Багата історична спадщина Чернігівщини щороку поповнюється новими археологічними знахідками

15.01.2014 10:58 — Агенцiя

Там, де сікли мечі та свистіли стріли

Це результат роботи численних археологічних експедицій, які працюють на базі Інституту історії, етнології та правознавства ім. М. О. Лазаревського ЧНПУ ім. Т. Г. Шевченка, а також Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Зокрема, в минулому археологічному сезоні стала більш зрозумілою будівельна історія давньоруського Спасо-Преображенського собору та Петропавлівської церкви з трапезною 1676 року на території Єлецького Свято-Успенського монастиря. Її дослідила експедиція, очолювана кандидатом історичних наук, доцентом Оленою Черненко, котра займалася вивченням втрачених пам’яток архітектури міста над Десною.

У районі Новгорода-Сіверського встановлено існування гірничодобувної провінції часів Київської Русі. Дуже пізнавальною виявилася також експедиція під керівництвом наукового співробітника Олександра Бондаря, науковці якої досліджували рештки забудови Х—ХІІІ століття городища на території села Малий Листвен Ріпкинського району. Паралельно відбувався пошук Лиственської битви 1024 року між синами Володимира Великого Мстиславом Хоробрим та Ярославом Мудрим, результатом якої стало створення Чернігівського князівства.

Дослідження руїн Петропавлівської церкви допомогло встановити історію її будівництва. Фото надані Інститутом історії, етнології та правознавства

Досліджено залишки житлових, ремісничих та оборонних споруд, причальні конструкції з навісами для ремонту та стоянки човнів археологічного комплексу доби утворення Давньоруської держави — городища Х століття поблизу села Виповзів Козелецького району. Безцінним для історії є вивчення багатошарового поселення доби бронзи — середньовіччя у місті Чернігові та нові об’єкти забудови міста і заміської резиденції Івана Мазепи на Гончарівці поблизу Батурина.

Консультації в ході цієї великої дослідницької роботи надавали науковці з Києва, Дніпропетровська, Санкт-Петербурга, Торонто, інших вітчизняних та закордонних наукових і освітніх установ. Під час обговорення підсумків польового археологічного сезону на черговому засіданні прес-клубу «Ділове слово» директор Інституту історії, етнології та правознавства ім. М. О. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка, кандидат історичних наук, професор Олександр Коваленко зазначив, що напрацьовано дуже багато матеріалу для підготовки наукових та науково-популярних публікацій. Колекції знахідок поповнять зібрання музейних установ Чернігівщини.