Чи стали громади Чернігівщини багатшими?

02.09.2021   10:28 — Агенцiя

У 2015 році відбулась так звана бюджетна децентралізації і до бюджетів новостворених об’єднаних територіальних громад (далі - ОТГ) почали зараховувати 60 % податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

На той час це була гарна мотивація для початку процесу об’єднання, оскільки  після перших місцевих виборів новостворена ОТГ з наступного бюджетного року переходила на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом, каже тодішній консультант Чернігівського РВ АМУ з бюджетних питань, кандидат економічних наук, нині голова Чернігівської районної ради Микола Силенко:

“Таким чином об’єднання давало можливість суттєво збільшити дохідну частину місцевого бюджету за рахунок субвенцій з держбюджету (на освіту, медицину, розвиток інфраструктури тощо), базової дотації вирівнювання (для дотаційних громад) і звичайно ж 60 % ПДФО”.

На жаль, центральна влада не змогла закріпити стабільність і незмінність структури цих надходжень до бюджетів громад. Через 3 роки освітня субвенція стала направлятись лише на заробітну плату педпрацівників, тоді як енергоносії, харчування, підвіз учнів та інші видатки лягли на плечі громад.

Потім медицина почала фінансуватись через Національну службу здоров’я, але громади з власних надходжень мали дофінансовувати енергоносії. Субвенція на розвиток інфраструктури ОТГ з 2020 року взагалі припинила своє існування, але саме вона насамперед давала можливість здійснювати капітальні видатки в розвиток містечок, сіл і селищ.

“Саме тому на сьогодні виникла гостра потреба компенсувати втрати муніципалітетів від скасування окремих джерел формування бюджетів та від скорочення обсягу міжбюджетних трансфертів”, - вважає Микола Силенко.

Також варто врахувати, що за період реалізації реформи з децентралізації влади держава щороку передавала місцевому самоврядуванню базового рівня додаткові повноваження. Часто ці процеси (як це трапилось з видатками на пільгове перевезення) відбувались без передачі необхідного ресурсу для реалізації додаткових функцій.

За таких об’єктивних обставин з метою недопущення розбалансування бюджетів громад має з’явитися справедливий і аргументований компенсатор.

“У структурі доходів бюджетів громад найбільший обсяг надходжень забезпечує саме ПДФО (близько 60 % від власних доходів). Тому збільшення частки відрахування до 65 % дасть можливість абсолютно всім бюджетам громад відчути розширення дохідної бази і забезпечити надання якісних послуг своїм жителям”, - наголошує фінансист.

Нагадаємо, наразі на розгляді Верховної Ради України знаходяться розроблені за участі АМУ законопроєкти №5066 та 5066-1, якими пропонується, починаючи з 2022 року, збільшити відсоток зарахування ПДФО до доходів загального фонду бюджетів територіальних громад із 60 до 65 відсотків.

Перший передбачає здійснити таке збільшення за рахунок зменшення зарахування до держбюджету, а другий — за рахунок обласних бюджетів.

“5 відсотків ПДФО — це компроміс, адже реальна потреба в рази більша, - каже голова Городнянської територіальної громади, член правління АМУ Андрій Богдан. - Це дасть +200...250 гривень ПДФО з розрахунку на одного жителя. Вони частково покриватимуть видатки, перекладені державою на ОМС, щорічне недофінансування делегованих повноважень, скасування окремих джерел доходів бюджетів місцевого самоврядування, скорочення обсягу трансфертів та несправедливий їх розподіл. Тобто збільшення ПДФО для громад – це вимога часу”.

--
Чернігівське РВ АМУ
Офіс реформ у Чернігівській області