Сучасники називають пам’ятку Чернігівськими Афінами
Презентовано нове видання про унікальну архітектурну споруду – Колегіум
Колегіум споруджений завдяки підтримці І. Мазепи.
Ця будівля з візерунками, наличниками, півколонами на фасаді здається невагомою. Тільки фахівці знають про справжню товщину стін, які, приміром, в основі дзвіниці сягають трьох метрів! Таке архітектурне рішення дозволяє мати внутрістінні ходи з підвальних приміщень до другого поверху.
Кандидат історичних наук, завідувачка відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” Ольга Травкіна, котра очолювала авторський колектив презентованого наукового видання, розповіла:
– Приємно, коли сучасники називають Колегіум Чернігівськими Афінами, Чернігівським Олімпом. Це був не тільки освітній заклад вищого рівня в Лівобережній Україні, учні якого вивчали філософію, географію, математику, риторику, поетику, а й потужний культурно-мистецький осередок. У цих стінах звучала жива ще в ті часи латинь, польська, німецька, грецька, французька мови.
Чернігівський архієпископ – відомий науковець і письменник Іоанн Максимович, який був ініціатором створення Колегіуму, згуртував навколо себе викладачів, які й писали оригінальні твори, і перекладали європейських письменників. Книги видавалися в друкарні Троїцько-Іллінського монастиря. Звісно, це була переважно духовна література, але в 1816 році викладачі Чернігівського Колегіуму переклали, приміром, твір видатного римського історика Тита Лівія. Тут завжди витали свіжі ідеї, нові імпульси, особливо на початку ХVІІІ століття – в період мазепинського ренесансу, процвітала барокова література з новаторськими для того часу прийомами – в цьому Чернігів завдяки Колегіуму був на висоті.
Багато випускників Чернігівського Колегіуму – видатні медики ХVІІІ ст. Це, наприклад, Петро Загорський – визначний академік, засновник вітчизняної школи анатомії. Свою кафедру, свій кабінет він передав родичу, випускнику Чернігівської семінарії видатному хірургу Іллі Буяльському, якого викликали консультувати смертельно пораненого на дуелі Пушкіна.
Колегіум відкрили завдяки фінансовій підтримці гетьмана Івана Мазепи. На дзвіниці споруди була церква, названа на честь патронального святого Івана Мазепи – Іоанна Предтечі.
Гарно декорована будівля в стилі українського бароко привертає увагу відвідувачів стародавнього Чернігова і є окрасою Валу. Вона й нині приховує багато таємниць. Зокрема, щодо того, яка з частин приміщення найстаріша.
– Вважається, що західна – двоповерхова основа дзвіниці, колишньої келії монастиря ХVІ – початку ХVІІ століть. Але де ж тоді був знайдений знаменитий срібний ідол під дзвіницею, про який пише відомий краєзнавець кінця ХVІІІ століття Опанас Шафонський? – запитує Ольга Травкіна.
Науковці вважають, що саме з тієї знахідки виготовлено надзвичайної краси сакральну пам’ятку – срібні царські ворота для іконостасу Борисоглібського собору, які і нині є перлиною його експозиції.
Книга писалася довго і вдумливо. У ній є нові дослідження авторського колективу, зокрема, про грандіозну бібліотеку Колегіуму, в якій зберігалися, приміром, усі книги Петра Могили.
Останні новини Чернігівщини
На Чернігівщині поліція скерувала до суду справу щодо розкрадання бюджетних коштів на ремонті відділення лікарні 13:15
Слідчі відділення поліції №1 (с-ще Козелець) Чернігівського райуправління поліції під процесуальним керівництвом Козелецької окружної прокуратури підготували обвинувальний акт щодо директора однієї з будівельних фірм, який привласнив майже 200 тисяч бюджетних гривень під час капітального ремонту одного з відділень лікарні.
Мезинський природний парк: 20 років на захисті природи 13:10
10 лютого у блакитній вітальні Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відбулося засідання круглого столу, присвячене 20-річчю створення Мезинського національного природного парку.
Надзвичайні події в області за останню добу 12:15
Протягом минулої доби зареєстровано 3 небезпечні події, саме: 3 пожежі.
З 15 лютого 2026 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки 12:11
З 15 лютого 2026 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щукиЧернігівський рибоохоронний патруль повідомляє, що з 15 лютого 2026 року, відповідно до Правил любительського рибальства на Чернігівщині діятиме заборона на вилов щуки.
Від редактора до старшого солдата: історія чернігівського медійника Сергія Кириченка 10:49
Сергій Кириченко – один з найдосвідченіших чернігівських редакторів. Майже 20 років він відпрацював у різних виданнях «Чернігівської Медіа Групи», а з початку повномасштабного вторгнення долучився до Збройних сил України.
© 2005-2026