Історія Конституції – в архіві області. ВІДЕО

25.06.2016   10:54 — Агенцiя

З перших років проголошення Незалежності робилися спроби прийняти Конституцію в Україні – саме Конституцію незалежної країни. Напрацьовувались проекти, враховувались доповнення та пропозиції, обговорювались, подекуди в надзвичайно гострих дискусіях, спірні питання – про державні символи та мову, право приватної власності. Історія прийняття Основного Закону, в тому числі представлена на виставці в Державному архіві Чернігівської області.

Конституційну історію України розпочав в 1710 році Пилип Орлик – і його проект став одним з перших в світі. Їм проголошувалась незалежність Української держави і закріплювались найпрогресивніші для того часу ідеї, зокрема розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову. Але приклади того, що українці жили за писаними законами, — чисельні, наприклад, 1654 рік — підписання Переяславської угоди. Сергій Горобець, науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті: «Доходить справа до присяги, починається процес присяги, наші згодні, а росіяни кажуть – у нас таке не прийнято. У нас взагалі цар слово сказав і все. І знаєте, це така от яскрава картина, яка показується європейський і азіатський шляхи. Значить, європейський шлях — це от наші українці, тому що народне віче, козацьке коло, тобто стільки традицій народовладдя, а до Пилипа Орлика були Руська Правда, Литовські статути, тобто українці завжди жили за законами».

Хоча не завжди ці закони мали справжню силу. Радянський період став прикладом існування прав і свобод лише на папері. Раїса Воробей, директор Державного архіву області: «Наступні конституції 1919, 1929, 1937, 1978 років — вони були прийняті на основі Конституції Радянського Союзу, і звичайно, базувалися на марксистсько-ленінських постулатах. Наша вже Конституція незалежної України 1996 року була прийнята в зовсім інших умовах».

Відродився конституційний процес наприкінці 80-х рр. — початку 90-х. Ситуація в країні вимагала глобальних зрушень. Ірина Рябчук, провідний спеціаліст Державного архіву області: «Складна була соціально-економічна ситуація, в першу чергу економічна, назрівала економічна криза, і ось за цих обставин загострилися взаємовідносини між Верховною Радою, яка хотіла на себе перебрати завдання ліквідації економічної кризи, і Президента України Леоніда Кучми, який теж самостійно хотів вирішувати ці проблеми».

На зустрічі Президента і керівників восьми найбільших фракцій Верховної Ради  було підписано конституційний договір. І знову пауза майже на рік. Лише перспектива референдуму і припинення повноважень Верховної Ради змусило депутатів прийняти Конституцію України. 20 років потому один з розробників Основного Закону народний депутат трьох скликань Віктор Шишкін має свій погляд на ситуацію. Віктор Шишкін, народний депутат України 1, 2, 3 скликань: «Один з недоліків Конституції 1996 р., що ми неправильно протрактували ідеологізацію нашого суспільства. Коли ми сказали, що немає переваги однієї ідеології, малось на увазі ідеології політичної, там комуністичної, республіканської, ще якась, що нема переваги, але таким чином ми сказали, що у нас нема і державницької ідеології. А державницька ідеологія має бути».

Захисники Конституції і ті, хто мають бути нею захищені, – українська молодь визначає для себе головні статті і відповідність їх сучасному світу. Олександр Жереб, студент Інституту історії, етнології та правознавства ЧНПУ: «Розділ 11 про Крим. Саме в ньому є ті права, який наш нібито сусід-побратим просто взяв  і, можна сказати, наплював. Тому що у самого кримського народу були свої права і свої вольності, вони навіть мали свої міністерства. А Росія просто взяла і це перелиснула і написала в історії своє ім’я як побратима, який звільняв рускоязичних».

Правові основи незалежної України, наш суверенітет і територіальна цілісність закріплені в Основному Законі, права і свободи стали кроками у подальшому житті незалежної держави.