На Карнабідівських читаннях говорили про історико-культурну спадщину Чернігово-Сіверського краю

20.12.2016   08:40 — Агенцiя

У Чернігові пройшли ІІІ Карнабідівські читання «Історико-культурна спадщина Чернігово-Сіверського краю».

Організатори наукової конференції: Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Центр пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Понад тридцять дослідників з Чернігова, Києва, Чигирина та Ніжина взяли участь читаннях. З вітальним словом до присутніх звернулися: генеральний директор Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» Юрій Соболь та старший науковий співробітник відділу історичного пам’яткознавства, керівник Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Сергій Зозуля.

Карнабідівські читання започатковані у 2013 році. Вони проводяться з метою привернути увагу до пам’яткоохоронної та краєзнавчої діяльності на Чернігівщині в ХІХ — на поч. ХХІ століть, а також питань збереження старожитностей Чернігова, відновлення пам’яток архітектури та історії чернігово-сіверського краю.

Цього року у Карнабідівських читаннях, які набувають все більшої популярності, взяли участь історики та мистецтвознавці, археологи і архітектори, працівники музеїв та закладів освіти. Вони поділилися результатами наукових досліджень.

Зокрема, із доповідями виступили:

– начальник наукового відділу охорони та моніторингу стану нерухомих пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Олександр Романченко — «Збереження традиційного історичного середовища на прикладі Києва та Чернігова»;

– кандидат історичних наук, завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Ольга Травкіна — «Нові дані про вихованців Чернігівського колегіуму на поч. ХVІІІ ст.»;

– кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри археології, етнології та краєзнавчо-туристичної роботи Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка Адруг Анатолій — «Новгород-Сіверський мистецький осередок другої половини ХVІІ — початку ХVІІІ століть»;

– кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, етнології та краєзнавчо-туристичної роботи Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка Олена Черненко — «Печі в монументальних спорудах давньоруського часу (за матеріалами археологічних досліджень)»;

– кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Інна Непотенко — «Охорона нерухомої культурної садщини Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»: реалізація та нормативне регулювання»;

– аспірант Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського Національної академії наук України Аліна Ярова — «Традиційна житлова архітектура с. Малий Листвен кінця ХІХ — середини ХХ ст. (Ріпкинський район Чернігівська область)»;

– заступник генерального директора з наукової та культурно-просвітницької роботи Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Алла Доценко — «Будівля Поштової станції в Чернігові у першій половині ХІХ ст.»;

– аспірант Київського національного університет культури і мистецтва Вікторія Балабушка — «Монастирі Чернігівщини як осередки духовної традиції християнської етики»;

– краєзнавець Ігор Ігнатенко — «Археологічні дослідження 1998 року в Успенському соборі Єлецького монастиря»;

– старший лаборант відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Святослав Подлевський — «Епіграфічні знахідки в Михайлівській церкві м. Остра»;

– мистецтвознавець, член Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Віктор Величко — «Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Чернігові: до питання реконструкції за задумом його творців»;

– завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Володимир Руденок — «Реставрація пам’яток чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря: історія та перспективи».

За результатами Карнабідівських читань буде видано збірник наукових праць.


Сергій Черняков, «Чернігів стародавній»