Як відомо, вивчення Батурина археологами розпочалося у 1995 р. Відтоді над дослідженнями таємниць гетьманської столиці працювали фахівці Чернігівського державного педагогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка та Інституту археології НАН України. Вже перші розкопки принесли цікаві відкриття. Під час регулярних досліджень, що тривають донині, археологи змогли виявити значну кількість пам’яток – від перших насельників батуринських теренів до доби Гетьманщини.

В рамках виконання Комплексної програми збереження пам’яток заповідника «Гетьманська столиця» з травня 2005 по лютий 2008 року тривали ремонтно-реставраційні роботи Воскресенської церковно-парафіяльної школи (1904 р.), в приміщенні якої і було запроектовано нову експозицію.

Над створенням експозиції майбутнього музею працювали науковці заповідника «Гетьманська столиця», вони підготували наукову концепцію і тематико-експозиційний план. Вагомі наукові консультації  під час створення музею надавав очільник Батуринської археологічної експедиції, Володимир Петрович Коваленко (1954–2016 рр.). Дирекція заповідника та наукові співробітники закладу мали на меті створити експозицію, яка б дозволила екскурсантам сприймати археологічні знахідки як беззаперечних та реальних свідків важливих процесів стародавньої історії Батурина. Основою експозиції стали археологічні надбання з Батурина та його околиць та експонати, що задля втілення концепції музею були зібрані співробітниками НІКЗ «Гетьманська столиця» з усієї України.

Благодійну допомогу у створенні Музею археології Батурина надали: Безсмертний Роман, м. Київ, Даллас Євгенія, м. Лос-Анджелес (США), Косинський Михайло, м. Миколаїв, Кочерга Микола, м. Чикаго (США), Мезенцев Володимир, м. Торонто (Канада), Шевченко Олександр, м. Київ, Бабенко Петро (ТОВ «Фірма «Ерідан»), м. Київ, Шеремет Володимир, м. Чернігів, Жан Робер Жуе, м. Кривий Ріг. До створення експозиції долучились також, колеги-музейники: Національний заповідник «Хортиця» (генеральний директор Максим Остапенко), Рівненський обласний краєзнавчий музей (директор Олександр Булига), Чернігівський історичний музей імені В. Тарновського (директор Сергій Лаєвський). Музей було створено за підтримки Державної служби з питань національної культурної спадщини Міністерства культури України. Художнє оформлення музейного закладу розробив та втілив у життя український дизайнер Олександр Антонець.

Організація Музею археології – це прояв високого професіоналізму всіх структурних підрозділів заповідника «Гетьманська столиця», що в результаті створили сучасний музей, де представлено більше п’ятисот оригінальних експонатів. Урочисте відкриття Музею археології Батурина відбулося 22 січня 2009 р., в День соборності України, Президентом України Віктором Ющенком. За період свого існування Музей археології Батурина став невід’ємною частиною НІКЗ «Гетьманська столиця», окрасою центру міста, що з роками не втрачає популярності серед шанувальників історії.

Невблаганний час намагається стерти з нашої пам’яті те, що давно минуло. Але завдячуючи Музею археології Батурина кожен тепер може здійснити мандрівку до столиці українських гетьманів! Саме тут представлені оригінальні експонати, які дозволяють зануритися в сиву давнину і переглянути тернистий шлях історії нашого міста. Експонати безперечно зачаровують своєю унікальністю. Це пам’ятки від періоду палеоліту і до трагічної дати – знищення гетьманської резиденції Батурина у 1708 р. На жаль, трагедія 1708 року «стерла» з лиця землі не лише стратегічно-важливий об’єкт – Батуринську фортецю, не лише знищила розкішну столицю Івана Мазепи разом з жителями міста та козаками, але й на багато десятиліть було зруйновано пам’ять українського народу, усвідомлення Української держави. У полум’ї трагедії згоріли і оселі мирних жителів, і розкішні кам’яниці представників козацької старшини, і адміністративні будівлі. Лише археологи майже через три століття за допомогою віднайдених історичних артефактів змогли відродити із забуття спалений Батурин та презентувати його світові.

За 10 років існування музей відвідало більше 100 тисяч туристів, у його стінах було проведено біля 5 тисяч екскурсій. Відвідувачами його є гості не лише з України, а з усього світу. Їх вражає почуте та побачене, тому відгуки про Музей археології Батурина лише позитивні. Наприклад, шанувальник історії О. Кузнєцов у травні 2016 р. під враженням від екскурсії музеєм залишив відгук: «Кожен українець повинен відвідати цей музей. Знаючи своє минуле, зможемо уникнути помилок у майбутньому». Неперевершеним та унікальним його неодноразово називали відвідувачі з Литви та Італії, Канади та Польщі, Білорусії та США. Особливо їх вражають речі, пов’язані з трагічною подією 1708 р. До вподоби відвідувачам закладу і цінні експонати, що розміщуються в Музеї археології: кістяне навершя молота VІ-ІІІ тис. до н.е., фібула-застібка доби давніх слов’ян, накладки на пояс давньоруського воїна Х-XIII cт, швейцарський срібний талер 1622 р., козацькі речі: кресало, пістолі, шаблі, люльки кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст. та багато іншого.

Роль Музею археології Батурина не лише демонстраційна чи наукова: з 2015 року на базі музею діє історичний гурток «Батуринський курінь» для учнівської молоді, де юні патріоти пізнають таємниці археології та історії. Багато разів учні гуртка ставали ще й учасниками археологічних досліджень, мали можливість «відкривати таємниці» рідного міста власними руками.

Музейний заклад є постійним учасником різних заходів, що проходять у місті. Також батуринські старожитності можна побачити і на позамузейних виставках НІКЗ «Гетьманська столиця». Експонати з цього музею у 2010 році здійснили мандрівку за океан: брали участь у виставці «Україна-Швеція: на перехрестях історії (XVII – XVIII століття)» в Українському Музеї у Нью-Йорку. З 2012 р. в Музеї археології Батурина до Дня археолога (15 серпня) відкривається щорічна тимчасова виставка «Історія, збережена землею», яка знайомить відвідувачів з новими археологічними знахідками Батуринської археологічної експедиції.

За останні декілька років місто Батурин суттєво змінилося і продовжує відроджуватися, а разом з ним змінюється і оновлюється Музей археології Батурина. За цей період археологам вдалося зібрати значну колекцію нових речей, виявити нові об’єкти. Найближчим часом планується здійснити оновлення експозиції у двох залах музейного закладу: будуть представлені нові зразки козацької зброї, розкрито повсякденне життя батуринської родини у XVII-ХVIII ст., а також доповнено новими знахідками життя гетьманської столиці у часи Дем’яна Ігнатовича, Івана Самойловича та Івана Мазепи.


Сушко Н. М., Солдатова К. О.

Громада може похвалитися й реалізацією інвестиційних проектів: минулоріч завершено три, продовжується впровадження ще шести.

Аби детальніше вивчити плани району на прийдешній рік та з’ясувати проблемні точки, вчора Бахмацький район з робочим візитом відвідали голова Чернігівської облдержадміністрації Олександр Мисник та народний депутат України Валерій Давиденко.

Наразі район має одну об’єднану територіальну громаду — Батуринську міську. Її жителі вже встигли відчути переваги децентралізаційної політики держави. Лише минулого року за кошти інфраструктурної субвенції (143,3 мільйона гривень) реалізовано більше 180 проектів.

Втім Бахмаччину турбує хід й інших реформ. Детальніше про них під час зібрання активу району й розповів голова ОДА. Зокрема мова йшла про зміни в системі освіти, охорони здоров’я, умовах ведення бізнесу.

— Як би гарно не були виписані реформи, ніхто, окрім нас самих, не зможе їх втілити в життя. Важлива активність на всіх рівнях та в кожній галузі. Ще більш значимо — мати налагоджену комунікацію. Треба знати потреби своєї громади і відповідно до цього розставляти пріоритети, — зауважив Олександр Мисник. — Саме тому я маю за мету відвідати кожен район області, аби мати інформацію з місць.

Принагідно голова ОДА вручив державні нагороди бахмацьким аграріям. Звання «Заслужений працівник сільського господарства України» присвоєно директору ПСП «Авангард» Василю Булаху. Почесні грамоти Верховної Ради України отримали директор ПСП «Зеленівське» Володимир Примак і головний агроном СТОВ «Україна» Олексій Деркач.


Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

За викликом на місце події прибуло відділення 15-го Державного пожежно-рятувального посту м. Батурин У ДСНС України у Чернігівській області та сільські вогнеборці.

Спільними діями о 05:55 пожежу було локалізовано, а о 06:50 остаточно ліквідовано.

Під час гасіння рятувальники виявили у ліжку в одній з кімнат будинку тіло 46-річного господаря помешкання без ознак життя.

Причиною трагедії послужило порушення правил пожежної безпеки при експлуатації нагрівальної печі.


УДСНС України у Чернігівській області