Проведено обласний семінар завідувачів музеїв закладів освіти

18.11.2019   10:32 — Агенцiя

15 листопада у Чернігові в комунальному позашкільному навчальному закладі «Центр національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді» відбувся спільний з Українським інститутом національної пам’яті науково-практичний захід.

Понад 50 учасників з’їхалися на обласний семінар завідувачів музеїв історичного та краєзнавчого профілів при закладах загальної середньої, позашкільної та професійної (професійно-технічної) освіти, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України на тему «Реекспозиція музеїв закладів освіти в контексті декомунізації суспільного життя».

Виявляється, що загадковий, на перший погляд, термін «реекспозиція» означає зміну, оновлення експозицій музеїв. Саме про це йшлося на семінарі…

Під час відкриття заходу Петро Степовик, директор комунального позашкільного навчального закладу «Центр національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді» Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації, наголосив на актуальності невідкладного завершення декомунізації освітніх музеїв, приведення їх експозицій у відповідність до вимог законодавства, шкільних програм із історії України та результатів досліджень української історичної науки.

Йому урочисто передав видання Українського інституту національної пам’яті «Збірка методичних рекомендацій до відзначення пам’ятних дат у загальноосвітніх навчальних закладах» співробітник Інституту Сергій Бутко. Ця книга присвячена відзначенню пам’ятних дат історії України, вшануванню борців за незалежність України у ХХ столітті, жертв тоталітарних режимів. Її підготовлено для вчителів і викладачів загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів; науковців, працівників органів управлінь освітою обласних, районних, міських державних адміністрацій, Інститутів післядипломної педагогічної освіти.

До речі, співробітники спеціально для учасників цього форуму та загалом освітян області передали в Центр вибрані матеріали, методичні рекомендації і видання Українського інституту національної пам’яті в електронному вигляді – кілька десятків гігабайт!

Світлана Ушак, заступник директора з навчально-методичної роботи цього Центру, окреслила ключові сучасні вимоги до формування експозицій музеїв історичного та краєзнавчого профілів при закладах освіти області, які є осередками освітньої роботи та патріотичного виховання учнівської молоді.

Сергій Бутко і Сергій Горобець, співробітники Українського інституту національної пам’яті, ознайомили з законодавством України з державної політики національної пам’яті та декомунізації, розповіли про формування таких розділів музейної експозиції відповідно вимог державної політики та досягнень сучасної української історичної науки:
«Українська революція 1917-1921 років»,
«Становлення і утвердження тоталітарного комуністичного режиму в 1920-х – 1930-х роках ХХ століття»,
«Україна у Другій світовій війні 1939-1945 років»,
«Вшанування учасників бойових дій на території інших держав».

Звертає увагу, що і під час офіційних засідань, і в кулуарах, найбільше з представниками Українського інституту національної пам’яті завідувачі освітянських музеїв обговорювали таку проблематику: «Що робити і як представляти в експозиціях радянські військові частини та з’єднання, які під час Другої світової війни виганяли нацистських окупантів з нашого міста/селища/села?», «Як висвітлювати діяльність радянського партизанського руху в нашому регіоні?», «Як показати в експозиції наших земляків, що брали участь в агресивній війні СРСР проти Афганістану?» тощо.

Сергій Горобець, серед іншого, актуалізував проблему висвітлення в музейних експозиціях історії колгоспів: «Моніторинг свідчить, що майже всюди відсутня інформація про те, як їх створювали: примус, насильство, репресії (т.зв. «розкуркулення»). Чомусь не звертається увага на відомий факт – без репресій і Голодомору-геноциду комуністичний режим не зміг би тотально загнати українських селян Чернігівщини у колгоспне рабство. Відсутність цього в експозиції – фальсифікація історії, зневага до жертв комуністичного режиму у конкретній громаді».

Сергій Бутко наголосив на принциповій важливості представлення в експозиціях музею фактів про земляків – борців за незалежність України у ХХ столітті і чітку оцінку осіб, які воювали на боці російсько-більшовицького агресора під час Української революції (брали участь у встановленні радянської влади) та боролися проти українського визвольного руху в часи комуністичної окупації як колабораціоністів: «У незалежній державі Україна по іншому бути не може. Пам’ятаємо, що зневага і політика забуття українських патріотів всіх часів – політика московського/російського агресора». Також він закликав колег-істориків: «Встановлення всіх осіб, що у вересні 1943 року були мобілізовані радянськими військами під час вигнання нацистських окупантів із ваших населених пунктів і загинули під час форсування Дніпра або на гомельському напрямі – єдиний шлях зберегти пам’ять про наших предків – «чорну піхоту», або як їх ще називали «чорносвитниками», «чорнопіджачниками». Ми перед ними заборгували».

Під час підбиття підсумків семінару співорганізатори разом із учасниками домовилися не тільки про наступні індивідуальні консультації та методичну допомогу, а також про проведення таких форумів із окремих історичних тем.

Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України