Україна, Білорусь та РФ подають спільний проект до списку ЮНЕСКО
Ще одним приводом для дружби між трьома народами — українським, російським та білоруським — називають проект спільного подання храмів Київської Русі під одним номером до списку ЮНЕСКО.
Самотужки українським храмам важче потрапити до списку
Транскордонна номінація "Храми Київської Русі ХІ–ХІІІ століть" демонструватиме світові культурну єдність східнослов’янських народів, — кажуть у вітчизняному мінкульті.
Із українського боку ініціативу озвучив міністр культури Михайло Кулиняк. У відомстві пояснюють: українські храми десятиліттями перебувають у попередніх списках, але самотужки до переліку охоронних споруд ЮНЕСКО потрапити не можуть.
Противники ж такого об’єднання наполягають — це є черговою спробою привласнити українську спадщину.
"Я не беру тут якісь загальнонаціональні патріотичні погляди: Україна, Росія, Білорусь. Це загальнослов’янська східна ікумена, яка була єдиною державою. От ця єдина держава і культура цієї держави у нас, скажемо, в тому вигляді в якому вона є, могла бути б презентована цим проектом. Шанси транскордонної номінації завжди більші, ніж шанси однієї пам’ятки", — пояснює директор Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Олена Сердюк.
Нардеп Микола Томенко у свою чергу вважає, що українська спадщина належить українському народу.
"Київська спадщина — це спадщина Києва і ми самі повинні розбиратися з нею, а не просити інші країни підписатися. Це не висування на премію, щоб вас підтримували, а це пропаганда країни, тому я вважаю, що спроба забрати у нас спадщину Київської Русі, це чисто політичний проект", — вважає ініціатор проекту "Сім чудес України" Микола Томенко.
Передбачається, що Україну представлятиме 11 історичних споруд
Спільний проект передбачає об’єднання 22 храмів: з Росії — 7, з Білорусі — 4, з України — 11. Значну частину вітчизняних споруд представлятиме національний заповідник "Чернігів стародавній". До списку чомусь включили і храми, що були відбудовані і майже не відповідають первісному зовнішньому вигляду.
"Ймовірність звичайно велика, бо саме ці храми, як кажуть, ну не дуже представлені в ЮНЕСКО. Буде подаватися до номінації П’ятницька церква. збудована наприкінці ХІІ — на початку ХІІІ століття. Величний храм — це взагалі шедевр світової архітектури, але, на жаль, він постраждав у період війни. Згодом він був відновлений", — каже вчений секретар національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів Стародавній" Сергій Черняков.
На відміну від П’ятницького храму, перебування у попередньому списку чернігівського храму Успіння Божої матері не підлягає дискусії. У жіночому монастирі при храмі розповідають, що його вік — 950 років.
Планується включити до списку два київські храми
Також до "українського списку" мають, зокрема, увійти Михайлівський собор київського Видубицького монастиря, Успенський собор у Каневі, Успенський собор у Володимир-Волинському та Кирилівська церква у Києві.
Саме українську частину деякі експерти називають перевагою майбутнього спільного проекту. Натомість, інші переконані: сама ідея такого об’єднання має в основі не культурну, а політичну складову.
"Існують різні культури і, в принципі, все ж буде можливо і правильно представляти позицію одної нашої культури, слов’янської культури", — вважає генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Вікторія Ліснича.
"Це елемент доктрини, так званої, значить, Святої Русі чи "Русского мира". Це повний абсурд і повна нісенітниця, тому що я, наприклад, не знаю, що таке Москва в часи Київської Русі, якої до ХІІ століття не існувало", — вважає ініціатор проекту "Сім чудес України" Микола Томенко.
Україна раніше хотіла подавати дерев’яні церкви до ЮНЕСКО разом з Румунією і Словаччиною
Слід зазначити, досвід участі у схожому транскордонному проекті Україна вже має. Десять років тому були спроби номінувати до списку ЮНЕСКО карпатські дерев’яні церкви разом із об’єктами Румунії та Словаччини. Зрештою, останні потрапили до списку самостійно.
Тим часом, у списку ЮНЕСКО вже перебуває 5 вітчизняних об’єктів — Києво-Печерська Лавра разом із Київським Софійським собором, ансамбль історичного центру Львова, пункти геодезичної дуги Струве, букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини, а також Резиденція Буковинських митрополитів.
Останні новини Чернігівщини
Громади Чернігівщини отримали 17 новеньких шкільних автобусів 10:17
Учора в Чернігові, Ніжині і Прилуках шкільний автотранспорт передали громадам області. Автобуси поїхали в Березнянську, Городнянську, Киїнську, Козелецьку, Куликівську, Вертіївську, Комарівську, Лосинівську, Мринську, Ладанську, Срібнянську, Сухополов'янську, Корюківську, Сновську, Понорницьку і Новгород-Сіверську громади.
Поліція Чернігівщини викрила організоване злочинне угруповання медиків, які налагодили корупційну схему ухилення від військової служби 09:56
Медики систематично заробляли на військовозобов’язаних, одержуючи неправомірну вигоду за формування фіктивного пакету медичних документів на підставі яких в подальшому їх визнавали не придатними до військової служби за станом здоров'я з подальшим виключенням з військового обліку.
Реконструкція тепломереж на вулиці Коцюбинського та проспекті Перемоги не впливає на подачу тепла й гарячої води споживачам КП «Теплокомуненерго» 09:15
Комунальне підприємство «Теплокомуненерго» повідомляє, що роботи з реконструкції теплових мереж на вулиці Коцюбинського та проспекті Перемоги виконуються у відповідності до умов договору з підрядною організацією.
Вберегли людей від смертельної небезпеки: вибухотехніки поліції Чернігівщини знешкодили бойові частини ворожих ударних безпілотників 08:41
Співробітники управління вибухотехнічної служби поліції Чернігівщини вкотре успішно відпрацювали виклики за фактами виявлення нерозірваних бойових частин ворожих ударних безпілотників, збитих Силами оборони України у Чернігівській області.
За підтримки Латвії у Чернігові запрацювало оновлене педіатричне відділення та Центр захисту прав людини 08:20
У Чернігівській центральній районній лікарні відкрили оновлене педіатричне відділення. Цей проєкт реалізувала благодійна організація «Tavi draugi» коштом Уряду Латвії.
© 2005-2025