Прагнення стати європейцем має формуватися ще за шкільною партою. ВІДЕО

20.05.2015 09:38 — Агенцiя

Так вважають учасники словацько-українського проекту. Вони кажуть про те, що у школах треба активізувати саме просвітницьку роботу. Як саме це можна зробити – говорили під час регіонального семінару у Чернігові.

Другий етап проекту «Європа в школі», а це власне самостійний проект — «Європа в школі-2», – це не тільки можливість для 20 українських вчителів поїхати до Словаччини, а й низка семінарів та воркшопів, де українські та словацькі колеги спільно готують методичні матеріали. Незмінним організатором так званих наукових лабораторій є братиславський Центр європейської політики. Установа вже 12 років запрошує до співпраці наших співвітчизників, щоб допомогти їм влитися до педагогічної євроспільноти. Каміл Сладек, менеджер проекту «Європа в школі-2»: «Одна з наших головних цілей – поділитися досвідом, як подавати матеріали про Європейський Союз. А також показати, що вступ України до співтовариства є справою власне України, він буде залежати від підготовки. Для цього ми розповіли про галузеві зміни, що відбулись у Словаччині напередодні об’єднання з Європою».

Результатом кількох семінарів стали чотири робочі зошити про систему цінностей, громадянство, політичні та економічні аспекти життя у передових країнах Старого Світу. І це не просто теорія, а й міфи про зиск чи шкоду від зв’язків з Європою разом з ґрунтовним спростуванням чи підтвердженням, цікаві запитання, вікторини – словом, те що допоможе зацікавити школярів. Зараз цей творчий доробок презентують у десяти регіонах України, а надалі планують видати силами обласних інститутів післядипломної освіти. Каміл Сладек: «Ці зошити мають стати робочим матеріалом для вчителя при підготовці уроків, присвячених Європейському Союзу, а також посприяти нашим учасникам, що навчатимуть своїх колег, методиці викладання європейських цінностей та тлумаченню поняття євроінтеграції».

Слід зауважити, що революція та вітчизняна війна дещо пригальмували спільний проект. Але надалі словацька сторона відкинула сумніви і нині повністю підтримує курс України.

Так вважають учасники словацько-українського проекту. Вони кажуть про те, що у школах треба активізувати саме просвітницьку роботу. Як саме це можна зробити – говорили під час регіонального семінару у Чернігові.

Другий етап проекту «Європа в школі», а це власне самостійний проект — «Європа в школі-2», – це не тільки можливість для 20 українських вчителів поїхати до Словаччини, а й низка семінарів та воркшопів, де українські та словацькі колеги спільно готують методичні матеріали. Незмінним організатором так званих наукових лабораторій є братиславський Центр європейської політики. Установа вже 12 років запрошує до співпраці наших співвітчизників, щоб допомогти їм влитися до педагогічної євроспільноти. Каміл Сладек, менеджер проекту «Європа в школі-2»: «Одна з наших головних цілей – поділитися досвідом, як подавати матеріали про Європейський Союз. А також показати, що вступ України до співтовариства є справою власне України, він буде залежати від підготовки. Для цього ми розповіли про галузеві зміни, що відбулись у Словаччині напередодні об’єднання з Європою».

Результатом кількох семінарів стали чотири робочі зошити про систему цінностей, громадянство, політичні та економічні аспекти життя у передових країнах Старого Світу. І це не просто теорія, а й міфи про зиск чи шкоду від зв’язків з Європою разом з ґрунтовним спростуванням чи підтвердженням, цікаві запитання, вікторини – словом, те що допоможе зацікавити школярів. Зараз цей творчий доробок презентують у десяти регіонах України, а надалі планують видати силами обласних інститутів післядипломної освіти. Каміл Сладек: «Ці зошити мають стати робочим матеріалом для вчителя при підготовці уроків, присвячених Європейському Союзу, а також посприяти нашим учасникам, що навчатимуть своїх колег, методиці викладання європейських цінностей та тлумаченню поняття євроінтеграції».

Слід зауважити, що революція та вітчизняна війна дещо пригальмували спільний проект. Але надалі словацька сторона відкинула сумніви і нині повністю підтримує курс України.