Чи представляє обласна рада всі регіони Чернігівщини?

06.01.2016   12:39 — Агенцiя

Місцеві вибори завершилися. Депутати розпочали роботу в місцевих радах різних рівнів. Вони представляють інтереси власних виборців і часто у виступах говорять від імені виборців. Але виборчий закон було змінено так, що 22 округи Чернігівщини не делегували жодногодепутата до Чернігівської обласної ради. І виникає питання: що будемо робити, щоб встановити справедливість?

Трохи місцевої політичної географії


Всього до обласної ради балотувалися 600 кандидатів, конкурс був в середньому 10 осіб на одне депутатське крісло. За результатами виборів – 64 переможці стали депутатами обласної ради.

Як вони були «розкидані» по округах:
1.  Чередник Ольга Миколаївна
      Колоша Валерій Петрович
2. Калиняк Олег Петрович
3. Сторубльов Ярослав Миколайович
     Данько Григорій Володимирович
4.  Нестерук Василь Сергійович
5. Фенюк Олександр Миколайович
     Чубовський Сергій Миколайович
6. Ромака Людмила Олексіївна   
    Осадчук Лариса Анатоліївна
7. Хавило Анатолій Петрович
8.  Гайдай Сергій Анатолійович
9. Якуб Іван Миколайович
    Зінов’єв Артур Петрович
10. – немає
11.  Болоховець Юрій Віталійович
12. – немає
13.  Прокопенко Андрій Леонідович
14.  Міклухо-Маклай Надія Петрівна
15. – немає
16. Селянський Володимир Миколайович
17. Мисник Микола Ілліч
18. Мурай Віктор Петрович
19. Демченко Олександр Григорович
      Пивовар Сергій Григорович
20.  Труш Віктор Владиславович
21. – немає
22. Бутенко Микола Олексійович
       Нужняк Сергій Миколайович
23. Леоненко Василь Миколайович
      Дідур Арсен Володимирович
24. Шматок Микола Миколайович
      Грозенко Ірина Вікторівна
25. Гавриленко Валерій Петрович
26.  Мельник Анатолій Іванович
27.  Баришовець Сергій Вікторович
28.  Супрун Григорій Іванович
29. Дроненко Наталія Василівна
30. Шинкаренко Олена Михайлівна
31. – немає
32. – немає
33. Лобосок Володимир Петрович
      Варнавський Сергій Дмитрович
34. Карета Олександр Панасович
       Блауш Дмитро Ярославович
35. Дейкун Микола Петрович
36. Тригубченко Геннадій Павлович
37. – немає
38. Базалінський Ігор Васильович
39. Каленюк Микола Михайлович
40. – немає
41. Вдовенко Ігор Станіславович
      Хасенко Олег Миколайович
42 Божок Григорій Никифорович
43. Копиця Наталія Миколаївна
       Бойко Людмила Василівна
44. Ковтун Алла Юріївна
       Віротченко Андрій Григорович
45. – немає
46. – немає
47. Охонько Сергій Миколайович
       Дягель Ігор Іванович
48. Сергієнко Сергій Федорович
       Ковальчук Тетяна Миколаївна
49. Солорева Віта Володимирівна
50. Іванов Дмитро Валерійович
51. Пащенко Сергій Олександрович
52. Даценко Дмитро Вікторович
53. – немає
54. – немає
55. – немає
56. – немає
57. – немає
58. – немає
59. – немає
60. – немає
61. – немає
62. – немає
63. – немає
64. – немає.

Таким чином, бачимо, що 64 депутата представляють 42 округи, по двоє депутатів у 16 округах, 26 депутатів – по одному в окрузі, у  – 22 округах – жодного представника.

Які території «не отримали» жодного депутата:

10. – 12253 виборців,     Городнянська міська, Хрипівська, Гніздищенська сільські ради Городнянського району.
12. – 12705  виборців,    Парафіївська селищна, Бережівська, Більмачівська, Бурімська, Гмирянська, Городнянська, Гужівська, Івангородська, Іваницька, Іржавецька, Крупичпільська, Мартинівська, Ольшанська, Петрушівська, Припутнівська, Рожнівська, Сезьківська, Южненська, Тростянецька, Щурівська, Ступаківська сільські ради Ічнянського району.
15. – 13020 виборців,    Остерська міська, Білейківська, Біликівська, Бірківська, Бобруйківська, Булахівська, Євминська, Карпилівська, Крехаївська, Нічогівська, Одинцівська, Озерненська, Омелянівська, Пархимівська, Савинська, Сираївська, Скрипчинська сільські ради Козелецького району.
21. – 10396 виборців,    м. Мена, Величківська сільська рада Менського району
31. – 14715 виборців,    Линовицька, Малодівицька селищні, Білорічицька, Білошапківська, Богданівська, Бубнівщинська, Великодівицька, Даньківська, Дубовогаївська, Жовтнева, Заїздська, Знам’янська, Канівщинська, Ковтунівська, Колісниківська, Крутоярівська, Лісовосорочинська, Мазківська, Малківська, Нетяжинська, Обичівська, Петрівська, Піддубівська, Погребівська, Рудівська, Сергіївська, Товкачівська, Яблунівська сільські ради Прилуцького району.
32. – 11275 виборців,    Замглайська, Любецька селищні, Великовіська, Вишнівська, Великозліївська, Вербицька, Голубицька, Гучинська, Губицька, Даницька, Павлівська, Красківська, Ловинська, Малинівська, Малолиственська, Мохначівська, Неданчицька, Новоукраїнська, Пушкарівська, Петрушівська, Сиберізька, Смолигівська, Тарасо-Шевченківська сільські ради Ріпкинського району.
37. – 7972 виборців,    Олишівська селищна, Красненська, Серединська, Ладинська, Іванівська, Анисівська, Будинська, Слобідська, Пісківська сільські ради Чернігівського району.
40. – 12880 виборців,    Гончарівська селищна, Смолинська, Жеведська, Слабинська, Шестовицька, Старобілоуська, Радянсько-Слобідська, Редьківська, Новобілоуська, Киїнська сільські ради Чернігівського району.
45. – 11073 виборців,    м. Ніжин
46. – 11140 виборців,    м. Ніжин
53. – 21368 виборців,    м. Чернігів
54. – 18888 виборців,    м. Чернігів 
55. – 18283 виборців,    м. Чернігів
56. – 20478 виборців,    м. Чернігів
57. – 24947 виборців,    м. Чернігів
58. – 18272 виборців,    м. Чернігів
59. – 18398 виборців,    м. Чернігів
60. – 15973 виборців,    м. Чернігів
61. – 17179 виборців,    м. Чернігів
62. – 21767 виборців,    м. Чернігів 
63. – 16039 виборців,    м. Чернігів 
64. – 16866 виборців,    м. Чернігів



Більше сорока відсотків виборців Чернігівщини не мають власного представництва в обласній раді


За інформацією ЦВК кількість виборців Чернігівської області, внесених до списків, становить 856770 осіб.

Кількість виборців на дільницях, які не обрали жодного депутата – 345887 осіб. Тобто 40,37% виборців Чернігівщини за діючим виборчим законодавством не мають свого представника в обласній раді. Насамперед це стосується виборців найбільших міст області: Чернігова та частково Ніжина.

Питання роботи з виборцями – не риторичне. З одного боку, депутати (окрім перших номерів) обиралися у мажоритарних округах і все що їм необхідно робити – це бути активними у своєму окрузі. З іншого боку майже половина виборців не охоплена увагою свого депутата та партії, яку він представляє. А в тих округах, де обрано по двоє депутатів від різних політичних сил, взагалі складається цікава ситуація.

Розглянемо це більш детально. Якщо в окрузі будуть працювати два депутати від різних політичних сил, то вони практично не заважатимуть один одному, але існуватиме певна конкуренція. Той, з обранців, хто матиме більше можливостей  буде більш активним. Фактично саме ця людина буде впливати на всіх виборців округу, підвищуючи власний вплив та рейтинг власної політичної сили. А на фоні непрацюючого опонента – це буде видно ще більш яскраво.
На сьогодні відомо, що протягом першого мясця після виборів активну діяльність у своїх округах розпочали лише деякі з обранців.

Якщо в окрузі працюватиме один депутат, то ситуація буде типова, як це було і за роботи минулої каденції обласної ради. Ті депутати, які постійно працюють на власних територіях, які обирають самі собі політичну силу (а не вона його), і продовжують системну роботу по підвищенню впливу на виборців.

Дехто з них вже зараз розпочинає системну роботу по закріпленню власних людей та підвищенню їх рейтингу на потенційних територіях об’єднання територіальних громад. Водночас ці люди розпочинають роботу з однопартійцями, які стали депутатами районних рад. Причому важелі впливу для того, щоб ці партійці були більш керованими, на сьогодні існують.

Якщо округ залишився без депутата, то ситуація взагалі «патова». Вільні округи потребують підсилення партійного впливу, але займатися цим буде змушена партійна номенклатура, а не депутатський корпус. На практиці доведено, що закріплення депутата за декількома не його районами, не ефективно. «Перші номери» партійних списків – це депутати обласної ради, які не закріплені за мажоритарними округами. Найчастіше ці люди або очолюють обласні осередки партій, або є обласними чиновниками найвищого рангу, або є прямою номенклатурою київських організацій.

Робота депутатів рад різних рівнів з виборцями – один із постійних елементів впливу партій. Особливо якщо ця робота ведеться системно.

Триста сорок п’ять тисяч виборців не будуть знати свого депутата обласної ради, не будуть знати до кого звернутися і хто представляє їх інтереси в обласній раді, головному органі представницької демократії в області.


Ці політичні процеси привертають увагу ще й тому, що багато впливових амбіційних людей, які завдяки маніпуляціям закону не потрапили до депутатського корпусу, чекають свого часу. Тільки до обласної ради йшли 600 кандидатів, серед яких і депутати обласної ради минулих скликань, і керівники впливових територіальних підприємств і чиновники не останнього рангу. Якщо закон про місцеві вибори в цілому збережеться, то останні будуть мати більше можливостей в ході наступної передвиборчої кампанії, ніж діючі депутати.

Ситуація складається цікава. Але вихід з неї існує…