Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: Культура http://monitor.cn.ua/ Інформ-агенція «Чернігівський монітор» http://monitor.cn.ua/i/sm-logo.png Чернігівський монітор http://monitor.cn.ua/ Чернігівська область — на п'ятому місці в Україні за кількістю пошкоджених через російські обстріли культурних пам’яток http://monitor.cn.ua/ua/culture/100465 Культурна спадщина є невід'ємною частиною національної ідентичності та історичної пам'яті кожного народу. Вона втілює в собі багатовікові традиції, досягнення мистецтва, архітектури та науки, відображаючи унікальний шлях розвитку суспільства. Культура article Fri, 26 Jul 2024 12:19:58 +0300 В умовах збройних конфліктів та військових агресій захист об'єктів культурної спадщини набуває особливого значення, оскільки ці об'єкти часто стають мішенями для атак, спрямованих на підрив культурної ідентичності та морального духу нації.
Україна, з її багатою історією та культурною різноманітністю, володіє величезною кількістю об'єктів культурної спадщини, які представляють чималу цінність не лише для українського народу, але й для всього людства. Однак, із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації в лютому 2022 року ці об'єкти опинилися під серйозною загрозою. Численні музеї, історичні будівлі, пам'ятники та археологічні пам'ятки зазнали пошкоджень або повного руйнування внаслідок бойових дій.
Фіксування даних пошкоджень є вельми важливим для документування військових злочинів, що може слугувати доказовою базою у міжнародних судах; планування майбутніх реставраційних робіт та оцінки необхідних ресурсів; залучення міжнародної підтримки та фінансування для захисту і відновлення культурної спадщини; створення історичного запису для майбутніх поколінь про масштаби руйнувань; підвищення обізнаності світової спільноти щодо проблеми знищення культурного надбання України. За повідомленням МКІП від 06.05.2024 р. зафіксовано подальше зростання кількості пошкоджених пам’яток культурної спадщини внаслідок російської агресії. Станом на цю дату загальна кількість зруйнованих або пошкоджених пам’яток досягла 1062. З них 123 пам'ятки національного значення, 864 – місцевого значення, та 75 щойно виявлених об'єктів культурної спадщини.
Рейтинг областей за кількістю пошкоджених або знищених росіянами пам’яток
ГО «Антикорупційний штаб» зібрала дані від обласних державних адміністрацій по всій країні, що дозволило створити комплексну картину пошкоджень та руйнувань культурних пам'яток.
Ми зробили рейтинг областей з втратами об’єктів культурної спадщини. Рейтингувати втім дуже складно, бо кожна пам’ятка має свою унікальність та цінність, але ми вирішили показати найбільші кількісні показники в залежності від областей по втратах. Втім, наголошуємо: кожна пам’ятка має неймовірне значення і пошкодження або знищення кожної — це трагедія.
Отже, рейтинг виглядає наступним чином:
1. Харківська область: 279 пошкоджених об'єктів культурної спадщини, зокрема 12 музеїв, 2 пам'ятки археології, 6 пам'яток та щойно виявлених об'єктів монументального мистецтва, 63 пам'ятки історії, 196 пам'яток архітектури та містобудування.
2. Донецька область: 127 пошкоджених об'єктів, з них 66 історичних, 55 архітектурних, 4 монументального мистецтва, 2 археологічні. З 32 музеїв на початок війни, 14 зараз перебувають на тимчасово окупованій території.
3. Херсонська область: 145 пошкоджених або знищених об'єктів культурної спадщини в області.
4. Одеська область: 116 пошкоджених об'єктів культурної спадщини, у тому числі 18 пам'яток архітектури та містобудування національного значення та 5 музеїв.
5. Чернігівська область: 75 пошкоджених об'єктів, включаючи 44 пам'ятки архітектури, містобудування та садово-паркового мистецтва, 24 об'єкти культурної спадщини та 7 музеїв.
6. Запорізька область: 46 пошкоджених нерухомих об'єктів культурної спадщини та 4 музейні заклади. Близько 70% території області тимчасово окуповано.
7. Миколаївська область: 45 пошкоджених об'єктів, включаючи 6 музеїв.
8. Львівська область: пошкоджено або зруйновано 36 нерухомих об'єктів культурної спадщини внаслідок бойових дій.
9. Луганська область: 34 пошкоджених об'єкти, включаючи 30 нерухомих пам'яток культурної спадщини та 4 приміщення музеїв. Усі об'єкти знаходяться на окупованій території або в зоні бойових дій.
10. Київська область: 31 пошкоджений об'єкт, у тому числі 5 зруйнованих музеїв та 26 пошкоджених об'єктів культурної спадщини.
11. Сумська область: 26 пошкоджених об'єктів культурної спадщини, з них 16 архітектурних, 8 історичних, 2 археологічних. Додатково пошкоджено 2 будівлі музеїв.
12. Полтавська область: пошкоджено 12 об'єктів, з яких 6 належать до культурної інфраструктури, а 6 - до культурної спадщини, за даними Полтавської ОДА з початку повномасштабного вторгнення.
13. Хмельницька область: пошкоджено 10 пам'яток архітектури внаслідок ворожих обстрілів, фіксація пошкоджень здійснюється органами охорони культурної спадщини шляхом складання Акту огляду технічного стану об'єкта.
14. Житомирська область: пошкоджено 4 об'єкти культурної спадщини, з яких 1 національного та 3 місцевого значення, розташовані в Коростенському та Житомирському районах.
15. Закарпатська область: 2 пошкоджені об'єкти – Воловецький будинок культури та Воловецька бібліотека для дорослих.
16. Три області прозвітували про те, що у них пошкоджені по одному об’єкту:
Черкаська область: пошкоджено Міст дев'ятиарковий у складі пам'ятки національного значення "Парк та паркові споруди" (с. Синиця, Уманський район).
Вінницька область: 1 пошкоджений об'єкт – Вінницький літературно-меморіальний музей М.М. Коцюбинського.
Кіровоградська область: 1 пошкоджений об'єкт – Онуфріївська школа №1, пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення.
Аналіз отриманих даних
Варто зауважити, що деякі підсумки нашого рейтингу за кількома областями розходяться з даними Міністерства культури та інформаційної політики України (посилання). Втім, аналітики ГО «Антикорупційний штаб» досліджували дані, які отримували з офіційних відповідей обласних військових адміністрацій. Перелік від Міністерства зроблений раніше – цілком ймовірно, пам’яток станом на початок травня 2024 року було пошкоджено менше, відтак, є і різниця. Але у Харківській області, відповідно до даних Міністерства, 299 пошкоджених пам’яток, тоді як у відповіді Харківської ОВА «Антикорупційному штабу» — 279. Звідки така різниця, невідомо.
Аналіз пошкоджень пам’яток культурної спадщини по областях України малює картину масштабних втрат та героїчних зусиль з їхнього збереження. Вже згадана вище Харківська область стала епіцентром культурної трагедії, втративши 279 безцінних об'єктів. Серед них – величні пам'ятки архітектури, що століттями формували обличчя міста, музеї, що берегли історію краю, та археологічні скарби, що відкривали таємниці минулого. Донеччина та Одещина також зазнали тяжких втрат: обидві зазнали руйнації понад сотні об'єктів культурної спадщини. Чернігівщина, древня земля княжої доби, має 75 пошкоджених пам'яток, серед яких перлини архітектури та садово-паркового мистецтва.
Проблеми з обліком є у Херсонській області: підрахунок пошкоджених об’єктів значно ускладнюється російською окупацією частини області, а також постійними обстрілами деокупованої частини області (правобережної) росіянами. Відомі факти знищення і пограбування об’єктів культурної спадщини, обстрілів, але порахувати все наразі не виявляється можливим: через обстріли та окупацію частини регіону.
Львівщина, незважаючи на відносну віддаленість від лінії фронту, також постраждала, втративши 36 об'єктів, що свідчить про безжальність росіян до культурних цінностей по всій країні. Особливо трагічна доля спіткала Луганську область, де 34 пошкоджені об'єкти опинились на окупованій території, відрізані від можливості реставрації та збереження. Та сама проблема – на Херсонщині, адже переважна частина області перебуває в окупації, там є пошкоджені або знищені пам’ятки, але до них немає доступу, тож доводиться фіксувати руйнування за тими залишками інформації, які є від окупантів. Київщина, Сумщина, Запоріжжя та Миколаївщина також зазнали значних втрат, кожна недорахувавшись десятків історичних пам'яток.
Навіть у відносно спокійних регіонах, як Закарпаття чи Черкащина, війна залишила свій слід на культурній мапі. І хоча Тернопільщина,  Івано-Франківська область та Буковина не зафіксували прямих пошкоджень, сам факт загрози нависає над кожним історичним об'єктом в Україні. Кожна втрачена пам'ятка – це невідновна частка нашої спільної історії, кожен пошкоджений музей – це розірваний зв'язок між поколіннями.
Проте особливе занепокоєння викликає ситуація з Дніпропетровською, Волинською та Рівненською областями, які відмовилися надати інформацію, посилаючись на міркування національної безпеки.
«Така позиція є проблематичною, оскільки прозорість у питаннях пошкодження культурної спадщини критично важлива для документування військових злочинів, планування відновлювальних робіт та привернення міжнародної уваги до проблеми культурного геноциду, — коментує відмову Голова правління ГО «Антикорупційний штаб», юрист Сергій Миткалик. — Відкритість цих даних необхідна для формування повної картини руйнувань, що може слугувати вагомим доказом у міжнародних судах та допомогти у притягненні до відповідальності винних у знищенні культурного надбання України. Крім того, така інформація є ключовою для ефективного планування реставраційних робіт, оцінки необхідних ресурсів та залучення міжнародної допомоги. Як поширення даних про руйнування культурної спадщини може вплинути негативно на національну безпеку, невідомо. Тим більше, що у зведенні Міністерства культури та інформаційної політики травня 2024 року Дніпропетровщина з 34-ма пошкодженими або знищеними об’єктами є. І ці дані публічні. В чому проблема надати їх нам, я не розумію. Волині та Рівненщини немає навіть у даних Міністерства і це дійсно дуже дивно».
Важливо також зазначити, що документування пошкоджень культурної спадщини є невід'ємною частиною збереження історичної пам'яті про наслідки війни для України. Відкритість даних також допоможе запобігти поширенню дезінформації та маніпуляцій щодо стану культурних об'єктів. Тому критично важливо закликати всі регіональні адміністрації до співпраці та надання повної інформації про пошкодження культурної спадщини.
ГО «Антикорупційний штаб» разом із іншими організаціями громадянського суспільства продовжує фіксацію руйнувань культурної спадщини в Україні та об’єктів культури взагалі через російські обстріли. Робимо ми це завдяки додатку «TruePic» від Microsoft, який дозволяє зберігати метадані, відтак, використовувати дані в якості доказів.
 

]]> Água Trio: вечір бразильського джазу http://monitor.cn.ua/ua/culture/100306 Твори легендарних бразильських авторів і виконавців прозвучали 6 липня 2024 року у межах вечорів джазу у затишному дворику Чернігівського обласного філармонійного центру. Культура article Mon, 08 Jul 2024 15:18:00 +0300 Представили їх чернігівському глядачеві музиканти Água Trio — гітарист-віртуоз Євген Баркалов, басист і композитор Костянтин Іоненко і один з кращих перкусіоністів України Андрій Чайка.


Бразильські джазові ритми полонили публіку. Água Trio представило дійсно гарячу суміш яскравої, мелодійної і, як зазначають музиканти, трохи меланхолійної музики.
Баден Павелл, Антоніу Карлуш Жобін, Жуан Жилберту, Марко Перейра... Кожне з цих імен — віха в історії сучасного бразильського джазу. Так, Жобін недарма вважається одним з найвпливовіших композиторів XX століття; Павелл поєднав у звуках своєї гітари свінг, босанову, латиноамериканський джаз, а коли говоримо про босанову, не можемо не згадати Жилберту.
Музика геніїв джазу у виконанні Água Trio склалася на сцені у дворику філармонійного центру у справді розкішний бразильський букет, піднесений вдячним глядачам.

Пресцентр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм

]]> Пісні вільної і незалежної України http://monitor.cn.ua/ua/culture/100237 27 червня 2024 року, у переддень одного з найважливіших свят нашої держави — Дня Конституції, артисти Чернігівського обласного філармонійного центру представили концертну програму “З Україною в серці”, присвячену Основному Закону. Культура article Mon, 01 Jul 2024 13:38:50 +0300 “Сьогодні, як ніколи, ми відчуваємо важливість нашої Конституції, коли наша країна переживає важкі часи. Ми сильні, тому що ми разом. Ми продовжуємо жити та працювати для нашої країни, для наших дітей, для майбутніх поколінь.
Наша незламність — це відповідь на всі виклики, які стоять перед нами”. Ці слова стали лейтмотивом програми. У концерті прозвучали популярні композиції вітчизняних авторів, народні пісні. І за кожним виконаним твором стояли слова вдячності оборонцям України: “Їхня мужність і самопожертва надихають нас на щоденну боротьбу за свободу та незалежність. Навіть у ці темні часи українці продовжують стояти непохитно, об’єднані любов’ю до Батьківщини...”
У концерті взяли участь солісти філармонійного центру — заслужений артист України Сергій Сулімовський, Марина Маккей, Анна Михневич, Дар’я Михневич, Тетяна Олійник, Марина Коваленко, Ксенія Трубіна, Яна Сидоренко, Світлана Примак, Богдан Тонкошкурий, Ніна Коцур, Ілля Латиш, артисти Театру Танцю “Екватор” — Катерина Велика, Ольга Кузьменко, Тетяна Герус, Світлана Києвицька, Іван Гладков, Світлана Кугук-Головач, Артем Коптель, Дмитро Костенко, Ангеліна Костенко.
Провела програму, зрежисовану Олександром Сєроштановим і Мариною Маккей, Яна Сидоренко.

Пресцентр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм

]]> У День Конституції України на Чернігівщині відкрили Спасо-Преображенський собор http://monitor.cn.ua/ua/culture/100229 28 червня наша держава відзначає 28-му річницю Конституції України. З цієї нагоди у Чернігові відбулися урочистості. Зокрема – відкриття Спасо-Преображенського собору, який, допоки відбуватиметься реставрація, працюватиме як музей. Культура article Mon, 01 Jul 2024 10:11:35 +0300 Тут же, у соборі з тисячолітньою історією, начальник ОВА В’ячеслав Чаус та голова обласної ради Олена Дмитренко вручили почесні відзнаки фахівцям різних сфер діяльності Чернігівської області.

    «В День Конституції України вітаємо вас у Спасо-Преображенському соборі – національній пам’ятці нашої історії, рівній якій є тільки Софія Київська. Спас Чернігівський дає нам можливість чути і розуміти голоси наших князів і наших гетьманів. Україна має бути вільною. В 1710 році задокументував гетьман Пилип Орлик, не маючи рідної землі під ногами, але маючи глибоку впевненість – Україна є вільною, суверенною і незалежною. Усвідомлюючи відповідальність перед попередніми, нинішніми і прийдешніми поколіннями, ми затвердили це в Конституції 1996 року. І саме попередні покоління впродовж тисячоліть, формуючи тут нашу державність, дали нам це право. І саме сьогодні, в День Конституції України, Спас Чернігівський – тисячолітній символ нашої держави – стає важливим центром духовного, культурного і державного життя України», – наголосила гендиректорка Національного заповідника «Чернігів стародавній» Наталія Реброва.

    «У цьому історичному місці, у місці сили зібралися різні люди. За фахом, віком, покликанням… Але всіх тут об’єднує любов до Батьківщини (а про Батьківщину все описано в Основному Законі – нашій Конституції). Дякую кожному та кожній за роботу, службу, боротьбу задля нашої Батьківщини. Тільки разом маємо зробити все, щоб якомога швидше перемогти російського ворога», – звернувся до зібрання В’ячеслав Чаус.

    «Як для кожного вірянина Біблія, так і для кожного українця має бути Конституція. В ній прописані наші права і обов’язки, в ній прописане наше життя», – сказала Олена Дмитренко і привітала учасників заходу з Днем Конституції, побажавши найшвидшої перемоги над ворогом.

Під час урочистостей гостям Спасо-Преображенського собору презентовано печатку XI ст. Святослава Ярославовича, сина Ярослава Мудрого. Артефакт Національному заповіднику “Чернігів стародавній” подарував у червні цього року співзасновник і директор “Музею Шереметьєвих” Олексій Шереметьєв зі своєї приватної колекції.

Указами Президента України за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів нашої держави, сумлінне виконання професійного обов’язку нагороджено:

орденом «За мужність» ІІІ ступеня

ПИРКОВСЬКОГО Тимура Віталійовича – солдата;

РОМАНОВИЧА Ростислава Григоровича – солдата;

відзнакою Президента України «За оборону України»

ВИЖГОРОДЬКА Ігоря Васильовича – старшого солдата;

ШИЛА Віктора Миколайовича – старшого сержанта;

медаллю «За врятоване життя»

ГОШКА Олександра Івановича – завідувача відділення комунального некомерційного підприємства «Пологовий будинок» Чернігівської міської ради;

медаллю «За працю і звитягу»

КУЧМУ Володимира Володимировича – Кіптівського сільського голову;

МЕЛЬНИКА Миколу Анатолійовича  –  електромонтера бригади Городнянської дільниці відокремленого підрозділу «Чернігівський район електричних мереж акціонерного товариства «Чернігівобленерго».

Присвоєно почесні звання:

«Заслужений працівник освіти України»

САПРИКІНІЙ Лілії Василівні –  директору комунального закладу «Сосницький навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради;

«Заслужений працівник охорони здоров’я України»

ПАДІЮ Володимиру Васильовичу – інженеру комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради;

«Заслужений працівник фізичної культури і спорту України»

ТАРАТУХІНІЙ Надії Петрівні – тренеру-викладачу комунального закладу «Обласна дитячо-юнацька спортивна школа з олімпійських видів» Чернігівської обласної ради.

Розпорядженням начальника обласної військової адміністрації за сумлінну працю та високий професіоналізм, особистий внесок у забезпечення захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України, активну волонтерську діяльність та з нагоди Дня Конституції України

Почесною грамотою обласної державної адміністрації нагороджено

 ПЕЧЕРНУ Ірину Миколаївну – заступника начальника відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв’язку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області;

ЦИРКУН Валентину Андріївну – голову громадської організації «РОЗКВІТАЙ»;

ШЕВЧУК Тетяну Степанівну – заступника начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області;

Подяку оголошено

БОБИРУ Валентину Вікторовичу – волонтеру громадської організації «Об’єднання добровольців «БО МОЖЕМО!»;

ВЕРБІ Андрію Миколайовичу – співробітнику державної установи «Чернігівська виправна колонія»;

ВОВК Катерині Володимирівні – підполковнику Управління Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України в Чернігівській області;

ІЛЛЮШКУ Олександру Леонідовичу – співробітнику державної установи «Чернігівська виправна колонія»;

ОЛЕЩЕНКО Наталії Сергіївні – підполковнику поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області;

ПИСКУНУ Антону Юрійовичу – волонтеру громадської організації «Об’єднання добровольців «БО МОЖЕМО!»;

СЕВАСТЬЯНУ Артему Анатолійовичу – координатору групи руху опору Чернігівщини;

СЕМЕРЯЦІ Катерині Юріївні – капітану поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області;

СЄМАЦІ Олексію Миколайовичу – волонтеру громадської організації «Об’єднання добровольців «БО МОЖЕМО!»;

СТЕЦЕНКУ Андрію Сергійовичу – капітану служби цивільного захисту Чернігівського районного управління Головного управління ДСНС України у Чернігівській області;

ТКАЧЕНКО Тамарі Валеріївні – співробітнику державної установи «Чернігівська виправна колонія».

За активну громадянську позицію, патріотизм, жертовність і згуртованість, виявлені у збереженні унікальних пам’яток архітектури та історії Чернігова, Спасо-Преображенського собору XI ст. та з нагоди Дня Конституції України Подяку оголошено колективу Національного  архітектурно-історичного заповідника «Чернігів Стародавній».
На знак глибокої поваги до українських патріотів, які загинули, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, громада поклала квіти до пам’ятного знаку «Борцям за волю і незалежність України».

 

 



Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації

]]> Концерт хору ім. Бортнянського до свята Трійці http://monitor.cn.ua/ua/culture/100199 У день великого християнського свята, 23 червня 2024 року, концертну програму “До Дня Святої Трійці” представив Академічний камерний хор ім. Д.Бортнянського Чернігівського обласного філармонійного центру. Культура article Tue, 25 Jun 2024 14:12:59 +0300 Артисти хору на чолі з Ігорем Найдьоном презентували свій новий проєкт у Борисоглібському соборі на древньому Чернігівському Валу.


У програму увійшли величні твори українських композиторів. Прозвучали два твори Максима Березовського — Літургія і “Да воскреснет Бог”. Великий український композитор XVIII сторіччя поєднав у своїй творчості традиції західноєвропейської музики з традиціями українського народного хорового мистецтва. Зокрема, музикознавці відзначають цілісність і масштабність Літургії Березовського, її виразність, досягнуту завдяки використанню традиційних українських пісенних мотивів. Виконав твори Березовського ансамбль солістів духовної музики камерного хору під диригуванням Світлани Корми.
У програмі прозвучав український кант “Всі Тя хори” в обробці Олександра Тарасенка.
Глядачі почули й один з найяскравіших шедеврів української духовної музики — Воскресенський або Пасхальний канон Миколи Дилецького, видатного українського композитора і музичного теоретика XVII ст. Барвистий, сповнений піднесеності канон справедливо вважається однією з вершин у світі хорової музики. “Канон Дилецького символізує перемогу Світла над Темрявою”, — зазначають фахівці.
Концертна програма камерного хору ім. Бортнянського “До Дня Святої Трійці” продемонструвала самобутність і, разом з тим, спорідненість з європейськими традиціями класичної української духовної музики.

Пресцентр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм

]]> Бентежно-геніальне безумство” знову на сцені філармонійного центру http://monitor.cn.ua/ua/culture/100187 На численні прохання глядачів 20 червня 2024 року Чернігівський обласний філармонійний центр та Єдиний Мистецький Простір Чернігівщини знову презентували музичну трагікомедію “Бентежно-геніальне безумство” за сценарієм Оксани Тунік-Фриз. Культура article Fri, 21 Jun 2024 12:52:18 +0300 Самовпевнений Гордій Пипка разом зі своєю супутницею з’являється у ресторані, розташованому у старій садибі. І стикається з людьми, в кожного з яких доволі дивна доля — якщо не сказати більше. Драматичні історії учасників дійства піднімають складні питання, пов’язані з проблемами ментального здоров’я.


Музична основа вистави — авторські твори джаз-бенду “Bentega”, учасниками якого є режисери постановки Оксана Тунік-Фриз та Євген Мацак. У ролях: актори Валентина Гаркуша, Станіслав Аракільян, Олексій Шмирьов, ветеран російсько-української війни Юрій Вєткін; артисти філармонійного центру – заслужена працівниця культури України Світлана Пилипенко, Марина Маккей, Яна Сидоренко, Анна Михневич, Дар’я Михневич, Олександр Сьомченко. Хореографія – Театр танцю “Екватор” (постановка  – Іван Гладков).
І знову “Бентежно-геніальне безумство” змусило глядачів замислитися: що є важливим нині, під час війни. І як ми ставимося до тих, хто поруч з нами?..
Нагадаємо, на осінь запланована презентація музичної вистави київському глядачеві на одній із столичних сцен.

Пресцентр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм
 

]]> VII обласний поетичний фестиваль "Дотиком душі": магія поезії, яка торкається струн людської душі http://monitor.cn.ua/ua/culture/100121 У серці кожного міста і села ховається невичерпна криниця поезії, де слова стають музою, а рядки – мелодією. У світлі цього відкриття в Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових уже всьоме відбувся важливий культурний захід – обласний поетичний фестиваль "Дотиком душі". Культура article Tue, 11 Jun 2024 16:22:07 +0300  Стати його учасниками виявили бажання поети й поетеси з різних куточків нашої області, а також із Харківщини та Сум. Дехто з цих творчих людей надіслав відеоролики, які були продемонстровані на екрані.
  Варто знати, що VII обласний поетичний фестиваль "Дотиком душі" проходив у межах обласної програми сприяння функціонуванню української мови як державної в Чернігівській області на 2023–2028 роки.
  Цьогоріч до складу професійного журі увійшли представник Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Олександр Нагорний; директор Чернігівської ОУНБ, голова ГО "Чернігівське обласне відділення УБА" Юрій Соболь; журналіст і поет Олексій Маслов; прозаїк, публіцист, критик, журналіст, член НСПУ й НСЖУ, заслужений працівник культури України, засновник та головний редактор журналу "Літературний Чернігів", засновник і голова журі обласної літературно-мистецької премії ім. Леоніда Глібова (з 2002 року), головний редактор журналу "Літературний Чернігів" Михайло Ткач; офіцер ОК "Північ" Вадим Мисник; поетеса і прозаїк, громадська діячка, лікарка за фахом, членкиня НСПУ й літературної спілки "Чернігів", співорганізаторка Першого Всеукраїнського поетичного стартапу "Дотиком душі" (2017 рік) Ліна Ланська. Усі вони звернулися до учасників заходу з теплими словами й побажали натхнення, успіхів у творчій діяльності і творчої наснаги.
  Поетичний фестиваль "Дотиком душі" – це місце зустрічі для літературної спільноти області й поціновувачів поезії. Учасники заходу мали змогу поспілкуватися з відомими авторами, обмінятися враженнями та відчути пульс сучасної поетичної творчості.
  Варто сказати про розмаїття стилів і тем віршів, які прозвучали на фестивальній сцені: від патріотичних творів до віршів про кохання, болі та радощі людські… Кожна поезія відкривала для нас частинку авторської душі.
  Організатори фестивалю зробили все можливе, щоб створити атмосферу відкритості і взаєморозуміння, де кожен учасник міг відчути себе частиною великої поетичної родини. У програмі заходу були не тільки виступи поетів та поетес, а й музичні номери у виконанні Сергія Гончаренка.
  Наприкінці заходу лауреатам минулого фестивалю було вручено авторські примірники альманаху "Первоцвіт", де вміщено добірки їхніх віршів. Усі учасники отримали дипломи й сувеніри з символікою заходу.
  Імена тих, чиї поетичні твори будуть надруковані у новому випуску альманаху "Первоцвіт" і журналі "Літературний Чернігів", невдовзі з'являться на сайті Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових.
  VII обласний поетичний фестиваль "Дотиком душі" не лише відкрив нові таланти та ознайомив із різноманіттям поетичних стилів. Він також об'єднав усіх, хто вірить у силу слова і магію поезії. Нехай "Дотиком душі" надихає на нові творчі досягнення та продовжує відкривати двері у світ поезії для всіх охочих.
  Організатори фестивалю – Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА; Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових; ГО "Чернігівське обласне відділення Української бібліотечної асоціації"; Чернігівська літературна спілка "Чернігів".
  Авторка сценарію – головна бібліотекарка відділу документів із гуманітарних наук Катерина Денисенко. Ведучі – головна бібліотекарка відділу документів із гуманітарних наук Катерина Денисенко та Сергій Гончаренко.

 

]]> “Бентежно-геніальне безумство” підкорило Ніжин http://monitor.cn.ua/ua/culture/100117 Після недавньої успішної прем'єри в Чернігові, музична трагікомедія “Бентежно-геніальне безумство” вперше була показана за межами обласного центру. Культура article Tue, 11 Jun 2024 14:11:16 +0300 7 червня 2024 рокузадіяні у виставі актори та музиканти виступили у Ніжинському академічному українському драматичному театрі ім. Михайла Коцюбинського.

Як під час прем’єрного показу на сцені Чернігівського обласного філармонійного центру, так і в день демонстрації вистави в Ніжині, публіка із захопленням спостерігала за дійством, яке поставлене сценаристкою і режисеркою Оксаною Тунік-Фриз. Співрежисером постановки також є Євген Мацак - соліст гурту BENTEGA, джазова музика якого покладена в основу вистави.

Нагадаємо, що даний проєкт є результатом творчої співпраці Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програмігромадського об’єднання «Єдиний Мистецький Простір Чернігівщини».В його реалізації задіяні майже 30 професійних акторів та музикантів. Серед артистів – і ветеран російсько-української війни…

Трагікомедія, яка за сценарієм розгортається в ресторані старої затишної садиби, має гостру соціальну значимість для українського суспільства, яке переживає найстрашнішу війну за останні десятиріччя, наслідки якої ще довго будуть приносити психологічні страждання. Саме тому тема ментального здоров’я у виставі є провідною.

Варто відмітити, що Ніжин – не останнє місто, яке побачило виставу.Планується, що у вересні “Бентежно-геніальне безумство”буде також презентовано і столичному глядачу. Перемовини про гастролі вже йдуть.
Найближчий же показ вистави відбудеться на рідній сцені Чернігівського обласного філармонійного центру 20 червня. Онлайн продаж квитків вже відкрито.
https://tickets.stageart.show/web/event/event_id/1180?lang=ua



Пресцентр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм
 

]]> У дворику філармонійного центру Марі співала шедеври Луї http://monitor.cn.ua/ua/culture/100111 Про творчість під час війни відома українська джазова співачка Марі Жигінас каже так: “Для мене мистецтво, а тим паче музика — реабілітація моєї души, моєї частки людяності та віри в життя. Культура article Tue, 11 Jun 2024 11:34:56 +0300  Тому ми продовжуємо співати і намагатимемося відновити почуття!”
8 червня 2024 року співачка разом з мікрохором “FINGERS” та ансамблем “PalmBand” виступила у Чернігові. І не деінде, а на кращому джазовому майданчику — у затишному дворику обласного філармонійного центру. Численні чернігівські любителі джазу були у захваті від проєкту “MariSingsLouis”: програма була складені з творів з репертуару Луї Армстронга — творів, що давно стали класикою світового музичного мистецтва.
Співачка переосмислила творчий спадок великого американського джазмена. Тим самим евергріни Армстронга отримали нове звучання, новий дух. А завдяки мікрохору “FINGERS” під орудою Марі Жигінас та гурту “PalmBand” (Дмитро Кришталь – труба, СаїдСагітов – тромбон, Наталія Лебедева – клавішні, Єгор Абрамов – бас, Данило Корінь – барабани) — і нову гармонійність.
У виступі Марі Жигінас та “FINGERS” було те, чим живе сучасний джаз — щирість, сповненість емоціями, запал. І артисти радо ділилися ними з публікою.



Пресцентр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм
 

]]> Прем’єра музичної казки “Кіт Мурчик та мишача королева” http://monitor.cn.ua/ua/culture/100097 Довгоочікувана прем’єра музичної казкової історії “Кіт Мурчик та мишача королева” 8 червня 2024 року відбулася у Чернігівському обласному філармонійному центрі фестивалів та концертних програм. Культура article Mon, 10 Jun 2024 13:47:35 +0300 Автор ідеї та сценарію за мотивами української народної казки “Чорний кіт та мишачий король” — Олег Кошовий, нині — воїн Сил оборони України. Адаптація сценарію та режисура — Олександр Сєроштанов та Марина Маккей.
Десь дуже-дуже давно трапилася одна історія: не надто розважливі господарки прогнали котика. Мовляв, ледачий, нічого не робить. “Молока не дає, яєць не несе, квартиру не стереже — без нього обійдемося”, — сказали вони. А що може трапитися, коли після цього на порозі з’являється ціле мишаче військо на чолі із грізною мишачою королевою, готове перегризти все на своєму шляху і знищити ціле місто? Про це — весела, повчальна і надзвичайно музична історія “Кіт Мурчик та мишача королева”.
У постановці взяли участь солісти філармонійного центру та артисти Театру танцю “Екватор” Іван Гладков, Марина Маккей, Анна Михневич, Дар’я Михневич, Яна Сидоренко, Ксенія Трубіна, Дмитро Костенко, Світлана Примак, Катерина Велика, Ольга Кузьменко, Тетяна Герус.
9, 22 і 23 червня “Кіт Мурчик та мишача королева” — знову на сцені обласного філармонійного центру. Початок — 12:00. Слідкуйте за анонсами на сайті nota.net.ua і на сторінках філармонійного центру у соціальних мережах.


Пресцентр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм

]]> “Класик-фолк-джаз-рок-хор” — програма хору імені Бортнянського http://monitor.cn.ua/ua/culture/100090 Артист може міняти маски — навіть має: роль, яку він грає, змушує робити це. Але артист не може змінити своє обличчя — якщо він справжній митець... Чотири — не маски! — саме обличчя показав глядачам 7 червня 2024 року Академічний камерний хор ім Д. Бортнянського Чернігівського обласного філармонійного центру на чолі з Ігором Найдьоном. Культура article Mon, 10 Jun 2024 11:21:58 +0300 Концертна програма хору недаремно отримала назву “Classic Folk Jazz Rock Choir” — “Класик-фолк-джаз-рок-хор”. Чотири іпостасі славетного колективу предстали єдиним цілим, адже проєкт поєднав жанри, які є для хору “своїми”.
Глядачі побачили “класичний” варіант хору імені Бортнянського: віртуозний академізм полонив публіку. До дорослого складу ансамблю приєднався й хор хлопчиків та юнаків, що діє при колективі.
Всі — доволі експериментальні — частини стали тим, про що артисти заявляли, анонсуючи свій виступ: “Такий хор ви ще не чули!”. Обробки фольклору і відомих пісень українських композиторів, творів Вольфганга Амедея Моцарта і Карла Орфа, а ще — популярний джаз, спіричуел, своє бачення сучасних хітів... Зрештою — і у супроводі рок-бенду у складі: Дмитро Баглай (гітара), Іван Савченко (клавішні), Ян Купріянов (бас), Дмитро Білий (ударні). “Lux Aurumque” Еріка Вітакера гармонійно звучав поруч з народною піснею “Ой, чий то кінь стоїть”, “Hallelujah” Леонарда Коена — з “Words” Андерса Еденрота, а хіт Ріанни “Don’t Stop The Music” — разом з вибухово-емоційним “Deus ex machina” Якуба Неске.
У проєкті взяли участь вокалісти — Євгенія Олійник, солісти філармонійного центру Ксенія Трубіна і Богдан Тонкошкурий.
Академічний камерний хор ім. Д. Бортнянського у проєкті “Classic Folk Jazz Rock Choir” зробив яскраве шоу, де кожен концертний номер був сюрпризом — неочікуваним, але бажаним. І кожен номер показав обличчя хору — креативне, цікаве, сучасне.
 

Пресцентр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм

]]> Утвердження національної ідентичності на Чернігівщині: національно-патріотичне виховання, сприяння функціонуванню української мови та збереження пам’яті http://monitor.cn.ua/ua/culture/100063 Питання утвердження в області української національної та громадянської ідентичності обговорили сьогодні на засіданні профільної Координаційної ради при Чернігівській ОДА. Культура article Thu, 06 Jun 2024 13:47:34 +0300    «Формування нашої національної ідентичності є надважливим в умовах російської військової агресії. Від становлення українців як нації залежить майбутнє нашої держави в цілому», – наголосив заступник голови ОДА Іван Ващенко.

За словами директора Департаменту сім’ї, молоді та спорту ОДА Андрія Шемця, наразі до процесу утвердження української національної та громадянської ідентичності в області залучені всі можливі заклади – бібліотеки, будинки культури, заклади освіти, молодіжні центри та простори тощо. Разом з тим, триває збір інформації щодо інститутів громадянського суспільства, які активно працюють у цьому напрямі.

Про національне-патріотичне виховання дітей та заходи, які проводить Центр національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді, розповів його очільник Петро Степовик.

Один з них – «Школа виховників джур» – спрямований на підготовку до виховницької діяльності зі створення та забезпечення роботи в районах і громадах осередків Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»). Він передбачає психологічну та вогневу підготовку, відпрацювання елементів надання першої медичної допомоги та інше.

    «Після завершення цього вишколу учасники отримують право створювати власні рої, об’єднувати в курені у громадах, а також надавати теоретичну та практичну допомогу у проведенні гри «Сокіл» («Джура»)», – зазначив Петро Степовик.

    «Джура» – дуже гарний захід, позитивно сприймається дітьми. Необхідно зробити все можливе, щоб він охопив максимальну кількість дітей», – наголосила перша заступниця голови обласної ради Ніна Лемеш.

Говорили учасники зібрання й про стан реалізації у 2023 році обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної.

Минулого року на виконання заходів, передбачених програмою, було витрачено понад 700 тисяч гривень. Більша частина коштів направлена на поповнення бібліотечних фондів, а також на створення фонду аудіозаписів окремих творів письменників Чернігівщини (наразі аудійовано шість творів, які розміщені на YouTube-каналах бібліотек та на платформі MEGOGO). Крім того, в межах програми проведено ряд фестивалів, літературних конкурсів, поетичних марафонів.

Ще один важливий захід – хакатон «Технологічні рішення для роботи з пам’яттю» – проводився на базі Національного університету «Чернігівська політехніка» у співпраці з Міжнародним фондом «Партнерство за сильну Україну». Він спрямований на те, щоб залишити в історії пам’ять про події російського вторгнення на Чернігівщині.

Серед проєктів, які представили учасники хакатону, – розробка сайту та чат-ботів, створення відео для візуалізації даних, передача інформації за допомогою коміксів. Теми проєктів стосувались історій війни та окупації, захисту тварин, збереження історичних архітектурних споруд, кваліфікації воєнних злочинів тощо.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації

]]> У Борисоглібському соборі звучала “Бандура – сестра арфи і клавесина” http://monitor.cn.ua/ua/culture/100037 Програма “Бандура – сестра арфи і клавесина” – одна з найоригінальніших у репертуарі Капели бандуристів ім. Остапа Вересая на чолі із заслуженою артисткою України Раїсою Борщ та заслуженим працівником культури України Миколою Борщем. 2 червня 2024 року програма прозвучала у Борисоглібському соборі у Чернігові. Культура article Mon, 03 Jun 2024 14:53:27 +0300 Класика у бандурному виконанні під покровом стародавнього храму звучала гармонійно і природно. І підставою такої гармонії є сама сутність бандури – інструменту з родини арф. Як струнно-щипковий інструмент бандура формувалася водночас з клавесином, струни якого, нагадаємо, спочатку защипувалися пальцями, а не плектром, поєднаним з клавішами, як нині.
Перша частина програми була присвячена західноєвропейській музичній культурі. Прозвучали композиції Вольфганга Амедея Моцарта, Джузеппе Верді, Йоганна Себастьяна Баха, Шарля Гуно, Франца Шуберта, Людвіга ван Бетховена — твори, які, на думку артистів колективу, торкаються глибин людських почуттів, спонукають замислитися над вічним і найціннішим.
У другій частині лунали твори українських авторів, зокрема, Ігоря Гайденка, Кирила Стеценка, Богдана-Юрія Янівського, Андрія Зименка, Олександра Осадчого, а також експериментальна “Бахіана” — композиція Раїси Борщ, в якій поєдналися бахівська фуга з українською народною мелодикою. “Українська музика єднає нас духовно — аби наші серця билися в унісон”, — підкреслюють митці.
Традиційно концерт Капели бандуристів ім. О. Вересая завершився виконанням композицій-молитов: у Борисоглібському соборі прозвучали “Господи, помилуй нас” Тараса Петриненка та “Отче наш” Миколи Леонтовича  — твори, що додають всім віри та надії.

Пресцентр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм

]]> У Чернігові проведено семінар «Як зберігати пам’ять про війну» http://monitor.cn.ua/ua/culture/100006 27 травня у Чернігові проведено першій в Україні методичний семінар «Як зберігати пам’ять про війну», який організовано Українським інститутом національної пам’яті та Фондом «Партнерство задля стійкості України». Культура article Wed, 29 May 2024 11:04:12 +0300 На цей захід зібралися представники органів місцевого самоврядування, музеїв, інших закладів культури та освіти громад Чернігівської області, які безпосередньо займаються питаннями меморіалізації сучасної російсько-української війни.

Клементін Блато, експертка з повістки «Жінки, мир, безпека та доступ до правосуддя» Фонду «Партнерство задля стійкості України», познайомила учасників із світовим досвідом збереження пам’яті про війни та інші катастрофічні події в історії народів.

Антон Лягуша, історик, експерт з публічної історії, декан факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE), докладно розповів про чутливі питання у збереженні пам’яті про війну, як робити, щоб політика меморіалізації об’єднувала, а не провокувала непорозуміння й свари в суспільстві.

Іван Стичинський, історик, етнолог, співробітник Українського інституту національної пам’яті, представив «Методичні рекомендації для місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій щодо заходів, пов'язаних зі збереженням та вшануванням пам’яті учасників, жертв та подій російсько-української війни».

У лютому цього року ці рекомендації Інститут національної пам’яті підготував спільно з Національним музеєм історії України у Другій світовій війні та Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності.

Катерина Романова, заступниця генерального директора із наукової роботи Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, висвітлила тему «Як музеїфікувати пам’ять про війну і чи варто у кожній громаді створювати музей».

Валерія Лауда, експертка, українська журналістка, редакторка, керівниця громадської організації «Агенція розвитку локальних медіа «Або», розповіла про створення Платформи памʼяті «Меморіал», де вона була співзасновницею, а також поділилася інформацією та враженнями щодо меморіалізації жертв і подій Боснійської війни (1992—1994) в Республіці Боснія і Герцеговина.

Софія Мартинюк, радниця мера м. Ірпінь з мистецьких питань, художниця, поділилася досвідом збереження пам’яті про війну в рідному місті.

Підсумковою сесією семінару стала дискусія учасників з актуальних питань меморіалізації в громадах. Її модератором був Сергій Бутко, історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті. Основну увагу приділено проблематиці встановлення меморіальних дошок і назв вулиць населених пунктів на честь загиблих Героїв.

 
ДЛЯ КОГО ЦЕ ВАЖЛИВО: Відеозапис семінару буде незабаром оприлюднено на сайті Українського інституту національної пам’яті (https://uinp.gov.ua/).

ДОВІДКОВО: Фонд «Партнерство задля стійкості України (ФПСУ) – донорська програма, що фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Метою ФПСУ є зміцнення спроможності українського уряду надавати місцевим громадам критично важливу підтримку в співпраці з громадянським суспільством, ЗМІ та приватним сектором.

 

Олександр Майшев,
член Національної спілки журналістів України

 

]]> “Вечір української симфонічної музики” разом з оркестром “Філармонія” http://monitor.cn.ua/ua/culture/99999 Симфонічна музика – складний і, разом з тим, чи не найбільш емоційно багатий вид музичного мистецтва. В Україні початок становлення симфонічної музики відносять до XVIII сторіччя, а періодом її розквіту вважається століття минуле. Культура article Tue, 28 May 2024 10:58:49 +0300 26 травня 2024 року Академічний симфонічний оркестр “Філармонія” Чернігівського обласного філармонійного центру під керуванням заслуженого діяча мистецтв України Миколи Сукача представив глядачам велику концертну програму “Вечір української симфонічної музики”. У проєкті прозвучали твори вітчизняних композиторів саме XVIII і XX століть — композиторів, які творили часто далеко від Батьківщини.


У першому відділенні глядачі мали змогу почути три симфонії (№№ 1, 2 і 3) Максима Березовського. Ще донедавна ці твори вважалися втраченими. Партитура першої симфонії була знайдена в архівах Ватикану, а згодом видатний український диригент Кирило Карабиць віднайшов комплекти партій другої і третьої симфоній у Національному архіві Франції у Парижі. Кирило Карабиць відреставрував і відредагував партитури. Нині ж шедеври Максима Березовського прозвучали зі сцени Чернігівського обласного філармонійного центру у виконанні оркестру “Філармонія”.
У другому відділенні концертної програми були виконані знакові для вітчизняної симфонічної музики твори – Концерт для чембало та струнного оркестру Дмитра Бортнянського (солістка — Ольга Шадріна), Сюїта для струнного оркестру “Дитинство” та Австрійська сюїта Сергія Борткевича. Завершила програму знаменита “Мелодія” Мирослава Скорика.

Пресцентр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм

]]> “Бентежно-геніальне безумство” – прем’єра http://monitor.cn.ua/ua/culture/99992 25 травня 2024 року у Чернігівському обласному філармонійному центрі панувало “Бентежно-геніальне безумство”. Прем’єра музичної трагікомедії за сценарієм Оксани Тунік-Фриз зібрала у залі філармонійного центру широкий загал шанувальників сучасного сценічного мистецтва. Культура article Mon, 27 May 2024 10:30:10 +0300 Кажуть, джазова музика сама творить простір. І в красі цього простору важко знайти межу між геніальністю і божевіллям. Режисери “Бентежно-геніального безумства” – учасники чернігівського джаз-бенду “Bentega” Оксана Тунік-Фриз та Євген Мацак – взяли за музичну основу музику свого колективу. Єдність джазу у живому виконанні гурту “Bentega” і драматичного дійства, що розгортається в атмосфері старого ресторану, створює особливу співбутність – те саме бентежно-геніальне безумство.
Окрема тема — тема ментального здоров’я, що розкривається через живі історії учасників драми. Автори недарма ставлять питання: “Чи дійсно всі, хто переконаний у власній нормальності, є такими насправді?”. Вистава – це пошуки відповіді, і артисти ведуть їх разом з глядачами.


Головну роль у “Бентежно-геніальному безумстві” виконав Юрій Заєць. У ролях – чернігівські актори Валентина Гаркуша, Станіслав Аракільян, ветеран російсько-української війни Юрій Вєткін, Олексій Шмирьов. Потужний склад артистів обласного філармонійного центру: заслужена працівниця культури України Світлана Пилипенко, Марина Маккей, Яна Сидоренко, Ксенія Трубіна, Анна Михневич, Дар’я Михневич, Олександр Сьомченко. Хореографія у постановці Івана Гладкова – Театр танцю “Екватор”: Тетяна Герус, Іван Гладков, Артем Коптель, Світлана Києвицька, Дмитро Костенко, Ангеліна Костенко.
“Ми переживаємо найстрашнішу війну за останні десятиріччя і її наслідки ще довго будуть поруч з нами, будуть всередині нас”, – кажуть автори проєкту. “Бентежно-геніальне безумство” – потужний наступальний крок на мистецькому фронті. Проєкт реалізовано Чернігівським обласним філармонійним центром і Єдиним Мистецьким Простором Чернігівщини.
 

 

Пресцентр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм

]]> “Музичний всесвіт Ференца Ліста” http://monitor.cn.ua/ua/culture/99815 Відомі українські піаністи Аліна Романова і Артем Ляхович 28 квітня 2024 року продемонстрували чернігівський публіці “Музичний всесвіт Ференца Ліста”. Культура article Mon, 29 Apr 2024 12:19:41 +0300
“Ференц Ліст – легендарний музикант, справжня суперзірка XIX століття. У кожній галузі він був найкращим: композитор, піаніст, диригент, педагог, просвітник, культурно-громадський діяч, популяризатор музичної класики, автор численних транскрипцій”, - кажуть про Ліста учасники програми “Музичний всесвіт Ференца Ліста”. Аліна Романова - лауреат міжнародних конкурсів. Веде інтенсивну концертну діяльність як соло, так і у складі фортепіанного дуету з Артемом Ляховичем. Виступає також як виконавець камерної музики, популяризатор сучасних українських композиторів. Артем Ляхович - піаніст, композитор, музикознавець. Веде активну концертну діяльність в Україні та за кордоном. Автор творів для фортепіано, віолончелі та ін. Відомий як лектор, що супроводжує лекціями власні виступи, виступи інших музикантів. Лауреат міжнародних конкурсів.


Перше відділення концерту, зігране Аліною Романовою, презентувало Ліста як популяризатора та просвітника. “У музиці XIX століття Ліст відігравав особливу роль: пропагував культурні скарби, сприяючи справедливому історичному відбору. У тому, що музика XVIII-XIX сторічь закарбувалася у колективній пам'яті саме такою, є велика заслуга Ліста”, - відзначають музиканти. Спочатку прозвучали Вальс-каприс №6 з циклу “Віденські вечори”, “Гретхен за прялкою” Франца Шуберта і Ференца Ліста:  Шуберт створював вальси для побутового музикування, а Ліст адаптував їх до великої сцени. Продовжили перше відділення “Шість великих етюдів за Паганіні” для фортепіано. Зберігаючи матеріал Паганіні, Ліст винайшов для нього нові яскраві прийоми, органічні саме для фортепіано. Завершила відділення “Іспанська рапсодія” для фортепіано.


Друге відділення концертної програми, виконане Артемом Ляховичем, представило Ліста як новатора, винахідника прийомів, що змінили музику.  Прозвучали Соната для фортепіано сі мінор та “Угорська рапсодія” №6. Вважається, що Соната для фортепіано сі мінор відкрила нові обрії в мистецтві. Її називають музичним філософсько-фантастичним романом. В свою чергу, “Угорська рапсодія” - один з найвідоміших творів Ліста, в якому він майстерно обробляє фольклор угорських ромів.
У програмі “Музичний всесвіт Ференца Ліста” музиканти представили творчість великого композитора різнопланово та яскраво.
Провела концерт Яна Сидоренко.

Пресцентр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм
 

]]> 25-річчя Академічного симфонічного оркестру “Філармонія” http://monitor.cn.ua/ua/culture/99768 “Любов до гармонії” — це не просто смисл слова “філармонія”. Це, певним чином, спосіб існування, який визначає сутність музичного колективу. Культура article Tue, 23 Apr 2024 10:39:21 +0300 Навесні 1999-го року новостворений чернігівський симфонічний оркестр виступив вперше — і не деінде, а у Національному палаці “Україна”. Так 25 років тому почалася історія Академічного симфонічного оркестру “Філармонія”, який створив і яким донині керує заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач. Чвертьвіковий ювілей оркестр відзначив великою двочасною концертною програмою на сцені Чернігівського обласного філармонійного центру.


25 років тому “Філармонія” складалася передусім з молодих музикантів. Вже тоді вони разом зі своїм диригентом керувалися гаслом “Тільки краще!”. За чверть століття було підготовлено безліч різноманітних концертних програм. За честь грати з оркестром під орудою Миколи Сукача вважали і вважають, без перебільшення, сотні солістів, диригентів і колективів світу. З оркестром “Філармонія” виступали капела “Думка”, Микола Сук, Олег Криса, Анатолій Баженов, Фудзіко Хеммінг, Девід Андре, Чіє Савада... Микола Сукач диригував такими відомими колективами як симфонічний оркестр Національної опери України, Національний симфонічний оркестр України, симфонічний оркестр Національної філармонії України. Творча мапа “Філармонії” — це, власне, весь світ: від Японії до США, від сходу до заходу.
Великий ювілейний концерт Академічний симфонічний оркестр “Філармонія” розпочав з вшанування жертв тієї страшної війни, яку зараз веде проти загарбників український народ. Микола Сукач нагадав глядачам основні віхи в історії колективу, яким він керує. І підкреслив головне: “Якби не прихильність глядачів, якби не їх бажання душею відгукуватися на роботу оркестру, мабуть, не все б в нас склалося. Тож дяка всім, хто поділяє з нами почуття, які ми намагаємося донести своєю музикою!”.
Привітали оркестр з ювілеєм колеги, друзі, почесні гості.
У першому відділенні програми прозвучали “Влтава” Бедржиха Сметани, Увертюра до опери “Севільський цирульник” Джоаккіно Россіні, Увертюра до оперети Франца фон Зуппе “Легка кавалерія”, “Танок диявола” Йозефа Хельмесбергера (молодшого). І, що дуже символічно, — твори Сергія Борткевича: частини Концерту для скрипки з оркестром тв. 22 (соліст — народний артист України, лауреат Шевченківської премії Анатолій Баженов) і Симфонії №1 ре мажор “Моя Батьківщина”. Ім’я і творчість видатного композитора повернув мистецькому світу саме художній керівник та головний диригент оркестру “Філармонія” Микола Сукач. Диригували оркестром у першому відділенні разом з очільником колективу начальник військового оркестру військово-музичного центру Сухопутних військ ЗСУ Роман Павлів та другий диригент оркестру, заслужений артист України Андрій Шевчуковський.
У другому відділенні концерту була виконана Симфонія №1 Йоганнеса Брамса — шедевр, який, за словами Миколи Сукача, втілив всю гаму людських почуттів.
З ювілеєм!

 


Пресцентр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм
 

]]> “Весняні ритми” духового оркестру http://monitor.cn.ua/ua/culture/99759 “Весняними ритмами” порадував глядачів духовий оркестр Чернігівського обласного філармонійного центру. 21 квітня 2024 року публіка змогла сповна насолодитися новою концертною програмою оркестру під такою назвою. Культура article Mon, 22 Apr 2024 16:30:06 +0300 Самобутність, характер, натхнення — це проєкт “Весняні ритми”. До нього увійшли твори вітчизняних та зарубіжних авторів, сповнені піднесеності і, разом з тим, душевної чуттєвості.


“Сама музика єднає нас задля Великої Перемоги”, — кажуть артисти духового оркестру. Тон концерту задав твір художнього керівника та головного диригента оркестру, заслуженого діяча мистецтв України Анатолія Ткачука “Поліська весна”. У концертній програмі прозвучали, зокрема, композиції Олександра Білаша, Ігоря Поклада, Генрі Манчіні, Ігоря Шамо. І багато авторських творів та обробок Анатолія Ткачука — “Фантазія на теми українських пісень”, “Ой, під вишнею”, “Концертна полька”...
У концерті “Весняні ритми” взяли участь солісти обласного філармонійного центру — заслужений артист України Сергій Сулімовський, Марина Коваленко, Яна Сидоренко. Провів концерт Сергій Сидоренко.

Пресцентр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм
 

]]> Фестиваль Взаємності як Простір для діалогу: Унікальна платформа для взаємного інспірування http://monitor.cn.ua/ua/culture/99740 Театральний „Фестиваль взаємності“ об’єднає чеських та українських митців у п’яти містах України. ǿетою фестивалю є поєднання культурних наснаг Чеської Республіки та України через мистецьке вираження та підтримку діалогу й взаєморозуміння серед митців обох країн. Культура article Thu, 18 Apr 2024 16:54:20 +0300 Головним ініціатором цієї події є відомий театральний режисер ангажованого театру Давід Зелінка разом з театральною групою й неурядовою організацією „Тепер вдих і лети“.
Ця значна для культурної сфери подія, що може надихнути й подальші проєкти в міжнародній кооперації, відбудеться 12–28 квітня 2024 року в п’яти українських містах: Рівному (12–14 квітня), Житомирі (15–17 квітня), Чернігові (19–21 квітня), Києві (22–24 квітня) та Івано-Франківську (26–28 квітня).
Протягом трьох днів у кожному фестивальному місті на глядачів чекає різноманітна програма, що включає:
● 7 чеських театральних вистав і кілька локальних
● 2 майстер-класи (для дітей та дорослих)
● концерти, фільм та презентації робіт чеських та українських митців, як місцевих, так і тих, хто були змушені поїхати з України через повномасштабне вторгнення.
У фестивалі беруть участь такі театральні колективи: театр „Лішень“ (Брно), „Тепер вдих і лети“ (Прага), театр „Фесте“ (Брно), Дебора Штисова та кол. (Прага). В Україні чеські театри в кожному з міст співпрацюють з академічними державними театрами й незалежними сценами.
„Наш Фестиваль Взаємності не лише принесе мистецькі враження, а й надасть простір для дискусій на теми вистав, серед яких – рефлексія сьогоднішнього світу, життя у війні, ситуація біженців, перетинання кордонів і знаходження нового дому. В програмі відвідувачі знайдуть і чисто поетичні постановки та вистави для дітей, тож передбачено й більш розважальне дозвілля. Фестиваль прагне передусім бути спільною зустріччю, яка може надихнути до подальшої співпраці між митцями з обох країн. Враховуючи чисельність українців у Чехії та інтенсивність контактів, що виникають, наше майбутнє буде ще довгі роки спільним. Для чеських митців виступи перед глядачами з України можуть стати досвідом, який принесе новий погляд на сенс самої творчості“, — каже головний організатор і візіонер заходу, театральний режисер Давід Зелінка.
Більше інформації про “Фестиваль взаємності” та його програму Ви можете знайти на сайті фестивалю:
www.festivalvzajemnosti.eu
Проєкт відбувається за фінансової підтримки ǿіністерства культури Чеської Республіки, Ȁаціонального плану відновлення Чеської Республіки та Європейського Союзу.

Уточнюйте дати та час проведення вистав у Чернігові за телефоном 0507221911.

]]> Ритм сучасності — проєкт “Jazz-Куліса” http://monitor.cn.ua/ua/culture/99717 13 квітня 2024 року бенд “BissQuit” знову зустрівся з шанувальниками джазу в межах проєкту “Jazz-Куліса”. В єдиному творчому просторі — на сцені Чернігівського обласного філармонійного центру — музиканти і глядачі разом поринули в атмосферу музики, що вивільняє зазвичай втаємничені емоції в кожного причетного до неї. Культура article Mon, 15 Apr 2024 17:07:01 +0300 Володимир Балаба (труба, флюгельгорн), Олександр Годун (труба, флюгельгорн), Микита Гірня (саксофон), Олег Богуш (клавішні, керівник бенду), Сергій Галамага (гітара), Данило Корінь (барабани), а також Ольга Перепелиця (вокал) створили нову концертну програму з творів, що яскраво демонструють еволюцію сучасної джазової музики, зокрема, через призму творчості видатного американського саксофоніста і композитора, 11-разового володаря “Греммі” Вейна Шортера. У концерті прозвучали “Speak No Evil”, “Black Nile”, “Footprints”, “Infant Eyes”...
Витонченість і драйв, експресія і спільний з публікою ритм — “BissQuit” створив дивний настрій гармонії на концертному майданчику. Допомогли в цьому артистам Сергій Сорокін, Євгеній Милейко —звук, Олександр Єрмаков, Марія Ріпа — світло, Віталій Борисенко — відеографіка. Автор проєкту “Jazz-Куліса” – кандидат мистецтвознавства Дмитро Теребун.


Пресцентр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм
 

]]> Презентація монографій, присвячених історії Батурина і Глухова http://monitor.cn.ua/ua/culture/99716 11 квітня у читальному залі Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових у межах чергового засідання клубу «Краєзнавець» відбулася презентація монографій, присвячених історії двох столиць часів Гетьманщини – Батурина і Глухова. Культура article Mon, 15 Apr 2024 16:47:19 +0300 Були представлені дослідження Юрія Ситого «Археологічні карти Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» й наукова студія Юрія Коваленка «Історична топографія Глухова доби середньовіччя та ранньомодерного часу».
Монографію «Археологічні карти Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» представив її автор – відомий український археолог, науковий співробітник Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» Юрій Ситий. Він наголосив, що це перше видання, де підсумовані результати стаціонарних археологічних досліджень Батурина за чверть століття.
В обговоренні видання взяли участь голова правління Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Олександр Коваленко, кандидат історичних наук Людмила Ясновська та генеральний директор Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», кандидат історичних наук Наталія Реброва.

Автор другого краєзнавчого видання – «Історична топографія Глухова доби середньовіччя та ранньомодерного часу» – відомий не тільки в Україні, а й далеко за її межами історик, пошуковець, археолог та дослідник Глухова Юрій Коваленко. Кандидат історичних наук, засновник музею археології при Національному заповіднику «Глухів», волонтер з пошуку тіл загиблих під час Другої світової війни та у зоні АТО. Військовий ЗСУ, який героїчно загинув на Луганщині 14 березня 2023 року, боронячи країну, яку любив понад усе.
Книгу представив науковий редактор видання – голова правління Чернігівської обласної організації Національної cпілки краєзнавців України, професор Олександр Коваленко.
У залі була присутня поважна делегація з Глухова у складі генерального директора Національного заповідника «Глухів» Ірини Мошик, заступника генерального директора Національного заповідника «Глухів» Світлани Жукової, консультанта генерального директора Національного заповідника «Глухів» Сергія Слєсарєва та дружини Юрія Коваленка Оксани Коваленко. Гості взяли активну участь в обговоренні презентованого видання.
Було представлено слайд-шоу світлин Юрія Олександровича, яким його пам’ятають колеги та близькі. Емоційною кульмінацією заходу стала демонстрація відеофільму, що був знятий особисто Юрієм Коваленком у зоні бойових дій незадовго до загибелі.
Приємною несподіванкою стали книжки, подаровані бібліотеці гостями з Батурина та Глухова.
Чернігівська поетеса, лауреатка обласної літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова Ганна Демиденко (творчий псевдонім – Верес) прочитала власний вірш, присвячений оборонцям України.
У залі демонструвалася книжково-інформаційна виставка «Кожен археолог шукає свою пектораль», яку прокоментувала модератор заходу – бібліотекар відділу краєзнавства Олена Дорохова.


Ірина Каганова, завідувачка відділу краєзнавства

]]> Твори письменників Чернігівщини на платформі MEGOGO: як в області сприяють функціонуванню української мови http://monitor.cn.ua/ua/culture/99701 В області триває реалізація Програми сприяння функціонуванню української мови як державної на 2023-2028 роки (далі – Програма). До розроблення програми долучився Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА, Управління освіти і науки ОДА, обласні бібліотеки, музеї. Культура article Fri, 12 Apr 2024 11:18:06 +0300
Про стан її виконання говорили учора на брифінгу в медіацентрі ОВА.

У 2023 році на виконання Програми було використано більше 700 тисяч гривень. Більша частина коштів витрачена на поповнення фондів обласних бібліотек кращими зразками класичної сучасної української літератури. Загалом минулого року придбано понад 2,5 тисячі друкованих видань. У цьому році на відповідні цілі передбачено фінансування у розмірі 610 тисяч гривень.

    «Цього року на поповнення бібліотечного фонду було виділено 300 тисяч гривень. Важливо, що ці кошти виділені не лише на закупівлю книг, а й на передплату періодичних видань. Чого не було вже три роки», – зазначив директор комунального закладу «Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових» Юрій Соболь.

Ще одним важливим завданням Програми є створення фонду аудіозаписів окремих творів письменників Чернігівщини.

    «Створення такого фонду дозволить забезпечити доступ громадськості до українського культурного продукту, популяризує творчість письменників та дасть можливість більше ознайомитись з нашим мистецтвом і літературою. Наразі вже аудійовано шість творів, які розміщені на офіційних сайтах обласних бібліотек та на платформі MEGOGO. Також ведеться робота щодо їх розміщення на платформі Київстар ТБ», – розповіла директорка Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Людмила Замай.

Минулого року була аудійована книга Валентини Мастерової «Суча дочка». Вона стала безумовним лідером соціологічного дослідження, яке шляхом анкетування провели працівниками бібліотеки імені Софії та Олександра Русових. Популярною є і аудіоверсія книги. Вона вже отримала 260 тисяч прослуховувань. Наразі ж триває процес оцифрування твору Валентини Михайленко «Солодкий смак гіркоти».

Створюють аудіокниги місцевих авторів і для дітей.

    «Для молодших школярів ми обрали збірку казок Василя Чухліба «Колискова для ведмедів», а для дітей старшого шкільного віку – збірку Михася Ткача «Анюта». Збірки записані минулого року і доступні для прослуховувань», – зазначила в. о. директора комунального закладу «Чернігівська обласна бібліотека для дітей» Тамара Клюй та додала, що в процесі аудіювання – повість Андрія Кокотюхи «Група залізного порядку» та казка «Як стати чарівником?» Тетяни Пакалюк.

Також в межах виконання Програми проведено ряд фестивалів, мовно-літературних, поетичних марафонів.

Один з них – конкурс дитячої літературної творчості «Барвінкова, веселкова, найдорожча рідна мова» – проводився минулого року обласною бібліотекою для дітей за підтримки Департаменту культури і туризму, національностей та релігій облдержадміністрації. У конкурсі взяли участь понад 100 учасників з різних районів Чернігівщині. За результатами – у п’яти номінаціях визначено 40 переможців. За словами Тамари Клюй, проводити конкурс планують і у вересні-жовтні цього року.

Про захід «Покровська книжкова толока» розповів директор комунального закладу «Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана» Юрій Ткач.

Основною його складовою є представлення творчого доробку українських літераторів.

    «По суті це мультифестиваль. Захід зібрав у стінах обласного художнього музею письменників та музикантів, а також представників бібліотек, книгарень та творчих майстерень. Можна сказати, що фестиваль навіть вийшов на міжнародний рівень. Адже нам вдалось залучити до участі Польський інститут в Україні», – зазначив спікер.

Цього року у планах – проведення заходу не лише в Чернігові, а й у районах області.

Заклади культури проводять і заходи, які не потребують фінансування. Зокрема, це проведення Всеукраїнського радіо диктанту національної єдності, тематичних семінарів, майстер-класів з популяризації народних українських звичаїв та обрядів, а також робота мовної студії.

У бібліотеці імені Софії та Олександра Русових 2023 року був започаткований розмовний клуб «Мова чудова», основна мета якого – вчити та заохочувати людей говорити українською мовою.

Серед інших заходів, проведених у межах Програми, – обласний поетичний фестиваль «Дотиком душі», обласні етапи Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

 

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації
 

]]> Жовтнева: в одному з сіл Чернігівщини залишили комуністичну назву вулиці http://monitor.cn.ua/ua/culture/99672 До 27 квітня цього року завершується другий етап очищення публічного простору від символіки російської імперської політики на виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Культура article Tue, 09 Apr 2024 12:38:22 +0300 Відповідальність на цьому етапі Законом покладена персонально на сільських, селищних, міських голів, які своїми рішеннями мають прибрати російську імперську символіку. На першому етапі за попередні 6 місяців це мали зробити сесії органів місцевого самоврядування.

Як стало відомо з відкритих джерел, 11 березня в Лосинівській селищній громаді Ніжинського району Чернігівської області було проведено громадські слухання щодо нових назв вулиць, які перейменовують відповідно вимог Закону.

Під час розгляду питання щодо перейменування вулиці Жовтневої на нову назву Затишна в селі Сальне вирішили відмовитися від цього, погодившись з аргументацією двох громадян, що нібито «Жовтнева названа за назвою календарного місяця «жовтень». Ніякої асоціації з пропагандою російської імперської політики вона не викликає».

Розглянемо цю аргументацію відповідно чинного законодавства.

Назва вулиці Жовтнева у селі Сальне з’явилася в часи існування Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Комуністичний тоталітарний режим нав’язував цей топонім на честь діяльності комуністичної партії — Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року. Саме тому він став у часи існування СРСР одним із наймасовіших.

Відповідно підпункту «є» пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» назви на честь Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року є символікою комуністичного тоталітарного режиму та підлягають перейменуванню.

Звертає увагу, що перейменування назви вулиці Жовтнева у селі Сальне відповідно державної політики декомунізації повинно було здійснитися ще в 2015—2016 роках!

Також варто нагадати, що в пункті 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» чітко та однозначно вказано: російська імперська політика (російська колоніальна політика), як система заходів, здійснювалися органами управління, збройними формуваннями, політичними партіями, недержавними організаціями, установами, підприємствами, групами чи окремими громадянами і Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

Отже, СРСР теж здійснював російську імперську політику, а топонім Жовтнева відноситься до символіки комуністичного тоталітарного режиму — символіки російської імперської політики.

Таким чином, відповідно вимог закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» і Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» назва вулиці Жовтнева у селі Сальне Лосинівської селищної громади Ніжинського району Чернігівської області підлягає перейменуванню.

 

Сергій Бутко,

Український інститут національної пам’яті

]]> Презентація книги «Красилівка» http://monitor.cn.ua/ua/culture/99624 28 березня у читальному залі Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових у межах засідання клубу «Краєзнавець» відбулася презентація книги «Красилівка». Культура article Tue, 02 Apr 2024 12:36:06 +0300 Це – історія села донедавна Бахмацького, а нині Ніжинського району від заснування до сьогодення.
З появою ще одного цікавого та незвичайного краєзнавчого видання присутніх привітав директор бібліотеки Юрій Соболь.
Видання, що містить цікаві етнологічні матеріали, не опубліковані раніше архівні відомості й уже опубліковані джерела, представив автор-упорядник книги – уродженець Красилівки, бізнесмен-аграрій, меценат і краєзнавець Володимир Правило. Він наголосив, що книга створена за матеріалами досліджень його батька Олександра Правила, односельця Пантелеймона Ігнатка і результатами особистих розвідок самого пана Володимира.
Привітали односельця з іще однією подоланою вершиною староста Красилівки Катерина Осипенко й солістка Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм, лауреатка міжнародних конкурсів Тетяна Олійник.
В обговоренні видання взяли участь бізнесмен, меценат і громадський діяч Віктор Лазар, кандидатка історичних наук, доцент кафедри економіки та соціальних дисциплін Пенітенціарної академії України Алла Попружна, голова Чернігівського районного осередку НСКУ Андрій Курданов, поетеса і громадська діячка, авторка славнозвісної «Козачки» Надія Галковська.


Підбив підсумки засідання клубу голова правління Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, президент клубу «Краєзнавець», професор Олександр Коваленко. Він зазначив, що дослідження історії села Красилівка Ніжинського району має продовжуватися. Адже ще є багато цінної інформації про археологічні пам’ятки цієї місцевості, історію села часів Гетьманщини тощо. Олександр Борисович побажав Володимирові Правилу не зупинятися на досягнутому, а готувати до видання нові краєзнавчі розвідки!
Приємним сюрпризом для нас став новенький ноутбук, який пан Володимир подарував бібліотеці. Щиро дякуємо за меценатську підтримку і щедрість душі!
У залі була розгорнута книжково-ілюстративна виставка, назвою якої стали пророчі слова славетного Григорія Сковороди – «Кожному мила своя сторона». Експозицію присутнім представила модераторка заходу – завідувачка відділу краєзнавства Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових Ірина Каганова.


За додатковою інформацією звертатися:
Ірина Каганова, завідувачка відділу краєзнавства
 

]]> Приборкати дракона можуть лише найхоробріші: У Чернігові представили проєкт «Книга-мандрівка. Міста» http://monitor.cn.ua/ua/culture/99616 «Чернігову понад 1300 років. Небагато міст не тільки в Україні, а й у світі мають таку величну та переможну історію і таку історичну спадщину. І наше завдання про це розповідати. Робити це необхідно для того, щоб наші молоді покоління мали можливість вивчати історію свого міста без нав’язаних іззовні стереотипів. Саме з цих причин ми й створили проєкт «Книга-мандрівка. Міста», щоб наші діти у школі та поза нею могли вивчати історію своїх міст, історію інших міст та пишатися тому, що вони народилися в такій країні, як Україна», – розповіла Ірина Тараненко. Культура article Mon, 01 Apr 2024 12:41:00 +0300 За її словами, «Книжечка-мандрівочка. Чернігів», як і всі інші книги проєкту, побудована у форматі абетки, де на кожну літеру наведена інформація, пов’язана із містом, його історією або видатними діячами. Долучився до презентації також відомий чернігівський екскурсовод та історик Ервін Міден, який допомагав команді проєкту з написанням книги.

«Проєкт передбачає багато цікавинок, які однозначно здатні заставити читачів вразитися Черніговом, містом легенд та міфів. Книги – це лише складова частина. Її супроводжують і мультфільми, які створює власноруч команда проєкту. Наразі акцент зроблено на містах-героях, які стоять і будуть стояти надалі, захищаючи незламність України. Але сподіваюсь, що проєкт продовжиться, і ми побачимо книги й про інші українські міста», – зазначив Ервін Міден.

На презентації були присутні чернігівські вчителі та школярі, представники найбільших місцевих бібліотек, а також представники громадськості. Відвідувачі заходу також мали можливість подивитися мультфільми про легендарний Чернігів, та місто корабелів Миколаїв, прем’єра якого днями відбулась на youtube-каналі проєкту.

«Книга-мандрівка. Міста» — проєкт, який реалізується одночасно у двох форматах: мультфільми, що публікуються на офіційному YouTube-каналі спільноти «Книга-мандрівка. Україна», та  книги, які видає «Видавництво Старого Лева». Проєкт розповідає про 6 незламних міст України: Харків, Чернігів, Суми, Запоріжжя, Миколаїв та Київ. Прем’єри мультфільмів та офлайн-презентації книг відбуватимуться у цих містах протягом березня-квітня 2024 року.


Проєкт «Книга-мандрівка. Міста» створено за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри» (UCBI). Серед друзів та партнерів проєкту — Укрзалізниця, 1+1 media, Київстар ТБ, ТМ Моршинська, журнал VIVA та відомі українці, які підтримують свої рідні міста.

Соціальні мережі проєкту:
Facebook: facebook.com/read.and.travel  
Instagram: instagram.com/read.and.travel.ukraine
TikTok: @booksandcartoonsua
 

]]> «Не випалить душі…»: поетична творчість Ліни Ланської http://monitor.cn.ua/ua/culture/99582 23 березня у Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових у межах Всеукраїнської інформаційно-просвітницької тематичної акції «Національний тиждень читання. Тиждень поезії» відбулася творча зустріч з поетесою, громадською діячкою, лікаркою за фахом Ліною Ланською. Культура article Tue, 26 Mar 2024 11:26:06 +0200 Пані Ліна народилася в селі Рівчак-Степанівка донедавна Носівського, а нині Ніжинського району. Живе та працює в Чернігові. Вона – член Національної спілки письменників України, авторка семи збірок поезії. Вірші Ліни Ланської публікуються і в періодиці. Ще пані Ліна – співорганізаторка Першого Всеукраїнського поетичного стартапу «Дотиком душі», який відбувся в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці у 2017 році, а також дипломантка низки міжнародних і всеукраїнських літературних конкурсів.
Тож не випадково саме Ліні Ланській випала нагода представити Чернігів поміж 15 авторів, які представляли 15 ТОП-міст України на Всеукраїнському тижні поезії.


Нагадаємо, що акція, яку ініціював Український інститут книги, має назву «Ріки незмінно течуть додому». Отож у затишній, майже домашній атмосфері біло-блакитної вітальні бібліотеки звучали ліричні, патріотичні і драматичні вірші, вірші-освідчення й вірші-молитви, які емоційно представила пані Ліна. До читання поезії долучилися також шанувальниці і майстрині красного слова Валентина Громова, Людмила Ковальчук, Олена Пелих та інші.
Привернула увагу присутніх і невеличка книжкова викладка, яку організатори заходу назвали «Не випалить душі…»: поетична творчість Ліни Ланської».



Ірина Каганова, завідувачка відділу краєзнавства

]]> У Чернігові згадали заповіти В’ячеслава Чорновола http://monitor.cn.ua/ua/culture/99574 24 березня у Чернігові, в Музеї боротьби за відновлення незалежності України на Чернігівщині, який знаходиться в історичному помешканні обласної організації Народного Руху України (з лютого 1990 р.), проведено круглий стіл до 25-х роковин від дня смерті В’ячеслава ЧОРНОВОЛА, державного, громадського, політичного діяча, журналіста, народного депутата України I—III скликань, одного з лідерів українського правозахисного руху, багаторічного лідера Народного Руху України, Героя України (посмертно). Культура article Mon, 25 Mar 2024 12:36:31 +0200 На захід зібралися рухівці – борці за незалежність України в XX столітті, які розповіли про особисті спогади про цього легендарного українського патріота, та співробітник Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.

«25 березня 1999 року, тобто 25 років тому, В’ячеслав Чорновіл загинув в автомобільній катастрофі під Борисполем за нез’ясованих обставин. Багато хто вважає це політичним убивством напередодні майбутніх президентських виборів. Колишній заступник генерального прокурора Микола Голомша припускав, що Чорновола після аварії добили кількома ударами кастета. Похорони В’ячеслава Чорновола в Києві зібрали до 200 тисяч людей. Сьогодні наш захід присвячуємо його заповітам. Це мабуть найкраща форма вшанування пам’яті про цього видатного борця за незалежність України в XX столітті, активного учасника українського державотворення», — повідомив Сергій Черняков, ведучий заходу, вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

«У 1997 році В’ячеслав Максимович висловив думку, яку зараз багато з співвітчизників згадує як пророчу: «Над Україною нависає зловісна двоголова тінь російського імперіалізму, який тільки й чекає остаточного колапсу нашого суспільства, щоб запустити хижі пазурі в живе тіло нашого народу». Російська агресія з 20 лютого 2014 року стала підтвердженням цього застереженням. Як всім нам діяти у цій війні з рашистами? Заповіт Чорновола: «Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні — маючи, щоб не довелося гірко любити її — втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі». Всім байдужим і диванним патріотам він нагадав про їхню персональну відповідальність за долю країни: «Україна розпочинається з тебе». Наскільки актуально це в наш час!», — зауважив Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті.

«В’ячеслав Чорновіл формально був другим головою Народного Руху України. Як відомо, на перших президентських виборах 1 грудня 1991 року за нього проголосувало 7.420.727 українців (23,27%). Так і він, і Рух були в опозиції до діючої влади у відновленій незалежній Україні, але, на цьому важливо наголосити, саме в конструктивній опозиції. Тобто, рухівці на чолі з ним в політичному житті, парламенті завжди виступали і підтримували всі рішення на користь національних інтересів країни. У 1990-ті роки вони невтомно боролися за зміцнення української обороноздатності, вступ України в НАТО і ЄС, її рішуче позбавлення важкої російської колоніальної спадщини. Ми зараз тільки на шляху реалізації цих стратегічних заповітів Чорновола та інших українських патріотів», — наголосив Василь Чепурний, журналіст газети «Голос України», почесний голова Чернігівського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

«На мою особисту думку, В’ячеслав Чорновіл був першим у лавах саме політиків у колі українських національно-демократичних сил країни. Він зробив вагомий внесок в українське державотворення, формування когорти української патріотичної політичної еліти. Переконаний, що надзусилля Чорновола-політика вже проявилися під час цієї війни з російським імперіалізмом, а далі ще побачимо у новому поколінні вітчизняної владної еліти», — підкреслив Сергій Соломаха, громадський діяч.

Василь Чепурний, Сергій Соломаха, Сергій Черняков ініціювали встановлення меморіальної дошки на фасаді приміщення чернігівського Руху та інформаційного стенду про українського героя на вулиці В’ячеслава Чорновола у Чернігові. Цю пропозицію підтримали всі учасники круглого столу.

«Він блискучий оратор, говорив чітко, емоційно і просто, зрозуміло для всіх. Мені приємно згадати особисті зустрічі з В’ячеславом Максимовичем та його дружиною Атеною Пашко, знаною в Україні поетесою. Пам’ятаю, як на партійній вечірці ми обмінювались враженнями про сьогодення, читали свої вірші. Я тоді подарувала панові В’ячеславу свою збірку поезій «Козачка», яку він попросив підписати на згадку», — згадала Надія Галковська, поетеса та громадська діячка.

Вона прочитала свій авторський вірш «Незламана калина», який присвятила пам’яті В’ячеслава Чорновола.

Учасники круглого столу розпочали захід хвилиною мовчання в пам’ять про В’ячеслава Чорновола, всіх борців за незалежність України та її сучасних захисників, а завершили виконанням Державного гімну України.

Організатори круглого столу: Чернігівська обласна організація Народного Руху України, Чернігівське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка за сприяння Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.

 

Олександр Майшев,
член Національної спілки журналістів України

]]> Бібліотека Русових оголошує збір українськомовних книжок для областей, що постраждали від російської воєнної агресії http://monitor.cn.ua/ua/culture/99547 Культура article Wed, 20 Mar 2024 16:08:52 +0200
З нагоди відзначення 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка стартує Всеукраїнський проєкт «Вільні читають українською!». Його мета – збір книжок для поповнення бібліотечних фондів, створення мобільних бібліотечних куточків, формування книжкових поличок в укриттях і гуманітарних штабах у Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Луганській, Харківській та Сумській областях, які постраждали внаслідок російської воєнної агресії.
Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових долучається до проєкту та оголошує збір українськомовних книжок для Сумської області.
Книжки можна приносити на рецепцію бібліотеки (сервісний центр).

Тел. для довідок:
0988952893 (Viber/Telegram)
(0462) 77-51- 57 – сервісний центр

Проєкт «Вільні читають українською!» спрямований на покращення психоемоційного стану людей, які перебувають під щоденними ворожими обстрілами, а також на підтримку читання українськомовної літератури з метою підвищення соціальної активності і свідомості громадян, популяризації української мови, використання її у повсякденному житті.
Ініціатори заходу – Уповноважений із захисту державної мови за підтримки Міністерства освіти і науки України, Всеукраїнського проєкту «Єдині», студентських мовних омбудсменів та Асоціації мовних курсів.
За даними Міністерства культури та інформаційної політики від 25 січня 2024 року під час повномасштабної війни в Україні зруйновано або пошкоджено майже 700 бібліотек, знищено понад 180 мільйонів книжок.
 

]]> Книжкові подарунки від Українського ПЕН! http://monitor.cn.ua/ua/culture/99530 15 березня до Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових завітали представники Українського ПЕН з чудовими книжковими подарунками! Культура article Mon, 18 Mar 2024 12:28:25 +0200  Це, зокрема, сучасна художня зарубіжна література, дитяча література, книги з саморозвитку, мемуари й багато іншого.

Завдяки спільній ініціативі Українського ПЕН, Book Aid International, Англійського ПЕН, Міжнародного ПЕН і "Нової Пошти" українські бібліотеки змогли отримати книжки англійською мовою від провідних британських видавництв. Український ПЕН розпочав проєкт "Незламні бібліотеки" ще у червні 2022 року. У межах цієї ініціативи за підтримки іноземних партнерів, українських видавництв та небайдужих українців ПЕН збирає і передає нові книжки українською та англійською мовами для бібліотек на звільнених і прифронтових територіях, що постраждали через війну росії проти України.


 
  Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових

]]> Концертна програма капели бандуристів до 210-річчя Великого Кобзаря http://monitor.cn.ua/ua/culture/99493 “Зоре моя вечірняя, зійди над горою, Поговорим тихесенько в неволі з тобою...” Культура article Mon, 11 Mar 2024 09:28:12 +0200 “Зоре моя вечірняя” — ці рядки дали назву концертній програмі Капели бандуристів ім. О.Вересая, присвяченій 210-й річниці з дня народження Тараса Шевченка. Прем’єра програми колективу на чолі із заслуженою артисткою України Раїсою Борщ та заслуженим діячем мистецтв України Миколою Борщем відбулася 9 березня 2024 року.


Духовним батьком українства вважають Великого Кобзаря митці. В його творах відобразилося саме буття українського народу. У програмі “Зоре моя вечірняя” постали різні теми з шевченкового поетичного спадку — героїчна, історична, побутова… “Вся творчість Великого Кобзаря — це послання своїм сучасникам і майбутнім поколінням українців. Ми знаходимо у віршах Тараса Шевченка його заповіти, які дають нам сили жити, боротися за право бути українцям: любити, шанувати свою мову, знати традиції, звичаї свого народу і боротися за своє право жити на своїй, Богом даній землі”, — кажуть артисти капели.
У програму “Зоре моя вечірняя” увійшли твори українських авторів, народні пісні на вірші Великого Кобзаря, композиції, присвячені Тарасові Шевченку, поетичні твори у виконанні артистів колективу. Тепло і трепетно прозвучали виступи солістів капели Лілії Козлової, Анастасії Сікалової, Вікторії Губки, Сергія Сидоренка, Дмитра Аксьона, Юлії Загурської. Провів концерт Сергій Сидоренко.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм
 

]]> Вручення літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова http://monitor.cn.ua/ua/culture/99486 5 березня клуб «Краєзнавець» Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових запросив на урочистості з нагоди вручення літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова цьогорічним лауреатам. Культура article Fri, 08 Mar 2024 14:40:52 +0200 Премія заснована громадським об’єднанням Літературна спілка «Чернігів» і редколегією журналу «Літературний Чернігів» та вручається у бібліотеці з 2002 року.
За традицією напередодні заходу творча громадськість міста і працівники бібліотеки вшанували пам’ять видатного поета, байкаря, журналіста і громадського діяча, який тривалий час жив та працював у Чернігові, Леоніда Глібова (05.03.1827 – 10.11.1893) і поклали квіти на його могилу поблизу Троїцько-Іллінського монастиря.
Вечір розпочала українська народна пісня «Зоре моя вечірняя» у виконанні тріо бандуристок Чернігівського музичного коледжу імені Л. Ревуцького (художній керівник – заслужена артистка України Раїса Борщ).
Про життєвий і творчий шлях письменника, його зв’язок з Чернігівщиною нагадала відеопрезентація «Леонід Глібов. Життя і творчість».
Українська поетеса, лауреатка премії імені Леоніда Глібова минулого 2023 року Ганна Демиденко прочитала власний вірш, присвячений Леонідові Глібову.
Представив цьогорічних лауреатів голова журі премії, головний редактор журналу «Літературний Чернігів», письменник Михась Ткач. Лауреатами стали поетеса Марія Шевченко (Чернігів) – за цикл патріотичних віршів; журналістка Сніжана Божок (Чернігів) – за книгу «Замінована прогулянка розвідника»; докторка педагогічних наук, професорка кафедри педагогіки КНУ ім. Т. Г. Шевченка  Надія Кузьменко (Київ) – за низку наукових праць з питань педагогіки і літератури, надрукованих в останні роки в періодичній пресі, зокрема і в журналі «Літературний Чернігів»; публіцист, гуморист Валерій Демченко (Київ) – за книгу гумору і сатири «Не хапайте Бога за бороду».
Святковим подарунком лауреатам та гостям став концерт української пісні у виконанні капели бандуристів «Зачарована Десна» Чернігівського музичного коледжу імені Л. Ревуцького (художній керівник – заслужена артистка України Раїса Борщ).
Під час заходу в читальному залі демонструвалася книжкова виставка «Сузір’я зачарованої Десни», яку представила модераторка заходу, бібліотекар відділу краєзнавства Олена Дорохова.



За додатковою інформацією звертатися:
Ірина Каганова, завідувачка відділу краєзнавства, (0462) 77-51-57.
 

]]> До глядачів повернувся “Справжній Я” http://monitor.cn.ua/ua/culture/99458 29 лютого 2024 року на прохання глядачів чернігівський театр “23” знову презентував в обласному філармонійному центрі пластичну драму “Справжній Я”. Культура article Fri, 01 Mar 2024 13:58:35 +0200 У січні прем’єра перформансу пройшла з аншлагом. Місяць потому драма ще раз зібрала численну публіку. Робота режисерки Тетяни Янко та хореографа Павла Циклінського захопила своєрідним поглядом на можливість кожного розірвати сірість буденності заради реалізації своєї мрії.


Подолання страхів і спромога розкрити талант в собі — ці ідеї, закладені у проєкті “Справжній Я”, знайшли щирий відгук у глядачів.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм
 

]]> Бібліотечна зустріч "Лише мумія страждає мовчки" http://monitor.cn.ua/ua/culture/99457 27 лютого у читальному залі Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових у межах засідання клубу "Краєзнавець" з нагоди 100-річчя відкриття седнівських муміфікованих поховань відбулася бібліотечна зустріч "Лише мумія страждає мовчки". Культура article Fri, 01 Mar 2024 13:32:06 +0200   Директор Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових Юрій Соболь привітав присутніх з першим у 2024 році засіданням клубу "Краєзнавець" і наголосив на важливості просвітницької місії бібліотеки, збереженні та поповненні її інформаційно-краєзнавчого потенціалу.
  Науково-просвітницький проєкт філії Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського "Садиба родини Лизогубів" – відеофільм "Седнів таємничий. Мандри мумій Лизогубів" – представили завідувачка закладу Тетяна Луговська та науковий співробітник філії ЧІМ ім. В. В. Тарновського "Садиба родини Лизогубів", голова Чернігівського районного осередку Національної спілки краєзнавців України Андрій Курданов.
  Присутні у залі науковці, краєзнавці, журналісти, бібліотечні та музейні працівники переглянули відеофільм "Седнів таємничий. Мандри мумій Лизогубів".
  В обговоренні науково-просвітницького проєкту "Седнів таємничий" узяли участь голова молодіжного відділення Товариства "Чернігівське земляцтво" Валерій Демченко, завідувачка відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" кандидатка історичних наук Ольга Травкіна, науковий співробітник ЧІМ імені В. В. Тарновського, кандидатка історичних наук Ольга Гейда та ін.
  Валерій Демченко передав бібліотеці неочікувані, але дуже цікаві та приємні подарунки від київських земляків. Щиро дякуємо!
  Підсумки засідання клубу підбив голова правління Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Олександр Коваленко.
  У залі була розгорнута книжково-ілюстративна виставка "Історія. Седнів. Лизогуби", яку представила модераторка заходу – завідувачка відділу краєзнавства Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових Ірина Каганова.


 

]]> “Сублімація війни” до других роковин широкомасштабного вторгнення http://monitor.cn.ua/ua/culture/99417 У день других роковин початку великої війни у Чернігівському обласному філармонійному центрі знову відбувся показ проєкту “Сублімація війни”. 24 лютого 2024 року програма зібрала у залі філармонійного центру широкий загал глядачів. Культура article Mon, 26 Feb 2024 12:50:12 +0200 “Сублімація війни” — музично-хореографічна вистава-інтроспекція в одну дію за мотивами творів сучасних українських авторів у постановці Дмитра Обєднікова. У ній використано тексти Сергія Жадана, Олени Шамріної, Анатолія Бондаренка, музичні композиції, присвячені темі повномасштабного вторгнення росії в Україну. “Сублімація війни” — експериментальний проєкт, своєрідний мистецький роздум, спроба втілити у сценічних образах почуття українців, їх біль під час війни. Це біль воїнів, що боронять Батьківщину, біль зруйнованого міста, біль через життя не вдома, біль тих, хто бачить своє зруйноване місто кожного дня та відчуває небезпеку.
Представили проєкт “Сублімація війни” солісти філармонійного центру Марина Коваленко, Наталія Липницька, Юлія Литвин, Марина Маккей, Анна Михневич, Дар’я Михневич, Світлана Примак, Яна Сидоренко, Ксенія Трубіна, а також Марійка Бібік; артисти Театру танцю “Екватор” Катерина Велика, Тетяна Герус, Іван Гладков, Світлана Києвицька, Артем Коптель, Світлана Кугук-Головач, Ольга Кузьменко, Ангеліна Костенко, Дмитро Костенко. Хореографія Катерини Великої та Івана Гладкова.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм
 

]]> “Я зійду колоском...” — програма народного хору до дня народження Анатолія Пашкевича http://monitor.cn.ua/ua/culture/99326 “Мамина вишня”, “Степом, степом...”, “Довженкова земля”... Хто не знає ці пісні, що вже давно стали народними?.. Культура article Mon, 12 Feb 2024 16:23:25 +0200  Їх автору —  видатному українському композитору і диригенту, народному артисту України Анатолію Пашкевичу 11 лютого виповнилося б 86 років. Він пішов з життя у 2005-му, у розквіті творчих сил. Але його мистецька спадщина зберігається послідовниками як безцінний скарб вітчизняної культури.


З 1989-го року життя Анатолія Пашкевича було пов’язане з Черніговом: він став художнім керівником колективу, який нині має статус Академічного народного хору обласного філармонійного центру. “Нев’янучий аромат народності, вплетений в мереживо його слів і музики, невичерпана і незрівняна любов до народної пісні по-справжньому підняла колектив на нові творчі сходинки”, — зазначають артисти хору. На Чернігівщині Анатолієм Пашкевичем були написані “Крик попелу”, “Чернігівські дзвони”, “Пролітали журавлі”, “Мамині руки” та багато інших композицій.
11 лютого 2024 року Академічний народний хор під орудою заслуженого діяча мистецтв України Володимира Коцура представив публіці концертну програму “Я зійду колоском...”, приурочену до дня народження Анатолія Пашкевича. У програму увійшли твори, написані композитором на вірші українських авторів, обробки народних пісень, зроблені Анатолієм Пашкевичем і Володимиром Коцуром, інструментальні та вокально-хореографічні композиції. Для глядачів прозвучало багато відомих творів митця — в тому числі, “Мамина вишня”, “Степом, степом...”, “Пролітали журавлі”, “Перестигло в полі жито”... У концерті взяв участь заслужений артист України Олексій Биш.
Мистецтвознавці називають Анатолія Пашкевича самобутнім, неповторним майстром, який своєю творчістю визначив вектори розвитку народного хорового мистецтва. Програма Академічного народного хору “Я зійду колоском...”, яка прозвучала зі сцени Чернігівського обласного філармонійного центру, ще раз підкреслила: у творчості Маестро звучала і звучить сама українська душа.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм
 

]]> “Справжній Я” театру “23” http://monitor.cn.ua/ua/culture/99246 31 січня 2024 року Чернігівський обласний філармонійний центр представив пластичну драму аматорського театру “23” “Справжній Я” у постановці Тетяни Янко, хореограф — Павло Циклінський. Культура article Thu, 01 Feb 2024 15:25:16 +0200 Сіра буденність ховає наше “справжнє Я”, вважають автори проєкту. “Шалений ритм життя стримує потік наших мрій та думок. Нас часто долають сумніви: чи точно ми там, де хочемо бути, чи насправді робимо те, що хочемо?”, — ці питання лейтмотивом звучать у пластичній постановці. Не без підстав драма починається зі слів: “Віру в себе люди ховають, бо справжніх себе ще досі не знають”.


Клоунеса, танцівник, співачка, письменник, модельєрка — кожен герой вистави мріє розкрити свій талант. І на цей талант чекають оточуючі. “Не ховай його від людей, світ чекає твоїх ідей”, — підкреслюють автори.


Розкрити свої таланти, звільнитися від страху і невпевненості в собі — цей посил втілили на сцені філармонійного центру митці театру “23”.


Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру

фестивалів та концертних програм

]]> Чернігівський драмтеатр відкриває головну глядацьку залу http://monitor.cn.ua/ua/culture/99220 Чернігівський драмтеатр відкриває головну залу для глядачів. Оперу-містерію “Сліпий” за творами Тараса Шевченка актори зіграють на сцені вже у суботу, 3-го лютого. Культура article Tue, 30 Jan 2024 15:32:28 +0200 Щоправда, у перший день чернігівці зможуть розташуватися лише у партері та бенуарі першого поверху. Головна адміністраторка драмтеатру Ольга Барашкіна зазначила: за висновками ДСНС перебування у залі є безпечним.

– Ці зони, які залишилися небезпечні, вони відділені повністю, туди закрито прохід, туди повністю ніхто не може з глядачів потрапити, тобто, перебування в залі і тут, на поверхах, є безпечним, – зауважила головна адміністраторка Чернігівського обласного драмтеатру Ольга Барашкіна.

Аби пришвидшити підготовку до відкриття, адміністрація театру запросила волонтерів чернігівського осередку громадської організації “Будуємо Україну Разом”. До речі, “бурчики” одними з перших відгукнулися і прийшли розбирати наслідки ворожого обстрілу.

– Коли стався приліт, ми були на іншому об’єкті поза містом, але тоді ми зрозуміли, що не можемо бути байдужими і ми, скажімо так, організували собі окремий день, знялись з того об’єкту і прийшли сюди допомагати, – розповів координатор чернігівського осередку ГО “БУР” Микита Майоров.

– Головне завдання, з яким ми звернулись до БУРчиків – це те, щоб допомогти провести прибирання в головному залі. Зараз завершили будівельники всередині зали робити підвісну стелю, і зараз треба провести прибирання всього, що залишилось, всього сміття, позамітати, винести все, що непотрібно вже  для того, щоб на суботу вже нам відкрити повну залу з першою виставою, – зазначила головна адміністраторка Чернігівського обласного драмтеатру Ольга Барашкіна.

 Гори будівельних матеріалів, залишки стяжки від стелі, купа пилу та будівельного сміття. Два десятки волонтерів осередку БУР працювали весь день, аби допомогти акторам швидше вийти на головну сцену до своїх глядачів.

– Сьогодні ми прибираємо за сценою повністю, ми прибираємо приміщення, ми вже повиносили будівельні матеріали, які в гарному стані залишились, після реставрації стелі. Ми зараз ще розбираємо сміття в тому плані, що ми сортуємо, де є просто сміття, де ліпнина, яку можна потім ще відновити, і повністю прибираємо приміщення, щоб потім можна було поставити стільці сюди, – каже Микита Майоров.

Допомагати прийшли не тільки чернігівці, а й волонтери з Києва та Новгород-Сіверщини. Хтось про акцію дізнався завдяки друзям, а дехто побачив оголошення на сторінках осередку БУР.

– Сама будівля театру і театр мені дуже подобається, він мені доволі рідний і самі вистави я люблю, тому я хочу якось допомагати, – каже волонтер Данило Мельник.

– Мене це дуже мотивує. Зараз складний час, дуже важко триматись морально і для мене це така можливість долучитись для чогось, що допомагає країні, бути в осередку людей, які вірять в нашу перемогу, і тому це важливо, і для мене, мені здається, і для країни в цілому, – додає волонтерка Анастасія Юсипенко.

Залізну завісу, яка наразі розділяє головну сцену, найближчим часом приберуть, тож зала буде повністю готова до експлуатації. Наразі ж стелю затягли, зробили підвісною, освітлення теж сучасне – світлодіодне. Капітальний ремонт – в планах, також реставрують і тритонну люстру, яка дивом вціліла під час ракетного удару.

Нагадаємо,  вранці 19-го серпня російські війська спрямували ракету на будівлю Чернігівського драмтеатру. У момент удару в приміщенні проходила раніше анонсована виставка дронів «Люті пташки». Першу ж виставу після терористичного акту, хоча й без глядачів, зіграли вже у вересні  на “Білій сцені”.

Новий Чернігів

]]> "З музикою – в майбутнє України" http://monitor.cn.ua/ua/culture/99218 "Українська музика, пісня – це могутній символ, зброя і душа нашого народу. З музикою святкуємо, тужимо, молимося і перемагаємо!" Ці слова анонсували і точно передали смисл і настрій нової програми духового оркестру Чернігівського обласного філармонійного центру на чолі із заслуженим діячем мистецтв України Анатолієм Ткачуком. Культура article Tue, 30 Jan 2024 13:48:52 +0200 Прем’єра програми під назвою "З музикою – в майбутнє України" відбулася 27 січня 2024 року.

У сповнений енергії і глибини проєкт духового оркестру "З музикою – в майбутнє України" увійшли відомі і популярні композиції українських і зарубіжних авторів – Володимира Івасюка, Тоні Роніса, Ігоря Поклада, Карла Дженкінса, Миколи Лисенка, Гленна Міллера, Степана Єднака, Ісаака Альбеніса... Прозвучали й авторські твори художнього керівника та головного диригента оркестру Анатолія Ткачука – “Фантазія на теми українських пісень”, “Дитячий світ”, “Ми діти твої, Україно!”.

"Людство залежне від музики стільки, скільки існує: вона як духовне світло, що проникає в нас та створює своєрідну магію, – зазначають музиканти колективу. – Сьогодні, під час війни, ця магія музики необхідна абсолютно всім".

У програмі "З музикою – в майбутнє України" взяли участь солісти філармонійного центру заслужений артист України Сергій Сулімовський, Яна Сидоренко, Андрій Рекун. Провів програму Сергій Сидоренко.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм

]]> Перша “Jazz-Куліса” 2024 року відлунала на сцені філармонійного центру http://monitor.cn.ua/ua/culture/99208 26-го січня – вперше у 2024-му – “Jazz-Куліса” зібрала чернігівських любителів джазу у Чернігівському обласному філармонійному центрі. Музиканти бенду “BissQuit” представили нову концертну програму в рамках цього популярного творчого проєкту. Культура article Mon, 29 Jan 2024 14:50:36 +0200 Володимир Балаба (труба, флюгельгорн), Олександр Годун (труба, флюгельгорн), Микита Гірня (саксофон, кларнет), Олег Богуш (клавішні, керівник колективу), Сергій Галамага (гітара), Данило Корінь (барабани), а також вокалістка Ольга Перепелиця зіграли для глядачів, які – звично для “Jazz-Куліси” – розташувалися в одному творчому просторі з музикантами, програму, що органічно поєднала твори відомих сучасних джазових композиторів і виконавців. Прозвучали, зокрема, “Calls” Роберта Гласпера, “Simone” Ванеси Рубін, “Blackbird” Джона Леннона і Пола Маккартні в обробці гурту “Wayne Taker and The Bad Motha’s”, “No Love Dying” Грегорі Портера.

“Кожна “Jazz-Куліса” – це нова програма, твори в якій об’єднані певною мистецькою ідеєю, – підкреслюють музиканти “BissQuit”. – Проєкт є цікавим творчим експериментом і для нас, і для глядачів: емоції, закладені в сучасній джазовій музиці, знаходять живий відгук у публіки. А це завжди спонукає до творчого пошуку”.

Джазовий настрій у глядачів цього вечора разом з музикантами “BissQuit” створювали Сергій Сорокін і Данило Медик (звук), Олександр Єрмаков (світло), Віталій Борисенко (відеографіка). Автор проєкту “Jazz-Куліса” – кандидат мистецтвознавства Дмитро Теребун.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм

]]> У Чернігові громадськість відзначила 105-у річницю Злуки УНР і ЗУНР та 34-у річницю «ланцюга злуки» http://monitor.cn.ua/ua/culture/99137 21 січня в Чернігові, біля пам’ятного каменя «Борцям за волю України», який розташований неподалік від козацького кафедральний собору святої великомучениці Катерини Православної Церкви України, а потім в Музеї боротьби за відновлення незалежності України на Чернігівщині, громадськість відзначила 105-у річницю Злуки УНР і ЗУНР та 34-у річницю «ланцюга Злуки». Культура article Mon, 22 Jan 2024 11:23:33 +0200 Рухівці – учасники боротьби за відновлення незалежності України в 1988-1991 роках, громадські діячі, просвітяни разом із представником Українського інституту національної пам’яті поклали квіти до пам’ятного каменя «Борцям за волю України» та вшанували хвилиною мовчання всіх борців за незалежну й соборну Україну минулих поколінь, сучасних її Захисників, які віддали своє життя за свою державу.

«Відзначаємо під гаслом «Наша єдність — наша зброя» на десятому році російсько-української війни та напередодні другої річниці повномасштабного рашистського вторгнення в Україну 105-у річницю проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, 34-у річницю символічного ланцюга злуки «Українська хвиля» від Києва до Львова. Ланцюг злуки проведено саме 21 січня 1990 року», — підкреслив Сергій Черняков, ведучий заходу, вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

«Нагадуємо всім, що 22 січня — надважлива дата в історії України: у цей день в 1918 році проголошено незалежність УНР, а в 1919 році — Злуку УНР і ЗУНР. На прикладі українських героїв із Чернігівщини всіх часів ми наочно бачимо непорушну Соборність нашого народу. Так, в Івано-Франківську є вулиця на честь уродженця м. Городня, підполковника армії УНР і полковника УПА Івана Ремболовича, а в сімнадцяти містах нашої країни, разом із столицею, без урахування населених пунктів Чернігівської області вулиці названі на честь автора Акта проголошення незалежності України Левка Лук’яненка. В Україні добре пам’ятають та шанують сучасних Захисників України з нашого краю. Серед них назвімо Героїв України, на жаль посмертно, Олега Міхнюка, Євгена Лоскота, Олександра Мацієвського…», — наголосив Сергій Бутко, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.

Просвітянка, поетеса та авторка легендарної «Козачки» Надія Галковська прочитала свій відомий вірш «День соборності»:

Наші предки Україну
Сто літ тому об’єднали,
У січневім середзим’ї
Славно пособорували.
***
День Соборності зорею
Запалав над небокраєм,
І появою своєю
Нам сьогодні палко сяє.
***
Хоч ми знов на роздоріжжі,
Наше Древо не схитнути, -
Україна княжа, книжна,
Їй рости, рости і бути!
***
Хоч ми знов на роздоріжжі…
Наша Правда наче камінь,
Камінь Пам’яті наріжний,
Закарбований віками.
***
Будь щаслива, Україно!
Бережи свою величність.
Ти – єдина, нероздільна,
Богом вінчана на Вічність!
***
Сто літ тому Україну
Наші предки об’єднали,
У січневім середзим’ї
Славно пособорували!


Захід біля пам’ятного каменя «Борцям за волю України» традиційно було завершено виконанням Державного Гімну України під творчим керівництвом заслуженого працівника культури України Миколи Борща.

Круглий стіл до Дня Соборності України відбувся в помешканні Музею боротьби за відновлення незалежності України, де з весни 1990 року розташоване приміщення Чернігівської обласної (тоді ще крайової) організації Народного Руху України.

Сергій Бутко від імені Українського інституту національної пам’яті подякував ветеранам боротьби за відновлення незалежності та громадським активістам українського державотворення за активну просвітницьку роботу і участь у реалізації Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» і Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні i деколонізації топонімії». Він закликав подвоїти громадську активність у справі очищення публічного простору від російської імперської символіки, в просвітницькій роботі активніше спростовувати міфи російської пропаганди, яка є невід’ємною складовою війни російського імперіалізму проти України.

«Важливо, щоб у топонімічному просторі Чернігова, який є північною брамою фортеці Україна, з’явилася назва проспект Соборності. На мою думку, замість незрозумілої назви проспект «Миру», має бути саме СОБОРНОСТІ. Наша єдність — наша зброя. Тільки так консолідована й потужна країна може вибороти мир і успішно боронити його», — запропонував Сергій Соломаха, громадський діяч.

«Небезпечна тенденція під час перейменувань вулиць відповідно політиці декомунізації та деколонізації в населених пунктах області — захоплення так званими «нейтральними» назвами («виноградна», «дубова» тощо). В топонімічному просторі населених пунктів громад важливо насамперед давати назви на честь земляків — українських героїв. Це повага тим, хто впродовж століть був вірним власному народу, боровся за його волю ціною свого здоров’я і життя. Це теж актуальний напрямок нашої громадської роботи», — зауважила Надія Галковська.

Учасники круглого столу підтримали ці пропозиції, а також думку щодо створення в Музеї стенду про боротьбу за соборність України на Чернігівщині в 1989-1991 роках.

На завершення заходу Сергій Соломаха подарував примірник своєї нової книги «Чернігівський Євромайдан. Хроніка, факти, спогади» голові Чернігівської міської організації «Просвіта» Андрію Глухенькому.

Організатори громадського відзначення Дня Соборності України: Чернігівська обласна організація Народного Руху України, Чернігівське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства Просвіта імені Тараса Шевченка за сприяння Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.

 

Олександр Майшев,
член Національної спілки журналістів України

]]> У головній бібліотеці Чернігівщини проведено круглий стіл до Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Крут http://monitor.cn.ua/ua/culture/99120 «Наша єдність – наша зброя», — під такою назвою 18 січня проведено круглий стіл до Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Крут у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Софії та Олександра Русових. Культура article Fri, 19 Jan 2024 14:32:06 +0200 Його спільно організували Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових, Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті, Північноукраїнський інститут імені Героїв Крут Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», Національний університет «Чернігівська політехніка», Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського, Комунальний заклад «Чернігівський обласний пошуковий науково-редакційний центр» Чернігівської обласної ради, Академія Державної пенітенціарної служби України.

«Якісною характеристикою нації є сформована національна ідея. ЇЇ головний елемент або наріжний камінь — соборність нації. У боротьбі за її реалізацію поклали своє життя кращі сини та доньки України минулих поколінь. У наш час ідея збереження Соборності як ніколи актуальна, її наслідком є жертовність сучасних Захисників України», — наголосив під час відкриття заходу Павло ЯМПОЛЕЦЬ, модератор, кандидат історичних наук, завідувач кафедри загальнонаукових, соціальних і поведінкових дисциплін Північноукраїнського інституту імені Героїв Крут Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом». Він виступив на тему «Бій під Крутами: історія вшанування героїв».

«Чому російська пропаганда так системно і наполегливо десятки років твердить, що вперше Україну у теперішніх кордонах зібрав Сталін в 1939 році, коли приєднав за допомогою нацистських союзників до УРСР західноукраїнську територію? Відповідь проста: щоб викреслити з пам’яті Акт Злуки УНР і ЗУНР 1919 року, який є беззаперечним доказом, навіть попри нетривалий період, існування об’єднаної української держави задовго до 1939 і 1991 років. Всі міфи російської пропаганди щодо Соборності України спрямовані прямо чи опосередковано проти української ідентичності. Кінцева мета цієї інформаційної війни російської імперської політики — створення ідеологічних, морально-психологічних умов для підкорення, експлуатації, асиміляції Українського народу. Наша зброя у цій безперервній інформаційній війні з російським агресором — знання історії, правди», — підкреслив Сергій БУТКО, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.

Під час круглого столу виступили: Олена ПОТАПЕНКО, директорка Комунального закладу «Чернігівський обласний пошуковий науково-редакційний центр» Чернігівської обласної ради, на тему «Чернігівські витоки Соборності України»; Олександр КРУК, кандидат історичних наук, доцент, почесний професор Національного університету «Чернігівська політехніка», на тему «Злука УНР і ЗУНР: здобутки, прорахунки, уроки для сьогодення. Погляд через століття»; Єлизавета ВАРСЕГОВА, студентка Північноукраїнського інституту імені Героїв Крут, на тему «Пасіонарність та пасіонарії у боротьбі за незалежність і соборність української нації»; Карина СІНІЧЕНКО, курсантка Академії Державної пенітенціарної служби України, на тему «Головна традиція Дня Соборності України — живий ланцюг»; Віктор НЕГОДА, науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського, на тему «Учасники бою під Крутами»; Денис ВОЛКОВ, курсант Академії Державної пенітенціарної служби України, на тему «Формування студентських куренів та розклад сил перед боєм»; Анжеліка МОСКАЛЕНКО, студентка Національного університету «Чернігівська політехніка», на тему «Незалежна Україна — основна мета діяльності Лонгина Цегельського»; Іван ЯСНИЙ, студент Національного університету «Чернігівська політехніка», на тему «Історія формування української нації: соборність»; Михайло ДЕМЧЕНКО, студент Національного університету «Чернігівська політехніка», на тему «Консолідація українців, як протидіяти викликам нації».

«Без власної держави немає української нації» (до Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Крут), — під такою назвою на завершення заходу презентувала книжкову виставку Катерина ДЕНИСЕНКО, бібліотекар відділу документів із гуманітарних наук Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових.

 

Олександр Майшев,

член Національної спілки журналістів України

]]> «Подаруй книгу шпиталю». Чернігівців закликають долучатися до благодійної акції зі збору книг для поранених військових http://monitor.cn.ua/ua/culture/99101 У Чернігові проводять збір книг для захисників та захисниць, які проходять лікування та реабілітацію в військовому шпиталі міста. Благодійну акцію організовують на базі освітньо-культурного та волонтерського Гончаренко центру. Культура article Wed, 17 Jan 2024 15:28:32 +0200 За словами директора простору Олександра Ясенчука, акцію вирішили приурочити до Міжнародного дня дарування книг.

«14 лютого ми відзначаємо не лише Свято закоханих, а й Міжнародний день дарування книг. Цього дня дарують книги друзям, віддають їх бібліотекам, школам, дитячим будинкам, лікарням чи просто залишають твори друку в людних місцях. А ми протягом місяця збиратимемо книжки в Гончаренко центрі, аби передати їх захисникам та захисницям, які проходять лікування та реабілітацію в військовому шпиталі міста Чернігів», — ділиться пан Олександр.

У просторі додають, що мета акції — підтримати українських захисників, допомогти їм розслабитись та абстрагуватися від пережитого. Це також і про культуру читання серед військових

«Запит від військових на якісні видання авторів українською мовою однозначно великий. Підтримувати наших захисників — обов’язок кожного свідомого українця. Закликаємо всіх чернігівців долучатися до акції та подарувати частинку свого тепла і вдячності військовим!» — кажуть у просторі.

Аби долучитися до акції, чернігівців закликають обирати україномовну книгу та приносити у Гончаренко центр Чернігів, що знаходиться адресою вул. Шевченка, 9. Простір працює з понеділка по суботу, з 10:00 до 18:00. За деталями можна звертатися за номером +380672761715.

Додамо, Гончаренко центр – найбільша недержавна всеукраїнська мережа безкоштовних освітньо-культурних та волонтерських просторів, заснована у 2021 році. Головна ціль проєкту – надихати та надавати необхідні знання людям будь-якого віку для покращення їхнього майбутнього. Важлива складова проєкту – платформа Гончаренко Центр. Онлайн, що пропонує безкоштовні уроки іноземних мов для всіх охочих.

]]> “ВІД СЕРЦЯ ДО СЕРЦЯ” http://monitor.cn.ua/ua/culture/99078 Традиційний святковий концерт до дня Тетяни 12 січня 2024 року зібрав глядачів у Чернігівському обласному філармонійному центрі. Вперше цей день відзначається за новим календарем церковних свят. Культура article Mon, 15 Jan 2024 13:39:11 +0200 Тетяна Олійник, артистка філармонійного центру і режисерка святкового концерту, підкреслює, що відзначення дня Тетяни символізує мужність і твердість характеру, проявлені святою мученицею Тетяною. Це також нагадує про хоробрість, жертовність і героїзм наших воїнів, які нині захищають свою землю та свій народ від російської агресії.

Концертна програма "Від серця до серця" наповнена радістю і теплом. У ній вічне слово й музика поєдналися у піснях, які наповнюють душу сонячним світлом.

Свято мистецтва глядачам подарували Академічний народний хор під керуванням заслуженого діяча мистецтв України Володимира Коцура; солісти філармонійного центру - заслужений артист України Сергій Сулімовський, Марина Маккей, Марина Коваленко, Яна Сидоренко, Світлана Примак, Наталія Липницька, Катерина Іващенко-Василяко, Ілля Латиш, Богдан Тонкошкурий; артисти Театру танцю “Екватор” - Катерина Велика (хореограф), Тетяна Герус, Світлана Києвицька, Світлана Кугук-Головач, Ольга Кузьменко, Іван Гладков, Артем Коптель.

Провели концерт Тетяна Олійник і Сергій Сидоренко.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм
 

]]> Назва «декабристи» - російська імперська символіка http://monitor.cn.ua/ua/culture/99039 В одній з громад Чернігівщини було висловлено сумнів щодо приналежності назви вулиці «Декабристів» до російської імперської символіки відповідно Закону України «Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Культура article Thu, 11 Jan 2024 09:18:39 +0200 Фаховий висновок Експертної комісії Українського інституту національної пам’яті з питань визначення належності об’єктів до символіки російської імперської політики, як і роз’яснення представників Інституту, його розвіяли.

Поява в Україні географічних об’єктів, названих на честь декабристів, жодним чином не пов’язана з розвитком питомо української топонімії. Як і встановлення присвячених декабристам пам’ятників та пам’ятних знаків, вона була втіленням російської імперської політики зразка комуністичного тоталітарного режиму.

Термін «декабристи», який упроваджували в часи СРСР у назви географічних об’єктів, походить від назви місяця (рос. декабрь), коли відбулося організоване групою опозиційно налаштованих дворян повстання (26 (14 за ст. ст.) грудня 1825 року в Санкт-Петербурзі) з метою зміни державного ладу в Російській імперії.

У радянській історіографії та ідеології декабристів характеризували за ленінською схемою як «ідейних попередників» більшовиків: декабристи започаткували революційний рух, естафету підхопив Олександр Герцен, продовжили петрашевці, народники, народовольці, а втілили в життя внаслідок Жовтневого перевороту 1917 року більшовики.

Пильна увага до декабристського руху в радянській історіографії, а також глорифікація (прославлення) його учасників у символічному просторі пояснювалися насамперед тим, що політична платформа декабристів (як і більшовиків та їхніх ідейних спадкоємців радянських комуністів) базувалася на імперських підходах.

Незважаючи на існування філій російського декабристського руху в Україні, його програми не передбачали політичної, культурної та державної окремішності для українського народу. Так, розроблений керівником Південного товариства в Тульчині Павлом Пестелем проєкт конституції – «Руська правда» – був наповнений імперським духом і не визнавав за народами, які населяли Російську імперію, права на окреме політичне існування (виняток – поляки та євреї). Українців Пестель уважав складником «корінного російського народу». Панславістська програма Товариства з’єднаних слов’ян (заснованого 1823 року у місті Новограді-Волинському, якому тільки в 2022 році повернули історичну назву Звягель), хоч і передбачала утворення федеративного союзу слов’янських республік із демократичним ладом, українців також відносила (разом із білорусами) до росіян. Відповідно до ліберальнішої програми Північного товариства в Санкт-Петербурзі, викладеної в «Конституції» Микити Муравйова, Росія перетворювалася на федеративну державу в складі 15 штатів, було передбачено поділ України на 2 федеральні штати – Чорноморський зі столицею в Києві та Український зі столицею в Харкові.

Таким чином, об’єкти (географічні об’єкти, назви юридичних осіб, пам’ятники та пам’ятні знаки), присвячені декабристам, пов’язані з реалізацією та пропагандою російської імперської політики, й, відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону «Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», належать до російської імперської символіки.

 

Сергій Бутко,
Український інститут національної пам’яті

]]> “Український вертеп” Академічного народного хору http://monitor.cn.ua/ua/culture/99005 5 січня 2024 року Академічний народний хор під орудою заслуженого діяча мистецтв України Володимира Коцура продемонстрував численним глядачам, які прийшли цього вечора до Чернігівського обласного філармонійного центру, чим є український вертеп. Культура article Sat, 06 Jan 2024 14:57:55 +0200 Славетна програма народного хору “Український вертеп” з перших нот захопила публіку яскравістю та різноплановістю мистецького колориту.

Український вертеп — дуже самобутнє явище у світовій культурі. Він є не тільки релігійним, обрядовим, а й, здебільшого, народним театралізованим дійством. Народні пісні, колядки, танці, жартівливі сценки — ці характерні риси вітчизняної різдвяно-новорічної традиції знайшли відображення у програмі Академічного народного хору “Український вертеп”.

Твори, які увійшли до програми, відображають й особливості відзначення зимових свят на Чернігівщині. Колядки в обробці Володимира Коцура “Тихая ніч”, “Во Віфлеємі зоря сіяє”, “Ой, там, за горою”, а також “Господарський двір”, “Ой, чи є, чи нема” в обробці Григорія Верьовки, українські народні пісні, оброблені Володимиром Коцуром, Олександром Стадником, Анатолієм Пашкевичем, вокально-хореографічні композиції — всі вони створили єдину картину українського вертепу.Концертна програма “Український вертеп” у виконанні Академічного  народного хору порадувала глядачів своєю зимовою чарівністю та надала унікальну можливість насолодитися красою і багатством українського народного мистецтва.



Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм

]]> До відновлення об’єктів культури Чернігівська ОВА активно залучає міжнародних благодійників http://monitor.cn.ua/ua/culture/98999 На Чернігівщині від початку повномасштабної війни зазнали руйнувань чи пошкоджень понад 130 об’єктів культури, дев’ять з яких – обласного підпорядкування. Культура article Sat, 06 Jan 2024 11:41:50 +0200 З-поміж останніх найбільше постраждали Обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових, Чернігівська бібліотека для юнацтва, Чернігівський фаховий музичний коледж імені Л. М. Ревуцького (корпус № 2) та Обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка.

Саме про відновлення цих чотирьох закладів розповіли сьогодні спікери на брифінгу в офіційному медіацентрі ОВА.

    «Оскільки державний та обласний бюджети спрямовані на безпеку та оборону, а також на відновлення критичної та соціальної інфраструктури, об’єкти культурної сфери  відновлюються здебільшого коштом благодійників», – наголосила директорка Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Людмила Замай.

Так, роботи у закладах обласного підпорядкування проводяться за підтримки Світового фонду пам’яток, Українського Аграрного Холдингу, Міжнародного фонду «Партнерство за сильну Україну», Французького агентства міжнародної технічної експертизи Expertise France, Центру допомоги мистецтву України (Німеччина), представництва Данської ради у справах біженців в Україні та інших донорів.

Людмила Замай розповіла, що вже повністю завершено відновлення навчального корпусу № 2 Чернігівського фахового музичного коледжу імені Л. М. Ревуцького. Будівля буда пошкоджена внаслідок ракетної атаки центра Чернігова 19 серпня минулого року. Для її відновлення, за сприяння ОВА, було залучено представництво Данської ради у справах біженців в Україні, яке виділило на поточний ремонт понад пів мільйона гривень. Відтак замінено 36 пошкоджених вікон та вхідні двері.
Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових розташована у будівлі Дворянського та селянського поземельного банку. Це – пам’ятка історії та архітектури. Вона була пошкоджена 30 березня 2022 року внаслідок бомбардування міста. Того ж року з бюджету області виділено 366,5 тис. грн на ремонт покрівлі бібліотеки та 362,2 тис. грн – на заміну 12 вікон.

З подальшим ремонтом допоміг Український аграрний холдинг, якого залучено за сприяння Департаменту культури і туризму, національностей та релігій ОДА. Так, коштом благодійника – а це понад вісім мільйонів гривень – відновлено пошкоджену частину даху, встановлено 6 вікон та двері для аварійного виходу (з горища).

До слова, роботи такого масштабу тут проведені вперше за часи незалежності. Втім, це не фініш: коштом обласного бюджету – більш ніж 600 тисяч гривень – торік виготовлено науково-проєктну документацію для реставрації згаданого об'єкта. Документ пройшов експертизу. Вартість проєкту, куди входить реставрація фасаду, фундаменту, мереж електро-, тепло-, водопостачання та водовідведення, систем пожежної сигналізації, – 48 мільйонів гривень з розподілом на черги. Департамент культури спільно з комунальним закладом працює над залученням благодійних коштів для його реалізації.
У 2022 році вдалося вберегти від повної руйнації пам’ятку архітектури ХІХ ст. – Музей українських старожитностей Тарновського, відкритий у 1902 році (до слова, перший на теренах російської імперії). Тут з 1978 року розміщувалася бібліотека для юнацтва. Об’єкт, що вцілів за часів Другої світової війни, був майже повністю зруйнований 11 березня 2022-го внаслідок авіаційного бомбардування Чернігова.

Знову ж таки без благодійної допомоги не обійшлося – відгукнувся Світовий фонд пам'яток. Між організацією, що займається збереженням пам'яток історичної архітектури та культурної спадщини в усьому світі, та Чернігівською ОВА підписано два Меморандуми про взаєморозуміння. У межах першого проведені роботи щодо захисту будівлі від руйнації з бюджетом близько 35 тисяч доларів. Другий Меморандум (а це вже 192 тисячі доларів) передбачає стабілізацію автентичних елементів споруди, відновлення зовнішніх тримальних стін та нового постійного даху.

    «На жаль, через об’єктивні обставини проєкт не вдалося реалізувати вчасно. Але роботи тривають. Сподіваємося, що їх вдасться виконати в повному обсязі. Після завершення пам’ятка почне слугувати і для громади міста, і для всієї області не лише як символ відродження, а й як об’єкт, що реалізує тяглість культурного життя. Ми також розглядаємо інші об’єкти в Чернігівській області як потенційні проєкти для грантової підтримки. Тут дуже сподіваємося на продовження співпраці з облдержадміністрацією», – сказала спеціалістка з кризових питань спадщини в Україні Світового фонду пам'яток Катерина Гончарова, долучившись онлайн.

Як запевнив представник підрядника ТОВ «КДК Інжиніринг» Олександр Кучеров, будівлю повністю стабілізовано: «зашиті» всі тріщини, підсилені всі конструкції, цегляні стіни відтворені в автентичній формі. Наразі тривають роботи з влаштування покрівлі – залишився лише фінальний монтаж металевого накриття, що буде зроблено за сприятливих погодних умов.

    «При реалізації проєкту реставрації будівлі бібліотеки планується відобразити «відголос війни» шляхом візуалізації наявного пошкодження зовнішньої тримальної стіни. Тріщина в стіні не буде схована під шаром шпаклівки», – зауважила Людмила Замай.

Ще одна пам’ятка архітектури, яка опинилася під ракетним ударом ворога, – Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка.
За сприяння ОВА, Департаменту культури і туризму, національностей та релігій та Департаменту економічного розвитку ОДА для відновлення будівлі залучено Міжнародний фонд «Партнерство за сильну Україну», Французьке агентство міжнародної технічної експертизи Expertise France та Центр допомоги мистецтву України (Німеччина).

    «Ми взяли на себе весь периметр вікон і дверей (ред.: 182 вікна, 25 вхідних та 85 внутрішніх дверей). На сьогодні роботи фактично завершені, залишилися деякі моменти по відкосах. Зараз плануємо діяльність Фонду на 2024 рік, зокрема вивчаємо можливість долучитися до розроблення проєктно-кошторисної документації на відновлення будівлі: не консервації, а вже реставрації», – зазначив регіональний координатор Міжнародного фонду «Партнерство за сильну Україну» у Чернігівській області Валерій Воробей.

Кошти на протиаварійні невідкладні консерваційні роботи, які мають закінчитися орієнтовно у березні, надало Французьке агентство міжнародної технічної експертизи Expertise France.

    «Уже зараз розпочалися роботи, що убезпечать будівлю від подальшого руйнування, зокрема врятують центральну залу. Сподіваємося, що дане покриття зможе слугувати до побудови нового даху. Фактично роботи, що зараз виконуються, одна з перших активностей Expertise France, яку програма «Майдан» реалізовує у Чернігівській області. Однозначно – не остання. Передбачаємо й інші проєкти, в тому числі з відновлення та підтримки громад. Дуже важливо робити це у синергії, як зараз з Чернігівською ОВА та драматичним театром», – розповіла координаторка програми «Майдан Україна» Софія Олійник.

Представник головного підрядника ТОВ «КДК Інжиніринг» Олександр Кучеров додав, що наразі триває демонтаж уламків на даху, вентиляційних систем, похилих цегляних стін та перегородок, зняття згорілого шару утеплювача. Опісля – монтаж каркаса для утеплення та безпосередньо самого накриття.

Цей же підрядник виконує протиаварійні роботи всередині приміщення театру, профінансовані у розмірі 50 тисяч євро німецьким благодійним фондом «Центром допомоги мистецтву України» («Ukraine Art Aid Centre»). За словами Олександра Кучерова,  відремонтовані вхідні дубові двері, змонтовані прохідні галереї, невдовзі почнеться відновлення стелі у глядацькій залі.

Результати зробленого в театрі та на інших об’єктах приємно вразили члена керівної команди німецького благодійного фонду «Ukraine Art Aid Centre» Йоганнеса Натана. Він сказав декілька слів про ситуацію в Німеччині, де відбувається скорочення бюджету по деяких напрямах. Пан Натан висловив сподівання (є певні позитивні сигнали), що допомога Україні  у сфері культури продовжиться. Особлива увага приділятиметься саме проєктам реконструкції та відновлення пошкоджених пам’яток. Предметно можна буде говорити після затвердження бюджету у лютому.


 
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації

]]> Деколонізація: про назву «1-ше травня» http://monitor.cn.ua/ua/culture/98984 У мешканців вулиці однієї з громад Чернігівщини виникли сумніви щодо необхідності перейменування назви «1-ше травня» на виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Культура article Thu, 04 Jan 2024 21:40:16 +0200 Фаховий висновок Експертної комісії Українського інституту національної пам’яті з питань визначення належності об’єктів до символіки російської імперської політики, як і роз’яснення представників Інституту, розвіяли сумніви громадян.

Поява назв географічних об’єктів на базі поняття «1-е травня» (рос. «1-е мая»), жодним чином не пов’язана з розвитком питомо української топонімії, а була втіленням російської імперської політики радянського зразка.

Після завоювання більшовицькою Росією Української Народної Республіки новітня імперська влада поширила на територію України відзначення 1 травня як одного з основних більшовицьких свят. Отже, святкування цього дня набуло політичного та ідеолого-пропагандистського забарвлення, тісно поєднаного з ідеєю відновлення засобами топоніміки єдиного російського імперського простору. Так, згідно з Декретом Ради народних комісарів РСФРР від 14 квітня 1918 р., «Особливій Комісії з народних комісарів просвіти і майна республіки … доручається невідкладно підготувати декорування міста в день 1-го травня та заміну написів, емблем, назв вулиць, гербів і т. п. новими, що відображають ідеї й почуття революційної трудової Росії».

На території України масштабні перейменування на честь «пролетарського» свята стали яскравим прикладом масової ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію (прославлення) пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції», а гасло «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» стало незмінним елементом державного герба відновленої у вигляді СРСР Російської імперії та союзних радянських республік.

У практиці такої номінації показовий приклад міста Первомайськ Миколаївської області. У 1919 р. на мітингу з нагоди відзначення 1 травня командир 1-го комуністичного партизанського загону Т. М. Гуляницький запропонував об’єднати Ольвіополь, Богопіль та Голту, що належали на той час до 3-х різних повітів, в одне місто і «назвати його на честь міжнародного пролетарського свята ‒ Первомайськом». У липні того ж року цю ініціативу підтримав голова ВУЦВК Г.І. Петровський, а Президія ВУЦВК ухвалила рішення про утворення повітового міста Первомайська.

Саме свято 1 травня було закріплено в Кодексі законів про працю та отримало назву День Інтернаціоналу. Згодом назву цього свята змінювали відповідно до політичної кон’юнктури: Свято міжнародної солідарності пролетаріату (з 1930 р.), Бойове свято міжнародного пролетаріату (з 1943 р.), День всесвітнього свята трудящих (з 1946 р.), День міжнародної солідарності трудящих (1970-1991 рр.).

Станом на сьогодні в Україні лише назв населених пунктів, пов’язаних із глорифікацією «пролетарського свята», зафіксовано понад 60, а кількість об’єктів топонімії населених пунктів, названих на честь 1 травня, станом на кінець 2018 року становила майже 600.

Таким чином, назви населених пунктів, у яких відображено радянську ідеологему «1-ше травня» (рос. «1-е мая»), є такими, що пов’язані з реалізацією російської імперської політики (встановленням радянської влади на території України), й, відповідно до підпункту «є» пункту 4 частини першої статті 2 Закону, належать до символіки російської імперської політики.

 

Сергій Бутко,
Український інститут національної пам’яті

]]> Відбулася презентація книги поезій "На рушниках натомлених вітрів" Миколи Будлянського http://monitor.cn.ua/ua/culture/98963 28 грудня у Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відбулося останнє в цьому році засідання клубу "Краєзнавець". Культура article Wed, 03 Jan 2024 08:38:41 +0200  У читальному залі бібліотеки зібралися друзі, шанувальники та поціновувачі творчості українського письменника, журналіста, краєзнавця Миколи Будлянського аби привітати його з недавнім 70-річчям та виходом у світ чергової книги поезій з ліричною назвою "На рушниках натомлених вітрів".

Нагадаємо, що Микола Георгійович не вперше презентує свої творчі здобутки в обласній бібліотеці. Так, у лютому 2018 р. були представлені збірник краєзнавчих нарисів про село Олишівка Чернігівського району "Час рікою пливе" та книга "Розкажіть мені, мамо" про рідну йому Держанівку тодішнього Носівського району, у березні 2019 р. – збірка поезій "Смак пізнього яблука" та книга документально-публіцистичних нарисів "Орлівка. За батьківськими заповітами", а у вересні 2021 р. – книга віршів "Любов і вирій".

Вітаючи презентанта, директор Чернігівській ОУНБ імені Софії та Олександра Русових Юрій Соболь наголосив, що поезія Миколи Будлянського людяна, тепла, актуальна і напрочуд афористична.

У таємничий світ народження поезії занурив присутніх автор презентованої збірки, а також пан Микола познайомив зі своїми новими віршами.

Щиро і тепло вітали Миколу Будлянського з ювілеєм і виходом збірки та бажали творчого натхнення голова Чернігівського обласного осередку Національної спілки письменників України Олена Конечна і відповідальний секретар цієї ж організації Валентина Громова, чернігівський поет і журналіст Олексій Маслов, тележурналістка та волонтерка Тетяна Миргородська, доктор юридичних наук, професор Іван Богатирьов, ветеран чернігівської журналістики Лідія Кузьменко, письменник Михась Ткач, поетеса Ганна Демиденко (Верес) та ін.

Емоційно та чуттєво звучали цього дня вірші у виконанні бібліотекарів – відділу краєзнавства Софії Мнівець та відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів Світлани Сусленко.

У залі була розгорнута книжково-ілюстративна виставка "Поетичний світ Миколи Будлянського", яку презентувала модераторка заходу, завідувачка відділу краєзнавства Ірина Каганова.

Ірина Каганова, завідувачка відділу краєзнавства

]]> “Нове Різдво” хору ім. Бортнянського http://monitor.cn.ua/ua/culture/98948 У різдвяно-новорічні свята — ще один щедрий подарунок від артистів Чернігівського обласного філармонійного центру. Культура article Tue, 02 Jan 2024 09:30:24 +0200 29 грудня 2023 року Академічний камерний хор ім. Д.Бортнянського під орудою Ігоря Найдьона представив публіці програму “Нове Різдво”.

Перед початком дійства його учасники вшанували жертв сьогоднішньої терористичної атаки рашистів, всіх загиблих на цій війні.

Народні колядки і щедрівки, духовні твори українських композиторів — традиційна різдвяна теплота поєдналася у програмі з сучасним духом зимових свят. “Колядка” Миколи Попова, “На Святий вечір” Михайла Гайворонського, “Різдвяна колискова” Олександра Тарасенка, “Що то за предиво” Василя Барвінського, “Пречистая Діва” Володимира Якимця, “В Віфлеємі днесь” Віктора Коломійця, “Радіє земля” Оксани Тунік-Фриз та Євгена Мацака — такі композиції авторства та в обробці вітчизняних митців, серед інших, увійшли до проєкту “Нове Різдво”. Хор і його солісти Єлизавета Куценко, Ольга Новик, Олеся Токарук, Наталія Губко, Андрій Рекун виконали народні щедрівки та колядки у сучасному аранжуванні. Композиції програми стали побажаннями перемоги добра у новому році. Чарівні різдвяні дзвони у виконанні артиста Академічного симфонічного оркестру “Філармонія” Віктора Куценка додали особливого колориту концертній програмі.

У проєкті “Нове Різдво” взяли участь солісти філармонійного центру — заслужений артист України Сергій Сулімовський, Марина Маккей, Катерина Іващенко-Василяко, Анна Михневич, Дар’я Михневич, Яна Сидоренко.

Завершилася програма феєричним виконанням твору, що для багатьох є символом українського Різдва, — “Щедриком” Миколи Леонтовича.

Програма “Нове Різдво” камерного хору ім. Бортнянського створила неймовірний настрій у відвідувачів філармонійного центру. Провів концерт Дмитро Мельниченко.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм

 

]]>