Про сервіс, маршрутки та автоперевізників

19.04.2013   08:48 —

18 квітня у дискусійному клубі "Експертна думка" відбулася прес-конференція перевізників Чернігова. До участі були запрошені начальник управління транспорту і зв'язку Чернігівської міської ради Володимир Воронін, директор КП Чернігівського тролейбусного управління Олег Коржов та директор ВАТ "Чернігівавтосервіс" Володимир Козир.

Проблеми із міським транспортом та вартість його експлуатації стали основною темою прес-конференції. Начальник транспортного управління міської ради Володимир Воронін постійно жалівся на нестачу грошей, на неприбутковість галузі та говорив, що тариф 2,50 вже не покриває собівартість послуг. На його думку сьогодні пасажири незадоволені послугами, які отримують, а перевізники не задоволені результатами власної підприємницької діяльності. І тому потрібно кардинально змінювати стратегію і політику у транспортній галузі.

Але при цьому сам собі суперечив, бо казав, що з таким транспортним парком мріяти про зміни не можна. Хоча про те, що бажання змін у них, тобто перевізників є, пан Воронін наголосив декілька разів під час свого виступу.

Начальник ЧТУ Олег Коржов, говорячи про стан свого підприємства, не сказав нічого нового, лише вкотре підтвердив, що "на сьогодні запитань більше ніж відповідей" і "маємо те, що маємо". Він зазначив, що тролейбусне управління в Чернігові переживає не найкращі часи і забезпечувати роботу міського транспорту важко. Тролейбуси у Чернігові латані-перелатані і єдина надія на прийняту урядом державну Програму активізації економіки, згідно якої  400 тролейбусів у найближчі два роки буде закуплено у вітчизняних виробників для всієї України. А поки ця програма набуває змісту та матеріального підкріплення чернігівським тролейбусникам доводиться працювати в три зміни і утримувати "на плаву" це велике та затратне господарство.

Про маршрутки та автобуси говорити директору ВАТ "Чернігівавтосервіс" було чомусь набагато важче. Чи через те, що Володимир Козир відчував велику кількість запитань про роботу маршруток, чи просто він не любить журналістів. Не зрозуміло.

Пан Козир повідомив, що на сьогодні в місті на маршрутах працює 350 автобусів. І на його думку потрібно скорочувати їх кількість. "Переводити кількість в якість", - пояснив він. Для прикладу він навів місто Харків, де працює 900 автобусів. Проте він забув, що у Харкові є метро. А тому ці два міста не можна порівнювати, бо у Чернігові на 296 004  жителів - 350 автобусів, а у Харкові на 1 452 228 - 900 автобусів і метро. Відбувається викривлення вихідних даних. Так само як і з вартістю проїзду. У Чернігові вартість проїзду у маршрутці 2,50 грн., а у російському місті Москва - 7 грн. Але порівнювати зарплату у російській столиці з нашою чернігівською якось навіть незручно.

Говорити про підвищення тарифів на проїзд у маршрутках та тролейбусах не стали, хоча всі троє жалілися на поганий стан справ і збитки. Але при цьому ніхто не потрудився відповісти на запитання чому у маршрутних автобусах відсутні елементарні речі, які можна назвати таким простим словом як сервіс. Розміщення розкладу руху автобусів у салоні маршрутки, інформація про перший і останній рейс, чисті салони, відремонтовані стільці та водії, які не палять у салоні і не псують настрій своїм хамством - все це має входити в послугу перевезення. Чому коли замовляєш чашку кави у кав'ярні, то посмішка, серветка та привітне слово входить у ціну. Я розумію, що чашка кави коштує 8 грн., а не 2,50. Але сервіс - це той бонус, який отримує споживач при користуванні послугою.

І на останок. Коронна фраза пана Козиря "не залазьте в мій карман" у відповідях на фінансові запитання і розлогі відповіді, з посиланням на законодавство в цілому, так і не дали відповіді на запитання, чому збитковість транспортних підприємств не дає поштовху до радикальних дій. Адже коли підприємство кілька років поспіль збиткове, практично ледь-ледь працює, то існує практика залучення кризового менеджера*, який  отримує так званий "карт-бланш" на всі зміни та проводить фінансове оздоровлення підприємства.

*Кризовий менеджер - спеціаліст, який знижує фінансові  ризики підприємства, попереджає щодо можливих втрат і вміє утримати  компанію на плаву, якщо ситуація все ж таки вийшла з-під контролю. Кризовий менеджер виявляє проблеми підприємства, якими б вони не були: у зовнішніх або внутрішніх чинниках, у стосунках з "верхами" (владою) або "низами" (співробітниками підприємства від топ-менеджерів до простих робітників), в легальному, юридично "сірому" або кримінальному полі.