Сто двадцять селян вже стали членами Волинківської молочарської спілки

10.10.2016   10:23 —

Власники корів із п’яти населених пунктів Сосницького району – Волинки, Вільшаного, Полісся, Матвіївки і Гаю – за неповні два роки функціонування сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу згуртувалися і навчилися спільно заробляти та рахувати гроші.

До слова, СОК платить не за літр, а (враховуючи жирність) -  за кілограм молока.

Щодня  за допомогою апарату «Екомілк» приймальники визначають якість молока за кількома параметрами ( і передусім, жирність, щільність, кислотність) усіх 120 проб, і за спеціальною формулою вираховують його об’єм.

Навіть недовірливі сільчани, як поінформував голова кооперативу Сергій Потапенко, переконалися у вигідності такого підходу в оцінюванні й оплаті продукту. 

Окрім того, молочарі навчилися на майстер – класах  варити бринзу, яку реалізовують нині на ринках і ярмарках. Продають також щосуботи в Чернігові сир, сметану й вершки. Це  вже інша ціна за продукцію (аніж за сире молоко) й додатковий дохід.

За словами Світлани  Рубан,  котра відразу повірила в переваги кооперативного обєднання для селян (і для села загалом) все у  спілці  по – чесному і справедливо, розрахунки за молоко – своєчасно.

- Увесь наш куток Козлівка, як називають його волинківці, носить  тепер молоко на приймальний пункт кооперативу, - розповідає Світлана Іванівна. -  Хто спершу сумнівався, вже не вагається, бо переконалися, що ніхто їх не обдурить, що виплати регулярні, що жири визначають правильно.

Життя і діяльність спілчан не обмежуються тільки збором молока й турботою про спільний прибуток.  Всілякі виставки й конкурси, концерти  вокального ансамблю «Золоте перевесло» (колектив відродився за підтримки СОКу), спільні свята й масові заходи роблять будні сільчан веселішими та оптимістичнішими. До того ж, у приміщенні кооперативу спільними силами облаштовано світлицю – музей.

Толокою занедбану будівлю колишньої Волинківської аптеки, що пустувало не один рік, перетворили в затишний офіс.  Спільними силами робили водопій для худоби, розчищали русло місцевої річки. Гуртом заробляють гроші, організовують дозвілля й відпочивають.

Саме кооперативний рух і самоорганізація, на думку голови ревізійної комісії спілки та ідейної натхненниці Олени Потапенко, - порятунок від безвиході, перспектива розвитку невеликих населених пунктів, матеріальне благополуччя селян.

СОК «Волинківська молочарська спілка»  теж починався, образно кажучи, із маленького струмочка – із зібрання п’ятьох активісток, яких не влаштовувала тодішня ціна на молоко, встановлена закупівельниками – гастролерами, що подекуди забували розрахуватися із селянами. Згодом у кооператив повірили сільські медики, вчителі, працівниці дитсадка й центру дозвілля… Сусіди стали рівнятися на сусідів.

Спілка зросла чисельно, розширила асортимент продукції й завоювала попит на ринку, змінила світогляд селян та вселила впевненість у завтрашній день й перспективу спільної справи. Молочарі вже мріють про переробку молока на місці, про відкриття міні – заводу чи цеху. Нічого дивуватися: все в їхніх працьовитих і умілих руках.

Ольга Чернякова.
Фото автора