Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

П`ятниця, 21 лютого, 03:37:25

Фінансовий камертон нашої економіки

21.05.2014   09:56Агенцiя

Народний депутат Верховної Ради України нинішнього скликання Віктор Пинзеник поспілкувався з чернігівськими підприємцями.

 Попри те, що нині в України непростий період, науковець не став жаліти вуха  і очі слухачів, а розказав усю неприглядну ситуацію з нашою економікою. Виявляється, боргів у нас зараз на порядок більше аніж доходів.

Тільки уявіть цю неймовірну суму - понад 500 мільярдів доларів зобов‘язань. А золотовалютних резервів - удвадцятеро менше. Що робити: заробляти, позичати, урізати - хтозна. Однак не прибутки врятують Україну, а звичайна людська ощадливість, переконаний Віктор Пинзеник. Якщо навчимося жити по кишені - станемо абсолютно іншими людьми. І тоді побудуємо Європу в Україні. Пропонуємо вам міркування по лікуванню країні від економіста зі світовим ім‘ям.

Про нинішні ризики

Сьогодні бізнес позбавлений речі, яка дозволяє йому оцінювати ефективність діяльності. Економіка побудована на співставленні доходів і видатків. А якщо я задам питання, а який буде курс долара через рік і відповіді не буде… За перший квартал цього року приріст іноземних інвестицій мінус 6,4 млрд. доларів. Оце нормальна поведінка у середовищі, де не можна порахувати ризики і оцінити ефективність діяльності. Одначе девальвація - це і поштовх для розвитку. Це бар‘єри для імпорту, це девальвація 50%, яка означає, що імпортні товари дорожчають на 50%, а внутрішня інфляція – поки що на 7%. Тобто українські товари на українському ринку отримали переваги. І є експортні переваги на зовнішніх ринках. І якщо почнемо це використовувати – покращення завтра не трапиться – але дорога для цього буде відкрита. Я маю на увазі ініціативу ЄС по відкриттю ринків. Ми всі шукаємо якийсь особливий вихід з кризи, замість того, щоб вдатися до тих кроків, які робили інші країни. У нас є гроші в Україні і чимало. На руках у населення понад 270 млрд грн. Люди готові їх вкласти в економіку. Треба тільки прибрати ризики, щоб населення захотіло заробити на цьому.

Позичити…для боргу

Друга частина наших дірок – зовнішній борг: 142,5 млрд доларів. З них 70 млрд – це коротко терміновий борг, який треба повертати протягом року. От уявіть: там дірка і експорт це не закриває, і тут 70 млрд треба повертати. Їх знайти можна тільки одним способом – позичити. І так країна жила – вона тримала ситуацію, позичаючи нові гроші. Але якщо ви постійно живете в борг – настане той момент, коли вам більше не позичають. І в такій ситуації зараз опинилася Україна. Минулої п‘ятниці – Україна позичила коштів по ставці 1,84% річних. Безпрецедентна ставка, але це позика під гарантії американського уряду. Ця цифра дуже показова, бо вона показує, по якій ціні ми могли б позичати гроші при правильній політиці. Одна з причин такої шаленої кількості боргів – це політика фіксованого обмінного курсу. Вона вже скінчилася. Бо не можна тримати те, що не тримається. Через це країна проїла резерви. У середині 2011 мали золотовалютні резерви на рівні 38 млрд доларів. На 1.05 – 14 млрд. 24 проїли задарма. Зараз ситуація покращилася. 3 (три) млрд дав МВФ, 1 (один) млрд позичили євробондів і плюс 100 млн євро прийшло від Єврокомісії. Але треба рахувати, що 3 (три) млрд доларів треба буде повернути за російський газ. Нам потрібні дешеві кредити, бо в нас обслуговування боргу різко виросло. Торік 32 млрд грн. виплачено тільки відсотків по боргах. Це притому, що у 2008-му році витрачали всього 4 (чотири) млрд грн. Тому поява дешевих кредиторів дозволить суттєво зекономити.

Курс, що танцює

Курс відпустили – це шок для економіки. Коливання курсу привели до серйозного удару банківського сектору. Він опинився в такій ситуації, коли він не може кредитувати, бо є величезний відтік коштів і величезний портфель проблемних кредитів. Це б‘є по економіці, тому що банки не здатні стати партнером. А коли є відтік депозитів, то банки взагалі не можуть нарощувати кредитування. Але позитивний напрямок намітився і тут, єдине, чого не можна допускати – різких коливань курсу. Він сьогодні танцює, він не є остаточним. Говорити, що від цього курсу треба вести відлік - не можна, бо ринок впав. Обороти різко зменшилися. Раніше місячний оборот ринку у всіх валютах був 50-70 млрд доларів. За минулий місяць – лише 17. Спекулянти цей курс можуть легко зламати, однак такі речі НБУ має душити. Бо інакше спекулянти диктуватимуть нам курс. Бо вони живуть на тому, що курс кожен день росте, і задача НБУ зробити так, щоб не можна було заробити на спекулятивних коливаннях курсу.

Видатки як порятунок

Країна колись мала дірку у видатках 10-15 млрд гривень. Це дисбаланс, який можна легко вирішити. Проблема виникла у 2009-му – 104 млрд. Країна не мала ресурсу на 104 мільярди. І тому геройськими зусиллями потягнули державу в борги. І все. За 5 років відбувся приріст боргу на 500 млрд. У нас головний банк країни – це казначейство. Але і воно теж вже не банк…Тут відбувається щось на зразок того, коли у вас на рахунку є гроші, а банк все одно виплатити процентів не може. Бо в нього самого їх немає. Казначейство живе за такою схемою вже 2 роки. Коли видатків на 400 млрд, а грошей є тільки 300, то казначейство не проплатить ці сто. І хіба в цьому винний касир? Хоча у нас така думка, коли касир не дає грошей – то треба такого касира розстріляти. Але ж не касир створив цю проблему. Всі чули про захищені статті бюджету. З економічної точки зору – це нонсенс. Мають бути захищені всі видатки бюджету. Як це так – зарплату вчителю платіть, а за збудовану школу – ні. А тому, хто будував школу – зарплату платити не треба? Є й інший нюанс, який випливає з обставин. Хочемо ми чи ні – а мусимо виділяти гроші на армію, для того, щоб забезпечити стабільність і спокій країни. Але ця ситуація є феноменальною з точки зору того, що вирішення не уникнути. НЕ можна шукати основну частину рішень у площині доходів. Там ресурсу майже немає. Крім кількох офшорів, які треба закривати. Головну частину рішень треба шукати у видатках. І ми мусимо навчитись жити по заробітках, засобах. Дуже важливо, щоб у країні перестав існувати махровий український популізм. Суспільство здатне зрозуміти проблему, якщо з ним розмовляти і діяти чесно.

Податки хоч і платяться, але…неправильно

Україна має перейти з моделі контролю за сплатою податків. Ми почали це робити в 2008 з величезним трудом. Ідея електронною декларації полягала не в тому, щоб заставити здавати звітність в електронному вигляді. При нинішній звітній декларації перевірити правильність відшкодування ПДВ неможливо. Це поле для зловживань. Мені скаржилися люди,що не повертають ПДВ. Я викликаю начальника Податкової – чого не повернули? «А ми тільки перевірили перше коло агентів. Все в порядку». Питаю: чому не вертаєте? «А проблема може бути на другому колі». Проходить ще рік – перевіряють друге коло. Проблема може бути на третьому колі. І на сотому. Перевірити ПДВ – це все одно що перевірити всю економіку. Ідея електронної декларації працювала кілька місяців. Коли ви здали декларації – відразу проводиться електронна звірка всіх декларацій. Ніхто не їде до вас. Нова податкова система працює як електронна машина. Якщо в одного пішло на видатки, а в другого на доходи, то зіставляються ці дані і одразу виявляєте: до кого треба забути дорогу податковому інспектору. Якщо у вас плюс і мінус співпали – там нема чого перевіряти. Коли ми почали цю роботу робити – то виявили 4 млрд дірок в місяць.

Децентралізація

Хочете все вирішувати? Забирайте собі і відповідальність. Не можна віддати гроші, а відповідальність залишити за Києвом. Сьогодні у нас все у столиці - освіта, медицина, армія, міліція, судова система, законодавча влада…Сьогодні є й інший ухил - створити собі маленькі удільні князівства. Не в тому мета, щоб передати ярмо з Києва до Чернігова, треба, щоб ярма не було взагалі. Є проблема, про яку взагалі мало говорять - у нас немає місцевих бюджетів. Вони виконують функцію кас по виконанню доручень центрального уряду. Деякі думають, що місцеві бюджети фінансують освіту. А це не так. Це державна функція. Держава делегує їм повноваження і дає ресурс. А у місцевих бюджетів є власні повноваження. Вас же як чернігівців цікавить освітлення вулиць, дороги, тротуари, прибирання і решта. А от на свої повноваження місцеві бюджети позбавлені ресурсу. Отут треба найти рішення і фінансово забезпечити місцеві бюджети, щоб вони перестали бути касою. Це не прості рішення, бо виникає питання, що вважати за базовий бюджет - області чи міста? Вас же цікавлять не тротуари області, а конкретного населеного пункту. Якщо ми говоримо про дворівневий бюджет, то інший рівень має бути не бюджетом області, а населеного пункту, не села - а сільського району. Та чи треба нам обласні бюджети взагалі? Що вони роблять? Виконують функцію централізації і поділу? А ви самі хіба не можете це зробити? Ми повинні почати дискусії по цим рішенням, бо тут так швидко розв‘язання не знайдеш.

Ніна Бас, голова наглядової ради ПрАТ «Взуттєва фабрика «Берегиня»

- Послухати досвідченого фахівця - це вже користь. Може і моя думка не збігається з його думкою, але все одно певні корисні висновки зробити можна: як тобі працювати, що робити. Дуже цінно, що він не приховує від нас такі непрості реалії. Але очі бояться, а руки діють. Економіка запрацює. А для того, щоб це сталося, треба промисловцями просто не заважати.
 
Микола Тарасовець, голова правління ПАТ «Полікомбанк»

- Дуже важливо у своїй діяльності, надто у сфері підприємства, яким керуєш, у галузі фінансів просто звірити годинники з людиною, яку я вважаю фінансовим камертоном нашої економіки. Приємно, що він міг би просто відсиджуватися десь, читаючи лекції студентам, а він їздить по країні, займаючись просвітницькою діяльністю. Він допомагає і політикам, і промисловцям. Будемо відверті: чимало з тих, хто нині у Верховній Раді - з точки зору розуміння та організації державного устрою - низької кваліфікації. Думаю, цим людям не завадило б частіше слухати таких як Віктор Пинзеник.

Тетяна Будьонна, підприємство «Пласт-Бокс Україна»

- Завдяки колишньому міністру фінансів ми подивилися на те, що відбувається у макроекономіці країни. Вдалося проаналізувати те, що відбувалося з нашими фінансами протягом останніх років. Зараз я вже чіткіше розумію причини того стану в якому опинилася Україна. Звісно, навіть коли отримаємо усі кредити від МВФ - не варто очікувати миттєвого поліпшення. Це означає лише, що ми на початку шляху. Попереду багато роботи. Я працюю на підприємстві, де сто відсотків - іноземні інвестиції. І чимало іноземців коли приходять і бачать громіздку дозвільну систему - вони лякаються. А навіщо ускладнювати? Навіщо податкова приходить 5 разів на місяць з перевірками? Цим вони лише ускладнюють життя. Навіщо ж тоді потрібна система електронної звітності?

Сергій Лазар, менеджер зовнішньоекономічної діяльності на ПП «Вимал»

- Ми члени екіпажу корабля, який називається Україна. Ми працюємо тут, живемо, культурно співіснуємо. І звідусіль ми чуємо абсолютно різну інформацію. Одні кажуть, що наш корабель пристав до берегу, де все чудово, а інші - корабель потопає. Тому для мене важливо почути якісну і виважену експертну думку, тобто дізнатися те, де насправді наш корабель знаходиться. Віктор Пинзеник для мене - щось на кшталт лоцмана. Цифри дійсно жахливі, але це мобілізує активніше працювати, більше старатися на результат.

Чернігівська ТПП

Останні новини Чернігівщини

Що зробили в Новобасанській ОТГ за гроші інфраструктурної субвенції?

Що зробили в Новобасанській ОТГ за гроші інфраструктурної субвенції? 17:07

Субвенція на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад - це один з інструментів підтримки розвитку ОТГ за кошти державного бюджету.

Без пафосу: Прем’єр-міністр Олексій Гончарук відвідав Козелець

Без пафосу: Прем’єр-міністр Олексій Гончарук відвідав Козелець 17:02

- Колеги, я вас прошу, давайте без пафосу, - такими були перші слова Прем’єр-міністра Олексія Гончарука у Козельці. На центральній площі селища його зустрічали керівники обласного, районного та місцевого рівнів.

Про порядок розроблення програм створення страхового фонду документації області (регіональної програми), -

Про порядок розроблення програм створення страхового фонду документації області (регіональної програми), - 15:20

йшлося на семінарі за короткостроковою програмою підвищення кваліфікації «Правові основи функціонування державної системи страхового фонду документації України», яке було проведено Чернігівським центром підвищення кваліфікації для начальників архівних відділів районних державних адміністрацій, Чернігівської, Ніжинської, Прилуцької, Новгород-Сіверської міських рад.

Новобілоуська громада на Чернігівщини посилює свою спроможність

Новобілоуська громада на Чернігівщини посилює свою спроможність 14:08

Експерти Чернігівського Ресурсного центру з розвитку місцевої демократії та представники місцевої влади і активісти Новобілоуської ОТГ обговорили проект Статуту громади та розвиток освітньої мережі на зустрічі 19 лютого 2020 року.

Громадська рада підсумувала роботу минулого року та окреслила плани на поточний

Громадська рада підсумувала роботу минулого року та окреслила плани на поточний 13:29

Перше у 2020 році засідання Громадської ради при облдержадміністрації відбулося 19 лютого. На початку присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять героїв Небесної Сотні.

АНОНСИ ПОДІЙ

Всі новини