Нову книгу про прилуцького Сміхотворця представлено читачам
Прихильники таланту видатного актора театру й кіно, нашого земляка Миколи Федоровича Яковченка прийшли в арт-кафе “За двома зайцями” на зустріч із Віталієм Жежерею – заслуженим журналістом України, театрознавцем, письменником, педагогом.
Презентація в Прилуках його нової книги “Микола Яковченко”, виданої на замовлення Держкомтелерадіомовлення України, відбулася 11 місяця, 11 року до 111-ї річниці з дня народження великого Сміхотворця. Ці містичні цифри надали особливого шарму спогадам про минуле та зіставленню його із сьогоденням.
Цим усі присутні завдячували саме Віталію Миколайовичу, котрий створив унікальне видання – енциклопедію життя театру і долі актора, як зазначила Катерина Аніщенко, керівник молодіжного театру “Первоцвіт”.
Автор, замолоду студент Київського театрального інституту ім. І. К. Карпенка-Карого, добре знав акторів-франківців старшого покоління. Бачив і Яковченка на вулицях у супроводі Фанфана.
Та тільки з часом зміг зрозуміти трагедію цілої плеяди прославлених виконавців легендарних ролей, котрі не могли розповідати юній театральній зміні правду про своє життя та про епоху. За словами Віталія Миколайовича, його книга – це й спокута вини перед франківцями 50-70-х років, і уклін їх мужності й таланту, і бажання показати те в мистецькому житті, про що розповіли документи архіву Київського національного академічного українського музично-драматичного театру ім. І. Франка, розгорнуті коментарі не публікованих раніше спогадів, а також світлини, рукописи, афіші з колекції “Дому Миколи” в Прилуках, координатором якого з 2002 року виступає Ігор Павлюченко.
Віталій Жежера підкреслив, що, працюючи над книгою, свідомо уникав анекдотичної спрямованості, хоча трагікомізм обумовлював і життя Прилук початку ХХ століття, й долі багатьох сучасників Яковченка. Віталій Миколайович процитував повідомлення “Правди Прилуччини” від 28 серпня 1924 року про розлучення Миколи Васильовича Гоголя з його дружиною Гоголь Мартою Митрівною. У тому ж місяці газета повідомляла про банду Скрипченка, що “… складається з інтелігентів, куркулів і дезертирів”.
А чого варта знахідка Віталія Миколайовича про події громадянської війни 1919 року: “Добрармія встановила цензуру, без дозволу якої у Прилуках заборонялося давати спектаклі. Зате дозволено приватну торгівлю, перед тим скасовану більшовиками. “Торгувати можна чим хочеш, крім соняшникового насіння, бо Денікін його не любив”: “Прощелкали Россию, как семечки!”. А в Червоній армії лузгати насіння в театрах дозволяли”. Невипадково автор назвав цей розділ книги “Прилуцькі маскаради сезону 1918/19”.
Тему підтримав Ігор Павлюченко, відмітивши, що найчастіше анекдоти про Яковченка до реальної особи актора мають дуже мале відношення. Микола Федорович мав феноменальну пам’ять та грав у театрі й у кіно до останніх днів свого життя, яке могло б продовжуватися ще, якби не гострий напад апендициту та зволікання “Швидкої”. Анекдотичний образ – це спроба сховатися від показного співчуття, від бажання залізти в душу. А загалом життя Миколи Федоровича трагічне й сповнене втрат, життя мужньої людини, що змогла залишитися собою попри всі негаразди епохи.
Минуле й сьогодення у живому спілкуванні перепліталося, як ріка часу. Артемій, автор ідеї створення муніципального театру ім. М.Ф. Яковченка у Прилуках, запитав, що може реально зробити київська мистецька спільнота, щоб нарешті наш муніципальний набув офіційного статусу не тільки на папері та в спогадах про гучне відкриття. Думку підтримали багато інших гостей. Справді, Прилуки, місто з давніми театральними традиціями, втрачають великий пласт культури… Про це й не тільки говорили у своїх виступах Надія Єременко, Юлія Сікалова, прилучанка-студентка, учениця Віталія Жежері, Сергій Павленко, журналіст “Голосу України”, дослідник гетьманщини. Багато вдячних слів за повернення памяті про Яковченка пролунало на адресу почесного громадянина міста, мецената Юрія Коптєва.
Загалом Прилуки в книзі “Микола Яковченко” посідають чільне місце, значення якого не зменшити. Автор знайшов стільки нового і цікавого у минулому міста, що кожна сторінка – це відкриття. Міські, районна бібліотеки, краєзнавчий музей уже отримали примірники презентованого в арт-кафе видання і чекають на читачів. З поверненням Вас, Миколо Федоровичу!
Олена Клочко, журналіст часопису “Прилуки. Фортеця”
Останні новини Чернігівщини
Інтелектуальна власність як ефективний інструмент розвитку бізнесу – у фокусі діалогу з підприємцями 13:06
Про можливості інтелектуальної власності йшлося під час чергової онлайн-зустрічі «Діалог влади та бізнесу».
Визначено формат освітнього процесу на 2026/2027 навчальний рік 12:43
28 серпня виконавчий комітет Чернігівської міської ради ухвалив рішення щодо організації освітнього процесу в закладах освіти міста Чернігова у 2026/2027 навчальному році.
Знімати відео та вести блог: оголошено набір на новий сезон безкоштовної школи блогерства для підлітків з інвалідністю 12:40
В Україні втретє запускають ХІТ — Хаб Інклюзивного ТікТоку, безкоштовну школу блогерства для підлітків з усієї України віком 14–18 років, які мають інвалідність. Тут вчать знімати відео, монтувати й вести власний блог. Подати заявку можна до 31 серпня; навчання почнеться восени, а участь – безкоштовна.
СБУ викрила «ухиляньську схему» на Чернігівщині і затримала учасників оборудки 11:30
Служба безпеки викрила у Чернігові ще одну схему ухилення від мобілізації і затримала організатора оборудки та його спільницю.
Від війни - до справи, що допомагає відновлюватися: ветеран відкрив у Ніжині фітнес-клуб за грантові кошти 11:29
Житель Ніжина Іван Вовкогон знає ціну здоров’ю та силу відновлення не з чужих слів. Після повномасштабного вторгнення, незважаючи на вік, він взяв до рук зброю та разом із багатьма добровольцями в складі ТРО став на захист рідного міста.
© 2005-2026