Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Понеділок, 30 листопада, 13:29:34

Микола Звєрєв: "Переведення на альтернативні види енергії має стати стратегією для громад"

08.06.2015   13:20Агенцiя

Чи можливо всю область перевести на альтернативні джерела енергії? Чим вигідна та корисна для Чернігівщини біомаса? Як в боротьбі за енергетичну незалежність зробити технологічний прорив та перейти на нові рівні інновацій?

Про газову незалежність, альтернативні джерела енергії, пілотні проекти Чернігівщини та цікавий досвід європейських міст в інтерв'ю Громадянській мережі ОПОРА розповідає голова Чернігівської обласної ради Микола Звєрєв.

Коли домовлялась про інтерв'ю, Микола Вікторович дізнавшись, що питання стосуються енергоефективності та енергозбереження, сказав: "Це моя улюблена тема". І додав, що багато хто думає, що він інженер за освітою. А насправді енергетична тема настільки "заволоділа" головою обласної ради, що історик за освітою став фаховим енергоменеджером.

- Миколо Вікторовичу, на Вашу думку чи є можливим для області зменшення споживання газу та перехід на альтернативні джерела енергії?

- Це питання не тільки зменшення споживання газу і традиційних джерел енергії, а питання енергетичної безпеки України і області зокрема. Це наша колективна безпека, а враховуючи військові події на Сході та агресію з боку Росії, то є надважливе питання. Проте, і без війни ми прекрасно розуміємо, що маємо високі тарифи і надто багато споживаємо енергії. Україна втричі більше споживає газу і традиційних джерел енергії, ніж будь-яка країна Європи.

- Якщо говорити про заміну традиційних джерел енергії на альтернативні, що для себе може обрати Чернігівщина?

- Розробляючи енергетичну стратегію області, ми аналізували які джерела альтернативної енергії можна тут використовувати. Зазвичай, коли мова йде про природну енергетику, в першу чергу згадується енергія вітру. Але для Чернігівщини вітрова енергія не є домінуючою. Гідроенергетика також не є ключовою для нашої території. Третій вид природної енергетики - це сонячна енергія. Але індустрія сонячних батарей не надто розвинута у нашому регіоні.
За результатами досліджень з'ясувалося, що основним видом "зеленої енергії" для Чернігівщини є біоресурси. І немає жодних сумнівів, що можна перейти на виробництво енергії з біомаси.
Для цього розроблена стратегія, плани. А монополія газу фактично веде в нікуди. І якщо говорити про мої переконання, то Чернігівщина може наслідувати досвід земель Гюссінг (Австрія). Раніше це була депресивна територія Австрії, і, взагалі, не відомо було як піднімати цю землю. На сьогоднішній день - це цілком автономна земля, яка взагалі не користується традиційними видами енергії, а повністю забезпечується за рахунок енергії біоресурсів.

(прим. авт. - Наприклад, на експериментальному підприємстві в м. Гюссінг (Австрія) виробляється 8 МВт/год електричної енергії за рахунок використання водню з біомаси рослин)

- Біоресурси - це цікаво, але чи вистачить їх на всю область?

- Чернігівщина багата на біоресурси. Ми маємо ліси, велику кількість зеленої маси і такий природній ресурс, як торф. Біомаса дає можливість робити одночасно кілька видів енергії. В результаті переробки отримуємо електроенергію, тепло, газ і добриво.
Біомаса - це фактично безвідходне виробництво. Все те, що ми зараз спалюємо, що гниє і пропадає - перетворюється в дешеву енергію. Це є стратегічним для розвитку області.
І щоб не просто говорити - ми розробили програму енергоефективності і працюємо над проектами. Щоб не тільки школу чи лікарню перевести на біопаливо, а створити цілі території,  громади яких можуть відмовитися від споживання газу. Таким шляхом пішли деякі громади Словаччини, користуючись досвідом Австрії, Німеччини.

- А які міста вже відібрані для пілотних проектів?

- Було проведено енергоаудит, технічний та екологічний аудит територій. Для проекту були відібрані ті населені пункти, де є централізоване водопостачання. У таких містах як Городня, Мена та Бахмач проектами заплановано будівництво котелень з когенерації, які вироблятимуть тепло та електроенергію з біомаси. Вже проведено розрахунки сировинної бази та складено бізнес-план, а також розроблено проект котелень по когенерації. І зараз ми знаходимося на стадії пошуку інвестицій. Такі проекти можуть суттєво змінити ситуацію на енерго- і теплоринку. Адмінбудинки, школи, лікарні, комунальні і житлові будинки, в тому числі і приватні, можуть отримувати тепло та електроенергію за "зеленим тарифом".
Звичайно, існують важливі умови для здешевлення вартості енергії. Наприклад, сировинна база має бути в радіусі 30-50 км від населеного пункту. 
Перехід на біоресурси дасть поштовх для розвитку виробників котлів та обладнання. Нашою програмою передбачена підтримка таких підприємств і виробників.

- Тобто працює синергія та когенерація?

- Когенерація дає значно вищий економічний ефект. І треба розуміти, що потрібно постійно впроваджувати нові технології, тому що через 5-6 років матимемо застаріле обладнання і високі тарифи. Треба випередити цей процес і стати мудрішими на 5-7 років. Когенерація дає одночасно і електроенергію, і тепло. А якщо ти спалюєш біомасу, то отримуєш і тепло і енергію, а ще газ і добрива. А найголовніше у таких локальних енергопроектах, що гроші залишаються в громаді. І це називається - самодостатність. Адже, зараз, коли ми платимо за газ, то гроші ідуть із громади, і, тоді починається: дотаційність, збитковість, депресивність.
Коли товари та послуги мають збут, то є прибутки у місцевих виробників. І гроші залишаються у громаді. Купив біомасу - заплатив місцевому постачальнику. Перевіз біомасу - заплатив місцевому перевізнику. Експлуатуєш котельню - платиш місцевим підприємствам, які працюють на території громади та сплачують тут податки. Всі отримують зарплату і сплачують податок на дохід, єдиний податок залишається у місцевому бюджеті. Якщо вирішується проблема нижчих тарифів - вирішується соціальна проблема. Але, всі гроші в цьому ланцюгу - залишаються в цій громаді та обслуговують цю громаду. Маємо замкнутий цикл.
Все разом, це переходить на рівень технологічного парку. Також, необхідно постійно шукати інновації, бо це цікаво для молоді. Наприклад, у Гюссінгу, молодь створила компанію, яка
з бур'яну в біогазовій установці виробляє електроенергію; спеціальна підстанція її переробляє. Друга фірма виготовляє електромобілі. Ці мобілі під'їжджають до підстанції, заправляються і рушають у справах. Тобто, з бур'яну та сміття виробляють енергію, яка заправляє ці авто. І це зроблено в селі. Вважаю, що така територія є надуспішною.

- Щодо інвестицій, хотіла запитати, часто ініціатива влади та залучення інвесторів розцінюється, як забаганка влади, а не потреба громади. І буває, коли дороге обладнання вже куплено, а у мешканців немає грошей, щоб його установити чи обслуговувати. Чому так трапляється?

- Завдання влади - розробити концептуальну стратегію для краю. Створити плани розвитку громад і територій, бути регулятором в плані прийняття рішень. І у тарифній політиці, і в енергозбереженні до всіх рішень повинна бути долучена громада. Тобто, громада - має розуміти, що відбувається і чого очікувати. Наприклад, якщо програма енергозбереження не буде підтримана, то містяни матимуть тариф на 40 чи 50 % вищий, ніж громада, яка бере участь у реалізації проекту.
Вивчаючи досвід, громада має усвідомити, що проекти енергозбереження - це додаткові робочі місця, а також зниження витрат на воду і електроенергію. І потім, наступає ще один момент - населення починає прагнути до заощадження, і долучається до участі у таких програмах. Тоді, включається друга складова - громада починає розуміти, що на місцевій сировині отримує нижчий тариф, але, навіть в такому випадку, треба говорити про енергоефективність, енергозаощадження.
Досвід країн пострадянського простору (наприклад, країн Балтії) показує, що для розробки механізму залучення кожного громадянина до програм енергозбереження потрібно п'ять років. І якщо до співфінансування не буде залучене кожне домогосподарство, кожен мешканець  багатоквартирного будинку, то ми не отримаємо результату.

- Як забезпечити належний контроль за реалізацією проектів та прихід інвесторів?

- Для того, щоб прийшов інвестор - треба, в першу чергу, провести реформу місцевого самоврядування. Держава - це громади, а громади - це самоврядування. Кошти і проекти повинні контролюватися громадою, колегіальним органом. Враховуючи інфляцію, політичну ситуацію, зовнішні загрози та внутрішні перепони, інвестор дуже ризикує.
Сьогодні постійно доводиться переконувати, що Чернігівщина - це мирна територія. Що ми не пішли шляхом сепаратизму, ми укріпили обороноздатність території. Ми забезпечуємо мир у нас в області. І ми хочемо розвиватися. Ми маємо показати наше цивілізоване європейське обличчя. Говорять з тими, хто по-перше, підтверджує що він має серйозні наміри, по-друге, що є підтримка людей, по-третє, що є відкритість і прозорість, і четверте, гарантії. І гарантом має виступати представницька влада і місцева влада, якщо це співпадає із стратегією держави. Гарантією інвестицій є підтримка, відкритість, довіра.
Хотілося б ще, щоб муніципалітети мали можливість давати гарантії. Це світова практика. Але для цього потрібна повноцінна реформа місцевого самоврядування.

- Самодостатня громада - це чудовий приклад для наслідування, але чи зможемо?

- Коли мені говорять, що Ви розказуєте якусь фантастику, я кажу, що це те, про що треба мріяти, до чого прагнути і що треба робити. Тому що те, що ми маємо, це абсолютно безперспективно. Це найнижчий технологічний уклад. Ми повинні вийти на новий технологічний рівень. І тоді це буде прорив. І я мрію про таку Чернігівщину. Інакше, ми будемо дотаційними завжди. 

З головою Чернігівської обласної ради Миколою Звєрєвим спілкувалась Оксана Стельмах,  в рамках житлово-комунальної програми Громадянської мережі ОПОРА.

Довідка:

Когенерація або комбіноване виробництво тепла та електроенергії полягає у використанні електростанції для одночасного виробництва тепла та електроенергії.
Енергетична стратегія України до 2030 року одним із пріоритетів визначає використання скидного тепла та перетворення котелень, що виробляють лише тепло, на когенераційні електростанції. Закон України "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу" передбачає пільги для виробників з комбінованим циклом виробництва тепла та електроенергії.

Лідером у використанні соломи як палива є Данія, де побудовано 8 000 фермерських установок потужністю 0,1-1,0 МВт, 62 теплові станції потужністю 1-10 МВт і 9 комбінованих теплоелектростанцій. Крім Данії, солому використовують Австрія, Швеція, Фінляндія і Франція. В Україні потенціал використання соломи становить 4,3 млн т у.п. на рік (близько 2 % витрат палива), однак її застосування вимагає значних капіталовкладень.

Біогаз, одержуваний з відходів життєдіяльності тварин і птиці, може замінити в Україні 6 млрд м3 природного газу, однак для його одержання необхідні значні інвестиції, строк окупності яких становить 4-5 років. Китай проектує через кілька років довести виробництво біогазу до 100-120 млрд м3.

Останні новини Чернігівщини

Упродовж минулого тижня надзвичайники 52 рази залучались до ліквідації пожеж, надзвичайних подій

Упродовж минулого тижня надзвичайники 52 рази залучались до ліквідації пожеж, надзвичайних подій 12:56

Упродовж минулого тижня з 23 по 30 листопада щоденно в підрозділах Управління ДСНС України у Чернігівській області перебувало на цілодобовому чергуванні 192 чоловіка особового складу та 61 одиниця спеціальної техніки.

Ніжин: відбулась щотижнева оперативна нарада

Ніжин: відбулась щотижнева оперативна нарада 12:26

30 листопада відбулась щотижнева оперативна нарада під головуванням міського голови Олександра Кодоли.

Кордон за тиждень. Офіційно

Кордон за тиждень. Офіційно 12:05

Протягом тижня обстановка на державному кордоні України в межах Чернігівщини залишалася стабільною та контрольованою.

Срібне: рятувальники дістали з річки тіло потонулого чоловіка

Срібне: рятувальники дістали з річки тіло потонулого чоловіка 11:56

28 листопада об 19:10 до Служби порятунку "101" у смт Срібне від працівників Національної поліції надійшло повідомлення про те, що в межах районного центру у озері Графське знаходиться тіло людини.

Відбулась зустріч чернігівських поетів у форматі онлайн

Відбулась зустріч чернігівських поетів у форматі онлайн 11:42

У рамках проєкту етер "Бібліотайм" відбулась зустріч чернігівських поетів у форматі онлайн. Тема заходу "Музика листопада".