Самооборона – феномен постреволюційного суспільства

31.05.2014   13:03 — Агенцiя

Відповідно до Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» виконавчим комітетом Ніжинської міської ради від 10 квітня 2014 року зареєстровано Ніжинське міське громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «МОБІЛЬНА САМООБОРОНА». Але молоді патріоти нашого міста свою волонтерську діяльність розпочали ще в лютому місяці. Вони не залишилися осторонь тих зимових подій які відбувалися в державі. І сьогодні місто відчуває надійний захист та підтримку.

Самооборона – феномен постреволюційного суспільства

Події зими 2014 року на Майдані Незалежності в Києві ще раз нагадали усьому світові, що українська нація є і найкращим епіграфом, який можна ставити на початку будь-якого підручника з історії України є цитата видатного українського поета Тараса Шевченка: «Рабів до раю не пускають». Проте, як і будь-які революційні зміни, події на Майдані мали і мають як своїх прихильників, так і опонентів, як позитивні, так і негативні наслідки. Зміни в системі органів внутрішніх справ давно назріли, але здійснити їх за короткий проміжок часу – неможливо. Саме тому постреволюційне українське суспільство потребувало активності самих громадян в сфері захисту громадського порядку. Об’єктивною відповіддю на цей запит суспільства стало утворення у багатьох містах нашої країни загонів самооборони.

20 лютого таке утворення з’явилося і в Ніжині. Слід сказати, що цьому сприяли об’єктивні загрози: по-перше, два літаки МНС з ніжинського аеродрому на Космонавтів готувалися до вильоту для перевезення військ у Київ, або ж з іншою метою (достовірно про це, мабуть, ми ніколи не будемо знати); по-друге, за інформацією з різних джерел, до Ніжина тієї ночі мали приїхати «тітушки». Відповідно, перші завдання самооборони були чіткими і конкретними – заблокувати злітну смугу і не дати літакам злетіти, а також – захистити місто від погромів.

Варто сказати, що того морозного вечора на захист міста вийшло близько тисячі чоловіків! Зрозуміло, що такій кількості людей під силу будь-які завдання: літаки так і залишились на аеродромі, а «тітушки» до Ніжина просто не доїхали. Проте, загроза залишалась. Тому, протягом кількох наступних тижнів, усі бажаючі на власних автомобілях вночі патрулювали місто.

Поступово в діяльності самооборони намітилось дві тенденції: з одного боку – поступове зменшення учасників патрулювань, а з іншого –підвищення уваги до самооборони з боку міліції, влади та громади міста. Це призвело до об’єднання зусиль саооборонівців і співробітників МВС, підтримки ініціатив самооборонівців з боку влади та моральної і матеріальної допомоги учасникам з боку простих ніжинців. Окрім того, поступово сформувався кістяк самооборони – її постійні активісти, які вночі, а, інколи, і в день охороняли громадський порядок в місті.

Війна зі спокоєм

Ні для кого не секрет, що працівників міліції, а особливо ДАІ в нашому місті не вистачає. Хтось скаже: «Нащо ці менти потрібні?», та, коли втрапите в халепу, більшість чомусь одразу телефонує цим самим «ментам». Зацікавленість керівництва МВС в існуванні самооборони зрозуміла – активісти на волонтерських засадах виконували їхню роботу. З іншого боку, за відсутності реальних загроз з боку «тітушок», самооборона опинилася перед складним вибором: заспокоїтись і вступити в «партію диванів» чи продовжити роботу і навести в місті лад. Обрали друге і не помилилися.

За три місяці роботи, в межах виконання своїх безпосередніх обов’язків, активісти самооборони спільно з працівниками органів внутрішніх справ склали близько сотні протоколів про адміністративні правопорушення, брали участь в операціях з протидії торгівлі наркотиками та торгівлі краденими автомобілями тощо. Окрім того, часто-густо самооборонівці вживали заходів щодо попередження правопорушень – самі сідали за кермо і довозили авто з п’яним водієм додому, розбороняли п’яні бійки під Табаско чи на площі, блокували транспорт, за допомогою якого розкрадали майно громади та багато іншого.

Події в Криму та на Сході країни спонукали частину активістів піти добровольцями до української армії. Це не означає, що ті, хто залишився не є патріотами чи злякалися озброєних сепарастів – просто кожен має свої погляди на події, які відбувають і їх природу; розмірковує та приймає рішення де і коли він може бути корисним своїй родині та державі. Хлопцям, які вийшли з наших лав, ми зичимо лише успіхів та здоров’я і щиро дякуємо за спільну роботу на благо громади. Ті ж, хто залишився взяли на себе подвійну відповідальність, адже частина ніжинських співробітників МВС зараз перебуває на сході України і місто фактично залишилось під наглядом самооборонівців.

Межі відповідальності

Завдяки «Революції Гідності» класична риса української ментальності «моя хата з краю» починає відходити у минуле. Активісти Мобільної самооборони Ніжина вважають, що відповідальність за майбутнє України лежить на кожному і кожен громадянин має докласти зусиль для того, щоб це майбутнє було гарним. Своя зона відповідальності є у кожного – хтось пече гарний хліб, хтось навчає дітей, хтось прибирає вулиці чи водить автобус – кожен має це робити добре і з думкою про людей.

Включившись в охоронно-захисну діяльність, мобільна самооборона Ніжина не могла залишитися осторонь інших процесів, які відбуваються в місті. Саме тому, окрім власне охорони правопорядку в місті, наші активісти активно долучаються і до інших видів діяльності. Так, Михайло Одосовський та Олександр Сватенков працюють на благо громади в органах місцевого самоврядування. Увійшовши до складу нового складу виконавчого комітету Ніжинської міської ради, вони відстоюють принципи демократичності, відповідальності, чесності та публічності влади. Костянтин Смалій, Рустам Насібов, Юрій Кубрак, Олександр Давиденко входять до складу Народної ради Ніжинщини. Дмитро та Марина Стратілати стали ініціаторами проведення благодійної акції «Подаруй частинку своєї душі» для дітей, позбавлених батьківського піклування із Центру соціально-психологічної реабілітації. Обездолені діти настільки тронули серця самооборонівців, що від тоді вони з дружинами майже щотижня відвідують даний заклад, дарують дітям подарунки, речі, взуття, солодощі, фрукти, проводять час з дітлахами тощо. Окрім того, ще під час акції хлопці самі зібрали кошти, купили та встановили в Центрі величезний телевізор Філіпс. Андрій Пахілько, Вадим Шекера та Станіслав Прощенко ініціювали поїздку до наших вояків у с.Синьківка на кордоні з РФ. Всі разом відстоювали інтереси ветеранів міста щодо збереження класичного стилю танку на Кругу біля кладовища; возили паски та крашанки солдатам, дислокованим під Ніжином на Великдень; підтримували громадські ініціативи щодо переносу лайтбоксів, які обмежували огляд водіям на пішохідних переходах; за допомогою громадської організації «Громадянське коло» фарбували у національні кольори стовпи понад центральними вулицями міста; закопували разом із активістами коли для сепаратистів та багато іншого.

Нещодавно, напередодні 9 травня, нами були затримані та передані співробітникам міліції чоловіки, які мають чіткий зв’язок з силовими органами РФ. Про це писали на сторінках видань тому тут лише скажемо, що хлопцям, які здійснювали затримання протидіяли колишні міліціонери та військові – довелося стріляти у повітря із зареєстрованої зброї аби заспокоїти войовничий настрій гостей зі сходу. Цей випадок спонукав нас до здійснення посиленого патрулювання вулиць міста, якими проходила урочиста хода дев’ятого травня.

Окрім того, найбільш резонансне для громади рішення міської влади стосовно заборони продажу алкогольних напоїв після 22.00 фактично було ініційовано самооборонівцями – Костянтином Смалієм та Рустамом Насібовим. До цієї ініціативи можна ставитись по-різному. Дехто каже, що не може після 22.00 купити собі додому пляшечку пива, але більшість людей відзначають те, що біля цілодобових магазинів стало спокійніше, підлітки та молодь, які раніше під пивко гуляли ледь не до ранку, зараз розходяться раніше по домівках, або змінюють місце посиденьок на кафе чи дискотеки. І це все не лише власна думка активістів, а й міліції, громадян.

Бути чи не бути

Класичне шекспірівське питання як ніколи актуальне для будь-чого і будь-кого в Україні. Відповідь на нього може визначити майбутнє не лише власне, а й дітей та онуків. Можливо звучить пафосно, але хочемо зауважити, що апатична, аполітична позиція зараз навіть гірше ніж позиція проти. «Болото» своїм душевним спокоєм приваблює багатьох і вони починають шукати виправдання у незначних обставинах, які обов’язково виникають на шляху до великої мети. «Великий шлях починається з першого кроку» і Мобільна самооборона Ніжина його зробила, зробила упевнено і вчасно. Ми рухаємось далі і упевнені, що багатьом з нами по путі.

Найближчі перспективи розвитку самооборони – це врешті-решт отримання статусу юридичної особи і набуття відповідних прав з охорони правопорядку; це розширення видів та форм діяльності (не будемо конкретизувати, щоб не «туманити» людей. Зробимо – побачите); це і відкриття спільно з громадською організацією «Громадянське коло» офісу в місті, щоб кожен ніжинець міг звернутися до нас із пропозиціями щодо удосконалення нашої роботи, окремих сфер життя чи міста загалом. Ми завжди відкриті до конструктивного діалогу.

Перспективи розвитку та плани є. Інколи не вистачає підтримки і розуміння. Тому, якщо у Вас є знайомі з Мобільної самооборони – скажіть їм добрі слова, для нас це важливо, адже працюємо ми для громади!

Дати відповідь на питання «Чому в Ніжині більш-менш спокійно?» і «Чи було б у нас так само спокійно, якби не було самооборони?» упевнено дати не зможе ніхто. Але перевірити це експериментальним шляхом, на практиці, думаємо, що мало кому хочеться. «Мобільна самооборона» об’єднала різних людей – в наших рядах пліч-о-пліч стоять кандидати наук і спортсмени, бізнесмени і юристи, студенти і пенсіонери, афганці і колишні міліціонери. У нас кожен може знайти собі роботу по своїм можливостям. То ж ми продовжуємо, а усіх бажаючих (з автомобілями чи без) запрошуємо долучатися до нашої роботи. Чекаємо Вас майже кожного дня о 21.30 на площі Франка.

Прес-служба «Мобільної самооборони» Ніжина