Олександр Ірванець: В Чернігові не тільки пиво – в Чернігові козацький дух!

19.05.2014 12:00 — Агенцiя

– такий напис залишив на скрижалях культурно-мистецького центру «Інтермеццо» Олександр Ірванець, який разом із дружиною художницею Оксаною Цюпа завітав до Чернігова на запрошення свого сябра, білоруського письменника Владислава Ахроменка.

- Чи можна використовувати нецензурну лексику? –запитав Владислав Ахроменка, який першим розпочав зустріч. Він прочитав новелу про пригоди трьох східнословянських президентів на півночі Чернігівщини, яка не увійшла до його книги «Музы і свінні», яка нещодавно побачила світ.

Опісля Ахроменка почав читати свої поезії Олександр Ірванець, для цього він використовував книгу «Вибране за 33 роки», що вийшла у видавництві «Laurus». У цей збірник увійшли вірші поета від його юності і аж до сьогодення.

За своє життя я створив дуже багато віршів, — розповів поет, — після педагогічного я закінчив Літературний інститут у Москві. Свого часу я працював на 5 каналі, де під час кожної телепередачі читав новий вірш, бувало так, що йдучи по дорозі за 10 хвилин я його вже його складав. Це були добротні, правильно римовані тексти. Дещо з них я вже загубив».

Громадяни! Електорате!
З Новим роком вітаю я вас!
Цього року ви обирати
Вже останній будете раз!

А далі Олександр почав розповідати історію свого життя,а в широкому контексті й України, через власні вірші. Колись «він був романтичним юнаком», служба в армії:

5 000 000 ковтають ранкові бульйони,
Їх ковта в свою чергу голодне ранкове метро,
Я – солдат будівельного батальйону.
Я – ніхто.

Потім настали часи Перебудови, революційних змін, час творення разом із Юрієм Андруховичем та Юрієм Небораком літературного гурту Бу-Ба-Бу.

Раптово усі поставали борцями.
Усі з піджаків майорять прапорцями.
А я – не борець, не трибун, не оратор.
Дурна в мене вдача, паскудний карахтер.

В ті ж часи Олександр Ірванець написав, вірш «Любіть», за який його намагалося насварити керівництво Спілки письменників

Любіть Оклахому! Вночі і в обід,
Як неньку і дедді достоту!
Любіть Індіану! Й так само любіть
Північну й Південну Дакоту.
Любіть Алабаму в загравах пожеж,
Любіть її в радощі й біди!

Особливо полюбляє пан Олександр пафосний, радянський стиль поезії і різні пародії. А події останніх років, поява нової, спрямовуючої і керуючої партії дуже його надихали, тож і з’являлися поезії на кшталт:

А розкажіть-но ви нам, журналісти,
Представники писучої братії,
Як ми могли досі жити без з’їзду
Найголовнішої Рідної партії?
Їх є чимало, дрібних і приватних –
Вже реєструється сто тридцять третя.
Партій багато брудних і абстрактних,
Але одна є чисто конкретна!

Після читання поезій настала пора запитань та відповідей. Особливо цікаво було їх послухати студенткам-філологам, адже Олександр Ірванець є у шкільній програмі «Української літератури».

- «Я бігав за коньяком для Іванчука, а мені бігали за коньяком Жадан та Дереш, але тепер вони вже не молоді письменники, а вже солідні, забронзовілі учасники літературного процесу», — відповідав Олександр Ірванець на запитання, кого з молодих поетів він би виокремив.

На вечір завітав художник та музикант Дмитро Куровський, в компанії якого після презентації ми пошпацерували Черніговом.