Нову книгу про прилуцького Сміхотворця представлено читачам
Прихильники таланту видатного актора театру й кіно, нашого земляка Миколи Федоровича Яковченка прийшли в арт-кафе “За двома зайцями” на зустріч із Віталієм Жежерею – заслуженим журналістом України, театрознавцем, письменником, педагогом.
Презентація в Прилуках його нової книги “Микола Яковченко”, виданої на замовлення Держкомтелерадіомовлення України, відбулася 11 місяця, 11 року до 111-ї річниці з дня народження великого Сміхотворця. Ці містичні цифри надали особливого шарму спогадам про минуле та зіставленню його із сьогоденням.
Цим усі присутні завдячували саме Віталію Миколайовичу, котрий створив унікальне видання – енциклопедію життя театру і долі актора, як зазначила Катерина Аніщенко, керівник молодіжного театру “Первоцвіт”.
Автор, замолоду студент Київського театрального інституту ім. І. К. Карпенка-Карого, добре знав акторів-франківців старшого покоління. Бачив і Яковченка на вулицях у супроводі Фанфана.
Та тільки з часом зміг зрозуміти трагедію цілої плеяди прославлених виконавців легендарних ролей, котрі не могли розповідати юній театральній зміні правду про своє життя та про епоху. За словами Віталія Миколайовича, його книга – це й спокута вини перед франківцями 50-70-х років, і уклін їх мужності й таланту, і бажання показати те в мистецькому житті, про що розповіли документи архіву Київського національного академічного українського музично-драматичного театру ім. І. Франка, розгорнуті коментарі не публікованих раніше спогадів, а також світлини, рукописи, афіші з колекції “Дому Миколи” в Прилуках, координатором якого з 2002 року виступає Ігор Павлюченко.
Віталій Жежера підкреслив, що, працюючи над книгою, свідомо уникав анекдотичної спрямованості, хоча трагікомізм обумовлював і життя Прилук початку ХХ століття, й долі багатьох сучасників Яковченка. Віталій Миколайович процитував повідомлення “Правди Прилуччини” від 28 серпня 1924 року про розлучення Миколи Васильовича Гоголя з його дружиною Гоголь Мартою Митрівною. У тому ж місяці газета повідомляла про банду Скрипченка, що “… складається з інтелігентів, куркулів і дезертирів”.
А чого варта знахідка Віталія Миколайовича про події громадянської війни 1919 року: “Добрармія встановила цензуру, без дозволу якої у Прилуках заборонялося давати спектаклі. Зате дозволено приватну торгівлю, перед тим скасовану більшовиками. “Торгувати можна чим хочеш, крім соняшникового насіння, бо Денікін його не любив”: “Прощелкали Россию, как семечки!”. А в Червоній армії лузгати насіння в театрах дозволяли”. Невипадково автор назвав цей розділ книги “Прилуцькі маскаради сезону 1918/19”.
Тему підтримав Ігор Павлюченко, відмітивши, що найчастіше анекдоти про Яковченка до реальної особи актора мають дуже мале відношення. Микола Федорович мав феноменальну пам’ять та грав у театрі й у кіно до останніх днів свого життя, яке могло б продовжуватися ще, якби не гострий напад апендициту та зволікання “Швидкої”. Анекдотичний образ – це спроба сховатися від показного співчуття, від бажання залізти в душу. А загалом життя Миколи Федоровича трагічне й сповнене втрат, життя мужньої людини, що змогла залишитися собою попри всі негаразди епохи.
Минуле й сьогодення у живому спілкуванні перепліталося, як ріка часу. Артемій, автор ідеї створення муніципального театру ім. М.Ф. Яковченка у Прилуках, запитав, що може реально зробити київська мистецька спільнота, щоб нарешті наш муніципальний набув офіційного статусу не тільки на папері та в спогадах про гучне відкриття. Думку підтримали багато інших гостей. Справді, Прилуки, місто з давніми театральними традиціями, втрачають великий пласт культури… Про це й не тільки говорили у своїх виступах Надія Єременко, Юлія Сікалова, прилучанка-студентка, учениця Віталія Жежері, Сергій Павленко, журналіст “Голосу України”, дослідник гетьманщини. Багато вдячних слів за повернення памяті про Яковченка пролунало на адресу почесного громадянина міста, мецената Юрія Коптєва.
Загалом Прилуки в книзі “Микола Яковченко” посідають чільне місце, значення якого не зменшити. Автор знайшов стільки нового і цікавого у минулому міста, що кожна сторінка – це відкриття. Міські, районна бібліотеки, краєзнавчий музей уже отримали примірники презентованого в арт-кафе видання і чекають на читачів. З поверненням Вас, Миколо Федоровичу!
Олена Клочко, журналіст часопису “Прилуки. Фортеця”
Останні новини Чернігівщини
Цифрова трансформація Чернігівщини: від енергонезалежних ЦНАПів до створення Офісу цифрових компетенцій 19:47
Чернігівська область продовжує впроваджувати сучасні цифрові рішення, що роблять державні сервіси доступнішими для кожного мешканця. Днями відбулася робоча зустріч за участі заступника голови ОДА Сергія Зенченка, фахівців Управління цифрової трансформації, регіональної координаторки програми EGAP Юлії Масляної та керівниці Агенції регіонального розвитку Ірини Сімонової.
Чий голос домінує в чернігівських новинах: результати гендерного моніторингу 19:43
В онлайн-медіа Чернігівської області чоловіки й надалі значно частіше фігурують у новинах, ніж жінки — як у ролі головних героїв матеріалів, так і як фахові коментатори та експерти.
Про ефективну комунікацію у сфері ветеранської політики – на нараді в ОВА 14:31
Як надалі збільшити на рівні області ефективність міжвідомчої взаємодії у сфері ветеранської політики – обговорювали на нараді, яку провів заступник голови Чернігівської ОДА Іван Ващенко.
Старт роботи над Стратегією розвитку Чернігівської громади: аналітика та опитування мешканців 14:16
Перше засідання робочої групи з розроблення проєкту Стратегії розвитку Чернігівської міської територіальної громади на період до 2027 року (з перспективою до 2034 року) та Плану заходів з її реалізації на 2026–2027 роки під головуванням заступника міського голови Віктора Геращенка відбулося 26 лютого.
“Симфонія тривалістю в життя” — оркестр “Філармонія” продовжує проєкт 14:13
І знову сцена Чернігівського обласного філармонійного центру належала Моцарту! Академічний симфонічний оркестр “Філармонія” (художній керівник та головний диригент — заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач) продовжує реалізацію мистецького проєкту “Симфонія тривалістю в життя”, який передбачає виконання всіх симфоній великого австрійського композитора у хронологічній послідовності.