомоги.

Як повідомила директор обласного центру зайнятості Лідія Падалка, громадяни віком від 45 років за сприяння служби зайнятості мають можливість отримати ваучери на навчання для підвищення кваліфікації. На сьогодні вже є випадки, коли безробітні медсестри підвищують кваліфікацію або проходять перенавчання на затребувані на ринку праці професії.

Про удосконалення роботи медичної галузі та участь органів місцевого самоврядування у процесі реформування охорони здоров'я говорив Корюківський міський голова Ратан Ахметов. До позитивних моментів виступаючий відніс фінансування наданих послуг медзакладом та усунення несправедливо однакового фінансування ЦРЛ, де щорічно проводиться 300 пологів чи хірургічних операцій і тих лікарень, де не було жодного пацієнта. Враховуючи те, що у кожної територіальної громади різні фінансові можливості підтримки медицини та беручи до уваги, що 81 відсоток усіх податків та зборів йде до державного бюджету, то, за словами виступаючого, для проведення медичної реформи замало 2,5 відсотків від ВВП держави.

Головний лікар КНП Чернігівська міська лікарня №2 Чернігівської міської ради Володимир Фаль позитивом у реформуванні галузі назвав проведення аудиту лікувальних та профілактичних закладів, зміну принципів фінансування медустанов.

Проте, за розрахунками Управління, цього недостатньо. Тому розроблено проєкт обласної програми розвитку та підтримки обласних комунальних закладів охорони здоров'я, який буде винесено на розгляд чергової сесії облради.