Адміністративно-територіальна реформа з наукової точки зору

11.02.2016   12:11 — Агенцiя

Свій погляд на особливості та проблеми реформування адміністративно – територіального устрою Чернігівської області висловив під час зустрічі за круглим столом доктор географічних наук, професор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Микола Барановський.

У своєму проекті науковець прагнув на основі аналізу демографічних і розселенських характеристик області, інших впливових чинників розробити оптимальну мережу територіальних громад Чернігівщини та сформувати пропозиції щодо формування повітів в регіоні.

Аналізуючи ситуацію, Микола Барановський зазначив, що в проекті реформування області, що діє сьогодні, існує немало неузгоджених та незбалансованих моментів. Зокрема, передбачувані громади суттєво, часом у кілька разів, відрізняються за площею території та кількістю населення. Наприклад, запланована територія Галицької громади становить 82 км2 , а Бобровицької — 1400 км2 . Аналогічно і з чисельністю населення — у Костобобрівській громаді може бути 1420 жителів, а у Бахмацькій — 34,5 тисячі.

На думку професора географії, в області має бути створено 57 об’єднаних громад, які не будуть так сильно різнитися та більше відповідатимуть вимогам реформування. При цьому важливо враховувати перспективи (точніше, безперспективність) деяких населених пунктів, адже у 131 селі області зареєстровано 5 і менше жителів.

Застосувати науковий підхід Микола Барановський пропонує і при утворенні повітів та удосконаленні структури та просторової організації мережі закладів освіти. І тут, на жаль, було констатовано сумну статистику: 67% шкіл області — малокомплектні, тобто мають 40 і менше учнів (середній відсоток по Україні — 27%). І то при тому, що держава перестає з 1 вересня наступного року фінансувати школи, де навчається менше 25 дітей (за винятком початкових).

Голова Громадської ради при облдержадміністрації Вадим Антошин під час обговорення проекту висловив думку, що чи не найголовнішим принципом будь-якої реформи має бути «не нашкодь». Тому, перш ніж закривати школи, слід подбати про якісний підвіз дітей до нових навчальних закладів та роботу для вивільнених вчителів. Аналогічно — і з мережею медустанов.

Експерт Офісу реформ у Чернігівській області Микола Силенко звернув увагу присутніх на те, що об’єднані територіальні громади вже сьогодні мають значно більші бюджетні можливості, тому спроможні будуть організувати підвіз своїх дітей до школи.

Підтримала цю думку і Ірина Грозенко, голова постійної комісії обласної ради з питань розвитку і реформування місцевого самоврядування, децентралізації та європейської інтеграції. Як керівник Чернігівського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, вона розповіла, що об’єднані громади мають значно більше можливостей. Наприклад, бюджет Макіївської громади після реформування зріс з близько дев’ятисот тисяч гривень до понад шести мільйонів, а Кіптівської — з 5 до майже 13 мільйонів. Зрозуміло, що завдяки такому фінансуванню можна розв’язати значно більше соціальних проблем.

Ірина Грозенко наголосила, що реалізація адміністративно-територіальної реформи необхідна, оскільки дозволить підвищити рівень життя в українському селі, фактично, вберегти його від вимирання.

Голова постійної комісії обласної ради з питань управління та розпорядження об’єктами комунальної власності Анатолій Мельник вважає хід децентралізації надто повільним. Він також запропонував місцевій владі та громадськості активніше відстоювати у ході реформування інтереси області, зважаючи на її територіальну та демографічну специфіку.

Учасники зустрічі за круглим столом, підсумовуючи обговорення, визнали актуальність проекту та запропонували винести його на розгляд Громадської ради, запросивши на її засідання і керівників області.