На Афоні знайшли записи про батьків святителя Феодосія Чернігівського
Через двісті років після смерті. Ієрей Микита та Марія – досі ці імена згадувались як імена батьків святителя Феодосія Чернігівського тільки на основі сновидіння київського старця Олексія Голосіївського.
Старцю уві сні явився святитель Феодосій і попросив помолитися за його батьків, назвавши їх – ієрей Микита та Марія. До сьогодні у дослідників було чимало сумнівів: чи можна довіряти таким «джерелам» і вносити до біографії святителя імена батьків лише на підставі сновидіння, нехай і такого шанованого старця, як Олексій Голосіївський? Через 200 років після смерті Феодосія – 18-го лютого, в день вшанування його пам’яті, дослідник афонської спадщини з Чернігівщини Сергій Шумило знайшов на Святій Горі імена батьків Феодосія, записані ним власноруч.
На Святій горі Афон в архіві одного з монастирів досліднику з Чернігівщини пощастило знайти поминальний запис, здійснений нашим видатним релігійно-культурним діячем XVII століття святителем Феодосієм (Углицьким) Чернігівським.
Як стверджує директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило, який, власне, і знайшов та опублікував запис, він зроблений у 1695 році, за рік до смерті Феодосія. Зроблений запис Феодосієм власноруч. У ньому – не лише імена батьків, але й багатьох родичів. У поминальному записі афонського пом’янника записані такі родичі: Іоанн, ієромонах Никон, Василій, Тетяна та архімандрит Іоанн.
«Найцікавіше, – каже Сергій Шумило, – що, як засвідчено в багатьох вітчизняних джерелах, на момент канонізації святителя Феодосія, у 1896 році, імена його батьків не були відомі і тому ніде в житії не були названі. Вперше ці імена були внесені до житія після 1896 року на підставі видіння київського старця Олексія Голосіївського, – продовжує дослідник. – Старцю уві сні явився святитель Феодосій і попросив помолитись за його батьків, назвавши їхні імена: ієрей Микита та Марія. Тож видіння старця було правдиве».
Так, уперше за 200 років після смерті Феодосія стали відомі імена його батьків. Було чимало сумнівів, чи можна довіряти таким «джерелам» і вносити до біографії святителя імена батьків лише на підставі сновидіння, нехай і такого шанованого старця, як Олексій Голосіївський.
До речі, у згаданому афонському пом’яннику робили записи на вічний спомин представники української козацької старшини та церковні діячі, які здійснювали пожертви на Святу Гору Афон в XVII-XVIІI століттях. Чернігівський архієпископ Феодосій якраз і був одним із таких жертводавців. Серед жертводавців тут також числяться знамениті чернігівські козацькі полковники Борковський, Лизогуб, Полуботок та інші.
Сергій Шумило переконаний, що недарма натрапив на таку знахідку, до того ж у день вшанування святителя Феодосія Чернігівського. Дослідник афонської спадщини продовжує працювати над збором унікальних матеріалів козацько-афонського рукопису XVII-XVIІI століть. На основі зібраних фактів Сергій Шумило планує видати книгу, яку презентує в Україні.
Віталій Назаренко. Фото Сергія Шумила
Останні новини Чернігівщини
Із 20 жовтня документи на «Зимову підтримку» прийматимуть лише за однією адресою 15:19
Із 20 жовтня подати документи на отримання одноразової грошової допомоги «Зимова підтримка» у Чернігові можна буде лише в Департаменті соціальної політики Чернігівської міської ради за адресою: вул. Івана Мазепи, 19.
У Талалаївці, що біля Ніжина, відкрили Алею слави загиблим захисникам і захисницям України 14:38
44 Герої стали на захист рідної землі і віддали за неї найдорожче – життя. Тепер їхні імена навічно закарбовані в серцях рідних, земляків та в історії Талалаївської сільської громади.
У Чернігові провели День спільнодії та вручили подяки до Всесвітнього дня психічного здоров’я 14:22
Днями у Чернігові провели День спільнодії до Всесвітнього дня психічного здоров’я, який відзначають 10 жовтня. Захід відбувся у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи Олени Зеленської.
Культурна спадщина без бар’єрів: на Прилуччині впроваджують інклюзивні та цифрові рішення 14:09
Почути історію, дослідити музейні експонати на дотик або здійснити віртуальну подорож пам’яткою архітектури XVIII століття – такі можливості відкривають для відвідувачів проєкти Прилуцького краєзнавчого музею імені Василя Маслова. Заклад послідовно впроваджує сучасні рішення, щоб зробити культурну спадщину доступнішою.
Поліція розслідує обставини смертельної ДТП у Корюківському районі 13:36
Поліцейські розслідують кримінальне провадження за фактом дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинув 64-річний водій мопеду.
© 2005-2026