Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Четвер, 24 вересня, 02:32:05

Юрій Ткач: "Поганий той солдат, котрий не мріє стати генералом"

21.07.2015   13:59Агенцiя

Знайомтеся, це начальник управління культури Чернігівської міської ради Юрій Ткач. Молодий, ініціативний, амбітний, вільно володіє англійською, як-то кажуть, - «чиновник нової формації».

На цій посаді вже близько року. Має багаторічний адміністративний досвід в освіті та громадському секторі, президент Чернігівської міської організації «Євроклуб».  А ще – кандидат у народні депутати по 205-му виборчому округу, якого висунула нова політична партія з, до речі, чернігівською пропискою під назвою «Республіка». Про все це пан Юрій ексклюзивно розповів читачам нашого видання.

«Українська – найрідніша»

- Пане Юрію, у переважно російськомовному Чернігові Ви один з небагатьох чиновників, який вільно володіє українською й спілкується державною мовою навіть у побуті. Це Ваша принципова позиція?

- Справа в тому, що я хоч і народився в Чернігові, але дитинство провів у невеличкому дуже мальовничому селі Зайці під Черніговом, де жили мої батьки. В школу ходив до Михайло-Коцюбинського, навчання там велося українською, ця мова для мене найрідніша. До речі, років 10-15 тому мене частенько запитували: Ви з Західної України? Бо тоді ж українська була у нас не дуже поширена. В родині батьків розмовляли «говіркою» - змішаною мовою, у нас же практично в кожному районі Чернігівщині є своя говірка чи суржик. Коли вступив до Чернігівського педінституту, викладання велося і українською, і російською, тож я вільно володію обома мовами, навіть трьома – ще й англійською, адже закінчив уже педуніверситет за спеціальністю «Історія та іноземна мова». І, до речі, хочу подякувати викладачам і в школі, і в інституті, бо саме завдяки їхнім старанням, як би це високопарно не звучало, нині вважаю себе свідомим патріотом. Думаю я також українською, зі своїми дітьми спілкуюся українською, а от дружині легше говорити російською. Я не вважаю, що це проблема, українську вона добре розуміє. Набагато важливіше, щоб люди «були на одній хвилі». 

Зі сфери освіти – до культури

- За освітою Ви педагог, як же професійний шлях привів Вас до сфери культури?

- Ще навчаючись в інституті я почав працювати в школі, спочатку - у 19-й, потім у 33-й, це був гарний підробіток для студента. Далі перейшов до ліцею №15, загалом 15 років відпрацював у освіті, викладав іноземну мову.

Мене запросили спочатку до Славістичного університету, потім до Європейського старшим викладачем, а далі й заступником з виховної роботи. Тому мій прихід у культуру не можна назвати випадковим. Мене вже знали як організатора певних заходів, разом з Регіоною Гусак ми організовували «Фестиваль країн Європи» в Чернігові, активно співпрацювали з міською радою. В травні 2011-го мені запропонували взяти участь у конкурсі на вакансію заступника начальника управління стратегічного розвитку міста та туризму, я пройшов, відпрацював там півроку, а далі перейшов до міського управління культури, заступником Олега Павловича Васюти з подальшою перспективою очолити це управління.

- Тож саме Олега Павловича можна вважати Вашим наставником у сфері організації роботи одного з підрозділів міської ради?

- Це була добра школа, я справді багато чому навчився, побачив роботу органів місцевого самоврядування, як-то кажуть, з середини. Багато хто думає, що це легкий кусень хліба. Особисто мені було непросто, тому що чиновник скований певними рамками, регламентом, з якого ти, може, й хочеш вийти, але не можеш. Крім того, треба виконувати купу паперової роботи, які віднімає час. А його можна було б використати ефективніше. Олег Павлович дійсно був моїм вчителем у сфері організації заходів, фестивалів. Він людина старої школи, тому дуже ґрунтовно підходить до організації заходів. Всі в міськраді знали: якщо щось треба провести на належному рівні, перекидали цю справу на управління культури, бо Васюта зробить якнайкраще. Особисто я не був фахівцем у сфері культури. Так, я навчався за направленням міськради і став магістром державного управління. Я свідомо вибрав ширшу сферу, тому що бачу себе не тільки начальником управління культури. Як то кажуть: поганий той солдат, котрий не мріє стати генералом. У будь-якій сфері має бути професійний ріст. А щодо нашого управління, нам не бракує фахівців: художників, музикантів, режисерів, з якими можна і треба працювати. Таке творче ядро у нас уже є, продовжуватимемо все найкраще, що було напрацьовано до нас, і намагатимемося щось нове придумувати, пропонувати, проводити.

Громадський сектор як сходинка до кар’єри

- Чи продовжуєте Ви активну громадську діяльність?

- Щиро кажучи, основна робота забирає практично весь час, хоча, може, і не варто розділяти основну роботу та громадську, адже ми для громади працюємо. Наші заходи – для людей, не для галочки. Нехай не все виходить на 100%, але намагаємося, щоб вони несли заряд і культурологічний, і виховний, і патріотичний. У громадському секторі я з 1997 року, був задіяний у виборчому процесі як член КВУ (Комітет виборців України). Жодного разу не був членом комісії, але багато разів спостерігав за ходом виборчих перегонів. У 2003-му побував у Польщі в ході навчальної поїздки для активістів, і саме там побачив, наскільки ефективно працює третій сектор. Коли повернувся, створив громадську організацію «Євроклуб», досі вважаюся її президентом. Якщо буду й надалі активно працювати в органах самоврядування, то, напевно, передам керівництво комусь іншому. «Євроклуб» організував кілька проектів локальних, один з них – «Фестиваль країн Європи» у Чернігові. Потім ми провели серію навчальних тренінгів для викладачів, які є керівниками євроклубів по області, видали збірку, провели 4 науково-практичних конференції на цю тему. Зараз я більше працюю в напрямку взаємодії з громадськими організаціями. Те, що ми можемо, що від нас залежить, ми робимо: або приміщення надаємо, або транспортом забезпечуємо, або організаційно щось підказуємо. На цей момент моя громадська діяльність перейшла більше у русло громадсько-політичної.

«Кадри вирішують все»

- Так, минулого року Ви брали участь у виборах до парламенту як кандидат від Радикальної партії. Як подружилися з цією політичною силою і чому зараз представляєте зовсім іншу?

- Багато чого у нас в житті складається завдяки особистим стосункам.Так було і в мене. Нинішній народний депутат України Олег Купрієнко від Радикальної партії, з яким ми давно знайомі, у нас гарні взаємини, минулого року запропонував мені балотуватися від Радикальної партії, і це було для мене несподіванкою. На той момент я не вважав себе готовим до активної політичної діяльності. Напевно, цю пропозицію можна пояснити просто – «кадровий голод». Це складне питання для багатьох політичних сил. «Кадри вирішують усе» – і від цього ми нікуди не подінемося. І в органах місцевої влади так само. Можливо, була зроблена ставка на те, що мене дещо знають у місті, через мою діяльність в сфері освіти і культури. Водночас, зараз на горизонт вийшло багато нових особистостей, що здобули собі популярність на мітингах, на Майдані. Особисто я на Майдані я не був, але не тому, що не хотів, а тому що мав роботу, яку не міг залишити. Всі ці події ми сприймали близько до серця, обговорювали в родині, дуже вболівали. Втім, я вважаю, що кожен має займатися своєю справою. Ми тут, на своєму місці, - виховувати молоде покоління, щоб ідеали Революції Гідності втілювалися в життя, і це теж дуже важливо. Так, я не стояв під кулями, але схиляю голову перед тими людьми, які були на Майдані. Щоправда, не все те, за що люди стояли на Майдані, нині досягнуто. Тому нам є, над чим працювати.

Повертаючись до теми виборів, хочу зазначити, що я знав своїх конкурентів, тверезо оцінював ситуацію й не очікував, що наберу багато голосів. Робота була побудована таким чином, аби провести максимальну кількість депутатів по партійному списку, адже рейтинг партії на Чернігівщини доволі високий. Риторика лідера партії Олега Ляшка – зрозуміла, проста. Багато хто з членів партії її підхоплює, але все одно це звучить не так, як у Ляшка. Але інколи популізм переважає над здоровим глуздом. Інколи ми чуємо більше риторики, ніж бачимо конкретних справ.

- Може, Ви не настільки радикальний, як пан Ляшко?


- Може, я ще радикальніший! Радикальний – це рішучий, а я за рішучі зміни! Я не відійшов від тієї позиції. Переконаний, що реформи не мають тривати 20 років. А у нас кожен новий уряд приносить щось своє і перекреслює все, що було зроблено раніше. І тому ми ходимо зі сторони в сторону, крок назад, півкроку вперед. Нема стабільного напрямку руху. Тому зараз я не відкидаю того, що говорив раніше, навіть у моїй нинішній програмі є деякі пункти, що перекликаються з тієї старою програмою (про культуру). Але особисто я відчув і побачив, що не все мене задовольняє, що з деякими тезами я би посперечався. Крім того, у діях партії прослідковується більше демагогії, ніж реальних справ.

«Республіка – це спільна справа»

- І як же Ви здобули підтримку в іншої сили - нової Партії «Республіка»?

- З цими хлопцями я був знайомий давно,  значна частина Чернігівської команди – це вихідці з громадського руху, а саме – із Студреспубліки. Я знав, що вони будуть створювати політичну силу. Я брав участь у їхніх заходах, спостерігав за діяльністю, і вона мені дуже імпонує. Вони багато працювали над стратегією розвитку України та Чернігова зокрема. І ось люди, які виросли на цих ідеях, заснували Партію «Республіка». З латині «республіка» – це спільна справа. Україна – це наша спільна справа, Чернігів – це наша спільна справа. І лише об’єднавшись, лише разом ми можемо щось тут змінювати. Ці ідеї мені ближчі, відповідають моєму світогляду. Це модернізація, зміни, але на основі підходу реальної програми дій.

Мені імпонує, що партія формується знизу, нема якогось вождя, лідера, який роздає всім накази. Керівник партії – Олександр Щерба, чернігівець. Юридична адреса партії – в Чернігівському районі. Наш міський осередок один з найактивніших. Ми проводили соціологічне опитування та з’ясували, що багато людей чекають нові обличчя, нову політичну силу. Ми розуміємо, що не можемо мірятися силами та ресурсами з олігархами, наша основна задача – показати, що у нас є місцеві діячі. Гадаю, що з тими людьми, які зараз вважаються моїми суперниками, ми зможемо працювати надалі, зійдемося на спільній платформі, ми готові об’єднувати навколо ідеї, програми, а не навколо людини. Якщо навколо людини – це знову вождізм. В Партії «Республіка» я почуваюся краще, бо тут середовище більш інтелектуальне, люди активні, молоді, прагнуть щось змінювати, бо їм тут жити, більшості членів партії до 30 років. Наша команда буде брати участь у виборах до міської ради. Тут можна працювати над реальними справами.

Начальник з викруткою в руках

- Пане Юрію, про політику і роботу ми вже поговорили, давайте тепер згадаємо про особисте. Коли у вас з’являється вільний час, чим займаєтеся?

- Люблю театр, на щастя, і моя дружина, і друзі поділяють це захоплення. Колись навіть займався в драматичному гуртку і мріяв грати на сцені, тому до театру у мене особлива прихильність. Нещодавно побували на виставі Андрія Бакірова «Смішні гроші» в обласному академічному театрі. Це дуже легка, дуже смішна вистава, і начебто все зрозуміло, але є інтрига, ми отримали справжнє задоволення, відпочили душею.
Велосипед – ще одне наше спільне хобі. Катаємося часто. На роботу я так не їжджу, бо не зажди зручно в костюмі, але вечорами забираємо друзів, їдемо подалі від асфальту – за пішохідний міст чи в Ялівщину. Прекрасні місця є в селі Зайці, де я жив. Там і порибалити можна. Це допомагає підтримувати фізичну форму. Ще люблю квести, це дуже цікаво, це водночас і фізичне навантаження, і розумове. Люблю настільний теніс. Люблю читати. Захопився творчістю Андрія Кокотюхи, нещодавно відкрив для себе творчість цього нашого земляка. Свого часу я багато читав, коли вчився на історико-філологічному. Люблю щось майструвати руками. Якщо терміново щось необхідно відремонтувати і не має часу чекати спеціаліста, то я і особисто можу налагодити розетку чи комп’ютер. Я не вважаю, що це соромно для керівника, навпаки, особливо, коли необхідно швидко приймати рішення. По дому також намагаюся максимально все робити власноруч.

- А мріями поділитеся з нашими читачами?

- Хочеться побувати в якомога більшій кількості країн світу, подивитися різні культури, бачити нові місця. Позаминулого року ми з дружиною проїхали Західною Україною, відвідали п’ять міст: Чернівці, Франківськ, Бучач та інші. Подорожували поїздом і автобусом, вибирали дешевші готелі, щоб зекономити. І цілий день гуляли з рюкзаками за плечима. Минулого року збиралися проїхати по шевченківських місцях, але війна завадила. Цього року поки що нікуди не плануємо їхати, але друзі запрошують до Карпат, знають там мальовничі маршрути. Взагалі у нас в Україні дуже багато чудових місць! Так що, зовсім не обов’язково для відпочинку їхати далеко за кордон. Хочеться, щоб у нас в країні нарешті стабілізувалася ситуація. Хочеться, щоб громадяни свідомо обирали тих своїх представників, які б відповідально ставилися до посадових обов’язків, працювали заради громади, щоб люди могли жити в достатку. Це така загальна мрія. А особисто для себе хочу найбільше – просто пізнавати світ.

Вероніка Приходько
PR

Останні новини Чернігівщини

Виявлено 115 нових випадків COVID-19

Виявлено 115 нових випадків COVID-19 16:41

За даними Управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА станом на 23 вересня в області зафіксовано 115 нових випадків COVID-19.

Перші випадки вандалізму з’явились на Чернігівщині

Перші випадки вандалізму з’явились на Чернігівщині 12:32

З моменту офіційного старту виборчої кампанії 5 вересня спостерігачі ОПОРИ фіксували випадки пошкодження політичної реклами на Чернігівщині, а саме 3 білборди заляпані фарбою та розмальований сітілайт виявили представники ОПОРИ в місті Чернігові.

Патрульні допомогли чоловікові, який перебував у безпорадному стані

Патрульні допомогли чоловікові, який перебував у безпорадному стані 12:24

Близько 23-ї години, на лінію 102 надійшло повідомлення, що людина потребує допомоги.

Упродовж минулої доби рятувальниками ліквідовано 5 пожеж, одну людину травмовано

Упродовж минулої доби рятувальниками ліквідовано 5 пожеж, одну людину травмовано 12:16

Минулої доби підрозділи обласного Управління ДСНС 5 разів залучались до ліквідації пожеж, 2 з яких виникли у житловому секторі громадян, 2 в природних екологічних системах та 1 на об'єкті.