"Розумка" Ганни Пушкар

02.10.2014   17:28 — Агенцiя

Ось уже чимало часу в Чернігові справжній «бум» «РозУмки» — студії дитячого розвитку та англійської мови. Тому багато батьків дітей до року й старших, і школярів теж, мріють водити своїх синів і доньок до «РозУмки». Враження про неї — найкращі.

«Чим раніше — тим краще» — ось девіз студії раннього розвитку дітвори. А маленький пухнастий Умка — справжній талісман «РозУмки».

До речі, вивчати тут англійську мову можуть і старшокласники, й дорослі люди.

Сьогодні — це повний, але не остаточний педагогічний успіх студії. Адже завжди потрібно йти далі і відкривати нові шляхи.

Розмова про це — з керівником «РозУмки», лауреатом конкурсу «Жінка року-2012» м. Чернігова, переможницею всеукраїнського конкурсу бізнес-леді «Підприємницький талант України 2012» Ганною Пушкар.

— Ганно, у вас, упевнена, ще багато педагогічних ідей та планів їх утілення. Але дуже цікаво — з чого ж усе починалося?

— У мене дві освіти — педагогічна й економічна. Й зі створенням нашої студії вони мені обидві дуже знадобилися. Але найголовніший поштовх відбувся з народженням мого сина Тараса, йому зараз 8 років. Я зрозуміла, що є необхідність у подібній послузі, бо мені самій хотілося, аби моя дитина відвідувала таку студію. Тому «РозУмку» я створювала ніби для свого хлопчика. Зрозуміло, накопичилися знання за різними методиками, я збирала все цікаве, що знаходила і в книгах, і в Інтернеті. Плюс моя класична педагогічна освіта. Ми обговорили ідею з Юлією Жданової моєю двоюрідною сестрою, вона філолог і викладач англійської мови. Подумали й вирішили створити ось таку студію. Почали з невеликої кількості діток. Це сталося майже 8 років тому.

Спочатку, щоправда, я думала: це буде таке собі хобі в декреті. «РозУмка» тоді не планувалася як бізнес або як засіб заробітку. А — як компанія моїй дитині з малюків такого ж самого віку.

— До садка віддати сина не планували?

— Чому ж? Я добре ставлюся до дитячого садка. Але Тарасику був рік і сім місяців, а я вважаю, що починати ходити в дитсадок краще років із трьох або чотирьох. Тарас, наприклад, пішов до садка майже в чотири роки. До речі, я ніколи не говорила, що «РозУмка» повністю може замінити дитсадок. Студія — просто гарне доповнення до дошкільного дитсадкового навчання. Це дві різні структури. Адже в «РозУмку» дитина приходить на годину два рази на тиждень і в невеликій групі з семи дітей під керівництвом педагога весь час чимось займається. Ми даємо дуже сильний поштовх у розвитку. А садок виховує ще й самостійність.

— І з невеликої групи «РозУмка» стала досить швидко розростатися...

— Так, ми зрозуміли, що послуга затребувана — нашим вихованцям та їхнім батькам усе подобалося, приходили нові діти. Грошей на особливу рекламу у нас не було. Тому ми з Юлією самі написали текст, роздрукували на принтері й розклеїли на дошках оголошень у районі Рокоссовського — саме там була перша наша «РозУмка». Спочатку прийшли сусіди, діти з ближніх будинків. І пішло-поїхало...

З часом ми стали вкладати зароблені гроші в інвентар, матеріали, ігри, посібники. Поступово почали відкривати інші офіси. На даний момент вони є у різних районах міста.

— Після «РозУмки» в Чернігові з’явилося ще кілька схожих шкіл та студій. Усі вони, по суті, ваші послідовники. Конкуренція не заважає?

— У кожної схожої студії — свій напрямок. А конкуренти? Вони, швидше, змушують не дрімати і шукати щось новеньке. З конкурентами, яких я поважаю і які знайшли свою стежку та живинку, ми спілкуємося. У кожного з нас — свій шлях. Та й дітей у Чернігові багато. У великих містах, де я бувала на різних педагогічних форумах, бачила, що там величезна кількість дитячих центрів, шкіл, студій. І всім знаходилася робота. Адже головне — намагатися бути кращим порівняно з собою вчорашнім.

— Ви справді допомогли своєму Тарасикові?

— Мені здається, він досить підготовленим пішов до школи. Й добре знає англійську мову. Але нам іще працювати й працювати, звичайно ж.

— Ви говорите, в кожній подібній студії своя знахідка. А у вас яка?

— Ми отримали державну ліцензію, першими в місті. Цьогоріч зареєстрували торгову марку, що навіть за всеукраїнськими мірками — досягнення. Чіткий підбір дітей за віком. Далі — обов’язкове дотримання правил: сім дітей у групі. До того ж — у нас працюють справжні професіонали, загалом, хороший педагогічний колектив. Ми написали свою авторську програму, яка базується на всеукраїнській програмі. І знаємо, як отримати хороший результат.

— Якщо говорити про те, які послуги надає «РозУмка», то це...

— Заняття з дітками від 11 місяців до півтора року; розвиваючі заняття для дітей від півтора року; спеціальна підготовка до школи від 4 до 6 років; індивідуальні заняття з дошкільнятами і молодшими школярами; логопед для дітей і дорослих; досвідчений психолог, пісочна терапія. Також — англійські ігри для малюків від року до 3 років; англійська мова для дітей від 3 років; англійська мова для дорослих; англійська мова для школярів; підготовка до ЗНО з англійської мови для учнів 10-11 класів; індивідуальні заняття з англійської мови.

— Напевно, є плани йти далі?

— Ми постійно додаємо якісь види послуг. Наприклад, шахи для дітей з 4 до 14 років. Відтак розробили короткий курс на 8 занять. Дитина, звичайно, після цього не стане гросмейстером. Але зрозуміє базові правила, навчиться грати. Якщо захоче продовжувати, то у нас дуже хороший педагог, і з ним можна йти далі.

Ще дуже яскраво спалахнуло і завоювало популярність наше проведення дитячих свят. Ми займаємося цим уже рік і дуже успішно. Організовуємо свята і в «РозУмці», і на виїзді. У нас дуже цікаві сценарії — їх більше 20-ти, і чудові костюми. Наприклад, програма «Азія». Педагоги в костюмах Ніндзя і принцеси Лотос, діти їдять паличками, екзотичний антураж. Уперше для Чернігова ми привезли таку мексиканську забаву, як Піньята. Це кольорова порожня всередині іграшка, яка набивається дрібними подарунками, цукерками, мішурою... І її потрібно розбивати палицею. Діти — в захваті.

— Мені завжди було дивно, як можна займатися з малюками, котрим тільки виповнився рік… Вони ж навіть не вміють розмовляти...

— Для таких малюків у нас головна мета — розвиток мови. До речі, а як мама вдома з дитиною займається? Це розмови, пісеньки, якісь дії. Плюс музичні хвилинки. Далі — перші творчі спроби. Наприклад, малюк вмочує пальчик у фарбу й малює... У нас є види творчості, котрі складнуваті для годовасиків. Тому ми й проводимо спільні заняття — батьки плюс дитина.

— У Чернігові стане ще більше «РозУмок?

— У нас цього року відбулася важлива подія — ми купили власне приміщення для офісу. Тепер там ремонт. А взагалі, я не женуся за кількістю. Головна наша мета — якісний рівень навчання. Нині дуже багато з’являється посібників, книг, матеріалів. Їх потрібно вивчати і коригувати наші програми. Є пропозиції з районів області — відкрити там «РозУмку». Я над цим міркую. Бо завжди розраховую на власні сили та все контролюю. Тільки в такому разі я спокійна.

— Займаєтеся благодійністю?

— Намагаємося в міру можливості брати участь у благодійних проектах, допомагати нашим захисникам на Сході країни, також ми влаштовували свято для дітей переселенців, малята «РозУмки» малювали малюнки, писали листи нашим бійцям...

— Ганно, діти — незвідана, цікава країна, де до кожного малюка потрібні свій підхід, щира любов?

— Звичайно, без щирої любові жодна суперпедагогіка не врятує. Дітей треба поважати, навіть найменших. І не спрощувати стосунки. Адже навіть найменше дитинча може чудово запам’ятати, що панда — це панда, а не просто ведмедик. А дельфін — ніяка не рибка. Батьки ж іноді не вірять, що діти зможуть це зрозуміти...

— Ви так любите свою «РозУмку». А як же відпочинок, подорожі, нові враження?

— Під час від’їзду покладаюся на Юлію Жданову. До того ж, є скайп, Інтернет. Та й більше, ніж на 2 тижні, «РозУмку» я не покидаю. Люблю три напрями відпустки: перший — там, де море і лагідне сонце; другий — архітектура Європи, з останнього мені дуже сподобалася Прага, а також невеликі містечка Пераст і Котор у Чорногорії. А третє — я катаюся на лижах, і ми родиною часто відпочиваємо в Буковелі. Ми з чоловіком навіть сина поставили на лижі. В Україні улюблені міста — Львів, Чернівці, звичайно, Чернігів.

— Не захоплюєтеся сімейним спортом?

— Останнім часом ми з чоловіком і сином їздимо на велопрогулянки. У Тараса свій велосипед. А два ми беремо напрокат, що дуже зручно. Прекрасна можливість прокататися з вітерцем, виїхати за Десну або на екскурсію по незнайомому Чернігову.

— Ганно, а ви відкрили для себе Чернігівщину?

— Ми дуже любимо відпочинок на Снові. А Чернігів я просто обожнюю. Це дуже гарне, комфортне для життя і роботи місто. Я народилася на Далекому Сході, але в Чернігів мене привезли зовсім маленькою. І я вважаю його своєю батьківщиною. Тут я не самотня. Бо відчуваю себе вдома, у великій родині. Тут багато друзів, знайомих. А ще приваблюють краса Чернігова, його архітектура, старовина, море квітів і зелені. У нас були варіанти переїзду в Київ чи Одесу. Але ми вирішили залишитися тут. До того ж мені дуже добре жити поруч з мамою...

— Вона у вас не педагог?

— Педагог. І завжди може порадити, допомогти. Моя мама, Світлана Леонідівна Шустова, ніколи на мене не тисне, завжди тільки підтримує і дуже нам допомагає у вихованні Тараса...

Знаєте, є класична англійська фраза: Keep Calm and Carry On — «Зберігай спокій і роби, що маєш робити». Особливо сьогодні це стосується всіх нас. Із другим у мене все гаразд. А от зберігати спокій складніше. Тут потрібно ще працювати над собою.

Розмовляла
Людмила ПАРХОМЕНКО