“Права дітей в Україні: реалії та виклики після 20 років незалежності”

10.06.2012   07:41 — Агенцiя

Витяг з аналітичної довідки за результатами опитування дітей віком 10–17 років у межах проекту “Права дітей в Україні: реалії та виклики після 20 років незалежності” на виконання Указу Президента України “Про питання щодо забезпечення реалізації прав дітей в Україні” від 16 грудня 2011 року № 1163.

Дослідження виконано на замовлення Уповноваженого Президента України з прав дитини Українським інститутом соціальних досліджень імені О. Яременка за технічної підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Фонду Ріната Ахметова “Розвиток України”.

Авторський колектив: Балакірєва О.М., канд. соціол. наук, Бондар Т.В., канд. соціол. наук, Волинець Л.С., канд. політ. наук, Касьянова Д.С., канд. екон. наук, Кондратюк Т.В., канд. наук з держ. управління, Сазонова Я.О., Судакова А.В.

В рамках дослідження з 15 по 30 квітня 2012 року опитано в усіх регіонах України: 4083 дитини віком 10–17 років, 1017 батьків, що мають дітей до 18 років, 503 експерти, що працюють у сфері забезпечення прав дітей.

При використанні матеріалів дослідження обов’язкове посилання на Замовника та Виконавця дослідження.

Резюме дослідження

Кожна друга дитина зазначає порушення або недотримання тих чи інших прав, які мають бути гарантовані в сучасному суспільстві.
56% дітей вважають, що в нашій країні порушується право на захист від жорстокості, знущання, брутального поводження.
54% вказали про порушення права на повноцінне харчування. Основними порушниками діти вважають батьків.
53% респондентів відмітили про порушення права на отримання медичної допомоги. Це право найчастіше порушується з боку медичних працівників.
52% вважають, що існують випадки сексуальної експлуатації дітей.
48% вважають, що державна не завжди турбується про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, або турбується не в повній мірі.
48% вважають, що порушується право дітей висловлювати власну думку, кожен третій відмітив, що це право порушується батьками, кожен четвертий – вчителем/викладачем. 44% вважають, що порушується право дітей на вільне спілкування з друзями, родичами, батьками та отримання корисної інформації.
48% знають про порушення права дітей на освіту.
48% засвідчили порушення права дітей на любов та піклування з боку батьків. Особливо гостро це відчувають діти 10–13 років (52,6%).
47% вважають, що діти піддаються трудовій експлуатації.
43% знають про випадки, коли діти, які вчинили злочин піддавалися тортурам та приниженню.

СІМЕЙНЕ ОТОЧЕННЯ

Структура сім’ї та частота спілкування з батьками

За результатами опитування 66% дітей виховуються в повних сім’ях, тобто проживають разом з батьком та матір’ю, з них переважна більшість (91%) проживає разом із матір’ю (6% не мають матері або не бачаться з нею). Кожна десята дитина не спілкується з батьком (10% не мають батька або не бачаться з ним).

Батьківський контроль

За результатами опитування, 47% відповіли, що батьки взагалі нічого не знають про проблеми, які турбують дитину (особливо на цьому наголошують дівчата та діти 16–17 років). 42% дітей відмічають, що батьки майже нічого не знають про те, як вони витрачають свої кишенькові гроші, близько третини опитаних дітей відмітили, що батьки не знають, які оцінки отримує дитина у навчальному закладі (із дорослішанням дитини батьківський контроль зменшується).

8% дітей зазначають, що батьки необізнані щодо їх стану здоров’я (особливо серед 16–17-річних та мешканців обласних центрів).

Поза батьківським контролем залишається активність дитини в Інтернеті – 40% респондентів (серед хлопців – 47%, серед дівчат – 33%) вказали, що батьки зовсім не контролюють, що вони роблять в Інтернеті.

Покарання з боку батьків

Кожна друга дитина відмітила, що батьки карають її за певні вчинки (найбільше таких серед 14–15-річних), а саме через погане навчання (65%), невиконання своїх домашніх обов’язків (55%) або пізнє повернення додому (49%). Причому в перших двох випадках карають більше хлопців, тоді як дівчатам більше дістається за пізнє повернення додому.

ЕМОЦІЙНЕ САМОПОЧУТТЯ ДІТЕЙ

Забезпечення належного рівня життя дитини

Рівень задоволеності дитини різними сферами життя (житловими умовами, матеріальним становищем своєї сім’ї, своїм здоров’ям) є досить високим, але з віком дещо знижується. Більшу незадоволеність проявляють мешканці обласних центрів. Лише рівень задоволеності доступністю інформаційних джерел (необхідної інформації, якістю та рівнем отриманих знань) майже не відрізняється за типом поселення.

Результати дослідження свідчать, що право дитини бути почутою, часто ігнорується. Кожна п’ята дитина віком 16–17 років засвідчила, що її точка зору ігнорується у навчальному закладі (особливо в обласних центрах), така ж тенденція стосується і врахування думки дитини у сім’ї.

Відчуття захищеності та щастя

Відчувають себе щасливими 83% дітей. Більш високі оцінки притаманні респондентам 10–13 років та мешканцям сіл. Серед 16–17-річних дітей 23% не вважають себе щасливими, серед мешканців обласних центрів питома вага таких дітей становить 20%, тобто урбанізація та перехідний вік є значними факторами для формування у дітей відсутності щастя.

ВПРОВАДЖЕННЯ ПОЛІТИКИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ДІТЕЙ В УКРАЇНІ ТА ОБІЗНАНІСТЬ ЩОДО НАЯВНОСТІ ПРАВ

Інформованість дітей про запровадження інституції Уповноваженого Президента України з прав дитини

За даними дослідження, 53% знає про введення такої посади, що свідчить про доволі високий рівень та якість поширення відповідної інформації серед дітей. Найбільш поінформованими виявились діти наймолодшої вікової групи (10–13 років) (59,5%) та учні, що навчаються в сільських школах (60%).

Джерела інформації про права дитини

Найпоширенішими джерелами отримання інформації, з яких діти дізнаються про свої права, перш за все виступають вчителі (87,5%), батьки (73%) та ЗМІ (67%).

Обізнаність дітей про свої права

Порівняно з дослідженням присвяченому правам дітей, проведеному в 2000 році, відсоток дітей, які ніколи не чули про права дитини, помітно зменшився (від 8 до 1%).

Попри загальну обізнаність дітей щодо своїх прав, певне занепокоєння викликає той факт, що опитані не знають, що…:
діти, які вчинили злочин, не повинні піддаватися тортурам та приниженню (30%);
діти не повинні голодувати або вживати недоброякісну їжу (15%);
дитина не повинна замість навчання працювати або бути примусово залученою до праці (13%);
ніхто не має права використовувати дітей для задоволення сексуальних потреб (11%).

Роль батьків у інформуванні дітей про права дитини

Не обізнаними щодо права на захист від насильства виявилося 69% дітей (з дорослішанням показник зменшується) (табл. 3.4.1). У середньому серед дівчат на 5–6% більше, ніж серед хлопців, тих, кому батьки розповідали про права у сім’ї, про права у сфері медичного обслуговування та права на захист від насильства й експлуатації.

ПРАВА ДІТЕЙ

Право на захист

Діти зазначають, що в їх житті траплялися випадки, коли до них ставилися образливо, знущалися або били за останні 12 місяців – 8% потерпали від образливого ставлення однокласників/одногрупників, 6% терпіли таке ставлення від інших учнів/студентів навчального закладу та 5% від учителів/викладачів; близько 2% дітей потрапляли в ситуації, коли над ними знущалися їх однокласники/одногрупники (2%), інші учні (1,5%) чи вчителі (1%); відмітили випадки, коли насильство мало фізичний прояв з боку однокласників/одногрупників (1,5%), інших учнів чи вчителів (по 1%).

Право на освіту

Задоволені ставленням до себе з боку вчителів/викладачів 89% дітей, показники дещо знижуються в більш старших вікових групах (починаючи з 14 років) та є вищими в селах та інших містах порівняно із обласними центрами.

Задоволені стосунками зі своїми однокласниками та одногрупниками 93% (суттєвої різниці за віком та типом поселення немає).

Більшість дітей (89%) задоволені якістю та рівнем знань, які отримують(-али) в навчальному закладі. Чим старша дитина, тим менший рівень її задоволеності.

Право на охорону здоров’я

Більше третини опитаних дітей (39%) зазначили, що зверталися до медичних закладів самостійно. Кожна шоста дитина (16%) вказала, що їй робили медичні процедури (щеплення, уколи та інше) без згоди батьків. Причому питома вага таких дітей є значною навіть серед 10–13-річних дітей – 13%. Значної різниці залежно від статті та типу поселення не виявлено. 6% дітей, зазначили, що в них виникали проблеми з отриманням необхідних медичних препаратів.

Право на здорове харчування

Для дітей 10–13 років запитання про здорове харчування взагалі виявилося складним, особливо в контексті порівняння із своїм щоденним харчуванням, тому лише чверть упевнені, що їх харчування є “здоровим”, а більшість (74%) не змогли надати відповідь на це запитання.

Право на розвиток дитини

Кожна третя дитина відвідує спортивну секцію (39%), кожний десятий – грає на музичних інструментах, або відвідує художню самодіяльність. Відвідувати той чи інший гурток здебільшого є власним рішенням дитини (45%), про спільне рішенням разом з батьками зазначили 18%. Авторитарний вплив батьків відзначався в поодиноких випадках – до 3% дітей, переважно серед наймолодшої вікової групи 10–13 років – 4% (серед інших груп удвічі менше). Вплив учителів на рішення дитини також є мінімальним (0,7%).

Дитяча праця

Кожна четверта дитина має досвід роботи (або працює зараз, або працювала раніше), за яку вони або інші отримували винагороду. Серед працюючих більше хлопців, мешканців обласних центрів та тих, кому 16–17 років.

Майже всі, хто працював раніше або працює зараз, отримував/отримує платню за виконану роботу, але кожний тринадцятий працював або працює безкоштовно, не отримуючи платні за свою роботу.

http://prezident.gov.ua/news/24361.html