108,5 мільйона гривень - пайовикам

02.01.2019   11:28 —

Вже другий рік поспіль від ТОВ «Земля і воля» орендодавці отримують найбільші по області виплати за паї.

Ті, хто стверджував, що це неможливо, мовляв, то лишень на рівні розмов, аби таким чином переманити до себе власників земельних паїв, притихли. «Економісти-аналітики», які палко доводили, що це нерентабельно, – теж полишили свої підрахунки... І доки інші агрофірми водять своїх пайовиків за ніс, у найуспішнішому господарстві Чернігівщини, яке займається рослинництвом, вже всі отримали достойні суми на руки і святкують Новий рік та Різдво Христове!

Вражаюча цифра – 108,5 мільйона гривень за 2018 рік нарахувало товариство «Земля і воля» за оренду земельних наділів своїм орендодавцям. Більше того, генеральний директор Леонід Яковишин зауважив, що 18% від нормативної вартості земельної ділянки – це ще не межа. І в його планах на найближче майбутнє – підняти оплату за паї до 20%.

«Люди – це найдорожче, що в мене є!, – наголосив Леонід Григорович. – Я хочу, щоб наші пайовики отримували солідні суми і не бідували. Якщо у нас буде гарна врожайність в році прийдешньому, відсоток будемо округлювати до 20%. Понад 108 мільйонів гривень нарахували і за 2017-ий, і за 2018-ий роки. 19,1 млн грн заплатили податок державі, 1,6 млн грн – військовий збір, решту – людям на руки».

65-річна Антоніна Буряк із Ярославки працювала в колгоспі. Агроному з вищою освітою, яка більшу частину життя віддала колективному господарству «За комунізм», держава «віддячила» пенсією у півтори тисячі гривень.

«Хвала Богу, нам Леонід Григорович за паї по-людськи платить. Нині ще взяв у нас луки й пасовища, які бур’янами заростали, тож маємо й того більше. Сили ще трохи є, – усміхається Антоніна Олександрівна, – тримаємо з чоловіком господарство: від свиней до птиці. Це завдяки тому, що з року в рік вчасно отримуємо кукурудзу й пшеницю від «Землі і волі». Ми дуже вдячні Герою України Леоніду Яковишину, що він забрав нас під своє крило. Завжди відчуваємо його підтримку й допомогу, що б не трапилося в селі».

Староста села Ганна Юхно розповідає, що в Ярославці 826 пайовиків. За словами очільниці, всі задоволені умовами оренди й відчутними сумами виплат.

«Дехто на ці кошти живе, бо власної пенсії мало на що вистачає. Хтось ще й дітям-онукам допомагає, – розповідає Ганна Іванівна. – Нам дуже пощастило, що господар у нас щедрий і добросовісний. Ми першими до нього попросилися. Леонід Григорович тоді мільйони вклав, аби лишень бур’ян побороти на наших колгоспних землях. Колосальний щорічний труд, на щастя, приносить гарні врожаї».

У селі Мирне в орендареві впевнені всі, хто пройшов з ним період становлення. Бо не підводив жодного разу, які б не були перепони на шляху до успіху. Саме тут розгорнуло свою діяльність центральне відділення ТОВ «Земля і воля».

«У 1999-му році було розпаювання земель. Я на той час вже рік працювала, – розповідає Ольга Кур’ян. – Нині я обліковець у товаристві «Земля і воля». Працюю тут, на місці, у Мирному. Крім гарної зарплати, маю два паї: свій і покійного чоловіка. Чистими отримала 48 тисяч 70 гривень. Це для нас, селян, досить велика сума. Скільки не спілкувалася з людьми з інших районів і навіть областей – всі шоковані, що нам Яковишин 18% за пай платить». «Перед цим нам видали «натуральну» оплату: по тонні кукурудзи й по 300 кілограмів зерна пшениці, – продовжує Тетяна Пінчук. – Ми люди родом з периферії, у кожного вдома і птиця, й свині. Із базару їх не прогодуєш. До того ж, зерно у нас обраховують не за ринковими цінами, а згідно із собівартістю. Нам і машину безкоштовно дають, аби ми доставили зерно додому. Ну, словом, всі умови. А скільки керівництво всього робить по громаді: і дороги в нас найкращі в області, і постійна допомога соціальній сфері».

Біля кас відділень наприкінці року гроші отримують одиниці. Ті, хто не любить черг. Валентина Дементьєва якраз отримала гроші. Тож радості не приховує.

«Я не спішила. Гроші цілішими будуть, – усміхається Валентина Володимирівна, перераховуючи новенькі купюри. – Вже другий рік аграрій платить нам другу пенсію. Спасибі йому! Хоча й до цього нас не ображав. Завжди ми отримували найбільше. Були у нас такі, що бігали, обирали, на гарні обіцянки клюнули, а тепер бідкаються. Я ніколи навіть у думках не допускала, що піду до іншого орендаря із захмарними планами. Леонід Григорович – людина, перевірена роками. У нього завжди на першому місці відповідальність перед пайовиками і працівниками. А селам скільки допомагає!.. Дай Бог кожному такого мудрого керівника і щедрого орендаря!».   


http://zemlyaivolya.net/news/108_milyona_griven_payovikam.html?fbclid=IwAR2joZLzUgVtng0p0j99k3x8ErLKf6sHWf4MyRhQ963a4J0X-ocnFQC1QEU