Публічні лекції Хокана Хенріксона та Олександра Дубини

26.05.2012   07:36 —

Відбулися в приміщенні конференц-залу Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів 24 травня 2012 року. Захід було організовано спільно з журналом “Сіверянський літопис”, Чернігівським інститутом післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського та Сіверським інститутом регіональних досліджень.

Вперше в Чернігові зі своєю лекцією “Невідомі сторінки українсько-шведських відносин: військовополонені козаки в Швеції під час Великої Північної війни” виступив Хокан Хенріксон. В своїй доповіді він висвітлив перебіг військових дій між російськими та шведськими військами, в яких брали участь українські козаки. Акцентуючи увагу на причинах поразки російських військ у перші роки війни, пан Хенріксон звернув увагу на кращу організованість та мобільність шведських військових підрозділів у порівнянні з більшими за чисельністю російськими військами. Вчений навів дані про кількість козаків, які потрапили в полон до шведів та їхні поневіряння на шляху до Швеції.

У подальшій розповіді пана Хенріксона постала яскрава картина повсякденного життя козаків на шведській землі. Він відзначив лояльність та демократизм шведських властей до військовополонених з огляду на їх жалюгідне становище після прибуття до Швеції. Козаки проживали у шведських містах, отримували щоденну плату за перебування в полоні, зустрічались зі шведськими жінками, заводили сім’ї. Насамкінець вчений розповів про спроби обміну полоненими між російською та шведської сторонами та перипетії, пов’язані з поверненням козаків додому.

Державотворча візія гетьмана Івана Мазепи висвітлювалася у лекції Олександра Дубини “Геополітика гетьмана Мазепи”. Звернувши увагу на геополітичні умови Гетьманщини поч. XVIII ст., він охарактеризував заходи гетьмана щодо поширення свого впливу на Правобережжя та південні рубежі України, навів причини вибору Швеції як майбутнього союзника проти Москви. Далі говорилося про те, як Мазепа готував собі наступника та турбувався про доступність освіти для різних прошарків населення з метою забезпечення владних структур освіченими людьми

Наостанок пан Олександр згадав про походження міфів, пов’язаних з особистими рисами, діяльністю, “зрадою” Мазепи та чинники, що завадили гетьману завершити розпочату справу. Також він навів думку визначного українського історика М. Грушевського про те, що Гетьманщині не вистачило зовсім небагато часу, щоб стати сильною державою та говорити з Росією вже на інших позиціях.

Підводячи підсумки зустрічі, її учасники вказали на необхідності таких заходів у дослідженні та популяризації маловідомих сторінок історії України та відносин з іншими державами. Важливу роль в цьому має відіграти подальша співпраця з пошуку джерельної інформації та підготовки публікацій, які б охоплювали широке коло проблем міждержавних відносин.

Учасниками заходу стали науковці, викладачі, вчителі загальноосвітніх шкіл, журналісти.