Літературно-музична композиція "Я слухаю співи, яких ніхто не чує: то співає моя душа..."

15.05.2023   11:31 — Агенцiя

12 травня у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці була представлена літературно-музична композиція "Я слухаю співи, яких ніхто не чує: то співає моя душа..." за участі заслуженого артиста України, лауреата обласної премії ім. М. Коцюбинського, артиста Чернігівського обласного молодіжного театру Олексія Биша й Капели бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм під керівництвом заслуженої артистки України Раїси Борщ і заслуженого працівника культури України Миколи Борща.

  Організатори – Чернігівська ОУНБ, ГО "Спілка жінок Чернігівщини". Модератор – головний бібліотекар відділу документів із гуманітарних наук Надія Заваліна.
  Захід присвячено вшануванню пам'яті Михайла та Віри Коцюбинських. У лютому 1898 року родина Коцюбинських остаточно переїхала до Чернігова. Чому було зроблено саме такий вибір? Перш за все – це місто, де жила родина дружини. Але цього замало. Адже письменник шукав іще й духовне оточення, духовну ауру, і Чернігів якраз йому імпонував. Тут діяв потужний літературний осередок, жили Л. Глібов, Б. Грінченко, В. Самійленко, М. Загірна та ін. Була тут українська інтелігентна громада, на чолі якої стояв Ілля Шраг, адвокат, людина енергійна і поважна. Працювала в Чернігові солідна учена Архівна комісія, що видавала наукові збірники. Коли додати до цього гурту родину самого Михайла Коцюбинського, то побачимо, що середовище тут склалося якраз те, яке було потрібне Михайлові Михайловичу. В цьому товаристві він почувався вільно. Віра Устимівна завжди перебувала поруч зі своїм чоловіком. Ставши членами Громади, а пізніше – "Просвіти", подружжя Коцюбинських одразу включилося до активної діяльності, дбаючи про національне відродження, культурне й політичне самовизначення України.
  Саме Коцюбинські зробили вагомий внесок у розвиток Чернігівської громадської бібліотеки. Вони багато років були членами правління бібліотеки. А Віра Коцюбинська певний час очолювала книгозбірню.
  На захід завітали курсанти Академії Державної пенітенціарної служби та здобувачі освіти СЗСШ № 1 і № 33 м. Чернігова.
  Фахівці відділу наукової інформації та бібліографії ознайомили присутніх з літературними творами про життя і творчість Великого Сонцепоклонника, представленими на книжковій виставці "Чернігівськими шляхами Михайла Коцюбинського".
  До уваги присутніх була представлена відеопрезентація "Віра та Михайло Коцюбинські в культурному та громадському житті Чернігова" підготовлена провідним бібліографом відділу наукової інформації та бібліографії Іриною Розумій.
  Серед заявлених доповідачів була і наша колега – завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії Ольга Іваненко. Її доповідь на тему "Родина Коцюбинських та Чернігівська громадська бібліотека" зацікавила присутніх і викликала жваве обговорення.
  Під час заходу Олексій Биш натхненно декламував поезії у прозі Михайла Коцюбинського із циклу "З глибини", читав уривки про агаву в супроводі мелодій у майстерному виконанні капели бандуристів.
  На завершення заходу з вітальним словом до присутніх звернулася директорка Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки Інна Аліференко. Інна Михайлівна подякувала капелі бандуристів, її керівникам та Олексієві Бишу за чудову літературно-музичну композицію, висловила радість з того, що в бібліотеці відновлюються такі красиві та змістовні заходи (і, слава Богу, цього разу обійшлося без тривоги). Також пані Інна акцентувала увагу на тому факторі, що бібліотека наразі робить усе можливе для популяризації української культури. Безумовно, внесок Михайла та Віри Коцюбинських в українську культуру неоціненний.
  До вітального слова долучилася почесна голова ГО "Спілка жінок Чернігівщини" Ірина Дорожкіна. Пані Ірина відзначила, що на захід завітало багато молоді, і це радує, бо саме їй творити майбутнє України. Ірина Василівна додала, що наразі в головній бібліотеці області, яка постраждала від ворожого обстрілу, триває ремонт. Отже, книгозбірня відроджується, оновлюється. Так само відродиться з руїн і Україна.


Оксана Плаунова,
головний бібліографвідділу наукової інформації та бібліографії