«МАУГЛІ». Сценічне прочитання «Книги джунглів» чернігівського драмтеатру
Існує безліч незвичайних переказів про життя джунглів, але немає більш дивовижної історії, ніж історія про хлопчика на ім’я Мауглі.
Ця захоплююча розповідь про життя людського дитинчати в джунглях стала джерелом натхнення для створення режисером-постановником Анастасією Кузик власної версії оригінального сценічного прочитання славнозвісної «Книги джунглів» Редьярда Кіплінга.
Так само жахливо, як і для крихітки Мауглі, у вистави ця історія розпочинається зблисками хижих очей у нетрях нічних джунглів, плачем малюка і зловісним гарчанням тигра (невипадково на афіші вистави існує застереження «6+»). Глядачі захоплюються мужністю вовчиці Ракши (арт. Ганна Ярова), яка відчайдушно захищає своє прийомне дитя від кровожерливого Шер-Хана (арт. Євген Бондар) і зазіхань підступного шакала Табакі (арт. Сергій Пунтус). Спостерігаючи за Радою вовчого племені, знайомляться з ватажком зграї Акелою (арт. Дмитро Літашов) та майбутніми вихователями хлоп’яти-Мауглі (арт. Станіслав Аракільян) – мудрим ведмедем Балу (арт. Олександр Манастирський) і спритною пантерою Багірою (арт. Світлана Сурай). З цікавістю стежать за безладом у житті мавпячого племені Бандар-Логів (артисти драми і балету) і втручанням в їхнє існування могутнього велетенського удава Каа (арт. Микола Лемешко). Романтичною ліричною ноткою виникає у житті юнака-Мауглі постать індуської дівчини Мессуа (арт. Катерина Ткачук), від котрої він отримує жаринки «Червоної квітки», за допомогою якої здобуває перемогу над лютим Шер-Ханом. Хвилюючим життєстверджуючим акордом звучить фінальна сцена вистави, де Мауглі-людина прощається зі своїми вчителями і братами-вовками (артисти драми і балету) та вирішує повернутися до людського племені.
Захоплені глядачі дружними оваціями дякували злагодженому акторському ансамблю за талановиту натхненну гру, а потім вітали творчу команду постановників, яких запросили на сцену: режисера Анастасію Кузик, художника-сценографа Максима Лапка, композитора Геннадія Коваля, автора пластичного рішення Тетяну Чичук, постановника сценічних боїв Євгена Бондаря.
Сподіваємось, що нова творча робота шевченківців, оздоблена сучасними музичними ритмами і динамічною хореографією, приверне увагу якнайширшого загалу шанувальників театрального мистецтва. Отже, запрошуємо чернігівців і гостей міста на прем’єрні покази музичної казки «Мауглі» за Р.Кіпрінгом, що відбуватимуться в нашому театрі 26 вересня, 03 і 17 жовтня цього року та упродовж усього театрального сезону.
Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру
Останні новини Чернігівщини
Поліція документує наслідки ударів росіян на Чернігівщині 13:07
Упродовж доби ворог продовжував атакувати Чернігівську область. Інформації про постраждалих не надходило.
Ворог атакував відновлений Михайло-Коцюбинський ліцей: заступниця голови ОДА оглянула масштаби руйнувань 12:45
12 червня вночі атаки ворога зазнало селище Михайло-Коцюбинське – там чули 4 вибухи. Внаслідок удару російської армії суттєві пошкодження отримала нещодавно відновлена будівля місцевого ліцею.
Навіть краплинка крові рятує життя: в обласній дитячій лікарні відзначили донорів Чернігівщини 11:41
Всесвітній день донора крові відзначається щорічно 14 червня. Сьогодні, напередодні свята, в Чернігівській обласній дитячій лікарні дякували тим, хто свідомо та самовіддано ділиться своєю кров'ю задля порятунку інших.
Довічне позбавлення волі: у Чернігові суд виніс вирок обвинуваченому у вбивстві двох інструкторів у навчальному центрі 11:06
Чернігівський районний суд визнав винним курсанта у вчиненні умисного вбивства двох інструкторів-військовослужбовців та пораненні ще одного, призначивши йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
У День Сил безпілотних систем Президент відзначив досвід України у застосуванні технологій та закликав пам'ятати, якою ціною він здобувається 10:29
У День Сил безпілотних систем ЗСУ Президент України вручив орден «Золота Зірка» рідним загиблого Героя України, молодшого лейтенанта Андрія Михна – уродженця Чернігівщини, який служив у складі 414-ї окремої бригади ударних безпілотних авіаційних систем «Птахи Мадяра».
© 2005-2026