Урочиста академія до 400-річчя Магдебурзького права відбулася у Чернігові

29.03.2023   15:19 — Агенцiя

 «Ми дозволяємо названому місту свободи по праву Магдебурзькому належати», – зазначено у грамоті короля Речі Посполитої Сигізмунда ІІІ про надання Магдебурзького права Чернігову від 27 березня 1623 р. Відтоді його жителі самостійно управляли своїм містом, обирали владу, отримували корпоративне право власності на землю (як територіальна спільнота), пільги на розвиток ремесел і торгівлі та юридичний захист від втручання представників державної влади.

Саме про його головні цінності, подальший розвиток форм місцевого самоврядування в Чернігові та Україні загалом говорилося під час Урочистої академії «400 років надання Магдебурзького права Чернігову», яка відбулася в Чернігові 27 березня 2023 р. У зустрічі, організованій Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації та Сіверським інститутом регіональних досліджень, взяли участі науковці, викладачі, представники закладів вищої освіти, архівних, музейних установ, бібліотек, інституцій громадянського суспільства Чернігова, Києва, Ніжина та Кракова.

«Де є міське самоврядування – це Європа. Вшановуючи  Магдебурзьке право як інституцію, ми говоримо про нього як складову європейського вибору та складову нашої ментальності. Отримані Черніговом привілеї, звільнення від повинностей, спонукали до заселення міста і вже через 10 років його жителі відбили напад московських військ. Громади, місцеве самоврядування витримали війну як сьогодні, так і 400 років тому», – наголосив доктор історичних наук, директор Сіверського інституту Сергій Лепявко.

«Після доволі тривалої перерви самоврядування в Чернігові відродилося у 1870-х рр. з появою міської думи. Впродовж другої половини XIX – на поч. XX ст.  її управлінці та гласні (депутати) зреалізували ряд масштабних проєктів, що започаткували становлення комунального господарства та модернізацію міста – водогін, електростанція, тверде покриття на вулицях, пожежна охорона тощо. І все це – за умов постійної нестачі коштів, контролю та утисків з боку державної влади», – зазначила кандидат історичних наук, викладач Національного університету "Чернігівський колегіум" ім. Т.Г. Шевченка  Любов Шара.  

«За доби Української революції 1917–1921 рр. Чернігів та інші міста були осередками українського політичного та військового руху, активного громадського життя. За найдемократичнішим на той час виборчим законом проведені вибори до міських дум, які повинні були стати повноцінними органами місцевого самоврядування. Але російська окупація перервала ці процеси на понад 70 років», – зауважив професор Ягеллонського університету, доктор історичних наук Владислав Верстюк.

«Мали право, але не мали спроможності», – саме так можна охарактеризувати здатність місцевих рад виконувати свої повноваження в період з 1991 по 2015 рр. Більше 20 років пішло на те, щоб позбутися радянської спадщини в управлінні, а територіальні громади отримали реальний фінансовий ресурс для своєї діяльності, передусім через зміни в бюджетуванні, – зазначив виконавчий директор Чернігівського регіонального відділення Асоціації міст України, кандидат економічних наук Микола Силенко.

 «З початком реформи Чернігів теж відчув реальні кошти. В місті розвинулася інфраструктура, сфера сервісів, воно стало комфортнішим. Міста обласного значення, в тому числі Чернігів, стали моделлю для утворення та функціонування об'єднаних територіальних громад.  Реалізувалася  головна ідея реформи – перетворення України на країну самоврядних територіальних громад, а з нею відбулося повернення до витоків магдебурзького права, – підкреслив директор Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації, кандидат історичних наук Володимир Бойко.

 
Казіміров Д.В.