Як у Литві виробляють тепло з диму, а газ – зі сміття. ФОТО

16.07.2013 09:56 — Агенцiя

У колишній радянській республіці проблема енергоносіїв свого часу постала не менш гостро, ніж зараз в Україні. Однак там знайшли альтернативу випрошуванню у Росії знижки на газ.

Столиця модернізації житла

Так у Литві називають місто Ігналіну, де заповзялися повністю реновувати (реконструювати) усі житлові будинки. І досягли вражаючих результатів. Наразі практично усі багатоповерхові будинки оновлені. Завдяки цьому споживання тепла скоротилося наполовину. А вартість комунальних послуг – найнижча у Литві.

За словами мера Ігналіни Бронюса Ропе, уже кілька років теплопостачання повністю забезпечується за рахунок спалювання відходів деревообробки у сучасних економних котлах. Дешево і безпечно для довкілля.

До речі, зменшення викидів у повітря дозволило місту продати свою «норму забруднення». Тільки на цьому Ігналіна свого часу отримала мільйон євро на розвиток.

Використовують тут усю можливу енергію. Зокрема, за допомогою сонячного колектора влітку гаряче водопостачання забезпечується за рахунок енергії сонця.

Добувають тепло навіть з диму. Як відомо, при згоранні палива значна частина тепла виходить з приміщення через димохід. Тут встановили спеціальні пристрої, які на виході максимально «відбирають» тепло з диму, спрямовуючи його на опалення будівлі.

– Звичайно, усі ці технології недешеві, – каже Бронюс Ропе. – Але затрати компенсуються досить швидко. До того ж, таким чином ми бережемо навколишнє середовище.

А чистота довкілля для Ігналіни життєво важлива. Маючи поблизу чимало мальовничих озер і лісів, місто позиціонує себе як курортне. І не даремно – за рік тут відпочивають біля двох сотень тисяч туристів. До послуг гостей чотири сучасних пляжі, поля для гольфу, бази відпочинку, спа-центр, льодова арена, стадіон…

Сміття дає прибуток

Успішно проходить реновація та запровадження енергоефективних технологій у місті Утена. Тут понад 70 відсотків теплової енергії виробляється з альтернативних екологічно безпечних джерел. Втрати тепла з будинків та на тепломережах зведені до мінімуму.

А газ видобувають зі сміттєзвалищ. За радянських часів тут було кілька десятків звалищ побутового непотребу. Застосовуючи спеціальну технологію, їх упорядкували і закрили ґрунтом. Тепер на місці звалищ зеленіють луки, а з-під землі по трубах надходить газ, який утворюється внаслідок природних процесів, що відбуваються у надрах колишнього смітника.

Навчилися тут видобувати газ навіть із відходів місцевого м’ясокомбінату.

Наразі Утена на 76 відсотків забезпечена так званою «зеленою енергією». Влада міста планує взагалі відмовитися від дорогого імпортованого природного газу.

Загалом сміття після переробки і перетворення його на енергоносії та інші корисні речі практично не залишається. Система його збору та утилізації побудована таким чином, щоб при мінімальних затратах отримувати максимальну користь.

А ось за несанкціоноване викидання сміття покарання досить жорстке – штраф складає дві тисячі літ (понад шість тисяч гривень).

Нема нічого неможливого

Реновація житла, запровадження енергоефективних технологій, використання «зеленої енергії»,підвищення якості життя людей. Усе це мали змогу побачити на власні очі представники місцевого самоврядування з Мени, Коропа, Городні та Щорса під час ознайомчого візиту до Литви. Окрім Ігналіни, Утени та Бірштонаса, українці побували у Вільнюсі й Каунасі. Мали змістовні й корисні розмови в Асоціації самоврядувань Литви, об’єднаннях власників житла.

Там такі організації працюють дуже ефективно. Саме з їхньою допомогою на реновацію залучаються фантастичні за мірками України кошти Європейського Союзу. І ці інвестиції дають результат.

Під час однієї з численних зустрічей українцям повідомили: Литва має вдвічі більше ресурсів, ніж потребує, для забезпечення енергією усієї країни. Що ж це за ресурси? Відходи виробництва, сміття, солома і таке інше. А одна з цитат взагалі звучить надзвичайно оптимістично для України: «Величезна кількість сміття – це необмежений потенціал для дешевої і безпечної енергії».

Чи можна такий досвід запроваджувати у нас?

– Звичайно, – стверджує експерт Чернігівської громадської організації «Центр Доброчин» Олександр Підгорний. – Саме тому наша організація за підтримки посольства Литовської Республіки і організувала цей візит представників самоврядування. Ми хочемо створити власну асоціацію, яка займатиметься подібними проектами. І реалізовуватимемо їх саме у невеликих містечках, таких як Мена, Городня, Короп, Щорс.