ЗМІ: у нас і за кордоном

12.06.2013   08:00 —

У травні делегація українських та білоруських журналістів мала змогу відвідати країни Вишеградської четвірки для обміну досвідом. Представники медіа побували в Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині. Пропонуємо Вашій увазі враження від почутого та побаченого.

Кому потрібні газети?

Зустрічі у Варшаві здебільшого стосувалися друкованої преси. Журналісти зустрілися зі своїми колегами з “Газети Виборчої”, експертами, редакторами просвітницьких видань. Тенденція зменшення попиту на газети та журнали присутня в усьому світі, Польща не виключення. Прогрес техніки великі об’єми інформації даються в знаки. Навіть такі друковані монстри, як “Газета виборча” поступово зменшують тиражі. За словами польських медійщиків зараз “Газета Виборча” виходить тиражем близько 230 тисяч, хоча були часи коли цифра була вищою за мільйон. Для підняття рівня збуту дарують разом з газетою побутові дрібнички, сувеніри тощо.

ЗМІ і держава

В Україні і Білорусі досі живуть комунальні друковані ЗМІ. В країнах східної Європи цього явища вже немає. Газети і журнали є комерційними і орієнтуються на прибуток, а тобто на читача. Наші ж комунальні ЗМІ іноді навіть рекламу лінуються розміщувати, бо живуть на кошти місцевого бюджету. Очевидно, є потреба в роздержавленні. В Україні вже запускаються пілотні проекти, деякі державні ЗМІ скоро підуть у незалежне плавання. В Білорусі про роздержавлення навіть і не думають.

В то й же час державні радіо і телебачення в Європі залишаються і почувають себе досить непогано. У нас же державне радіо і телебачення залишають бажати кращого: роздуті штати, низька оперативність і якість, відсутність зацікавлення у глядача.

Ще одна особливість Європи: надання грантів на видання просвітницької й якісної аналітичної інформації. Шкода, що часто вони не можуть жити навіть за умови самоокупності.

Незалежність українських видань також ставиться європейцями під сумнів із-за політичної заангажованості їх власників. Так повелося, що наші “олігархи” часто використовують свої медіа-активи в цілях впливу на електорат. Зі слів польських журналістів – це не є нормальним явищем.

ЗМІ
ЗМІнюють
ЗМІст

Максимально коротко – це тенденція майже для усіх матеріалів ЗМІ. Телебачення скорочує відео сюжети, газети зменшують число знаків в статтях на користь фото. Все просто – інформації дуже багато, а часу на неї стільки ж. Читачі сприймають тільки заголовки, максимум лід. З іншого боку, виникає потреба в якісній професійній інформації. Саме тому розвиток прослідковується в сфері спеціалізованих видань. Але слід зауважити, що аудиторія в цьому сегменті малочисельна і вибаглива. Тут також є велика потреба в дозуванні інформації та візуалізації. Тут стає в нагоді інфографіка, яку вже можна назвати окремим особливим видом подання інформації.

Ну і звичайно – “жовтіємо”. Чи то аудиторія потребує, чи то ЗМІ так привчають аудиторію – не зрозуміло. Але факт: усі ЗМІ все більше пишуть про смерть, скандали, секс і знаменитостей. Європейські ЗМІ – яскравий тому приклад.

Його Величність, Інтернет!

Жодна розмова з представниками європейських медіа не обійшлась без теми впливу інтернету на сферу медіа. Жодна. Третина планети вже користується інтернетом, а в країнах ЄС вже далеко за половину населення. Усі традиційні ЗМІ прагнуть інтегруватися з цим процесом. Кожен засіб масової інформації вважає за необхідне мати свій сайт і сторінки в соц. мережах. Це зрозуміло і ефективно. І Україна, як і Республіка Білорусь, активно розвиваються в цьому напрямку. Було дивно чути, що обласна газета і обласний телеканал в Угорщині тільки недавно створили інтернет-ресурси і ще жодної копійки на них не заробили.

Отже!

Ми є свідками революції медіа, де рулять лаконічність, яскравість та інтернет. Або ЗМІ змінюється, або помирає… Вже скоро! В усьому світі!

Проект був реалізований за підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду та Міжнародного фонду «Відродження».

Рись Олександр