Влада не звертає увагу на журналістів, бо ті погано пишуть?

03.09.2016   13:00 —

Яким чином чернігівська влада реагує на публікації в ЗМІ та що заважає чернігівським медіа більш відверто писати про владу? Ці та інші питання розглядались під час круглого столу, що відбувся у громадському прес-центрі "Ініціатива".

Однією з проблем чернігівських ЗМІ, що заважає більш відверто писати про владу, громадський активіст Олександр Гашпар бачить у власниках медіа-ресурсів, які не дають журналістам бути до кінця незалежними.
"У нас у міського голови був один телеканал.Після того, як він став мером у нього з'явилось два телеканали. Зачасту він використовує ці телеканали для надання легітимності деяким своїм рішенням. " – зазначив Олександр Гашпар.

Аналітик Сергій Соломаха вбачає проблему залежності ЗМІ у Чернігові у  відсутності як політичного, так і економічного ресурсу. На його думку в Чернігові немає бізнесу, який готовий бути в опозиції до чинної влади.

Не реальність існування ЗМІ, як бізнесу в чернігівських реаліях відзначив і громадський діяч Олександр Бондарєв. Крім того, він відмітив збереження старих схем у медіа-бізнесі, зокрема у питанні передплати друкованих видань.

"Друковані засоби масової інформації залежали від начальника Укрпошти області, від начальників ЦПЗ, тих хто відповідає за підписку на місцях." – розповів Олександр Бондарєв.
Нерівність умов для друкованих ЗМІ відзначив і кореспондент "Голосу України" Василь Чепуний.
"Якщо одна газета розвиваються з нуля, то інша отримує готову матеріальну базу, і тиражі, які і досі формуються поштою." – говорить Василь Чепурний.

Відсутність критичних публікації в друкованих ЗМІ відзначив головний редактор "Світ-інфо" Петро Антоненко. У той же час, за його словами інтернет у цьому плані якісно відрізняється.
"Якщо влада не реагує на публікації в ЗМІ, то це не вина ЗМІ. Ми маємо вказати на проблему. А якщо влада не реагує то це питання до читачів, які цю владу обрали." – резюмував Петро Антоненко.

На думку керівника проекту "Чернігівський монітор" Юрія Паперного у чернігівської міської влади немає ані стратегії, ані тактики роботи зі ЗМІ, а скоріш за все це є "оперативна польова робота".
"Є якийсь матеріал – на нього відреагували. Немає матеріалу – тему замовчали. У нас досить багато тем просто замовчується. " – відзначив Юрій Паперний.

Втім, депутати говорять про часто не високий рівень чернігівських медійників.

"Хотілося б читати більше якісного матеріалу. В Чернігові мало професійних журналістів, які б писали якісні матеріали, їх можна перелічити на пальцях. ЗМІ ціла купа, а журналістів немає. У той же час, журналіст хапається за купу матеріалів, і в нього не завжди виходить якісний контент." – відзначив депутат Чернігівської міської ради Ярослав Ковтун.

Наповненість чернігівських медіа суспільно-значимою інформацією відзначила прес-секретар прокуратури області Тетяна Ліждвой.
"Кожна та інформація, яка висвітлюється – моніториться органами прокуратури в цілому. Безпосередньо прокуратурою області,  або іншими прокуратурами незалежно від місця знаходження. Вся ця інформація опрацьовується." – розповіла представник прокуратури.

Палку дискусію у колі експертів викликала інформація про реагування прокуратури на публікації ЗМІ. На думку частини присутніх вона є недостатньою. На прохання навести конкретний приклад реакції прокуратури Тетяна Ліждвой розповіла про ситуацію, що склалась в чернігівському СІЗО. Тоді, після серії публікацій в ЗМІ представники прокуратури здійснили перевірку умов утримання одного з в’язнів.

Підсумовуючи, присутні дійшли висновку, що в Чернігові дійсно є певний вакуум якісний матеріалів, зокрема журналістських розслідувань, які б і могли стати сильним подразником для реакції міської влади.