Кандидат на здобуття премії ім. Василя Полевика

10.10.2011   14:19 — Агенцiя

Близько 200 народних пісень, що співали українці в різні історичні періоди – з глибокої давнини до сьогодення, зібрала Катерина Остроух.

Катерина Остроух

Значна частина їх складає основу діючого репертуару народного аматорського фольклорного ансамблю “Оберіг” Смолянського сільського будинку культури Куликівського району, що користується неабиякою прихильністю глядачів, як у себе вдома так і за межами району та області.

Народна пісня зворушила душу Катерини, ще в чотирирічному віці. Чи то так гарно співала її мама, чи то своїм змістом вразила та сумовита пісенька, але їй самій жагуче запраглося співати.

Спочатку мамі підспівувала, а потім її дзвінкий голосочок зазвучав у хор-ланці. Гарно виходило. ЇЇ підхвалювали. А це потужний стимул для переростання захоплення у стійку прихильність до справи – ось уже понад 35 років Катерина Миколаївна пропагує українську пісню, 16 з яких у щойно згаданому ансамблі.

Навіть здобуте нелегкою працею на колгоспній фермі право на заслужений відпочинок не пригасило любові до пісні, а радше навпаки – посилило її. Власне, перебування на сцені стало органічної потребою Катерини Остроух. Репетиції, виступи перед публікою і навіть саме перебування серед однодумців (навколо любові до народної пісні згуртувалися справжні ентузіасти з неабиякими виконавськими здібностями), окрім підняття душевного тонусу, допомагають також оптимістичніше сприймати реалії життя.

А виступати доводиться часто. Широка і географія виступів. Ансамбль “Оберіг” брав участь у багатьох фестивалях, в тому числі таких, що мають міжнародний статус, зокрема “Поліське коло”, весільної традиції “Рожаниця”; здійснив творчу поїздку у місто Чичерськ (республіка Білорусь), був учасником телепередачі “Фольк мюзік”.

І завжди повертався з нагородами. А його виступ на другому фестивалі-конкурс ім. Василя Полевика відзначено дипломом І ступеня.

Пісні, зібрані Катериною Миколаївною, подобаються публіці ще й тому, що окрім сказаного вище, вони засвідчують основні риси української ментальності – працьовитості і велелюбності. Чого варта на підтвердження другої з них хоча б жартівлива, до речі, дуже динамічна пісенька “Чорноморець”, до якого лірична героїня бігла по морозу боса і сама цього не помітила. І це заради суто платонічної зустрічі. Є в доробку Катерини Остроух і доволі круті пісні на “вічну тему”, які, можливо, сприймаються публікою неоднозначно, але вони слушні в сенсі пізнання граней життя сучасників їх ліричних героїв.

Словом, Катерина Остроух задля того, “щоб не порвалася нитка часу”, як сказав поет (в даному випадку на фольклорній ниві) – записує все, що трапляється під руку під час її нехитрих “експедицій” – близьких і далеких. А після апробацій на сцені найбільш вдалі з них, за ознаками реагування публіки, включається до діючого репертуару. А решта – знайшли постійну прописку у розкішному альбомі. Для нащадків. Щоб знали, про що співали прадіди – співвітчизники. Може, і їм стануть у пригоді і, дивись, – понесуть естафету в нові століття, зміцнюючи ту саму “нитку часу”.

Активну участь у виступах ансамблю Катерина Миколаївна продовжує поєднувати з роботою по оновленню його репертуару. Нині в її арсеналі – близько двохсот фольклорних творів широкого часового діапазону – від далекої давнини (це в основному обрядові пісні) до наших днів (скажімо, “Зуби мої зуби” – жартівлива пісенька про помсту дантистки своєму пацієнту, яка навмисне вирвала чотири здорові зуби за облудливу любов до неї.

Захоплення цікавим і корисним заняттям розбудило і власні творчі здібності. Результатом колективної творчості ансамблю під її егідою стала, приміром, пісня “Час рікою пливе”, яку нині співає вся Україна. Пісні, записані з інших уст, зібрані переважно Катериною Остроух на своїй малій батьківщині – Ніжинщині, а також Куликівщині, де вона знайшла свій другий життєвий причал. Не з порожніми руками повертається Катерина Миколаївна з інших регіонів України, де їй доводиться бувати.

Тому чимало зібраних нею народних пісень стали надбанням багатьох фольклорних колективів – як Чернігівщини, так і місцевостей, звідки вони “родом”.

Корисну сподвижницьку діяльність Катерини Остроух по збереженню народної пісні помічено і морально заохочено – на засіданні методичної ради Куликівського районного будинку культури прийнято рішення про представлення її на здобуття обласної щорічної премії імені Василя Полевика, засновану за рішенням облдержадміністрації.

Першим її лауреатом став добре знаний у нашому краї поет, композитор, фольклорист Пентро Зуб. Далі естафету престижної премії понесли палкі прихильники фольклору: Іван Синиця – викладач Ніжинського училища культури і мистецтв ім. М.Заньковецької, Владислав Бойко – викладач Чернігівського музичного училища ім. Л.Ревуцького, Віталій Кейдун – керівник Новгород-Сіверського народного аматорського клубу “Княжа скарбниця”, Ганна Кузьменко – керівник народного аматорського колективу “Криниці” Сосницького районного будинку культури, Любов Сорока – учасниця народного аматорського фольклорно-автентичного колективу “Берегиня” Козацького сільського будинку культури Бобровицького району, Олександр Левочко – директор Чернігівського обласного навчально-методичного центру культури і мистецтв.

Враховуючи особливий вклад Катерини Остроух у збереження фольклорної спадщини, очевидними є підстави для поповнення лауреатського списку престижної премії її іменем.
А затим його зможе продовжити кожен користувач сайту, залюблений у народно-пісенну творчість, але досі не був втаємничий у існування згаданої премії.

Інформацію підготував журналіст Василь Тельцов

http://onmckim.com.ua/news/2011-10-05-445