Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: Культура http://monitor.cn.ua/ Інформ-агенція «Чернігівський монітор» http://monitor.cn.ua/i/sm-logo.png Чернігівський монітор http://monitor.cn.ua/ Чернігівщина має стати центром історико-культурної спадщини не лише в Україні http://monitor.cn.ua/ua/culture/86764 Цю ідею підтримав державний секретар Міністерства культури Ярема Дуль, який відвідав Чернігівщину з робочим візитом 30 квітня. Культура article Sat, 01 May 2021 10:33:08 +0300 За участі керівництва облдержадміністраціі та міського голови Чернігова Владислава Атрошенка, обговорили питання розвитку туристичного потенціалу, участь історико-культурних об'єктів області у програмі "Велика реставрація", а також особливості реставраційних робіт, брак професійних кадрів в даній сфері.

Оглянули деякі об'єкти, заявлені на участь у програмі "Велика реставрація".

]]>
Підсумки обласного етапу Всеукраїнського конкурсу дитячого екомалюнка "Книга і діти, екологія і світ" http://monitor.cn.ua/ua/culture/86750 29 квітня обласне журі провело підбиття підсумків обласного етапу Всеукраїнського конкурсу дитячого екомалюнка «Книга і діти, екологія і світ», що проводився у рамках Десятиліття дій Організації Об’єднаних Націй з відновлення екосистем (2021–2030 рр.) та приурочений до Всесвітнього дня охорони довкілля. Ініціатором конкурсу є Національна бібліотека України для дітей. Культура article Fri, 30 Apr 2021 14:38:39 +0300 Приємно вразила надзвичайно велика кількість творчих робіт, надісланих до Чернігівської обласної бібліотеки для дітей на розгляд обласного журі конкурсу, що говорить про небайдуже ставлення дітей до навколишнього середовища, розкриття у творчості їхнього прагнення до збереження і примноження природних ресурсів.

Приймалися індивідуальні та колективні роботи за тематичними напрямками: «Наше майбутнє – зелена і чиста планета», «Збережемо свій рідний край», «Скажемо «Ні» забрудненню Землі» у 2-х вікових категоріях: читачі-учні 1-5 класів та читачі-учні 6-11 класів.
На розгляд журі було представлено 73 талановиті роботи з міста Чернігова, Прилук та 8 районів Чернігівщини (Ріпкинський, Прилуцький, Коропський, Бахмацький, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Носівський, Куликівський).

Голова журі конкурсу - Федоритенко Т. М. – викладач закладу позашкільної мистецької освіти «Чернігівська дитяча художня школа», член Національної спілки художників України; секретар обласної організації Національної спілки художників України. Переглянувши усі роботи та зважаючи на критерії, за якими були виконані роботи були обранні найкращі.

Переможці обласного етапу Всеукраїнського конкурсу дитячого екомалюнка «Книга і діти, екологія і світ»
Індивідуальні роботи: читачі-учні 1-5 класів:
I місце – Пилипенко Вероніка, м.Чернігів
II місце – Остапенко Анна, м.Чернігів
III місце – Тулюля Максим, Прилуцький р-н, с. Кулишівка
Індивідуальні роботи: читачі-учні 6-11 класів:
I місце – Нодь Денис, 15 років, Новгород-Сіверський р-н, с. Об'єднане (робота-диптих)
II місце – Сухова Ольга, 13 років, м. Чернігів
III місце – Павловська Анна, 13 років, Новгород-Сіверський р-н, с. Рогівка
Колективні роботи: читачі-учні 1-5 класів:
I місце – Голівець Альона, Телегуз Надія, Новгород-Сіверський р-н, с. Блистова
II місце – Савченко Валерія, Савченко Вероніка, Носівський р-н, с. Володькова Дівиця
Колективні роботи: читачі-учні 6-11 класів:
I місце – Литвин Аліна, Литвин Вікторія, Ріпкинський р-н, с. Олешня

Роботи переможців надіслані на розгляд головного Організаційного комітету Національної бібліотеки України для дітей. Переможців Конкурсу буде оголошено 1 червня 2021 року, у Міжнародний день захисту дітей, напередодні Всесвітнього дня охорони довкілля.

Кращі роботи інших учасників конкурсу будуть представлені на виставці-презентації творчих робіт для ознайомлення дітей, громадськості в Чернігівській обласній бібліотеці для дітей, а також на сайті бібліотеки.

Чернігівська обласна бібліотека для дітей

]]>
Чернігівська міська ЦБС запрошує до участі в конкурсі мальованих листівок до Дня вишиванки http://monitor.cn.ua/ua/culture/86721 Дітей віком 10 – 15 років запрошуємо долучитися до участі в конкурсі мальованих листівок «Вишивана моя Україна» та намалювати своє бачення місця вишиванки в історії рідного краю та вашої родини. Культура article Thu, 29 Apr 2021 10:44:00 +0300 Роботи в форматі jpg або pdf надсилайте до 16 травня на електронну адресу бібліотеки lib-cls@ukr.net.

20 травня в День вишиванки буде опублікований список переможців та віртуальний альбом мальованих листівок.
Переможці отримають призи, а кращі листівки будуть надруковані, сформовані в поліграфічний комплект та використовуватимуться в благочинних акціях на підтримку захисників України із обов’язковим зазначенням автора листівки.

]]>
В облдержадміністрації відкрилися експозиції, присвячені Чорнобильській катастрофі http://monitor.cn.ua/ua/culture/86649 Напередодні 35-х роковин аварії на ЧАЕС в приміщенні Чернігівської обласної державної адміністрації відкрилися одразу дві експозиції, присвячені пам’яті цієї трагедії. Культура article Mon, 26 Apr 2021 12:00:51 +0300 Перша підготовлена Чорнобильським культурно-інформаційним центром області. Вона складається з фотовиставки "Хронологія Чорнобильських подій", що відображає етапи розвитку АЕС від часів будівництва до сьогодення, добірки літературних видань з описами учасників подій та експозиції "Мовчазні свідки трагедії" – артефактів з міста Прип'ять.

Друга зібрала документальні свідоцтва подій 1986 року та їхніх наслідків під назвою “Наш біль – Чорнобиль” Центрального державного архіву громадських об’єднань та Державних архівів Чернігівської та Житомирської областей.

Матеріали обох виставок доступні в мережі інтернет за наступними посиланнями: https://cn.archives.gov.ua/expos/temat/chernobl.php та https://www.facebook.com/100ber/posts/2195029373961435.

]]>
Новий відеопроєкт Чернігівського обласного філармонійного центру http://monitor.cn.ua/ua/culture/86645 35-м роковинам катастрофи на Чорнобильській АЕС присвячується. Культура article Mon, 26 Apr 2021 09:57:40 +0300 До 35-ї роковини Чорнобильської катастрофи Чернігівський обласний філармонійний центр підготував відеопроєкт, покликаний нагадати про ту ціну, яку Україна заплатила за злочинні управлінські прорахунки партійно-радянського керівництва, що призвели до трагедії.

За сюжетом, туристи (їхню роль виконують артисти Академічного камерного хору ім. Дмитра Бортнянського філармонійного центру) прямують у Зону відчуження. Вони прибувають у неназване місто, де колись вирувало життя. Туристи блукають руїнами, споглядають навкруги, пробують уявити, як і чим жили люди, про що мріяли, в ім’я чого будували «світле майбуття». Сумні емоції, що переповнюють їх, сублімуються в музику - псалом «Живий в помощі Вишняго» авторства класика українського школи хорового співу Дмитра Степановича Бортнянського.

За словами художнього керівника і головного диригента хору Івана Богданова, з допомогою музичного кліпу артисти нагадали про сумну роковину аварії на Чорнобильській атомній електростанції та вшанували пам’ять людей, які ціною власного життя зберегли майбутнє та врятували планету від повномасштабної техногенної катастрофи.

В одному з кадрів глядач може помітити коріння дерева, що проросло в покинутому приміщенні і простяглося по стіні. «Це не декорація, це справжнє дерево, - розповідає режисер-постановник кліпу Дмитро Обєдніков. – Ми вирішили використати його в роботі як своєрідний символ життя, що перемагає, не дивлячись ні на що. Саме тому за сюжетом знайдені на території Зони світлини туристи прикріплюють на стіні біля цього коріння…»  

У проєкті Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм, присвяченому 35-им роковинам Чорнобильської катастрофи, взяли участь артисти Академічного камерного хору ім. Д. Бортнянського на чолі з художнім керівником, головним диригентом і режисером Іваном Богдановим, солісти - Алла Тарасова, Оксана Нікітюк, Максим Куценко та Олександр Мілєв, режисер-постановник Дмитро Обєдніков, оператор Олександр Довбенко, пілот FPV дрона Павло Мельник, постпродакшн - Оксана Османова, світло - Володимир Попов, лінійний продюсер, редактор Олександр Соломаха та асистенти: Володимир Булаш, Віктор Сусло, Артем Коломієць, Сергій Толкач, Андрій Насвіт.
Автор ідеї та керівник проєкту - заслужений діяч мистецтв України Сергій Теребун.  

Знімальна група висловлює подяку адміністраціям Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» та Замглайського старостинського округу за сприяння в організації зйомок.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
Одинадцять книг і фільмів про Чорнобиль http://monitor.cn.ua/ua/culture/86641 Цього року Український інститут національної пам’яті підготував дайджест з 11 видавничих і візуальних продуктів, які будуть корисними тим, хто хоче більше дізнатися про трагедію на Чорнобильській АЕС. Культура article Mon, 26 Apr 2021 07:44:00 +0300 Чорнобильська трагедія. Нариси з історії
Українська дослідниця, докторка історичних наук Наталія Барановська у формі нарисів системно підходить до вивчення найбільшої техногенної катастрофи в історії людства. Збірник починається з передумов аварії у 1970-80-тих роках і завершується нарисами, присвяченими унормуванню постчорнобильського життя та закриттю АЕС уже в сучасній Україні. Таким чином Барановська пропонує комплексний погляд на проблему аварії на ЧАЕС. Збірник є у вільному доступі за посиланням: https://cutt.ly/MtZpAS3

Чорнобильське досьє КҐБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період: збірник документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС
Відкриття в Україні архівів радянських спецслужб пролило світло на багато історичних аспектів, у тому числі й на Чорнобильську катастрофу. Все, що знало і приховувало від людей “всевидяче око” КГБ, – в одній науковій праці, створеній спільними зусиллями Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Інституту історії України НАН України та Українського інституту національної пам’яті, доступне за посиланням: Перший том: https://cutt.ly/NtZpXc7 Другий том: https://bit.ly/3hCFMJD.

Нові розсекречені документи КДБ про Чорнобиль: спецоперації, пропаганда і підміна зразків

На основі одного з найбільших збірників архівів КГБ, присвяченого Чорнобильській катастрофі, уже підготовлено чимало хороших журналістських матеріалів. Зокрема, стаття журналіста та незалежного дослідника архівів радянських спецслужб Едуарда Андрющенка та журналіста видання “НастоящееВремя” Дмитра Трещаніна. Спираючись на архівні документи, журналісти відтворюють “буденний жах” катастрофи, де абсурдність межує з героїзмом. Також автори розповідають, як КГБ порушував горбачовський “сухий закон”, щоб зняти напругу на психіку людей у місцях евакуації, або як з'явилися перші корупційні оборудки в зоні лиха.  Доступ: https://cutt.ly/HtZpSlh

Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи
Книга відомого історика Сергія Плохія, видана 2019 року, охоплює історію Чорнобильської катастрофи від моменту вибуху аж до закриття станції. Вчений показує, як справжньою причиною найбільшої ядерної катастрофи людства стала не конкретна помилка окремої людини, а створена в СРСР система закритості та секретності, яка приховувала інформацію про трагедію навіть від фахівців, котрі повинні були її ліквідувати. Досліджуючи проблему Чорнобильської катастрофи, Плохій приходить до висновку, що аварія стала не лише лихом планетарного масштабу, а й вироком радянській авторитарній системі.

Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього

Над художньо-документальним романом про Чорнобиль білоруська письменниця та нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич працювала кілька десятиліть. Вперше українською книга вийшла 1998 року у перекладі Оксани Забужко. Друге, доповнене, видання роману українською з’явилося у 2016-му. “Чорнобильська молитва” – це насамперед можливість почути живі голоси тих, кого торкнулася катастрофа. Але крім людської перспективи, є й глибша – усвідомлення землі як спільного дому, котрий людина ділить з мільйонами інших живих істот, і за руйнування якого відповідає.

Чорнобиль
Серіал американського каналу HBO та британського SkyAtlantic знову привернув до Чорнобиля увагу всього світу. Ліквідатор, еколог і письменник Сергій Мирний назвав його “найпотужнішим, наймасовішим, найбільш технологічно зробленим кінематографічним висловлюванням на тему Чорнобиля”. Згідно з IMDb, "Чорнобиль" очолив перелік 250 найвище оцінених телесеріалів в історії.

TheRealChernobyl

Документальний фільм британського каналу SkyAtlantic, який був знятий по “гарячих слідах” серіалу “Чорнобиль”. Творець “TheRealChernobyl” КрейгМейзін зазначав, що хоче розказати “непроговорену реальну історію” Чорнобильської катастрофи. Про те, як пережили її, у фільмі розповідають безпосередні учасники ліквідації: пожежники, водолази, пілоти, сім’ї, евакуйовані з Прип’яті. Доступ: https://cutt.ly/YtZL9uK

Чорнобиль: Два кольори часу
Документальна кінотрилогія режисера Ігоря Кобрина знята "по гарячим слідам" зразу після аварії.  Це був перший фільм про Чорнобиль, який показали у СРСР на центральному телебаченні.  Саме робота Ігоря Кобрина лягла в основу серіалу НВО та SkyAtlantic "Чорнобиль". Оригінали трилогії зберігаються у ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, однак у відкритому доступі є коротка версія кінотрилогії "Чорнобиль. 3828": https://cutt.ly/RvTVRw6 . Також рекомендуємо інтерв'ю режисера для порталу "Радіо Свобода": https://cutt.ly/ovTBENQ

Розсекречена історія. Чорнобиль: що встановило розслідування катастрофи?

У тематичному випуску науково-просвітницької телепрограми “Суспільного” відомі українські історики спільно з ліквідаторами аварії на ЧАЕС намагаються розібратись у тому, хто дійсно винний у найбільшій в історії людства техногенній катастрофі. Доступ: https://cutt.ly/DvsOorP

Розщеплені на атоми
Телевізійний фільм, що поєднує в собі елементи художньої стрічки та документального кіно. Автори намагаються одночасно розповісти історії реальних очевидців катастрофи та підсилити емоційний фон художніми сценами, що межують з документальними інтерв'ю. Доступ: https://cutt.ly/rtZLLAO

Земля забуття
Французько-український художній фільм, який розповідає про Чорнобильську катастрофу через призму особистої трагедії звичайних жителів Прип'яті. Стрічка стала дебютом для французької документалістки Мішель Боганім. У фільмі зіграла голлівудська акторка українського походження Ольга Куриленко.

]]>
Усучаснений музей Прилук http://monitor.cn.ua/ua/culture/86598 Музеї у сучасному суспільстві розглядаються як невід’ємна складова його соціокультурного простору. Музей, як специфічний, багатофункціональний соціокультурний механізм передбачає широкі контакти з громадськістю та надання своїх культурних послуг. Культура article Fri, 23 Apr 2021 11:35:00 +0300 Саме для зручності відвідувачів та, зважаючи на стрімкий технічний розвиток, у музеї впроваджена функція ПОС-терміналу - можливість приймати оплату за послуги, що надає музей, банківськими картками. Окрім оплати послуг відвідувач може поповнити рахунок телефону.

Функція ПОС-терміналу у музеї встановлено Акціонерним Товариством «Державний ощадний банк України» на безкоштовній основі.

Під час операції сплати послуги комісія банку становить 2%. Так, наприклад, за квиток вартістю 20,00 грн. з картки відвідувача буде списана сума 20,40 грн. (0,40 грн. комісія).

Отож відвідувач музею може розраховуватися за бажанням чи то карткою, чи то «живими» коштами.

]]>
В Чернігові презентували книгу про знищені дерев’яні храми з доповненою реальністю http://monitor.cn.ua/ua/culture/86482 Проект «Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. Книга з доповненою реальністю» презентували 15 квітня науковій громадськості Чернігова в обласному історичному музеї імені Василя Тарновського. Це масштабний проект, що складається з декількох взаємопов’язаних частин. Культура article Sat, 17 Apr 2021 11:36:16 +0300 Перша – це книга з однойменною назвою, що вийшла у харківському видавництві Олександра Савчука. Друга – створення безпосередньо 3D-моделей п’ятьох храмів, про які йдеться на сторінках книги. Проект реалізований за підтримки Українського культурного фонду.

Варто зазначити, що книгу «Знищені шедеври…» вже презентували на Чернігівщині, а саме – в Березні, адже Вознесенський храм, який побачимо на обкладинці, був прикрасою та духовною святинею цього містечка до 20-30-х років ХХ ст. Відтепер він «відновлений» віртуально, адже кожен читач за допомогою свого смартфона може відсканувати QR-код зі сторінки видання (чи яскравих наліпок) й побачити, як колись виглядав саме цей храм та чотири інших шедеври.  

Ось їх загальний перелік:
1. Троїцька церква 1710 року села Пакуль на Чернігівщині
2. Введенська церква 1761 року села Артемівка на Харківщині
3. Вознесенська церква 1759–1761 років містечка Березна на Чернігівщині
4. Покровська церква 1759 року міста Зіньків на Полтавщині
5. Миколаївська церква 1760-х років села Нові Млини на Чернігівщині

Як розповів виконавець проекту Олександр Савчук, ці 3D-моделі створені завдяки дуже ретельним, добросовісним і якісним описам, замірам і фотографіям, які свого часу зробив харківський мистецтвознавець Стефан Таранушенко. Його архів нині зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. У 1920-30-х роках Стефан Таранушенко дослідив близько 200 дерев’яних храмів Лівобережної України. Вже за кілька років майже всі вони будуть знищені радянською владою. «Завдяки копіткій праці науковця ми тепер маємо інформацію та можемо отримати уявлення про світ української народної дерев’яної архітектури»,  -  зазначив Олександр Савчук.

Презентацію в Чернігові «проілюструвала» невеличка за кількістю речей, але безцінна з точки зору культурної спадщини експозиція з колекції обласного історичного музею ім.В. Тарновського, а саме: богослужебні книги та предмети церковного вжитку із Березинської Вознесенської церкви. Це Євангеліє 1657 та книга Феофілакта Лопатинського «Служба благодарственная» 1710 р., а також покрівець і покривало 18 ст. дуже майстерного виготовлення. Про кожен з експонатів детально розказали наукові співробітники музейного закладу.

З вітальним словом до учасників зустрічі звернувся і директор Чернігівського обласного історичного музею ім.В.В. Тарновського Сергій Лаєвський. Він, зокрема, відзначив той факт, що презентація відбувається в Міжнародний день культури, і це дуже символічно. А науковець  Олександр Бондар розповів, як вдалося локалізувати місце, де знаходилася Вознесенська церква в Березні, адже свідків її існування вже нема в живих і архівних матеріалів не збереглося.

Голова Чернігівської обласної організації НСКУ, директор Навчально-наукового Інституту історії та соціогуманітарних дисциплін  імені  О.М.Лазаревського Національного університету  “Чернігівський колегіум” імені Т.Г.Шевченка, доктор історичних наук, професор Олександр Коваленко розповів, що з Олександром Савчуком особисто знайомий не перший рік. З допомогою цього видавця побачили світ декілька праць чернігівських істориків. Тож Олександр Борисович виконав почесну місію: вручив Олександрові Савчуку Подяку від обласної організації Національної спілки краєзнавців України.

Насамкінець варто зазначити, що видання «Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. Книга з доповненою реальністю» з’явилася в березні 2021 року накладом всього в 1000 штук. Майже всі примірники вже надіслані в публічні бібліотеки, книгозбірні ВНЗ та наукові установи. Свій власний екземпляр «книги з родзинкою» (з додатком із доповненою реальністю) сьогодні отримав і Чернігівський обласний історичний музей ім.В.В. Тарновського.

]]>
Відверта розмова у Чернігові про багатійку Христину Алчевську http://monitor.cn.ua/ua/culture/86464 15 квітня у Чернігові в Обласному молодіжному центрі відбулася онлайн-гутірка про Христину Алчевську, педагогиню, письменницю, бібліографіню, громадську діячку. Культура article Fri, 16 Apr 2021 17:45:00 +0300 180 років від дня народження цієї видатної особистості відзначається на державному рівні відповідно постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році».

«Чим вона була видатна? І чи має вона якесь відношення до Чернігівщини? Хто був її чоловіком? Які у них були стосунки? Може саме кошти мільйонера Олексія Алчевського стали причиною її успіху? Які стосунки склалися в подружжя Алчевських? Як можна оцінити цю сім’ю, відношення чоловіка та дружини? Якою вона була матір’ю?», — окреслила коло питань у розмові зі співробітниками Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Ірина СІМОНОВА, директорка Чернігівського обласного молодіжного центру.

«Вона народилася на Чернігівщині, в містечку Борзні. Один із сучасників Христини Алчевської дав їй, як на мою думку, точну характеристику: «Талановита молода жінка, яка могла би бути видатною письменницею, видатною артисткою, видатною співачкою, – вона вирішила бути тільки вчителькою, і все життя залишалася нею. І ніколи не нарікала на свій вибір». Завдяки самоосвіті здобула за сучасними критеріями вищу освіту. Згадаємо, що її батько заборонив Христині вчитися, взагалі виступав проти отримання жінками освіти… Проте, підслуховуючи під дверима навчання своїх братів, вона раніше за них навчилася читати і писати! Створена нею в 1862 році у Харкові приватна недільна школа стала в Російській імперії стала флагманом, зразком для інших. До 1919 року в ній отримали безкоштовну початкову освіту 17 тисяч жінок. Педагогічні успіхи Христини Алчевської мали й міжнародне визнання. Так, у 1889 році у Франції на Міжнародному конгресі приватної ініціативи у справі народної освіти її було обрано віце-президентом Міжнародної ліги освіти. Також не забуваємо талант писемного красномовства, адже її книги — на педагогічну тематику, спогади – не лише пізнавальні, але й просто цікаві самі по собі. А її поезія!…», — повідомив Сергій ГОРОБЕЦЬ, кандидат історичних наук, співробітник Інституту національної пам’яті.

«Щодо її поезії… Як Христина познайомилася і одружилася з майбутнім чоловіком? Один її друкований вірш так вразив молодого купця Олексія Алчевського, що він, не знаючи імені авторки, написав у редакцію. Листування між ними переросло у кохання на все життя. Особисте було сплавлене з любов’ю до Шевченкових віршів, читання, а також уміння тонко і глибоко відчувати. І відданість українській справі, відродженню та розвитку всього українського. Вони були щасливим подружжям — одночасно коханці, друзі, однодумці, соратники, батьки. Христина і Олексій — лідери, сильні особистості, які у родині НЕ мірялися, хто голова сім’ї, хто важливіше тощо… Це успішний приклад саме гендерної рівності не тільки в освіті, а також у власній сім’ї. Це відноситься і до батьківських обов’язків: Христина та Олексій виростили в батьківській любові та турботі всіх п’ятьох чудових, гідних і талановитих дітей», — зауважив Сергій БУТКО, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області.

«Для обох гроші НЕ були метою, а інструментом для реалізації своїх задумів, планів і мрій. Кожен із них — успішний творець у своїй справі та український патріот. Здобутки одного з них — водночас перемога і радість для іншого. До речі, у неформальному громадському об’єднанні «Громада» у Харкові, яке в 1860-х роках створено з ініціативи Олексія Алчевського, Христина була єдиною жінкою, яку небезпідставно називали «гетьманшою». В 1899-му на території власної садиби в Харкові вона разом із своїм чоловіком встановила перший в Україні пам’ятник Тарасу Шевченку. Це був їх спільний проєкт», — наголосив історик.

«Уся діяльність Алчевської була зразком самовідданого служіння своєму народу. Всупереч російській державній шовіністичній політиці протягом 50-ти років у її школі звучала українська пісня, відстоювалася українська мова. Можна стверджувати, що Христина Данилівна разом із чоловіком зробили вагомий внесок у становлення української нації, тобто підготовці засад Української революції 1917-1921 років, майбутнього здобуття незалежної української державності», — підсумували представники Інституту національної пам’яті разом із директоркою Чернігівського обласного молодіжного центру.

ОРГАНІЗАТОРИ: Український інститут національної пам’яті, Чернігівський обласний молодіжний центр за сприяння Чернігівської облдержадміністрації.

Олександр МАЙШЕВ, член Національної спілки журналістів України

]]>
Онлайн нарада з Держархівом Чернігівської області http://monitor.cn.ua/ua/culture/86306 8 квітня Державний архів провів онлайн-нараду з начальниками архівних відділів міських рад щодо діяльності Центрів надання адміністративних послуг у зв’язку з необхідністю проведення експертизи цінності документів та прийняття відповідних рішень щодо віднесення їх до Національного архівного фонду. Культура article Fri, 09 Apr 2021 11:07:53 +0300 Під час наради працівники Держархіву області наголосили на важливості вивчення складу документів Центрів, надали практичні поради щодо складання номенклатури справ Центрів, проведення експертизи цінності реєстраційних справ юридичних і фізичних осіб, виявлення і збереженості домових книг, визначення початкових дат оформлення карток реєстрації мешканців.

]]>
Переможці літературного конкурсу "Під знаком Симаргла" визначені http://monitor.cn.ua/ua/culture/86262 Дуже приємно, що діти й молодь радують своїм творчим потенціалом. На конкурс надійшло близько пів сотні заявок, не лише з Чернігова, а і з інших міст та містечок України (Київ, Харків, Херсон, Вінницька область, Дніпропетровська область) та навіть із-за кордону (Мілан, Італія). Культура article Wed, 07 Apr 2021 11:20:43 +0300 Компетентне журі у складі письменників, літературознавців, бібліотекарів визначило переможців.
Місця у трьох вікових групах розподілилися наступним чином.

Молодша група. Номінація «Проза»
I місце – Камілла Карпенко (смт. Васильківка, Дніпропетровська обл.) за есей  «Під знаком Симаргла»
ІІ місце – Дмитро Парфенов  (м. Херсон) за добірку казок Святослава Терещенко  (м. Чернігів) за казку «Пан і привид»
ІІІ місце – Ольга Літвін (м. Херсон) за казку «Для дружби немає перешкод»

Молодша група. Номінація «Поезія»

І місце в цій номінації журі вирішило не присуджувати.
ІІ місце – Єсенія Ковальова (м. Остер) за добірку віршів про Чернігів Олена Потіпака (м. Чернігів) за вірш «Екскурсія по Чернігову»
ІІІ місце – Кирило Стародуб (м. Чернігів) за вірш «Рідний край»

Середня група. Проза.
І місце – Софія Федорова (м. Хмільник, Вінницька область) за есей «Фарби Десни»
I місце – Марія Нестеренко (м. Херсон) за казку «Два світи»
ІІ та ІІІ місця журі вирішило не присуджувати

Середня группа. Поезія
І та ІІ місця журі вирішило не присуджувати.
ІІІ місце розділили Роман та Богдан Светюхи (м. Чернігів) за добірку віршів

Старша группа. Проза.
І місце – Євгеній Черній (Мілан, Італія) за новеллу «Гіпнагогія»
ІІ місце – Олександр Білогура (Чернігів) за повість «Інтелігенція. Нуар»
ІІІ місце – Олег Красавін (м. Чернігів) за ессей «Дорога додому» Ірина Морська (м. Чернігів) за ессей «Чернігів»

Старша группа. Поезія

ІІІ місце – Ілля Єрмак (м. Харків) за вірш «Антонієві печери»
І та ІІ місця журі вирішило в цій номінації не присуджувати.

Усі переможці отримають дипломи та подарунки. Переможці у молодшій та середній группах – сертифікати на навчання у дитячій літературній школі «Кошлатий Борушко», яка стартує в червін цього року.
Ми щиро дякуємо за підтриму у проведенні конкурсу начальнику управління сім'ї, молоді та спорту ЧМР Андрію Дериземлі, директорці КП «Будинок книги» Тетяні Кормі та депутату Чернігівської міської ради Наталії Хольченковій.

У зв’язку з карантинними обмеженнями урочиста церемонія нагородження переможців відбудеться після виходу Чернігівщини із «червоної зони», про що ми повідомимо додатково.
 

]]>
Василю Нечепі, Марині Коваленко та Володимиру Балабі призначено обласні стипенді http://monitor.cn.ua/ua/culture/86205 Розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації Анни Коваленко від 31 березня призначено щомісячні обласні стипендії на 2021 рік видатним діячам культури та мистецтв Чернігівщини. Культура article Mon, 05 Apr 2021 10:54:00 +0300 Серед стипендіатів - кобзар-лірник Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм, народний артист України Василь Нечепа.

Ще одним своїм розпорядженням Анна Коваленко призначила щомісячні обласні стипендії на 2021 рік молодим митцям Чернігівщини.

Серед них і артисти Чернігівського обласного філармонійного центру - солістка Марина Коваленко та соліст, інструменталіст Володимир Балаба.

]]>
Екскурсія Новгород-Сіверським. ВІДЕО http://monitor.cn.ua/ua/culture/86191 Культура article Sun, 04 Apr 2021 13:17:40 +0300

Екскурсію наживо проводить завідувачка краєзнавчим відділом музею-заповідника "Слово о полку Ігоревім" Ніна Авдієнко.

Модератор: історик, екскурсовод Володимир Пилипенко.

http://www.youtube.com/watch?v=hLjaNHhw7fU

]]>
Підписано Меморандум про співпрацю між Чернігівською ОДА та Державним агентством розвитку туризму в Україні http://monitor.cn.ua/ua/culture/86177 Чернігівська область має потужний туристично-рекреаційний потенціал. Як його розвинути та зробити регіон лідером туристичної галузі в Україні, обговорили під час зустрічі голова Чернігівської ОДА Анна Коваленко та голова Державного агентства розвитку туризму України Мар’яна Олеськів. Культура article Sat, 03 Apr 2021 10:14:00 +0300 - Значний природно-заповідний фонд та історико-культурний потенціал Чернігівщини дають можливість розвивати широкий спектр різних видів туризму. У співпраці з Державним агентством розвитку туризму в Україні ми плануємо розвинути цей напрямок та стати однією з перших областей, яка запровадить регіональну Стратегію розвитку туризму для локального економічного зростання та покращення іміджу країни в цілому, - наголосила очільниця облдержадміністрації.

У ході зустрічі Анна Коваленко від імені Чернігівської обласної державної адміністрації та Мар'яна Олеськів від імені Державного агентства розвитку туризму в Україні підписали Меморандум про співпрацю.

Серед ключових аспектів ініціативи – розміщення на інформаційних ресурсах сторін актуальної інформації туристичного спрямування та проведення спільних заходів, що сприятиме збільшенню туристичного потоку та популяризації туризму в Чернігівській області.

Під час зустрічі домовилися про організацію та проведення промотуру, який включає ключові туристичні магніти області: Парк природи «Беремицьке»,  Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»,  Національний історико-культурний заповідник «Качанівка». Також для учасників промотуру будуть презентовані нові гастротуристичні локації маршруту «Дорога смаку Чернігівщини», що зараз розбудовується.

- На сьогодні до ініціативної групи з формування «Дороги смаку Чернігівщини» увійшли «Ніжинський консервний завод», равликова ферма у селі Отрохи, органічна майстерня «Зелена ложка», контактна ферма «Органік ранчо», виноробня «Виноман», торгові марки «Сіверські меди» та «Сокиринські меди», комплекс зеленого туризму «Соколиний хутір». Для туроператорів та журналістів  України плануємо орієнтовно в квітні організувати рекламно-інформаційний тур, до якого увійдуть деякі із названих об’єктів, - зазначила Анна Коваленко.

Також у рамках співробітництва планується створити туристично-інформаційні центри на території національних заповідників «Качанівка» та «Гетьманська столиця», осучаснити музеї та впровадити додаткові туристичні послуги.

У свою чергу Мар’яна Олеськів запевнила, що Державне агентство розвитку туризму України готове надати всебічну підтримку промоції всіх цікавих заходів, які сприятимуть збільшенню туристичного потоку та популяризації туризму в Чернігівській області.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

]]>
Розпочалася реалізація Програми поповнення фондів публічних бібліотек від Українського інституту книги http://monitor.cn.ua/ua/culture/86158 30 березня працівниками Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка була проведена zoom-зустріч, до якої долучилися 55 представників бібліотек і очільників відділів культури територіальних громад. Культура article Fri, 02 Apr 2021 12:53:00 +0300 Тема обговорення – початок реалізації Програми поповнення фондів публічних бібліотек – 2021, затвердженого наказом Міністерства культури України від 17 червня 2020 р. № 1906 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 липня 2020 р. за № 713/34996.
 
З вітальним словом до учасників зустрічі звернулася директорка Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка Інна Аліференко, яка окреслила загальні тенденції співпраці бібліотек Чернігівської області з державною установою "Український інститут книги".
 
Заступником директора з питань внутрішньобібліотечної роботи та автоматизації бібліотечних процесів Лілією Дубовик були висвітлені питання критеріїв відбору бібліотечних закладів до Програми поповнення. Для отримання новинок від Українського інституту книги бібліотека має проводити активну діяльність з промоції книжок та популяризації читання; висвітлювати свою роботу на вебсайті або сторінці в соціальних мережах; своєчасно та прозоро оцінювати (визначати потреби) книжкової продукції; ефективно організувати доставку літератури; за запитом своєчасно надавати Інституту достовірну інформацію про отримання, книговидачу та проведення заходів із популяризації отриманих книг. Акцентувалася увага на тому, що 30% відібраних бібліотек мають бути для дітей, адже саме сприйняття читання в дитинстві має вирішальний вплив на частоту читання у дорослому віці.
 
Український інститут книги не потрібно сприймали як основне джерело поповнення фондів. Це краще представлення українських видань, які є на сучасному книжковому ринку. Але реалії є такими, що для багатьох бібліотек – це єдина можливість нових надходжень.   
Також був презентований проєкт Українського інституту книги "Каталог Книжки на ринку", що представляє актуальний каталог книжкових новинок в режимі реального часу, простий та зручний інструмент для видавців, бібліотекарів та книгорозповсюджувачів.
 

]]>
Концерт скрипкової музики Гернота Вінішхофера та Дениса Яворського http://monitor.cn.ua/ua/culture/86026 Концерт скрипкової музики в рамках ХХ Міжнародного фестивалю класичної музики «Сіверські музичні вечори» 26 березня подарували глядачам відомий австрійський скрипаль Гернот Вінішхофер та київський піаніст Денис Яворський. Культура article Sat, 27 Mar 2021 11:26:34 +0200 Гернот Вінішхофер – помітна постать на сучасній скрипковій сцені. Учень Герти Біндер, Александра Аренкова, Шандора Вега, Валерія Климова, творчий партнер Йозефа Сука, Ігоря та Валерія Ойстрахів, Тетяни Грінденко, Пауля Бадури Скоди, Павла Гілілова, художній керівник фестивалю «Ost-West-Musikfest». Денис Яворський – лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Основу репертуару піаніста складають твори Й.С.Баха, В.А.Моцарта, Л. Бетховена, Ф.Шуберта, Р.Шумана, Ф.Ліста, Ф.Шопена, С.Прокоф’єва. Денис Яворський є викладачем Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського.

Програма, представлена Гернотом Вінішхофером і Денисом Яворським на фестивалі «Сіверські музичні вечори», була різноплановою і насиченою. В її рамках була виконана Соната №10 для скрипки та фортепіано соль мажор Людвіга ван Бетховена – твір, що, за словами музикознавців, є «абсолютно новим виміром музики». Спеціалісти відзначають його спорідненість з пізнішими роботами імпресіоністів, адже соната сповнена спокою, споглядання, роздумів.

Прозвучало у концерті і Рондо для скрипки і фортепіано сі мінор Франца Шуберта. Вважається, що цей твір був написаний для скрипалів-віртуозів і дає можливість музиканту продемонструвати свою виконавську майстерність. Цю думку на сцені Чернігівського обласного філармонійного центру блискуче підтвердили Гернот Вінішхофер і Денис Яворський.

Також у програму концерту скрипкової музики увійшли твори австрійського композитора Фріца Крейслера – «Синкопи», «Віденський каприс», «Гітана», Речитатив та скерцо для скрипки соло, вальси «Муки кохання», «Прекрасний розмарин», «Радість кохання». А на біс музиканти виконали твори Олександра фон Цемлінського та Пабло Сарасате.

Партнером концерту став Австрійський культурний форум.
На жаль, у зв’язку із встановленням заборони на приймання відвідувачів закладами культури з 27-го березня, проведення ХХ Міжнародного фестивалю «Сіверські музичні вечори» тимчасово призупинено.

«Сподіваюся, як тільки з’явиться нагода, ми продовжимо фестиваль. Сподіваємося на найкраще!» - так прокоментував ситуацію художній керівник фестивалю, заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач. Заплановані концерти відбудуться після зняття карантинних обмежень.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
Оркестр "Філармонія" та Ольга Шадріна у "Сіверських музичних вечорах": Моцарт і Бетховен http://monitor.cn.ua/ua/culture/86000 «Масонська траурна музика» і Концерт для фортепіано з оркестром №20 ре мінор Вольфганга Амадея Моцарта, а також знаменита Симфонія №3 мі-бемоль мажор «Героїчна» Людвіга ван Бетховена прозвучали у другий день відновленого XX Міжнародного фестивалю класичної музики «Сіверські музичні вечори» 25 березня. Культура article Fri, 26 Mar 2021 09:19:00 +0200 Твори геніїв музичного мистецтва представили глядачам Академічний симфонічний оркестр «Філармонія» обласного філармонійного центру на чолі із заслуженим діячем мистецтв України, багаторічним натхненником фестивалю Миколою Сукачем та солістка колективу піаністка Ольга Шадріна.

«Масонська траурна музика» – відомий оркестровий твір Моцарта, який яскраво презентує світоглядні позиції композитора. Цю міні-кантату було створено в 1785 році на смерть гросмейстерів віденської масонської ложі герцога Георга Августа Мекленбург-Стріліцького та графа Франца Естерхазі фон Галанта. Вольфганг Амадей Моцарт і сам належав до таємного братства. Музикознавці справедливо називають «Maurerische Trauermusik», в якій Моцарт реалізував головну ідею «вільних каменярів» – смерть є початок нового життя, однією з найбільш хвилюючих сторінок у творчості автора. Музиканти оркестру «Філармонія» присвятили виконання цього твору загиблим під час пандемії COVID-19.

Концерт для фортепіано з оркестром №20 ре мінор Моцарта вважається одним з найромантичніших і найпристрастніших творів австрійського композитора, в якому драматичні теми поєднуються з темами ніжними, схвильованими, гармонійними. Цей концерт Моцарта дуже любив Бетховен, який написав до нього власну каденцію.

Невгаваючі оплески глядачів викликало виконання оркестром «Філармонія» «Героїчної» Симфонії №3 мі-бемоль мажор – твору, що вважається епохальним кроком в історії музики. «Я думаю, що цю симфонію можна назвати реформаторською, - зазначає Микола Сукач, - тому що вона фактично проклала новий шлях для композитора».

Третю симфонію Бетховен присвятив Наполеону Бонапарту, котрий для музиканта був кумиром. Проте згодом, дізнавшись про рішення Наполеона прийняти імператорський титул, він відмінив свою присвяту. У першому виданні 1806 року симфонія фігурує вже під назвою «Героїчна» і присвячується покровителю композитора Францу Йозефу Максиміліану фон Лобковіцу.
Виконавці підкреслили характерні риси «Героїчної» симфонії Бетховена, сповненої яскравих контрастів між трагізмом і життєствердженням, енергією і драматизмом.
У третій фестивальний день двадцятих «Сіверських музичних вечорів» на сцені обласного філармонійного центру – концерт скрипкової музики: свою програму глядачам даруватимуть австрійський скрипаль Гернот Вінішхофер та київський піаніст Денис Яворський.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
"Сіверські музичні вечори" повертаються http://monitor.cn.ua/ua/culture/85980 В концертній залі Чернігівського обласного філармонійного центру 24 березня відновився ХХ Міжнародний фестиваль класичної музики «Сіверські музичні вечори», присвячений 250-річчю геніального німецько-австрійського композитора Людвіга ван Бетховена. Культура article Thu, 25 Mar 2021 10:04:00 +0200 Без перебільшення - головна музична подія року в мистецькому житті Чернігово-Сіверщини.

Торік через карантинні обмеження, викликані пандемією COVID-19, ювілейний двадцятий фестиваль було відкрито і одразу ж призупинено. Пройшов лише один концерт, учасниками якого стали: Академічний симфонічний оркестр «Філармонія» (керівник та головний диригент - заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач) та солісти - заслужений артист України Олег Криса (скрипка, США), Чіє Савада (скрипка, Японія) і Ольга Шадріна (фортепіано, м. Чернігів).

Як розповів багаторічний натхненник і організатор фестивалю, художній керівник і головний диригент Академічного симфонічного оркестру «Філармонія» Микола Сукач, ідея продовжити фестиваль виникла одразу ж після оголошення карантину. По-перше, всі музиканти довго і ретельно репетирували, готувалися до фестивалю, а по-друге,артисти не могли просто так здатися і проігнорувати бажання слухачів в рік Бетховена слухати твори Бетховена.

То ж вирішили, як тільки епідеміологічна ситуація дозволить, провести фестиваль і, звичайно ж, - з дотриманням усіх санітарних норм.

Перший фестивальний вечір подарував слухачам ліричний і, водночас, емоційний виступ київського інструментального тріо ім. Віктора Косенка. Колектив було створено два роки тому зусиллями Сергія Вакуленка (віолончель). До його складу також увійшли музиканти Наталія Шостак (скрипка) та Анастасія Толстоног (фортепіано).

Імена цих артистів добре відомі музичній спільноті. Основу репертуару тріо складають, переважно, твори ХІІХ-ХІХ століття. Музиканти зіграли два концерти Людвіга ван Бетховена – «Тріо №3 для скрипки, фортепіано та віолончелі до мінор, опус 1» а також «Тріо для кларнета, віолончелі та фортепіано сі-бемоль мажор, опус 11«Gassenhauer». Партію кларнета в другому бетховенському творі виконав артист Академічного симфонічного оркестру «Філармонія» Антон Шадрін.

Обидва твори є унікальними для світової музичної спадщини. Бо вважається, що це перші відомі нам концерти, що були спеціально написані не для великих оркестрів, а для інструментального тріо. Збереглася історія, що Людвіг ван Бетховен присвятив їх тещі свого приятеля і покровителя австрійського придворного мецената Карла фон Ліхновського. Тріо написані в яскравій бетховенській манері і є цікавими своїми нетривіальними гармоніями, властивим для камерної музики.

Ще одним музичним подарунком для слухачів фестивалю стало виконання його гостями «Класичного тріо» ре мажор, опус 17, що належить авторству прославленого українського композитора Віктора Косенко. Нагадаємо, саме на честь цього митця й названо тріо за участю Сергія Вакуленка, Наталії Шостак та Анастасії Толстоног. Чотирьохчастинне «Класичне тріо» для фортепіано, скрипки і віолончелі Віктор Косенко створив в 20-х роках минулого століття – в період так званого житомирського періоду свого життя, коли митець прийшов до думки, що композиторство є його справжнім покликанням. Саме в Житомирі він написав свої найбільш знакові твори, до яких, безумовно, відноситься і «Класичне тріо» ре мажор, опус 17.

Наступний концерт в рамках ХХ Міжнародного фестивалю класичної музики «Сіверські музичні вечори» відбудеться 25 березня 2021 року. Перед слухачами виступить Академічний симфонічний оркестр «Філармонія» Чернігівського обласного філармонійного центру. Диригент - заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач. Солістка – Ольга Шадріна.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
Прем'єра Чернігівського драмтеатру "Темна історія". Отака незвичайна історія http://monitor.cn.ua/ua/culture/85976 Таку незвичайну «Темну історію», яка може статися якщо вимкнеться світло, представили глядачам актори Чернігівського драмтеатру ім. Т.Г.Шевченка у сценічній імпровізації, поставленій режисером Анастасією Кузик за творами відомого британського драматурга Пітера Шеффера. Культура article Thu, 25 Mar 2021 09:25:00 +0200 У цій виставі все не так, як у житті, а навпаки. Тобто, коли в житті світло – на сцені темно, а коли в житті темно – на сцені вмикається світло.

Дійство відбувається у майстерні молодого, і можливо, талановитого скульптора (арт. Олександр Манастирський), де він разом зі своєю нареченою (арт. Світлана Сурай) вирішили організувати званий вечір, на який запрошені батько нареченої (засл.арт.України Едуард Брагіда) та заможний шанувальник сучасного мистецтва (арт. Микола Бичук). Від першого молодята очікують благословення на шлюб, а другого вважають потенційним покупцем творчих робіт починаючого митця. І все мало би бути пречудово, якби не проблеми з електрикою. Після раптового вимкнення світла все полетіло шкереберть – несподівано з’являється екстравагантна сусідка (арт. Наталія Гнатенко) і повертається з відпустки сусід, з квартири якого «були позичені» антикварні меблі (арт. Микола Лемешко), неочікувано повертається до свого коханого колишня наречена (арт. Ірина Лозовська), а електромонтера, що прийшов налагодити світло (арт. Дмитро Літашов), у темряві сприймають за мільйонера.

Розвеселені глядачі досхочу насміялися з пікантних ситуацій, що виникали через «спілкування у суцільній темряві» званих і незваних учасників вечірки, як то «ходіння наосліп», плутанина з напоями для гостей, розмови зі співбесідником, якого не бачиш, інші непорозуміння, спричинені відсутністю світла. Спостерігаючи, як в екстремальних обставинах герої вистави відкриваються з несподіваних сторін, переконуєшся в слушності ствердження: «Хочеш краще узнати людину – опинися з нею в темній кімнаті».

Попри те, що сценічна імпровізація, представлена творчим ансамблем шевченківців, за стилем близька до жанру «чорної комедії», тут немає ані чорного гумору, ні відвертої непристойності. Вона приваблює яскравим калейдоскопом подій, в які азартно занурюються і герої спектаклю, і захоплена глядацька аудиторія. Після завершення вистави глядачі, стоячи, бурхливими оплесками дякували артистам за цікаву творчу роботу та подарований чудовий настрій. Щиро вітали з успішною прем’єрою запрошену на сцену режисера-постановника Анастасію Кузик.

Приєднуючись до глядацьких вітань, побажаємо новим сценічним постановкам шевченківців успіху, а шанувальників театрального мистецтва запрошуємо на прем’єрні покази, що відбуватимуться в Чернігівському драмтеатрі ім. Т.Г.Шевченка протягом 95-го театрального сезону.

Раїса Міненко,  керівник літературно-драматургічної частини театру

]]>
"Розум-фест" об’єднав талановиту молодь у "Гетьманській столиці" http://monitor.cn.ua/ua/culture/85957 Понад 70 талановитих дітей із семи областей України, від Львівщини до Донеччини, зголосилися взяти участь у конкурсі «Розум-фест». Культура article Wed, 24 Mar 2021 11:56:00 +0200 Діти своїми авторськими, креативними, творчими роботами розкрили діяльність гетьмана Кирила Розумовського та роль Батурина в історії нашої держави!
 
Дуже символічно, що підбиття підсумків конкурсу «Розум-фест» відбулося саме 18 березня в день народження Гетьмана.
       
Однією з найкращих робіт, яка отримала Гран-прі конкурсу у номінації «Декоративно-прикладне мистецтво», став триптих Лисун Ліни та Сахно Анастасії.

Призові місця у молодшій віковій категорії зайняли:
      І місце – Карась Дарія;
      ІІ місце – Кербут Катя;
      ІІІ місце – Мараховська Аріна та Кресан Яна.
У старшій віковій категорії:
     І місце – Римаренко Ілля;
     ІІ місце – Москаленка Альона;
     ІІІ місце – Москаленко Анастасія.
 
У номінації «Слово» в молодшій віковій категорії Гран-прі отримала Кузьменко Анастасія.

Призові місця у молодшій віковій категорії зайняли:
       І місце – Дробязко Даша;
       ІІ місце – Донець Костянтин;
       ІІІ місце – Дроздова Вікторія та Ковальова Вікторія.

У старшій віковій категорії Гран-прі отримала Тихончук Дар’я. Призові місця зайняли:
        І місце – Розумієнко Варвара;
        ІІ місце – Головко Вікторія;
        ІІІ місце – Нечай Юлія, Устименко Анастасія.
       
Призерів нагородили пам’ятними сувенірами та грошовою премією. Жоден з учасників конкурсу «Розум-фест» не залишився поза увагою організаторів, вони отримали заохочувальні призи від Національного заповідника «Гетьманська столиця».

Національний заповідник «Гетьманська столиця»

]]>
Всеукраїнський тиждень дитячого читання http://monitor.cn.ua/ua/culture/85953 23 березня Чернігівська обласна бібліотека для дітей відкрила Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Культура article Wed, 24 Mar 2021 11:15:49 +0200 Захід відбувся за онлайн - участю Міністра культури та інформаційної політики України – О.Ткаченка, заступника Міністра – Л.Петасюк, генерального директора Національної бібліотеки України для дітей – А.Гордієнко, заступника генерального директора з комунікацій та зв’язків з громадськістю  Національної бібліотеки України для дітей – Л.Бацай, завідувачки відділу соціокультурної діяльності Національної бібліотеки України для дітей – О.Шемоти, місцевої влади, письменників, журналістів, громадськості. Також, в заході взяли онлайн та офлайн участь дитячі бібліотеки з інших областей (понад 200 чол.)

Чернігівська обласна бібліотека для дітей - це один з найстаріших в Україні спеціалізованих закладів для бібліотечного обслуговування дітей і підлітків. Нещодавно бібліотека відзначила своє 120-ти річчя.

Це найбільша книгозбірня дитячої літератури в області, фонд якої нараховує близько 175 тисяч примірників, щорічно бібліотека обслуговує понад 17 тисяч користувачів. Водночас – це одна з найсучасніших бібліотек – кожен може отримати те, що йому потрібно – від рідкісних видань і бестселерів дитячого книжкового ринку до сучасних технологій для роботи в світових інформаційних системах.

Щороку бібліотека організовує і проводить  багато творчих акцій  різноманітної тематики в найцікавіших сучасних формах, впроваджує нове і підтримує традиції. Брендом бібліотеки стали: обласний конкурс дитячої літературної творчості «Хай весь світ дивують нині діти неньки України»,

щорічний міський конкурс «Читаюча родина Чернігова», обласне свято-конкурс «Діти, що читають – майбутнє України», урочистий захід «Бібліо-Оскар». Майже 30 років в  бібліотеці для дітей діє ляльковий театр «Пізнайко», який радує маленьких глядачів цікавими виставами.

Бібліотека реалізує інклюзивні проекти: «Світ рівних можливостей» для дітей з обмеженими можливостями (проводяться Дні бібліо-терапії); проект «Читаємо другу» (для дітей з вадами зору).

Важливим напрямом в роботі бібліотеки стало волонтерство – під час акції «Подаруй книгу дитині Донбасу» бібліотека однією з перших в Україні зібрала і надіслала дітям із Северодонецька понад 3 тисячі примірників книг.

У цей день в усіх дитячих бібліотеках України відбуваються святкові події та акції з промоції книги, під час яких відзначають кращих читачів, проводять зустрічі з авторами та ілюстраторами, читацькі конкурси, а головне – читають книжки.

]]>
У Чернігові обговорили постать гетьмана України Івана Мазепи в історії міста та країни http://monitor.cn.ua/ua/culture/85903 19 березня в Чернігові в Обласному молодіжному центрі на честь гетьмана України Івана Мазепи та з нагоди 382-ї річниці від його дня народження проведено онлайн-гутірку за участю істориків. Культура article Mon, 22 Mar 2021 13:33:21 +0200 Напередодні заходу співробітниці Молодіжного центру зробили своєрідний сюрприз його учасникам — непрезентаційне опитування молоді у центрі Чернігова з двох питань: 1) «Мазепа – герой чи зрадник?»; «Чому у Чернігові на Валу пам’ятник Івана Мазепи?». З нього виходило, що тільки десь третина опитаних однозначно вважає його героєм, а частина геть не знає як його оцінити. Опитані так і не змогли зрозуміло пояснити причини увічнення його пам’яті в обласному центрі…

Павло Славинський, модератор гутірки, доброволець, учасник бойових дій в російсько-українській війні, психолог, переглянувши разом із фахівцями відеозвіт цього опитування, не зміг приховати деякої розгубленості від побаченого і почутого («І це на 30-му році незалежності… під час війни…»). Він із сарказмом спитав істориків: «Так Мазепа герой чи зрадник?».

«Звичайно, герой. Що тут обговорювати? Він 22 роки успішно керував козацькою державою, захищав її права та вольності від знищення Московським царством, яке, всупереч своїм зобов’язанням, взяло чіткий курс на ліквідацію будь-якої автономії Гетьманщини, скасування всіх прав і свобод українців. Це, до речі, й була головна причина повстання Мазепи», — пояснив Сергій Горобець, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті.

«Так, середньовічна українська держава Військо Запорізьке – або, як ми звикли її називати, Гетьманщина – утворилася після повстання Богдана Хмельницького 1648 року. Її знали в Європі та Османській імперії, рахувалися з нею. Попри заборону московитів мати дипломатичні відносини з іноземними країнами, Іван Мазепа налагодив контакти практично з усією Європою та сусідніми державами», — зазначив Олександр Бондар, кандидат історичних наук, співробітник Управління культури і туризму Чернігівської міської ради.

На питання Павла Славинського про відношення Мазепи до Чернігова історикам просто не вистачило ефірного часу, аби лише перерахувати все те корисне, що він зробив і як державний діяч, і як меценат. У підсумку виявилося, що з того часу й до сьогоднішнього дня у Мазепи відсутні конкуренти як у мецената. Це такий собі виклик сучасній вітчизняній, в тому числі і чернігівській, бізнес-еліті…

Проте, постало питання, а чому Іван Мазепа вкладав такі колосальні кошти у будівництво та облаштування церков, монастирів, освітніх закладів тощо… І де він брав стільки коштів?

«Тодішня українська політична й економічна еліта здебільшого була значно багатше, чим московська. Проте, жили вони, навпаки, набагато скромніше московітів. Чому? Є дві причини: 1) Політичні посади в державі хоч і формально, але таки були виборними. Отже, контроль з боку суспільства, говорячи сучасною мовою. 2) Мазепа і вся керівна еліта вкладали кошти у розвиток країни, її майбутнє. У тому числі в освіту, культуру — гуманітарну сферу», — наголосив О. Бондар.

«Приклад розумного, хоч і цілком заможного життя середньовічної української керівної еліти в Чернігові — будинок Лизогуба на Валу. Шикарно, престижно, але скромно та без марнотратства, що повсюдно спостерігаємо в еліти Московського царства, яка жорстоко експлуатувала своїх підданих. Успішна торгівля, висока продуктивність праці, загалом успішний розвиток економіки, який стимулювала наявність певних прав і свобод («вольностей») населення. Фактом є те, що тодішня Україна до пограбування та розорення її військами Петра I була багатою країною з високим рівнем життя населення», — зауважив С. Горобець.

Історики пояснили, що гуманітарна сфера часів середньовіччя – освіта, культура, мистецтво – розвивалася насамперед зусиллями церкви за підтримки держави. Коли краще, коли гірше. Якраз за часів гетьмана Мазепи — дуже успішно.

«Саме тому Петро I примусив підлеглу йому московську церкву оголосити так звану «анафему» (відлучення від Церкви) Іванові Мазепі. Так він намагався морально зганьбити і знищити борця за волю України, брутально порушивши всі церковні канони та засади. Саме через її неканонічність, цю ганебну «анафему» Вселенський патріарх і синод Константинопольської церкви ніколи не визнавали, адже вона була накладена суто з політичних мотивів. Про це була заява у 2018 році», — одноголосно підкреслили обидва історики.

Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України

]]>
Виставка декоративно-ужиткового мистецтва Асоціації майстрів - у Музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського http://monitor.cn.ua/ua/culture/85873 19 березня в Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського розпочала свою роботу виставка Асоціації майстрів ГО «Спілка жінок Чернігівщини». Культура article Sat, 20 Mar 2021 12:08:56 +0200 Організація об’єднує творчих і талановитих людей, які постійно займаються самовдосконаленням, опановують нові техніки та використовують різні матеріали для створення справжніх шедеврів.

З відкриттям виставки присутніх привітала заступник директора з наукової роботи музею Наталія Коцюбинська, куратор виставки, зав.відділу музею Олена Сазонова та керівник Асоціації майстрів ГО «Спілка жінок Чернігівщини» Олена Мічкова. Вона вручила почесні грамоти учасникам виставки за активну роботу в сезоні 2020. Серед запрошених гостей був і актор Чернігівського обласного молодіжного театру Олексій Биш, що теж привітав майстринь із відкриттям нової виставки їхніх творчих здобутків.

У виставковій залі представлено близько 500 робіт у найрізноманітніших техніках: вишивка нитками та стрічками, бісероплетіння, виготовлення іграшок із тканини та ниток, лозоплетіння, декупаж, обробка шкіри, кераміка, миловаріння, створення прикрас у автентичному стилі, у техніці валяння та багато іншого.

Для любителів оригінальних фотографій майстрині підготували весняну фотозону з ніжними квітами та різнокольоровими картинами. Отож, подивитися на виставці є на що!

Запрошуємо вас відвідати виставку Асоціації майстрів ГО «Сілка жінок Чернігівщини» у будь-який зручний для вас час. Ми працюємо щодня: у будні – з 9.00 до 17.30, у вихідні – з 10.00 до 17.30.

]]>
У Чернігові вшанували пам’ять гетьмана України Івана Мазепи http://monitor.cn.ua/ua/culture/85866 19 березня, напередодні 382-ї річниці від дня народження видатного українця, у Чернігові біля пам’ятника Іванові Мазепі проведено меморіальний захід. Культура article Sat, 20 Mar 2021 10:57:52 +0200 Заупокійну літію за великим українським патріотом і покровителем православної церкви гетьманом Іваном Мазепою провів отець Роман, настоятель кафедрального собору святої великомучениці Катерини, секретар Чернігівської єпархії Православної церкви України.

Учасники заходу, серед яких були громадські діячі, учні загальноосвітніх шкіл; Генадій Єршов – автор цього пам’ятника, скульптор; Людмила Замай – в.о. директора департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації; Олександр Шевчук – начальник управління культури та туризму Чернігівської міської ради; Володимир Хомич – в.о. генерального директора Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», та інші представники культури, творчої і наукової інтелігенції, органів влади, вшанували пам’ять Івана Мазепи покладанням квітів до його пам’ятника.

«У 2009 році в Чернігові було нарешті відкрито цей чудовий пам’ятник. Ми пам’ятаємо, який тоді був спротив і навіть паніка російської п’ятої колони в Україні. У той рік його охороняли не тільки представники силових структур, а також і активісти українських патріотичних громадських об’єднань. Тепер цей етап відновлення пам’яті нашого народу про його героя здолали і рухаємося далі, щоб знали і брали приклад патріотизму від легендарного гетьмана України», — нагадав Сергій Черняков, модератор заходу, вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», відкриваючи меморіальний мітинг з нагоди дня народження видатного гетьмана України.

«Сьогодні день народження Ліни Костенко, поетеси епохи, живого класика української культури, совісті нації. Завтра день народження Івана Мазепи, видатного гетьмана України, внесок якого в тисячолітню історію українського державотворення, боротьбу за незалежність України важко переоцінити. Ці імені – наша гордість, орієнтири для успішного, переможного розвитку нації та її держави», — заявив Дмитро Никоненко, доктор історичних наук, радник голови Чернігівської обласної ради, який привітав учасників заходу від імені Олени Дмитренко.

«Почну з радісної новини. У Полтаві 17 березня до дня народження славетного Івана Мазепи відбулася презентація виставки «Мазепа. Karl  XII. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди». Це новий потужний крок у викритті імперських і радянських міфів про Мазепу, як зрадника, що мав намір віддати Україну на поталу Речі Посполитої та про те, що гетьмана у його виборі не підтримало українське козацтво. Також виставка розвінчує міф про героїчну оборону Полтави навесні-влітку 1709 року та звитяжні перемоги Петра I. Чернігів теж не був в стороні від цього важливого проєкту Українського інституту національної пам’яті та Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». Відомий дослідник-мазепознавець Сергій Павленко як науковий консультант зробив вагомий внесок у створенні цієї виставки», — повідомив Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області.

«Ми ще ґрунтовніше осмислюємо роль і місце Мазепи в історії України. Він для сучасної керівної еліти нашої незалежної держави є зразком державного діяча в проведенні соціально-економічної та гуманітарної політики. Очолене ним повстання у боротьбі за незалежність хоч і зазнало поразки, проте зберегло українську державність майже до кінця ХVІІІ-го сторіччя. Стало своєрідним трампліном у становленні та розвитку національно-визвольної боротьби у ХІХ-му та ХХ-му сторіччях», — підкреслив представник Інституту національної пам’яті.

«У цій новій книзі я представив опубліковані раніше та віднайдені в архівах, музеях, бібліотеках Варшави, Санкт-Петербурга, Києва, Львова, Харкова, Чернігова зразки друкованих віршів, панегіриків, оповідань, драм, студій літераторів та церковних діячів Гетьманщини. Вони дають цілісну картину про злет творчого процесу тієї доби. Іван Мазепа як поет і гетьман сприяв книгодрукуванню, народженню нових поезій, драм і поем. Його зустрічі з Д. Тупталом, С. Яворським, Д. Братковським, Л. Крщновичом, І. Орновським, І. Максимовичем та іншими діячами дали позитивний імпульс для їхніх нових письменницьких звершень», — так презентував Сергій Павленко у виступі свій творчий здобуток — працю «МАЗЕПИНА АТЛАНТИДА. Творча спадщина доби 1687-1709 рр.». Він на заході урочисто передав примірник видання Сергію Лаєвському, директору Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського.

Громадські діячі наголошували на важливості продовження системного й рішучого відновлення та збереження української національної пам’яті у меморіальному просторі, топоніміці Чернігова, проведення політики деколонізації.

Меморіальний захід завершився традиційним виконанням Гімну України.

Організатори: Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» за сприяння Українського інституту національної пам’яті.

Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України

]]>
На Чернігівщині відновили три перлини сакральної архітектури. Щоправда, віртуально http://monitor.cn.ua/ua/culture/85847 Вознесенську церкву XVIII cт. у смт. Березне (колишній Менський район), що була знищена у 30-х роках ХХ ст., відновили віртуально (у вигляді 3D-моделі, яку можна побачити за QR-кодом) у рамках проекту «Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. Книга з доповненою реальністю». Саме в цьому містечку і відбулася перша презентація видання. Культура article Fri, 19 Mar 2021 13:21:05 +0200 Проект підтримав Український культурний фонд. Книга з доповненою реальністю побачила світ у «Видавництві Олександра Савчука» (м. Харків). Варто зазначити, що Вознесенська церква у Березні - одна з трьох церков Чернігівщини, що увійшли до видання-каталогу. Друга розташована в с. Пакуль (Чернігівський район), третя – в с. Нові Млини (Борзнянський район). А загалом книга містить детальний опис, заміри та фото п’яти українських храмів.

Одними з перших побачили, погортали та потримали в руках це унікальне видання та протестували QR-код чернігівські журналісти, що відвідали Березну в рамках престуру. Представники ЗМІ також взяли безпосередню участь у встановленні інформаційного стенду приблизно на тому місці, де колись розташовувалася Вознесенська церква в Березні. Визначити це місце з допомогою старовинних карт і планів містечка зміг чернігівський історик Олександр Бондар.

Як розповів Олександр Савчук, про переважну частину знищених храмів нині можна дізнатися завдяки кресленням і фотографіям Стефана Таранушенка (1889-1976) - харківського дослідника українського дерев’яного храмового будівництва, мистецтвознавця, культуролога та музейника. В 1920-1930 р.р. науковець обстежив і описав сотні сільських церков, які вже за кілька років були безжально зруйновані та втрачені для нащадків. І саме ці доволі точні креслення та якісні фото дозволяють створити сучасні 3D-моделі.

Втрачені храми постають перед нами на екранах смартфонів чи планшетів у різний час доби, при різному освітленні, навіть у кольорі та з передачею текстури будівельних матеріалів. У виданні використовується й оригінальний текст С.Таранушенка, хоча його мова дещо відрізняється від сучасної літературної української мови.  

- Ці світлини можна розгядати годинами, - розповідає видавець та ініціатор проекту. - Таранушенко зазначає, що українська дерев’яна церква планувалася архітекторами красивою не лише ззовні, а й з середини. Тому всі інтер’єри надзвичайно гарні, можемо тільки уявити ті відчуття, які мали прихожани, що відвідували ці храми.

До слова, деякі найцінніші ікони Березнянського іконостасу, який був надзвичайно майстерно зроблений, врятував Павло Жолтовський. Нині їх можна побачити в Національному художньому музеї у Києву у загальній експозиції.

-    Українська дерев’яна архітектура також передає національний характер, уявлення про красу. Це наша пам'ять, це те, що формує наш світогляд і світосприйняття, - зазначив під час презентації Олександр Савчук. – Храми будувалися переважно безіменними для нас майстрами на замовлення громади села, вони були доволі важливими в житті людей, а деякі з них були без перебільшення справжніми шедеврами світової архітектури.

Наступні презентації книги «Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. Книга з доповненою реальністю» відбудуться в Києві, Чернігові, Харкові тощо. Це видання вже можна знайти в обласних і районних бібліотеках, наукових установах і профільних навчальних закладах. Тираж – всього 1000 штук, але згодом можливий друк додаткового накладу. Крім того, в рамках проекту ведуться зйомки лекцій і відеороликів. Вже до кінця березня вони будуть у вільному доступі в Інтернеті, на сторінці проекту в ФБ та на сайті «Видавництва Олександра Савчука».


Відомості про Вознесенську церкву

 
Ззовні головними ознаками церкви в Березні були ущільнена зібраність архітектурних форм, міцна ув’язка всіх компонентів будови, динамічне стремління мас догори. З’єднані «аркою», яскраво освітлені вежі-слупи із глибоко затіненою нішею між ними нагадували тому, хто прямував до церкви, урочисту браму. А увійшовши всередину, людина відразу підпадала під владні чари інтер’єру.
 
Від самого порога її увагу приковував до себе іконостас із чудовим малюванням і золоченим різьбленням. У Березнянській церкві іконостас, хоч і високий, чотириярусний, усе ж таки не закривав собою повністю просвіту з центральної дільниці до вівтаря – для церков Лівобережжя, наголошує Таранушенко, це явище виняткове. Крім того, просвіт між бабинцем і центром тут незвичайно високий. Завдяки цим двом факторам глядач з порога бачив увесь простір центру від підлоги й мало не до початку восьмерика і проникав поглядом у простір вівтарної дільниці аж до ліхтаря.

Таранушенко – і як дослідник, і як поціновувач краси, – не припиняв захоплюватися тим, як сміливо майстер Панас Шолудко сполучає об’єми окремих дільниць у єдиний об’єм, як він розкриває внутрішній простір будови в усіх напрямках – углиб, вшир і вгору, – і буквально «дематеріалізує» вагу будівельного матеріалу. Саме вражаюча, дивовижна легкість Вознесенської церкви в Березні замилувала Таранушенка.

 

]]>
Нові цікавинки для відвідувачів http://monitor.cn.ua/ua/culture/85822 «Від спілкування до практичних результатів» – так можна назвати багаторічний проект співпраці Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського з реконструкторами та майстрами народної творчості. Культура article Thu, 18 Mar 2021 10:17:08 +0200 Музей надавав наукову інформацію та можливість ознайомитися з оригінальними предметами, зробити точні заміри, і в результаті – у музейній збірці з’явилися репліки різноманітних історичних речей, зокрема зброї.

Декілька років тому польський зброяр Войтек Шанек подарував музею реконструкцію меча Х сторіччя із Шестовиці, а сьогодні музейне зібрання поповнилося новими репліками із Шестовиці – списом та щитом. Щит подарував засновник клубу історичної реконструкції «Чернігівська земля» Олег Ярошенко.

А подружжя Кобець, яке займається ковальством, подарувало музею спис. Завдяки подібним надходженням музей має можливість проводити інтерактивні заходи, під час яких відвідувач може не тільки пізнати історію, але й доторкнутися до неї.

Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського

]]>
Чернігівський музичний гурт "The Streechers" презентував перший в Україні кліп, повністю створений штучним інтелектом http://monitor.cn.ua/ua/culture/85800 Про це йдеться у пресрелізі, наданому колективом. Культура article Wed, 17 Mar 2021 12:42:01 +0200 "Головною фішкою кліпу, як не дивно, став його автор, а саме - нейронна мережа. Досвід роботи зі штучним інтелектом гурт отримав завдяки захопленню програмуванням одним із його учасників, Ігорем Меліховим. Саме він зумів налаштувати нейромережу так, щоб вона виводила створені нею живі малюнки на екран під час звучання пісні", - розповідається у релізі.

Зазначається, що ролик створено на пісню "Paintress" із дебютного альбому "Different", який побачив світ у жовтні 2020 року. Музиканти кажуть, що такий кліп - перший в Україні, згенерований штучним інтелектом.

"Ми "серчили" (від англ. search - шукали, досліджували. - ред.), і не знайшли жодного, що був би повністю згенерований нейронною мережею. Штучний інтелект використовують для обробки уже відзнятих кадрів, але не для створення з нуля. За межами України кілька виконавців використовували подібні алгоритми, але я не знайшов жодного, що використовував би текст пісні для цього", - пояснив агентству Ігор Меліхов.
Читайте також: Штучний інтелект написав непристойну п’єсу про робота, який вивчає людей

Унікальний ролик музичний колектив представив на власному каналі в Ютубі.

Рок-гурт "The Streechers" був заснований у 2017 році, виступав на шкільній та університетській сценах. У його складі - чотири виконавці: Альона Білоусова, Ігор Меліхов, Олексій Муцький та Марія Славець. Активну студійну діяльність колектив розпочав у 2020 році й 1 жовтня випустив дебютний альбом "Different". Виконавський стиль гурту поєднує класичний британський рок з рок-н-ролом, прогресивним роком, кантрі та класичною музикою. Мова текстів пісень - переважно англійська.

]]>
"Темна історія". І знов прем’єра у Чернігівському академічному http://monitor.cn.ua/ua/culture/85769 Наступною прем’єрою 95-го театрального сезону в Чернігівському академічному драмтеатрі ім. Т.Г.Шевченка стане нова постановка молодого режисера Анастасії Кузик «Темна історія» – сценічна імпровізація за творами сучасного британського драматурга і кіносценариста Пітера Шеффера. Культура article Tue, 16 Mar 2021 08:37:00 +0200 Насправді, ТЕМНА ІСТОРІЯ, тому що у цій виставі все буде не так, як у житті, а навпаки. Тобто, коли в житті світло – на сцені буде темно, а коли в житті темно – на сцені буде вмикатися світло. Все це робиться для того, щоб глядач міг побачити, що ж іноді відбувається у темряві. А в темряві завжди трапляються більш пікантні історії, ніж при світлі….

Молодому скульптору випала нагода вразити відомого мільйонера своїми роботами. Все готове до грандіозного вечора! Навіть елегантні меблі «позичено» із сусідньої квартири – не кожного ж дня таке везіння! І…вразити вдається, але аж ніяк не роботами! Їх все одно у темряві не видно. Натомість раптом стає «видно» те, чого при світлі ніколи не побачиш, адже як відомо, темрява густо населена різними чудовиськами, такими як «скелети у шафі», привиди з минулого та непрохані гості! Приємний вечір перетворюється на хаос, проте все треба привести до ладу до того, як ввімкнеться світло. У прямому сенсі ТЕМНА ІСТОРІЯ!

Отже, запрошуємо на прем’єрний показ вистави «Темна історія» за творами П.Шеффера, що відбудеться на великій сцені Чернігівського драмтеатру ім. Т.Г.Шевченка 18 і 19 березня 2021 року о 18.30 год.

Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру

 

]]>
Волонтери Чернігівщини втілили у життя проєкт "Перша Кобза Чернігівщини дітям та захисникам Донеччини!" http://monitor.cn.ua/ua/culture/85745 Нещодавно делегація Чернігівщини відвідала схід України у межах реалізації благодійного проєкту «Перша Кобза Чернігівщини дітям та захисникам Донеччини!». Культура article Mon, 15 Mar 2021 13:40:00 +0200 У перший день візиту народний артист України, всесвітньовідомий кобзар, виконавець українських народних творів Василь Нечепа, депутат Новгород-Сіверської районної ради Василь Малкович, заслужений працівник культури України Юрій Дзюбан та начальник відділу цивільно-військового співробітництва штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України полковник Руслан Мирошниченко побували в Маріуполі. Учасники просвітницької місії відвідали кафедральний храм святителя Петра (Могили) Православної церкви України, де разом із учасником бойових дій на Донбасі, Героєм України Володимиром Жемчуговим зустрілися із парафіянами та військовими. При цьому храмі нещодавно створили школу гри на бандурі. Тож Василь Малкович та Юрій Дзюбан передали бандуру з Чернігівщини для потреб юних музикантів.

Наступного дня учасники просвітницького проєкту вирушили до Волновахи, де побували у храмі святого Миколая Чудотворця, побудованому в пам'ять про загиблих 22 травня 2014 року бійців 51 окремої механізованої бригади (ОМБр). Після спілкування з прихожанами митці Чернігівщини подарували музичні та ліричні виступи присутнім на зустрічі.

Під час візиту волонтери також відвідали бійців, які проходять лікування у військовому шпиталі, поспілкувалися з військовими капеланами, влаштували камерний концерт в будинку Донецької Митрополії для військових та цивільного населення.

Музичні композиції у виконанні Василя Нечепи та ліричні виступи й вірші Юрія Дзюбана, які лунали в храмах Донеччини, були присвячені 207-й річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

На зворотному шляху делегація Чернігівщини відвідала Бієвецький музей-садибу Василя Симоненка на Полтавщині.

]]>
Відзначили свято Колодія http://monitor.cn.ua/ua/culture/85717 Весело, із піснями та варениками, провели зиму у бібліотеці ім. М. Коцюбинського. Культура article Sat, 13 Mar 2021 12:37:15 +0200 Українське свято Колодія має суто національний зміст і в нього дуже мало спільного з московською Масляною, якої в  Україні не було.

Особливе місце у святкуваннях посідають обрядові дії, пов’язані з шлюбними відносинами та продовженням роду. Це обряд народження Колодія (колодки).  

У понеділок колодка народжувалася, у вівторок хрестилась, у середу справляли похрестини, у четвер колодка помирала, у п’ятницю її ховали, а в суботу оплакували.

Звісно, ніхто за нею не плакав, веселі розваги тривали як при «народженні», так і при «смерті». Хлопцям та дівчатам, які не встигли створити сім’ю, прив'язували  “колодку» – невелике полінце.  

Гості свята не лише дізналися, як наші предки святкували Колодія, а також побачили невелике театралізоване дійство, в якому співробітники бібліотеки розіграли обряд народження Колодія та чіпляння колодки.

Святковий весняний настрій усім присутнім подарували запальні народні пісні у виконанні гурту «МЕГО+».  
Гості також мали змогу взяти участь у різноманітних конкурсах та почастуватися смачними варениками.

]]>
“Сіверські клейноди” - до 207-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка http://monitor.cn.ua/ua/culture/85692 “Це шана і повага до величної постаті геніального поета, пророка і провідника українського народу Тараса Шевченка”. Так артисти Академічного ансамблю пісні і танцю “Сіверські клейноди” обласного філармонійного центру означують свою програму, присвячену дню народження Великого Кобзаря. Культура article Fri, 12 Mar 2021 12:39:00 +0200 11 березня глядачі змогли побачити на сцені філармонійного центру цю неперевершену концертну програму, побудовану на національних фольклорних традиціях. Програму традиційну, але, водночас, не схожу на щось інше, як, власне, сама Шевченкова творчість — яскрава, барвиста. Перед початком заходу у фоє філармонійного центру була розгорнута виставка творів шевченківської тематики з фондів Чернігівського обласного художнього музею.

У програму “Сіверських клейнодів”, присвячену Тарасу Шевченку, входять як номери, спеціально для неї підготовлені, так і ті, що є наріжними у творчості ансамблю: поема-кантата “Тополя”, “Сіверська старшина”, “Дивлюсь я на небо”, “Батуринський шляхетний”, “Каперуш”, “Хай живе вільна Україна” та інші. Обробка – керівника колективу, заслуженого діяча мистецтв України Сергія Вовка, Григорія Верьовки, постановки – Віктора Шершньова, В’ячеслава Вітковського, Олексія Мироненка, Руслана Фондери.

Особливого колориту додає програмі художнє читання поезії Кобзаря у виконанні заслуженого артиста України Олексія Биша. “Така її доля”, “Погуляли гайдамаки”, “Молітесь, братія” у прочитанні актора суголосні творчому баченню шевченкової поетики “Сіверськими клейнодами”.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
Прилуки: свято Колодія у краєзнавчому музеї http://monitor.cn.ua/ua/culture/85687 Колодія – традиційне східнослов’янське, зокрема й українське свято, що відзначається протягом тижня перед Великим постом. Культура article Fri, 12 Mar 2021 11:54:23 +0200 Це свято весни та відродження. Час примирення та злагоди. Для молоді – час залицянь та пошуку пари.

Свято має багатовікову історію та традиції святкування.

11 березня у виставковій залі музею відбулася зустріч з учнями 14 школи, на якій говорили про особливості свята Колодія, провели ряд тематичних конкурсів та почастували учасників традиційною стравою свята - варениками з сиром.
 
Прилуцький краєзнавчий музей імені В.І.Маслова

]]>
Одночасно із "Великою реставрацією" до об'єктів культурної спадщини будуватимуть дороги – Тимошенко http://monitor.cn.ua/ua/culture/85651 В рамках проєкту "Велика реставрація" планується відбудувати, реставрувати та відремонтувати близько 150 культурних пам'яток за три наступні роки. Культура article Wed, 10 Mar 2021 14:24:56 +0200  

Передбачається, що підхід до роботи буде комплексним і одночасно із реставрацією до об'єктів культурної спадщини будуть ремонтуватися або прокладатися нові дороги.

Про це під час форуму "Україна 30. Культура. Медіа. Туризм" повідомив заступник голови Офісу Президента, координатор програми "Велике будівництво" Кирило Тимошенко.

"Окрім реставрації, ми будуємо туди дороги, ставимо навігацію для того, щоб люди, навіть коли вони не планують поїхати до якогось об'єкту, бачили вказівник, заїжджали, дивилися, провели там 30-40 хвилин-годину і дізнавалися більше про свою країну", - розповів Тимошенко.

За його словами, на "Велику реставрацію" цього року виділено 2  млрд грн – такої суми на оновлення культурної спадщини в Україні ще ніколи не виділялося.

Він також повідомив, що до переліку об'єктів будуть включені ті, які перебувають не лише на балансі Міністерства культури та інформаційної політики, а й на балансі інших міністерств, відомств та місцевого самоврядування.

Тимошенко також розповів, що спершу у планах було відновити 150 об'єктів за рік, втім технологія відбудови культурної спадщини не дозволяє зробити це у такий короткий термін. Крім того, ринок реставраторів в Україні наразі не такий великий. "Ми дали поштовх ринку і сподіваємось, що будуть з'являтися нові компанії", - додав він.

Нагадаємо, що під час форуму "Україна 30" також зазначалося, що одним із об'єктів "Велика реставрація" є Національний історико-культурний заповідник «Качанівка», що на Чернігівщині.

]]>
Облрада підтримує реалізацію проєкту "Перша Кобза Чернігівщини дітям та захисникам Донеччини!" http://monitor.cn.ua/ua/culture/85645 Днями відбулася зустріч голови обласної ради Олени Дмитренко із депутатом Новгород-Сіверської районної ради Василем Малковичем, під час якої обговорювалося продовження реалізації благодійного проєкту «Перша Кобза Чернігівщини дітям та захисникам Донеччини!». Культура article Wed, 10 Mar 2021 10:29:09 +0200 Цьогоріч цей проєкт, ініційований командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України під патронатом Донецької Єпархії Православної церкви України, присвячений 207-й річниці з дня народження Тараса Шевченка.

Як зазначалося, сутність проєкту полягає в організації та проведенні концертів народного артиста України, всесвітньовідомого кобзаря, виконавця українських народних творів Василя Нечепи для військових та цивільного населення. За задумами організаторів творчі виступи митця відбуватимуться в Маріуполі у військовому шпиталі, музичному, училищі, будинку культури та в селищах поблизу міста.

Разом із тим, під час візиту на Донеччину планується вручення музичних інструментів від громади Чернігівщини музичним закладам Маріуполя, а також передача книжок від імені Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.

До складу делегації окрім Василя Нечепи та Василя Малковича входять заслужений працівник культури України Юрій Дзюбан та начальник відділу цивільно-військового співробітництва штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України полковник Руслан Мирошниченко.

Варто відзначити, що 2019 року обласна рада вже підтримала подібний проєкт «Перша кобза Чернігівщини дітям і захисникам Луганщини». Тоді делегація Придесення у складі військовослужбовців Сухопутних військ ЗСУ, представників органів місцевого самоврядування та волонтерів на чолі зі знаним митцем Василем Нечепою відвідали із культурно-просвітницькою місією прифронтові Сєвєродонецьк, Лисичанськ та Новодружеськ на Луганщині. Наші земляки зустрілися із викладачами та учнями Новодружеської дитячої школи мистецтв, дитячих музичних шкіл Лисичанська та ОКЗ «Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв імені Сергія Прокоф’єва». Колективу останнього Василь Малкович, тодішній голова Семенівської районної ради, та Юрій Дзюбан, який на той час очолював Талалаївську районну раду, за сприяння обласної ради вручили бандуру. Під час творчого марафону також відбулась низка концертів Василя Нечепи, зокрема у фронтових Трьохізбенці та Кримському.

А уже у травні цього ж року Чернігівщину відвідала делегація з Луганщини у складі вихованців та викладачів Лисичанської музичної школи, яка побувала з дружнім візитом і в обласній раді.

Голова обласної ради Олена Дмитренко відзначила важливість проведення таких культурно-просвітницьких місій для підтримки єдності, взаєморозуміння і злагоди в українському суспільстві та побажала митцям Чернігівщини успішної подорожі на схід нашої держави.

Відділ інформаційного забезпечення та зв'язків з громадськістю виконавчого апарату Чернігівської обласної ради

]]>
“Для вас, кохані!” http://monitor.cn.ua/ua/culture/85612 Зовсім не випадково слова “весна” і “кохання” для багатьох звучать синонімами. “Ніхто не може лишитись байдужим до флюїдів весни та кохання, які, немов парфуми, розливаються у повітрі, щойно небесні тіла виходять на нові сезонні кола, сповіщаючи нас - весні бути, коханню бути!”. Культура article Tue, 09 Mar 2021 12:40:38 +0200 Це - сама суть концертної програми “Для вас, кохані!”, яку артисти обласного філармонійного центру присвятили святу весни, святу жіночності 8 Березня. Прем’єра програми з великим успіхом пройшла на сцені філармонійного центру 6 березня 2021 року. До неї увійшли найпопулярніші твори української та світової популярної музики, присвячені Жінці і Коханню.

У програмі “Для вас, кохані!” беруть участь заслужені артисти України Володимир Гришин, Сергій Сулімовський, Олег Подольський, а також заслужена артистка естрадного мистецтва України Ніна Коцур, Марина Маккей, Марина Коваленко, Яна Корольова, Лариса Войникова, Іванна Подольська, Наталія Липницька, Анна та Дар’я Михневич, Ксенія Трубіна, Вікторія Олійник, Макс Пузан, Олександр Лузан, В’ячеслав Мацвійко, Театр танцю “Екватор” - Віктор Войников, Світлана Києвицька, Тетяна Герус, Марія Лагута, Євгеній Олещенко, Ксенія Білан, Іван Гладков, Іван Кузьменко. Ведучі - Інна Василенко і Дмитро Обєдніков.

Режисер-постановник програми - Дмитро Обєдніков, автор сценарію - Світлана Бунзяк, концертмейстер - заслужений працівник культури України Світлана Пилипенко, хореограф-постановник — Віктор Войников. Звукорежисер - Володимир Попов, художник зі світла - Олександр Єрмаков, художник з відеосупроводу - Оксана Османова, сценографія - Артем Сиворакша, головний художник - Ірина Хрикіна, художник - Тетяна Герус.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
Оновлена фотодокументальна виставка "Чернігівські шляхи Т.Г. Шевченка" - на вебсайті Державного архіву області http://monitor.cn.ua/ua/culture/85567 Напередодні дня народження Тараса Шевченка Державний архів Чернігівської області підготував до експонування оновлену фотодокументальну виставку «Чернігівські шляхи Т.Г. Шевченка». До неї увійшло більше 30 документів, які хронологічно охопили період 1844 – 2006 років. Культура article Fri, 05 Mar 2021 14:27:02 +0200 Документальний склад виставки різноманітний. Це, в першу чергу, автографи Тараса Шевченка, історія яких пов'язана із спробою Митця розповсюдити альбом «Живописная Украина» та ілюстрації, що увійшли до нього: «У Києві», «Видубицький монастир у Києві», «Судна рада», «Старости», «Казка», «Дари в Чигирині».

Більша частина презентованих документів присвячена вшануванню пам’яті Тараса Шевченка в різні історичні періоди.

Виставку «Чернігівські шляхи Т.Г. Шевченка» розміщено на вебсайті Державного архіву Чернігівської області в розділі «Документальні виставки онлайн» за посиланням https://cn.archives.gov.ua/expos/temat/shevchenko.php.

]]>
Вручено обласну літературно-мистецьку премію імені Леоніда Глібова http://monitor.cn.ua/ua/culture/85556 4 березня клуб "Краєзнавець" ОУНБ імені В. Г. Короленка запросив на урочистості з нагоди вручення обласної літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова цьогорічним лауреатам. Культура article Fri, 05 Mar 2021 10:08:28 +0200 Премію у 2002 р. заснували міське громадське об'єднання Літературна спілка "Чернігів" та редколегія журналу "Літературний Чернігів".
 
За доброю традицією напередодні заходу творча громадськість міста та працівники бібліотеки вшанували пам'ять непересічної особистості, громадського діяча, поета, байкаря, видавця, який тривалий час жив і працював у Чернігові, Леоніда Івановича Глібова (5.03.1827–10.11.1893) і поклали квіти на його могилу поблизу Троїцько-Іллінського монастиря.
 
Про життєвий та творчий шлях митця, його зв'язки з Чернігівщиною нагадав відеоролик "Леонід Глібов: "Читайте, згадуйте мене!", яке підготували працівники відділу абонемента бібліотеки до річниці від дня народження поета.
 
Голова журі конкурсу, заслужений працівник культури України, головний редактор журналу "Літературний Чернігів", письменник Михась Ткач представив цьогорічних лауреатів.

Ними стали: поетеса Лариса Ткач, за книгу поезій "Мить життя"; краєзнавець, бібліотекар-бібліограф відділу краєзнавства Чернігівської ОУНБ імені В. Г. Короленка Людмила Студьонова, за книгу "Чернігівські силуети" та просвітницько-краєзнавчу діяльність; прозаїк, перекладач, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри німецької мови НДУ ім. М. В. Гоголя Анатолій Ролік (Ніжин), за книгу перекладів з німецької "Микола Гоголь в німецькій науковій та художній літературі. Антологія"; письменник, журналіст, поет, гуморист-сатирик Пилип Юрик (Запоріжжя), за книгу байок "Городні дебати" та активну громадську діяльність; бандурист, викладач Чернігівської школи мистецтв, лауреат Всеукраїнських конкурсів, за активну участь у популяризації українських народних пісень Максим Медвєдєв.
 
Також свої відзнаки отримали минулорічні лауреати обласної літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова письменниця, голова обласного осередку Національної спілки письменників України Ганна Арсенич-Баран, ніжинський письменник Анатолій Шкуліпа, поет-гуморист, чернігівець Михайло Сушко.
 
Щиро та сердечно вітали лауреатів заступниця директора бібліотеки ім. В. Г. Короленка Алла Мальована, письменник, викладач Ніжинського державного університету ім. М. В. Гоголя Олександр Забарний та ін.
 
Святковою родзинкою стали пісні "Взяв би я бандуру" та "Стоїть гора високая", які подарував присутнім викладач Чернігівської школи мистецтв, бандурист Максим Медвєдєв.
 
Під час заходу у читальному залі демонструвалася книжково-ілюстративна виставка "Сузір'я зачарованої Десни", яку представила модератор заходу, завідувачка відділу краєзнавства Ірина Каганова.

]]>
Фотодокументальна виставка "Корюківська трагедія" - на вебсайті Державного архіву області http://monitor.cn.ua/ua/culture/85498 1 березня в Україні відзначається річниця Корюківської трагедії. На початку весни 1943 року нацистські війська повністю знищили це селище і вбили всіх його жителів, а це близько 7 тисяч осіб. Культура article Tue, 02 Mar 2021 14:55:18 +0200 В ході каральної операції окупантами проводилися масові розстріли мешканців Корюківки 1 березня 1943 року в ресторані та театрі, 2 березня – на подвір’ї церкви, на колгоспному дворі, у свинарнику. За два дні від Корюківки лишилося лише згарище, вціліло всього кілька кам’яних будинків.

Довгі роки, після закінчення Другої світової війни, тема Корюківської трагедії замовчувалася. Але завдячуючи документам, які перебувають на зберіганні в Державному архіві Чернігівської області сьогодні існує можливість відтворити подробиці страшної трагедії. Це: хронологічна довідка про тимчасову окупацію нацистськими загарбниками міста Корюківки у 1941–1943 роках, матеріали про злочини фашистських загарбників у місті Корюківка під час окупації 1941–1943 років, акт судово-медичної експертної комісії, складений по місту Корюківка, акт Корюківської районної комісії з розслідування злочинів фашистських загарбників  від  2  вересня  1944 року  про знищення мирних громадян містечка Корюківка, відомості про кількість населення міста Корюківка станом на 1 листопада 1943 року у порівнянні з відомостями перепису населення 1939 року, протоколи допитів свідків трагедії тощо.

З документами можна ознайомитися в режимі онлайн, скориставшись фотодокументальною виставкою «Корюківська трагедія», яку розміщено на вебсайті архіву в розділі  «Документальні виставки онлайн» за посиланням https://cn.archives.gov.ua/expos/temat/koryukovka.html.

]]>
Національний заповідник “Качанівка” тепер з безкоштовним Wi-Fi та терміналом для безготівкових розрахунків http://monitor.cn.ua/ua/culture/85471 Відсьогодні в більшості локацій на території Національного історико-культурного заповідника “Качанівка” запрацював безкоштовний Wi-Fi і з’явилась можливість розрахунку через термінал. Культура article Mon, 01 Mar 2021 14:14:14 +0200 У відповідь на звернення голови Чернігівської обласної державної адміністрації Анни Коваленко дирекція облаштувала приміщення палацу та готелю Wi-Fi роутерами.

Хоча оптоволоконний кабель з пропускною здатністю до 100 мб/с був прокладений до заповідника ще восени, покриття сигналом обмежувалося адміністративною будівлею та забезпечувало лише внутрішні потреби установи. Враховуючи сучасні запити туристів щодо доступу до цифрового зв'язку, такий підхід не був на користь іміджеві туристичного об'єкта та не відповідав міжнародним стандартам гостинності.

Наразі встановлено точки Wi-Fi в адмінбудівлі, готелі та безпосередньо у палаці. Дротом Інтернет вже доведений до альтанки Глінки, де днями теж буде встановлено ретранслятор.

Також запрацював в заповіднику й термінал безготівкового розрахунку. Нарешті туристи можуть обрати зручний для себе спосіб оплати.

- До вирішення проблеми туристичної інфраструктури ми підходимо комплексно, і усвідомлюємо, що на сьогодні «Качанівка» далека від повної готовності до нового сезону. Туристам треба надати більше послуг, реконструкції потребує будівля палацу, слід вирішити проблему вбиралень та під'їзних шляхів. Але навіть маленькі на зміни на краще, такі як поява терміналу та Wi-Fi, демонструють, що ми рухаємось у правильному напрямку, - прокоментувала зміни голова Чернігівської облдержадміністрації Анна Коваленко.

]]>
Весна дарує нам оновлення: нові почуття, нові сподівання, нові виклики http://monitor.cn.ua/ua/culture/85459 Для артистів — це і нові зустрічі з глядачами. А запросити своїх шанувальників до весни — це і особлива відповідальність. Культура article Mon, 01 Mar 2021 09:49:06 +0200 26 лютого — традиційно наприкінці зими — до весни своїх друзів запросив Академічний народний хор під орудою заслуженого діяча мистецтв України Володимира Коцура.

“Наприкінці лютого ми завжди з великим задоволенням зустрічаємося з нашими однодумцями, друзями — шанувальниками народної пісні, музики і танцю, - каже Володимир Коцур. - Наш глядач — це завжди вдячний глядач”.

Проводи зими і зустріч весни у виконанні артистів народного хору — це традиційні запальні дійства, це веселі музики і неповторні оркестрові номери та вокально-хореографічні композиції — українські народні пісні в обробці Григорія Верьовки, Володимира Коцура, Анатолія Пашкевича, Олександра Стадника, танцювальні постановки Віктора Войникова, Людмили Джим. У програму “Запрошуємо до весни” увійшли і нові інтерпретації відомих творів, і композиції із золотого фонду колективу — зокрема, “Привітальна”, “Весняний хоровод”, “Джарочка”, “Українські візерунки”, “Сватай мене, мужичок”, “Грай, музико!”.

“Програма Академічного народного хору сьогодні насичена кращими зразками народного мелосу”, - підкреслює художній керівник та головний диригент хору Володимир Коцур. Як і завжди, глядачі зустріли музично-театралізовану програму народного хору невгаваючими аплодисментами.

Чернігівський обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм

]]>
Вшановуючи ювілей Лесі Українки http://monitor.cn.ua/ua/culture/85426 25 лютого в день народження видатної української письменниці, на сцені Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка відбувся показ вистави «Саронська квітка, або Інша сторона гріха» за творами Лесі Українки, присвячений відзначенню 150-ї річниці від дня народження відомої далеко за межами України поетеси і культурної діячки. Культура article Sat, 27 Feb 2021 11:35:47 +0200 Перед початком вистави завліт театру Раїса Міненко звернулася до глядачів з довідковою інформацією про багатогранну творчість Лариси Петрівни Косач та драматургічну складову її щедрого творчого спадку.
Розповіла про вистави, поставлені на чернігівській сцені у різні часи протягом 95-річної історії творчої діяльності Чернігівського драмтеатру ім. Т.Г.Шевченка: поетична драма «Лісова пісня» (1999 і 2018 рр.), трагіфарс «Камінний господар» (2006 р.), поетична притча «Одержима» (2015 р.), моновистава «Міріам» (2018 р.), філософську притча «Саронська квітка, або Інша сторона гріха» (2020 р).

Цього дня до уваги глядачів була запропонована філософська притча «Саронська квітка, або Інша сторона гріха», поставлена молодим режисером Денисом Федєшовим за творами Лесі Українки «На полі крові» і «Йоганна, жінка Хусова».

Колектив Чернігівського драмтеатру імені Т.Г.Шевченка щиро вітають усіх шанувальників театрального мистецтва з нагоди відзначення 150-ї річниці від дня народження Лесі Українки та бажають духовного збагачення від спілкування з кращими надбаннями української культури.

Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру

]]>
Проведено літературно-музичний вечір "Хотіла б я піснею стати…" http://monitor.cn.ua/ua/culture/85408 Працівники Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка підготували і провели літературно-музичний вечір "Хотіла б я піснею стати…". Культура article Fri, 26 Feb 2021 15:04:54 +0200 Сценарій побудовано на основі біографічних даних про родину Лариси Косач та сюжетів із її життя. Головна мета заходу – показати знану поетесу як високоосвічену, європейського рівня жінку.
 
Ця сильна жінка зі слабким тілом уміла терпіти біль. Але те, з чим упоратися їй було не до снаги, – це невзаємне кохання до смертельно хворого Сергія Мержинського. Він хворів на туберкульоз легень і помер у Лесі на руках. Причому Мержинський не приховував, що кохає іншу. Та, незважаючи на це, письменниця знайшла в собі сили, аби любити без взаємності і бути з Сергієм до останньої хвилини його життя. 7 липня 1901 року в Кімполунзі на Буковині, переживаючи біль утрати, Леся напише вірша "Уста говорять: "він навіки згинув!".
 
Іще 1898 року на вечорі, присвяченому Іванові Котляревському, Леся познайомилася з Климентом Квіткою, і через деякий час вони побралися. Що між ними було – дружба чи кохання, сказати важко, але те, що вони були потрібні одне одному, одразу впадало в очі.
 
Протягом літературно-музичної композиції прозвучали уривки віршів Лесі Українки, рядки з "Лісової пісні". Усі почуття й переживання на сцені передав чудовий дует. Акторами цього вечора були учасники поетичного бібліопростору "А+" Анна Дмитрук, яка блискуче вжилася в ролі Лесі Українки й Мавки, та Сергій Таранець (він майстерно впорався з роллю Климента Квітки). Провели захід бібліотекарки відділу документів із гуманітарних наук Наталія Утиро і Надія Заваліна, а допомагав їм як звукорежисер Анатолій Іщук.
 
На свято завітала студентська молодь із Національного університету "Чернігівський колегіум" ім. Т. Г. Шевченка й Національного університету "Чернігівська політехніка", а також учні 10 класу колегіуму №11. Радник голови обласної ради Дмитро Никоненко виступив зі словами подяки. На завершення заходу бібліотекарка відділу абонемента Віра Губко зробила огляд книжкової виставки "Мрії зламане крило".

]]>
До 150-річчя Лесі Українки. ВІДЕО http://monitor.cn.ua/ua/culture/85380 До ювілею великої української поетки, який відзначатиметься 25 лютого, Чернігівський обласний філармонійний центр підготував відеопроєкт «Impromptu», або «Когда цветет никотиана». Культура article Thu, 25 Feb 2021 09:38:20 +0200

Це єдиний твір Лесі Українки, написаний російською мовою. У літературі Леся могла все — поезія, драма, епос, проза, публіцистика… Писала твори французькою і німецькою, перекладала з англійської й італійської, болгарської і польської, давньогрецької і латини. Але була українською художницею слова.

«Impromptu» («Когда цветет никотиана») читає Інна Василенко.

Автор ідеї — заслужений діяч мистецтв України Сергій Теребун. Режисер — Дмитро Обєдніков. Зйомки Олександра Довбенка, монтаж Оксани Османової, звук — Володимир Попов, світло — Олександр Єрмаков. Редактор — Андрій Ясний, консультант — Олександр Соломаха.

Відеопроєкт Чернігівського обласного філармонійного центру візьме участь у Всеукраїнському медіапроєкті PHIL-ZT “Леся Українка — 150” (#Lesya150), ініційованому Житомирською обласною філармонією ім. С.Ріхтера. Мета акції, серед іншого, — пропагування творчості великої українки в усіх видах мистецтва та жанрової стилістики.

http://www.youtube.com/watch?v=38kdspyvPA4

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
Обговорили з представниками культури заходи з нагоди 30-річчя незалежності України http://monitor.cn.ua/ua/culture/85361 23 лютого заступниця голови Чернігівської обласної адміністрації Олена Дума зустрілася із представниками культури та мистецтва для обговорення заходів зі святкування 30-ї річниці незалежності України. Культура article Wed, 24 Feb 2021 12:46:59 +0200 На вимогу Міністерства культури України присутні висловили свої пропозиції щодо створення на території області знакових пам’ятних об’єктів, які б асоціювалися в громади з незалежністю у позитивному ключі; організації масової культурної акції, що пов’язана з відтворенням культурно-історичних подій; створення нових експозицій в краєзнавчих музеях; театральних постановок сучасних українських драматургів та програм, присвячених річниці Незалежності.

Також обговорили створення арт-об’єктів, що репрезентують характерні для області орнаменти вишиванок або інші народні промисли.

Зустріч відбулася в напівформальній атмосфері, кожен мав змогу висловити свою ідею та зробити свої зауваження з приводу вже озвучених проєктів. Деякі тези викликали жваве обговорення серед присутніх. Наприклад, ідея сценічного втілення повісті Валерія Шевчука «Птахи з невидимого острова», яку презентував художній керівник обласного драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка Андрій Бакіров. На його переконання,  ця складна та глибока за змістом постановка якомога краще ілюструватиме спроби людини знайти в собі Україну та українця. Самоідентифікація українців, зауважив Бакіров, є питанням вельми актуальним в наш час.

Керівник обласного філармонійного центру Сергій Теребун висловив ідею щодо творчих виступів колективів у так званих «туристичних магнітах» області та створення візуального витвору, що об’єднав би всі ці події.
Директор Чернігівського музичного коледжу ім. Л.М.Ревуцького Володимир Суховерський запропонував приурочити до Дня Незалежності проєкт або, за можливості швидкого фінансування, організацію на території коледжу молодіжного скверу для мистецьких студентів зі сценою, лавами та елементами рекреаційної інфраструктури.

Особливу увагу викликало питання, якого торкнувся керівник обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського Сергій Лаєвський. Він висловив ідею створення до річниці ряду експозицій на базі фондосховищ закладу. Було зазначено, що в запаснику зберігаються такі унікальні об’єкти, як прикраси часів палеоліту; рушник виготовлений в 1746 році (найдавніший, що зберігся до сьогоднішніх часів); найбільша колекція гетьманських універсалів, з якою не може конкурувати жодна музейна або архівна колекція; понад 200 стародруків, найстарші з яких датуються XVI сторіччям та багато іншого.

]]>
Реставрація палацового комплексу в Качанівці серед проєктів "Велика реставрація", - Олександр Ткаченко http://monitor.cn.ua/ua/culture/85342 Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Інфраструктура» розповів, які об’єкти планується оновлювати в межах проєкту «Велика реставрація». Культура article Tue, 23 Feb 2021 14:21:29 +0200 - У Києві — це Національна філармонія, в самому центрі міста, яка потребує негайної уваги. В Чернівецькій області – це, наприклад, університет. Тобто ми говоримо не тільки про об’єкти, які підпорядковані нашому міністерству. В Чернігівській області - це реставрація палацового комплексу в Качанівці. У Львівській області ми продовжимо відбудовувати «Золоту підкову» – проведення реставрації у Підгорецькому замку, про що говорили в усі часи незалежності, – заявив Олександр Ткаченко.
За словами міністра, оновлені об’єкти з проєкту «Велика реставрація» об’єднають у зручні туристичні маршрути, які потім будуть відображені на туристичних мапах.
- Щоб люди розуміли, в який спосіб, наприклад, Черкаською або Полтавською областями впродовж вікенду проїхати, аби відвідати відроджені об’єкти. Все це накладається на мапи, на зручні дороги, на нормальні залізничні сполучення і аеропорти. Тому все буде культура, – сказав він.

Завдяки проєкту «Велика реставрація» протягом трьох наступних років буде оновлено 150 українських замків, музеїв та театрів. Про це під час свого виступу заявив Президент Володимир Зеленський.
 

]]>
Нова виставка Національної спілки фотохудожників. ФОТОрепортаж http://monitor.cn.ua/ua/culture/85338 Традиційно на початку року фотомитці Чернігівщини презентують колективну виставку у читальній залі бібліотеки імені Короленка. Культура article Tue, 23 Feb 2021 13:07:33 +0200 Це також зайвий привід поспілкуватися у широкому колі своїх колег, поділитися думками та враженнями. Учасників виставки та гостей привітала директорка бібліотеки.

Стіни читальної зали прикрасили різножанрові роботи авторів з Чернігова та Ніжина. Серед них,світлина Андрія Казуна, яка увійшла у Топ-10 всеукраїнського конкурсу “Вікі любить пам’ятки-2020”.

Віктор Кошмал фотографує все, повз що не може пройти байдуже. Одного разу його погляд привернули зимові візерунки на вікнах будівлі видавництва “Деснянська правда”.
До речі, одна зі світлин цієї серії отримала золоту медаль на 13-му Національному бієнале Природа 2020.
Фотознімки, що представлені на звітній виставці – це дотик до історичного та сучасного Чернігівщини, або маленька історія з нашого життя, про яку через об’єктив фотокамери розповів автор. Майстерно виконані пейзажі привертають увагу своєю екзотикою.
 
З новою виставкою обласної організації Національної спілки фотохудожників України можна ознайомитись у великій читальній залі бібліотеки імені Короленка.
 

]]>
Президент: Програма "Велика реставрація" розрахована на кілька років, передбачається її фінансування за системою державно-приватного партнерства http://monitor.cn.ua/ua/culture/85321 Програма «Велика реставрація» з відновлення визначних історичних пам’яток та об’єктів культурної спадщини розрахована на декілька років і передбачатиме різні системи фінансування, зокрема державно-приватне партнерство. Культура article Mon, 22 Feb 2021 16:41:06 +0200 Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час інтерв’ю українським телеканалам у межах Всеукраїнського форуму «Україна 30. Інфраструктура».

На запитання журналіста, чи можливий варіант концесії для реалізації програми «Велика реставрація» за прикладом європейських країн, Глава держави зазначив, що розглядається декілька форматів фінансування.

«Треба рухатиcя багатьма шляхами: концесія, державно-приватне партнерство, віддавати приватному сектору, і держава повинна окремо інвестувати. Бо реставрація по всьому світу йде навіть не десятиріччями, а сторіччями. Це програма, яку ми зараз починаємо в Україні і яка не буде зупинятись. У нас багато історичних пам’яток – все це відновити за три-п’ять-десять років просто неможливо. За цей час, я впевнений, ми відновимо для туризму основні важливі «магніти», все інше – це велика робота, яку належить виконати. Найголовніше, що ми розпочали», – зауважив Глава держави.

За його словами, на першому етапі фінансування передбачено 300 млн грн, які необхідні для підготовки проектної документації.

«Ми опрацьовуємо, які пам’ятки історії та культури можемо розглядати як концесійні проекти», – сказав Володимир Зеленський.

]]>
Філармонійний центр – військовослужбовцям http://monitor.cn.ua/ua/culture/85298 Живий, емоційний відгук викликала яскрава, запальна, повна експресії і оптимізму концертна програма, яку 21 лютого обласний філармонійний центр подарував військовослужбовцям строкової служби 8 навчального Чернігівського центру Держспецтрансслужби (в/ч Т0500). Культура article Mon, 22 Feb 2021 09:31:08 +0200 На концерті, що зібрав повну залу, прозвучали патріотичні та ліричні пісні у виконанні Марини Коваленко, Іванни Подольської, Яни Корольової, Олександра Лузана та В'ячеслава Мацвійка.

Як розповів заступник командира частини з морально-психологічного забезпечення підполковник Володимир Манойло, через запроваджені минулого року карантинні обмеження військовослужбовці на разі обмежені в можливості відвідувати концерти за межами місця проходження служби.

То ж нинішній виступ артистів перед солдатами на території військової частини був перший за весь час карантину. Від вдячних військовослужбовців та на згадку про шефський концерт Володимир Манойло вручив артистам почесну грамоту і, звичайно ж, квіти.

Прес-центр обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм

]]>
Не трагедія, а успішна операція, яка увійде в підручники військової історії http://monitor.cn.ua/ua/culture/85249 У бібліотеці ім. М. Коцюбинського пройшов круглий стіл, присвячений шостій річниці Дебальцівської операції. Культура article Fri, 19 Feb 2021 09:46:00 +0200 «Ми просто виконували свій обов’язок. А страшно вже було потім», – говорить учасник Дебальцівської операції, боєць 1-ї танкової бригади Олександр Пономаренко.  

Саме героїзм та мужність українських воїнів не дозволили здійснитися планам Путіна по просуванню вглиб української території. У круглому столі "Дебальцівська операція – зразок мужності та героїзму українських воїнів" взяли участь історики, журналісти, волонтери, учасники бойових дій.
«Розтиражований у ЗМІ заголовок «Дебальцівська трагедія» перекреслює успіхи української армії, – говорить  співробітник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко. – Значні втрати російських військ змусили агресора відмовитися від подальшого наступу. Успіх української армії забезпечив дипломатичний успіх на переговорах у Мінську».

«Ми знали, що треба триматися, аби не віддати ворогу нашу землю», – говорить учасник Дебальцівської операції, заступник командира 13-го батальйону Ігор Бизган.

Здобутки української армії були б неможливі без потужної підтримки волонтерів. «Це було справжнє братство», – зазначають волонтерки Ірина Березинець та Тетяна Миргородська.

На думку міжнародних експертів, Дебальцівська операція гідна того, аби увійти до підручників військової історії. Однак плани ворога були зірвані ціною життів українських воїнів. Чернігівщина в Дебальцівській операції в різних підрозділах втратила 33 людини.

Чернігівська міська централізована бібліотечна система

]]>
З доби великих людей і великих ідей: до 165-річчя від дня народження Софії Русової http://monitor.cn.ua/ua/culture/85225 Жінка, обдарована Божим даром творити добро, збагачувати навколишніх духовними зернами освіти і культури, народилася на нашій Чернігівській землі. Культура article Thu, 18 Feb 2021 10:45:00 +0200 Софія Ліндорс прийшла у світ 18 лютого 1856 року в с. Олешня Городнянського повіту в сім’ї батька шведського та матері французького походження, яку втратила дуже рано.

В 1866 році разом з батьком та старшою сестрою переїхала на проживання до Києва, пішла навчатись до Фундуклеївської гімназії.  Тут Софія опинилася під опікою знаменитих українських мистецьких родин М.Лисенка та М.Старицького. Своє становлення на дорогу українства С.Русова вважала заслугою свого чоловіка Олександра Русова, росіянина за походженням, але вихованого в оточенні родинного кола Старої Громади – В.Антоновича, М.Драгоманова, П.Житецького, М.Лисенка. За завданням О.Русова Софія їздила до свого маєтку на Чернігівщині збирати і записувати народні пісні, колядки, щедрівки, а остаточно поєднала молодих людей любов до музики.

30 серпня 1874 року Олександр і Софія повінчалися в церкві св. Симеона в Петербурзі. Посадним батьком був М.Драгоманов, який прислав молодятам своє благословення листовно, а єдиним весільним подарунком стала рапсодія М.Лисенка на пісню «Ой, глибокий колодязю, золотії ключі».

Доля за Божим велінням поєднала цих талановитих особистостей, щоб вони прислужилися нашій землі, витворила з них «українців по духу».

За дорученням київської Старої Громади зразу після одруження Русови поїхали до Праги, з дуже важливим завданням національної ваги – підготувати і видати перший повний варіант «Кобзаря» Т.Шевченка.

Після завершення такої відповідальної місії подружжя Русових уперше приїхало до Чернігова. О.Русов одержав посаду в Чернігівському земстві, активно взявся до створення статистичного відділу, що надалі мало велике прогресивне значення для нашого міста. Помешкання Русових стало осередком духовного життя у Чернігові. Софія Федорівна брала активну участь у концертах, акомпанувала на виступах хору, сольних партіях. Збиралися кошти на відкриття першої громадської бібліотеки, яка була започаткована 15 березня 1877 року з ініціативи Софії Русової і стала потім справді просвітницьким центром, об’єднала навколо себе культурне громадянство. За часи проживання Русових у Чернігові спочатку в 1877-1878 рр, а пізніше в 1894-1899 рр. – зробили вони багато для розвитку української справи.

Теплі щирі слова залишив нам про Русових Ілля Шраг, людина в Чернігові відома, без якої не одне добре діло не починалося. «Надзвичайну гармонію виявляло подружжя Русових: перейняті однаковими пориваннями, однаковими думками, однаковою любов’ю до людини та щирим бажанням працювати на користь громадянства, гуманні з широкою освітою, вони мали особливу здібність гуртувати людей коло корисної праці… лагідні та толерантні до чужих переконань, вони приваблювали до себе людей, які ставали їх найщирішими прихильниками».

Коли подружжя Русових удруге в 1894 році приїхало до Чернігова, то центром культурного життя міста став осередок українських письменників. Борис та Марія Грінченки, Михайло Коцюбинський, Володимир Самійленко, Григорій Коваленко, Микола Вороний активно працювали для нового українського руху, готували збірники, альманахи, шукали найрізноманітніших можливостей для видання художніх творів. У своїх споминах Софія Русова про цей час писала: «4 роки мого життя в Чернігові були заповнені працею для справи народної освіти та лекціями з літератури». На запрошення Русових до Чернігова вперше приїхав з концертами М.Лисенко, потім з театральними виставами трупа М.Садовського, де особливо вразив усіх талант Марії Заньковецької.

На жаль, доля судила Русовим переїздити з одного місця на інше, бо після закінчення статистичного опису чернігівського повіту О.Русов залишився без роботи.

У травні 1899 року з сумом проводжали Русових з рідного їм Чернігова. І хоч у подальшому житті їм так і не довелося постійно проживати в Чернігові, Русови були в курсі усіх культурних новин. З багатьма чернігівськими друзями – родинами Коцюбинських, Шрагів вони листувались, обмінювались книгами, журналами, були членами чернігівської «Просвіти». Коли Русови жили в Петербурзі, вони особливо сумували за Україною. В 1907 році О.Русов у листі до М.Коцюбинського писав: «Щирокоханий та любий Михайло Михайлович! Оце був тільки що у нас Ілля Людвігович, то так Чернігівщиною запахло, що й до вас писати захотілося… Пришліть жінці уповноваження од Вашої «Просвіти» на збори народних університетів, бо вона там про націоналізацію університетів річ заведе».

У січні 1908 року Софія Федорівна представляла чернігівську «Просвіту» на з’їзді культурно-освітніх товариств. «Учора я промовляла від любої Чернігівської «Просвіти». Розказувала усю її діяльність і усі утиски, які вона вистрадала, а потім перейшла до загального національного питання, розказала про становище української сучасної культури. Михайле Михайловичу, мене так слухали здивовано, наче я з Луни впала, так мало ця «господствующая народность» знає й розуміє, що вона справді не та безмежна Росія й яке море сліз потоплено в її «єдинстві», - писала вона в листі до М.Коцюбинського.

У Петербурзі друзі підсміювалися з Софії Федорівни, що вона з доброчинної жінки стає фурією, як тільки хто починає обмежовувати права України.

Заходами Української Громади в Петербурзі видавалися українські книжки, серед них і книги Софії Русової. В особистій бібліотеці М.Коцюбинського до цього часу збереглися ці цінні раритети – «Буквар» і «Початкова географія» української мовою, книга для дітей про життя і діяльність всесвітньо відомих художників «Божа іскра» з дарчим написом «Вельмишановному М.Коцюбинському від автора».

Феномен Софії Русової полягає у тому рідкісному поєднанні таланту педагога і літературного критика, письменниці і наукового дослідника. Її статті розкидані по раритетних українських журналах, на жаль, так всі не перевидані.

Талановитому перу Софії Федорівни належить чимало літературно-критичних нарисів про творчість видатних письменників, філософів: Г.Квітки-Основ’яненка, Г.Сковороди, М.Гоголя, М.Драгоманова, М.Коцюбинського. Вона одна з перших використовувала російську пресу для критичних статей про самостійне значення української літератури. Важливе значення для розуміння поглядів С.Русової має стаття «Старе й нове в сучасній українській літературі», яка була надрукована авторкою в журналі «Русская мысль», а потім перекладена українською І.Франком у журналі «Літературно-науковий вісник» за 1904 рік.

Збереглися в бібліотеці М.Коцюбинського і 8 номерів першого українського педагогічного журналу «Світло», де Софія Русова була активним дописувачем і членом редколегії.

М.Коцюбинського завжди цікавила національна система виховання і навчання. Його рукою зроблені помітки на статтях С.Русової, де вона широко представляла здобутки передової педагогічної думки, зокрема підкреслені такі слова: «Песталоці зазначає могутнє значення дитячої мови й каже, що дитина тільки передаючи рідною мовою усі ті враження, що зробила на неї велика природа, - уяснює їх сама собі. Дар любові – великий дар – і уся користь діяльності вчителя залежить від того, як учитель володіє мовою своїх учнів».

За підручниками С.Русової і до нашого часу навчаються діти в українській діаспорі. Її літературознавчі праці, художня перекладна проза, педагогічні дослідження здобули велику популярність у багатьох країнах. Тільки ми, земляки, мало що з того читали.

«Раз добром налите серце вік не прохолоне», – ці пророчі Шевченкові слова викарбувані на могильних плитах Олександра Русова в Києві і Софії Русової в Празі. Краще не скажеш. Бо дарувати добро людям і милій Україні – було кредом їхнього життя.

Марія Москаленко, завідуюча відділом музею-заповідника М.М.Коцюбинського

]]>