Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: Культура http://monitor.cn.ua/ Інформ-агенція «Чернігівський монітор» http://monitor.cn.ua/i/sm-logo.png Чернігівський монітор http://monitor.cn.ua/ Академічний камерний хор — до 85-річчя Любомира Боднарука http://monitor.cn.ua/ua/culture/96873 Музична громада країни вшанувала пам’ять видатного митця і педагога, заслуженого діяча мистецтв України, заслуженого працівника культури України, кавалера ордена “За заслуги” ІІІ ступеня, Почесного громадянина Чернігова Любомира Боднарука. Культура article Mon, 05 Jun 2023 10:30:32 +0300 Значна частина творчого життя Маестро була пов’язана з Сіверським краєм. 1996-го року Любомир Боднарук зібрав у Чернігові, в обласному філармонійному центрі, один з кращих хорових ансамблів України — камерний хор ім. Дмитра Бортнянського, що нині носить почесне звання академічного. Хор став частиною величної душі Любомира Мирославовича.

2 червня 2023 року артисти Академічного камерного хору ім. Д.Бортнянського під диригуванням Ігоря Найдьона представили у залі обласного художнього музеї ім. Г.Галагана концертну програму, присвячену 85-річчю Любомира Боднарука. Теплими словами згадали вдачу митця його дружина Любов Боднарук, його донька, народна артистка України Жанна Боднарук, а також народна артистка України Марина Гончаренко, учениця Маестро Юлія Найда.
У концертну програму увійшли духовні твори українських композиторів. І неспроста саме вони: Любомир Боднарук  разом зі своїм хором був одним з тих, хто відкрив широкій публіці безцінні скарби українських духовних піснеспівів. Прозвучали твори Максима Березовського, Миколи Дилецького, Дмитра Бортнянського, Тетяни Яшвілі, Кирила Стеценка, Ганни Гаврилець. На диригентському місці спробували свої сили студенти музичного коледжу Тетяна Чернікова, Софія Машталір, Артем Перцев, Єлизавета Куценко. Саме виступом з професійним хором свого часу перевіряв диригентську майстерність своїх студентів Любомир Боднарук...
І традиційно виступ Академічного камерного хору завершився виконанням “Молитви за Україну”.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм

]]> Патріотичний фестиваль-конкурс «Народ-герой героїв появляє» http://monitor.cn.ua/ua/culture/96853 ІІ Відкритий патріотичний фестиваль-конкурс «Народ-герой героїв появляє» проходитиме з 10 травня до 28 червня 2023 року. Культура article Thu, 01 Jun 2023 11:24:57 +0300 Його засновником є Київський університет імені Бориса Грінченка, співзасновниками – Благодійний фонд сприяння розвитку освіти імені Бориса Грінченка та Національний академічний оркестр народних інструментів України.

Мета заходу – поширення патріотичних ідей засобами мистецтва, виявлення і підтримка талановитої молоді, сприяння становленню української та європейської ідентичності, заохочення до патріотичної творчості захисників і захисниць України через участь у мистецьких проєктах.

Фестиваль-конкурс «Народ-герой героїв появляє» проводиться у двох категоріях – «Професіонали» та «Аматори» за кількома номінаціями. До участі запрошується молодь віком від 14 до 35 років.

Майбутні учасники Фестивалю-конкурсу мають надіслати заявку та прикріпити свої роботи/виступи, заповнюючи гугл-форму з 10 травня по 15 червня 2023 року.

Детальніше про умови та порядок проведення конкурсу за посиланням.

За повідомленням оргкомітету II Відкритого патріотичного
фестивалю-конкурсу «Народ-герой героїв появляє»

]]> Сенсорний кіоск вже біля художнього музею імені Галагана на Валу http://monitor.cn.ua/ua/culture/96820 Біля Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана відкрили перший туристичний сенсорний кіоск, який реалізується у рамках проєкту регіонального розвитку «Чернігівське князівство від тисячолітньої історії до сучасної туристичної промоції». Ще до початку війни з метою популяризації туристичного потенціалу області було придбано 8 сенсорних кіосків. Культура article Mon, 29 May 2023 11:06:27 +0300 Початок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України змусив українців майже повністю забути про туризм. Однак сьогодні туристичний сектор української  економіки вистояв. І тому наразі одним з пріоритетних напрямків роботи у сфері туризму є створення сучасної інформаційної системи для туристів, які приїжджають в Чернігівську область і повинні мати доступ до цікавих об’єктів та туристичних  маршрутів нашого краю.

Найближчим часом такі сенсорні кіоски будуть встановлені й у інших місцях Чернігівської області, що сприятиме ще більшій поінформованості екскурсантів та позитивно вплине на розвиток туристичної галузі Чернігівщини.

Департаменту культури і туризму, національностей
та релігій Чернігівської обласної військової адміністрації

]]> Літописи громад пишемо разом http://monitor.cn.ua/ua/culture/96813 24 травня, напередодні відзначення Всеукраїнського дня краєзнавства, у читальному залі Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки відбулося чергове засідання клубу "Краєзнавець". Культура article Mon, 29 May 2023 10:41:45 +0300  На заході було обговорено тему "Літописи громад пишемо разом". Спілкування відбувалося у змішаному форматі. До присутніх у залі істориків, журналістів, краєзнавців, бібліотекарів і студентів в онлайн-режимі приєдналися колеги з бібліотек Чернігівської області.
  Модераторка заходу – завідувачка відділу краєзнавства Ірина Каганова – розповіла про історію встановлення у 2017 році на VI з'їзді Національної спілки краєзнавців України Всеукраїнського дня краєзнавства та його щорічне відзначення 28 травня. Мета впровадження такого свята – поглиблення дослідження та популяризації історії, культури, мови, звичаїв і традицій українського народу, репрезентації практичних здобутків у цьому напрямі; залучення до вивчення та пізнання рідного краю широких верств населення; підвищення суспільної уваги до діяльності краєзнавців; поглиблення співпраці з державними органами влади, закладами культури та освіти, науковими установами, громадськими організаціями зацікавленими у розвитку краєзнавства. Не випадково обрана й дата відзначення Всеукраїнського дня краєзнавства – 28 травня. Адже саме цього дня – 28 травня 1925 року – в місті Харкові розпочалася І Всеукраїнська конференція з краєзнавства, під час роботи якої було створено Український комітет краєзнавства.
  Директорка комунального закладу "Обласний пошуковий науково-редакційний центр" Олена Потапенко ознайомила з дослідницькою роботою установи та її історичними виданнями. Особливу зацікавленість викликали наукові серіали "Звід пам'яток історії та культури України. Чернігівська область", "Реабілітовані історією" та ін.
  Завідувачка Михайло-Коцюбинської публічної бібліотеки Інна Шовкун поділилася досвідом збирання матеріалів для написання Літопису місцевої громади, представила друковані зразки літопису та надала ґрунтовну консультацію з його ведення.
  Голова Чернігівського районного осередку Національної спілки краєзнавців України Андрій Курданов у своєму виступі наголосив на особливій ролі бібліотекарів та вчителів у роботі з Літописами громад.
  Підбив підсумки засідання клубу голова правління Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, президент клубу "Краєзнавець", професор Олександр Коваленко. Він привітав усіх присутніх з прийдешнім святом – Всеукраїнським днем краєзнавства, побажав творчих успіхів і звернув увагу на важливість укладання уніфікованої системи написання Літописів.
  У залі була розгорнута книжково-ілюстративна виставка "Літописи громад пишемо разом", яку прокоментувала модераторка заходу – завідувачка відділу краєзнавства Ірина Каганова.


Ірина Каганова,завідувачка відділу краєзнавства
 

]]> Як пережили російську облогу чернігівські музеї? http://monitor.cn.ua/ua/culture/96808 Про те, як живуть музеї Чернігівщини рік після повномасштабного вторгнення — читайте у колонці Олі Носко для Суспільне Культура Культура article Fri, 26 May 2023 10:35:21 +0300 Оля Носко — ведуча культурно-просвітницької програми «Ідемо в музей» на телеканалі Суспільне Культура. У лютому цього року стартував новий сезон програми — «Ідемо в музей. Неокуповані». Він присвячений культурному опору України та долі музеїв у повномасштабній війні, частина з яких були в окупації.

Директор Чернігівського історичного музею Сергій Лаєвський під час наступу російських військ на Чернігівщину кожного дня постив у фейсбуці інформацію про поточний стан речей. З його щоденних селфі та дописів можна було дізнатися не лише про те, як ведеться музею та його філіям, а й як усьому місту.

Я з командою «Ідемо у музей. Неокуповані» заходжу в музейну залу. Мені здається, що навколо — виставка, присвячена повномасштабному вторгненню. Експресивно нагромаджені пакувальні матеріали, піаніно, загорнуте у пухирчасту плівку, склади коробок. Мабуть, у чомусь, так і є, але є одне «але».
У сусідній залі обладнали кімнату для відцифрування експонатів. Це життєва необхідність. Адже музеї, що зіткнулися з пограбуваннями росіян, як ніхто більше розуміють життєву необхідність оцифрування та документування.

У наступних залах — діючі виставки, що розповідають про сьогоднішні події. Лаєвський розповідає, що музей почав збирати експонати, які розповідатимуть про цю війну, чи не одразу. Пізніше артефакти почали зносити й самі містяни. Під час облоги Чернігова для місцевих музей став ще і прихистком. У підвалі ховалося до 50 людей — і музейники, які у перервах між обстрілами ховали колекцію, і жителі навколишніх будинків.

Навпроти історичного музею — художній музей імені Галагана. Директори жартують, що це для того, щоб можна було перегукуватися з вікон. Але з вікнами тепер проблема — у двір музею впав снаряд. Хвилею вибило всі вікна, які зовсім нещодавно оновили. Знищено кабінети реставраторів — з абсолютно всім обладнанням, необхідними реактивами та матеріалами, які в Україні просто так не купиш.
У музеї зберігалося європейське та українське мистецтво від 16 століття. Директор музею Юрій Ткач говорить, що від вибуху з робіт постраждали лише монументальні соцреалістичні полотна, що перебували на той момент у фондах.

На момент нашої зйомки всі вікна вже заклали спеціальними панелями, а реставраційну майстерню відновили. Більш того, в ній вже відновилася робота з реставраційних процесів. Зараз музейники займаються ремонтом підвальних приміщень: проводять тут і виставки, і різноманітні події. У новому корпусі також експонується панно Галини Севрук, яке забрали на зберігання ще у 2020 році. Тоді ми теж приїздили до музею, знімали випуск програми «Ідемо в музей» і застали панно у тому ж таки підвалі.

Зустрічати знайомі роботи, особливо якщо ти їх бачив у інших обставинах, — один з найцінніших музейних досвідів. Неначе ти заводиш хороших знайомих. Але цього разу привід «побачити» знайомих був дещо іншим.

Вже на виході з художнього музею я зустріла ще одну знайому — місцеву кішку Бусю. Уперше побачила її, коли та поважно гуляла актовою залою, де експонувалася робота Айвазовського. Зараз Буся виглядає трохи гірше, але все так само по-хазяйськи валяється музейними коридорами.

Музейні котики — взагалі окрема тема. Наприклад, у Музеї Коцюбинського живе аж п'ять котів і, за словами музейників, їх кількість регулярно збільшується. Можливо, прибивалися з навколишніх будинків. Район навколо сильно постраждав від обстрілів — з подвір’я музею відкривається вид на вщент зруйновані хати.

Постраждав і меморіальний будинок Михайла Коцюбинського. Кулі вцілили у його стіни, пічку, пошкодили частину історичних меблів та у дерева на подвір’ї, які саджав сам письменник. Команда з початку повномасштабного перебралася до музею, щоб наглядати за ним. До слова, директор музею, правнук Михайла Коцюбинського, зараз захищає країну в лавах ЗСУ. Теж котик.

Вперше опубліковано на сайті suspilne.media
 Джерело: Суспільне Мовлення

]]> «Культурний ландшафт Чернігова»: чергова спроба включити до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО історичну частину міста http://monitor.cn.ua/ua/culture/96740 Як підготувати номінаційну заявку так, щоб вона пройшла відбір: про це говорили сьогодні під час зустрічі начальника ОВА В’ячеслава Чауса та представниці ЮНЕСКО К’яри Бардескі. В обговоренні також взяла участь заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталія Козловська. Адже відновлення області теж має відбуватися з урахуванням збереження спадщини. Культура article Wed, 17 May 2023 11:04:46 +0300     «Це вже далеко не перший наш візит до міста і ми готові продовжувати співпрацю. Для нас дуже важливо підтримувати і працювати разом для того, щоб зберегти культурні та історичні об’єкти Чернігівщини», – наголосила К’яра Бардескі.

Протягом останніх років науковці та представники влади розглядали декілька пропозицій щодо номінацій до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Врешті акцент вирішили спрямувати на ландшафтно-природне середовище та зупинились на номінації «Культурний ландшафт м. Чернігова». До неї мають бути віднесені три об’єкти: центральна частина Валу, Єлецька гора з ансамблем Єлецького монастиря та курган «Чорна могила», а також Болдина гора з курганним могильником X ст. та комплексом Троїцько-Іллінського монастиря.

    «Зараз ми вивчаємо світову практику і просимо допомоги представників ЮНЕСКО у підготовці. Ми дуже зацікавлені в тому, щоб історично-культурна спадщина, яка дісталась від наших предків і має велику історичну цінність була збережена. Особливо гостро це питання стоїть у час війни», – зазначив В’ячеслав Чаус.

Підготовка пакету документів – це дуже специфічний та довгий процес. Однак, як зазначила представниця ЮНЕСКО, фахівці організації готові надавати відповідні консультації.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації
 

]]> Літературно-музична композиція "Я слухаю співи, яких ніхто не чує: то співає моя душа..." http://monitor.cn.ua/ua/culture/96718 12 травня у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці була представлена літературно-музична композиція "Я слухаю співи, яких ніхто не чує: то співає моя душа..." за участі заслуженого артиста України, лауреата обласної премії ім. М. Коцюбинського, артиста Чернігівського обласного молодіжного театру Олексія Биша й Капели бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм під керівництвом заслуженої артистки України Раїси Борщ і заслуженого працівника культури України Миколи Борща. Культура article Mon, 15 May 2023 11:31:25 +0300   Організатори – Чернігівська ОУНБ, ГО "Спілка жінок Чернігівщини". Модератор – головний бібліотекар відділу документів із гуманітарних наук Надія Заваліна.
  Захід присвячено вшануванню пам'яті Михайла та Віри Коцюбинських. У лютому 1898 року родина Коцюбинських остаточно переїхала до Чернігова. Чому було зроблено саме такий вибір? Перш за все – це місто, де жила родина дружини. Але цього замало. Адже письменник шукав іще й духовне оточення, духовну ауру, і Чернігів якраз йому імпонував. Тут діяв потужний літературний осередок, жили Л. Глібов, Б. Грінченко, В. Самійленко, М. Загірна та ін. Була тут українська інтелігентна громада, на чолі якої стояв Ілля Шраг, адвокат, людина енергійна і поважна. Працювала в Чернігові солідна учена Архівна комісія, що видавала наукові збірники. Коли додати до цього гурту родину самого Михайла Коцюбинського, то побачимо, що середовище тут склалося якраз те, яке було потрібне Михайлові Михайловичу. В цьому товаристві він почувався вільно. Віра Устимівна завжди перебувала поруч зі своїм чоловіком. Ставши членами Громади, а пізніше – "Просвіти", подружжя Коцюбинських одразу включилося до активної діяльності, дбаючи про національне відродження, культурне й політичне самовизначення України.
  Саме Коцюбинські зробили вагомий внесок у розвиток Чернігівської громадської бібліотеки. Вони багато років були членами правління бібліотеки. А Віра Коцюбинська певний час очолювала книгозбірню.
  На захід завітали курсанти Академії Державної пенітенціарної служби та здобувачі освіти СЗСШ № 1 і № 33 м. Чернігова.
  Фахівці відділу наукової інформації та бібліографії ознайомили присутніх з літературними творами про життя і творчість Великого Сонцепоклонника, представленими на книжковій виставці "Чернігівськими шляхами Михайла Коцюбинського".
  До уваги присутніх була представлена відеопрезентація "Віра та Михайло Коцюбинські в культурному та громадському житті Чернігова" підготовлена провідним бібліографом відділу наукової інформації та бібліографії Іриною Розумій.
  Серед заявлених доповідачів була і наша колега – завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії Ольга Іваненко. Її доповідь на тему "Родина Коцюбинських та Чернігівська громадська бібліотека" зацікавила присутніх і викликала жваве обговорення.
  Під час заходу Олексій Биш натхненно декламував поезії у прозі Михайла Коцюбинського із циклу "З глибини", читав уривки про агаву в супроводі мелодій у майстерному виконанні капели бандуристів.
  На завершення заходу з вітальним словом до присутніх звернулася директорка Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки Інна Аліференко. Інна Михайлівна подякувала капелі бандуристів, її керівникам та Олексієві Бишу за чудову літературно-музичну композицію, висловила радість з того, що в бібліотеці відновлюються такі красиві та змістовні заходи (і, слава Богу, цього разу обійшлося без тривоги). Також пані Інна акцентувала увагу на тому факторі, що бібліотека наразі робить усе можливе для популяризації української культури. Безумовно, внесок Михайла та Віри Коцюбинських в українську культуру неоціненний.
  До вітального слова долучилася почесна голова ГО "Спілка жінок Чернігівщини" Ірина Дорожкіна. Пані Ірина відзначила, що на захід завітало багато молоді, і це радує, бо саме їй творити майбутнє України. Ірина Василівна додала, що наразі в головній бібліотеці області, яка постраждала від ворожого обстрілу, триває ремонт. Отже, книгозбірня відроджується, оновлюється. Так само відродиться з руїн і Україна.


Оксана Плаунова,
головний бібліографвідділу наукової інформації та бібліографії
 

]]> Концерт на честь матерів-берегинь http://monitor.cn.ua/ua/culture/96716 До Дня Матері, яке в світі відзначається вже понад сто років, у Чернігівському обласному філармонійному центрі 14 травня 2023 року пройшов традиційний концерт. Культура article Mon, 15 May 2023 10:47:52 +0300 Змістовну програму з піснями, що прославляють материнство і повагу до жінки-матері, представили глядачам Чернігівський Академічний народний хор (художній керівник та головний диригент - заслужений діяч мистецтв України Володимир Коцур), Академічний ансамбль пісні і танцю “Сіверські клейноди” (в.о. художнього керівника, головний балетмейстер - Андрій Лоєвець), Театру танцю "Екватор" (керівник - Віктор Войников) та солісти колективу концертних виконавців філармонійного центру: заслужена артистка естрадного мистецтва України Ніна Коцур, Тетяна Олійник, Катерина Іващенко-Василяко, Марина Коваленко, Ілля Латиш, Марина Маккей, Дар’я Михневич, Яна Сидоренко, Ксенія Трубіна, Світлана Примак та Олександр Сьомченко.
До програми концерту, який зрежисерувала Тетяна Олійник, були включені як народні, так і широковідомі авторські пісні про берегинь людського роду, а також нові композиції, що відображають сучасність та різноманітність материнства. Зокрема, учасники концерту своїми піснями подякували усім українським матерям, які сьогодні - хто на передовій, а хто і в тилу - боронять нашу батьківщину від російських загарбників.
Провели концерт артисти Тетяна Олійник та Олександр Сьомченко.
 

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм

]]> Книга до тисячоліття Великого Князівства Чернігівського http://monitor.cn.ua/ua/culture/96681 8 травня презентовано друге, оновлене та розширене видання електронної версії книги «Владні інституції Чернігово-Сіверщини: ілюстрована історія». Присвячене воно 1000-літтю утворення Великого Князівства Чернігівського (1024 рік), що стало однієї з основ України, а підготовлено – Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації, Сіверським інститутом регіональних досліджень за підтримки фонду Ганнса Зайделя. Автори – історики Володимир Бойко, Дмитро Казіміров, Сергій Лепявко. Культура article Wed, 10 May 2023 10:24:30 +0300 Минуле владних інституцій Чернігово-Сіверщини не варто ототожнювати з  губернією чи областю. Згадані адміністративно-територіальні одиниці були накинуті імперією, це управлінські засоби її ствердження на українських землях, часом – криваві. Тому доцільніше наголошувати на власних багатовікових самобутніх традиціях державного управління та ціннісних орієнтирах, європейських у своїй основі, - зазначили автори під час презентації. Проходила вона за участі керівника апарату облдержадміністрації Наталії Мужикової (модератор зустрічі), першої заступниці голови обласної ради Ніни Лемеш, працівників музейних, архівних установ, науковців, викладачів університетів з Чернігова, Києва та Кракова.

«На теренах Чернігово-Сіверщини багато століть тому існувала та розвивалася величезна держава, що формувала свої владні інституції та управлінські традиції. Сьогодні маємо нагоду відкрити ці давні й маловідомі сторінки нашої славної історії, - наголосила Наталія Мужикова. - Але книга не лише про історію – на її сторінках ми можемо побачити всі територіальні громади Чернігівщини».

Видання представили автори. Володимир Бойко розповів про задум та структуру книги, наголосивши – вона покликана в популярній (переважно візуальній), легкодоступній формі розповісти читачеві про складні речі утворення та побудови держави, її структур на регіональному та місцевому рівні в контексті загальноукраїнських та європейських процесів. Порівняно з попередньою версією з`явилися два нові розділи: «Волості та волосні правління» (1797–1917) та «Зміни в місцевому самоврядуванні в 2015–2020 роках на Чернігівщині та постреформенний період». Коротко висвітлюється реакція мешканців регіону, його управлінських структур на навалу рашистів. В цілому склад ілюстрацій змінився на 40%, а текстів – на чверть.

Дмитро Казіміров подякував установам, організаціям та авторам, які допомагали в створенні книги. Завдяки цьому та власній пошуковій роботі вдалося вперше оприлюднити низку документів (або ж раніше вони були широко відомі, але у вузькому колі фахівців). Щодо змісту автор відмітив закономірність, що простежується скрізь віки, – місцеве самоврядування як форма управління сприяла залученню до влади ініціативних діячів із креативним поглядом на місцевий розвиток.

На думку Сергія Лепявка, це видання унікальне за тематикою та жанром для України, подібної розробки про регіональні та місцеві владні інституції немає в жодній із областей. Крім свого прямого призначення це свого роду нагадування нинішньому поколінню державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування про певну спадкоємність органів влади та відповідальність їх носіїв перед громадянами та історією.

Під час обговорення Ніна Лемеш подякувала авторам за непересічну та потрібну працю, адже в сучасних українців існує запит на переосмислення свого минулого в історичній пам`яті. Втім, на її переконання, це видання цінне не лише для українців, тому бажано, аби воно також вийшло англійської мовою.

На різноманітність залучених джерел (карти, схеми, фотодокументи, реконструкції, зображення артефактів тощо), їхню величезну кількість, вдале поєднання матеріалів, роль книги як своєрідного навчального посібника, в тому числі для студентів, згадували у своїх виступах науковці Дмитро Гринь, Владислав Верстюк, Юрій Ткач, Валерій Тертичка, Сергій Лаєвський. На їхню думку в підсумку вийшло унікальне видання, яке бажано також надрукувати – то вже питання до потенційних спонсорів.

Книга має власну місію – показати тисячолітню державницьку традицію Чернігово-Сіверщини – від незалежності доби Київської Русі до незалежності нинішньої України як сучасної європейської демократичної країни.

 
Виконавець: Бойко В.М., Казіміров Д.В.

]]> У творчій співпраці з НСТДУ http://monitor.cn.ua/ua/culture/96660 Чернігівське обласне відділення, утворене майже чотири роки тому, завжди виявляє готовність до різнопланової співпраці з Національною спілкою театральних діячів України. Одним з напрямків роботи НСТДУ є проведення шкіл творчої майстерності молодих театральних митців. Культура article Mon, 08 May 2023 16:35:00 +0300 Так, у жовтні 2020 року член правління облвідділення НСТДУ, заслужений артист України Андрій Бакіров в якості куратора взяв участь у роботі Школи режисерської майстерності НСТДУ, яка проводилась у Києві на базі Арт-центру ім. Івана Козловського.

У листопаді 2020 року за сприяння НСТДУ на базі Чернігівського академічного облмуздрамтеатру було проведено регіональну школу акторської майстерності для молодих акторів Чернігівщини «МОЛОДІ – МОЛОДИМ».

09-10 червня 2021 року базі Чернігівського драмтеатру ім. Т.Г.Шевченка відбулося засідання Ради НСТДУ за участю членів Ради та представників регіональних відділень Спілки. А нині Національна спілка театральних діячів України проводить на базі Чернігівського драмтеатру ім. Т.Г.Шевченка школу молодих режисерів під кураторством визнаного майстра режисури Андрія Бакірова. Мета цього заходу – дати можливість майбутнім режисерам побачити процес постановки вистави безпосередньо у театрі, познайомитися з усіма етапами творчого процесу.

З другого травня протягом тижня троє молодих режисерів спостерігатимуть перші кроки народження спектаклю – ознайомлення з драматургічним твором, відбір акторського складу виконавців, рольове читання текстів, обговорення концепції сценографічного і музичного оформлення вистави. Матеріалом для навчального процесу школи НСТДУ стане постановка режисером Андрієм Бакіровим вистави «Гріх» за п’єсою українського драматурга Володимира Винниченка.

Наступний етап практичного навчання молодих режисерів заплановано на червень цього року, коли розпочнеться репетиційний процес з акторами спочатку в класах, а згодом і на великій театральній сцені. А на фінальному етапі, який відбуватиметься в серпні, учні школи НСТДУ мають побачити створення кінцевого мистецького продукту, тобто репетиції в сценічних костюмах і декораціях, постановка світла і звуку, підготовка до здачі вистави Художній раді театру, прем’єрний показ вистави.

Тож побажаємо талановитій театральній молоді плідної роботи за програмою школи НСТДУ, надбання нових навичок і умінь у ході навчального процесу, а куратору навчання – успішної реалізації творчих ідей на сцені Чернігівського драмтеатру ім. Т.Г.Шевченка.

Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру
Джерело: https://teatr.cn.ua/u-tvorchij-spivpratsi-z-nstdu/

 

]]> "Пейзажі, намальовані світлом" від польських фотохудожників http://monitor.cn.ua/ua/culture/96641 3 травня у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулося відкриття виставки світлин "Пейзажі, намальовані світлом" членів фотоклубу "Об'єднання митців Польської Республіки" й Міжнародної федерації фотомистецтва (FIAP) Уршулі та Павла Ференців (Польща). Культура article Thu, 04 May 2023 11:50:13 +0300  Кураторами виставки виступили члени Національної спілки фотохудожників України Сергій Тарабара і Микола Верповський.
  Про звітну фотовиставку ЧОО НСФХУ можна прочитати за посиланням: http://libkor.com.ua/news/5412-zvitna-fotovistavka-chernigivskoyi-oblasnoyi-organizaciyi-nsfhu-na-storoni-svitla.
  Мистецтво – це універсальна мова, яку можуть зрозуміти у будь-якому куточку світу. Від початку повномасштабного вторгнення Польща надає Україні велику допомогу й підтримку, і тішить те, що наші дружні стосунки продовжуються і у мистецтві, культурних зв'язках та взаємопізнанні наших країн.
  На відкритті про фотовиставку "Пейзажі, намальовані світлом" розповідали ведуча і завідувачка відділу мистецтв Чернігівської ОУНБ Катерина Мехеда та куратор виставки і член НСФХУ Сергій Тарабара, а своїми враженнями поділилися журналіст і письменник Владислав Савенок, художниця та поетеса Тетяна Тимошенко, фотомисткиня і членкиня чернігівського фотоклубу "Прекрасне поруч" Наталія Василинчук.
  Аби не проґавити відеозвіт із вернісажу – слідкуйте за оновленням новин на сайті або на сторінках бібліотеки у соцмережах.
  Коротко про авторів
Павел Ференц народився 1960 року. Педагог, музикант, фотохудожник. Живе і працює у рідному місті Новий Сонч. Працює в жанрі пейзажної, репортажної, вуличної та концертної фотографії.
Уршуля Ференц народилася 1962 року. Працює в жанрах пейзажу, натюрморту і концертної фотографії.
  Автори займаються фотомистецтвом з 2009 року. Вони – члени Міжнародної федерації фотомистецтва (FIAP), фотоклубу "Об'єднання митців Польської Республіки" та Сондецького фотографічного товариства. Нагороджені "Золотим Сондецьким яблуком" за активну діяльність у розвитку мистецтва фотографії.
   Більше, зокрема про відзнаки та експозиції, у яких автори брали участь, можна дізнатися, переглянувши пресрелізи до виставки.
  В експозиції представлено 40 світлин. Це колекція фотографій, створених протягом кількох останніх років, які представляють красу польського пейзажу. Вони були зроблені під час багатьох фотографічних пленерів та фотоекспедицій і є результатом багатогодинного спілкування з природою.
  Виставка чекатиме на відвідувачів у читальній залі бібліотеки (ІІ поверх) до кінця травня.

За додатковою інформацією звертатися:
Катерина Мехеда,завідувачка відділу мистецтв, членкиня НСЖУ
 

]]> “Сіверські клейноди” — до Дня танцю http://monitor.cn.ua/ua/culture/96600 “До Дня танцю”. Так назвали свою концертну програму артисти Академічного ансамблю пісні і танцю “Сіверські клейноди” (в.о. художнього керівника та головний диригент — Андрій Лоєвець). Прем’єра програми відбулася в обласному філармонійному центрі 29 квітня 2023 року. Культура article Mon, 01 May 2023 10:22:22 +0300 Саме цього дня у світі широко відзначається Міжнародний день танцю — свято, мета якого — сприяти розвитку танцювального мистецтва і навчанню танцю. В тому числі — через проведення мистецьких акцій. Концерт “Сіверських клейнодів” став саме такою акцією — як завжди, яскравою, барвистою, емоційною.
Неповторна виконавська майстерність артистів ансамблю базується на найвишуканіших традиціях вокально-хореографічного мистецтва не тільки Чернігівщини, а й всієї України. Програма до Дня танцю увібрала в себе найкращі зразки такого мистецтва. Такі широкі, насичені барвами композиції як “Тополя”, “Триптих румунських циган”, “Чернігівські гуляння”, “Чумацький сніданок”, “Ой, у вишневому садочку” чи “ Понад воду лавка” є тому підтвердженням.
Оригінальність, авторський підхід до народних традицій, поєднані з духом сучасності, стали запорукою успіху концертної програми у глядачів. Традиційно програма завершилася виконанням класичного твору з репертуару колективу “Хай живе вільна Україна!”.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм
 

]]> У Чернігові археологи знайшли давньоруське поховання http://monitor.cn.ua/ua/culture/96583 У Чернігові археологи знайшли давньоруське поховання посеред проїжджої частини під час розкопок траншеї для водогону на вулиці Любецькій. Могилу можна датувати ХІ століттям. Культура article Thu, 27 Apr 2023 14:08:14 +0300 Про це Суспільному розповів археолог Ігор Ігнатенко.Це не перше поховання в районі вулиці Любецької. Під час будівництва у 2019 році, на ділянці поруч, розкопали могильник із давніми похованнями. Тоді науковці знайшли залишки давньоруського чоловіка, якого в той час поховали на околиці Чернігова.

Археолог розповів, що така кількість поховань на цій ділянці пояснюється тим, що в часи Київської Русі вони проводились на околиці міста та біля великих доріг. Такою колись була дорога на Любеч — зараз вулиця Любецька.

"Більшість поховань, що знайшли археологи якраз біля цієї вулиці Любецької, їх можна датувати якраз ХІ століттям. Це перехідна фаза від язичництва до християнства. У них немає вже там жертвоприношень людей і тварин, немає цінного майна, але час від часу зустрічаються курганні насипи", — каже Ігор Ігнатенко.
Також археолог пояснив, що першими християнство прийняли чернігівські еліти, частина жителів лишались язичниками ще десятки років. Знайдені залишки науковці відправили на експертизу, яка має визначити вік і причину смерті людини, якої знайшли археологи.




 

]]> В області затверджена Програма сприяння функціонуванню української мови як державної http://monitor.cn.ua/ua/culture/96568 Над розробкою відповідної Програми працювали кілька місяців, обговорюючи кожен пункт у широкому колі. Днями ж розпорядження про її затвердження підписав начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус. Культура article Wed, 26 Apr 2023 09:31:58 +0300     “Чернігівщина стала 15-ою областю в Україні, де затверджено регіональну мовну програму. Для прикордонної області — це вкрай важливий документ, який сприятиме створенню необхідного підґрунтя для закріплення української в усіх сферах суспільного життя”, — прокоментував Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь і нагадав, що перша в Україні подібна місцева програма ухвалена саме на Чернігівщині,  у Ніжині, ще в лютому 2021 року.

Автори обласної Програми переконані, що позиції української мови потребують посилення практично в усіх сферах суспільного життя регіону. Адже в умовах війни це питання безпосередньо пов’язане з національною безпекою.

    «Основна моя вимога щодо створення обласних програм завжди однакова: вони мають бути дієвими. Документ заради документа – нікому не потрібен. На цьому наголошував і на засіданні з обговорення проєкту Програми сприяння функціонуванню української мови як державної в області, якої досі не було, — акцентував В’ячеслав Чаус. — Вважаю, що відповідні Програми мають бути у кожній громаді».

Документ передбачає три складові роботи:

– моніторинг та контроль за розвитком та функціонуванням української мови. З практичних заходів — це аналіз репертуару обласних театрів, а також вивчення стану мережі українознавчих, народознавчих музеїв та етнографічних кімнат у навчальних закладах Чернігівської області;

– популяризація української мови як державної серед жителів регіону. Цей розділ передбачає 12 підпунктів, серед яких: створення фонду аудіозаписів окремих творів письменників Чернігівщини; поповнення фондів обласних бібліотек; проведення різноманітних конкурсів, фестивалів, лекторіїв;

– підвищення рівня культури професійного мовлення. Серед іншого: придбання музейних аудіогідів; проведення курсів з культури українського мовлення для різних категорій населення.

Усе перераховане планується реалізовувати в три етапи до 2029 року за рахунок асигнувань обласного бюджету, які передбачені в кошторисах відповідальних виконавців Програми (а це — майже дев’ять мільйонів гривень), та коштів бюджетів місцевого самоврядування.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації
 

]]> До 110-річчя від дня смерті Михайла Коцюбинського http://monitor.cn.ua/ua/culture/96567 25 квітня 2023 року минуло 110 років від дня смерті великого українського письменника Михайла Коцюбинського, чиї життя і творчість нерозривно пов’язані з Черніговом. Культура article Wed, 26 Apr 2023 09:30:47 +0300 Цього дня представники громади області поклали квіти до могили письменника на Болдиній горі.
Пам’яті Великого Сонцелюба була присвячена акція, яка відбулася у літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського: “Мистецька вітальня Коцюбинського” презентувала літературну композицію за творами письменника за участі Капели бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру (художній керівник та головний диригент — заслужена артистка України Раїса Борщ, головний хормейстер — заслужений працівник культури України Микола Борщ) та актора Чернігівського обласного молодіжного театру, заслуженого артиста України Олексія Биша. Були представлені уривки з творів Коцюбинського – із циклу поезій у прозі “З глибини”, оповідання «На острові»... У музичну частину композиції увійшли такі твори у виконанні Капели бандуристів як"Місяцю князю" Ігоря Зименка, "Стоїть гора високая", "Тече вода в сине море" Гната Хоткевича, "Сповідь" Оксани Герасименко, "Хвилина роздумів" Миколи Лисенка.
Палка, пристрасна виконавська майстерність Олексія Биша і артистів Капели бандуристів викликали щире захоплення глядачів.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм

 

]]> Презентація книги Олексія Брика "Переселенка" http://monitor.cn.ua/ua/culture/96539 19 квітня в читальному залі Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки відбулася презентація книги Олексія Брика "Переселенка". До заходу можна було долучитися як офлайн, так і онлайн (у форматі ZOOM-конференції). Культура article Mon, 24 Apr 2023 10:31:40 +0300   Повість "Переселенка" присвячена світлій пам'яті тих, хто загинув під час Іловайської трагедії 2014 року та у війні з російськими окупантами у 2022–2023 роках. За цю книгу автор отримав лист-подяку від Президента України Володимира Зеленського.
  У повісті "Переселенка" відомий український письменник Олексій Брик відобразив героїчну боротьбу українського народу з російськими загарбниками в Україні. Під час обстрілів та бомбардувань окупанти зруйнували дуже багато міст і сіл, культурних закладів, лікарень, шкіл, дитсадків, установ, музеїв, житлових будинків… Загинули люди, серед яких і діти. Війна триває. Але ми незламно віримо в Україну, ЗСУ, Перемогу та Мир.
  На початку заходу до автора презентованого видання з вітальним словом звернулася директорка Чернігівської ОУНБ Інна Аліференко. Пані Інна поздоровила Олексія Григоровича з виходом у світ нової книги, подякувала йому за творчу активність і книжки, подаровані нашій бібліотеці та книгозбірням області, й побажала довгих літ життя, міцного здоров'я і невичерпної наснаги на нові творчі здобутки, аби й надалі зустрічатися на презентаціях та читати нові книжки автора.
  До привітань приєдналися також друзі й шанувальники творчості Олексія Брика – голова Чернігівської єврейської громади Олександр Чеван та директорка Благодійного єврейського фонду "Хасде Естер" Олена Сорокіна. Вони зійшлися на спільній думці: Олексій Григорович – мудра й доброзичлива людина, оптиміст, життєлюб і цікавий співрозмовник, з яким можна поспілкуватися на різноманітні теми. Йому завжди є що сказати, і це вражає. Він постійно цікавиться всіма подіями, що відбуваються навколо, будує плани на майбутнє, надихається сам і надихає інших. Пан Олександр та пані Олена зичили Олексієві Григоровичу довголіття, здоров'я, творчої наснаги. Бо кожна книга Олексія Брика – це подія. І, мабуть, доля вдячна Олексієві Григоровичу за все, бо поруч з ним завжди добрі знайомі та друзі, які допомагають і підтримують.
Модераторка заходу Надія Заваліна зачитала уривок із презентованої книги, зробивши акцент на цитатах, які свідчать про велику життєву мудрість автора. "Є лише два дні, коли не можна нічого зробити. Один називається вчора, а інший – завтра. Тому живіть сьогоднішнім днем, насолоджуйтесь життям, кохайте і будьте щасливі". Не погодитися неможливо.
  На жаль, Олексій Григорович не зміг особисто завітати до нашої бібліотеки, бо йому вже важко долати такі далекі дистанції. Але завдяки своїм добрим помічникам пан Олексій долучився до заходу онлайн. Також пані Надія запропонувала до уваги присутніх завчасно записане відеозвернення, в якому Олексій Григорович розповів багато цікавого. Зокрема, всі дізналися про те, що прототипом головної героїні повісті "Переселенка" стала жінка, з якою він познайомився, перебуваючи на лікуванні в кардіодиспансері. Переселенка працювала там санітаркою. Вона розповіла новому знайомому свою історію, яка вразила його. Так народилася нова книга.
  У залі було розгорнуто книжкову виставку творів Олексія Брика, яка мала назву "Живу, щоб писати, пишу, щоби жити". Ця фраза більш ніж промовиста. Бо саме творчість дарує Олексієві Григоровичу наснагу до життя.
  На презентацію завітали студенти Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка, Національного університету "Чернігівська політехніка", курсанти Академії Державної пенітенціарної служби, шкільні бібліотекарі, користувачі бібліотеки. Вдячні слухачі із задоволенням долучилися до цікавого та незвичайного спілкування.
  Наприкінці заходу автор книги і присутні обмінялися приємними побажаннями та сподіваннями на наступні зустрічі. Адже Олексій Григорович уже розпочав роботу над новою книгою, яка називатиметься "Від долі не заховаєшся", і ми впевнені, що її презентація відбудеться саме в нашій бібліотеці.




Надія Заваліна, головна бібліотекарка відділу документів із гуманітарних наук

]]> Хто ж насправді ідіот? http://monitor.cn.ua/ua/culture/96518 Нещодавно в драмтеатрі відбулися прем’єрні покази вистави «Чарлі Гордон – ідіот», поставленої режисеркою Анастасією Кузик за мотивами твору Деніела Кіза «Квіти для Елджернона». І після вдумливого перегляду цієї творчої роботи виникають сумніви, чи не варто додати у назву вистави знак питання – «Чарлі Гордон – ідіот?» Культура article Thu, 20 Apr 2023 10:44:43 +0300 І справа не в тому, що головний герой вистави, дійсно маючи ознаки розумової неповносправності, є при цьому добросердною й щирою людиною. Якщо слідувати медичній термінології: «ідіот – людина, що страждає глибокою формою розумової відсталості», то Чарлі Гордон (арт. Сергій Пунтус) дійсно відповідає цьому визначенню. Але якщо почати аналізувати поведінку інших дійових осіб цієї віртуально-фантастичної історії, які начебто вважаються нормальними повносправними особами, питання «Хто ж насправді ідіот?» постає більш виразно. Чи можемо ми вважати нормальним прагнення лікарів проводити експерименти над людиною, нехай і хворою, допоки не завершено дослідження над тваринами? І вже зовсім «по-ідіотські» виглядає суперечка доктора Штраус (арт. Світлана Бойко) і доктора Немюра (арт. Микола Бичук) щодо першості в гонитві за славою і науковим визнанням у разі успішного проведення експерименту та бездушне нехтування долею піддослідного пацієнта після руйнівних для його психіки наслідків операції.

Невже сприймається за нормальну поведінка гурту гордонових буцімто друзів – хлопців-приколістів Джо (арт. Олександр Манастирський) і Френка (арт. Павло Дубовий) та їхніх подружок Елін (арт. Ганна Колеснікова) і Джессі (арт. Альона Броницька), які заради розваги кепкують і насміхаються з нього? А знущання регочучого натовпу з хлопчини-прибиральника, який через свою неповноспроможність розбив посуд у кафе, виглядає як абсолютна втрата цими людьми здорового глузду. То, можливо, ідіот не Чарлі Гордон?

На щастя в оточенні Чарлі є люди, що виявляють ознаки чуйності і турботливого ставлення до нього – його шкільна вчителька міс Кенніан (арт. Ірина Лозовська), яка підтримує його впродовж усіх випробувань під час участі в експерименті, та хазяйка квартири місіс Флін (арт. Вікторія Пеняєва), де він орендує кімнату. І, напевне, найбільш зворушливим епізодом цієї історії стала нова зустріч Чарлі-каліки з колишніми друзями Джо і Френком, в яких прокинулись людські почуття і здатність з повагою ставитися до іншої людини попри її інакшість. Саме тут на часі замислитись: наскільки сучасна людська спільнота здатна позбавлятися від ознак суспільного ідіотизму – жорстокості, байдужості, бездушного ставлення до слабких і хворих людей.
Після завершення цієї хвилюючої історії вдячні глядачі, стоячи, бурхливими оплесками вітали виконавців, режисерку Анастасію Кузик та весь творчий склад з успішною прем’єрою.

Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру

]]> І паски їли, і добрі справи робили http://monitor.cn.ua/ua/culture/96508 У Світлий понеділок, 17 квітня, колектив Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки святкував Великдень. У читальному залі було весело, цікаво та пахло пасками. Адже саме вони були "перепусткою" на захід: одна для дегустації, друга – на благодійність. Культура article Wed, 19 Apr 2023 10:27:16 +0300 Очільниця бібліотеки Інна Аліференко теж передала на спільну справу дві чудові випечені власноруч легкі та ніжні пасочки (про такі кажуть – як пух, як дух, як миле щастя) і, звичайно, привітала колег зі святом з побажаннями здоров'я, щастя, добробуту і найголовнішого – Перемоги!
  Вела захід завідувачка відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів і за сумісництвом заступниця голови профкому Олена Попович. Пані Олена теж долучилася до святкових поздоровлень, а ще розповіла чимало цікавинок про Великдень та провела невеличку вікторину. І не просту, а з солодкими призами.
  А потім було святкове чаювання-кавування – звичайно, ж, із пухкими духмяними пасками, в кожну з яких умілі господині вклали тепло своїх рук і сердець. Усі бібліофеї постаралися на славу. Такого розмаїття смаків треба ще пошукати! Адже у кожної пані – свій рецепт, який відрізняється від інших. Одна пасочка пахне ваніллю, друга – лимонною цедрою, третя – сметанкою, четверта – ще чимось загадково-смачнющим… Ця жовтенька, мов золоте яєчко, бо в тісто додали багато жовтків із добрих домашніх яєць. А хтось "підзолотив" тісто куркумою. Ще хтось додав стільки цукатів, родзинок та сушеної журавлини, що вийшов справжній фруктовий шедевр. А глазурі – це взагалі щось! У когось – як ніжне суфле, у когось – ніби справжнє маршмелоу, у когось – немов смачнючий крем… Усі паски вдалися, і кожна була по-своєму неповторною.
  Частину великодньої випічки передали на ЗСУ. Смачного вам, хлопці! Дякуємо, що захищаєте нас та Україну!
  Але це ще не все. Як відомо, головна бібліотека області давно співпрацює з Чернігівським геріатричним пансіонатом. Це так зване обслуговування на виїзді. Напевно, найтісніше спілкуються з підопічними закладу бібліотекарки відділу абонемента. Вони час від часу навідуються до пансіонату, проводять там різноманітні цікаві заходи, привозять книжки для обміну, а прочитані – забирають. Цього разу до пансіонату вирушили завідувачка відділу абонемента Ольга Соловцова та її колеги Наталія Лаврентьєва і Тамара Туровець. Дівчата прихопили з собою дві добрячі торби: одну – з книжками (ми ж – бібліотекарі!), а другу – звичайно, з пасками! Люди, що мешкають у пансіонаті, були дуже раді і гостинцям, і спілкуванню. І цікаву розповідь про великодні цікавинки, звичаї та прикмети теж послухали залюбки.
  Одне слово, свято вдалося! Бо ми і нове пізнавали, і призи вигравали, і паски їли, і добрі справи робили. Так і треба! Неодмінно святкуватимемо ще!
  З Великоднем!
  Паски смачної,
  Перемоги близької,
  Здоров'я міцного
  І щастя рясного!
  Христос воскрес! Воістину воскрес!

КЗ «Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка»
 

]]> У Національного архітектурно-історичний заповідника «Чернігів стародавній» новий очільник - Андрій Лісовий http://monitor.cn.ua/ua/culture/96505 Новий очільник звернув увагу колективу на дві стратегічні задачі: внесення культурного ландшафту міста Чернігова до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та забезпечення дотримання усіх вимог законодавства у тому, що стосується використання національних пам’яток архітектури. Культура article Wed, 19 Apr 2023 09:46:04 +0300     «Задача колективу заповідника — провітрити мозок тих, хто ще вважає себе малоросом та рабом. Я ціную колектив за професіоналізм, який показаний за багато років роботи. І про це говорить, зокрема, те, що заповідник носить звання національного», — наголосив Андрій Лісовий.


Заступниця начальника Чернігівської ОВА Жанна Шерстюк побажала новому керівнику надихати колектив максимально розкрити свій потенціал та підтримувати ті традиції, які вже склалися.
    «Ми всі спільно прожили весь минулий рік, дуже тяжкий березень, тяжкий квітень. Всіма силами ми докладали зусиль, щоб зберегти культурні пам’ятки та надбання. Є важливі задачі, і до них прикута максимальна увага суспільства не тільки Чернігівщини, а і всієї України загалом. Але я запевняю, що ми спільно докладемо всіх необхідних зусиль для їх виконання якісно та професійно», — підкреслила Жанна Шерстюк.
До призначення директором Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Андрій Лісовий обіймав посаду заступника директора Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського.
 

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації
 

]]> Jazz-Куліса Vol.19 http://monitor.cn.ua/ua/culture/96444 Практично щомісяця чернігівські глядачі мають змогу поринути у світ сучасного джазу, що буквально на їх очах створюється на сцені обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм. Культура article Mon, 10 Apr 2023 10:59:50 +0300  Мистецький проєкт “Jazz-Куліса” вже вдев’ятнадцяте подарував шанувальникам музики вільних людей таку можливість: “Jazz-Куліса Vol.19” була створена джаз-бендом “BissQuit” 8 квітня 2023 року разом з глядачами традиційно — в одному просторі, на сцені філармонійного центру.
“BissQuit” — Володимир Балаба (труба, флюгельгорн), Микита Гірня (саксофони), Антон Шатило (саксофони), Олег Богуш (клавішні), Сергій Галамага (гітара), Олександр Александров (бас), Данило Корінь (ударні) — представив програму, яка продемонструвала різні напрямки розвитку сучасного джазу. Різновекторність “Jazz-Куліса Vol.19”: від “After Hours” гурту Spyro Gyra, “Sing A Song of Song” та “Happy People” Кенні Гарретта до “Nocturne” Джуліана Лажа чи “Diavolo” Пета Метені і Тілля Бреннера. Успіх програми у численних глядачів був неймовірним!
Сергій Сорокін (звукорежисер), Олександр Єрмаков (режисер по світлу), Людмила Безкровна (відеографіка), а також Дмитро Баглай (асистент по звуку) допомогли музикантам “BissQuit” створити це наповнене енергетикою шоу.
Автор проєкту “Jazz-Куліса” — кандидат мистецтвознавства Дмитро Теребун.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру

]]> Триває конкурс на здобуття Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року» у 2023 році http://monitor.cn.ua/ua/culture/96433 Громадська організація «Інститут політико-правових та релігійних досліджень» проводить конкурс на здобуття Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року» у 2023 році. Культура article Fri, 07 Apr 2023 10:34:41 +0300 Метою Премії є підтримка творчих діячів, відзначення авторів, видавництв, представників творчої спільноти, які зробили значний внесок у популяризацію української книжки, популяризація творчості, утвердження високих мистецьких стандартів у національному письменстві і літературній критиці, створення умов для творчого зростання.

На здобуття Премії висуваються оригінальні книжкові видання видані українською мовою протягом останніх трьох років в Україні.

Видання, висунуті на здобуття премії, мають бути змістовними та видані на високому естетичному, художньому та поліграфічному рівні.

Висунення видань на здобуття Премії здійснюється авторами (співавторами) виданих творів, видавництвами, видавничими організаціями, редакціями періодичних видань, громадськими організаціями, творчими спілками, літературно-мистецькими об’єднаннями, закладами вищої освіти, бібліотечними та науковими установами.

Для участі у відборі на здобуття Премії подаються до Інституту політико-правових та релігійних досліджень в електронному вигляді наступні матеріали:

    Заявка на висунення твору на здобуття Премії;
    Видання у трьох примірниках (або видання в електронному вигляді з підтвердженням його оприлюднення у форматі PDF), що висувається на здобуття Премії;
    Розширена анотація видання;
    Творча характеристика автора (співавторів) виданого твору;
    Обґрунтування висунення видання на здобуття премії.

Матеріали разом із заявкою направляються на е-адресу Інституту (e-mail: institute2014@ukr.net), вказавши у темі повідомлення «Премія “Київська книга року”», а також оригінали вищезазначених документів разом з виданням у друкованому вигляді (в 3-х примірниках) на поштову адресу Інституту 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 57/3.

У разі надання на здобуття Премії видання у друкованому вигляді, про це зазначається у заявці.
Прийом видань здійснюється з 20.02.2023 по 01.08.2023.
Оголошення переможців - 24.08.2023.
Пріоритетні напрямки Премії (номінації):
    художня література;
    молодіжна література;
    література для юнацтва;
    дитяча література;
    наукова література;
    історична література;
    популярна література;
    література у галузі кіномистецтва;
    література у галузі музичної композиції;
    література у галузі театрального мистецтва;
    література у галузі образотворчого мистецтва;
    література у галузі журналістики;
    література у галузі народного декоративного мистецтва;
    художнє оформлення книжок;
    мистецтво друку;
    інші номінації, виходячи з пріоритетних напрямків.

Оргкомітет: Герасименко Олександр Олександрович, організатор, institute2014@ukr.net
Додаткова інформація: www.facebook.com/institute2015
 

За повідомленням ГО "Інститут політико-правових та релігійних досліджень"

]]> На Чернігівщині ймовірно знайшли козацько-дворянське поховання http://monitor.cn.ua/ua/culture/96390 У селі Берестовець Комарівської територіальної громади, що на Ніжинщині, при знесенні фундаменту старого шкільного гуртожитку та розчистці навколишньої території під майбутню паркову зону знайшли надмогильну гранітну плиту ХІХ століття. Місцеві кажуть, що на цьому місці колись було давнє кладовище. Старожили пам’ятають як у 80-х роках минулого століття при здійсненні будівельних робіт тут викопували людські останки. Кому ж належить знайдений надгробок? Культура article Mon, 03 Apr 2023 11:08:48 +0300 Мешканець Берестовця і депутат Ніжинської районної ради Микола Шкарупа  каже, що плита, яку знайшли при розчистці території є найдавнішою збереженою пам’яткою історії села.


«1857 рік, який вказано на надгробку – це рік поховання. Тут було давнє кладовище», - коментує чоловік.
Тамара Кісиль навчалась в Берестовецькій школі 1976-1978 роках.
«Ми жили в гуртожитку й цю плиту бачили – вона лежала перед порогом, як іти на кухню. Пам’ятаю як її розчистили, то було добре видно напис на плиті, - пригадує жінка. – А як хлопці копали туалет, то знайшли череп, ще нас, дівчат, їм лякали. Повариха, тітка Галя, її місцеві називали Шаля, нам говорила, що тут колись було кладовище».
Володимир Кантур розповідає, що людські рештки на цьому місці знаходили постійно.
«Приблизно у 80-х роках копали траншею довкола всього березняка, то зайшли багато кісток та черепів. Ми тоді ще дітьми були і все  бачили. Я переказний, що територія, де хочуть зробити парк, то все кладовище», - каже чоловік.
Те, що знайдений на тому місці надгробок належить не звичайному селянинові говорять всі, але хто ж насправді міг бути похований у тій могилі?
На надгробку чітко видно ім’я людини, ймовірно похованої тут. Це – Елеазар Іванович Армашевський. Судячи з надгробку, скоріш за все могила належала комусь із місцевої знаті.
В реєстрі імен українського біографічного словника (випуск 1) під прізвищем Армашевський знаходимо одну людину – Армашевського Сидора Івановича (1739-1825 роки) – військовик, бунчуковий товариш (1781 рік), суддя ніжинський (1784), сотник веркіївський (мається на увазі село Вертіївка, яка на той час мала статус сотенного містечка).
Сидір Іванович Армашевський був рідним дідом Елеазару Армашевському, батьком якого був Івана Сидорович Армашевський – суддя Борзенського повітового суду (1813 рік), поміщик і житель села Берестовець (1815–1832 роки).

До того ж до складу Веркіївської сотні в різні часи входило близько 7-9 населених пунктів. Серед основних населених пунктів, за час існування сотні, були: села Берестовець, Британівка, Заньки, Іллінці, Кошелівка, Смолярі та містечко Вертіївка.

В  «Малоросійському родословнику» авторства українського історика, археографа, архівіста і генеалога Вадима Модзалевського зазначено, що Елеазар Іванович Армашевский був царським полковником, дворянином Чернігівської губернії. Рік народження – 1815, рік смерті – 1857.

«В военных походах не участвовал, но был исправным служакой, постоянно получавшим за смотры, разводы, учения и маневры благодарности и награды. В 1854 вышел в отставку по болезни подполковником с мундиром. Умер холостым. Похоронен в Берестовце Черниговской губернии», - написано в родословнику.

Скоріше за все віднайдений надгробок – не один і поруч із ним можуть бути інші похованні місцевого дворянства та нащадків козацької старшини. Тож берестовчани пропонують поставитись до питання серйозно, припинити роботи з розчистки і покликати дослідників.

«На мою думку місцевій владі треба терміново подумати як зберегти цей надгробний камінь, - висловлює побажання депутат райради Микола Шкарупа. – Продовження робіт виглядатиме як вандалізм і не повага до нашого козацького краю. Я сам – нащадок берестовецьких козаків і, переконаний, що могила, якій 170 років, має бути збережена».

Джерело: Віталій Назаренко, фото Миколи Шкарупи


]]> Презентація книги Івана Кирієнка «Черниш. Книга 2. І хрестиком, і доріжкою» http://monitor.cn.ua/ua/culture/96361 28 березня у Чернігівській ОУНБ в межах засідання клубу «Краєзнавець» відбулася презентація книги Івана Кирієнка «Черниш. Книга 2. І хрестиком, і доріжкою». Культура article Thu, 30 Mar 2023 15:13:04 +0300 Піднесеного настрою початку заходу додав відеокліп на пісню «На білому коні» (слова і музика Ю. Грицюка, виконує Ольга Зеленська), який нагадав, що довгий час візитівкою Черниша були іподром і кінноспортивна школа, заснована тодішнім керівником місцевого господарства Олександром Овдієм.
Автор книги, знаний чернігівський краєзнавець Іван Кирієнко, ознайомив присутніх із структурою, змістом та головними героями свого нового дослідження. Він наголосив, що особливу увагу приділив мистецтву вишивання й вишивці, яка притаманна мешканцям Черниша та навколишніх сіл Чернігівського району. Розповідь пана Івана супроводжувалася демонстрацією унікальних фото.
З народженням нової книги привітала активного читача бібліотеки заступниця директора Чернігівської ОУНБ Вікторія Примак. До неї приєдналася і чимала делегація Седнівської територіальної громади на чолі з головою селищної ради Тетяною Мориляк.
В обговоренні видання взяли участь майстриня з вишивки – чернігівка Лариса Остапенко; автор вступного слова – доктор історичних наук, професор Володимир Дятлов; доктор економічних наук, професор Микола Бутко; рецензентки книги – журналістка, головний редактор газети «Деснянська правда» Людмила Пархоменко та кандидат наук з державного управління Юлія Олефіренко; голова Чернігівського районного осередку Національної спілки краєзнавців України Андрій Курданов та інші.
Підбив підсумки засідання клубу «Краєзнавець», його президент – голова правління Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Олександр Коваленко.
Музичними дарунками учасникам заходу стали чудові виступи тріо бандуристок Чернігівського музичного коледжу імені Л. Г. Ревуцького та переможців Всеукраїнського пісенного фестивалю «Золоті ключі» – самодіяльного вокального ансамблю «Берегиня» Седнівського будинку культури.
У читальному залі була розгорнута книжково-ілюстративна виставка «Кожному мила своя сторона», яку представила модераторка заходу – завідувачка відділу краєзнавства Ірина Каганова.

За додатковою інформацією звертатися:
Ірина Каганова, завідувачка відділу краєзнавства, тел. (0462) 77-51-57;   (098) 895-28-93 (Viber/Telegram).

 

]]> Конкурс світлин на гендерну тематику #проЖиття війни http://monitor.cn.ua/ua/culture/96358 Волинський прес-клуб і Гендерний центр Волинської області за підтримки Медійної програми в Україні Internews оголошують Конкурс документальних фотографій, які відображають вплив війни в Україні на жінок і чоловіків, увиразнюють соціальну та гендерну проблематику під час воєнного стану. Культура article Thu, 30 Mar 2023 14:42:08 +0300

Зокрема, це можуть бути світлини про участь жінок у захисті країни, волонтерство жінок і чоловіків в Україні і за кордоном, материнство у час війни  / відповідальне батьківство, професійну реалізацію всупереч викликам воєнного часу і стереотипним уявленням про ролі жінок і чоловіків у суспільстві тощо.
Участь у конкурсі можуть взяти журналісти/журналістки, пресофіцери/-офіцерки, волонтери/волонтерки, громадські активісти/активістки та інші громадяни й громадянки, які проживають в Україні та вимушено – за її межами.

Конкурсні вимоги:

  1. відповідність загальній тематиці конкурсу
  2. лише власні фото, зняті на фотоапарат чи мобільний телефон
  3. мінімальна обробка в графічному редакторі (лише колористика і контраст)
  4. максимальна кількість світлин від однієї людини – 5

Оцінювання робіт проводитиме журі, сформоване з фахівців і фахівчинь у сфері фотографії, медіа та гендерних питань (до завершення конкурсу імена не розголошуються).
Результати конкурсу будуть оголошені в червні 2023 р.
Всі учасники / учасниці конкурсу отримають дипломи, а переможців / переможиць чекає винагорода.
Кращі фото будуть розміщені на інформаційному ресурсі GenderГід і поширені в соціальних мережах та матеріалах організаторів.
Фото просимо надсилати на e-mail: volynpressclub@gmail.com,у темі листа вказавши «На фотоконкурс_Ваше прізвище». Дедлайн – 31 травня включно.

Разом зі світлинами просимо зазначити:

  • Ваше ім’я та прізвище;
  • контактний номер телефону й електронну адресу;
  • місце роботи / діяльності і посаду / вид діяльності;
  • посилання на Вашу сторінку у Facebook.

Якщо у вас виникатимуть питання – пишіть на e-mail: volynpressclub@gmail.com.

Конкурс відбувається в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та Незалежною громадською мережею прес-клубів України

]]> Урочиста академія до 400-річчя Магдебурзького права відбулася у Чернігові http://monitor.cn.ua/ua/culture/96346 Культура article Wed, 29 Mar 2023 15:19:32 +0300  «Ми дозволяємо названому місту свободи по праву Магдебурзькому належати», – зазначено у грамоті короля Речі Посполитої Сигізмунда ІІІ про надання Магдебурзького права Чернігову від 27 березня 1623 р. Відтоді його жителі самостійно управляли своїм містом, обирали владу, отримували корпоративне право власності на землю (як територіальна спільнота), пільги на розвиток ремесел і торгівлі та юридичний захист від втручання представників державної влади.

Саме про його головні цінності, подальший розвиток форм місцевого самоврядування в Чернігові та Україні загалом говорилося під час Урочистої академії «400 років надання Магдебурзького права Чернігову», яка відбулася в Чернігові 27 березня 2023 р. У зустрічі, організованій Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації та Сіверським інститутом регіональних досліджень, взяли участі науковці, викладачі, представники закладів вищої освіти, архівних, музейних установ, бібліотек, інституцій громадянського суспільства Чернігова, Києва, Ніжина та Кракова.

«Де є міське самоврядування – це Європа. Вшановуючи  Магдебурзьке право як інституцію, ми говоримо про нього як складову європейського вибору та складову нашої ментальності. Отримані Черніговом привілеї, звільнення від повинностей, спонукали до заселення міста і вже через 10 років його жителі відбили напад московських військ. Громади, місцеве самоврядування витримали війну як сьогодні, так і 400 років тому», – наголосив доктор історичних наук, директор Сіверського інституту Сергій Лепявко.

«Після доволі тривалої перерви самоврядування в Чернігові відродилося у 1870-х рр. з появою міської думи. Впродовж другої половини XIX – на поч. XX ст.  її управлінці та гласні (депутати) зреалізували ряд масштабних проєктів, що започаткували становлення комунального господарства та модернізацію міста – водогін, електростанція, тверде покриття на вулицях, пожежна охорона тощо. І все це – за умов постійної нестачі коштів, контролю та утисків з боку державної влади», – зазначила кандидат історичних наук, викладач Національного університету "Чернігівський колегіум" ім. Т.Г. Шевченка  Любов Шара.  

«За доби Української революції 1917–1921 рр. Чернігів та інші міста були осередками українського політичного та військового руху, активного громадського життя. За найдемократичнішим на той час виборчим законом проведені вибори до міських дум, які повинні були стати повноцінними органами місцевого самоврядування. Але російська окупація перервала ці процеси на понад 70 років», – зауважив професор Ягеллонського університету, доктор історичних наук Владислав Верстюк.

«Мали право, але не мали спроможності», – саме так можна охарактеризувати здатність місцевих рад виконувати свої повноваження в період з 1991 по 2015 рр. Більше 20 років пішло на те, щоб позбутися радянської спадщини в управлінні, а територіальні громади отримали реальний фінансовий ресурс для своєї діяльності, передусім через зміни в бюджетуванні, – зазначив виконавчий директор Чернігівського регіонального відділення Асоціації міст України, кандидат економічних наук Микола Силенко.

 «З початком реформи Чернігів теж відчув реальні кошти. В місті розвинулася інфраструктура, сфера сервісів, воно стало комфортнішим. Міста обласного значення, в тому числі Чернігів, стали моделлю для утворення та функціонування об'єднаних територіальних громад.  Реалізувалася  головна ідея реформи – перетворення України на країну самоврядних територіальних громад, а з нею відбулося повернення до витоків магдебурзького права, – підкреслив директор Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації, кандидат історичних наук Володимир Бойко.

 
Казіміров Д.В.

]]> «Українці, які творять свою державу» — з нагоди річниці визволення Чернігівщини від російської окупації презентували художній альбом http://monitor.cn.ua/ua/culture/96338 Художня виставка, присвячена презентації альбому, відбулась сьогодні в Чернігівському обласному історичному музеї. Культура article Wed, 29 Mar 2023 10:22:45 +0300  До заходу долучилася і заступниця начальника Чернігівської ОВА Жанна Шерстюк.

Учасниками проєкту є громада села Авдіївка  Куликівської ТГ Чернігівського району, Чернігівський обласний історичний музей ім. В. В. Тарновського та козацька громада кафедрального собору Святої Катерини міста Чернігова. Автор ідеї та куратор ініціативи — заступник директора музею Андрій Лісовий. Втілили задум в життя та зафіксували в портретах, натюрмортах і пейзажах сучасний архетип українського села члени Національної спілки художників України Дарія Добрякова та Юрій Кутілов.

З початком повномасштабного вторгнення російських загарбників Чернігівщина стала однією з гарячих точок на мапі України. Під час активних бойових дій дві третини регіону  перебувало в окупації, а  внаслідок російської військової агресії  було зруйновано 12 тисяч об’єктів критичної та соціальної інфраструктури, промислових та сільськогосподарських підприємств, багатоповерхових та приватних житлових будинків. Минув рік, як Чернігівщина звільнена від російських окупантів і поступово за допомогою міжнародних партнерів відновлює свої території.

    «Рашизм – це людиноненависницька ідеологія, яка несе з собою геноцид українського народу. На портретах ми бачимо дітей і дорослих, жінок та чоловіків, електриків та бджолярів, землеробів і воїнів. Коли прийшло горе в хату, люди об’єдналися і всі як один стали на захист країни. Кожен обрав свій фронт. Саме ці герої творять державу та націю. Націю незламних та нескорених», — наголосив Андрій Лісовий.

Невелике село Авдіївка налічує понад 300 дворів,  в яких до війни мешкали майже півтисячі жителів. Так сталося, що після повномасштабного вторгнення рф маленьке село разом із сусідніми стало відрізком дороги життя, якою в березні 2022 року рятувались мешканці Чернігова та приміських сіл. Селяни надавали тимчасовий прихисток, тепло, дах над головою, їжу та ліки втомленим і наляканим чернігівцям. Місцева влада організувала центр допомоги біженцям, який ледь не щоденно приймав сотні людей.

    «Рік, що минув довів нам і ми довели всьому світу, що Україна є дійсно нація героїв. І ми довели навіть більше, що героїзм це не лише про військових і не лише про поле бою. Це прості буденні справи простих людей. Саме в ці дні ми відзначаємо річницю звільнення Чернігівщини. І вся Україна і весь світ говорить про міста-герої і міста героїв. Тобто про всі міста і села Чернігівщини», — підкреслила заступниця начальника Чернігівської ОВА Жанна Шерстюк.

Буклети художнього альбому, які підготовлені в межах цього проєкту, будуть відправлені в іноземні представництва в Україні і за кордоном.



Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації

]]> “Вечір камерної музики”: Антоніо Вівальді http://monitor.cn.ua/ua/culture/96307 Два століття після смерті ім’я Антоніо Вівальді і його творчість були в забутті. А нині виконавці і любителі музики все ще намагаються осягнути велич творчого спадку італійського композитора-новатора. З перших нот можна впізнати почерк маестро, і його творіння користуються великою популярністю. Культура article Mon, 27 Mar 2023 13:54:17 +0300 Два шедеври Антоніо Вівальді в рамках однієї програми були презентовані чернігівським глядачам 25 березня 2023 року.
“Вечір камерної музики” в обласному філармонійному центрі фестивалів та концертних програм знову об’єднав на сцені Академічний симфонічний оркестр “Філармонія” (художній керівник та головний диригент — заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач) і Академічний камерний хор ім. Д.Бортнянського (художній керівник та головний диригент — Іван Богданов).
“Пори року” — цикл з чотирьох скрипкових концертів, один з найпопулярніших творів Вівальді — прозвучав у першому відділенні концерту у виконанні оркестру “Філармонія” (соліст — Михайло Скидан).
Духовна кантата “Глорія, RV589” звучала у другому відділенні. Масштабний опус, на думку музикознавців, є відображенням зрілості у творчості Вівальді. “Глорія” дала новий поштовх пізньому італійському бароко. Разом з оркестром “Філармонія” його виконав камерний хор ім. Д.Бортнянського. Солісти — Алла Тарасова (сопрано), Наталія Губко (сопрано), Олена Сєроштанова (сопрано), Єлізавета Лудінова (меццо-сопрано). Диригент — Ігор Найдьон.
Могутнім завершальним акордом концерту стало проникливе виконання Державного Гімну України.
Перед початком концерту відвідувачі взяли участь в опитуванні щодо середньої економічно обгрунтованої вартості квитка на концерти творчих колективів філармонійного центру.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм

]]> Парламент ухвалив законопроєкт, який засуджує та забороняє російську імперську пропаганду http://monitor.cn.ua/ua/culture/96295 21 березня 2023 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт 7253, який після другого читання отримав назву «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Культура article Fri, 24 Mar 2023 10:34:08 +0200 «Законопроєкт визначає правові засади очищення публічного простору України від маркерів російської імперської політики. Процес подолання спадщини російської імперської пропаганди в Україні набирає обертів. Він є складовою нашого ментального спротиву російському широкомасштабному  вторгненню. З ухваленням цього законопроєкту цей процес очищення України від російських імперських маркерів отримав чіткі правові рамки», – пояснює заступник голови Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак.
Закон набуде чинності після підписання Президентом України.
Ухвалений законопроєкт визнає російську імперську політику злочинною та засуджує її.  Згідно з документом, пропагандою російської імперської політики є:
·                 публічна глорифікація або виправдання російської імперської політики,
·                 публічне використання продукції, що містить символіку російської імперської політики (крім передбачених законом винятків, які в основному стосуються документів, наукового обігу, архівів, колекцій та музейних просторів, а також поховань на кладовищах),
·                 публічне заперечення злочинів проти українського народу.

Закон містить перелік того, що належить до символіки російської імперської політики.
Він забороняє розміщення таких символів у публічному просторі (поза окресленими винятками) та присвоєння назв, які «глорифікують, увічнюють, пропагують або містять символіку російської імперської політики», географічним обʼєктам, юридичним особам та обʼєктам права власності.
Перенести з публічного простору символи, які підпадають під дію закону, зобовʼязані органи місцевого самоврядування. Винятком є памʼятники, внесені до Державного реєстру нерухомих памʼяток, – у такому разі вступають у дію процедури, визначені законодавством про охорону культурної спадщини України.
Закон передбачає створення експертної комісії при Українському інституті національної памʼяті, яка надаватиме фахові висновки з питань, які виникатимуть в ході реалізації закону, зокрема щодо щодо належності об’єктів до символіки російської імперської політики.
Крім того, документ на законодавчому рівні надає визначення таким термінам, як «поневолені народи Російської Федерації» та «українофобія». Українофобією вважаються «дискримінаційні дії, публічно висловлені заклики, у тому числі в медіа, у літературних та мистецьких творах, що заперечують суб’єктність Української держави, української нації, боротьбу проти підкорення, експлуатації, асиміляції Українського народу, а також правомірність захисту політичних, економічних, культурних прав Українського народу, розвитку української національної державності, науки, культури, зневажають питомі етнокультурні ознаки українців, ігнорують українську мову та культуру».
Нагадаємо, що з моменту широкомасштабного вторгнення РФ, за 2022 рік в Україні було перейменовано щонайменше 7,5 тисяч топонімів, назви яких були повʼязані з Росією, СРСР чи Російською імперією. А також демонтовано десятки памʼятників.

 

Український інститут національної пам’яті

]]> 384-й день народження Івана Мазепи відзначили у Чернігові http://monitor.cn.ua/ua/culture/96273 20 березня у Чернігові в умовах воєнного стану відзначили 384-й день народження видатного державно-політичного, військового та культурного діяча, мецената, гетьмана (1687—1709 рр.) Івана Мазепи. Культура article Tue, 21 Mar 2023 10:06:59 +0200 Вранці у кафедральному соборі святої великомучениці Катерини Православної Церкви України отець Роман, настоятель храму, та отець Петро відслужили заупокійну літію за гетьманом України Іваном Мазепою.

Представники громадськості, влади та Українського інституту національної пам’яті вшанували пам’ять про нього покладанням квітів до пам’ятника Івану Мазепі на Валу — території Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

«Чернігівський пам’ятник Івану Мазепі, який було урочисто відкрито 21 серпня 2009 р., став першим пам’ятником гетьману не лише в обласному центрі України, а й в українському місті взагалі. Його автори — скульптор Геннадій Єршов та архітектор Володимир Павленко, заслужений архітектор України», — нагадав Сергій Черняков, вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

У Колегіумі, на Валу, збудованого за меценатською допомогою Івана Мазепи, на його честь було проведено музейну зустріч.

«Невипадково саме наш заповідник традиційно у цьому приміщенні проводить урочисті заходи у співпраці з владою та Українським інститутом національної пам’яті на честь гетьмана Івана Мазепи. Це вдячність йому не тільки як великому державнику та борцю за незалежність України, а й як меценату та діячу, що проводив державну політику розвитку національної культури та духовного розвитку», — підкреслила Олена Ванжула, заступниця генерального директора заповідника «Чернігів стародавній».

«Сучасна російсько-українська війна. 54-а окрема механізована бригада імені гетьмана Івана Мазепи успішно воює з військами російського агресора в районі Бахмута на Донецькому напрямі фронту. 6 грудня 2022 року указом Президента України Володимира Зеленського вона відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу». Успішна оборона Чернігова з 24 лютого до початку квітня 2022 року, під час якої пам’ятник на честь великого гетьмана вцілів, ворог так і не зміг прорватися до Валу, де він встановлений! Образно кажучи, Гетьман України Мазепа є не тільки став одним із патронів ЗСУ, а надихає всіх нас бути незламними, йти до перемоги, працювати на свій народ», — зауважив у вступному слові на початку музейної зустрічі Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області.

«Сузір’я пам’яток архітектури, які збереглися до нашого часу в Чернігові, — заслуга мецената та державного діяча Івана Мазепи. Він стільки тут допоміг збудувати або добудувати, що з ним у нашому місті і зараз ніхто не зрівняється. До речі, Чернігів після Києва в той час був другим духовним і культурним центром Гетьманщини (Війська Запорозького)», — наголосила Ольга Травкіна, кандидатка історичних наук, завідувачка відділу музейної та науково-просвітницької діяльності заповідника. Вона докладно розповіла про меценатську діяльність Івана Мазепи у Чернігові, зокрема, про його внесок у розбудову кафедрального Борисоглібського монастиря та оздоблення Борисоглібського собору.

Музейну зустріч проведено у рамках просвітницького проєкту «Чернігів стародавній запрошує…».

Олександр Майшев,
член Національної спілки журналістів України

]]> Чернігівський драмтеатр популяризує вітчизняну драматургію http://monitor.cn.ua/ua/culture/96266 Протягом кожного театрального сезону в репертуарі театру з’являються нові постановки, які потім упродовж років не сходять зі сцени і привертають увагу глядацької аудиторії. Культура article Mon, 20 Mar 2023 15:46:11 +0200 Так, у серпні 2020 року відбулась прем’єра запального українського фарсу «Приборкання норовливого», поставленого заслуженим артистом України Андрієм Бакіровим за п’єсою відомого українського драматурга минулого століття Ярослава Стельмаха, яка пройшла з блискучим успіхом. І зустріч глядачів з героями цієї вистави, що відбулась у четвер 16 березня цього року також була відзначена яскравими емоціями артистів і глядачів, привабним звучанням самобутньої української мови, неповторними враженнями від захопливого сценічного дійства та бурхливими оплесками вдячної публіки наприкінці вистави.

А наступного вечора у п’ятницю шевченківці представляли комедію «Невчасно» за твором сучасної вітчизняної письменниці Лани Ра, поставлену у 2018 році режисеркою Анастасією Кузик. Ця інтригуюча життєствердна оповідь про віру у свою невипадковість вже п’ятий рік поспіль не втрачає своєї актуальності, насамперед для молодіжної аудиторії, та захоплює натхненною грою талановитого чоловічого дуету артистів театру, яка щоразу супроводжується дружними аплодисментами упродовж всього спектаклю та після його завершення.

Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру.
Фото з вистави «Приборкання норовливого».

]]> Архітектурні скарби Чернігівщини показали у документальній стрічці "Стріха" http://monitor.cn.ua/ua/culture/96244 Козацьке бароко та дерев'яне мереживо Чернігівщини, хатки-мазанки Наддніпрянщини та архаїка Полісся - головні історії другого фільму від Ukraїner та CRAFT STORY Культура article Thu, 16 Mar 2023 19:52:06 +0200 Проєкт-експедиція про українську народну архітектуру "Стріха" має на меті показати автентичні архітектурні скарби, їх регіональні особливості та шляхи порятунку. Він складатиметься з пʼяти великих серій, що розповідають про архітектуру на сході, заході, півночі, півдні та у центрі України. У другій серії цього циклу документальних історій йдеться про автентичне дерев'яне мереживо Чернігова, унікальну козацьку барокову церкву селища Седнів, яка пережила не лише дві світові війни, але й новітню російську окупацію, та поліські хатки-мазанки, чиї стріхи зі збіжжя рятували цілі родини від смерті у часи Голодомору.

Героями проєкту стали власники та власниці унікальних хат, активісти, які займаються відновленням архітектурної спадщини, члени місцевих громад, а також експерти: архітектори, науковці та мистецтвознавці. Серед них художниця з Житомира, шкільна викладачка образотворчого мистецтва Інна Величко започаткувала в селі Городське біля Коростишева культурно-мистецький центр «Поліська хата». Микола Степанець, який має в Києві столярну майстерню, та його друг — дизайнер Ян Лебедь - відновили і пристосували для комфортного проживання традиційну хату на Наддніпрянщині. Чернігівець Станіслав Іващенко, який створив проєкт «Дерев’яне мереживо Чернігова», який за допомогою волонтерів займається популяризацією та відновленням особливої архітектурної спадщини міста.  

Порушуючи тему збереження унікальних архітектурних пам'яток, проєкт закликає до діалогу про те, як можна реставрувати українську народну архітектуру (історичні будівлі, школи, церкви) та дати їй друге життя. СТРІХА – це також про відчуття дому, прихисток і дах над головою, які багато людей втратили через війну.

Посилання на відео - https://www.youtube.com/watch?v=QZRa4vHi8aU

Про авторів проєкту:

Ukraїner - Ukraїner — це спільнота та організація, що з 2016 року досліджує Україну та український контекст, розповідає історії самим українцям, а також транслює їх у світ, перекладаючи десятками мов. 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабну війну проти України. Цього ж дня Ukraїner перезапустив усі свої канали комунікації, що почали мовити про війну та подолання катастроф, спричинених окупаційними військами.

Ukraїner, як і раніше, залишається майданчиком історій з України для усього світу. Але якщо раніше ці історії були про миролюбну країну, що змінюється і реформується, то сьогодні це —  країна, що воює за свою свободу, з оповідями про запеклу боротьбу, героїзм та відданість справі. Сьогодні українці діляться досвідом сміливого опору і перемог з усім світом та пояснюють, чому світ також має боротися за демократичні цінності на боці України.

CRAFT STORY – незалежна студія, яка спеціалізується на документальних проєктах та ютуб-шоу. В портфоліо студії окрім проєкту СТРІХА також є такі документальні проєкти: ЗАПАЛ – документальний проєкт про традиційну українську культуру, СПАЛАХ – документальний серіал про сучасну українську культуру, створений у копродукції зі СЛУХ медіа та KNIFE films.

]]> Костюм чернігівки Вікторії Апанасенко "Воїн світла" став переможцем онлайн-голосування у конкурсі костюмів "Міс Всесвіт" http://monitor.cn.ua/ua/culture/96238 15 березня "Міс Всесвіт" оголосили Україну та костюм чернігівки Вікторії Апанасенко "Воїн світла" переможцем онлайн-голосування за найкращий національний костюм. Про це повідомляє "Miss Universe Ukraine" на Facebook. Культура article Thu, 16 Mar 2023 11:34:37 +0200     "Костюм «Воїн Світла» символізує боротьбу нашої нації з пітьмою та оберігає нас, наче войовничий Архангел Михаїл, що захищає Україну з мечем. Тіло Вікторії в обладунках, але водночас вона несе світло через темряву, що прийшла на наші землі з агресором", — йдеться у повідомленні.

Сама Вікторія у коментарі Суспільному розповіла, що таку нагороду Україна отримала вперше в історії.

"Для мене це був приємний шок. Я вдячна кожному українцю, який голосував, кожному закордонному фанату. Як кажуть, кожен воює на своєму фронті, і кожен є для себе воїном світла і несе його в собі. Адже дуже важливо зберігати світло, особливо в такі часи. Цей костюм став дійсно вірусним, його опублікували багато закордонних ЗМІ. Він — символ нашої сили".

На питання, що ця перемога дасть Україні, Вікторія відповіла так:

"Щоб світ не забував, що в Україні йде війна, і підтримували нас. Це визнання нашої держави на міжнародному рівні. Ця нагорода прирівнюється до першого місця на «Міс Всесвіт»".

Нагадаємо, Вікторія Апанасенко, родом із Чернігова, вона представляла Україну на міжнародному конкурсі "Міс Всесвіт"-2022 у костюмі "Воїн світла" у Новому Орлеані (США). Під час його створення використовувалися особисте бачення Вікторії та її власна ідея. За задумом, це був світлий образ, "який продемонструє український дух та силу нашого народу".

"Він ототожнює в собі кожного українця, які, незважаючи на обстріли, відсутність електроенергії та тепла, несуть у своїх серцях яскраве світло віри в нашу перемогу та воюють кожен на своєму фронті. Це уособлення внутрішньої сили, сміливості, рішучості та волі, що тече в наших жилах", — так розповідала про костюм Вікторія на своїй Фейсбук-сторінці.

Розробила та створювала костюм українська дизайнерка Леся Патока. Вона — авторка сценічних образів Onuka, Джамали, Бумбокс, Pianoбой, Сергія Бабкіна, Олі Полякової та інших.

Як зазначають організатори, вбрання створювали в Україні протягом чотирьох місяців, під звуки сирен, без електроенергії та у світлі свічок.

Та Вікторія Апанасенко не потрапила до 16-ки фіналісток на конкурсі краси "Міс Всесвіт", який відбувся 14 січня у Новому Орлеані.

Переможницею конкурсу стала представниця Сполучених Штатів Америки Р'Бонні Габріель. Також до п'ятірки потрапили представниці Домінікани, Венесуели, Пуерто-Рико та Кюрасао.

А вже 22 січня, у День соборності України, Вікторія продала на благодійному аукціоні крила від свого костюма за 10 тисяч доларів на протези для ЗСУ.

]]> Вручення обласної літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова http://monitor.cn.ua/ua/culture/96204 8 березня клуб «Краєзнавець» Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки запросив на урочистості з нагоди вручення обласної літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова цьогорічним лауреатам. Культура article Mon, 13 Mar 2023 11:08:02 +0200 Заснували премію у 2002 році міське громадське об’єднання Літературна спілка «Чернігів» та редколегія журналу «Літературний Чернігів». І вже багато років поспіль у ці дні на початку березня ми віддаємо належне талантові відомого українського письменника, поета, байкаря, журналіста, видавця, педагога і громадського діяча Леоніда Глібова, який тривалий час жив та працював у Чернігові, а ще вшановуємо лауреатів престижної відзнаки – обласної літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова. От тільки минулого 2022 року російське повномасштабне вторгнення завадило нам зустрітися…
Вечір розпочала легендарна пісня «Стоїть гора високая» у виконанні не менш легендарної капели бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм (художній керівник – заслужена артистка України Раїса Борщ, хормейстер – заслужений працівник культури України Микола Борщ). Колектив, до речі, – лауреат премії Глібова 2014 року.
Журналіст, письменник, фотохудожник, лауреат премії Глібова 2013 року Владислав Савенок нагадав, що Леонід Глібов тривалий час жив у Чернігові, тут він і похований, а також наголосив, що 5 березня, в день народження письменника, значна частина колективу бібліотеки разом із засновниками літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова та представниками громадськості відвідали місце його останнього спочину та вшанували пам’ять поета і громадянина. Поділився пан Владислав і своїм баченням подальшої долі першого пам’ятника митцю, який з’явився на його могилі у 1899 році, а нині експонується у Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського.
Представив цьогорічних лауреатів голова журі конкурсу, заслужений працівник культури України, головний редактор журналу «Літературний Чернігів», письменник Михась Ткач. Ними стали поетеса Ганна Демиденко – за книгу поезій «Крізь гул століть» (Чернігів); поет, головний редактор журналу «Сівач» Станіслав Новицький – за поетичну книгу «Розуміння простору» (Кропивницький); прозаїк, голова Чернігівської обласної організації НСПУ Олена Конечна – за книгу прозових творів «Вишнева кісточка» (Чернігів) та директорка Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка Інна Аліференко – за активну громадсько-просвітницьку роботу та заснування і проведення щорічного Всеукраїнського поетичного фестивалю «Дотиком душі» (Чернігів).
Завершальною родзинкою заходу стала відеопрезентація «Стоїть гора високая» (автори А. Курданов, О. Силов) про містечко, де був написаний шедевр Леоніда Глібова, про мальовничий Седнів.
Під час заходу в читальному залі демонструвалася книжково-ілюстративна виставка «Сузір’я зачарованої Десни», яку представила модераторка заходу, завідувачка відділу краєзнавства бібліотеки Ірина Каганова..


За додатковою інформацією звертатися:
Ірина Каганова, завідувачка відділу краєзнавства

]]> «Сліпий». Прем’єра на день народження Кобзаря http://monitor.cn.ua/ua/culture/96199 Прем’єра вистави – це завжди свято для всього колективу театру, але прем’єра, що відбулася в Чернігівському академічному муздрамтеатрі ім. Т.Г.Шевченка 09 березня цього року, була по-особливому знаковою. Насамперед, тому, що презентація вистави «Сліпий» за шевченківським твором була приурочена до дня народження генія української літератури. Культура article Mon, 13 Mar 2023 10:46:39 +0200 Знаковою подією стало повернення до репертуару театру, що носить ім’я Тараса Шевченка, сценічної роботи за його поемою «Невольник». Тим паче, що далеко не кожного театрального сезону в нашому музично-драматичному театрі відбувається постановка оперної вистави, особливо, з таким неординарним жанровим визначенням, як опера-містерія.

Над новаційною постановкою вистави працювала творча група у складі режисера-постановника Олександра Лаптія; головного диригента театру, заслуженого артиста України Олексія Рощака; хормейстера, народної артистки України Марини Гончаренко; хореографа-постановника Анастасії Сальникової; художниці з костюмів Ольги Юрасової та асистента режисера Дениса Тимошенка. І хоча за основу сучасної інсценізації було взято лібрето народного артиста України та СРСР Володимира Грипича і музику народного артиста України Олександра Злотника, написані більше тридцяти років тому, оригінальне режисерське прочитання дозволило нинішньому глядачеві по-новому побачити зміст класичного шевченківського твору, відчути його актуальність і співзвучність із сьогоденною патріотичною темою боротьби українського народу за волю і незалежність.

Драматичною увертюрою до подальшого сценічного дійства став емоційно насичений монолог Відьми (засл.арт.України Любов Колесникова), в якому сконцентрувалися і лють на загарбників рідної землі, і ненависть до поневолювачів, і прагнення до знищення ворогів з лиця землі. Важлива роль режисером-постановником була відведена оркестрові та хоровій групі, які були розташовані на сцені й брали безпосередню участь у формуванні сценічного дійства. На сцені органічно взаємодіяли оркестровий і хоровий супровід з динамічною пластикою артистів балетної групи, які образно відтворювали і народні гуляння сільської молоді, і сцени страждання народу від нападників, і згуртованість козаків йти на бій з ворогами. Яскравого колоритного звучання додавали образам головних героїв – батька (арт. Петро Великий), Степана (арт. Євген Бондар), Ярини (арт. Оксана Ленчевська) – сольні партії вокалістів (засл.арт.України Едуард Брагіда, арт. Валентин Корінь, арт. Юлія Козакова).

На окрему увагу заслуговує сценографічне оформлення вистави, де символічного значення набувають кам’яні постаті тотемів козацького роду, а чорні і білі товстезні мотузяні коси почергово створюють уявлення то про пута неволі, то про павутиння зневіри, а то стають гратами в’язниці чи перетворюються на знаряддя тортур над полоненими. Неабияке враження справляють чоловічі і жіночі костюми, в яких доладно поєднуються силуети класичного народного строю з незвичайними оздоблювальними елементами. А використання в танцювальних фрагментах вистави жінками серпів, а чоловіками списів робить хореографічні композиції надзвичайно експресивними і виразними. Завдяки таким креативним постановочним рішенням опера-містерія «Сліпий» набула сучасного характеру і стала новим кроком щодо втілення на чернігівській сцені літературного доробку Тараса Шевченка.

Сучасна інтерпретація оперної вистави «Сліпий» і натхненна гра усього загалу артистів справили глибоке враження на театралів, котрі прийшли на прем’єрний показ, викликали бурхливі овації глядачів, що букетами квітів дякували виконавцям і постановникам, яких запросили на сцену після закінчення вистави.

Вітаючи творчий склад з успішною прем’єрою, побажаємо новій оперній виставі «Сліпий» тривалого сценічного життя, а шанувальникам Чернігівського театру – цікавих зустрічей з наступними творчими роботами шевченківців.

Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру
Фото: Iren Brynza

]]> Поетичний марафон, присвячений Великому Кобзареві http://monitor.cn.ua/ua/culture/96198 Щороку в березні українці вшановують пам’ять Великого Кобзаря, патріота України, видатного її сина Тараса Шевченка. Цьогоріч ми відзначаємо 209-ту річницю від дня його народження. Культура article Mon, 13 Mar 2023 10:44:31 +0200 До Шевченківських днів працівники відділу документів із гуманітарних наук Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки організували та провели поетичний марафон «Тарас Шевченко: вічний і сучасний». Захід відбувся у форматі «вільний мікрофон». Протягом дня в читальному залі всі охочі читали улюблені вірші Великого Кобзаря та поезії, присвячені видатному Українцеві.
До марафону долучилася очільниця головної книгозбірні області Інна Аліференко, а також бібліотекарки Чернігівської ОУНБ та філії «Медична бібліотека». Також до нас завітали здобувачі освіти Чернігівської школи № 28 із заступником директора з виховної роботи Ольгою Петренко, вихованці Чернігівського обласного наукового ліцею, громадськість міста, поетеси Лариса Ткач, Ганна Верес-Демиденко, Тетяна Тимошенко. Пані Тетяна – не лише поетка, а й художниця, тому вона не тільки читала вірші, присвячені Кобзареві, а й представила до уваги присутніх свої картини, серед яких почесне місце посідає портрет Тараса Шевченка.
Модерували захід головна бібліотекарка відділу документів із гуманітарних наук Надія Заваліна і бібліотекарка цього ж відділу Валентина Куценко. До уваги присутніх була представлена книжкова виставка «Тарас Шевченко: вічний і сучасний», яку натхненно та ґрунтовно прокоментувала пані Валентина.
У Чернігівському обласному науковому ліцеї навчається всебічно обдарована та креативна молодь. Ліцеїстам удалося здивувати всіх, бо з їхніх вуст звучала поезія Шевченка і про Шевченка не лише українською, а й англійською та німецькою мовами. І це було дуже круто!
Навіть у далекій Бельгії знають і шанують Великого Кобзаря. Наша колега, завідувачка відділу документів із гуманітарних наук Наталія Утиро, наразі перебуває там як ВПО. Пані Наталія надіслала нам відеоролик, у якому прочитала безсмертну поезію Тараса Шевченка «Думи мої, думи…». До створення відео Наталія Олександрівна залучила бельгійських викладачів, отже, цей твір прозвучав іще й французькою мовою.
Загалом у заході взяло участь близько п’ятдесяти осіб.
Тарас Шевченко для України та в Україні житиме вічно. Він сьогодні як ніколи органічно злився зі своїм великим нескореним народом і твердо ступає повсюдно у вільній державі, підсвідомо та свідомо через уста кожного промовляючи до ворогів:

…не втечете
І не сховаєтеся; всюди
Вас найде правда-мста…

А наших захисників та весь український народ підбадьорюють і підтримують інші Кобзареві слова:

Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!

Тримаймося! Все буде Україна!Проте ідею вдалося втілити лише після його загибелі на Євромайдані. Акція відбулася у квітні 2014 року під назвою Вікіфлешмоб і була присвячена пам’яті Героя України, Героя Небесної cотні Ігоря Костенка. Починаючи з 2015 року подібні заходи проводяться з нагоди дня заснування української Вікіпедії 30 січня. З 2017 року ця масштабна акція проходить під назвою Вікімарафон.

Надія Заваліна,
головна бібліотекарка відділу
документів із гуманітарних наук

]]> «Шануймо геніїв свого народу!» http://monitor.cn.ua/ua/culture/96186 9 березня 2023 року світ відзначає 209-й день народження Великого Кобзаря. І в цей день Капела бандуристів ім. О.Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру під орудою заслуженої артистки України Раїси Борщ та заслуженого працівника культури України Миколи Борща започаткувала новий творчий проєкт «Шануймо геніїв свого народу!». Культура article Fri, 10 Mar 2023 11:53:22 +0200 Його мета – підкреслити ту роль, яку справжні генії вітчизняної культури відіграли в історії українського суспільства. «Кожен українець має знати філософів-просвітителів свого народу. А ми їх маємо, і їх багато. Наша біда, що ми мало часу приділяли вивченню їх мудрої спадщини, мало прислухалися до їх порад... Український народ кров’ю доказує, що він є, був і завжди буде. Тож настав час почути голос наших предків-геніїв, вивчити їх безцінну спадщину, в якій є все: віра, сила духу, правда, мудрість», - каже Раїса Борщ.
Перша програма у циклі концертів у рамках проєкту «Шануймо геніїв свого народу!» була присвячена Тарасові Шевченку і Григорію Сковороді, чия творчість і досі є основною парадигмою української культури. У програмі прозвучали композиції  Ігоря Гайденка, Григорія Верьовки, Євгена Козака, Омеляна Шпачинського, Віктора Власова, Данила Крижанівського на вірші Тараса Шевченка і Григорія Сковороди – «Ангели, знижайтеся», «Весна люба», «Всякому городу нрав і права», «Тополя», «Думи мої, думи», «Реве та стогне Дніпр широкий» та інші.
Провів концертну програму Дмитро Обєдніков.
Невдовзі на глядачів чекають нові концертні програми Капели бандуристів ім. О.Вересая в рамках творчого проєкту «Шануймо геніїв свого народу!».

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм
 

]]> Музей стійкості Чернігова: де його планують створити http://monitor.cn.ua/ua/culture/96167 Музей стійкості Чернігова планують створити у приміщенні колишньої будівлі 1-ї міської поліклініки на проспекті Миру. Про це 7 березня на нараді у міській раді сказав виконувач обов’язків міського голови Олександр Ломако. За його словами, незабаром має запрацювати робоча група, яка допомагатиме збирати свідчення та експонати для цього музею і випрацьовувати його концепцію. Скільки часу може на це піти – читайте далі. Культура article Wed, 08 Mar 2023 10:21:20 +0200 Олександр Ломако каже, що в цьому музеї планують присвятити поверх або зал обороні Чернігова від російських окупантів у лютому-березні 2022 року.
Наразі хочуть почати збирати необхідні для музею свідчення та експонати. Ломако каже, це потрібно для того, щоб зберегти пам'ять про ці події.
"Час іде і менше залишається і спогадів, і відео, і фото, і якихось речових доказів героїчної оборони нашої. Є дуже цікаві речі, які нам планують передати як трофейні, так і наші".
Створити музей Чернігова планували ще починаючи з 2017 року. У 2021 році його хотіли розмістити у будівлі колишньої Поштової станції на Валу Її почали реконструювати, але наразі основним варіантом розглядають будівлю 1-ї міської поліклініки.
"Там більше місця і можна зробити нормальну роздягальню, невелике кафе і декілька залів, в тому числі зал, присвячений стійкості нашого міста", — каже Ломако.
Найближчим часом має зібратися робоча група, яка буде займатися питанням музею. До неї увійшов директор обласного історичного музею Сергій Лаєвський. Про нинішню пропозицію створити музей стійкості каже, що ідея гарна, але над її втіленням треба працювати.

"Це така чергова, дуже гарна, як на мене, ідея, яка зароджується в місті. Дай Боже їй дійти до логічного завершення. Але шлях цей непростий і ті, хто зароджують ці ідеї, мають розуміти, яким він має бути, цей шлях. Якщо все буде йти далі, так само як з музеєм міста: розмови-розмови, якісь папери, то я боюсь, що нескоро той музей постане", — каже Лаєвський.

В обласному історичному музеї є експозиція, присвячена бойовим діям на території Чернігівщини у лютому-березні 2022 року. Але міський музей зміг би більш глибоко зосередитися саме на історії Чернігова і на спротиві міста російським загарбникам, вважає Лаєвський.

Начальник міського управління культури Олександр Шевчук каже: зараз вони роблять перші кроки, щоб створити музей стійкості. Робоча група допомагатиме збирати наповнення для музею і випрацьовувати його концепцію.
"Спочатку має бути ідея, концепція, і під цю ідею та концепцію буде ремонт. Тому що ми маємо розуміти, де що буде і як розташовуватись – і функціонал, і безпосередньо експозиційні зали".
Також Шевчук додає, що планують спілкуватися з партнерами, та з містом-побратимом Реймсом, щоб вони також дали допомогу музейникам.
Скільки часу треба для того, щоб довести ідею до її логічного завершення – власне створення музею – Олександр Шевчук сказати не може. На це, скоріше за все, підуть роки.


suspilne.media

]]> Для вас, кохані! http://monitor.cn.ua/ua/culture/96143 Весна – найжаданіша пора року. З її приходом як ніколи хочеться жити, мріяти, любити. Не випадково, коли у людини все добре, то вона каже: «на душі весна». І цим виразом сказано все. А ще, весна – це про кохання і про пісню. Саме тому піснею вирішили зустріти весну та привітати усіх коханих і закоханих артисти Чернігівського обласного філармонійного центру. Культура article Mon, 06 Mar 2023 14:40:00 +0200 5 березня 2023 року своїм слухачам вони подарували концертну програму “Для вас, кохані!”. В її основу лягли хіти української та світової популярної музики. А ще, зі сцени звучали твори, народжені буремним сьогоденням. Адже війна довела, що кохання сильніше будь-якої зброї. Кохання надихає на перемогу і кохання перемагає!

У концерті “Для вас, кохані!” взяли участь заслужений артист України Сергій Сулімовський, артисти Катерина Іващенко-Василяко, Марина Коваленко, Ілля Латиш, Наталія Липницька, Юлія Литвин, Марина Маккей, Анна та Дар’я Михневичі, Євгеній Олещенко, Яна Сидоренко, Ксенія Трубіна, а також театр танцю «Екватор» під керівництвом Віктора Войникова.

Режисер-постановник та ведучий — Дмитро Обєдніков, авторка сценарію — Світлана Бунзяк, концертмейстер — заслужений працівник культури України Світлана Пилипенко, хореограф-постановник — Віктор Войников, звукорежисер — Володимир Попов, художник зі світла — Олександр Єрмаков, художник — Ірина Хрикіна.

Концертну програму “Для вас, кохані!” на сцені обласного філармонійного центру знову можна буде побачити 8 березня 2023 р. — о 18:00.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм
 

]]> «Сліпий». Прем’єра до шевченківських днів http://monitor.cn.ua/ua/culture/96117 Цього року виповнюється 209 років від дня народження генія і світоча українського народу Тараса Шевченка та 162-а річниця його смерті. У Чернігівському академічному облмуздрамтеатрі, який з моменту заснування носить ім’я Т.Г.Шевченка, завжди з глибокою шаною ставилися до літературного спадку Великого Кобзаря, періодично зверталися до постановки вистав, пов’язаних з його життям і творчістю. От і цього року до шевченківських днів в театрі здійснили постановку драматичної вистави «Сліпий» за твором Тараса Шевченка, прем’єра якої відбудеться 09 березня о 18.00 год. на головній сцені області. Культура article Thu, 02 Mar 2023 09:54:33 +0200 Виставі «Сліпий» належить особливе місце в творчій діяльності театрального колективу. Поставлена в 1989 році народним артистом України та СРСР Володимиром Грипичем дума-опера «Сліпий» за поемою Тараса Шевченка «Невольник» була відновлена у 2014 році режисером, заслуженим діячем мистецтв України Вірою Тимченко й упродовж багатьох років прикрашала репертуарні афіші театру. Наразі над поверненням в репертуар театру цього знакового твору працювала нова постановочна група, а в його сценічному втіленні задіяно весь творчий склад театру – артисти драми, балету, оркестру.

Сучасна драматична поема «Сліпий» – це не лише образний екскурс в історію українського козацтва, а палкий заклик до боротьби за волю, співзвучний з нинішнім протиборством українського народу за свою незалежність. Інсценізована розповідь про сліпого козака, який долає усі перешкоди на шляху до рідного дому, створює високий образ віри українського народу у перемогу добра над злими силами, у всеперемагаючу міць вірної любові.

Отже, запрошуємо усіх шанувальників надбань української культури на перегляд прем’єрних показів вистави «Сліпий», які відбудуться 09, 12 і 23 березня 2023 року.

Квитки можна придбати в касі театру на онлайн за посиланням: bit.ly/ticketsboxtheatre

Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру
На фото: підготовка до вистави “Сліпий”
 

]]> Крізь сміх і сльози http://monitor.cn.ua/ua/culture/96101 Дуже легко піддатися смутку чи впасти в тривогу, коли закінчується рік, протягом якого твоя рідна країна потерпає від нападу лютого ворога, а кінця війни ще не видно. Та за цей рік страждань і випробувань українці зрозуміли, що страхами й плачами перемоги не здобути, і щоб здолати ворога, потрібні міцність духу, бадьорий настрій і впевненість у своїх силах. Культура article Tue, 28 Feb 2023 20:05:43 +0200 І якщо напередодні виповнення річниці повномасштабного вторгнення в Україну російського війська люди хочуть іти до театру, готові дивитися комедійну виставу, здатні посміятися зі сценічних жартів і сюжетних перипетій вистави, годі сумніватися в міцності їхнього духу і безмежності вірі в перемогу українського народу в цій жорстокій війні. Саме такий заряд бадьорого настрою отримали глядачі, які прийшли цього четверга на перегляд вистави «Боїнг-Боїнг» за п’єсою М.Камолетті та спостерігали за романтичними пригодами молодого паризького ловеласа з трьома чарівними стюардесами.

Зовсім інша атмосфера панувала під час презентації експериментального мистецького проєкту «Рік потому», представленого чернігівцям творчим ансамблем акторської молоді театру 24 лютого, у зв’язку з виповненням річниці війни, в якій український народ відстоює свою незалежність. Художня композиція, в яку входили поетичні твори, музичні і пісенні номери, хореографічна замальовка, глибоко схвилювала глядацьку аудиторію, знайшла відгук в серцях присутніх, викликала у кожного незабутні спогади, пов’язані з пережитим лихоліттям воєнного часу. Глядачі разом з учасниками мистецького проєкту хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх загиблих протягом цього тяжкого року, а наприкінці бурхливими оплесками висловили свою вдячність воїнам Збройних Сил України, присутнім в залі, а також акторам, які підготували і провели цей благодійний захід.

Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру

]]> Вечір камерної музики на сцені філармонійного центру http://monitor.cn.ua/ua/culture/96088 Неймовірна творча колабораціядвох прославлених академічних колективів Чернігівського обласного філармонійного центру - симфонічного оркестру «Філармонія» (художній керівник та головний диригент, заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач) та камерного хору ім. Дмитра Бортнянського (художній керівник та головний диригент Іван Богданов) –подарувала поціновувачам камерної музики чудовий вечір. Культура article Mon, 27 Feb 2023 12:16:14 +0200 26 лютого 2023 року на головній музичній сцені Чернігова відбувся концерт, який надовго залишиться в пам’яті слухачів, як потужний емоційний заряд, який вони отримали від блискучого виконання творів Георга Фрідріха Генделя, Шарля Гуно та Антоніо Вівальді.

У першому відділенні концерту у виконанні  Академічного симфонічного оркестру «Філармонія» (диригент –Михайло Скидан) прозвучали «Соната для флейти та клавесину ля мінор, HWV 362, Op.1 No.4»німецько-англійського композитора Георга Фрідріха Генделята «Маленька симфонія для духових» французького композитора Шарль Гуно. Для обох творів характерні ліризм, виражена образність та наскрізний драматургічний розвиток.

Друге відділення концерту стало справжньою родзинкою усього музичного вечора.Вперше за багато років в єдиному мистецькому проєкті об’єдналисьАкадемічний симфонічний оркестр «Філармонія» (диригент – Михайло Скидан) та Академічний камерний хор ім. Дмитра Бортнянського (диригент – Ігор Найдьон). Відвідувачам філармонійного центру музиканти представили «Духовну кантату «Глорія», RV 589» геніального італійського композитора АнтоніоВівальді – найвизначнішій твір в жанрі християнської духовної музики в музичній спадщині композитора. До 30-х років минулого століття кантата вважалася втраченою і лише випадково була виявлена на монастирському розпродажі в італійському П'ємонті. І в наш час «Глорія» є одним із найчастіше виконуваних музичний християнський творів у світі. Його звучання надихає, вселяє віру в життя та наповнює душу любов’ю. Саме тому виконання цього безсмертного твору на сцені філармонійного центру - фактично на роковини початку Широкої війни - стало символом незламності українців, їхньої віри у перемогу над злом, у торжество життя над смертю. Слухачі стоячи аплодували музикантам і довго не відпускали їх по завершенню концерту...

У «Вечорі камерної музики» взяли участь солісти академічного симфонічного оркестру «Філармонія»: флейтисти Андрій Будзяк, Вікторія Якушева, Павло Шевчук, кларнетисти Дмитро Шевченко таМарина Карпенко, Родіон Тишкевич (фагот), Олексій Слуцький таОлександр Потебня, Сергій Солдатенков (тромбон) та Ольга Шадріна(фортепіано, чембало).

А також солістки академічного камерного хору ім. Дмитра Бортнянського: Алла Тарасова (сопрано), Наталія Губко (сопрано), Олена Сєроштанова(сопрано) та ЄлізаветаЛудінова(меццо-сопрано).

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм
 

]]> На стороні світла. Звітна фотовиставка – 2022 http://monitor.cn.ua/ua/culture/96080 22 лютого в читальній залі Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки відбулося відкриття щорічної звітної фотовиставки Чернігівської обласної організації Національної спілки фотохудожників України. Назва фотовиставки – 2022 – "На стороні світла". Культура article Fri, 24 Feb 2023 10:16:56 +0200   Те, що виставка "щорічна", зазначено недарма. Через повномасштабне вторгнення російських військ на територію України багато постійних проєктів та заходів бібліотеки було призупинено, деякі заходи перенесено або повністю скасовано, але фотохудожники втримали традицію звітувати про свої досягнення на початку року у стінах нашої незламної "пораненої пам'ятки" (https://www.youtube.com/watch?v=6XnUr9XJrME).
  Безсумнівно, війна увійшла до кожного аспекту нашого життя, а тим паче вона знайшла сильний відгук у мистецтві – бринить у піснях, лягає фарбами на полотно, визирає зі світлин... Недарма ж ми виокремлюємо "культурно-мистецький фронт", адже мистецтво підтримує, надихає, дозволяє висловити свої емоції чи переживання або ж зафіксувати моменти життя такими, якими вони є – болючими, жахливими, страшними чи навпаки – героїчними, щасливими, спокійними. Зафіксувати для історії, для пам'яті, для майбутніх поколінь, аби не залишилося місця для найменшої маніпуляції чи викривлення правди.
  І поки "сусіди" лютують, улаштовуючи нам "тривожні" дні, ми маємо змогу жити, працювати, творити й відкривати мистецькі виставки. Все це – завдяки українським захисникам і захисницям, волонтерам та волонтеркам, працівникам і працівницям критичної інфраструктури, завдяки кожному та кожній із нас. Адже всі ми – як краплини: коли об'єднані, то перетворюємося на непереможний бурхливий океан.
Звітну виставку відвідали голова Чернігівської обласної ради Олена Дмитренко, Маестро фотографії Олександр Тасиць, чернігівські військові.
  Коротко про здобутки членів організації розповів Сергій Тарабара. З вітальним словом також виступили секретар ЧОО НСФХУ Андрій Олексієнко та члени організації Віктор Кошмал, Андрій Майковський, Олександр Арендар. Своїми враженнями від виставки поділилися заслужений артист України Олексій Биш, мистецтвознавець Віктор Величко та ін.
  На виставці "На стороні світла", що діятиме протягом місяця, представлено 40 робіт 14 авторів у різноманітних жанрах – від репортажу до портрета й натюрморту.
  Загальний звіт про діяльність організації протягом 2022 року можна переглянути за посиланням:http://libkor.com.ua/userfiles/files/2023/Presreliz%20Zvitna%20fotovystavka-2022.pdf

За додатковою інформацією звертатися:
Катя Скрипка, член НСЖУ,завідувачка відділу мистецтв,тел. (0462) 67-61-97
 

]]> Творчі роботи молодих режисерів http://monitor.cn.ua/ua/culture/96069 На відміну від минулого тижня, коли шанувальникам театрального мистецтва були запропоновані вистави, створені за класичними зразками вітчизняної літератури – «Ніч перед Різдвом» Миколи Гоголя і «Кайдашева сім’я» Івана Нечуй-Левицького, цього тижня чернігівські глядачі мали можливість переглянути творчі роботи молодих режисерів нашого театру, поставлені за творами сучасних українських і зарубіжних авторів. Культура article Thu, 23 Feb 2023 12:43:41 +0200 Різноманітні за жанром, місцем перебігу сюжетної історії та віковими ознаками цільової аудиторії вистави, створені режисеркою Анастасією Кузик, попри те, що їх переглянула вже значна кількість глядачів, продовжують привертати увагу чернігівських театралів. Тож у четвер молодіжна аудиторія зацікавлено слідкувала за вирішенням життєвих проблем талановитого архітектора Бордюрного у виставі «Невчасно» за п’єсою української письменниці Лани Ра. Глядачі, що прийшли відпочити суботнього вечора, отримали задоволення і гарний настрій від перегляду безпросвітної комедії напругою 220V «Темна історія» за творами Пітера Шеффера. А в неділю дітлахи побачили захопливу казкову історію про пригоди трьох дивовижних звірят  «Подорож до країни Мрій, або Велосипед з червоними колесами» за твором австралійської письменниці Рут Парк.

Недільний театральний вечір 19 лютого чернігівці провели разом з героями майже детективної історії «Загадкові варіяції», створеної режисером-постановником Денисом Федєшовим на драматургічному матеріалі всесвітньо відомого майстра гостросюжетних ліній Еріка-Еммануеля Шмітта. Заінтриговані глядачі мали змогу зануритись у світ омріяного кохання, несамовитих пристрастей, тонкого французького гумору та разом з акторами шукати відповіді на непрості життєві питання: що таке взаємне кохання і чи випадково дві мрії стають спільними.

Отже, слідкуйте за репертуарною афішею театру і приходьте на обрану виставу, аби прожити ще одне життя спільно зі сценічними героями.

Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру

]]> Граємо українське http://monitor.cn.ua/ua/culture/95969 Поміж своїми гастрольними поїздками та виступами на чернігівській сцені гастролюючих мистецьких колективів артисти Чернігівського драмтеатру ім. Т.Г.Шевченка раз по разу повертаються до виконання кращих творів вітчизняної драматургічної класики. Культура article Mon, 13 Feb 2023 09:52:26 +0200 Так, другого лютого чернігівці мали можливість вкотре поринути у дивовижні пригоди, що відбувалися на українському хуторі в «Ніч перед Різдвом» за однойменною повістю Миколи Гоголя. Цей захоплюючий модерний блокбастер багато років поспіль привертає увагу численної глядацької аудиторії як на Чернігівщині, так і далеко за її межами, та заохочує молодь до більшої обізнаності з творами вітчизняної класики.

А дев’ятого лютого шанувальники класичного театрального мистецтва були запрошені на перегляд ще однієї перлини вітчизняної драматургії – комедійної вистави «Кайдашева сім’я» за твором Івана Нечуй-Левицького, актуальність якої не втрачена і до наших днів. Насичене соковитим народним гумором, традиційними обрядами і піснями у супроводі театрального оркестру під орудою заслуженого артиста України Олексія Рощака, це яскраве сценічне дійство, як і завжди, справило глибоке враження на глядачів, що дружними оплесками дякували акторам за майстерну гру і подарований чудовий настрій.

 

Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру

]]> “Jazz-Куліса vol. XVIII”: сучасний джаз http://monitor.cn.ua/ua/culture/95906 Сучасний джаз. Саме він став основою нового проєкту джаз-бенду “BissQuit” “Jazz-Куліса vol. XVIII”. Прем’єра програми відбулася 4 лютого 2023 року на сцені Чернігівського обласного філармонійного центру. Культура article Mon, 06 Feb 2023 09:39:54 +0200  На сцені традиційно разом розташувалися музиканти і глядачі — в одному сценічному просторі, адже сама суть проєкту “Jazz-Куліса” — єднання у вирі живого джазу. Володимир Балаба (труба, флюгельгорн), Нікіта Гірня (саксофони), Антон Шатило (саксофони), Олег Богуш (клавішні), Сергій Галамага (гітара), Олександр Александров (бас), Данило Корінь (ударні) представили глядачам своє бачення композицій, що визначають нині обличчя джазу. У “Jazz-Кулісі vol. XVIII” прозвучали, зокрема, такі твори як “Cabbage” і “Frontline” Бутчера Брауна, “Footprints” Теренса Бленчарда, “Rockaway To Sunset” гурту “Spyro Gyra”, “Introspection” Ешлі Генрі.

Музикантам джаз-бенду “BissQuit” допомогли представити програму “Jazz- Куліса vol. XVIII” Сергій Сорокін (звук), Олександр Єрмаков (світло), Артем Сиворакша (сценографія), Оксана Османова (відеографіка).Керівник проєкту “Jazz-Куліса” — кандидат мистецтвознавства Дмитро Теребун.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм

]]> У бібліотеці Короленка відбувся Вікімарафон – 2023 http://monitor.cn.ua/ua/culture/95880 31 січня з нагоди 19-річчя української Вікіпедії в Регіональному тренінговому центрі Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка відбувся Вікімарафон – 2023. Культура article Thu, 02 Feb 2023 20:08:49 +0200 Його мета – залучити якомога більше людей як в Україні, так і за кордоном до створення статей у найбільшій онлайн-енциклопедії.
До речі, на Чернігівщині Вікімарафон проводився лише на базі нашого закладу. Серед учасників заходу були бібліотекарі, викладачі, студенти й дописувачі Вікіпедії.
Лекційну частину Віківишколу провела завідувачка відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів бібліотеки Олена Попович, яка розповіла учасникам, що таке Вікіпедія, як вона працює, ознайомила з її правилами, критеріями значущості, загальними рекомендаціями тощо. Також пані Олена зазначила, що до наповнення і редагування Вікіпедії можуть долучитися всі охочі. Її наповнюють волонтери, які самі стежать за контентом і вилучають той, що не відповідає вимогам.
Практичну частину Віківишколу провів досвідчений вікіпедист, член Чернігівської обласної організації Національної спілки фотохудожників України Сергій Тарабара, який розповів про особливості наповнення й редагування Вікіпедії, про перевірку матеріалів на відповідність основним правилам Вікіпедії, оформлення та збереження результатів, особливості використання світлин, роботу з Вікісховищем. Також пан Сергій відповів на численні запитання учасників, допоміг зареєструватися у Вікіпедії новим користувачам.
Вікімарафон удався: досвідчені учасники створили нові статті у Вікіпедії, зробили кілька редагувань, а новачки зареєструвалися й почали опановувати ази наповнення Вікіпедії.
Учасники марафону отримали сувеніри та приємність у вигляді чаювання-кавування зі смаколиками, якими забезпечили організатори Вікімарафону – ГО «Вікімедіа Україна», за що їм щира дяка.

Довідково

30 січня 2004 року було започатковано українськомовний розділ Вікіпедії. З того часу він став найбільшою онлайн-енциклопедією українською мовою. В Україні концепцію масштабної акції зі спільного редагування статей Вікіпедії запропонував Ігор Костенко. Проте ідею вдалося втілити лише після його загибелі на Євромайдані. Акція відбулася у квітні 2014 року під назвою Вікіфлешмоб і була присвячена пам’яті Героя України, Героя Небесної cотні Ігоря Костенка. Починаючи з 2015 року подібні заходи проводяться з нагоди дня заснування української Вікіпедії 30 січня. З 2017 року ця масштабна акція проходить під назвою Вікімарафон.


За додатковою інформацією звертатися:
Олена Попович, завідувачка відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів, тел. (0462) 65-14-34

]]> Про деколонізацію назви головної бібліотеки Чернігівщини http://monitor.cn.ua/ua/culture/95872 Наступного дня після вшанування подвигу Героїв Крут у ЗМІ з’явилася інформація, що за дорученням Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної військової адміністрації в Комунальному закладі «Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка» Чернігівської обласної ради розпочато процес її перейменування. Культура article Wed, 01 Feb 2023 22:38:33 +0200 ЧОМУ ЦЕ ТРЕБА І НЕВІДКЛАДНО?

26 січня 1922 року російсько-більшовицька окупаційна влада надала ім'я російського письменника, публіциста, громадського діяча В. Г. Короленка головній бібліотеці Чернігова.

Володимир Галактіонович Короленко (15 (27) липня 1853, Житомир — 25 грудня 1921, Полтава) — російський письменник українсько-польського походження, журналіст, публіцист, літературний редактор та громадський діяч.

Коли ми говоримо, що він діяч російської культури та Росії, то спираємося на його самооцінку та переконання.

Так, фахівці звернули увагу, що Короленко ще в гімназійські роки вирішив присвятити себе розвиткові російської літератури. Він написав у першій редакції «Історії мого сучасника», що «і якщо пізніше я вже свідомо знайшов свою батьківщину, то це була… велика область російської думки й російської літератури, область, де панували Пушкіни, Лермонтови, Бєлінські, Добролюбови, Гоголі, Тургенєви, Некрасови, Салтикови… Ця область узяла цілком мою «різноплемінну душу» саме тому, що вона примиряла й розв'язувала душевні конфлікти, не вимагаючи ні ворожнечі, ні посягань, ні зречень, а все охоплювала широкими формулами людської терпимості й свободи…».

Історик Андрій Жив’юк нагадав про наступні факти з біографії цієї особи: «Ну да, – я русский писатель, Владимир Короленко. Что ж из этого?» — це з відповіді Короленка своєму багаторічному адресатові Івану Бєлоконскому. Той інформував Короленка про відзначення в 1903 р. його 50-річного ювілею в Харкові, при чому представники в ювілейному комітеті від української громадськості наполягли, щоб у програмі святкування було зазначено, що Короленко – російський письменник.

Короленко відписав на це Бєлоконскому (мовою оригіналу): «Не было надобности в повторении того, что и без того известно, но все же я не понимаю, что собственно в этом эпитете такого для меня обидного и что обидного в этом увидел Комитет? Ну да, – я русский писатель, Владимир Короленко. Что ж из этого? Должен сказать, что я уже к этим благоглупостям давно привык и смотрю на них философски».

В іншому листі до Бєлоконского, написаному після приходу більшовиків до влади, Королєнко зазначив (мовою оригіналу): «Верю, что россия не погибнет, а расцветет, хоть мы последнего и не увидим. Пережить предстоит, конечно, еще очень много. Кризис будет тяжелый и бурный, но россия – страна не только большая, но и с великими возможностями. У нее мало культуры, в том числе особенно нравственной. Но это дело наживное, а натура у русского человека хорошая, хотя пока он еще слишком склонен к порокам и – увы! – особенно к воровству… Но, повторяю: натура у нас здоровая, крепкая. Попадем на некоторое время в изрядную перепалку, наука дается дорого, – но «рассея не пропала!».

Історикиня Тетяна Осташко, упорядниця спогадів і щоденника видатного українського діяча, ініціатора створення Української Центральної Ради Євгена Чикаленка (1861-1929), резюмує, що той наводить Короленка «як приклад обрусіння українців, які одержали «російську університетську освіту» і через те стали «російськими письменниками», а визнаючи себе «московськими демократами», не сприймали українського національно-визвольного руху».

Вже загальновідомим став факт, який зафіксував Євген Чикаленко в своєму щоденнику. У 1912 році на судовому процесі в Сумах адвокат Микола Міхновський (у 1900 році видав брошуру «Самостійна Україна») виступав як оборонець, там був і Короленко, як редактор журналу «Русское богатство». В кулуарах суду якийсь адвокат звів Міхновського з Короленком, бажаючи їх познайомити. Короленко простягнув руку, а Міхновський, заклавши свої руки за спину, відповів: «Я зрадникам мого народу руки не подаю!».

Можна собі уявити, зауважив далі Чикаленко, як Короленко був вражений і ображений: «Де ж таки! Йому не схотіли потиснути тої руки, яку російське громадянство залюбки готове цілувати». Згодом Євгенові Харламовичу розповіли, що Короленко опісля інциденту скаржився своїм близьким: «Який же я зрадник, коли я ніколи українцем не був? Мати моя полька, батько російський урядовець-русифікатор у спольщеному місті Житомирі; весь свій вік я прожив у Великоросії та на засланні в Сибіру і батьківщиною своєю завжди вважав «русскую літературу».

Варто нагадати, що загарбання в 1917-1921 роках території Української Народної Республіки більшовицькою Росією далося ворогу надзвичайно важко і з величезними втратами. Росіяни змушені були рахуватися з українською нацією, її безкомпромісною боротьбою за власну незалежність, культуру, мову, а відтак змушені були йти на тимчасові тактичні поступки.

Водночас більшовицька влада звичайно не відмовилася від імперіалістичної, колонізаторської політики, важливою складовою якої було нав’язування українському народу російської мови і культури.

Саме тому назва головної бібліотеки в українському Чернігові на честь російського письменника, який народився в Україні, — продумане колонізаторське, русифікаторське політичне рішення.

Отже, ця постать відноситься до найпоширеніших російських імперських топонімів, що звеличують, увіковічують, пропагують й символізують державу-окупанта, її культуру, літературу.

Відповідно рекомендацій Експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики України з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму для органів місцевого самоврядування, громадських організацій, Чернігівську обласну універсальну наукову бібліотеку необхідно перейменувати.

ЯКІ ВАРІАНТИ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ БІБЛІОТЕКИ?

Є кілька варіантів перейменування. Найпростіший – просто назвати Комунальний заклад «Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека». Саме так, наприклад, називається Чернігівська обласна бібліотека для дітей.

Проте, вже кілька років в обласному центрі в громадських колах сформувалася думка назвати головну бібліотеку Чернігівщини на честь заслуженого українського патріотичного діяча/діячки культури.

Перша відома пропозиція: назвати на честь Софії Русової (уроджена Ліндфорс; 18 лютого 1856 с. Олешня, Чернігівщина — 5 лютого 1940, Прага). Вона — українська педагогиня, письменниця, літературознавиця та громадська діячка, одна з піонерок українського фемінізму, членкиня Української Центральної Ради, що зробила свій внесок у створенні Української Народної Республіки та проголошенні її незалежності. Відповідно підпункту 1 пункту 1 статті 1 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» наша держава визнає її борцем за незалежність України у XX столітті. У 1877 році С. Русова була серед 50-ти засновників нині головної бібліотеки області.

Друга пропозиція: назвати на честь Леоніда Глібова (21 лютого 1827, с. Веселий Поділ, Полтавщина —29 жовтня 1893, Чернігів). Він — український письменник, поет, байкар, видавець, громадський діяч. Навколо сім'ї Глібова групувалася чернігівська інтелігенція, сам він у 1861-1863 роках видавав тижневик «Черниговский листок», де часто з'являлися соціально гострі матеріали, спрямовані проти місцевих урядовців, поміщиків-деспотів, проти зловживань судових органів. Майже весь наклад першої збірки «Байки Леоніда Глібова», що містила 36 творів і вийшла у Києві в 1863 році, було знищено царською владою відповідно до сумнозвісного Валуєвського циркуляру. Причина — написаний «малоросійською», тобто українською мовою. Зробив свій вагомий внесок у збереження та розвиток української культури і мови.

Можливо, будуть й інші пропозиції.

Отже, громадські слухання та наступні рішення влади мають деколонізувати назву бібліотеки та визначитися з новою назвою.

 

Сергій Бутко,

Сергій Горобець,

Український інститут національної пам’яті

 

]]> До уваги авторів! Зміни в умовах конкурсу «Книга року» http://monitor.cn.ua/ua/culture/95857 Чернігівська міська ЦБС оголошує прийом заявок на участь у щорічному літературному конкурсі «Книга року-2022». До участі запрошуються автори книг, виданих у 2022 році, а також рукописів, які ще не вийшли друком. Культура article Tue, 31 Jan 2023 09:10:21 +0200 Звертаємо увагу, що цьогоріч ми дещо змінили умови конкурсу. Запроваджені дві додаткових номінації:
-    «Відкриття року» – нагороджується автор найкращої дебютної книги, що вийшла друком у 2022 році;
-    «Майбутня книга» – номінація для рукописів, які ще знаходяться в пошуку видавця
Дані зміни ми запровадили, насамперед, аби підтримати молодих та ще не відомих авторів. А також тих митців, які  в цей складний час не мають фінансової можливості видати книгу, але їхні твори мають високий художній рівень.
Решта умов незмінні. Лауреати й переможці конкурсу визначаються за номінаціями:
- «Поезія»;
- «Проза»;
- «Драматургія»;
- «Публіцистика та науково-популярні (краєзнавчі) видання»
Для участі в конкурсі необхідно подати заяву до ЦБ ім. М. Коцюбинського (м. Чернігів, вул. Княжа 22) або надіслати її у сканованому вигляді електронним листом на адресу бібліотеки lib-cls@ukr.net. А також передати мінімум один примірник книги, яка номінується на конкурс. Для номінації «Рукописи» – надати текст твору в електронному вигляді.
Заявки приймаються до 31 травня 2023 року.
Визначення переможців по всіх номінаціях відбуватиметься в два етапи (довгий список і короткий список). Автори, твори яких потраплять до короткого списку змагатимуться за звання лауреата конкурсу.
До складу журі входять письменники, науковці, громадські діячі, працівники культурних установ та бібліотек міста.
Нагадаємо, що конкурс «Книга року» проходить вже понад 20 років і навіть в умовах війни вдалося підбити підсумки та нагородити лауреатів.
Додаткова інформація за телефоном: (0462) 675-043
 

]]> «Балада про Крути». Зберігаємо історичну пам'ять http://monitor.cn.ua/ua/culture/95855 29 січня у приміщенні Чернігівського облмуздрамтеатру ім. Т.Г.Шевченка з нагоди 105-ї річниці вшанування пам’яті Героїв Крут проведено благодійний показ відеофільму про мистецький проєкт «Балада про Крути», створений у 2018 році до 100-річчя відзначення подвигу Героїв Крут. П’ять років тому в Чернігівському драмтеатрі ім. Т.Г.Шевченка було втілено за сприяння Мінкультури України, Департаменту культури Чернігівської ОДА мистецький проект «Балада про Крути», прем’єрний показ якого був проведений 28 січня 2018 року на благодійних засадах для учасників АТО, членів їхніх родин та волонтерів. Культура article Tue, 31 Jan 2023 09:04:22 +0200 У масштабному театралізованому дійстві було задіяно більше ста осіб творчого і технічного складу драмтеатру ім. Т.Г.Шевченка, артистів Молодіжного театру, Театру ляльок ім. О.Довженка, академічного народного хору обласного філармонійного центру. У сценічному оформлені цього багатопланового театралізованого дійства використані документальні кадри реальних подій того часу та фотографії загиблих захисників Української держави. Прообразом створення декорацій стали об’єкти Меморіального комплексу «Пам’яті героїв Крут», що на Чернігівщині.

«Балада про Крути» у виконанні творчого ансамблю чернігівських акторів – це, з одного боку, документальне відображення буремних історичних подій, що відбувалися в Україні у 1917-1918 роках, а з іншого – натхненний реквієм мужності й самовідданості юних патріотів молодої Української держави, шаноблива данина пам’яті про подвиг Героїв Крут. Згідно з урядовим рішенням представлення мистецького проекту «Балада про Крути» відбулося 29 січня 2018 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені І.Франка під час урочистого заходу з вшанування пам’яті Героїв Крут за участю керівників центральних та регіональних органів влади. У 2019 році рішенням експертної ради «за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва» автори мистецького проекту «Балада про Крути» були удостоєні премії імені Богдана Хмельницького Міністерства оборони України.

Після перегляду відеофільму відбулася зустріч з авторами цього мистецького проєкту – чернігівським драматургом Анатолієм Покришенем та режисером-постановником, заслуженим артистом України Андрієм Бакіровим, участь в якій взяли актори, що п’ять років тому створювали сценічні образи героїв вистави, інші представники творчої спільноти, які говорили про надзвичайно важливу роль творів мистецтва такого рівня у висвітленні знакових подій історії України, формуванні громадської свідомості, патріотичному вихованні молоді.

А під час вечірньої вистави цього ж дня глядачі зустрілися з героями філософської притчі «Саронська квітка, або Інша сторона гріха» за мотивами творів класика української літератури Лесі Українки, в ході якої відбувається глибинне переосмислення біблійних сюжетів у ретроспективній проекції на сучасне суспільство, засудження морального виправдання будь-яких злочинів, ствердження правічних ідеалів моральності та загальнолюдських цінностей.

Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру

 

]]> Історичний центр Чернігова планують включити до Світової спадщини ЮНЕСКО http://monitor.cn.ua/ua/culture/95832 До списку Світової спадщини ЮНЕСКО планують включити історичний центр Чернігова. Про це у телемарафоні “Єдині новини” розповів міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. Культура article Thu, 26 Jan 2023 15:30:07 +0200 Цю інформацію підтвердив і начальник управління культури і туризму Чернігівської міськради Олександр Шевчук, - повідомляє ТРА Новий Чернігів.

“Наразі тривають зміни номінації, на яку ми будемо подаватися. У нас вже практично сформована робоча група, а одразу після ми розпочинаємо процес підготовки подачі всіх необхідних документів. Нас консультують і допомагають наші колеги з Польщі, ми ведемо з ними перемовини. Для нас процедура подання документів буде у пришвидшеному темпі, це дійсно дуже потрібно нашому місту. За попередніми даними, ми хотіли б вкластися в один рік”, — каже Шевчук.

Які саме об’єкти історичного центру Чернігова увійдуть у цей список, наразі не розголошують. Поки тривають робочі моменти й обговорення стосовно остаточного рішення.

]]>