Медовуха добра, та не на продаж
Пасічники не можуть узаконити корисний напій

Олександр Кобцев
По-різному на селах виживають. Мешканець селища Талалаївка Олександр Кобцев вирішив заробляти на життя медом. Ще у 1983 році він завів невеличку пасіку «для себе». А вже у 1990-му це стало основним робочим місцем колишнього гірничого інженера. Його пасіка — на хуторі Левівщина за 25 кілометрів від райцентру.
— Бджолам тут роздолля, — оповідає пасічник. — Навкруги ліс, трави. Особливо багато поряд лип. Тому мій мед здебільшого липовий та трав’яний. Дуже корисний. Адже навкруги — чисте повітря, буяння лісових квітів.
Господарство уже величеньке. Має аж 150 вуликів. Минулий сезон був для нього вдалим: накачав майже три тонни меду. З них дві тонни — липового. Ще й продав 60 бджолосімей.
— Так це ж зиму треба на базарі стояти, аби мед продати, — співчуваю.
— А я ним не торгую, — зізнається чоловік. — Продаю оптовикам.
Справді, з хутора на чернігівські та київські базари не наїздишся. Не вигідно. Липовий мед розкуповують у містах по 80—100 гривень за літрову баночку. Оптовики ж беруть його у пасічника по 40—45 гривень. Хоч це і не та ціна, та все ж вона дає можливість пасічнику мати прибуток.
Гірша справа із реалізацією соняшникового меду, який в обласних центрах продають по 35—40 гривень за літрову банку.
— Взагалі, ринки країни заповнені медом, — каже господар. — Перевиробництво. Тому актуально виготовляти з меду інші продукти, наприклад, медовуху, кваси.
Чоловік одним із перших в Україні навчився робити медовий напій за старовинними рецептами.
— Я поїхав спеціально у Київ в центральну бібліотеку імені В. Вернадського, — повідомив О. Кобцев. — За два дні відшукав у ній потрібні стародруки. І ось тепер сам можу виготовляти за давньою рецептурою питні меди.
Такі тепер роблять в Україні близько ста пасічників. Створено гільдію медоварів України. Олександра Кобцева обрали навіть заступником голови цієї громадської організації. На жаль, медоварам за кілька останніх років так і не вдалося узаконити свій слабоалкогольний напій, від якого не болить голова. Сотні тисяч гривень треба на ліцензію, аби медовуху вільно продавати у магазинах. Тож поки що напоєм смакують лише друзі, родичі та знайомі.
Олександр Миколайович по-творчому ставиться до свого улюбленого заняття. На пасіці впроваджено всі новинки, вичитані ним у журналах та літературі пасічників. Однак, як він переконався, медовий напій, який популярний на будь-якому ярмарку, офіційно узаконити дуже важко. Є безліч бюрократичних перепон!
Тому пасічник знайшов вихід: поекспериментував-помудрував і зробив власного виробництва концентрат медового квасу з прополісом. Чоловік замовив етикетку. Усе має такий вигляд, ніби це зроблено на серйозному заводі, а не на хуторі.
— Загалом я вже домовився із одним підприємством про виробництво цього продукту, — розповів пасічник. — Нині мені «Чернігівстандартметрологія» робить технічну документацію на концентрат квасу. Потім візьму сертифікат в Інституті екогігієни і токсикології імені Л. І. Медведя. Згодом після отримання позитивних висновків зможу поставляти концентрат квасу до торговельної мережі.
Що ж, можливості пасічника після реалізації задуму значно зростуть. Але ідеї О. Кобцева, інших медоварів про узаконення медових напоїв в Україні треба все-таки підтримати на державному рівні.
Адже медовуха — це напій давній, він має багато цілющих властивостей і не завдає шкоди організму людини, як, наприклад, пиво, спиртові «бормотухи». Питні меди можуть стати доброю альтернативою дешевим порошковим винам, якими заповнені заклади торгівлі.
Останні новини Чернігівщини
На Чернігівщині поліцейські скерували до суду провадження щодо посадовця лісгоспу за фактом сприяння незаконній порубці дерев 16:06
Слідчі поліції за оперативного супроводу СБУ та під процесуальним керівництвом Чернігівської обласної прокуратури завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом неналежного виконання мешканцем Ніжинського району своїх посадових обов’язків, що сприяло незаконній порубці лісу. Збитки, завдані державі, склали понад 1,6 мільйона гривень.
Чернігівський рибоохоронний патруль підводить підсумки нерестової кампанії 2025 року 15:39
З 1 квітня по 30 червня 2025 року на водоймах Чернігівської області тривала нерестова заборона на вилов водних біоресурсів.
єВідновлення: компенсацію за пошкоджене житло отримають ще 16 чернігівців 15:04
Чергові рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, затверджені виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 9 липня.
«Діалог влади та бізнесу»: на Чернігівщині обговорили шляхи подолання дефіциту робітничих професій та економічних бар’єрів 14:37
Чергова онлайн-зустріч регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» відбулася сьогодні. Серед основних питань – подолання кадрової кризи у виробничих галузях та підтримка регіонального підприємництва.

Нардеп Олена Шуляк: Завдяки реформі цифровізації доступ до високошвидкісного інтернету вперше отримали понад 3000 українських сіл 14:16
Загальний економічний та антикорупційний ефект від реформи цифровізації, яку почали впроваджувати в 2019 році, вже перевищив 66 млрд грн.