Міліція зводила “важких” підлітків до засуджених однолітків

22.03.2013   10:59 —

Краще один раз побачити, ніж сто разів почути… Так говорить народна мудрість. І в цьому переконалися близько двох десятків “проблемних” підлітків з Прилуцького району, яких співробітники кримінальної міліції у справах дітей запросили на екскурсію до Прилуцької виправної колонії для неповнолітніх.

Задушевні пісеньки в стилі “шансон”, ідеалізація образу кримінального авторитета в численних серіалах та блокбастерах – зовсім не відповідає суворій і навіть жорстокій дійсності реальної “зони”. І в цьому також мали можливість переконатися підлітки, чия свобода зараз висить на волосинці “умовного терміну ув’язнення”.

Ця екскурсія була організована співробітниками відділення кримінальної міліції у справах дітей УМВС України в Чернігівській області за активного сприяння керівництва Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області.

Метою даного заходу було підвищення ефективності боротьби з рецидивною злочинністю неповнолітніх, запобігання скоєння правопорушень дітьми, які перебувають на обліках ОВС та підвищення рівня індивідуально-профілактичної роботи з раніше засудженими підлітками.

Стрижені голови підлітків із заздрістю проводжали поглядом гостей з волі. Екскурсія була проведена таким чином, що хлопчаки пройшли практично тим же маршрутом, яким юні злочинці потрапляють в колонію – важкі ворота, КПП, цілий ряд дверей, решіток і пропускників, карантин, гуртожиток. До речі, гуртожитки ув’язнених мало чим відрізняються від студентських, хіба що підвищена чистота і охайність, нічого зайвого в тумбочках, черговий – з біркою на одязі.

Відвідали малолітні правопорушники і школу в колонії, адже навчальний процес має тривати і тут. Коротко стрижені учні на відміну від гостей, поводять себе тихо і дуже дисципліновано. Адже вчитель має можливість покарати бешкетника не тільки словесно, бо успіхи в навчанні прямо впливають на умови дострокового звільнення. Для найбільших порушників режиму є і дисциплінарний ізолятор, правда його застосовують вкрай рідко.

Ув’язнені практично нічим не вирізнялися від екскурсантів – такі ж светри, спортивні костюми і кросівки, хіба що коротенька стрижка і обов’язкова бірка з прізвищем і номером загону.

Найбільш цікавим стало безпосереднє спілкування гостей з такими ж неповнолітніми, які утримуються в колонії. Однолітки “з того боку дроту” розповіли кожен про свій особистий шлях, що привів їх до цієї установи. Якраз їхні розповіді і справили на підлітків найглибші враження, адже одноліткам довіряють завжди більше, ніж дорослим. Хлопцям докладно розповіли яких елементарних речей вони позбудуться, якщо потраплять за грати. Ув’язнені на власному досвіді переконали витратити свою юність на більш приємні і корисні речі, і не повторювати помилок старших товаришів.

І якщо на початку екскурсії хлопчаки пересміювалися, безтурботно переглядалися та поводилися наче в музеї, то покидали високі мури з колючим дротом зовсім в іншому настрої – у глибокій задумі і наче трохи доросліші. Чи то вони замислилися над побаченим та почутим від однолітків-ув’язнених, чи то розмірковували над своєю подальшою долею. У всякому разі хочеться вірити, що ця екскурсія стане для них добрим уроком на чужих помилках і допоможе зробити в подальшому житті правильний вибір.