Вироблені на Чернігівщині продукти прискіпливо перевірятимуть на безпечність

06.09.2018   08:08 — Агенцiя

Згідно статистичних даних, за І півріччя 2018 року експорт товарів - готових харчових продуктів - підприємствами Чернігівщини становив 8% від загального обсягу.

Щоб бути впевненим, що продукти харчування безпечні, європейці застосовують Hazard Analysis and Critical Control Points (скор. HACCP). Це система аналізу небезпек і контролю (регулювання) в критичних точках. За словами фахівців, це своєрідна «подушка безпеки» для підприємства і одночасно гарант якості для споживача.

Основною метою впровадження означеної системи є безпека харчової продукції та кормів на всіх етапах харчового ланцюга «від лану – до столу». Тобто повного розуміння того, де і в яких умовах вирощувалася сировина, як перероблялась у вже готовий продукт, як він упаковувався, зберігався, транспортувався, реалізовувався.

Застосування НАССР стосується всіх підприємств, незалежно від того, мають вони намір експортувати продукти до ЄС чи ні. Перевіряє наявність системи Держпродспоживслужба.

- По факту перевірятимемо наявність НАССР на підприємствах Чернігівської області з 2019 року, коли сформуємо відповідний план перевірок на наступний рік, - розповідає заступник начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби у Чернігівській області Руслан Сіробаба.

За словами посадовця, оцінка системи НАССР - це скоріше аудит, а не перевірка. Вона є плановою. Натомість, поточні ревізії підприємств на відповідність гігієнічних вимог проводяться постійно (так званий державний контроль).

Як здіснити аудит НАССР, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби у Чернігівській області вже знають – пройшли відповідні курси із залученням європейських фахівці. Відтак, у кожному районі є принаймні один інспектор, який знається на тому, як перевірити, чи є на підприємстві відповідна система.

Наразі її мають всі 12 молокозаводів області, всі м’ясокомбінати. Наперед запровадили НААСР кілька хілобулочних підприємств. Однак, сама система - один з кроків, хоч і надважливий, до європейського споживача.

- Витрати на систему НАССР - це фактично витрати на приведення виробництва до відповідних вимог у тих місцях виробництва, де є небезпечний фактор. Готується відповідна інструкція для кожного такого ризикового сегменту. Прописуються способи контролю та превенції. Приклад: молочний продукт, де присутня пастеризація молока. Вона має проходити у відповідних умовах з відповідною температурою. Тож це контрольна точка для перевірки, - зазначає Руслан Сіробаба.

Також у Головному управлінні Держпродспоживслужби у Чернігівській області повідомили, що за невпровадження НАССР каратимуть: перший раз - припис (письмове попередження), другий раз - штраф у 15 мінімальних зарплат (для ФОП) і 30 мінімальних зарплат (для юридичних осіб).

Глобальні ж наслідки відсутності системи ще більші – окрім заборони експорту, у перспективі такий бізнес можуть позбавити дозволу на виробництво певної продукції.