Перспективи для соціально-економічної сфери в Україні в найближчі роки гнітючі, - експерти

27.12.2014   11:34 —

26 грудня в Дискусійному клубі «Експертна думка» відбувся круглий стіл на тему: «Чи зможе держава в умовах кризи захистити простих громадян, вкладників банків та позичальників?».

Під час дискусії експерти розглянули проект бюджету на 2015 року, становище економіки країни, та як все це впливає на життя пересічного українця, відношення НБУ та МВФ до кредиторів, позичальників та вкладників банків, корупції, впливу МВФ на формування політики Кабміну, ролі місцевої громади в контролі за владою, ситуації на валютному ринку країни тощо. Намагалися визначити, яким чином держава може захистити вкладників та позичальників банків та які законодавчі ініціативи можуть стати компромісними та вирішити проблеми валютних вкладників.

Іван Карасьов, голова громадської організації "Рух за справедливість", на правах модератора, почав засідання круглого столу з експрес-огляду економічної ситуації в країні та регіонах, відмітивши катастрофічне падіння рівня життя, який в порівнянні з минулим роком знизився вдвічі. «Працюємо, щоб виживати, а не жити», - був змушений визнати Іван Карасьов.

Сьогодні Україна винна МВФ, міжнародним фінансовим структурам та іншим країнам близько 70% бюджету, а це 1,3 трильйона гривень. І держава в’язне в цій борговій ямі все глибше, беручи нові кредити для обслуговування старих, відзначив експерт. «Дитина, що народжується на території України, уже винна», - констатував голова ГО "Рух за справедливість".

Також Іван Карасьов зазначив, що якщо в 2015 році буде залучено 17-20 мільярдів доларів кредитних коштів, то це призведе до збільшення держборгу до 80% ВВП. «У 2015-2018 роках Україна повинна виплатити 52% від свого держборгу, що складе 32 мільярди доларів. У 2019-2046 роках - 42% держборгу. Середній термін погашення - 4,5 року. Криза в Україні настала, коли держборг перевищив 60% ВВП. В країні може бути оголошений дефолт, чого ми всі і боїмося», - додав він.

Аналізуючи ситуацію з банківською системою в країні, Михайло Шкурін, громадський активіст, нагадав присутнім про марш вкладників та позичальників банків під Верховною Радою, що відбувся 16 грудня в Києві, та зазначив, що більшість протестуючих були з Чернігівської та Сумської областей. Громадський активіст відмітив ріст соціального напруження серед населення: разом з клієнтами банків на акції протесту виходять профспілки вчителів та транспортників. Під час фінансового майдану люди зіткнулися з нерозумінням та небажанням влади почути своїх громадян, людям доводилося силою вимагати дотримання їх прав.

Михайло Шкурін також відзначив введення в дію мораторію на виселення з заставної квартири (раніше банк міг законним чином позбавити житла). Громадський активіст розповів, що нещодавній Меморандум, підписаний всіма банківськими структурами, що ніби-то представляють інтереси вкладників та позичальників, та Міжнародним валютним фондом не має юридичної сили, до того ж в ньому не прописано якими будуть процентні ставки, штрафи, пеня, що знову вивело людей на мітинги. Активіст також відмітив проблеми з рефінансуванням банків, їх націоналізацією, компенсацією вкладів до 200 000 грн, та понад цієї суми.

«Національний банк, розуміючи, що комітет Верховної Ради підіграє людям, зібрав всі комерційні банки, представників Міжнародного валютного фонду, а також підконтрольну йому громадську раду НБУ і прийняв меморандум нібито від імені всіх вкладників-позичальників України. Цей меморандум - документ, нічого не значущий», - підкреслив Михайло Шкурін.

Головною причиною проблем в банківському секторі Михайло Шкурін вважає безвідповідальність чиновників та невиконання ними своїх обов’язків перед громадянами. З ним погоджується Віктор Тарасов, керівник Чернігівського громадського комітету захисту прав людини, котрий вважає, що відповідальними є обидві сторони, але сам правозахисник все ж вірить в щасливий розв’язок кризового становища в державі.

«Зараз люди, зокрема вкладники банків, почали виходити на вулиці. Пригнічує, що для них зараз це остання спроба достукатися до влади. Вони розчарувалися в політиках і правових механізмах захисту своїх прав. У цьому насамперед винна політика нашої влади і НБУ, Кабміну», - вважає Віктор Тарасов.

Наталія Дрозд, керівник Центру «Доброчин», вважає, що для розвитку країни та подолання існуючих проблем має бути міцний комунікативний зв’язок між владою та народом.

Керівник Чернігівського Центру Прав Людини Олександр Підгорний та політичний експерт Юрій Паперний, обговорюючи реформи влади, зійшлися в думці, що жорстке посилення податкового тиску призведе до переходу бізнесу «в тінь», його функціонування в обхід податкової служби.

Олександр Підгорний зазначив, що в Україні в цьому році немає результатів боротьби з корупцією. «Силовики звітують про боротьбу з корупцією і красиво говорять, що заводять якісь кримінальні справи. А ніхто в бюджет нічого не повернув, у в'язницю нікого не посадили, протоколів немає. Так боремося з корупцією чи ні?», - зазначив він.

Сергій Соломаха, економічний та політичний оглядач, відзначив, що Уряд має робити реальні кроки в подоланні кризи і вони не можуть подобатися всім. Але громадяни також мають боротися за свої права та покращення умов праці, не чекаючи рішення згори, вважає експерт. «Треба, щоб люди самі включилися в цей процес», - акцентував Сергій Соломаха.