Україна, Білорусь та РФ подають спільний проект до списку ЮНЕСКО
Ще одним приводом для дружби між трьома народами — українським, російським та білоруським — називають проект спільного подання храмів Київської Русі під одним номером до списку ЮНЕСКО.
Самотужки українським храмам важче потрапити до списку
Транскордонна номінація "Храми Київської Русі ХІ–ХІІІ століть" демонструватиме світові культурну єдність східнослов’янських народів, — кажуть у вітчизняному мінкульті.
Із українського боку ініціативу озвучив міністр культури Михайло Кулиняк. У відомстві пояснюють: українські храми десятиліттями перебувають у попередніх списках, але самотужки до переліку охоронних споруд ЮНЕСКО потрапити не можуть.
Противники ж такого об’єднання наполягають — це є черговою спробою привласнити українську спадщину.
"Я не беру тут якісь загальнонаціональні патріотичні погляди: Україна, Росія, Білорусь. Це загальнослов’янська східна ікумена, яка була єдиною державою. От ця єдина держава і культура цієї держави у нас, скажемо, в тому вигляді в якому вона є, могла бути б презентована цим проектом. Шанси транскордонної номінації завжди більші, ніж шанси однієї пам’ятки", — пояснює директор Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Олена Сердюк.
Нардеп Микола Томенко у свою чергу вважає, що українська спадщина належить українському народу.
"Київська спадщина — це спадщина Києва і ми самі повинні розбиратися з нею, а не просити інші країни підписатися. Це не висування на премію, щоб вас підтримували, а це пропаганда країни, тому я вважаю, що спроба забрати у нас спадщину Київської Русі, це чисто політичний проект", — вважає ініціатор проекту "Сім чудес України" Микола Томенко.
Передбачається, що Україну представлятиме 11 історичних споруд
Спільний проект передбачає об’єднання 22 храмів: з Росії — 7, з Білорусі — 4, з України — 11. Значну частину вітчизняних споруд представлятиме національний заповідник "Чернігів стародавній". До списку чомусь включили і храми, що були відбудовані і майже не відповідають первісному зовнішньому вигляду.
"Ймовірність звичайно велика, бо саме ці храми, як кажуть, ну не дуже представлені в ЮНЕСКО. Буде подаватися до номінації П’ятницька церква. збудована наприкінці ХІІ — на початку ХІІІ століття. Величний храм — це взагалі шедевр світової архітектури, але, на жаль, він постраждав у період війни. Згодом він був відновлений", — каже вчений секретар національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів Стародавній" Сергій Черняков.
На відміну від П’ятницького храму, перебування у попередньому списку чернігівського храму Успіння Божої матері не підлягає дискусії. У жіночому монастирі при храмі розповідають, що його вік — 950 років.
Планується включити до списку два київські храми
Також до "українського списку" мають, зокрема, увійти Михайлівський собор київського Видубицького монастиря, Успенський собор у Каневі, Успенський собор у Володимир-Волинському та Кирилівська церква у Києві.
Саме українську частину деякі експерти називають перевагою майбутнього спільного проекту. Натомість, інші переконані: сама ідея такого об’єднання має в основі не культурну, а політичну складову.
"Існують різні культури і, в принципі, все ж буде можливо і правильно представляти позицію одної нашої культури, слов’янської культури", — вважає генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Вікторія Ліснича.
"Це елемент доктрини, так званої, значить, Святої Русі чи "Русского мира". Це повний абсурд і повна нісенітниця, тому що я, наприклад, не знаю, що таке Москва в часи Київської Русі, якої до ХІІ століття не існувало", — вважає ініціатор проекту "Сім чудес України" Микола Томенко.
Україна раніше хотіла подавати дерев’яні церкви до ЮНЕСКО разом з Румунією і Словаччиною
Слід зазначити, досвід участі у схожому транскордонному проекті Україна вже має. Десять років тому були спроби номінувати до списку ЮНЕСКО карпатські дерев’яні церкви разом із об’єктами Румунії та Словаччини. Зрештою, останні потрапили до списку самостійно.
Тим часом, у списку ЮНЕСКО вже перебуває 5 вітчизняних об’єктів — Києво-Печерська Лавра разом із Київським Софійським собором, ансамбль історичного центру Львова, пункти геодезичної дуги Струве, букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини, а також Резиденція Буковинських митрополитів.
Останні новини Чернігівщини
У Чернігові презентували результати освітнього проєкту «Професії майбутнього» 12:29
27 березня у мейкерському просторі Peremoha Lab при Національному університеті «Чернігівська політехніка» відбувся медіа-день, під час якого студенти та студентки політехніки презентували результати освітнього проєкту «Професії майбутнього».
Виставка фотокартин «Доторки до душі» Ксенії Лучистої 12:26
25 березня в Мистецькій вітальні Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відбулася презентація виставки світлин на полотні «Доторки до душі» фотографки Ксенії Лучистої.
Власна справа у 21: історія молодого підприємця Едуарда Довбаха 12:23
Сучасна українська молодь дедалі частіше доводить: успіх не приходить випадково — його створюють наполегливістю, сміливістю та вірою у власні сили. Саме таку історію має 21-річний підприємець із Коропа Едуард Довбах, який, скориставшись державною підтримкою, зміг перетворити свою ідею на реальний бізнес.
Реабілітація, спорт, власна справа: які можливості доступні для ветеранів Корюківщини та Новгород-Сіверщини 12:03
Як ветерану відкрити бізнес, пройти реабілітацію або звернутися за необхідною медичною допомогою? Про ці та інші послуги, доступні для захисників Чернігівщини, говорили днями на зустрічі в Корюківській РВА.
На Ніжинщині поліцейські затримали підозрюваного у збуті наркотиків 11:59
Носівські оперативники задокументували декілька фактів збуту наркотичних засобів, до яких причетний мешканець одного із сіл Ніжинського району. Зловмисника затримали, йому загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.