Україна, Білорусь та РФ подають спільний проект до списку ЮНЕСКО
Ще одним приводом для дружби між трьома народами — українським, російським та білоруським — називають проект спільного подання храмів Київської Русі під одним номером до списку ЮНЕСКО.
Самотужки українським храмам важче потрапити до списку
Транскордонна номінація "Храми Київської Русі ХІ–ХІІІ століть" демонструватиме світові культурну єдність східнослов’янських народів, — кажуть у вітчизняному мінкульті.
Із українського боку ініціативу озвучив міністр культури Михайло Кулиняк. У відомстві пояснюють: українські храми десятиліттями перебувають у попередніх списках, але самотужки до переліку охоронних споруд ЮНЕСКО потрапити не можуть.
Противники ж такого об’єднання наполягають — це є черговою спробою привласнити українську спадщину.
"Я не беру тут якісь загальнонаціональні патріотичні погляди: Україна, Росія, Білорусь. Це загальнослов’янська східна ікумена, яка була єдиною державою. От ця єдина держава і культура цієї держави у нас, скажемо, в тому вигляді в якому вона є, могла бути б презентована цим проектом. Шанси транскордонної номінації завжди більші, ніж шанси однієї пам’ятки", — пояснює директор Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Олена Сердюк.
Нардеп Микола Томенко у свою чергу вважає, що українська спадщина належить українському народу.
"Київська спадщина — це спадщина Києва і ми самі повинні розбиратися з нею, а не просити інші країни підписатися. Це не висування на премію, щоб вас підтримували, а це пропаганда країни, тому я вважаю, що спроба забрати у нас спадщину Київської Русі, це чисто політичний проект", — вважає ініціатор проекту "Сім чудес України" Микола Томенко.
Передбачається, що Україну представлятиме 11 історичних споруд
Спільний проект передбачає об’єднання 22 храмів: з Росії — 7, з Білорусі — 4, з України — 11. Значну частину вітчизняних споруд представлятиме національний заповідник "Чернігів стародавній". До списку чомусь включили і храми, що були відбудовані і майже не відповідають первісному зовнішньому вигляду.
"Ймовірність звичайно велика, бо саме ці храми, як кажуть, ну не дуже представлені в ЮНЕСКО. Буде подаватися до номінації П’ятницька церква. збудована наприкінці ХІІ — на початку ХІІІ століття. Величний храм — це взагалі шедевр світової архітектури, але, на жаль, він постраждав у період війни. Згодом він був відновлений", — каже вчений секретар національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів Стародавній" Сергій Черняков.
На відміну від П’ятницького храму, перебування у попередньому списку чернігівського храму Успіння Божої матері не підлягає дискусії. У жіночому монастирі при храмі розповідають, що його вік — 950 років.
Планується включити до списку два київські храми
Також до "українського списку" мають, зокрема, увійти Михайлівський собор київського Видубицького монастиря, Успенський собор у Каневі, Успенський собор у Володимир-Волинському та Кирилівська церква у Києві.
Саме українську частину деякі експерти називають перевагою майбутнього спільного проекту. Натомість, інші переконані: сама ідея такого об’єднання має в основі не культурну, а політичну складову.
"Існують різні культури і, в принципі, все ж буде можливо і правильно представляти позицію одної нашої культури, слов’янської культури", — вважає генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Вікторія Ліснича.
"Це елемент доктрини, так званої, значить, Святої Русі чи "Русского мира". Це повний абсурд і повна нісенітниця, тому що я, наприклад, не знаю, що таке Москва в часи Київської Русі, якої до ХІІ століття не існувало", — вважає ініціатор проекту "Сім чудес України" Микола Томенко.
Україна раніше хотіла подавати дерев’яні церкви до ЮНЕСКО разом з Румунією і Словаччиною
Слід зазначити, досвід участі у схожому транскордонному проекті Україна вже має. Десять років тому були спроби номінувати до списку ЮНЕСКО карпатські дерев’яні церкви разом із об’єктами Румунії та Словаччини. Зрештою, останні потрапили до списку самостійно.
Тим часом, у списку ЮНЕСКО вже перебуває 5 вітчизняних об’єктів — Києво-Печерська Лавра разом із Київським Софійським собором, ансамбль історичного центру Львова, пункти геодезичної дуги Струве, букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини, а також Резиденція Буковинських митрополитів.
Останні новини Чернігівщини
На Чернігівщині поліція скерувала до суду справу щодо розкрадання бюджетних коштів на ремонті відділення лікарні 13:15
Слідчі відділення поліції №1 (с-ще Козелець) Чернігівського райуправління поліції під процесуальним керівництвом Козелецької окружної прокуратури підготували обвинувальний акт щодо директора однієї з будівельних фірм, який привласнив майже 200 тисяч бюджетних гривень під час капітального ремонту одного з відділень лікарні.
Мезинський природний парк: 20 років на захисті природи 13:10
10 лютого у блакитній вітальні Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відбулося засідання круглого столу, присвячене 20-річчю створення Мезинського національного природного парку.
Надзвичайні події в області за останню добу 12:15
Протягом минулої доби зареєстровано 3 небезпечні події, саме: 3 пожежі.
З 15 лютого 2026 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки 12:11
З 15 лютого 2026 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щукиЧернігівський рибоохоронний патруль повідомляє, що з 15 лютого 2026 року, відповідно до Правил любительського рибальства на Чернігівщині діятиме заборона на вилов щуки.
Від редактора до старшого солдата: історія чернігівського медійника Сергія Кириченка 10:49
Сергій Кириченко – один з найдосвідченіших чернігівських редакторів. Майже 20 років він відпрацював у різних виданнях «Чернігівської Медіа Групи», а з початку повномасштабного вторгнення долучився до Збройних сил України.
© 2005-2026