Чернігівському історичному музею імені В.В. Тарновського виповнилося 117 років
26 листопада Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського відзначив свій День народження. Нам виповнилося 117 років!
Спочатку було слово... 14 червня 1895 року на засіданні Товариства колонії малолітніх злочинців губернатор Чернігівської губернії Євген Костянтинович Андрієвський виступив зі зверненням, в якому, зокрема, зазначив: “Черниговская губерния, богатая историческим прошлым, крайне бедна разработкой этого прошлого; ни документы частные, ни архивы официальные не рассматриваются на месте и не собираются в одно целое; предметы старины, коими владеют частные лица остаются необследованными, а все, что за века истории Черниговского края попало в недра земли – покоится в ней до тех пор, пока случайно не найдет ученый исследователь и не увезет выкапываемое им в другие города. На месте нет органа, который объединял бы все труды по изучению и охранению местной старины и дал бы возможность, на основании исследований, вложить в сокровищницу нашей отечественной истории новый материал для более глубокого узнания нашего прошлого…. Начать можно с небольшого… необходимо теперь же заняться этим. И хотя новому органу придется спасать лишь остатки старины, но дела интересного, важного для губернии… найдется немало”. Таким органом мала стати Губернська вчена архівна комісія. Тоді ж було вирішено, що, розробляючи всебічно пам’ятки давнини, вона “учредит свой архив, архивную библиотеку и исторический музей”.
Пройшовши складний шлях отримання дозволів та погоджень, чим, до речі, опікувався губернатор особисто, 14 листопада 1896 року комісія, яку очолив граф Григорій Олександрович Милорадович, зібралася на засідання у приміщенні свого історичного музею (нині – будинок на розі вулиць Горького та Преображенської). На ньому губернатор Є.К. Андрієвський звернув увагу на “…крайнюю необходимость для Черниговской губернии разборки архивного материала и изучения истории не только края, но и Отечества по разнообразным остаткам древностей, как хранящихся в различных учреждениях, семьях, так и могущих оказаться в недрах земли”. З часу задуму пройшло півтора року і вже були зібрані деякі старовинні речі, документи, книги, які поклали початок історичного музею. Загалом на момент відкриття музею його зібрання нараховувало майже 400 експонатів.
І ось день 14 листопада (26 листопада за новим стилем) учасниками зборів проголошений “днем начала работы, днем фактического вступления комиссии в свою деятельность”.
Це засідання, як свідчить його протокол, закінчилося о 16 годині. І в той же день у “Чернігівських губернських відомостях” з’явилася замітка “Открытие Черниговской губернской ученой архивной комиссии”. У її відкритті участь взяв єпископ Тульський і Бєльовський Питирим, який, відслуживши молебень, звернувся до присутніх зі словом: “...Останавливаясь вниманием на истории многочисленных народов, игравших довольно видную роль в истории человечества и пришедших постепенно в совершенный упадок, граничащий с полным уничтожением, спрашиваю: почему их постигла такая участь?… каждому патриоту желательно уяснить себе факты, приведшие к такому результату и насколько сил хватит предупредить свое родное от такой же печальной участи… Если бы дело нашей комиссии ограничилось исключительно собиранием древних памятников, и притом только нашей, местной, родной Черниговской губернии, то и тогда ее заслуга будет велика… Но этого мало. Архивная комиссия, как пчела, собирает материал, над которым трудясь, создает зерцало народов, дающее возможность им осмысленнее определять себя к жизнедеятельности…”.
І сьогодні Чернігівський історичний музей імені Василя Тарновського, пам’ятаючи настанови батьків-засновників, виконує свою місію збирання, зберігання, вивчення та популяризації історії Чернігівщини.
До свята, на яке зійшлися, крім колективу музею, колеги-музейники, бібліотекарі, архівісти, представники установ та закладів, друзі, іменинники підготували презентації видань та виставки.
“Ройська сотня. Історія створення, населені пункти, сотенна старшина” – автори: Сергій Горобець, к.і.н., науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті та Ігор Ситий, к.і.н., старший науковий співробітник Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського. Книга укладена за матеріалами архіву Шихуцьких, який зберігається у музеї і містить надзвичайно цікаву та цінну інформацію. Тут вміщене зображення сотенної печатки, яка, на думку авторів, унікальна тим, що є єдиним в Україні сотенним клейнодом із зображенням козака, як на гетьманській печатці. Видання здійснене у рамках обласної програми підтримки книговидання.
Буклет “Музейно-меморіальний комплекс партизанської слави “Лісоград” – упорядники: Сергій Лаєвський, директор музею та Людмила Линюк, заступник директора музею з наукової роботи. Комплекс, про який йдеться у буклеті є даниною пам’яті населеним пунктам, які “загинули і щезли геть з лиця землі... не від води, а від вогню. В огні... згоріли за допомогу партизанам”, але відродилися з попелу, та чернігівцям – учасникам партизанського руху. Виданий в рамках програми “Туристичний дивосвіт Чернігівщини”.
“Ілюстрована історія Чернігова” – автор-упорядник Сергій Лепявко, д.і.н., професор Ніжинського державного університету імені М.В. Гоголя. Альбом містить понад 800 ілюстрацій, значна частина з яких надана Чернігівським історичним музеєм імені В.В. Тарновського.
Виставка “Маленькі дрібнички дворянського світу. Чоловіки.” розповідає про далекий, подекуди романтичний період нашої історії. Експозиція складається із речей, якими: бавилися хлопчики – іграшки, підручники, серед них й лист учня московського приватного пансіону Еннесса Василя Тарновського батькам; користувалися юнаки – військове спорядження та нагороди першої половини ХІХ ст., гральні марки та трубка для паління; дорожили чоловіки – особисті печатки, а серед них і клейнод Галаганів, записник Василя Тарновського-старшого, предмети одягу з бісеру. На виставці представлені портрети, люб’язно надані нашими колегами з обласного художнього музею імені Григорія Галагана, та військові й цивільний однострої. Авторами виставки є Олена Трухан та Артем Лаєвський.
Виставка “Антоній Печерський в українському гаптуванні” розповідає про образ святого, нашого земляка, уродженця Любеча мовою надзвичайно цікавої та напрочуд яскравої техніки. Представлені 19 гаптованих творів XVII–XVIII століть із зібрання музею (фелони, єпитрахилі, поручі, покрівець) та 3 палиці зі збірки Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Автор виставки заслужений працівник культури України Віра Зайченко.
Святкування пройшло у теплій, родинній атмосфері. Гості привітали іменинників зі святом, а ряд співробітників Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського були відзначені Подякою голови Чернігівської облдержадміністрації та Почесними грамотами Департаменту культури і туризму, національностей та релігій облдержадміністрації.
Сергій Лаєвський, Людмила Линюк
Останні новини Чернігівщини
Робоча група продовжує підготовку Стратегії розвитку Чернігівської громади 16:41
У Чернігові продовжується робота над розробленням проєкту Стратегії розвитку Чернігівської міської територіальної громади на період до 2027 року (з перспективою до 2034 року) та Плану заходів з її реалізації на 2026–2027 роки.
Збірна України з футзалу серед спортсменів з порушеннями зору — переможець міжнародного турніру в Севільї 16:19
З 11 до 14 червня в місті Севілья (Іспанія) відбувся міжнародний турнір з футзалу серед осіб з порушеннями зору.
Механізм проведення виплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2026 році 15:28
У 2026 році розширено перелік категорій осіб, яким грошова допомога виплачується автоматично – більшості отримувачів додатково звертатися за виплатою не потрібно.
Майже 1300 випускників Чернігівщини отримали свідоцтва з відзнакою 14:34
У 2025/2026 навчальному році випускниками 11 класів стали 5685 учнів. З них, 588 школярів отримали свідоцтва про повну загальну середню освіту з відзнакою. Серед закладів освіти регіонального підпорядкування таких випускників 79.
Увага! Інформація щодо оцифрування трудових книжок після 10 червня 2026 року 13:49
Страхувальники, які не подали на оцифрування паперові трудові книжки, застраховані особи, які не зробили цього самостійно, зможуть це здійснити й після 10 червня 2026 року.