Відбулось відкриття виставки Василя Лопати

26.08.2016   11:27 — Агенцiя

22 серпня у Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана відбулось відкриття виставки «Митець національної ідеї», присвяченої 25-й річниці Незалежності України та 75-річчю від дня народження народного художника України Василя Лопати.

З нагоди свята під час відкриття виставки відомий чернігівський художник-графік, член Національної спілки художників України Василь Леоненко подарував музею екслібрис Василя Лопати, а також свої естампи та каталоги виставок.

В українському мистецтві II половини ХХ століття значного поширення набуває національна тематика. Вагомий внесок у її розробку належить нашому земляку, народному художнику України, лауреату Національної премії імені Тараса Шевченка Василю Івановичу Лопаті.

Він народився 29 квітня 1941 року у селі Нова Басань Бобровицького району на Чернігівщині. Мистецьку освіту отримав у Київському державному художньому інституті (майстерня Василя Касіяна), після закінчення якого у 1970 році продовжив навчання у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР під керівництвом Михайла Дерегуса. Працює переважно в галузі ілюстраційної та станкової графіки.
Його багатогранна творчість присвячена осмисленню вітчизняної історії та духовності народу від прадавніх часів до сьогодення.

Експонуються виконані ще під час студентства чорно-білі ілюстрації до народних дум «Плач невільників» та «Козак Голота» (1969 – 1970), кольорові естампи до українських дум «Івась Удовиченко, Коновченко» та «Про трьох братів самарських» (1972), героїко-романтичні сюжети до «Слова о полку Ігоревім» (1984).

У 1970-х–1980-х роках митець працює над великими циклами ілюстрацій до класичної української літератури, а також сучасних письменників. Серед експонованих – композиції до творів Лесі Українки, Івана Франка, Павла Тичини, Бориса Олійника, Ярослава Шпорти тощо.

Особливе місце в творчості Василя Лопати посідає ілюстрування «Кобзаря» Тараса Шевченка. Гравюри до поезій «Гамалія» (1976), «Невольник» (1987), «Причинна» (1990), «Сон» (1986 –1991) вирізняються власним розумінням літературного першоджерела та складністю художньо-образної мови.

Звертається митець і до творчості Миколи Гоголя. У 1998 році він виконав цикл великоформатних ліногравюр до повісті «Тарас Бульба». У сюжетах «Козацька Покрова» та «Зустріч» – реальне та уявне, дійсне та метафізичне присутні одночасно.
Окрім ілюстрацій, виставка репрезентує станкову графіку автора. Це пейзажі, присвячені Києву та Львову: «Львів XVI століття» (1973), «Видубицький монастир» (1980), батьківській землі: «Село Козари» (1984), «Чернігівщина. Седнів» (1985). Численні образи видатних історичних діячів української культури: Антонія Печерського, Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Миколи Гоголя – в сучасному баченні художника.

На початку 1990-х років йому випала доля взяти участь у створенні грошової одиниці незалежної України – гривні. Він виконав багато портретів видатних діячів нашої історії, архітектурних пейзажів, орнаментів, з яких представлений «Луцький замок. Ескіз зворотнього боку гривні» (1991).

У 2000-х роках художник опановує новий щабель творчості – станковий живопис. Працює над сюжетами ліричних пейзажів «Тиша», «Смеркання» (2005), «Останній промінь» (2007) тощо. У композиціях із християнською символікою «Моління про чашу», «Таємна вечеря» (2003 – 2004) намагається зрозуміти вічні істини, що мають неперехідний сенс.

Експоновані твори Василя Лопати є своєрідною художньою моделлю українського світу, в якій поєднано традиції вітчизняного реалістичного мистецтва ХХ століття, національне спрямування, сучасна авторська стильова манера.

Виставка стала можливою завдяки щедрому дарунку – більше ста п’ятидесяти гравюр і живописних творів, що надійшли до музею в 2012 році від автора і його дружини Регіни.