Як не наступити на граблі та отримати гроші на проект, вчилися представники Чернігівських та Київських громад

29.11.2017   17:32 — Агенцiя

Протягом двох днів у Чернігівському Центрі розвитку місцевого самоврядування проходив тренінг «Міжнародна технічна допомога задля формування моделей життєздатної та спроможної громади».

Учасниками навчання стали представники громад Чернігівської та Київської області.

Тренери - експерт з розвитку громад, керівник аналітичної програми ГО «Європейський діалог» Олександр Софій та національний експерт з питань стратегічного планування Програми U-LEAD Олександр Волошинський – пообіцяли поділитися практичним досвідом, розказати як отримати гроші на проект та не наступити на граблі.

Олександр Волошинский за своє життя виграв понад 300 проектів, найбільший вартістю 2 млн.євро. «Маємо трошки досвід написання, впровадження, проходження відповідних процедур звітування. Те, що ми вам будемо розказувати – це наш практичний досвід», - сказав він.

Вміння написати проект, правильно вибудувати його структуру таким чином, щоб він був підтриманий конкурсною комісією, - цих навичок не вистачає об’єднаним громадам. «В громадах з чим зіштовхнулися? Гроші хочемо, хочемо багато що зробити, але не так багато людей вміють писати проекти. А головне, часто немає розуміння для чого їм цей проект, який результат від нього», - підкреслив Олександр Софій.

Під час тренінгу учасники набували практичного досвіду. Вони були поділені на групи, кожна практично підготувала реальний проект відповідно до вимог Міжнародної технічної допомоги та європейських стандартів. За словами експертів основною складовою більшості проектів, які фінансуються, є логіко-структурний підхід. Логічна матриця в проектах, з одного боку, дозволяє авторам контролювати себе на всіх етапах написання, виявляти хиби та прогалини, а з іншого боку якщо вона неграмотно прописана, то проект може втратити суттєву кількість балів під час оцінювання. «Логічна матриця лякає проектних менеджерів та ентузіастів, які раніше не стикалися з нею. Ніхто не знає, що туди писати, і відкриваючи - закриває її. Ми два дні вчили, як писати проекти, проводили роботу з детальним роз’ясненням», - пояснив Олександр Софій.

Практичний досвід з роботою над помилками, систематизація знань та нові навички, корисні поради та секретні «вузлики на пам'ять» - все це стане у нагоді представникам громад, під час написання проектів.

Начальник відділу інвестицій та міжнародної діяльності Прилуцької міської ради Олена Канавець розповіла, що разом з колегами вони пишуть проекти по залученню коштів на різні конкурси. З такими складними умовами подачі заявок їм вже доводилося стикатися і тоді, як то кажуть, «гулі» набивали самостійно. «На цьому тренінгу ми розібрали все по поличках, враховуючи «підводні камені» та ризики. І якщо наступного року  буде оголошено черговий етап конкурсу, то ці практичні навички і знання стануть у нагоді. Хоча той інструментарій, який ми отримали, стане у нагоді під час підготовки до будь-якого проекту», - сказала Олена.

На думку Анни Пуцової, депутата Деснянської селищної громади, розуміння проектної діяльності важливе не лише для місцевого самоврядування. Громадські активісти разом із жителями громад мають долучатися до активного обговорення розвитку громад. Пасивне прийняття змін, відсутність ініціативи з боку громадян, очікування чиїхось вказівок – це крок назад в розвитку громад. Щодо проектів, які б дівчина запропонувала для Деснянської громади (яка входить до 15 найбільш самодостатніх в Україні) – це створення комунікативного простору, інформаційні проекти.

А найбільш емоційним підсумком дводенного навчання стала фраза однієї з учасниць: «Я обов’язково напишу проект! І громада мене підтримає».


Чернігівський Центр розвитку місцевого самоврядування