Реставрація пам’яток культурної спадщини — у фокусі нашої політики розвитку туристичної та культурної сфери, - голова Чернігівської ОДА

31.07.2020   09:20 — Агенцiя

У ході нещодавньої онлайн - наради за участі Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка обговорювалась тема реставрації пам’яток культурної спадщини. Питання особливо актуальне для Чернігівщини. На території області розташовано багато об’єктів, що мають надзвичайно велику історичну та культурну цінність.

За дорученням голови Чернігівської ОДА Андрія Прокопенка Департамент туризму та культури підготував список пам'яток історико-культурної спадщини Чернігівської області. Серед них і садиба Дараганів у Козельці.

— Садиба Дараганів — пам’ятка архітектури національного значення «Покорщина», яка десятки років знаходиться у незадовільному стані. Облдержадміністрація неодноразово порушувала питання відродження цієї садиби, — повідомив Андрій Прокопенко. — На рівні області затверджено Програму реставрації пам’яток архітектури національного значення на 2020-2022 роки. Вона включає відновлення пам’яток архітектури національного значення.

Зокрема, до переліку об’єктів увійшли:
    Тріумфальна арка у Новгород-Сіверському.
    Георгіївська церква у Седневі.
    Іванівська церква в Ніжині.
    Палац з двома флігелями у селищі Качанівка.
    Головний будинок, кам’яниця та флігель у садибі «Покорщина» у Козельці.

Голова ОДА поінформував, що на реставрацію цих об’єктів програмою передбачено виділити 30 мільйонів гривень. Ці об’єкти в перспективі можуть стати потужними культурними атракціями і приваблювати туристичні потоки.

Довідково: «Покорщина» є унікальним ансамблем другої половини ХVIII ст. Вважається єдиною дерев’яною садибою козацько-старшинського типу на лівобережній Україні, що вціліла донині. Розташована на околиці Козельця, в парковій зоні на березі річки Остер. Складається з головного будинку, флігеля та кам’яниці. Колись належала козацькому старшинському роду Дараганів.

Наталія Розумовська (мати останнього гетьмана України Кирила Розумовського) придбала садибу для прийому у 1744 році невістки – російської імператриці Єлизавети. Пізніше Розумиха передала її у спадок доньці Вірі (дружині київського полковника Юхима Дарагана).