Чи готова місцева влада не лише до повноважень, а й до відповідальності – результати круглого столу

05.05.2015   07:42 — Агенцiя

Нещодавно в дискусійному клубі «Експертна думка» відбувся круглий стіл на тему «Конституційна реформа і місцеві вибори: загрози і перспективи» за участі депутата Верховної Ради України Олександра Черненка. Присутні політичні економічні експерти та журналісти мали змогу поділитися думками щодо адміністративної реформи, децентралізації та виборів до місцевих рад в жовтні 2015 року.

За словами Олександра Черненка, серйозні реформаційні процеси,що відбуваються сьогодні в Україні, проходятьне так просто й так гладко як цього б хотілося. Однак, Україна має пройти шлях зміни Конституції та перейти до децентралізації. Народний депутат відмітив, що існують думки про те, що в умовах війни, сепараційних настроїв децентралізація може мати негативні наслідки. Є побоювання, що до влади можуть прийти антидержавні сили, котрі в умовах отриманих повноважень матимуть змогу перетворити країну на роздріблені князівства. Це виклик для всіх нас, і слід сьогодні всім разом подумати, яким чином, провівши цю обов’язкову для нас реформу, зробити її ефективною і мінімізувати ризики, зазначив народний обранець.

Олександр Черненко зазначив, що Україну ще чекає судова реформа, реформа прокуратури та правоохоронних органів і все це вимагає змін до Конституції, але наразі децентралізація приорітетна.

Уже до середини травня конституційна комісія, що працює над проектом децентралізації повинна запропонувати ті зміни, що будуть стосуватися реформи самоврядування і реформи децентралізації. «Щоб ці зміни набули чинності має пройти дві сесії ВР: в першу сесію за поданий проект має проголосувати 226 депутатів, далі він направляється до Конституційного суду, який має дати позитивний висновок по ньому, тоді проект повертається на розгляд другої сесію Верховної Ради, де за нього має проголосувати 300 депутатів», - пояснив Олександр Миколайович. Народний депутат впевнений, що перше читання в Парламенті проект реформи пройде, але далі можуть початися складнощі, пов’язані з затягуванням розгляду проекту Конституційним Судом.

Якщо все йтиме за ідеальним сценарієм, зміни до Конституції країна отримає вже в жовтні 2015 року, припускає пан Черненко та наголошує, що зміни до Конституції нададуть правову легітимну базу, але сам процес децентралізації набагато довший і завершиться не раніше кінці 2016-початку 2017 року.

У процесі децентралізації влади Україну очікує об’єднання громад та передача більшості повноважень місцевим органам влади, в тому числі бюджетів. Якщо питання об’єднання громад в населення викликає супротив, то отримання більших повноважень місцевою владою сприймається дуже оптимістично. Однак, з перевагами від отриманої самостійності збільшується й відповідальність. Звинувачувати в поганих дорогах чи недоліках в роботі ЖКГ буде нікого, крім себе. «Чи готова місцева влада не лише до повноважень, а й до відповідальності», ставить риторичне питання Олександр Черненко.

Інше питання, котре зачепив депутат Верховної Ради України, стосувалося місцевих виборів, що за чинною Конституцією мають відбутися 25 жовтня цього року. «Обирати місцеві ради ми будемо з одними повноваженнями, а отримати вони можуть зовсім інші», - зазначив нардеп та зауважив, що серйозно ускладнює процес підготовки виборчого законодавства та саму виборчу кампанію.

В ході обговорення серед експертів, що брали участь в круглому столі, розгорнулася дискусія. Наводилися приклади процесу децентралізації в країнах Прибалтики, де під цю реформу виділялися кошти, але вони були спрямовані на конкретні проекти. Олександр Соломаха вважає, що завдяки конституційній реформі депутат отримає певні повноваження на вплив в регіоні, на виконавчу владу, але без стартового фінансування ці повноваження не матимуть повномасштабного ефекту.

Юрій Паперний висловив сумніви щодо реальності впровадження конституційної реформи на фоні виборів до місцевих рад, оскільки, на думку політичного експерта, в обох випадках задіяні одні і ті ж «гравці», активність котрих в одній сфері призводить до гальмування в іншій.

Віктор Тарасов, представник правозахисної громадської організації, висловив думку багатьох в тому, що країна потребує кардинальних змін. Однак, у громадського діяча також є побоювання, що на фоні підготовки до прийдешніх місцевих виборів, період літніх відпусток процес децентралізації може бути перенесено на наступний рік і виникає питання чи збережеться до того часу парламентська коаліція, чи знайдеться 300 голосів для проведення відповідних змін. Експерт згоден, що до будь-яких реформ треба підходити виважено і поступово, але втрачати час уже не можна.

Ірина Соломаха впевнена, що розбудовувати регіони наразі депутати місцевих рад не здатні, оскільки це, переважно, підприємці та бізнесмени, котрі або займаються фінансуванням, або його шукають у вузьких колах. І тому українцям слід дуже прискіпливо і ретельно підійти до питання, кому віддати голос на виборах, бо саме новообрані депутати будуть творити адміністративну реформу. «Який вибір буде зроблено, таку систему господарювання ми і матимемо», вважає помічник народного депутата.

Тетяна Бойко зауважила, що децентралізація влади без громадського контролю – це більше грошей корупціонерам та бандитам. І зараз, коли громадянське суспільство через власну пасивність не контролює владу, навчати людей – першочергова задача, котру виконують саме громадські організації.

Експерти відмітили низьку комунікативну взаємодію влади і народу в питаннях реформ, але пов’язано це з відсутністю самою владою кінцевого бачення реформи. Активна роз’яснювальна робота розпочнеться після розгляду проекту реформи в першому читанні на сесії Верховної Ради, коли будуть відомі всі її особливості, вважає Олександр Черненко. Депутат висловив надію, що проблем, з котрими стикалися на минулих виборах, вдасться уникнути, однак, на думку парламентаря, малоймовірно, що все пройде гладко та ідеально.