ІХ "Розумовські зустрічі": деякі узагальнення

01.12.2020   08:46 — Агенцiя

Завершилися дев’яті "Розумовські зустрічі," які цьогоріч вперше відбувалися в онлайн-форматі. Вони зібрали понад 115 учасників – експертів, науковців, працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, закладів підвищення кваліфікації, представників неурядових організацій з України, Білорусі, Грузії та Польщі.

З вітальним словом звернулися Голова національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина, перший заступник голови облдержадміністрації Віталій Загайний, радник голови оЗ вітальним словом звернулися Голова національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина, перший заступник голови облдержадміністрації Віталій Загайний, радник голови обласної ради Дмитро Никоненко, директор Сіверського інституту регіональних досліджень Сергій Лепявко та координатор проектів Фонду Ганса Зайделя в Україні Олег Ватаманюк.

Жваві дискусії викликали виступи експертів Олександра Слобожана, Юрія Ганущака, Анатолія Ткачука, Ігоря Коліушка, Василя Куйбіди, Володимира Купрія та інших фахівців. А депутат ради Дембицького повіту Підкарпатського воєводства Даніель Войцик та бурмістр гміни Пільзно Ева Голембіовська зацікавили аудиторію роздумами про здобутки та виклики, з якими зіштовхується сучасне польське самоврядування, зокрема в умовах пандемії COVID-19.

В рамках першої дискусійної панелі, яка проходила 25 листопада, обговорили питання розвитку громад на етапі завершення адміністративно-територіальної реформи в Україні та пов’язані з цим виклики, можливості та перспективи. Попри неврегульованість законодавчого поля щодо повноважень, фінансів та інші проблеми, громади та місцеве самоврядування  є рятівниками держави в найбільш критичні моменти її існування.

До того ж намітилася ще одна позитивна тенденція – формування інституційної пам’яті, про що свідчить переобрання багатьох очільників місцевого самоврядування на наступну каденцію. Але тепер громадам доведеться більше дбати про свій економічний розвиток, забезпечувати, по можливості, максимальну зайнятість населення. А для цього вони мають активно включатися у боротьбу за своїх мешканців, тобто покращувати свій демографічний потенціал. Бо без них матеріальні ресурси, вкладення в інфраструктуру, дороги, зупинки та інше нічого не варті.


Друга дискусійна панель, яка проходила 26 листопада, була присвячена реформуванню місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на субрегіональному рівні.

Йшлося про організацію їхньої діяльності, спроможність нових районів, наскільки є оптимальною їхня кількість в різних областях України та чи відповідають вони інтересам мешканців громад. Не залишили поза увагою функціонал та підкреслили необхідність підготовки компетентних фахівців для роботи в органах влади субрегіонального рівня. На думку експертів, на районному рівні влади має забезпечуватися виконання державних функцій, координація діяльності територіальних органів.

Завдання нових адміністрацій, але професійних, представляти уряд, здійснювати контроль за законністю діяльності органів місцевого самоврядування. Місія районів – з’єднання країни в єдине ціле.

Під час цієї дискусійної панелі був обговорений досвід організації регіональних та субрегіональних структур Грузії, Польщі та Румунії. Свою думку висловив державний представник регіону Гурія (Грузія) Зураб Насарія: «Наразі Грузія теж визначається з форматом та функціями регіонального рівня. Вартими уваги є балтійська та польська моделі територіального управління, з огляду на потужне місцеве самоврядування в цих країнах. Однак не завадить придивитися і до організації професійної підготовки представників місцевої влади, механізмів залучення громадян до самоврядування та систем управління на місцевому рівні».


Під час третьої дискусійної панелі 27 листопада  охоплювалися питання розвитку системи професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Ключове питання: як має розвиватися мережа закладів підвищення кваліфікації (провайдерів), щоб зберігати конкурентоспроможність, надавати слухачам найактуальніші послуги та знання за умов, що швидко змінюються?

Насамперед, це практико орієнтовані програми навчань, підбір прикладів та кейсів, підвищення кваліфікації викладачів для проведення ефективних та якісних тренінгів. Перспективним є впровадження навчань для змішаних груп слухачів, методичний супровід учасників тренінгів впродовж наступних кількох місяців після їх завершення.

Все це зумовлюється, зокрема, необхідністю оновлення професійних компетентностей представників місцевих органів влади, які взяли на себе нові повноваження, відповідальність та покликані забезпечувати гідний рівень життя в громадах, надавати якісні послуги тощо.

Наостанок обговорили ситуацію з Національною академією державного управління. В.о. президента Академії Анатолій Савков та співробітники регіональних інститутів поділилися своїми думками щодо розвитку подій навколо своєї alma mater, висловили бачення розвитку системи професійного навчання управлінців в цілому. Висновок один: Академію потрібно змінювати, реформовувати, але позбавляти управлінські кадри такого потужного навчального закладу в жодному разі не можна.

Матеріали дискусій увійдуть до однойменного збірника, який друкуватиметься наступного року.

Чернігівський центр підвищення кваліфікаціїбласної ради Дмитро Никоненко, директор Сіверського інституту регіональних досліджень Сергій Лепявко та координатор проектів Фонду Ганса Зайделя в Україні Олег Ватаманюк.

Жваві дискусії викликали виступи експертів Олександра Слобожана, Юрія Ганущака, Анатолія Ткачука, Ігоря Коліушка, Василя Куйбіди, Володимира Купрія та інших фахівців. А депутат ради Дембицького повіту Підкарпатського воєводства Даніель Войцик та бурмістр гміни Пільзно Ева Голембіовська зацікавили аудиторію роздумами про здобутки та виклики, з якими зіштовхується сучасне польське самоврядування, зокрема в умовах пандемії COVID-19.

В рамках першої дискусійної панелі, яка проходила 25 листопада, обговорили питання розвитку громад на етапі завершення адміністративно-територіальної реформи в Україні та пов’язані з цим виклики, можливості та перспективи. Попри неврегульованість законодавчого поля щодо повноважень, фінансів та інші проблеми, громади та місцеве самоврядування  є рятівниками держави в найбільш критичні моменти її існування.

До того ж намітилася ще одна позитивна тенденція – формування інституційної пам’яті, про що свідчить переобрання багатьох очільників місцевого самоврядування на наступну каденцію. Але тепер громадам доведеться більше дбати про свій економічний розвиток, забезпечувати, по можливості, максимальну зайнятість населення. А для цього вони мають активно включатися у боротьбу за своїх мешканців, тобто покращувати свій демографічний потенціал. Бо без них матеріальні ресурси, вкладення в інфраструктуру, дороги, зупинки та інше нічого не варті.


Друга дискусійна панель, яка проходила 26 листопада, була присвячена реформуванню місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на субрегіональному рівні.

Йшлося про організацію їхньої діяльності, спроможність нових районів, наскільки є оптимальною їхня кількість в різних областях України та чи відповідають вони інтересам мешканців громад. Не залишили поза увагою функціонал та підкреслили необхідність підготовки компетентних фахівців для роботи в органах влади субрегіонального рівня. На думку експертів, на районному рівні влади має забезпечуватися виконання державних функцій, координація діяльності територіальних органів.

Завдання нових адміністрацій, але професійних, представляти уряд, здійснювати контроль за законністю діяльності органів місцевого самоврядування. Місія районів – з’єднання країни в єдине ціле.

Під час цієї дискусійної панелі був обговорений досвід організації регіональних та субрегіональних структур Грузії, Польщі та Румунії. Свою думку висловив державний представник регіону Гурія (Грузія) Зураб Насарія: «Наразі Грузія теж визначається з форматом та функціями регіонального рівня. Вартими уваги є балтійська та польська моделі територіального управління, з огляду на потужне місцеве самоврядування в цих країнах. Однак не завадить придивитися і до організації професійної підготовки представників місцевої влади, механізмів залучення громадян до самоврядування та систем управління на місцевому рівні».


Під час третьої дискусійної панелі 27 листопада  охоплювалися питання розвитку системи професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Ключове питання: як має розвиватися мережа закладів підвищення кваліфікації (провайдерів), щоб зберігати конкурентоспроможність, надавати слухачам найактуальніші послуги та знання за умов, що швидко змінюються?

Насамперед, це практико орієнтовані програми навчань, підбір прикладів та кейсів, підвищення кваліфікації викладачів для проведення ефективних та якісних тренінгів. Перспективним є впровадження навчань для змішаних груп слухачів, методичний супровід учасників тренінгів впродовж наступних кількох місяців після їх завершення.

Все це зумовлюється, зокрема, необхідністю оновлення професійних компетентностей представників місцевих органів влади, які взяли на себе нові повноваження, відповідальність та покликані забезпечувати гідний рівень життя в громадах, надавати якісні послуги тощо.

Наостанок обговорили ситуацію з Національною академією державного управління. В.о. президента Академії Анатолій Савков та співробітники регіональних інститутів поділилися своїми думками щодо розвитку подій навколо своєї alma mater, висловили бачення розвитку системи професійного навчання управлінців в цілому. Висновок один: Академію потрібно змінювати, реформовувати, але позбавляти управлінські кадри такого потужного навчального закладу в жодному разі не можна.

Матеріали дискусій увійдуть до однойменного збірника, який друкуватиметься наступного року.

Чернігівський центр підвищення кваліфікації