Як громадам Чернігівщини пройти краш-тест на спроможність в умовах війни?

26.09.2022   13:28 — Агенцiя

Знелюднення територій, втрати в економіці, руйнування інфраструктури, прогалини в місцевих бюджетах, – далеко неповний перелік проблем з якими зіштовхуються громади Чернігівської області після вигнання рашистських окупантів.

Що робити громадам в цій ситуації та як залучити ресурси для свого розвитку, – з’ясовували учасники семінару «Як активізувати бізнесову та іншу господарську діяльність мешканців громад за умов війни», який пройшов у Чернігові 22–23 вересня 2022 рр.

Це перший захід із циклу навчань для голів територіальних громад  (заступників, секретарів рад) в рамках проєкту «Підвищення ефективності та результативності діяльності територіальних громад за умов війни: виклики та відповіді». Його реалізують Чернігівський регіональний центр підвищення кваліфікації та Сіверський інститут регіональних досліджень за підтримки Фонду Ганнса Зайделя.

Учасників зібрання привітали керівник апарату обласної військової адміністрації Наталія Мужикова та заступник голови обласної ради Ніна Лемеш. Вони закликали присутніх скористатися нагодою живого спілкування, обміну досвідом, а також думати про подальший розвиток, а не лише ліквідацію наслідків. Тобто, – «навчатися, розвиватися самим та розвивати власні громади».

З очільниками громад працювали відомі експерти в царині децентралізації – директор із питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук  та директор ГО «Інститут розвитку територій» Юрій Ганущак.

 «В умовах війни класичні схеми та стандартні процедури не працюють. Потрібні асиметричні рішення. У вас дуже специфічна територія, що стала тупиковою. Великий бізнес сюди не зайде через загрози, населення скорочується. Тому один з виходів – зміна структури місцевої економіки, її диверсифікація, підтримка діяльності індивідуальних господарств. Але важливе забезпечення не лише внутрішніх потреб громади, а й вихід на внутрішній та зовнішній, західний ринки», – наголосив директор із питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук.

Разом з учасниками зібрання експерти визначили найболючіші питання, що турбують громади Чернігівщини (загрози на зиму, прогнози на весну), спробували визначити ступінь їхньої залежності від зовнішніх ресурсів та компоненти, з чого має складатися «подушка безпеки» для громади.

Насамперед – це продовольство, самостійне забезпечення громади продуктами харчування. Важливо, щоб кожне індивідуальне домогосподарство, маючи належну підтримку, щось продукувало. А ще краще – сукупність маленьких підприємств, які забезпечують зайнятість та доходи місцевого бюджету. Водночас важливою є пластичність таких господарств, тобто здатність змінювати свою спеціалізацію в залежності від запитів ринку.

Друге – енергетична безпека, пошук інших джерел енергії (напр. енергетичні ліси, торф тощо). Однак не можна допускати залежності від одного з них – мають бути інші місцеві автономні відновлювальні джерела енергії. Теж саме стосується забезпечення питною водою, запаси якої стрімко скорочуються.

Водночас експерти звернули увагу на новели, що очікуються в ЗУ «Про засади державної регіональної політики»; застосування положень ЗУ «Про внесення змін до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”»; перспективи змін у законодавстві про службу в органах місцевого самоврядування, адміністративно-територіальний устрій, розподіл повноважень між райдержадміністраціями та територіальними громадами. Також обговорили питання планування відновлення територій та проєкти розвитку сільських та прикордонних територій у несприятливих умовах.

Разом з тим головна цінність будь якої території – людина. Якщо вона зайнята та почуває себе комфортно – все процвітає. Тому наступні рекомендації стосувалися оцінки потреб громади та методів збору даних. Зокрема, серед найкращих інструментів – статево-вікові піраміди та показники ПДФО у громаді, що допомагають у прийнятті обґрунтованих та вивірених рішень. Або дрон – для обстеження благоустрою громади.

Ще два важливих компоненти – шкільна освіта в громаді та сучасні технології. Учні шкіл – це той ресурс, який в громадах часто не помічають. Це  джерело нових ідей та свіжий погляд на проблеми громади. А залучення цифрових технологій – це не тільки забезпечення доступності послуг, а й швидка комунікація та нестандартні підходи у вирішенні будь-яких питань.

У формуванні привабливого іміджу громади історико-культурна спадщина є одними  ключових факторів, причому для залучення не лише туристів, а й інвесторів. Своїми ідеями щодо можливостей її застосування поділився відомий чернігівський екскурсовод Ервін Міден.

Водночас, як наголосили учасники зустрічі, необхідна широка інформатизація про те, що можуть робити самому, тобто «історії успіху» жителів громад. Основна проблема – телевізор програмує людей на неспроможність та очікування, що хтось має вирішити їхні проблеми за них самих. А для цього важливо подивитися, що робили інші в схожих умовах. Тому беремо досвід, вивчаємо, адаптуємо під свої потреби та розвиваємо свої громади. Але важливо не замикатися в собі: серед факторів спроможності громади – є один неочевидний. Це взаємозалежність з іншими громадами та відповідно можливості для співпраці на спільний розвиток та добробут своїх жителів.

Чернігівський РЦПК