Світова спадщина ЮНЕСКО: чи потраплять історичні пам’ятки Чернігівщини до її списків?

11.10.2017   08:10 — Агенцiя

Все залежатиме від копіткої і згуртованої праці над вирішенням цього питання з боку керівництва області та міста на Десні, науковців і громадськості.

Така об'єднавча думка прозвучала сьогодні на організаційному засіданні робочої групи з підготовки номінаційного досьє для включення культурної спадщини Чернігівщини до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Провели його перший заступник голови обласної ради, голова робочої групи Валентин Мельничук та співголова, перший заступник керівника Громадської ради при обласній держадміністрації Тамара Петрова. Участь у засіданні взяла та виступила заступник голови-керівник апарату ОДА Наталія Романова.

На початку ділового обговорення теми Валентин Мельничук ознайомив присутніх із списком членів робочої групи, затвердженого розпорядженням голови обласної ради №120 від 15 вересня 2017 року з метою збереження історично-архітектурних шедеврів Чернігівщини відповідно до рекомендацій постійної комісії обласної ради з питань освіти, науки, культури та інформаційної сфери від 21 серпня поточного року, та закликав до конструктивного діалогу з обговорення і пошуку шляхів вирішення, поставлених перед групою першочергових завдань.

В ході засідання його учасники окреслили не лише проблемні аспекти розв'язання порушеного питання, але й акцентували увагу на цілій низці пропозицій, які мають внести ясність щодо подальшої роботи. Позитивом було згадано й те, що станом на 2017 рік Кабмін запропонував внести до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО від України 16 об'єктів, в тому числі Чернігівські архітектурні памятки домонгольського періоду – Борисоглібський та Спасо-Преображенський собори. Проте, як було сказано, одна справа - пропозиції, а інша – робота по їх довершенню. А вона повинна бути якісною і конкретною.

Як було наголошено, ще починаючи з 1989 року на Чернігівщині велися роботи з підготовки номінаційних досьє для включення культурної спадщини Чернігівщини до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, однак чомусь успіху і результативності вони не принесли. Зважаючи на це, члени робочої групи дійщли спільної думки – віднайти та проаналізувати вже напрацьовані матеріали, аби, як кажуть, не «винаходити велосипед», а удосконалити те, що вже зроблено, осучаснити і направити оновлене досьє у вищі державні інстанції, а далі і на номінацію до Списку ЮНЕСКО.

Також учасники засідання погодилися створити спеціальну робочу групу, до складу якої попередньо включили п'ять представників від керівництва обласної ради та облдержадміністрації, Чернігівської міської ради, Громадської ради при ОДА та від Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», де вже мають досвід цієї роботи і конкретні напрацювання ще з кінця вісімдесятих років минулого століття. До того ж, зазначена робоча група, повинна зайнятися залученням профільних фахівців до вирішення порушеного питання та організації проведення в Чернігові науково-практичної конференції з питань підготовки номінаційного досьє культурної спадщини Чернігівщини до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.


Довідково:

Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні станом на 2017 рік налічує 7 найменувань, що приблизно становить 0,65% від загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1073 станом на 2017 рік).

12 жовтня 1988 року Україна, ще перебуваючи у складі СРСР, ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, а перша українська пам'ятка увійшла до переліку об'єктів Світової спадщини 1990 року на 14-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО. Надалі список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні поповнювався у 1998, 2005, 2007, 2011 та 2013 роках. Крім того, список пам'яток зазнавав змін та розширювався у 2005, 2008, 2011 та 2017 роках.

Так, 2005 року зазнала змін буферна зона об'єкта Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра, 2008 року незначних змін зазнав об'єкт Ансамбль історичного центру Львова, 2011 року об'єкт Букові праліси Карпат було розширено за рахунок включення до Списку об'єктів Світової спадщини давніх букових лісів Німеччини, а 2017 року цей об'єкт було розширено за рахунок об'єктів з 9 європейських країн, у тому числі було додано 9 українських об'єктів.

4 з 7 українських об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО повністю знаходяться в межах території України. Інші 3 пам'ятки частково перебувають на території інших держав:
• Пункти геодезичної дуги Струве розміщені також у Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії, Естонії, Латвії, Литві, Білорусі та Молдові;
• Букові праліси знаходяться також у Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Іспанії, Італії, Німеччині, Румунії, Словенії, Словаччині та Хорватії;
• Дерев'яні церкви карпатського регіону перебувають також на території Польщі.

Станом на 2017 рік український уряд запропонував внести до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО ще 16 об'єктів, в числі яких Чернігівські архітектурні памятки – Борисоглібський та Спасо-Преображенський собори.


Відділ інформаційного забезпечення та зв'язків з громадськістю виконавчого апарату Чернігівської обласної ради