Пограбування по-радянському
2 лютого в Чернігівському історичному музеї імені В. В. Тарновського відкрилася виставка “Пограбування по-радянському (До 80-річчя ліквідації Всесоюзного об’єднання “Торгсин”)”. Це без перебільшення перша виставка в Україні, яка присвячена роботі таємничій організації, що працювала з 1930 р. по 1936 р.
Десятиліттями її назва зберігалася лише у пам’яті мільйонів жителів Радянського Союзу, історики ж про неї знали небагато, адже більшість документів об’єднання містили гриф “Не підлягає розголошенню”, “Цілком таємно”.
Торгсин став місцем втрати родинних цінностей – бабусиної каблучки, дідового “Георгіївського хреста”, материної каблучки, сережок сестри, годинника батька. Голодомор 1932–1933 рр. змушував людей віддавати державі останні коштовності, в обмін на буханець хліба чи мішок борошна.
Хоча назва організації стверджувала, що в ній відбувається “торговля с иностранцами”, вже 14 червня 1931 р. основними її покупцями стали громадяни СРСР. Система скуповувала побутове золото, золоті монети старого карбування, срібні вироби, коштовне каміння, платину, іноземну валюту. Усе це люди відносили до пункту скуповування цінностей, де оцінювач визначав справжність металу, зважував його, встановлював пробу.
Уряд у кілька етапів грабував власних громадян. Торгсинівські ціни на золото і срібло були нижчими за світові, натомість товари продавалися дорожче, ніж за кордоном. Значні прибутки отримували й самі працівники системи у вигляді так званого “припеку”, тобто різниці між прийнятим та зданим до банку золотом.
Торговельна мережа торгсинівських крамниць на Чернігівщині сягала 21 крамниці у 19 населених пунктах області.
Протягом 1932–1933 рр. Чернігівська обласна контора “Торгсин” придбала у населення побутового золота та золотих монет на 1 138 тис. (еквівалент щонайменше 882 кг чистого золота), срібла – на 376,4 тис. (близько 24 т чистого срібла), іноземної валюти у грошових переказах і готівкою – на 584,4 тис., діамантів – на 3,3 тис. крб. золотом. У масштабах України це були незначні здобутки, адже вони не перевищували 5% всіх надходжень Всеукраїнської контори “Торгсин”.
На виставці представлені світлини крамниць об’єднання як на Чернігівщині, так і в інших містах України та СРСР. Окреме місце відведено під обмінні операції – експонуються всі різновиди товарних ордерів та розрахункових книжок, які отримували покупці в обмін на здані цінності. Поруч – ваги та приклади зданих до Торгсину цінностей: каблучки, хрестики, ордени та ін.
Окрасою виставки є оригінальне фото, датоване 8 серпня 1933 р., на якому зображені працівники Добрянської крамниці “Торгсин”, а також макет типового торгсинівського кіоску для виїзної фургонної торгівлі виготовлений за оригінальним креслеником 1933 р. (масштаб 1:25).
Виставка працює щодня крім четверга та п’ятниці.
Микола Горох, старший науковий співробітник Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського, кандидат історичних наук
Останні новини Чернігівщини
На Чернігівщині поліція скерувала до суду справу щодо розкрадання бюджетних коштів на ремонті відділення лікарні 13:15
Слідчі відділення поліції №1 (с-ще Козелець) Чернігівського райуправління поліції під процесуальним керівництвом Козелецької окружної прокуратури підготували обвинувальний акт щодо директора однієї з будівельних фірм, який привласнив майже 200 тисяч бюджетних гривень під час капітального ремонту одного з відділень лікарні.
Мезинський природний парк: 20 років на захисті природи 13:10
10 лютого у блакитній вітальні Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відбулося засідання круглого столу, присвячене 20-річчю створення Мезинського національного природного парку.
Надзвичайні події в області за останню добу 12:15
Протягом минулої доби зареєстровано 3 небезпечні події, саме: 3 пожежі.
З 15 лютого 2026 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки 12:11
З 15 лютого 2026 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щукиЧернігівський рибоохоронний патруль повідомляє, що з 15 лютого 2026 року, відповідно до Правил любительського рибальства на Чернігівщині діятиме заборона на вилов щуки.
Від редактора до старшого солдата: історія чернігівського медійника Сергія Кириченка 10:49
Сергій Кириченко – один з найдосвідченіших чернігівських редакторів. Майже 20 років він відпрацював у різних виданнях «Чернігівської Медіа Групи», а з початку повномасштабного вторгнення долучився до Збройних сил України.