Скільки комунальні лісгоспи Чернігівщини витратили на впровадження електронного обліку деревини
500 тисяч гривень витратило комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс» на впровадження електронної системи обліку деревини.
Про це Суспільному сказав головний лісничий підприємства Олександр Ярмоленко. 17 районних комунальних лісгоспів перейшли на електронний облік деревини з 1 лютого.
Електронний облік деревини починається з вимірювання кожної колоди. Далі ці дані вносяться в мобільний телефон з програмою для обліку деревини. За декілька хвилин інформація про колоду вже в базі. Далі, каже головний лісничий «Городнярайагролісгоспу» Микола Дударенко, деревину треба чіпувати.
З 1 лютого така система електронного обліку деревини запрацювала в 17-ти з 18-ти комунальних райагролісгоспів області. На її запровадження витратили пів мільйона гривень, каже головний лісничий «Чернігівоблагролісу» Олександр Ярмоленко.
«Поки що це ми замовили по одному комплекту обладнання на кожне підприємство, у нас обійшлося у 500 тисяч. І це ж без врахування бірок, які ми будемо закуповувати постійно, кожного місяця кожного дня. Основну суму тут складають бірки», - розповідає Олександр Ярмоленко.
В городянському райагролісгоспі на запровадження системи електронного обліку деревини витратили 72 тисячі гривень.
«Ми закупили три обладнання, брали, як кажуть, найдешевше. Питання в тому, іде ціна дуже висока на бірки. Одна машина іде, в залежності від діаметра деревини, може від 100 бірок, може до 200 бірок виходить, це тільки одна машина, а за день ми відпускаємо 5-6 машин», - каже лісничий ДП «Городнярайагролісгосп» Микола Дударенко.
«Облік деревини покращиться тому, що воно все це, як кажуть, іде через бази «Прозорро», все це в бази даних, ми відправляємо деревину, біркуємо».
Нагадаємо, що за завданням прем’єр-міністра України Олексія Гончарука, всі лісові господарства повинні були перейти на електронний облік деревини до 1 лютого. На Чернігівщині без електронного обліку деревини працювали підприємства комунального «Чернігівоблагролісу». Ще місяць тому, за підрахунками першого заступника гендиректора підприємства Володимира Никончука, для закупівлі обладнання необхідно було витратити майже 15 мільйонів гривень. Тоді заступник голови облдержадміністрації Олександр Савченко сказав: це коштує значно дешевше. Від 60 до 70 тисяч гривень.
«15 мільйонів виникла ця цифра не просто так, ми обраховували всі комплекти обладнання, які на той час могли бути запропоновані нам торгуючими підприємцями», - пояснює головний лісничий КП «Чернігівоблагроліс» Олександр Ярмоленко.
Олександр Ярмоленко каже, закупити дороге обладнання комунальні підприємства не змогли, шукали альтернативу.
«Враховуючи те, що стан фінансовий у наших підприємств не дуже зараз добрий, ми закупили як можна дешевше це обладнання. Тобто закупили не КПК, а закупили мобільні телефони і все обладнання, що до них додається».
Останні новини Чернігівщини
єВідновлення: компенсацію за пошкоджене житло отримають ще 17 чернігівців, за знищене - двоє 08:59
Виконавчий комітет Чернігівської міської ради 28 квітня затвердив чергові рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України.
29 квітня: цей день в Україні і світі 08:57
День 1526 Російська агресія - Day 1526 Russian aggression
Надзвичайні події в області за останню добу 12:20
Протягом минулої доби зареєстровано 9 небезпечних подій, а саме: 9 пожеж.
На Чернігівщині викрито лікарку ВЛК, яка за грошову винагороду встановлювала фіктивні діагнози для ухилення від мобілізації 12:19
У межах програми з викриття протиправних дій службових осіб військово-лікарської комісії «Зворотній бік ТЦК та ВЛК» за процесуального керівництва Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону повідомлено про підозру члену військово-лікарської комісії одного з РТЦК та СП на Чернігівщині за ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України (одержання службовою особою неправомірної вигоди, внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей).
Які платформи ШІ можуть полегшити роботу редакцій: поради експерта 10:21
Claude, ChatGPT, Perplexity, NotebookLM, ElevenLabs та інші сервіси штучного інтелекту можуть суттєво полегшити роботу медійників під час створення контенту.
© 2005-2026