Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: Публикации http://monitor.cn.ua/ Інформ-агенція «Чернігівський монітор» http://monitor.cn.ua/i/sm-logo.png Чернігівський монітор http://monitor.cn.ua/ Близько 417,7тис. га сільгоспугідь можуть отримати громади Чернігівської області після старту ринку землі http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/75681 Держава контролює в Чернігівській області майже втричі більше землі, ніж громади – 417,7 тис. га та 186,3 тис. га відповідно, повідомляють в Держгеокадастрі. Публикации article Sat, 09 Nov 2019 10:57:38 +0200 Згідно проектів земельної реформи, запропонованих урядом та парламентським комітетом з питань аграрної політики, державна земля має бути передана в управління громад.  Адже земля – це місцевий ресурс, і розпоряджатися ним мають територіальні об’єднання. Крім того, є європейський принцип – повноваження органів місцевого самоврядування базового рівня мають розповсюджуватися на всю територію держави.

Після інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності було виявлено, що громади контролюють 2,2 млн га сільгоспугідь, а держава - 7,3 млн. га. В лідерах Полтавська, де держава володіє 476.3 млн га, Одеська - 459.3 млн. га та Чернігівська - 417.7.
Ці цифри постійно зменшуються. За неповні чотири роки обсяги державних земель зменшилися на 10%, з 10,5 млн га до 9,4 млн. га. 
Нагадаємо, що після набрання чинності у 2002 році Земельного кодексу у підпорядкуванні місцевих громад залишилося лише близько 12% території України – це землі, що розташовані здебільшого у межах населених пунктів. А от 88% земель (це ті, що за межами населених пунктів) є вотчиною органів державної влади – Держгеокадастру, районних та обласних державних адміністрацій та Кабінету Міністрів.

До 1 січня 2013 року функції щодо розпорядження значною частиною державних земель були у органів місцевої державної влади (РДА), а потім їх «тимчасово» передали до органів управління земельними ресурсами, які мали здаватися в оренду. Причому згідно з «Публічним звітом Держгеокадастру за 2017 рік» результатом передачі цим відомством в оренду земельних ділянок с/г призначення є 118,7 млн грн. при тому, що на утримання Держгеокадастру в той рік було витрачено близько 1 млрд грн.

З початку 2018 року йде процес передачі землі громадам – за рік 646 громад отримали майже 1,5 млн гектарів землі. Але, на думку експертів, процес йде надто повільно, та на практиці громади стикаються з великою кількістю проблем та обмежень.

]]>
Порушення, які допускають замовники в публічних закупівлях в Чернігівській області та їх наслідки http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/75416 Договорів майже на 4 мільйони гривень було розірвано за результатом громадського моніторингу публічних закупівель в Чернігівській області, що проводився представниками Центру політичних студій та аналітики. Публикации article Mon, 28 Oct 2019 10:42:49 +0200 Ще на початку 2018 року розпочав свою роботу проект “Центру політичних студій та аналітики” (м.Чернігів), що проводився в партнерстві Центром “Ейдос”( м.Київ). Однією із цілей якого було виявлення порушень в сфері публічних закупівель, які проводять розпорядники бюджетних коштів в Чернігівській області. За цей період представниками організації було надіслано понад півсотні звернень до контролюючих органів щодо можливих порушень законодавства, а також безпосередньо до самих замовників, які здійснювали закупівлі.

Так, за результатами громадського моніторингу публічних закупівель порушення, які  допускали замовники області можна розділити на декілька основних видів.

Ділення  предмету закупівлі на частини для уникнення проведення процедури відкритих торгів, коли замовники ділили однаковий предмет на суми менше 200 тис.грн  або 1,5 млн. грн для робіт на декілька закупівель (іноді кількість таких закупівель досягала 15 частин). Так, ст.2 Закону “Про публічні закупівлі” (далі- Закон) встановлює, що замовник не має права ділити предмет закупівлі з метою уникнення процедури відкритих торгів. Дане порушення було виявлено у 87 закупівлях, особливо багато таких порушень було зафіксовано у 2018 році, у 2019 кількість таких порушень значно зменшилась через більш активне реагування органів Державної аудиторської служби.

Також серед частих порушень були  відсутність специфікацій до оприлюднених у системі “Прозоро” договорів. Так в Законі визначено, що договір про закупівлю оприлюднюється замовником протягом двох календарних днів з дня його укладення. Оскільки специфікація до договору є його невід'ємною частиною, вона оприлюднюється разом із договором. Відсутність специфікації не дає можливості визначити детальні характеристики товару/послуги/роботи, які придбав Замовник. Але деякі замовники очевидно не бажають дотримуватися принципу “прозорості” у своїй діяльності.

Неправомірні вимоги до учасників або переможців торгів. До найтиповіших порушень цього виду відносилися вимоги надати переможцем закупівлі інформацію, яка міститься у відкритих державних реєстрах. Оскільки на сьогоднішній день більшість даних про корупційні правопорушення містяться у відкритих державних реєстрах, замовник не має права вимагати документального підтвердження такої інформації - такі вимоги встановлює 2 частина статті 22 Закону.

Також до даного виду порушень відносилися вимоги надати учасникам інформацію торгів з публікацією англійською мовою цінову пропозицію в складі тендерної пропозиції . Що не передбачено даною процедурою закупівлі, оскільки ціна учасників повинна бути відкриватися лише на початок аукціону.

Порушення при складанні форм документів. Сюди відносилися відсутність накладеного електронного цифрового підпису при подачі оголошення про закупівлю замовником, відсутність у тендерній документації вказівок на джерело фінансування та строк розрахунків, неправильно визначені строки проведення аукціону.

Порушення при складанні тендерної документації: відсутність вказівки еквівалент, розбіжності в очікуваній вартості предмета у самому оголошенні та в документації, не визначений строк дії тендерної пропозиції.

Неправильно визначений предмет закупівлі. І хоча згідно законодавства замовник сам визначає предмет закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника, така маніпуляція часто використовується замовниками з метою приховати свою закупівлю від “небажаних” учасників. Також часто замовники під одним кодом товару  закупають різні групи товарів, що зменшує кількість потенційних учасників закупівлі. Або коли предмет закупівлі визначався таким чином, що не давав можливості потенційним учасникам визначити що закуповується. Наприклад під визначення предметом закупівлі “фурнітура різна” закупалися шкільні меблі у Ніжині.

В деяких випадках також зустрічаються порушення коли замовник проводив закупівлю через укладення прямого договору не дивлячись на те, що її вартість була вищої ніж встановлено законом. Такі випадки хоч і не були частими, але показують, що за 3 роки дії закону про публічні закупівлі не всі замовники знають навіть його основи.

Також в  Козелецькому районі при закупівлях харчування для шкіл та садочків було виявлено антиконкурентні узгоджені дії між учасниками торгів.

Результатом виявлених порушень  ДАСУ за зверненнями представників організації, за наслідками яких 9 договорів було розірвано, 11 закупівель було відмінено у зв'язку з неможливістю усунути порушення, по 9 закупівлям було внесено зміни до тендерної документації. Крім того 4 замовника самостійно внесли зміни до ТД в закупівлі після звернення до них.

Також учасники, які здійснювали антиконкурентні узгоджені дії, були оштрафовані Антимонопольним кабінетом України на 10 тис. грн.

Результати моніторингу показують, що серед основних порушень, які допускають замовники при здійсненні закупівель в Чернігівській області, є як серйозні порушення законодавства, так і порушення, які допущені внаслідок незнання законодавства та невміння правильно підготувати тендерне документацію. Але в обох випадках це призводить до негативних результатів, а саме подовження строків закупівлі, розірвання договорів і т.д.  В кінцевому результаті від цього в більшості страждає громада. Адже від якісного проведення закупівлі залежить чи буде громада забезпечена необхідними товарами, послугами та чи якісно і вчасно будуть виконані певні роботи.

]]>
Як працюють народні депутати від Чернігівської області у парламенті http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/75071 UA:Чернігів вирішив дослідити, як працюють народні депутати від Чернігівської області у парламенті. Публикации article Sun, 13 Oct 2019 11:07:00 +0300 Чернігівську область у Верховній Раді ІХ скликання представляють 9 народних депутатів: 6 обрано у мажоритарних округах, 3 пройшли до парламенту за партійними списками.

Депутати-мажоритарники:


Олег Семінський, округ 205
Фракція партії «Слуга народу».
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Антон Поляков, округ 206
Фракція партії «Слуга народу».
Член Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Максим Зуєв, округ 207
Фракція партії «Слуга народу».
Голова підкомітету з питань поштового зв’язку Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

Валерій Давиденко, округ 208
Позафракційний.
Член Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Член міжпарламентської комісії зі співробітництва Верховної Ради України та Національних Зборів Республіки Білорусь.

Валерій Зуб, округ 209
Фракція партії «Слуга народу».
Голова підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Борис Приходько, округ 210
Позафракційний.
Член Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

 
Депутати, які пройшли за партійними списками:

Павло Халімон

Фракція партії «Слуга народу».
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Сергій Гривко
Фракція партії «Слуга народу».
Член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Валерій Дубіль

Фракція політичної партії ВО "Батьківщина".
Перший заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань технічного регулювання та стандартизації у сфері охорони здоров’я Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

 

Як депутати відвідували пленарні засідання з 29 серпня 2019 року по 11 жовтня 2019 року

Перед початком пленарного засідання народний депутат повинен зареєструватися. Існує два види реєстрації. Під час письмової реєстрації депутат ставить особистий підпис, пред’явивши при цьому посвідчення. Електронна реєстрація відбувається безпосередньо в сесійній залі – депутат реєструється в системі «Рада» особистою карткою.

Варто зазначити, що дані письмової та електронної реєстрації у чернігівський депутатів різняться. Так за даними електронної реєстрації найбільше засідань пропустив Олег Семінський – 5. По 3 засідання пропустили Валерій Зуб та Сергій Гривко, по 2 – Павло Халімон та Валерій Дубіль. У «відмінниках» - Антон Поляков, Максим Зуєв, Валерій Давиденко та Борис Приходько. Щодо письмової реєстрації, то виходить на всіх засіданнях були присутні 7 депутатів (а не 4, як при електронній). Співпадають дані письмової та електронної реєстрації лише у Валерія Зуба.

Наскільки активними були депутати під час пленарних засідань

Наступним пунктом наших досліджень була активність депутатів. Ми дослідили, кільки разів вони виступали та які депутатські запити встигли подати.

Так серед депутатів найактивнішим був Антон Поляков – він виступав 4 рази з місця. Три його виступи стосувались змін до законів про застосування касових апаратів, ще один виступ був пов’язаний зі змінами до закону про запобігання корупції. Валерій Давиденко виступав тричі. Один виступ пов’язаний з бюджетом на 2020 рік, два інших – про об’єкти державної власності, що не підлягають приватизації.

Щодо депутатських запитів, то тільки 2 депутата скористалися такою можливістю. Так Борис Приходько надіслав запит до Кабінету міністрів «щодо завершення процесу створення Новобасанської об’єднаної територіальної громади Борбовицького району Чернігівської області». А Сергій Гривко – до Міністерства внутрішніх справ «щодо належного розслідування побиття вільного журналіста Ігоря Стаха».   

Незважаючи на невеликий термін роботи Верховної Ради ІХ скликання, народні депутати встигли подати як нові законопроекти, так і поправки до вже існуючих. Всього депутати подали 36 законопроектів. Найбільше з усіх - 13 - подав депутат Валерій Дубіль. По 6 законопроектів подали Валерій Давиденко та Сергій Гривко, 5 – Павло Халімон, 3 – Антон Поляков, 2 – Олег Семінський та 1 – Максим Зуєв. Подані законопроекти належать до різних сфер – від збільшення допомоги при народженні дитини (Валерій Дубіль) до посилення контролю за обігом алкогольних напоїв (Антон Поляков). Жодних законопроектів не подали ще два депутати – Валерій Зуб та Борис Приходько.

Як голосували депутати


Окрему увагу ми звернули на голосування депутатів за ті чи інші законопроекти. Ми відібрали 4 законопроекти, голосування за які викликало резонанс у суспільстві. Це законопроект про зняття депутатської недоторканості, про імпічмент президента та 2 законопроекти 1053-1 і 1073 (про застосування касових апаратів та детінізацію розрахунків у сфері торгівлі), які викликали протести підприємців.  Ми помітили, що всі депутати з фракції «Слуга народу» голосували однаково за всі законопроекти, окрім Максима Зуєва, який не голосував за закон 1073. Однаково голосували і позафракційні Валерій Давиденко та Борис Приходько - обидва підтримали депутатську недоторканість, та утримались при голосування за імпічмент і два підприємницькі законопроекти. Щодо Валерія Дубіля, то він підтримав законрпоект про недоторканість депутатів, утримався від імпічменту президента, був відсутній під час голосування за касові апарати та голосував проти детінізації розрахунків у сфері торгівлі. 

Помічники

Також ми проаналізували, скільки помічників мають народні обранці. Найбільше помічників у Олега Семінського – 17. 2 – на постійній основі, 1 – за сумісництвом та 14 - на громадських засадах. На другому місці – Валерій Дубіль. Він має 4 помічника на постійніій основі та 8 на громадських засадах. 10 помічників має Валерій Зуб, з яких 3 – постійних та 7 громадських. 5 помічників має Антон Поляков, з них 4 – постійні та 1 на громадських засадах. По три помічника у Максима Зуєва та Павла Халімона. По одному на постійних засадах мають Валерій Давиденко та Сергій Гривко. І зовсім немає помічників у Бориса Приходька.

Більше про діяльність народних депутатів, які представляють Чернігівську область у Верховній Раді, дивіться у програмі «Виборчий округ» на телеканалі UA:Чернігів. До 100 днів діяльності Верховної Ради ІХ скликання ми готуємо  цикл програм, до участі в яких і запрошуємо народних обранців.

Ірина Мельник

]]>
60% голів ОТГ та сільських рад підтримують запровадження обігу земель - Міністерство економіки http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/74832 Міністерством економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства було проведене опитування серед голів ОТГ та сільських рад, яке показало підтримку запровадження обігу земель на рівні 59,7%. Публикации article Wed, 02 Oct 2019 13:03:22 +0300 Коли наступного року стартуватиме обіг земель сільськогосподарського призначення, влада та люди на місцях мають бути готові до цього та впевнені в своєму майбутньому, переконані в уряді.

Для цього Міністерством економічного розвитку, торгівлі та сільськогогосподарства було проведене опитування серед голів ОТГ та сільських рад, яке мало на меті визначити думки місцевої влади, виявити найбільш важливі питання, які необхідно передбачити в законодавстві для забезпечення інтересів громад  та дізнатися, якої підтримки потребують регіони для інформування жителів громад про питання обігу земель.

Опитування голів ОТГ та сільських рад показало підтримку запровадження обігу земель на рівні 59,7%. В ньому взяли участь 4849 респонденти, 81% з яких сільські ради, 12,8% -  ОТГ, 4,3% - селища міського типу, 1,5% - міста.

За результатами опитування 15% респондентів підтримують запровадження обігу земель, а 45% - підтримують за виконання певних умов, 40% - не підтримують.

Найбільший рівень підтримки земельна реформа отримала у трьох областях – Чернівецькій (84%), Рівненській (75%), Волинській (69%). Найбільша кількість сільрад та ОТГ, де  виступили за впровадження земельного ринку, у Львівській (242) Вінницькій (241) та Київській областях (227).

На питання щодо позитивного ефекту, який голови очікують для своїй громади від впровадження обігу земель, більшість відповіла, що це наповнення бюджетів та розвиток громади, ефективне використання землі, істотне збільшення вартості земельних ділянок. Також це облік земельних ділянок, можливість реалізувати своє право приватної власності, недопущення деградації землі внаслідок неякісного обробітку.

]]>
Як відбуваються ментальні зміни місцевого самоврядування http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/74721 Результати реформи децентралізації на сьогодні очевидні: вони вже можуть бути виміряні не лише кількістю створених ОТГ, але й кількісними та якісними перетвореннями на місцях. Публикации article Fri, 27 Sep 2019 16:32:02 +0300 «Про вміння та готовність приймати відповідальні рішення свідчать реальні дії представників органів місцевого самоврядування», – переконана Людмила Чабак, радниця з питань децентралізації Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою». Вона проаналізувала ці зміни і підготувала аналітичний матеріал стосовно ментальних змін місцевого самоврядування.

Є ще одні зміни – зміни світоглядні, ментальні. Це зміни у свідомості представників місцевих рад та їх виконавчих комітетів. І мова йде не тільки про керівників ОТГ (хоча щодо них зміни помітні в першу чергу), але й щодо керівників середньої ланки органів місцевого самоврядування нових громад та й, загалом, щодо рядових спеціалістів.

Зміна перша: у сфері почуття відповідальності

Керівництво органу місцевого самоврядування об’єднаної територіальної громади, в переважній більшості, готове брати на себе відповідальність за прийняття іноді непопулярних рішень. До того ж, готове здійснювати надані в рамках Закону повноваження. На практиці це, втілюється в реалізації як власних повноважень: наприклад, управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами тощо, так і здійсненні ряду делегованих державою повноважень, зокрема, забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти і медичного обслуговування на відповідній території, здійснення заходів щодо розширення та вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту і зв'язку та багато іншого.

Зміни не відбуваються відразу. Стосовно багатьох об’єднаних територіальних громад вони стають відчутними лише через рік-два їх роботи. Однак, для того, аби ці зміни відбулися, ефективна робота має початися відразу після об’єднання.

Відповідальність можна розглядати в кількох площинах, в площині розуміння результатів прийняття чи неприйняття рішень, вміння не перекладати відповідальність на інших та не уникати відповідальності.

Зміна друга - розвиток стратегічного мислення. Керівники органів місцевого самоврядування змушені вчитися мислити стратегічно, припускати ризики та вміти передбачати наслідки своїх дій не лише для себе, але для громади загалом. «Думати на перспективу» - це стає своєрідним кредо успішних голів об’єднаних територіальних громад.

Зміна третя - подолання страху прийняття рішення. Особливо яскраво зміна у підходах до прийняття рішень відчувається у порівнянні з необ'єднаними громадами. Взяти на себе відповідальність за прийняття доленосного (чи навіть і проміжного) у процесі добровільного об'єднання рішення - часто надзвичайно складно для органів місцевого самоврядування, зокрема, голів територіальних громад старого зразка. Іноді страх прийняття рішення відчувається буквально на фізичному рівні.

Власне ті, хто змогли побороти цей страх, не чіпляючись за примарно стабільні посади, ризикнути з об’єднанням, першими отримали шанс та можливості для втілення реформи в практичній площині, розвитку своєї території.

Зміна четверта: відчувати себе господарем. Громада – свого роду дім, оселя. І справжній господар чітко знає, що в тому помешканні потребує ремонту, оновлення, заміни. А отже, розвиток території в об’єднаних громадах пов’язаний не лише з появою певних коштів, але й зі змінами на рівні мислення, усвідомлення того, що ні район ні держава не розв'язують питання благоустрою, не посилить туристичну привабливість, не залучить реального інвестора.

Чернігівський Центр розвитку місцевого самоврядування

]]>
Проект держбюджету-2020: ТОП-3 проблем для громад Чернігівщини http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/74689 Асоціація міст України направила в парламент пропозиції до Держбюджету на 2020 рік та зауваження до законопроєкту про внесення змін у Бюджетний кодекс. Публикации article Thu, 26 Sep 2019 10:40:41 +0300 АМУ як представник органів місцевого самоврядування наполягає на врахуванні пропозицій до проєктів законів України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №2000 та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» №2144 під час їх розгляду у парламенті. Проаналізувавши їх, аналітичний центр Асоціації дійшов висновку, що наступного року громади матимуть втрати та скорочення джерел доходів в обсязі 13,1 млн грн. Окрім того, не будуть забезпечені делеговані повноваження - видатки на освіту та охорону здоров'я (71, 5 млрд грн). Також місцеві бюджети втратять 55,6 млрд грн внаслідок рішень органів державної влади.

Аналізуючи проект держбюджету-2020 на прикладі громад Чернігівщини, маємо наступні ТОП-3 проблеми.


1. Освітня субвенція.

Для місцевих бюджетів Чернігівської області обсяг освітньої субвенції передбачений законопроєктом «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (№ 2000 від 15.09.2019) (далі Законопроєкт) становить 1932,2 млн грн (2019 рік – 1745,6 млн грн). Тобто зростання обсягу субвенції планується лише на рівні 10,7 %, що не покриває навіть збільшення мінімальної заробітної плати на 13,2 %. Враховуючи підвищення заробітної плати педагогічним працівникам (постанова КМУ від 10 липня 2019 року № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки» (зростання в середньому на 35%)), обсяг освітньої субвенції на 2020 рік для повного забезпечення повноважень, делегованих державою у галузі освіти, повинен складати не менше 2356,6 млн грн.

2. Додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків на утримання закладів освіти та охорони здоров’я


Така дотація передбачена для Чернігівської області у розмірі 253,8 млн грн, у той же час у 2019 році він становить 532,8 млн грн. У 2020 році розмір цієї дотації з метою належного забезпечення переданих з державного бюджету видатків на утримання закладів освіти та охорони здоров’я  має складати не менше 640 млн грн.
Тим більше, й досі не запроваджено запропонований Асоціацією міст України прозорий формульний розподіл такої дотації між бюджетами місцевого самоврядування. Адже діючий механізм розподілу є необ’єктивний та корупційновразливий. На сьогодні левова частка цієї дотації перерозподіляється на користь обласного бюджету - 64,8 % (або 345,25 млн грн по Чернігівській області). І це в той час як питома вага видатків на освіту і охорону здоров’я загального фонду обласних бюджетів в структурі загального обсягу асигнувань всіх місцевих бюджетів України за відповідними галузями складає лише 11%.

3. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад


У законопроекті передбачено обсяг субвенції на формування інфраструктури всіх ОТГ України у розмірі 2,1 млрд грн (2019 рік – 2,1 млрд грн). Загалом за рік по країні зросла кількість створених ОТГ. Якщо в 2019 році на прямих міжбюджетних відносинах перебуває 806 ОТГ, то законопроект передбачає, що з 1 січня 2020 року їх буде 859. Отже в 2020 році ОТГ можуть отримати менше коштів на розвиток інфраструктури. Крім того, обсяг у 2,1 млрд грн, що пропонується для ОТГ у 2020 році, не враховує інфляційні процеси. Це означає, що громади України (і Чернігівщини в тому числі) у наступному році імовірно матимуть нижчі фінансові можливості для придбання спецтехніки чи проведення робіт з будівництва і реконструкції об’єктів комунальної власності.

Відсутність у місцевих бюджетів реальних фінансових ресурсів на виконання власних та делегованих повноважень призведе до зменшення обсягу та зниження якості соціальних та комунальних послуг населенню, скорочення видатків на оновлення інфраструктури та розвиткові проєкти.

Тому в законопроєкті «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Асоціація міст України пропонує
:
Збільшити фінансування Програми державних гарантій медичного обслуговування населення на 31,9 млрд грн.
Збільшити розмір додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків на утримання закладів освіти та охорони здоров’я на 12,1 млрд грн.
Передбачити додаткову субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам в розмірі 14,6 млрд грн на підвищення заробітної плати педагогічним працівникам дошкільної, позашкільної, професійно-технічної освіти.
Визначити обсяг субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження у сумі 0,4 млрд грн.
Списати заборгованість за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками, наданими місцевим бюджетам за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку у 2009-2014 роках.

]]>
Протягом пів року оголошено 24120 закупівель з очікуваною вартістю 7,8 млрд. грн. http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/74517 Моніторинг закупівель Чернігівської області. Публикации article Wed, 18 Sep 2019 12:46:11 +0300 Поточна сума договорів – 4,5 млрд. грн.

1382 закупівлі (5,7% від загальної кількості закупівель) – медичні, загальна очікувана вартість яких становить 262,3 млн грн.

У звітному періоді успішно завершились закупівлі на суму 154,5млн. грн., загальна економія коштів у яких становить 5%.
Середній рівень учасників на торгах становить 1,8. Більша частина оголошених закупівель проведена за конкурентними процедурами – 856, де 66% - допорогові закупівлі.

Місцеві ради Чернігівської області при використанні допорогових  закупівель економлять від 10 до 17% коштів.
 
Ці дані свідчать про використання більшістю замовників системи електронних закупівель з метою заощадження бюджетних коштів за результатами проведення закупівель.

Звітний період – 6 місяців поточного року.

Моніторинг здійснювала представниця ГО «Інститут аналітики та адвокації» Олена Дмитренко.

]]>
Основні тенденції імпортно-експортних операцій в зоні діяльності Чернігівської митниці за 8 місяців http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/74174 Станом на 1 вересня в зоні діяльності Чернігівської митниці перебуває на обліку 5424 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Публикации article Wed, 04 Sep 2019 11:15:08 +0300 Із загальної кількості узятих на облік суб’єктів ЗЕД фактично здійснювало зовнішньоекономічну діяльність 2 966 суб’єктів господарювання, що становить 55 відс від їх загальної кількості та на 2 268 суб’єктів (у 4 рази) більше ніж у відповідному періоді минулого року.

Крім того, зовнішньоторговельні операції здійснювали 337 суб’єктів ЗЕД, які знаходяться на обліку в інших митницях, що на 40 суб’єктів більше ніж у 2018 році.

Загальна кількість суб’єктів ЗЕД, що проводили операції в зоні діяльності митниці становила 3 303 суб’єктів, що на 2 308 суб’єктів (у 3 рази) більше порівняно з 2018 роком.

За питомою вагою зовнішньоторговельного обігу товарів в зоні діяльності митниці можна виділити наступні підприємства: ПрАТ “А/Т Тютюнова компанія “В.А.Т-Прилуки”, ПрАТ “Слов’янські шпалери-КФТП”, ТОВ з II “БНХ Україна”, ДСП “Чорнобильська АЕС”, ТОВ “Алітоні”, ТОВ “Агропартнер”.

Загальний зовнішньоторговельний баланс експортно-імпортних операцій Чернігівської області (за фактурною вартістю товарів) з початку року складає 22 967,97 млн грн, з них експорт складає 7 709,91 млн грн та імпорт 15 258,06 млн грн, що за вартісними та ваговими показниками більше на 3відс (679,86 млн грн та 50,91 тис т) ніж за відповідний період минулого року.

На ряду із збільшенням обсягів імпортних операцій за вартісними показниками на 2 відс та зменшення за ваговими показниками – на 8 відс протягом звітного періоду також спостерігається тенденція збільшення обсягів експорту за вартісними показниками на 6 відс та ваговими показниками на 52 відсотки.

Слід відзначити також зменшення обсягів оподаткованого імпорту у поточному році, який складає 13 468,68 млн грн, на 6 відс за митною вартістю та на 11 відс у ваговому показнику у порівнянні з минулим роком.

Основними торгівельними країнами-партнерами при здійсненні зовнішньоекономічних операцій суб’єктами ЗЕД:
– з оподаткованого імпорту є Білорусь (39 відс), Великобританія (9 відс), Швейцарія (6 відс), Польща (6 відс) та Німеччина (5 відс);
– з загального експорту є Азербайджан (15 відс), Білорусь (12 відс), Румунія (7 відс), Польща (5 відс) та Казахстан (4 відс).
Найбільшу питому вагу зовнішньоторговельного обігу імпорту становлять: міндобрива, вироби з чорних металів та алюмінію, вугілля, тютюн.
Основу експорту товарів складають: сигарети з фільтром, шпалери, кукурудза, лісоматеріали, заготовки верхньої частини взуття, соєві боби, тютюні.
Протягом звітного періоду 2019 року через митний кордон України:
– прослідувало громадян 2 184 тис осіб, що на 14 відс менше ніж у відповідному періоді 2018 року;
– пропущено транспортних засобів 606 тис од., що на 3 відс менше ніж у відповідному періоді 2018 року;
– пропущено вантажів 4 311 тис т, що на 58 відс більше ніж у відповідному періоді 2018 року.

Автомобільні пункти пропуску здійснюють пропуск переважної більшості вантажів, транспортних засобів та громадян, інформує Сектор комунікацій ГУ ДФС у Чернігівській області.

]]>
НА ЧЕРНІГІВЩИНІ ЗМІН ПОЛІТИЧНИХ ЕЛІТ НЕ БУДЕ… ЯКЩО ВОНИ ЗРОБЛЯТЬ ВИСНОВКИ http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/74148 Відсьогодні можна розраховувати політичні вектори розвитку і України, в цілому, і окремих її регіонів. Бліцкригу стосовно місцевої влади, скоріш за все не передбачається. Щоб реорганізувати владу на місцях потрібні час для коригування законодавства і люди для виконання політичної волі. Публикации article Mon, 02 Sep 2019 22:31:50 +0300

Дії головного центру впливу

Президент України Володимир Зеленський доручив Уряду та Верховній Раді України завершити основну реформу – реформу місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Ключові завдання Глава держави озвучив під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради, Кабінету Міністрів, правоохоронних органів 2 вересня.
Серед завдань:
• невідкладне завершення процесу децентралізації, в тому числі внесення змін до Конституції України щодо передачі реальної влади, фінансів та ресурсів на місця
• визначити остаточні правила формування державного адміністративно-територіального устрою;
• закріпити межі кожної адміністративно-територіальної одиниці;
• завершити об’єднання територіальних громад;
• реформувати місцеві органи виконавчої влади, які, серед іншого, будуть контролювати законність рішень новоутворених органів місцевого самоврядування;
• провести місцеві вибори на новій територіальній основі.
Президент України доручив завершити децентралізацію та провести місцеві вибори на новій територіальній основі, а для цього потрібен час. Тому і термін для втілення цих завдань окреслено – 2019-2020 роки.
Якщо цей процес буде конституційно пришвидшено, то час «Ч» – весна 2020 року. Якщо ні – відповідно до чинної Конституції – восени 2020 року.

Який політичний розклад можна чекати в регіоні?

Вже зараз навіть не потрібно прогнозувати кого призначать на посаду голови облдержадміністрації. Якщо проводити аналогію з процесом призначення прем’єр-міністра, то скоріше за все це буде представник президентської партії, який гарно зарекомендував себе під час виборчих кампаній 2019. Ймовірно це не буде креатура когось з діючих народних обранців. Від президентської фракції Чернігівщину представляють не дуже досвідчені політики, а з інших парламентських (або прем’єрських) кіл представник, якщо і буде висунутий, то лише як тимчасова фігура.
На місцевому рівні йому буде складно не потрапити під вплив однієї з груп, а це буде гальмувати час на виконання поставлених завдань, або навіть стане напряму дискредитувати чинну владу.
А головних завдань перед новопризначеним представником президента, на мою думку, буде два:
      І. Системна і ефективна реалізація реформ в регіоні.
      ІІ. Підготовка і проведення місцевих виборів так, щоб сформувати місцеве підґрунтя центральної влади.

І якщо президентську та парламентську електоральні атаки практично було неможливо стримувати, то місцеві вибори для провладної команди будуть значно важчими.

21 квітня з 530 тисяч виборців Чернігівської області кандидата Зеленського підтримали 139 тисяч, або 26 відсотків виборців, і він впевнено переміг у всіх округах.

На парламентських виборах його представники перемогли в чотирьох з шести округів і обрані третиною виборців і з невеликим відривом від опонентів.

Місцеві вибори будуть набагато складнішими для діючої влади. Перемогти потрібно буде на виборах до обласної ради, щоб отримати хоча б невелику, але переважну більшість і у територіальних громадах.

Участь багатьох депутатів місцевих рад Чернігівщини в парламентських перегонах показала, що вони впевнено впливові й гарантовано потрапляють в облраду. Згадаємо Валерія Куліча, Юрія Власенко, Геннадія Примакова. Можливо, Анатолій Євлaхов, Олександр Кодолa та їх представники не залишаться осторонь.

Місцевих представників партійних списків Радикальної партії, Батьківщини та Аграрної партії також потрібно враховувати. Багато хто з експертів не виключає участі "головного радикала" у місцевих виборчих баталіях у своєму базовому регіоні.

Якщо ми переглянемо результати парламентських виборів за партійною складовою, то впевнену кількість голосів в Чернігівській області набрали, окрім президентської, такі політичні сили:
політична партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина",
ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ОЛЕГА ЛЯШКА",
Політична партія "Європейська Солідарність",
Політична партія "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ",
Політична Партія "ГОЛОС",
ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "СИЛА І ЧЕСТЬ".

На рівні територіальних громад ситуація ще цікавіша.

З одного боку, багато хто з чинних голів ОТГ може вчасно «позеленіти», але їм буде потрібна значна кількість місцевих депутатів. Не про яке самовисування вже не можна буде говорити: партійна залежність буде значною і обов’язковою, тиск також.

Дехто з голів територіальних громад та депутатів активно і давно працюють під партійними прапорами «Нашого краю», Батьківщини, Аграрної партії та радикалів. Навряд чи вони відійдуть від вже встановленої партійної лінії. Такі дії не схвалять ті, хто їх обирав.

Чимала група голів дотримується балансу позапартійності й намагаються згуртуватися. Згадаємо різноманітні асоціації, як місцеві, так і філії загальноукраїнських: Асоціація об’єднаних територіальних громад, Всеукраїнська Асоціація сільський селищних рад, Асоціація міст України, місцева асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація об’єднаних територіальних громад Чернігівщини».

На сьогодні запустити власний партійний проект в регіоні непросто – може не вистачити  часу, навіть якщо його розкручувати, наприклад, лише в обласному центрі. Тим більше, що при розгортанні ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СЛУГА НАРОДУ" та її територіальних осередків буде залучена велика чисельність політично активних громадян, насамперед молоді.

На сьогодні час та можливість підготуватися до місцевих виборів ще є


Головний ресурс – людський – його можна швидко втратити, якщо не утримувати вже зараз. І, навпаки – збільшити за рахунок охочих брати участь в управлінні місцевими виборчими органами різного рівня.

Другий за важливістю – інформаційний. Виборець повинен постійно чути про роботу і досягнення місцевих політиків. Це – соціальні мережі, електронні та друковані ЗМІ, особливо для незадоволених владою. Але тут акцент на системній роботі, на формуванні власного виборця, а на не величезних накладах в останню хвилину.

Третій – фінансовий. Щоб там не казали про «мережі», але їх ефективність на рівні «мікроменеджменту» доволі висока, а виборців, готових "посприяти", багато.

І ще один ресурс, як не парадоксально – ідеологічний, побудований на сформованих цінностях, ідеях та бажанні бути частиною спільноти. З ним перемагати важко, але формувати власну електоральну нішу дуже ефективно.

Юрій Паперний

 

]]>
Комунальні підприємства не хочуть звітувати про використання публічних коштів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/74046 “Центром політичних студій та аналітики” був проведений моніторинг на порталі E-data інформації, яку оприлюднюють комунальні підприємства Чернігівської, Ніжинської, Прилуцької, Новгород-Сіверської міських рад та Чернігівської обласної ради. Публикации article Thu, 29 Aug 2019 10:35:35 +0300 Чернігівська міська рада -  23 комунальних підприємства:
- 3-и підприємства не зареєстровані та не мають особистих кабінетів на E-data(Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система, КП "Ветеринарно-стерилізаційний центр "Крок до тварин", КП "Туристичний інформаційний центр")
- в 14-ти підприємствах відсутні договори на порталі за попередній 2018 рік, з яких 9 не мають жодного  оприлюдненого звіту про укладені договори
- в 13-ти підприємствах відсутня будь яка звітність про використані кошти за 2018 рік, з яких 9 підприємств не мають жодного звіту.
- в 5-ти підприємствах не оприлюднюють укладені договори та не звітуються про використання публічних коштів, але мають договори вартістю більше 1 млн грн:
➢ КП “Чернігівське тролейбусне управління”;
➢ КП «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування»
➢ КП „ЖЕК-10”
➢ КП «Новозаводське»
➢ КП «Деснянське»

Хочеться відмітити підприємства які звітуються на порталі E-dataв повному обсязі це:
★ КП «Муніципальна варта»
★ КП «Чернігівводоканал»
★ КП «Міський Палац культури»
★ КП «Міськсвітло»
★ КП «Телерадіоагентство «Новий Чернігів»
★ Комунальна установа "Інклюзивно-ресурсний центр №1" Чернігівської міської ради

Чернігівська обласна рада - 13 комунальних підприємств:
- 9 підприємств не зареєстровані на порталі  E-data
- 13-ть підприємств не мають жодного укладеного договору на порталі
- в 13-ти підприємствах відсутня будь яка звітність про використані кошти
- 4 підприємства зареєстровані, але не оприлюднено жодної інформації на порталі

Ніжинська міська рада - 11 комунальних підприємств:
- 3 підприємства не зареєстровані на порталі  E-data(КП "Відділ архітектурно- технічного планування та проектування", КП "Госпрозрахунковий відділ капітального будівництва", КП "Міський фонд підтримки підприємництва")
- 6-ть підприємств не мають жодного  укладеного договору на порталі
- в 9-ти підприємствах відсутня будь яка звітність про використані кошти за 2018 рік, з яких 8 підприємств не мають жодного звіту
Лише 2 підприємства оприлюднюють і договори, і звіти:
- КП "Виробниче управління комунального господарства"
- КП Служба єдиного замовника"
   
Прилуцька міська рада - 8 комунальних підприємств:
- 1 підприємство не зареєстровано на порталі  E-data(КП Санаторій «Берізка»)
- в 6-ти підприємствах відсутні договори на порталі за попередній 2018 рік, з яких 4 не мають жодного  оприлюдненого звіту про укладені договори
- в 9-ти підприємствах відсутня будь яка звітність про використані кошти за 2018 рік, з яких 8 підприємств не мають жодного звіту
Лише КП «Послуга» оприлюднює договори і звіти
Новгород-Сіверська міська рада - 1 комунальнє підприємство:
- 1 підприємство зареєстровано, але не оприлюднено жодної інформації на порталі

Виявилось, що дуже багато комунальних підприємств, у всіх перевірених радах не виконують законодавство в повному обсязі, повідомляє ГО «Центр політичних студій та аналітики».

]]>
Чому 5 тон чернігівських батарейок не утилізовані? http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/73860 Відпрацьовані батарейки потрібно не лише збирати, а й утилізовувати правильним способом. Публикации article Mon, 19 Aug 2019 09:54:16 +0300 Про ситуацію зі збором батарейок у Чернігові

Останні чотири з половиною роки у Чернігові активно пропагується збір відпрацьованих батарейок. Цим займається ГО «Еко місто» та інші організації та ініціативи.

На сьогодні містяни зібрали більше 300 тисяч батарейок, а це близько п’яти тон. До початку 2019-го, розфасовані в п’ятилітрові пластикові пляшки, батарейки зберігалися в промисловому складі. Це приміщення ековолонтерамблагодійники надавали безкоштовно. На прохання волонтерів на початку серпня всі батарейки перевезли в приміщення ЖЕКу-13.

Зараз «Еко Місто» чекає доки Управління ЖКГ зі своїм відділом екології оголосять тендер і знайдуть підрядника. Він має або відправити батарейки на переробку на європейські заводи, або зберігати їх до вирішення питання з утилізацією.

«Майже 99% усіх батарейок, що знаходяться в нас, зібрали школярі. Багато з них знають про ту шкоду, яку несуть викинуті в сміттярку батарейки. Протягом вересня в нас буде новий «EcoBattle» й наступна хвиля зборів відпрацьованих елементів живлення», ‒ розповів Сергій Безбородько, голова правління «Еко Місто».

У цілому в Україну завозять щорічно приблизно три тисячі тон батарейок + ще 50-100% з чорного ранка. Із них тільки 1% збирається на переробку. Про це пише в себе на сайті ініціатива «Батарейки, здавайтеся».

По Чернігову відсоток зборів вищий й складає близько 1/5 від загальної кількості.


Чому батарейки шкідливі й мають бути зібрані окремо?


Батарейки належать до корозійного й отруйного типу відходів. Розкладаються до 200 років.Вони містять у своєму складі ртуть, кадмій, свинець, олово, нікель, цинк, магній та інші хімічні елементи й сполуки. Найгірше в цих речовинах те, що вони накопичуються в організмі людини й починають шкідливо на нього діяти лише з часом.

Свинець накопичується в нирках, кістках, спричинює нервові розлади, захворювання мозку.Нікель і цинк спричинюють дерматити.Кадмій ‒це токсичний для легенів та нирок мікроелемент.Ртуть може вплинути на зір, слух, призвести до захворювань органів дихання, рухового апарату.Луги зумовлюють опіки слизових оболонок і шкіри.

Наприклад, срібно-цинкові акумулятори використовують у медичних пристроях та іншій малогабаритній техніці, наручних годинниках, дитячих іграшках. Такі акумулятори містять ртуть. Вона з часом починає роз’їдати стінки батарейки та протікати.
Частіше всього використані батарейки потрапляють на сміттєзвалища. Там на них діє світло, вода й такі елементи живлення швидко руйнуються. Речовини, які є в їхньому складі, випаровуються та вимиваються, потрапляючи до ґрунтів та води.

У 2018 році ініціатива «Батарейки, здавайтеся!» провела наукове дослідження разом із Львівською Політехнікою. Вони хотіли визначити який вплив має батарейка на навколишнє середовище й науково підтвердити досліди. Учені довели, що одна відпрацьована «пальчикова» батарейка забруднює 400 л води або 16 м² ґрунту.


Як питання переробки батарейок вирішити на національному рівні?


Найкращий варіант, який має на сьогодні світова практика, ‒ переробка відпрацьованих батарейок. На жаль, зараз це в Україні неможливо. Причин цьому кілька.

В Україні немає сортувальних ліній та заводів, що мають ліцензію на технологічно безпечну схему переробки батарейок. Хто має платити за таку утилізацію? Є позиція, що за переробку повинні відповідати експортери та продавці (принцип розширеної відповідальності). Про виробників мова не йде, оскільки Україна не має заводів, які б виготовляли батарейки.

Третім чинником, що впливає на поточний стан справ, є українське законодавство про управління відходами. У 2016-2017 роках розробляли проект закону «Про батарейки, батареї і акумулятори» в межах проекту Twinning. Він повинен був поступово наблизити українське законодавство щодо управління відходами до стандартів Європейського Союзу згідно з Угодою про асоціацію з ЄС.

У лютому цього року прийняли Національну стратегію поводження з відходами до 2030 року та Національний план управління відходами до 2030 року. Зараз усі чекають на прийняття рамкового закону «Про управління відходами».

«2 липня проект закону «Про управління відходами» зареєстрували у Верховній Раді, але тепер, у зв’язку із завершенням повноважень парламенту попереднього скликання, його прийняття відтерміновується на невизначений час – у зв’язку зі зміною влади, процедуру доведеться проходити «з нуля», ‒ повідомляють автори на сайті Українського кризового медіа-центру.

«Принцип розширеної відповідальності виробника також закладений рамковому законі. Він вводиться для певних сегментів продуктів – упаковка, в якій продають товар, відходи електричного/електронного обладнання, батарейки, батареї та акумулятори. <…> Як ми всі знаємо, електричне, електронне обладнання, батарейки, акумулятори визнані небезпечними відходами. Тобто вони потребують особливого дбайливого й уважного ставлення», ‒ розповіла 26 липня Наталія Зайцева, експертка Офісу підтримки та впровадження реформ Мінрегіонбуду України, на круглому столі під час проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства в Києві.
 


Що робити сьогодні з батарейками в Чернігові?


Збирати й зберігати до того моменту, коли утилізація батарейок стане доступною. В ідеальній ситуації для ефективної переробки батарейок їх потрібно розсортувати по типах, відповідно до способуобробки. Це знижує вартість й підвищує ступінь утилізації.
Потрібно забезпечити для батарейок місце, де на них не діятиме сонячне проміння та перепади температури.

Відпрацьовані елементи живлення з часом течуть. Коли в них зруйнується оболонка, переробити їх та дістати той же марганець чи цинк буде неможливо. У процесі корозії мікроелементи в батарейці виділяють газ. Тож проведення тендеру Управлінням ЖКГ міськради вкрай необхідне.

До речі, з 1 січня 2018 року в Україні набрав чинності закон про обов’язкове сортування сміття. Порушників чекає штраф від 340 до 1360 гривень за несортоване сміття. Тож тепер причин викидати батарейки в смітник стало ще менше.

]]>
Рейтинг громад Чернігівської області http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/73397 Фондом "Регіональний центр економічних досляджень та підтримки бізнесу" проведене аналітичне дослідження рівня інституційної спроможності та сталого енергетичного розвитку малих та середніх громад України. Публикации article Sat, 27 Jul 2019 12:19:08 +0300 Формування "Всеукраїнського рейтингу інституційної спроможності і сталого розвитку громад" складене на основі 33 критерійних показників і відображає інвестиційну привабливість громад.

]]>
Витрати населення Чернігівської області у 2018 році http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/72912 За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, сукупні витрати середньостатистичної сім’ї області у 2018 р. становили 9159 грн за місяць, що на чверть більше, ніж у 2017 р. Публикации article Fri, 05 Jul 2019 08:06:07 +0300 У середньому на одного члена домогосподарства цей показник склав 4795 грн в області та 3938 грн в Україні.

Майже половину сукупних витрат (47%) родини Чернігівщини направляли на харчування (включаючи харчування поза домом). В Україні частка таких витрат становила 49%, найбільшою вона була в Одеській області – 57%.

На придбання непродовольчих товарів та оплату послуг припадало 38% сукупних витрат домогосподарства. Зокрема, на купівлю одягу й взуття домогосподарства щомісячно спрямовували 6% сімейного бюджету, на охорону здоров’я та транспорт – по 4%, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла – 3 %, на зв’язок, відпочинок і культуру – по 2%. 

Частка витрат на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми пільг та субсидій) чернігівців склала 13%. В Україні ця частка становила 14%, а в регіонах вона коливалася від 17% у Київській області до 9% на Закарпатті, підрахувало Головне управління статистики у Чернігівській області.

]]>
Чи прорвуться жінки Чернігівщини у парламент? http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/72880 Саме таке питання виникло у автора цих рядків після розмови з однією керівницею жіночого руху в нашій області. Публикации article Wed, 03 Jul 2019 22:56:53 +0300 Гендерні квоти (англ. Gender quota) – це стратегія державної гендерної політики у формі позитивних дій, що має на меті збільшення кількості жінок на владних позиціях для достатнього представництва у владі.
В Україні, попри офіційно декларовану рівність і тривалу боротьбу правозахисних організацій, квоти досі реально не впроваджені.

61% опитаних українців підтримали б впровадження гендерних квот для збільшення представництва жінок у Верховній Раді, а 22% висловилися проти - йдеться в останньому соціологічному опитуванні Info Sapiens, яке оприлюднили напередодні 8 березня цього року.

Підтримує більшість, але як насправді голосують…

Чи буде ця виборча парламентська кампанія успішною для жінок-кандидаток? Спробуємо зробити прогноз.

95 кандидатів-мажоритарників зареєстровані ЦВК в шести округах Чернігівської області. Серед них – 11 жінок. Тобто – лише 11,57%.
А зараз поговоримо про політичну якість кандидаток.


Найбільше жінок серед кандидаток у 205 окрузі

П’ятеро жінок змагатимуться проти одна одної та десяти чоловіків. Поговоримо про наших кандидаток.

Бабичева Людмила Геннадіївна  народилася 14 квітня 1977 року в смт Радуль Ріпкинського району Чернігівської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, фізична особа – підприємець, член ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "СИЛА І ЧЕСТЬ", проживає в місті Чернігові, судимість відсутня, суб’єкт висування – ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "СИЛА І ЧЕСТЬ".
   
Живенко Світлана Віталіївна народилася 19 листопада 1967 року в місті Мукачево Закарпатської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, директор, будівельна компанія "СВ надійний партнер", член Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК", проживає в місті Чернігові, судимість відсутня, суб’єкт висування – Політична партія "ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК".

Куліш Ольга Андріївна народилася 3 листопада 1950 року в селі Велика Дівиця Прилуцького району Чернігівської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта середня спеціальна, касир, ФОП Ушакова Т.О., безпартійнa, проживає в місті Чернігові, судимість відсутня, самовисування.

Родикова Марія Вадимівна народилася 1 серпня 1988 року в місті Чернігові, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, заступник голови, Деснянська районна у місті Чернігові рада, член ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "НАШ КРАЙ", проживає в місті Чернігові, судимість відсутня, суб’єкт висування – ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "НАШ КРАЙ".

Шерстюк Жанна Володимирівна народилася 3 липня 1983 року в селі Трудове Ріпкинського району Чернігівської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, адвокат, член ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ОЛЕГА ЛЯШКА", проживає в місті Чернігові, судимість відсутня, суб’єкт висування – ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ОЛЕГА ЛЯШКА".

Найбільш досвідчена серед кандидаток цього округу – Світлана Живенко.
Найбільш незрозуміла, на мою думку, Ольга Куліш, яка дуже нагадує «технічного кандидата» ймовірно проти одного з лідерів перегонів в 205 окрузі – Валерія Куліча.

Певна резонансна скандальність присутня у пані Людмили Бабичевої, що пов’язано з її сімейними зв’язками. Але, як кажуть, для політика все добре, окрім некрологу. Саме ця кандидатка – найбільше підтримується своїми партійними структурами поміж інших жінок-кандидаток в області.


206 округ – найбільш креативна кандидатка

Це – Рейко Марина Миколаївна. Народилася 28 вересня 1983 року в селищі Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, менеджер адміністративної діяльності, ТОВ "СМЕНА", безпартійнa, проживає в місті Чернігові, судимість відсутня, самовисування.

Її помітили зразу. Та й важко не помітити – навіть спеціальна сторінка у соціальних мережах має назву – «Марина Рейко - Йду драконити Раду».
Вона не соромиться, що працює проти іншого кандидата, діючого нардепа – Максима Микитася. «206 округ - це місце, де я народилась, вчилась в школі, там живе моя мама і рідня. І мене реально обурило, що хтось знову приведе до ради мажоритарщика Микитася. І я вирішила сплутати карти - і стала самовисуванцем по 206 округу. Це було емоційне рішення», - пише вона на своїй сторінці у Фейсбуці.

Багато емоцій на сторінці, грамотні головні лінії… Але одне питання – хто фінансує кампанію? Родичі? Інші кандидати? Людина, що позиціонує себе, як борець з корупцією, повинна дати відповідь на це запитання. Щоб їй повірили. Адже менеджер адміністративної діяльності ТОВ "СМЕНА" – це геть не та посада, яка дозволяє заробити на результативну виборчу кампанію до парламенту. А пояснення «чоловік – дуже забезпечена людина, власник торгових центрів та магазинів» породжує більше запитань, ніж відповідей. І щодо корупційних зловживань також.


207 округ – «газова олігархіня» йде у парламент?

В цьому окрузі балотується Ярова Алла Артурівна. Народилася 9 жовтня 1967 року в місті Ленінськ, Казахстан, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, голова правління, АТ "Чернігівгаз", безпартійнa, проживає в селі Комань Новгород-Сіверського району Чернігівської області, судимість відсутня, самовисування.

Цікавим став той факт, що людина, яка керує АТ "Чернігівгаз" більше десяти років, проживає в селі Комань Новгород-Сіверського району.
Якщо доходи пані Рейко викликають подив та запитання, то в цьому випадку запитань нема. Алла Ярова і за посадою, і за статками може собі дозволити брати участь у виборах. Але залишається питання – навіщо? Деякі експерти висловлюють гіпотезу, що ці «рухи» з прицілом на місцеві вибори.

Зараз у 207 окрузі розгорнулася епохальна битва між Євлаховим та Рибаковим. І, можливо пані Алла, як і дехто з чоловіків, сподівається, що третій може непомітно прокласти дорогу до перемоги, як це було не один раз і на Чернігівщині.

Головні мінуси її кампанії, на мою думку, доволі низька впізнаваність та негативна реакція виборців на газові тарифи.

 
208 округ – «розбавляючи картинку»

В цьому окрузі також один кандидат-жінка - Веремієнко Оксана Віталіївна.
Народилася 27 квітня 1982 року в місті Борзна Чернігівської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, економіст, Борзнянська райспоживспілка, член Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК", проживає в місті Борзна Борзнянського району Чернігівської області, судимість відсутня, суб’єкт висування – Політична партія "ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК".
Людина з кадрового резерву обласного керівника Політичної партії "ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК" Анатолія Мирошниченко.

Головна причина участі в виборчої кампанії скоріше за все підвищення рейтингу партії, яка її висунула. Серйозного результату не передбачається, але мета буде досягнута.

209 округ – «йдуть не на результат, а тому що так комусь потрібно»
В цьому окрузі дівчат двоє проти сімнадцяти чоловіків.

Зубицька Любов Миколаївна  народилася 15 квітня 1983 року в місті Бровари Київської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, голова, адвокатське об’єднання "АЛЬЯНС КОНСАЛТИНГ ГРУП", безпартійнa, проживає в місті Києві, судимість відсутня, самовисування.
Вона входить у правління благодійної організації "Благодійний фонд Івана Куровського". Пані адвокатеса, скоріше за все, бере участь у виборчий кампанії «на запрошення» впливових місцевих політиків без сподівання на будь-який реальний результат.

Ковтун Алла Юріївна народилася 18 лютого 1972 року в місті Ніжин Чернігівської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, доцент кафедри загальної та практичної психології, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, безпартійнa, проживає в місті Ніжин Чернігівської області, судимість відсутня, самовисування.
Пані Ковтун пише, що вона безпартійна, але на минулих виборах стала депутатом обласної ради від Радикальної партії Олега Ляшка. І на сьогодні на офіційному ресурсі обради вказано, її партійність: член Радикальної партії Олега Ляшка.
Цікавим є той факт, що саме ця партія висунула кандидатом на цьому окрузі зовсім іншу людину.
Викладачу кафедри загальної та практичної психології, яка читає такі навчальні дисципліни як: «Психологія сім’ї», «Психологія сімейних стосунків та основи сексології», «Зоопсихологія», «Порівняльна психологія» буде мабуть цікаво застосовувати теорію в практичній політичній діяльності.


210 округ – «партія сказала – треба!»

Також лише одна кандидат-жінка – Шинкаренко Олена Михайлівна.   
Вона народилася 25 вересня 1989 року в місті Прилуки Чернігівської області, громадянка України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, помічник-консультант народного депутата України, член ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ "РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ОЛЕГА ЛЯШКА", проживає в місті Прилуки Чернігівської області, судимість відсутня, суб’єкт висування – ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ОЛЕГА ЛЯШКА".

Це вже креатура голови обласної організації партії, шостого номеру партійного списку – Олега Авер’янова.
Також була обрана до обласної ради за виборчим списком Чернігівської обласної організації Радикальної партії Олега Ляшка. Член постійної комісії обласної ради з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму.

Від РПЛ вже другий раз йде в нардепи – у 2014 була у списку за номером 197. І цього разу партія сказала – потрібно бути кандидатом, і звісно – не на результат.
 


Для того, щоб зрозуміти мету кожної з кандидаток на крісло у парламенті, потрібно набагато більше інформації, особистих інтерв’ю та спілкування. Але навіть такий невеликий аналіз коротких біографій з сайту ЦВК свідчить про те, що кожна мажоритарниця має своє завдання, мету та чіткий план дій.

Навіть такий невеликий аналіз жінок-кандидаів до Верховної ради від Чернігівської області по мажоритарним округам  показує, що всі вони не будуть реально працювати на перемогу і кожна в цієї виборної кампанії має власні цілі.

Юрій Паперний
 

]]>
Структура населення Чернігівщини характеризується стабільною перевагою представниць жіночої статі http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/72686 На 1 січня 2019 року в Чернігівській області проживало 543,6 тис. жінок та 453,6 тис. чоловіків. Публикации article Tue, 25 Jun 2019 08:25:42 +0300 Структура населення області за статтю характеризується стабільною перевагою представниць жіночої статі (55% відзагальної чисельності населення).

У розрахунку на кожну тисячу чоловічого населення припадає
1199 жінок (у міських поселеннях – 1196, у сільській місцевості – 1204).Найбільший статевий дисбаланс зафіксовано в місті Прилуки (на тисячу чоловіків налічується1253 жінки), найменший – у Сосницькому(1136) та Н.-Сіверському (1146) районах.

Для різних вікових груп співвідношення чоловіків і жінок неоднакове. У молодших вікових групах (0–14 років)переважають юнаки.Їх у розрахунку на 1000 дівчат налічується 1045. У віці15–64 роки вже більше представниць жіночої статі: на кожних 1000 жінок припадає 939 чоловіків.

А серед жителів поважного вікуна 1000 жінок у віці 65 років і старшенараховується лише
460 чоловіків.
   
Чоловіки молодші за жінок. Їхній середній вік у минулому році становив 40,2 року, жінок – 46,6 року, підрахувало Головне управління статистики у Чернігівській області.

]]>
Чернігівська область тримає лідерство з децентралізації http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/72396 Чернігівщина – друга в рейтингу областей за результатами моніторингу процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування. Публикации article Tue, 11 Jun 2019 13:10:16 +0300 Такий моніторинг щомісячно здійснює Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Так, Чернігівщина – перша за кількістю районів, на території яких створені ОТГ. Наразі в області не залишилося жодного адміністративного району, де не функціонують об’єднані громади.

Також область – лідер за показником приєднання громад до міст обласного значення (Ніжина та Новгорода-Сіверського).

Четверта позиція – за кількістю населення, охопленого ОТГ. П’ята – за територією, покритою об’єднаними громадами. Тринадцята – за кількістю ОТГ з чисельністю менше 5 тисяч осіб.

]]>
У Чернігові найбільшу кількість санкційних сайтів блокує Київстар http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/72002 Популярні російські платформи “ВКонтакте”, “Одноклассники” та інші блокують усі протестовані місцеві провайдери. Публикации article Sat, 25 May 2019 14:57:56 +0300 Про це свідчать результати тестувань інтернет-блокувань та аналізу даних, проведених у березні 2019 року Лабораторією цифрової безпеки у місті Чернігові за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення OONI.

Загалом тестувалися три основні інтернет-провайдери міста , які блокують 247, 145 і 68 санкційних сайтів відповідно. Найбільшу кількість ресурсів блокує інтернет-провайдер «Київстар».

Популярні російські платформи «Однокассники», «ВКонтакте», Mail.ru, «Кинопоиск», yandex.ru які входять в ТОП найвідвідуваніших сайтів серед українців, блокують усі протестовані інтернет-провайдери Чернігова.  У Чернігові найбільшу кількість санкційних сайтів блокує Київстар.

Загалом у березні 2019 року Лабораторія цифрової безпеки перевірила 264 сайтив 22 містах України (за винятком Києва), 162 сайти в ОРДЛО, а також  90 сайтів в анексованому Криму. Загалом тестувалися 70 провайдерів за допомогою OONI (OpenObservatoryofNetworkInterference) при підтримці OTF (OpenTechnologyFund).

]]>
Рейтинг університетів України за показниками SciVerse Scopus 2019 року http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/71456 У квітні 2019 року сайтом Освіта.ua здійснено наукометричний моніторинг суб’єктів науково-видавничої діяльності України за показниками бази даних SciVerse Scopus, на підставі якого складено рейтинг українських закладів вищої освіти. Публикации article Tue, 30 Apr 2019 10:52:23 +0300 Результати рейтингу вищих навчальних закладів України у 2019 році базуються на показниках бази даних SciVerse Scopus, що є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, які публікуються навчальним закладом або його співробітниками. База даних SciVerse Scopus постійно індексує понад 20 тисяч наукових журналів та сотні книжкових серій України.


Станом на квітень 2019 року до бази даних Scopus включено 166 заклади вищої освіти України, що на 4 навчальних заклади більше ніж у квітні 2018 року.

У рейтинговій таблиці вищі навчальні заклади України ранжовані за індексом Гірша — кількісним показником, що базується на кількості наукових публікацій і кількості їх цитувань.

Згідно з даними рейтингу, найвищий індекс Гірша серед університетів України мають Київський національний університет ім. Шевченка — 89 (84 у рейтингу 2018 року), Харківський національний університет ім. Каразіна — 70 (65) та Чернівецький національний університет ім. Федьковича — 61 (54), що посунув з третьої сходинки Львівський національний університет ім. Франка — 60 (55).

Як і у минулому році, п’яту сходинку посів Одеський національний університет ім. Мечникова 60 (53).

Також не змінили свої позиції у порівнянні з минулим роком НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» із показником 54 (49), Донецький національний медичний університет із індексом 46 (43) та Дніпропетровський національний університет ім. Гончара із показником 43 (40), що посіли відповідно шосте, сьоме та восьме місце.

На дев’яту сходинку піднявся НТУ «Харківський політехнічний інститут», що має у своєму активі 43 пункта за індексом Гірша.

Замикає першу десятку Національний університет «Львівська політехніка» із індексом Гірша 42.

Чернігівський національний технологічний університет  має індекс  Гірша 43

160 - Ніжинський державний університет імені Миколи


Рейтинг складено сайтом Освіта.ua (дані актуальні станом на 17 квітня 2019 року). У рейтинг включені тільки навчальні заклади, що мають у Scopus окремі Affiliation ID в офіційному переліку та які відповідають на пошуковий запит «Ukraine» в полі пошуку «Affilation Search». У список не включені навчальні заклади, що мають значення індекса Гірша менше «1».

]]>
Чернігівщина впевнено тримається у п’ятірці лідерів за темпами проведення децентралізації http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/71038 Житомирська, Запорізька, Дніпропетровська, Чернігівська, Хмельницька області продовжують очолювати рейтинг областей щодо формування спроможних громад. Публикации article Thu, 11 Apr 2019 13:47:47 +0300
Про це свідчать дані чергового щомісячного Моніторингу процесу децентралізації та реформування місцевого самоврядування (ЗАВАНТАЖИТИ), підготовленого Мінрегіоном.

В Україні станом на 10 квітня створено 888 об’єднаних територіальних громад із населенням понад 9 мільйонів людей. Серед них – і 24 міста обласного значення, які об’єдналися із сусідніми сільськими та селищними радами. П’ятірка регіонів-лідерів у реалізації завдань децентралізації залишається незмінною.

У відомстві повідомили, що не всі об’єднані громади працюють в умовах децентралізації. 45 ОТГ, в яких перші місцеві вибори не відбулися в минулому році внаслідок зовнішньої військової агресії (в 10 областях діяв воєнний стан), досі очікують рішення Центральної виборчої комісії про призначення виборів. Кількість тих, хто чекає на рішення ЦВК, поповнилася ще 37 новоствореними ОТГ.

- Процес об’єднання громад рухається. Люди зацікавлені у тому, щоб їхні громади розвивалися. Але результативність такого процесу залежить в тому числі і від Центральної виборчої комісії. Сподіваємося, що найближчим часом ці громади отримають змогу провести перші місцеві вибори. Потрібно розуміти, що на них дивляться й інші, які поки обговорюють можливість створення громад. Якщо призначення виборів і надалі затягуватиметься, то є ризики уповільнення створення нових ОТГ. Цього допускати не можна, - прокоментував перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.

Він також зосередив увагу на тих районах, де досі не створено жодної ОТГ. Таких налічується 95, всього на один район менше, ніж в минулому місяці.

-  Маємо інформацію, що у багатьох з цих районів проходять громадські обговорення щодо створення спроможних громад. Але справа далі не йде. Не всі однаково розуміють принцип добровільності при об’єднанні громад. Очевидно, для когось він означає можливість уникнути реформи. Це помилково. В 2020 році чергові місцеві вибори мають відбутися на новій територіальній основі громад і вони відбудутьс», - сказав В’ячеслав Негода.

Нагадаємо, що добровільність у створенні об’єднаних громад заохочується державою. Такі громади отримують з державного бюджету субвенцію на розвиток інфраструктури. Обсяг субвенції щорічно розраховується за формулою, яка враховує кількість сільського населення об’єднаної громади та площу її території. Чим більша громада, тим більшим є обсяг інфраструктурної субвенції. Для об’єднаних громад ці кошти стали «підйомними». Більшість з них чи не вперше за майже 30 років відремонтували і побудували нові заклади соціальної інфраструктури, спортивні, культурні об’єкти, дороги, водогони, закупили комунальну техніку тощо.

Моніторинг відображає і результати секторальних реформ, які впроваджуються паралельно з децентралізацією.

Як відомо, на Чернігівщині функціонують 39 об’єднаних територіальних громад. Ще 6 чекають призначення виборів. Нещодавно розпорядженням голови Чернігівської облдержадміністрації затверджено висновок про відповідність Конституції та законам України проектів рішень Добрянської селищної, Горностаївської, Клубівської, Новояриловицької, Олешнянської сільських рад Ріпкинського району Чернігівської області «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Територіальні громади Добрянської селищної, Горностаївської, Клубівської, Новояриловицької, Олешнянської сільських рад Ріпкинського району Чернігівської області об’єдналися в Добрянську селищну ОТГ із центром у селищі Добрянка. Наразі це друга громада в області, яка завершує процедуру об’єднання цього року.


За повідомленням Мінрегіону

]]>
На скількі прозорі ради Чернігівщини http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/70236 Над чим місцевим радам та депутатам працювати для самовдосконалення, підтягнути Чернігівську область у рейтингу “Прозорих рад”, говорили під час круглого столу: "Прозорі ради Чернігівщини де-юре і де-факто". Публикации article Mon, 11 Mar 2019 09:07:02 +0200 Коаліція «Прозорі Ради» дослідила рівень імплементації місцевими радами інструментів громадського контролю та участі громадян у процесі прийняття рішень. Чи закріплені вони в нормативно-правових актах, як імплементовані та на скільки придатні для користування. Дослідження проводилось в Івано-Франківській, Полтавській, Рівненській та Чернігівській областях. В Чернігівській області досліджували Чернігівську обласну раду, Чернігівську, Ніжинську та Новгород-Сіверську міські ради.
 
Аналізувались наступні  параметри:
1. Дієвий механізм запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у раді.
2. Доступ громадян на пленарні засідання ради.
3. Доступ громадян на засідання постійних депутатських комісій ради.
4. Оприлюднення результатів поіменного голосування.
5. Оприлюднення рішень сесії ради.
6. Оприлюднення рішень виконавчого комітету ради.
7. Оприлюднення протоколів, висновків та рекомендацій постійних депутатських комісій ради.
8. Оприлюднення проектів рішень ради.
9. Оприлюднення проектів рішень виконавчого комітету ради.
10. Доступний механізм ініціювання громадських слухань.
11. Доступний механізм подання та розгляду місцевої ініціативи.
12. Доступний механізм подання та розгляду електронної петиції.
13. Звітування депутатів ради перед членами територіальної громади.
14. Звітування міського голови перед членами територіальної громади.

Критеріями оцінки стали:
1) закріплення на рівні НПА - параметр прописаний, не прописаний або некоректно прописаний на рівні нормативно-правових актів, якими керується в своїй роботі рада;
2) імплементованість – параметр або не імплементований, або імплементований не належним чином (частково) відповідно до НПА та/чи Закону;
3) придатність до використання – параметр імплементовано належним чином (механізм працює) і його без будь-яких ускладнень можна використовувати.

В результаті отримали такі показники:
Новгород-Сіверська міська рада (15 місце) - рівень імплементації 34,5% (закріплення на рівні НПА – 39%; імплементованість – 32%; придатність до використання – 32%).
Чернігівська міська рада (9 місце) - рівень імплементації 62% (закріплення на рівні НПА – 89%; імплементованість – 39%; придатність до використання – 61%).
Ніжинська міська рада (6 місце) - рівень імплементації  67% (закріплення на рівні НПА –  86%; імплементованість –  68%; придатність до використання –  46%).
Чернігівська обласна рада (1 місце) - рівень імплементації 77% (закріплення на рівні НПА – 95%; імплементованість – 75%; придатність до використання – 60%).

В наслідку аналізу було виявлене наступне:
В Чернігівській міській раді – недосконало прописаний порядок запобігання конфлікту інтересів також недосконало прописано оприлюднення поіменного голосування. Не оприлюднюється час та місце звітування депутатів, ускладнений доступ до засідань постійних комісій, профільна комісія по конфлікту інтересів не надає роз’яснень, не витримується оприлюднення за 20 днів проектів рішень, неможливо визначити чи всі депутати звітували, не прописаний порядок доступу на сесію та засідання комісій. Відсутні пандуси. Неможливо ознайомитись з висновками та рекомендаціями постійних депутатських комісій, додатками та проектами рішень ради чи виконкому без завантаження документів. Та завелика кількість підписів для місцевої ініціативи тощо.

В Чернігівській обласній раді - недосконало прописаний порядок запобігання конфлікту інтересів, профільна комісія по конфлікту інтересів не надає роз’яснень. Порядок оприлюднення проектів рішень повинен відповідати ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (оприлюднювати за 20 днів). Неможливо визначити чи всі депутати звітували, депутати не передають свої річні звіти для оприлюднення. Відсутня інформація про порядок денний та доступ на засідання ради. Необхідно скачувати додатки до рішень ради, висновки та рекомендації, завелика кількість підписів для електронної петиції, неможливо ідентифікувати до якого протоколу відносяться висновки та рекомендації.

В результаті були надані конкретні рекомендації, загальний зміст яких:
* привести НПА у відповідність до чинного законодавства;
* унормувати питання по конфлікту інтересів;
* зменшити кількість підписів для петицій та ініціатив;
* забезпечити перегляд необхідних документів без завантаження файлів безпосередньо в браузері;
* забезпечити безперешкодний доступ громадян на засідання постійних депутатських комісій (виключити практику написання заяв);
* запровадити практику оприлюднення усіх звітних документів депутатської роботи;
* анонсувати дату, місце та час коли депутати будуть звітуватись перед виборцями на відкритих зустрічах тощо.

“Дякую за проведену роботу, яка допомагає нам ставати кращими. Стосовно зауважень скажу, що ми стимулюємо звітуватись наших депутатів, в той же час деякі депутати не хочуть давати особисті телефони для прямого зв’язку з громадянами. З приводу повідомлення про конфлікт інтересів розглянемо їх доцільність, порядок денний сесій ми викладаємо, при розміщенні висновків комісій можливий розрив у часі це залежить від того коли депутати опрацюють самі висновки. Також можливо зменшити мінімальну кількість підписів для петицій” - відповів на зауваження радник голови облради Дмитро Никоненко.

Начальник відділу інформаційного забезпечення та зв'язків з громадськістю виконавчого апарату обласної ради Ольга Ванжула додала, що наповнення сайту облради оптимізується, але не все залежить лише від технічних працівників, а багато чого залежить від самих депутатів.

Голова Деснянської районної у м.Чернігові ради Володимир Грецький заявив - “Всі зазначені проблеми дійсно є, а поради мають сенс, але є питання які для зміни ситуації необхідно визначити законодавчо. Можливо запровадження відеокамер на засіданнях допоможуть вдосконалюватися депутатам та радам.”

Керівник Чернігівського осередку ВГО «Комітет виборців України» Володимир Андрійченко вважає, що проблеми є в компетенції й обіцянках депутатів (які бажано систематизувати) та здатності до аналізу у виборців.

Як реєструють місцеві ради особисті кабінети для оприлюднення наборів відкритих  даних на державному порталі відкритих даних розповіла представник ГО “Центр політичних студій та аналітики” Сергієнко Тетяна:
- Нажаль на сайті https://data.gov.ua/ зареєстрований лише особистий кабінет  Ніжинської міської ради, але дані там відсутні. Представники коаліції “Прозорі ради” зверталися до Чернігівської обласної ради, Чернігівської міської ради, Новгород-Сіверській міській раді та Прилуцької міської ради з проханням зареєструвати кабінет на порталі та з проханням внести відповідні дані і оновлювати їх відповідно до діючої постанови КМУ №835. Всі ради надалі відповіді що кабінет буде створений та наповнений відповідним переліком даних, тільки Чернігівська міська рада відповіла, що дані оприлюднює на сайті міської ради. В свою чергу хочу нагадати що в Положенні до постанови чітко зазначено “4. Набори даних оприлюднюються та регулярно оновлюються розпорядником інформації на його офіційному веб-сайті та на його веб-сторінці на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.”

Представник коаліції “Прозорі ради”, виконавчий директор ГО Агенції міських ініціатив Тетяна Романова повідала про презентований нещодавно аналіз прозорості місцевих бюджетів міст України, проведений за 139 критеріями в три етапи. Вимірювання здійснювалось експертами Громадської організації «Агенція міських ініціатив» в рамках національної кампанії Громадського Партнерства «За прозорі місцеві бюджети!», під час якого було охоплено всі стадії бюджетного процесу за трьома параметрами: «Відкритість інформації», «Прозорість рішень», «Використання інноваційних практик».

Чернігів опинився на тринадцятому місці в рейтингу серед 37 міст країни з такими показниками:
●    рівень прозорості місцевих бюджетів - 41%, рівень відкритості бюджетної інформації – 49%,
●    рівень прозорості бюджетних рішень - 52%,
●    рівень застосування інноваційних практик – 19%.
Це задовільний результат, що свідчить про дотримання базового бюджетного законодавства, але є потенціал для вдосконалення й розвитку, і хочеться сподіватися на кращий рейтинг Чернігова у наступному році.

“Покращити результати міським радам можливо за рахунок впровадження інноваційних практик, а саме візуалізації бюджетних процесів. Для доступності фінансової інформації з використання публічних коштів для населення, з метою її візуалізації, ми пропонуємо місцевим радам та адміністраціям три модулі «Портал публічних фінансів», «Карту ремонтів» та «Комунальне підприємство»”- зазначила Тетяна Сергієнко, - “Стосовно ж комунальних підприємств (КП), які теж мають звітувати про свою фінансову діяльність, то наша міська рада та обласна рада вже запровадила цей модуль, що дозволяє громаді слідкувати за ефективністю господарської діяльності КП та порівняти їх між собою.”

В свою чергу Голова ГО «Центр протидії корупції та злочинності» Антон Поляков висловив щирий подив і сумнів у високих рейтингах міської ради, адже вважає з власного досвіду, що її діяльність не дуже прозора і викликає багато нарікань та має ряд недоліків (тому й варто вести відеозйомку онлайн).

Голова комітету інформації та комунікацій Громадської ради при Чернігівській ОДА В'ячеслав Родимченко запропонував перейняти Чернігову хоча б частково досвід Дрогобича, покращити можливості пошуку інформації на сайті з метою більш точного виведення необхідної документації.

Для того щоб місцевим радам Чернігівщини дійсно стати прозорими, їм треба досить плідно попрацювати.
 

]]>
Епізоотологія та епідеміологія сказу на території Чернігівської області в 2008-2018 роках http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/70021 На території області сказ реєструється в обох ландшафтно-географічних зонах - Поліссі і Лісостепу. Однак, більш інтенсивно епізоотичний процес протікає в Поліській зоні, яка займає більше 60% території області. Публикации article Fri, 01 Mar 2019 12:48:57 +0200 Сказ природного типу реєструється у всіх 22 районах. Приблизно в третині районів сформувалися стійкі природні вогнища, у яких сказ реєструється щорічно (Чернігівський, Ріпкинський, Ніжинський, Щорський, Городнянський, Менський, Козелецький, Бобровицький та ін. райони).

Слід зазначити, що захворювання на сказ тварин (диких і домашніх) з 2008 по 2018 рік реєструвались з підйомами і спадами без вираженої циклічності. З 2008 року спостерігався спад (з 159 захворювань серед тварин у 2008 році до 27 у2014 і далі - зростання до 111 у 2016 році ).

За 10 останніх років піки захворюваності тварин відмічені у 2008 році (159 випадків), у 2010 (146), у 2016 (111).

Якщо раніше (до 2008 року) сказ серед диких тварин складав 50% і більше загальної кількості тварин, що захворіли, то зараз він становить в середньому 34%, а серед домашніх і сільськогосподарських близько 66%.

Відмічається велика кількість звернень населення за антирабічною допомогою та, відповідно, велика кількість призначень антирабічного лікування. Щорічно звертається близько 3 тисяч чоловік.

Епізоотичні особливості сказу відбилися і на його епідеміології.

За період з 2008 по 2018 р. зареєстровано 2 випадки захворювання жителів Менського і Борзнянського районів.

В 2011 році померла від сказу жителька Менського району.

При епідрозслідуванні встановлено, що у минулому 2010 році у неї був контакт з невідомою твариною, яка нанесла їй подряпину в області лобу. До лікаря хвора не зверталась. Антирабічне лікування не призначалось.

В 2016 році померла від сказу жителька Борзнянського району.

Встановлено, що у 2015 році її вкусив домашній кіт, який невдовзі зник. За медичною допомогою хвора не зверталась. Антирабічне лікування не призначалось.

Звертає на себе увагу те, що випадки захворювання на сказ людей безпосередньо пов'язані з активністю епізоотичного процесу серед тварин. В 2010 і 2016 роках зареєстровано 146 і 111 хворих на сказ тварин.

]]>
Голови громад оцінили допомогу в децентралізації на Чернігівщині http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/69950 Найбільше сприяють процесу децентралізації на Чернігівщині Президент, Чернігівський ЦРМС та Мінрегіон – таку думку в ході опитування висловили більшість голів об’єднаних територіальних громад області. Публикации article Tue, 26 Feb 2019 14:49:08 +0200 На початку лютого 2019 року громадська організація «Чернігівський освітній центр «Ініціатива» провела анкетування серед  голів 44 об’єднаних територіальних громад Чернігівської області з питанням  хто їм найбільше допомагав у розбудові нового українського самоврядування.

Головам громад був запропонований перелік із 20 органів, установ та організацій, метою діяльності яких є забезпечення реалізації або сприяння реформі децентралізації в Чернігівській області. Кожен голова громади мав можливість розподілити 100 балів з-поміж вказаних інституцій  і оцінити їх за шкалою від 0 до 20.

Висловлюємо вдячність більшості  лідерів  ОТГ  за участь в опитуванні, представляємо його результати.

Тож беззаперечним локомотивом децентралізації голови громад визнають Президента України Петра Порошенка (9,29 балів). Це, очевидно,  визнання політичного впливу Президента України на реалізацію реформи, розпочатої навесні 2014 року.  

Серед всіх суб’єктів оцінювання регіонального рівня, на думку голів об’єднаних громад, лідером є Чернігівський Центр розвитку місцевого самоврядування (8,85 балів і друге місце), директором якого є Ірина Кудрик. Як відомо, Чернігівский ЦРМС є установою, що здійснює свою діяльність в рамках Програми «U-LEAD з Європрю». У своїй діяльності Чернігівський ЦРМС безпосередньо взаємодіє і скеровується Міністерством регіонального розвитку.

Вже згадуване Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України займає третю позицію (7,75 балів).  Очолюване Віце-прем’єр-міністром України Геннадієм Зубком, є центральним органом виконавчої влади, на який покладено завдання із реалізації державної регіональної політики, частиною якої і є реформа децентралізації. 

Очолюваний Володимиром Гройсманом Кабінет міністрів  увійшов до п’ятірки лідерів рейтингу (7,63 балів). Високий результат досягнутий попри останні непопулярні кроки Кабміну, які  погіршили фінансову спроможність об’єднаних територіальних громад Чернігівщини.
 
Замикає п’ятірку лідерів Чернігівська обласна державна адміністрація (7,72 балів), головою якої наразі є Олександр Мисник. Звичайно, це оцінка скоріше попередника нинішнього голови – Валерія Куліча. А от чи  зможе змінити Олександр Мисник існуючий рівень взаємодії з головами громад - покаже час.  На виклики доведеться відповідати і при розподілі коштів державного дорожнього фонду, і при підведенні підсумків конкурсу ДФРР, і при визначенні мережі медичних закладів, що будуть збудовані за рахунок коштів державного бюджету.

Серед установ, які увійшли до десятки рейтингу -  Чернігівський  центр перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів (7,29 балів), який очолює Володимир Бойко, Чернігівське регіональне відділення Асоціації міст України (6,56 балів), керівником якого є Михайло Литвин,  Департамент фінансів Чернігівської ОДА (5,87 балів), очолюваний  Валерієм Дудком та Департамент економічного розвитку Чернігівської ОДА (5,62 балів), який очолює Олександра Хомик.
 
Також до десятки рейтингу увійшли народні депутати України, що обирались у відповідних округах Чернігівщини (6,03 балів). І хоча реалізація реформи децентралізації не відноситься до обов’язків народних депутатів України, але депутати-мажоритарники взаємодіють із місцевим самоврядуванням під час роботи в своїх округах, тому також потрапили до нашого списку оцінюваних суб’єктів.

Найвищий рівень оцінки взаємодії із новим місцевим самоврядуванням має народний депутат України по 207 округу Анатолій Євлахов (8,22 балів), друге місце посідає народний депутат України по 208 округу Валерій Давиденко (7,04 балів), третє місце ділять нардепи по 206 округу Максим Микитась (5,08 балів) та 209 округу Олександр Кодола (5,08 балів), 
Завершує перелік депутат України по 210 округу Олег Дмитренко (4,07 балів). Народний депутат України по 205 округу Сергій Березенко до рейтингу взагалі не потрапив, оскільки його 205 виборчий округ має центром місто Чернігів, яке до децентралізаційної тематики виявляє мало інтересу.

Інші інституції запропоновані для оцінювання набрали менше 5 балів та не потрапили до десятки рейтингу, тому назвати такий результат досягненням складно. Це, зокрема, Верховна Рада України, чернігівські обласна та районні ради, районні державні адміністрації, низка місцевих асоціацій рад різних рівнів.

]]>
Розвиток малого і середнього бізнесу – пріоритетний сектор економіки області http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/69861 Чернігівщина досягла значного прогресу у створенні сприятливих умов для ведення бізнесу. В рейтингу Regional Doing Business-2018 за цим показником маємо 6 місце проти 23-ї позиції у 2017 році. Публикации article Sat, 23 Feb 2019 08:56:29 +0200 Підтвердження такого результату – перевищення кількості новостворених суб’єктів підприємництва над кількістю тих, що припинили свою діяльність. В 1,5 разу більше зареєстровано юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців – майже в 1,3 разу.

Крім того, надходження до місцевих бюджетів від діяльності суб’єктів малого та середнього підприємництва у 2018 році склали майже 2,5 мільярда гривень – зросли в порівнянні з попереднім роком на 429,6 мільйона гривень.

Підприємці отримують підтримку з боку влади. Так, з 2014 року з обласного бюджету надано пільгові кредити на суму понад 5,2 мільйона гривень для підтримки інвестиційних проектів. Це дозволило створити та зберегти близько півтисячі робочих місць.

Аби активізувати цей сектор економіки, Чернігівщина долучається до міжнародних проектів. Так, область є пілотною в рамках проекту міжнародно-технічної допомоги FORBIZ щодо підтримки розвитку МСП, а також однією із семи областей-учасниць проекту «Підвищення конкурентоспроможності українських регіонів та розвиток польсько-українського економічного співробітництва»

– Розвиток малого та середнього бізнесу на Чернігівщині набирає обертів. Цей напрямок – один з пріоритетів Плану перспективного розвитку Чернігівщини на 2019-2021 роки, – зазначає директор Департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Олександра Хомик. – Маємо амбітні ідеї – створити два дієвих інноваційних майданчики для розвитку бізнесу: Центр підтримки підприємництва, інновацій та стартапів на базі Агенції регіонального розвитку, а також Хаб соціального партнерства, підприємництва та інституційного розвитку в приміщенні Обласного молодіжного центру.

]]>
За 2018 рік скиди стічних вод у поверхневі води області надходили із 32 точкових джерел http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/69833 Загальний об’єм минулорічного скиду склав 95,5 млн.м, який за галузями економіки розподілявся так: комунальне господарство (15 суб’єктів) — 18,92 млн. м, сільське господарство (7 суб’єктів) — 18,94 млн. м?, промисловість - (10 суб’єктів) — 57,64 млн. м?. Публикации article Fri, 22 Feb 2019 08:11:00 +0200

Скид забруднених стічних вод у поверхневі водні об’єкти здійснили 10 підприємств області. Основними забруднювачами залишаються підприємства комунального господарства.

Із загального об’єму стічних вод, які потребують очищення, лише 20% були очищені на очисних спорудах (4,0 млн м), решта 80% – скинуті у поверхневі водні об’єкти як недостатньо очищені (15,6 млн. м).

Найбільшим забруднювачем являється КП «Чернігівводоканал», яке збільшило скид недостатньо очищених стічних вод порівняно з минулим роком на 1,7 млн. м. Протягом 2018 року в річку Білоус цим підприємством скинуто близько 15 млн. м стічних вод з перевищенням доведених нормативів гранично допустимого скиду по вмісту фосфатів у 1,2 рази, хлоридів – 1,1 раз.

Через застарілість та зношеність каналізаційних мереж, перевантаженість або недовантаженість обладнання, відсутність регулярних капітальних ремонтів очисні споруди не в змозі очищувати стічні води до нормативів гранично-допустимих скидів.

Така неефективна робота очисних споруд негативно впливає на гідрохімічний стан річок Чернігівщини: Удай, Іченька, Снов, Остер, Білоус, Борзенка, Вздвиж і безпосередньо річки Десна.

Більшість очисних споруд вимагають модернізації та реконструкції, на що просимо звернути увагу водокористувачів з метою недопущення забруднення водних об’єктів регіону.


Деснянське басейнове управління водних ресурсів

]]>
Чернігівська область очолила всеукраїнський рейтинг здійснення державної регуляторної політики http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/69738 Державна регуляторна служба України проаналізувала стан дотримання органами виконавчої влади 25-ти регіонів України вимог державної регуляторної політики у 2018 році. Публикации article Mon, 18 Feb 2019 11:10:36 +0200

Реалізація такої державної політики є дієвим інструментом досягнення балансу інтересів між державою, підприємцями і споживачами, запорукою зменшення бюрократичного навантаження на малий бізнес, а також забезпечення формування конкурентоздатного підприємницького-середовища.

Саме тому зусилля Чернігівської облдержадміністрації спрямовуються на зменшення втручання органів виконавчої влади у діяльність суб'єктів господарювання, усунення правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод у розвитку бізнесу.

Як результат, у підсумковому рейтингу Чернігівська область другий рік поспіль посіла 1 місце. За даними моніторингу: минулого року підготовка проектів регуляторних актів здійснювалась виключно у відповідності з планами; подані на погодження проекти регуляторних актів відповідали принципам державної регуляторної політики; всі регуляторні акти приймалися виключно після погодження з Державною регуляторною службою України.

]]>
Санепідситуація в області за 12 місяців 2018 року http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/69469 За 12 місяців 2018 року в області за медичною допомогою з приводу захворювання на інфекційні хвороби звернулося близько 188,7 тис. осіб, що на 1,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Публикации article Thu, 07 Feb 2019 10:31:59 +0200 Зростання відбулося за рахунок збільшення кількості захворілих на ГРВІ, грип, кашлюк, краснуху та кір.

По області відмічене зменшення загальної кількості захворілих на кишкові інфекції на 6,9%.

Проте зареєстровано спалахи сальмонельозу в:
- Борзнянській школі-інтернат І-ІІІ ст. під час якого за медичною допомогою звернулось 36 осіб в т.ч. 29 дітей;
- домашньому вогнищі село Дащенки Варвинського району під час якого за медичною допомогою звернулось 13 в т.ч. 1 дитина.
Всього в області з початку року зареєстровано 556 випадків захворювання (підозри) на кір. Захворювання реєструвалися в 17 районах та 3 містах області.

Серед захворілих 321 дорослий та 235 дітей.

Госпіталізовано 401 особу.

55 % захворілих не мають щеплень проти кору.
За 12 місяців зареєстровано сімейне вогнище дифтерії в с. Кропивне Ніжинського району. Захворіло 4 особи в т.ч. 2 дітей.
Всі захворілі виписані з лікувально-профілактичних закладів в зв'язку з одужанням.

Всього по вогнищу дифтерії активно виявлено та бактеріологічно обстежено 127 контактних осіб. Результати бактеріологічного обстеження контактних осіб від 18, 19, 20, 21, 23.07.2018року - коринебактерії дифтерії не виявлено.

Щеплено в період спалаху 67 осіб.

Епідемічна ситуація щодо захворюваності на грип та ГРВІ в області відповідає середньорічному рівню для даної пори року.

За 04 тиждень 2019 року в області захворіло 7833 особи, з них 3697 дітей, рівень захворюваності нижче епідпорогу на 15,8%. Госпіталізовано 419 осіб, з них 197 дітей (47,0%).

По м. Чернігову захворіло 2383 особи, з них дітей - 1077, рівень захворюваності нижче епідемічного порогу на 24,6%.

На звітному тижні перевищення епідемічного рівня захворюваності на грип та ГРВІ зареєстровано в Варвинському, Городянському, Корюківському, Менському, Ніжинському, Прилуцькому, Срібнянському, Сновському районах та м. Прилуки.

З початку епідсезону вірусологічною лабораторією методом ПЛР досліджено 105 зразків біологічного матеріалу, із них 63,8 % позитивних результатів із домінуванням вірусів грипу типу А(Н1N1).

З початку епідсезону зареєстровано 10 летальних випадків від грипу (Бахмацький, Борзнянський, Городнянський, Менський райони та м.Чернігів).
Вакциновано проти грипу 3263 особи, в т.ч. 1085 дітей.

Ситуація з особливо-небезпечних інфекцій залишається напруженою. За 12 місяців 2018 року зареєстровано:
- 556 випадків захворювання на туберкульоз, що відповідає кількості захворілих за аналогічний період 2017 року. Серед дитячого населення за 12 місяців на туберкульоз захворіло 17 дітей, за аналогічний період 2017 року - 15 дітей.
- 6 випадків лептоспірозу ( 12 місяців 2017 року - 17 вип), захворювань серед дітей не було.
- 146 випадків хвороби Лайма ( 12 місяців 2017 року - 108 вип).
- (дані за 11 місяців) 2316 осіб звернулось за антирабічною допомогою з приводу контакту з тваринами, призначено антирабічне лікування 557 особам ;
- 89 тварин с підтвердженим діагнозом сказ ( 12 місяців 2017 року - 70 тварин).

Середня забезпеченість імунобіологічними препаратами, враховуючи залишки з 2017 року, за 12 місяців 2018 року складає 71,4%. Надходжень вакцини БЦЖ-м з початку 2018 року не було.

Фахівцями ДУ «Чернігівський ОЛЦ МОЗ України» при виникненні епідускладнень проводиться комплекс заходів відповідно до затверджених комплексних планів.

За звітний період в області проведено дослідження 6780 зразків води централізованого водопостачання на мікробіологічні показники, з них не відповідали вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людини» 318 зразків, що складає 4,7 %. З досліджених 5099 зразків води централізованого водопостачання на санітарно-хімічні показники, не відповідали гігієнічним вимогам 544 зразки, що складає 10,7%.

Проведено також дослідження 2245 зразків води джерел децентралізованого водопостачання на мікробіологічні показники, з них вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 не відповідали 347 зразків, що складає 15,5 %, та 3527 зразків на санітарно-хімічні показники, з них не відповідали гігієнічним вимогам 1203 зразків, що складає 34,1 %.

На вміст нітратів досліджено 1335 зразків питної води, яка використовується для виготовлення молочних сумішей для новонароджених та їжі для дітей до 3-х років, з індивідуальних колодязів та колодязів громадського користування, з них 420 зразків не відповідали вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10, що складає 31,5 %.

На санітарно-хімічні показники проведено дослідження 512 зразків води поверхневих водойм з місць культурно-побутового водокористування населення, в межах населених пунктів, зонах рекреації та пляжів, в місцях нижче скидів стічних вод з очисних споруд комунальних підприємств та промпідприємств, на межі Чернігівської області з іншими областями та сусідніми державами. З них не відповідали санітарним вимогам 106 зразків, що складає 20,7%. З зон пляжів та місць масового відпочинку людей на водних об'єктах досліджено 117 зразків, з них з них не відповідали санітарним вимогам 24.

Досліджено 332 зразки води поверхневих водойм на мікробіологічні показники, з них не відповідали гігієнічним вимогам 46, що становить 13,9%. Із зон пляжів та місць масового відпочинку людей на водних об'єктах досліджено 131 зразки, з них з них не відповідали гігієнічним нормам 18.
Спалахів інфекційних захворювань, пов'язаних з водним фактором передачі, в області не зареєстровано.

З 2943 проб атмосферного повітря не відповідали санітарним вимогам 33 (1,1%) у міських поселеннях. Із 596 проб атмосферного повітря сільських поселень не відповідали санітарним вимогам 44 (7,4%) - по Ічнянському району. Така кількість перевищень гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у атмосферному повітрі спостерігалась на території населених пунктів Ічнянського району після вибухів боєприпасів на військових складах.

У 2018 році на гельмінти досліджено 953 проби ґрунту з житлової зони, дитячих закладів, ігрових майданчиків, дитячих оздоровчих закладів, пляжів, зон впливу промислових підприємств, транспортних магістралей, зон впливу місць видалення відходів тощо, у 25 з яких виявлено відхилення від санітарних норм, що складає 2,6%. Досліджено 379 проб ґрунту на санітарно-хімічні показники, з них не відповідали санітарним вимогам 8 проб, що становить 2,1%. Досліджено 396 проб ґрунту за мікробіологічними показниками з зон впливу місць видалення відходів, житлової зони, пляжів, зони впливу промислових підприємств, транспортних магістралей тощо. З них не відповідали санітарним вимогам 6 проб, що становить 1,5%.

Санепідситуацію в області можна характеризувати як неблагополучну - рівень захворюваності людей на інфекційні хвороби перевищує середні багаторічні показники по окремим нозологіям, реєструються спалахи інфекційних хвороб.

]]>
Лише чверть державних земель Чернігівщини зареєстровано у Держкадастрі http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/69434 На сьогоднішній день менше ніж 20% всіх державних земель зареєстровано в Державному земельному кадастрі України. Понад 80% не зареєстровано. Стан із обліковуванням та реєстрацією держземель на Чернігівщині – схожий. Публикации article Wed, 06 Feb 2019 09:31:08 +0200
Так, на грудень 2017 р., згідно оприлюдненому Моніторингу земельних відносин, лише 24,5% державних земель Чернігівщини зареєстровано у Державному земельному кадастрі. Решта – невідомо де, ким і як використовуються.

На жаль, держава є не тільки найбільшим, але і найнеефективнішим власником земель, який не в змозі (або не має наміру) контролювати належне йому майно. Адже подібна ситуація призводить до втрати значних доходів і сприяє корупції.

Згідно з дослідженням фахівця у галузі аграрної економіки Олега Нів’євського, за доданою вартістю державні сільгосппідприємства генерують майже на 60% менше порівняно із приватним сектором. У масштабах всієї площі землі, яка обробляється державними сільгосппідприємствами – це 1,6 млрд грн та 0,5% втраченої доданої вартості для всієї галузі щороку.
 
На днях Президент України Петро Порошенко підписав закон про продовження мораторію на продаж сільгоспземель до 2020 року, не взявши до уваги доводи Мінекономрозвитку, який пропонував ветувати відповідний Закон.
Серед аргументів, що використовували найактивніші прихильники продовження заборони, – захист власників паїв від грабунку, захист українських чорноземів від вивозу за кордон, захист фермерів від втрати землі, яка їх годує…

Проте ситуація із неконтрольованим використанням земель найбільшого агровласника – держави – свідчить про наявність інших причин «довголіття» мораторію. Можливо, окремим чиновникам від влади вигідне використання державних земель у власних інтересах, коли корупційна система приносить прибутки до власних кишень та мільярдні збитки для держбюджету, тобто - для пересічних громадян…

]]>
Сімейні лікарі тестуватимуть пацієнтів на ВІЛ http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/69403 Протягом квітня-червня 2018 року у 12 регіонах України, дерівень поширеності ВІЛ-інфекції найвищий, через електронну систему закупівель лікарні придбали 102,3 тисячі швидких та лабораторних тестів для виявлення ВІЛ. Публикации article Tue, 05 Feb 2019 08:10:15 +0200
Під час дослідження фахівці Інституту аналітики і адвокації виявили, що у цих регіонах діють кілька проектів, які додатково до закупівель з державного та місцевого бюджетів забезпечують лікарні швидкими тестами.
За цей період тестів закупили у 5 разів менше, ніж протягом першого кварталу 2018 року.

- Зменшення обсягів закупівель тестів, що припадає на цей період, характерне для сфери медичних закупівель, адже пік оголошення закупівель щорічно припадає на лютий-березень. Дана особливість пов’язана в першу чергу із нюансами бюджетного фінансування, - пояснила Олена Дмитренко, менеджер напрямку моніторингу закупівель ІАА.

76% усіх закуплених тест-систем припадає на три регіони України. Найбільшу кількість тестів придбали у Донецькому регіоні - 43,3 тисячі штук - як і минулого року. У другому кварталі 2018 року на Херсонщині закупили 19,2 тис. тест-систем та 15,5 тис. - у Кіровоградській області. Зазначимо, що попереднього періоду ці регіони разом придбали всього 460 одиниць тестів.
Зважаючи на відмінності у використанні тест-систем під час боротьби з епідемією, традиційно розподілили придбані тести на 2 види: лабораторні та швидкі. Пропонуємо розглянути обсяги закуплених тестів різного виду у розрізі регіонів.
 
Серед замовників під час дослідження відмітили велику кількість лікарень різного профілю. На думку аналітиків, така тенденція є позитивною, адже дозволяє охопити тестуванням ширше коло пацієнтів, а відповідно підвищити рівень виявлення інфекції та у перспективі зупинити поширення епідемії.
30% лікарень, які закуповували тести протягом квітня-червня 2018 року, надають медичну допомогу на первинній ланці. Важливо також і те, що в рамках реформи охорони здоров’я, яка триває, сімейні лікарі отримають можливість тестувати на ВІЛ своїх пацієнтів самостійно у закладі, в якому працюють.

Аналітики ІАА відзначають, що збільшення обсягів придбання тест-систем лікарнями первинної ланки однозначно можна відмітити як позитивний показник спрощення процесу тестування на ВІЛ для пацієнтів. Оскільки чим більші запаси тест систем в лікарнях, де надають медичні послуги сімейні лікарі, тим більшій кількості своїх пацієнтів вони зможуть запропонувати таке тестування пройти а також протестувати тих, хто самостійно виявив бажання дізнатись про свій статус.


Прес-служба ГО «Інститут аналітики та адвокації»

]]>
КП "Чернігівводоканал" про якість питної води в Чернігові http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/68687 Відповідно до чинного законодавства, підприємства-постачальники питної води в Україні зобов’язані інформувати абонентів про якість питної води, що подається в мережу. Публикации article Fri, 04 Jan 2019 14:48:01 +0200

В січні 2019  року КП «Чернігівводоканал» оприлюднює чергові результати дослідження показників якості питної води в місті Чернігові, оскільки, відповідно до обсягів води, що реалізується підприємством, інформування населення щодо якості води передбачене для  підприємства двічі на рік.

Джерело водопостачання міста – Чернігівське родовище прісних підземних вод.

Водопостачання міста забезпечується:
• 5-ма груповими водозаборами
• 6-ма окремо розташованими міськими артезіанськими свердловинами.

Вода видобувається із підземних горизонтів – сеноман-нижньокрейдяного та бучацького.

Загальна кількість артезіанських свердловин – 109 шт.

Глибина бучацьких свердловин – 81÷138 м, кількість – 74 шт.

Глибина сеноман-нижньокрейдяних свердловин – 618÷735 м, кількість 35 шт.

До забору води придатні 65 свердловин: з них 32 шт. – сеноман-нижньокрейдяного горизонту, та 33 шт. – бучацького горизонту.

Проектний дебіт діючих свердловин – 117,9 тис м³/добу або 4 911,8 м³/год. Експлуатаційні запаси підземних вод водозабірних споруд становлять 151 тис. м³/добу. Діючі водозабори експлуатуються протягом 37-80 років.

Середньодобовий відбір за останні п’ять років в розрізі водозаборів становить:
Ялівщина - 11.6 тис. м³/ добу
Подусівка - 18.2 тис. м³/ добу
Бобровиця - 21.7 тис. м³/ добу
Полуботки - 11.9 тис. м³/ добу
Хімволокно - 1.0 м³/ добу
Міський - 3.2 м³/ добу

Водопровідні мережі

На балансі КП «Чернігівводоканал» обліковуються вуличні, квартальні мережі та водопровідні вводи багатоквартирних житлових будинків Діаметр водопроводів – від 25 до 700 мм. Довжина розподільчої водопровідної мережі становить 554,45 км, з яких 182,74 км, або 33,27% замортизовані. Ветхі та аварійні – 178,67 км від загальної протяжності, або 32,22%. Водопровідні мережі побудовані із чавунних труб –72%, сталевих –20%, 8% – пластик, азбестоцемент, бетон.

Питна вода в Чернігові відповідає встановленим нормативам. Ці нормативи контролюються щоденно. Відповідно до проведених досліджень, лише на свердловині села Зарічне станом на 01.01.2019 виявлено перевищення нормативів по такому показнику, як залізо загальне – 0,44 мг/дм3 при нормі, встановленій ДСанПіН 2.2.4-171-10 на рівні, <0,2 мг/дм3.

Перевищення нормативів ДСанПіН 2.2.4-171-10 на свердловині села Зарічне не є порушенням, оскільки рівень заліза загального і, як наслідки, каламутність води, викликані природними характеристиками артезіанської води на території водозабору. Таке перевищення є допустимим та передбачено у Технологічному регламенті роботи систем централізованого водопостачання та водовідведення.

Абонентам, які отримують питну воду зі свердловини в селі Зарічне постійно проводиться перерахунок вартості питної води в сторону зменшення.

Також треба зазначити, що відхилення від нормативів ДСанПіН 2.2.4-171-10 на підставі Технологічних регламентів роботи систем централізованого водопостачання та водовідведення буде діяти лише до 2020 року. Тому КП «Чернігівводоканал» веде активний пошук технологій по безреагентному знезалізненню води (без додавання в неї хімічних сполук). В першу чергу планується вирішувати питання щодо знезалізнення води на водозаборі «Подусівка», який є найбільш продуктивним в Чернігові.

 
За повідомленням інформаційної служби КП "Чернігівводоканал"

]]>
Чернігівська область у трійці лідерів з децентралізації http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/68244 Про це свідчать дані щомісячного моніторингу процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування, здійсненого Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Публикации article Thu, 13 Dec 2018 10:39:05 +0200 Область – третя за кількістю громад, що об’єдналися, та відсотком населення ОТГ до загальної кількості населення, четверта – за показником охоплення території області перспективним планом (98%). Крім того, займає шосте місце за покриттям ОТГ площі області (55,8%), сьоме – за кількістю ОТГ, тринадцяте – за кількістю ОТГ з чисельністю менше 5 тисяч осіб.

Нагадаємо, що на Чернігівщині функціонують 39 об’єднаних територіальних громад, дві з яких утворилися шляхом приєднання громад до міст обласного значення – Новгорода-Сіверського та Ніжина.

]]>
Археологічна спадщина Ялівщини http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/68174 Протягом останніх 10 років проблемні питання урочища Ялівщина перебувають у центрі уваги посадовців та громадськості. Що представляє собою Ялівщина, яке вона має значення для міста і його мешканців, які перспективи її збереження і використання? Публикации article Mon, 10 Dec 2018 11:45:52 +0200 Більшість чернігівців і гостей міста знають Ялівщину, як лісову зону відпочинку на березі р. Стрижня, як «легені міста», як лижний спуск «Королівська гірка». Частина громадськості також знає Ялівщину, як унікальну територію, де у післявоєнні роки, не дивлячись на скрутні часи відновлення зруйнованого міста і людських душ, мешканці Чернігова спромоглися створити Чернігівський обласний ботанічний сад для прийдешніх поколінь. На той час він був єдиним на Лівобережжі Дніпра. Окрім типових порід декоративних дерев тут були висаджені екзотичні цінні породи. Ялівщина стала окрасою міста, традиційним місцем відпочинку чернігівців. Тут склалася особлива екосистема – ліс із його мешканцями, своєрідний ландшафт, водна мережа, що включає р. Стрижень та його численні безіменні притоки.

Але окрім природної складової Ялівщина має ще й історичну складову. Не всі, напевне, знають, що ця територія є скарбницею археологічної спадщини.


Комплекс археологічних пам’яток урочища Ялівщина

Пам’ятки археології тут були відомі з кінця ХІХ – початку ХХ ст. за матеріалами нашого відомого земляка, заслуженого професора Імператорського Московського університету Д. Самоквасова. Саме він описав та позначив на карті міста курганний некрополь в районі південної частини Ялівщини. Пізніше поселення Ялівщини обстежили і описали археолог, співробітник Чернігівського історичного музею О. Попко (1940-1960) та київський дослідник Д. Бліфельд (1949). На сьогодні насипи курганів, вірогідно, були знищені в результаті господарської діяльності, а поховання ще чекають на виявлення і дослідження науковцями. Частину згаданих поселень неможливо ототожнити з відомими пам’ятками.

У 1970-1990-их роках територія Ялівщини досліджувалася київськими археологами Є. Максимовим та Р. Терпиловським (1976), чернігівськими археологами М. Попудренко (1971), Г. Кузнецовим (1982), О. Шекуном (1976, 1993-1997), В. Коваленком (1984), Т. Вальковою та В. Сохацьким (1993-1996), Г. Жаровим та Т. Майбородою (1994-1995), А. Мултаненом та автором статті (1986, 1992-1993). Суцільне археологічне обстеження урочища (Г. Жаров І. Ігнатенко, 2008) дозволило зафіксувати і визначити межі територій всіх збережених  пам’яток.

На сьогодні у межах урочища Ялівщина на державному обліку перебуває комплекс археологічних пам’яток, який нараховує 8 об’єктів: городище «Ялівщина», що має статус пам’ятки національного значення, та 7 неукріплених поселень («Ялівщина», «Ялівщина-1», «Ялівщина-2», «Ялівщина-3», «Ялівщина-4», «Олександрівка-1», «Стрижень-1») – пам’яток місцевого значення. Ці назви умовні, дослідники називають їх довільно, на свій розсуд, використовуючи топоніми та гідроніми; стародавні імена виявленого городища і поселень не відомі. Комплекс займає площу близько 73 га. Вказані пам’ятки занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України; дані про них розміщені на сайті Міністерства культури України, на сайті Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації, їх можна знайти у Вікіпедії (Вікі любить пам’ятки) та інших інтернет-ресурсах.

Високий берег р. Стрижень, у яку впадали численні притоки, завжди приваблював поселенців. Вже чотири тисячі років тому територія урочища Ялівщина була заселена племенами доби бронзи (ІІ тис. до н. е.). Життя тут продовжувалося і в  подальшому.

Відповідно до чинного законодавства об’єкти культурної спадщини національного значення є особливою історичною або культурною цінністю, зокрема, справили значний вплив на розвиток культури, безпосередньо пов’язані з історичними подіями, віруваннями, є витворами зниклої цивілізації. Критерій автентичності пам’ятки означає, що пам’ятка значною мірою зберігає свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні нашарування та роль у навколишньому середовищі. Саме таким критеріям відповідає городище «Ялівщина», розташоване у центрі урочища. Воно містить матеріали декількох хронологічних горизонтів, які характеризують життя і побут місцевого населення в епоху бронзи (ІІ тис. до н. е.)., раннього заліза (І тис. до н. е.),  у ранньослов’янський (І тис. н. е.) і давньоруський період (ХІ-ХІІІ ст.), має добру збереженість як майданчика, так і укріплень навколо нього.

За цими укріпленнями міститься поселення «Ялівщина», яке трактується науковцями як посад городища у період Давньої Русі. Під час охоронних досліджень, що передували прокладанню електрокабеля, тут, окрім матеріалів доби бронзи, раннього заліза та Давньої Русі виявлено житлову будівлю київської культури ранньослов’янського періоду (А. Мултанен, 1986).
На поселенні «Ялівщина-1» невеликі дослідження проводили А. Мултанен та В. Мултанен (1992-1993), Т. Валькова та В. Сохацький (1993-1996). Поселення було заселене племенами зарубинецької культури, час існування якої датується ІІІ ст. до н. е. – І  ст. н. е. Вважалося, що на території Середнього Подесення ці племена перебували лише в пізній період свого існування – від рубежу ер до кінця І ст. н. е. Розкопані три житла поселення «Ялівщина-1», з яких походить значна колекцією посуду, «поламали» теорії науковців. Виявилося, що воно є яскравою класичною зарубинецькою пам’яткою ІІ ст. до н. е. Пам’ятка займає високий берег Стрижня в районі лижного спуску «Королівська гірка». Біля її підніжжя міститься поселення доби бронзи, а на схилах зібрано фрагменти давньоруської та ранньомодерної (ХVІ-ХVІІ ст.) кераміки.

Ще одне поселення «Олександрівка-1» було розкопане на значній площі (2 га) археологічною експедицією Чернігівського історичного музею під керівництвом О. Шекуна протягом 1993-1997 років. Воно розташоване у східній частині урочища, у витоках безіменного струмка, що впадає у р. Стрижень. На сьогодні це одна з найбільш досліджених слов’янських пам’яток періоду закінчення процесів загальнослов’янського етногенезу напередодні виникнення давньоруської державності. Після проведених охоронних археологічних досліджень на цьому місці була дозволена індивідуальна забудова (житловий масив «Олександрівка»), а за результатами досліджень видано монографію, де висвітлено життя стародавнього поселення наших пращурів упродовж трьох ранньослов’янських періодів з ІІІ до VІІІ ст. (київська, колочинська та волинцівська археологічні культури).

На інших поселеннях («Стрижень-1», «Ялівщина-2», «Ялівщина-3», «Ялівщина-4») проводилася лише розвідка з шурфуванням, за допомогою якої визначені їх межі, товщину стародавнього культурного шару і його насиченість археологічними знахідками, культурну належність і періоди існування. Стаціонарні розкопки на них не проводилися.


Ялівщина: комерційний проект чи археологічна перлина у «Зеленому намисті» Чернігова? Ціна питання.

Скільки у місті коштує сотка землі? А у Ялівщині? Скільки можна отримати за неї, продавши землю під чергові «наливайки», парковки, «царські села» та зони рекреації для «простих людей»? Кого хвилюють ці питання? І чи хвилює взагалі чернігівців, власників цього нашого загального комунального майна, питання хто і як ним розпоряджається? Стільки питань…
Звичайно, держава потурбувалася про грошову оцінку археологічних пам’яток, адже треба ж якось обрахувати балансову вартість державного майна (підкреслюю – державного!), відшкодувати збитки, покаравши порушників. Але у скільки можна оцінити рукостискання через тисячоліття за допомогою горщика чи меча, коли сучасний дослідник, викопує їх із землі і торкається сьогодні, а востаннє тисячі років тому їх торкалися гончар чи воїн? Наші пращури передають нам історію із рук у руки. Це безцінне надбання. Воно не піддається обрахункам.

Коли пояснювала спійманим на гарячому чорним копачам, у чому їх злочин, наводила таке порівняння. Метал золото має свою ціну, золота прикраса – свою, вже вищу ціну, стародавня золота прикраса – на порядки вищу, а стародавня золота прикраса (та навіть і не золота), яка була виявлена дослідниками на археологічній пам’ятці і яка «розповіла історію», – безцінна.   
 
Дослідники розуміють значення території Ялівщини з її археологічним потенціалом. І не тільки для наукового вивчення та відтворення історії Чернігова і його округи, але й для розвитку туризму на Чернігівщині, для можливості показати мешканцям і гостям Чернігова не тільки присутні скрізь типові об’єкти, нехай навіть облаштовані чи відремонтовані. Людям цікаво побачити щось особливе, притаманне тільки Чернігову. І Ялівщина за своїм потенціалом вже є такою родзинкою, перлиною. Можна зберегти цю перлину, покращити, впорядкувати, розкрити для сприйняття, а можна знищити черговою стандартною забудовою. Як донести це до посадовців і пересічних громадян? Як переконати у принципі «Не зашкодь!»? Як змусити задуматися про те, що від часів Римської імперії за дві тисячі років людство, схоже, не дуже прогресувало у своєму розвитку – принципи «Поділяй і владарюй» та «Хліба і видовищ» невмирущі? Це сумно.

У 1945 році наші попередники, переживши страшну війну, голод, розруху, незважаючи на всі труднощі, які супроводжували їх у відновленні нормального життя, спромоглися посадити для нас ботанічний сад на площі 200 га! (До речі, жодного рішення про скасування рішення про Чернігівський обласний ботанічний сад не приймалося!). 


А що залишимо ми після себе?

Наприклад, на території Ялівщини, як туристичний об’єкт, можна було б облаштувати ранньослов’янське чи давньоруське поселення. При цьому, відвідувачів тут зустрічатимуть поселенці, одягнуті у «стародавні» шати, їх пригостять стравами за давніми рецептами з посуду, виготовленого за зразками оригінальних горщиків з поселень Ялівщини. Тут можна буде спостерігати за роботою ремісників, які печуть хліб, ліплять посуд, кують знаряддя праці чи зброю, чеканять монети тощо. А можна відтворити табір вікінгів, де дадуть постріляти з лука чи арбалету, проїхати на коні і сфотографують у «військових» обладунках. Варто створити маленький музей з відкритою експозицією, де поряд із оригінальними артефактами під склом помістити для вільного доступу сучасні копії речей, які можна потримати в руках та застосувати у ділі: загострити сокирою палицю, нарізати ножем буханець хліба, вирізати пружинними ножицями шматки полотна і зшити кістяною голкою заплічну торбу. Все це можуть супроводжувати конкурси і змагання, у тому числі серед дітей і молоді. Так, як це відбувається у «Карпатській Трої» чи у комплексі «Каліш – князівська обитель Пястов».

Ідей безліч. Їх висувають реконструктори і фахівці туристичного бізнесу, які вже мають досвід проведення фестивалів і знають, що може зацікавити містян та гостей Чернігова. І охочих відвідати ці фестивалі з інших регіонів України та зарубіжжя більш ніж достатньо. Ці проекти справлять мінімальне навантаження як на територію Ялівщини, так і на міський бюджет, що формується з коштів платників податків.

Коли до чернігівців приїжджають гості з інших міст чи із-за кордону, що ми їм показуємо, про що розповідаємо, куди ведемо? Правильно – на найвідоміші і найдавніші ділянки стародавнього міста – Вал, Болдині Гори з Антоніївими печерами, Єлецький та Троїцький монастирі, на Чорну Могилу, до музеїв. Часто можна почути версії та суперечки про походження назви міста, легенди про князя Чорного і княжну Чорну, Іллю Муромця, похованого у кургані Гульбище, а також доводи-бажання про старшість Чернігова перед Києвом. Тоді ми звертаємося до давнини, до свого коріння, ми хочемо мати під ногами багатовікову базу, представити щось оригінальне, своє, що є тільки у нас, у Чернігові. Тоді нам подобається історія, археологія, дослідники, музеї, чернігівські артефакти.

Але коли чернігівці оформляють приватизацію чи викуп земельної ділянки, будівництво в охоронних археологічних зонах та на пам’ятках, коли вони зустрічають обмеження у використанні територій, на яких жили ще їхні батьки-діди-прадіди, то історія відразу забувається, пам’ятки викликають незадоволення, а дослідники і пам’яткоохоронці стають ворогами. І їм ось уже протягом десятків років ставляться одні й ті самі запитання.


Чи не забагато в нас пам’яток?

Часто можна почути закид пам’яткоохоронцям: мовляв, навіщо вам стільки пам’яток, тисяча вже є, для чого тисяча перша пам’ятка? Досить виявляти і брати на облік нові, зупиніться, вивчайте ті, що вже обліковані. Але ж ми не на базарі – купили необхідну кількість товарів і заспокоїлися, бо на найближчий час вистачить. Кожна пам’ятка – як одна із сторінок книги історії, унікальна, неповторна, зі своєю виключною інформацією і речовими доказами. І жодний найдосвідченіший науковець без досліджень не може сказати: ця пам’ятка унікальна, а ця рядова, типова. Маючи на обліку в області близько 7 тисяч археологічних об’єктів культурної спадщини, ми, можливо, ще не виявили найвизначнішої, такої, що переверне нашу уяву про історичні процеси, які відбувалися на теренах Чернігівщини, спростує усталені теорії і приведе до сенсаційного відкриття. Не перший раз уже повторюю: знищити пам’ятку будівництвом чи знецінити, спустошити її чорнокопацькими розкопками – вирвати сторінку з книги історії. І якщо вирвати багато таких сторінок, ця книга, безцінне неупереджене джерело інформації, книга, записана у землі, а не на замовлення правлячої князівської чи церковної верхівки, буде втрачена. І станемо ми «Іванами непомнящими» без роду-племені, без коріння, без зв’язку поколінь, такого важливого для нашої самоідентичності, прагнення донести свою самобутність, неповторність, свій вклад у розвиток людства. І особливо у наш час постійних викликів у зв’язку з подіями в Криму та на Сході країни.


Розкопати всі археологічні пам’ятки?

Другий закид, який теж уже набив оскому дослідникам: навіщо вічно охороняти пам’ятки, чому б їх усі не розкопати, щоб звільнити територію для будівництва, господарської діяльності та ще й на правах приватної власності.

 Хочу донести до свідомості громадськості цю тезу: сьогодні не стоїть питання дослідити всі археологічні пам’ятки. Адже будь-яке втручання у пам’ятку, у тому числі і археологічні дослідження, є руйнівним, оскільки пам’ятка розкопується так би мовити «на знос», предмет її охорони (стародавній культурний шар, житла, господарські споруди і ями, поховання, посуд, предмети побуту, прикраси, зброя, а також матеріали антропології, палеозоології та палеоботаніки) вилучаються і ця територія буде викреслена з пам’ятки. Водночас сучасні методи польових археологічних досліджень та лабораторних аналізів не є ідеальними, не гарантують здобуття повної інформації на об’єкті дослідження. Саме тому головна задача сьогодення не розкопати якнайбільше пам’яток, а зберегти їх для майбутнього більш досконалого  вивчення.


Право власності на пам’ятки

Ще одне дражливе питання, яке зачіпає інтереси громадян та юридичних осіб, – право власності на пам’ятки археології. Законом України «Про охорону культурної спадщини» передбачене виключне право власності держави на пам’ятки археології та земельні ділянки, на яких вони розташовані (ст. 17), що підтверджено Земельним кодексом України (ст. 84). Інші пам’ятки (архітектури, історії, монументального мистецтва, науки і техніки), за виключенням деяких, занесених до спеціального переліку, можуть перебувати у приватній власності, а пам’ятки археології – ні. Передача цих земель у приватну і навіть комунальну власність (ст. 83 Земельного кодексу України) заборонена. І не треба вдаватися до словоблудства і маніпулювання статтями законів щодо перебування пам’яток у Держреєстрі чи Державному земельному кадастрі, забезпечення її обліковою документацією. Адже для стародавнього поселення, городища чи кургану це не має значення – вони існують, вони є об’єктами матеріального права, об’єктивною реальністю. І навіть той, хто отримав земельну ділянку під пам’яткою археології у власність, повинен пам’ятати: будь-якому будівництву на ній передують охоронні археологічні дослідження.


Чорні копачі і археологія

Чому археологічними дослідженнями повинні займатися фахівці, а не чорні копачі без відповідних дозволів і кваліфікації? «Народна археологія», як назвали у сусідній державі чорнокопацтво, – це болюче питання сьогодення. Розкрадачі старожитностей, які заполонили зі своїми металодетекторами та саперними лопатками всю Україну, наносять археологічній спадщині найбільших, непоправних збитків. Давно відійшли у минуле часи, коли таких фахівців не було, але інтерес до старовини був присутнім і представники різних верств населення займалися збиранням окремих знахідок. Але з того часу пройшло більше 300 років. Людство усвідомило, що речі «розповідають» історію тільки «у своїй хаті». Тобто певний артефакт може дати нам відомості для історичних реконструкцій тільки у контексті прив’язки до конкретного археологічного об’єкта (житла, господарської споруди, поховання, культурного шару певного поселення, городища, міста у межах певного ареалу конкретної археологічної культури). І тоді ми отримаємо відомості про дату існування населеного пункту; етнічне та соціальне походження його мешканців; за ними можна простежити торгові зв’язки, розвиток культури та ремесел; виявити зміни у побуті, освіті, віруваннях населення на певній території. В іншому випадку це якраз і буде тисяча перше вістря спису чи стріли, браслет, хрестик, монета, ніж і т. д і т. п. Жодний із цих предметів вже не дасть тої інформації, яку потенціально містить у собі. Так само, як «випотрошені» пам’ятки втратять своє значення, свою найважливішу частину – речові докази для історичних розслідувань.  

Вже 1874 року на ІІІ Київському Археологічному з’їзді були затверджені перші інструкції з методики археологічних досліджень, зберігання знахідок, публікації матеріалів. 1908 року, готуючи матеріали до ХІV Чернігівського Археологічного з’їзду професор Д. Самоквасов запропонував нову редакцію методики. Він наголошував: «…Еще вреднее для науки Комиссия признала раскопки курганов лицами, неподготовленными к этому делу теоретически и практически. Каждая древняя земляная насыпь представляет собою вещественный исторический памятник. Этот памятник делается достоянием современной науки и сохраняется для будущих ученых поколений правильною научною раскопкою, верным и полным описанием его внешней формы и внутреннего содержания и хранением бытового материала в полной целости, в том составе, в каком он выкопан из древней могилы или древнего общественного жилища». Вчений порівнював неякісно видану літописну пам’ятку, яку можна виправити у другому виданні, з неякісними розкопками археологічних пам’яток, які вже не можна розкопати вдруге – вони назавжди будуть втрачені. Більше того, такі розкопки можуть призвести до неправильних висновків і як наслідок – викривлення історії. 

Про велику кількість археологічних речей, отриманих фактично внаслідок грабіжницьких розкопок і знищення курганів «по распоряжению начальства», він зазначає: «…Эти древности не имееют ни малейшего интереса для историка, потому что при найденных вещах не имеется дневников раскопок, — описания устройства гробниц, положения покойников и расположения бытовых предметов в гробницах. Столько же бесполезны для историка большинство археологических материалов, хранящихся в Императорском Эрмитаже. Копали могилы естествоиспытатели и археологи; первые искали в могилах костей, интересных для антрополога, а вторые бытовых изделий; но те и другие, за немногими исключениями, обращали одинаково ничтожное внимание на устройство могил и различия в частностях похоронного обряда разных местностей».
Таким чином, вченими 150 років тому було започатковано певні методи і принципи польових археологічних досліджень, які у подальшому були вдосконалені науковим товариством і зведені у ранг закону, який передбачає відповідальність дослідників за якість проведених вишукувань, і в якому прописані всі етапи: від отримання дозвільних документів на археологічні дослідження до здачі наукового звіту до архівів, а отриманих колекцій – до державних музейних закладів.

То ми скеруємо історію назад? Будемо деградувати? Повернемося у скарбошукацтво і невігластво?


А як за кордоном?

Така позиція держави України не є унікальною. Це норми міжнародного права у сфері збереження культурної спадщини.
16.01.1992 р. Україна ратифікувала Європейську конвенцію про охорону археологічної спадщини. За її визначенням, археологічна спадщина, одна із складових національного культурного надбання, – це головний елемент пізнання історії людства, свідок стародавніх подій, невідтворне джерело європейської колективної пам’яті, засіб історичних та наукових досліджень та реконструкцій.

І тут ключовими є всі слова. Збереження національної культурної спадщини є одним із пріорітетних завдань кожної держави. Разом із тим, такі визначення і поняття конвенції недвозначно показують, що археологічна спадщина кожної держави, населеного пункту в державі, і Чернігова у тому числі, не є містечковим надбанням, це частина загальної історії людства і ставитися до її збереження необхідно саме на цих засадах.
У Конвенції звертається увага на питання серйозних загроз для найбільш вразливої категорії пам’яток – археологічних, – через руйнування від зростаючої  кількості   великих проектів освоєння територій. Адже пам’ятки археології нерозривно пов’язані із земельними ділянками, на яких вони розташовані; їх не можна перенести в інше місце. І «…відповідальність  за  охорону археологічної спадщини має покладатися не тільки на безпосередньо заінтересовану державу, а й на всі європейські країни з метою зменшення ризику руйнування і сприяння збереженню такої спадщини».

Конвенція наголошує на важливості запровадження відповідних адміністративних  і наукових наглядових процедур і необхідність урахування потреб охорони археологічної спадщини у політиці  планування  забудови  міської  та  сільської територій та культурного розвитку.   

Комплексне збереження археологічної спадщини, за Конвенцією, передбачає використання у міру можливості неруйнівних методів дослідження, які повинні здійснюватися лише кваліфікованими, спеціально уповноваженими на те особами за попередніми дозволами, у тому числі, на використання в археологічних  дослідженнях  детекторів металу та будь-якого іншого обладнання чи методів для виявлення
археологічних об’єктів.

 За міжнародними стандартами, охорона археологічної спадщини, серед іншого, полягає
- у плануванні, спрямованому на забезпечення збалансованих стратегій охорони, збереження та введення у культурний обіг ділянок територій, що мають археологічну цінність,
- у внесенні змін до тих проектів розвитку територій, які можуть мати негативний вплив на археологічну спадщину,
- у повному врахуванні місцевостей, що мають археологічну цінність, та їхнього контексту в оцінках екологічних наслідків та рішеннях, що приймаються на їхній основі.
І у всьому світі пам’ятки археології є державною власністю.  

2014 року територія урочища Ялівщина отримала статус регіонального ландшафтного парку, за який протягом 2007-2014 боролися і науковці, і громадськість, який був схвалений Міністерством екології та природних ресурсів України і який на сьогодні чинний.

Підсумовуючи сказане, хочу підкреслити бачення фахівців у сфері охорони і досліджень археологічної спадщини: тільки статус регіонального ландшафтного парку дозволить зберегти Ялівщину, як унікальний природний та історичний об’єкт з усіма її неоціненними складовими. Ця позиція залишається незмінною з 2007 р., коли Ялівщиною почала опікуватися громадськість Чернігова спільно з державними установами: Погоджувально-експертна комісія з питань Ялівщини, Громадська рада, профільна депутатська комісія при Чернігівській обласній раді, Громадська рада, тимчасова контрольна, експертна комісії і робочі групи при Чернігівській обласній державній адміністрації. Громадські ініціативи підтримали Чернігівська обласна інспекція з охорони пам’яток історії та культури, на той час орган охорони пам’яток у Чернігівській області; розвили науковці кафедри екології та охорони природи Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, Державна екологічна інспекція Чернігівської області, Державне управління охорони навколишнього середовища Чернігівської області.
Питання залишається актуальним і сьогодні, коли про Ялівщину знову заговорили як про комерційний об’єкт. Тому громадськість та фахівці державних установ хочуть привернути увагу чернігівців до подальшої долі Ялівщини.   

Нам тримати відповідь перед нащадками. Нам усім і все буде зараховане рано чи пізно. Адже «від кожної нашої дії залежить рівновага усього сущого. Ми повинні навчитися берегти рівновагу. Маючи розум, ми не повинні вчиняти нерозумно. Маючи вибір, ми не можемо діяти безвідповідально» (Урсула Ле Гуін).


Валентина Мултанен, начальник відділу охорони пам’яток історії, археології та монументального мистецтва комунального закладу «Організаційно-методичний центр контролю та технічного нагляду закладів культури і туризму» Чернігівської обласної ради.

 

]]>
Нічийна земля: в Україні 391 000 га невитребуваних паїв. Яка область втрачає найбільше? http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/67904 Територія практично п’яти Києвів не потрібна своїм власникам – 391 тисяча гектарів, згідно Моніторингу земельних відносин, який був започаткований в рамках проекту Світового Банку та провів повну інвентаризацію всієї ріллі в земельному кадастрі, вважаються невитребуваними. Публикации article Thu, 29 Nov 2018 13:04:29 +0200 Що від цього втрачає країна, розповідає доктор економічних наук Віталій Данкевич.

У житті «невитребуваними паями» вважають усі ті землі, які опинилися на півдорозі між колишньою колективною власністю колишніх колгоспів та приватними земельними ділянками пайовиків. Це – або землі, на які не було видано сертифікати, або земельні ділянки, визначені в натурі, але без оформленого права власності. Фактично, люди, які мали б ними володіти, прав на цю землю не мають. За словами юристів, які займаються цим питанням, оформлювати документи власники часто відмовляються через існуючий мораторій на продаж землі: змоги продати паї вони не мають, а займатися здачею в оренду чи обробкою, не мають можливості чи бажання.

«Невитребуваний пай» або «невитребувана земельна частка (пай)» – терміни, які широко використовують як державні службовці, так громадяни. Але офіційно ці терміни не визначені.

Згідно законодавства, здавати в оренду ці невитребувані паї можна за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації для використання за цільовим призначенням. Але до моменту, коли їх власники оформлять  державні акти на право власності на земельну ділянку. Це зазначається в договорі про оренду. Водночас реєстрація права оренди таких ділянок законодавством не передбачена і орендарі не можуть їх включити в зареєстрований земельний банк. Через це під час перевірок часто можуть виникати питання щодо законності використання таких земель.

Тому часто невитребувані паї орендуються нелегально, не проходять по документах, а громади, на чиїй території знаходиться найбільше таких невитребуваних паїв, втрачають чималі суми податків.

Лідерство з кількості невитребуваних паїв належить Житомирській (28318 шт), Івано-Франківській (26080 шт.), Чернігівській (9561 шт.), Хмельницькій (6736 шт.), Вінницькій (4458 шт.) областям. Найменша їх кількість  – у Чернівецькій (143 шт.), Тернопільській (290 шт.), Закарпатській (418 шт.), Миколаївській (666 шт.) областях.

За площею найбільше невитребуваних паїв залишилось у Житомирській (85976,0 га), Чернігівській (40766,4 га), Сумській (30116,6 га), Івано-Франківській (26436,0 га), Харківській (25382,9 га) областях. Найменше за площею невитребуваних паїв у – Чернівецькій (188,0 га), Закарпатській (450,5 га), Тернопільській (552,0 га) областях.

Через невизначеність питання невитребуваних паїв величезні території обробляються фактично незаконно, а їх власники та громади, до яких географічно належить ця земля, втрачають величезні кошти.




https://voxukraine.org/uk/connector/nichijna-zemlya-v-ukrayini-391-000-ga-nevitrebuvanih-payiv-yaka-oblast-vtrachaye-najbilshe/?fbclid=IwAR29YLtTqFGbfH01vW1a2Z21-mU9O0ABycsY9RrjDNmq-YSu_r4bMMjKwlc

]]>
Чи маємо ми право знати, що відбувається на комісіях рад? http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/67585 Коаліція "Прозорі ради" дослідила, чи передбачаються актами місцевого самоврядування оприлюднення протоколів, висновків та рекомендацій постійних депутатських комісій. Публикации article Sat, 17 Nov 2018 10:24:39 +0200 Також дослідили спосіб оприлюднення даної інформації, передбачений для кожної ради. Серед проаналізованих міських рад – Чернігівська, Ніжинська, Новгород-Сіверська міські ради та Чернігівська обласна рада.

Ті люди які хоча б одного разу намагались вирішити питання через міську раду знають що перед пленарним засіданням в міській раді завжди проходять засідання постійних депутатських комісій. І для того щоб позитивно вирішити своє питання необхідно ходити на засідання цих комісій, і презентувати свій проект рішення або надати уточнюючі відповіді, щоб депутати могли адекватно розібратись в ситуації і прийняти більш збалансоване і вірне (на думку депутатів) рішення.
Всі місцеві ради декларують, що працюють на користь громади та громадян і намагаються викладати всю доступну інформацію для громадян, але це не завжди у них виходить.

Чернігівська обласна рада

В Регламенті Чернігівської обласної ради прописано що на засіданнях постійних депутатських комісіях можуть бути присутні будь-хто за умови пред’явлення документу, що посвідчує їх особу. Дізнатись про дату та час засідань цих комісій можна з анонсу який зазвичай викладають на сайті Чернігівської обласної ради. Також згідно регламенту за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації, які разом з протоколами засідань повинні оприлюднюватись на сайті Чернігівської обласної ради згідно Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Але на практиці лише постійна комісія з питань бюджету та фінансів разом з постійною комісією з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення та у справах учасників АТО постійно викладають протоколи.  Ще  6 комісій з 10 не мають протоколів засідань за останні два і більше місяців. А такі комісії як постійна комісія з питань економічного розвитку, інвестиційної діяльності та здійснення державної регуляторної політики та постійна комісія з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму взагалі не викладають протоколів ще з 2017 року.  

Чернігівська міська рада

В положенні про постійні комісії Чернігівської міської ради заявлено що комісії проводяться відкрито і гласно, крім випадків, коли за рішенням постійної комісії проводиться закрите засідання. Іноді навіть треба писати заяву на ім’я голови комісії щоб бути присутнім на засіданні. Дізнатись про засідання постійних комісій можна з орієнтованого плану основних заходів за тиждень, який оприлюднюють на офіційному сайті Чернігівської міської ради. І як прописано в регламенті на сайті оприлюднюються всі протоколи постійних комісій Чернігівської міської ради.

Ніжинська міська рада

В Ніжинській міській раді не прописаний порядок доступу громадян на засідання постійних комісій, але на практиці доступ до засідань вільний для всіх громадян. Лише в деяких випадках  можуть провести реєстрацію осіб за наявними у них документами, що підтверджують їх особу. Дізнатись про день, місце  та час засідань можна з рубрики анонси/заходи на тиждень. Протоколи засідань постійної комісії є відкритими і оприлюднюються на офіційному сайті Ніжинської міської ради, як і написано в регламенті але з запізненням в 1-2 місяці.  А висновки та рекомендації постійних комісій взагалі не оновлювались з кінця 2017 року..

Новгород-Сіверська міська рада

В регламенті Новгород-Сіверської міської ради прописано що засідання постійних комісій є відкритими і гласними, але дізнатись коли вони будуть проходити та знайти цю інформацію на офіційному сайті неможливо. На ньому  є рубрика анонсів, і іноді там з’являється інформація про скликання сесії, яка дуже швидко зникає. Також на сайті є рубрика “План роботи”, так в цій рубриці останній план роботи за вересень 2018 року, а на жовтень мабуть ще планів не складали. Новгород-Сіверська міська рада єдина хто дотримується свого регламенту в частини не оприлюднення протоколів засідань постійних комісій, їх висновків та рішень. Вони ніде не прописали, що будуть оприлюднювати протоколи, висновки та рішення постійних депутатських комісій, тому і не оприлюднюють. Тим самим порушують ч.10 ст.47 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”: “Висновки та рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються на запит відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”.


Довідково: Матеріал підготовлений в рамках Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EU Anti-Corruption Initiative) - найбільшої програми підтримки України з боку ЄС в сфері боротьби з корупцією. Програма фінансується ЄС та спів-фінансується і впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA).

 

]]>
Щодо проведення обстеження умов життя домогосподарств http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/67297 Головне управління статистики у Чернігівській області повідомляє, що з 5 листопада 2018 р. в усіх регіонах країни розпочинається відбір домогосподарств для участі в обстеженні умов їхнього життя впродовж 2019 року. Публикации article Mon, 05 Nov 2018 09:53:54 +0200 За методологією кожні п’ять років відбираються населені пункти, в яких проводиться обстеження.

Починаючи з 2019 р. на Чернігівщині обстеження буде здійснюватися в містах Чернігів, Ніжин, Прилуки, Носівка, Мена, Ічня, селищах міського типу Десна, Талалаївка, Любеч та в сільській місцевості кожного району. У наступному році до обстеження в цих населених пунктах залучається 441 домогосподарство, адреси яких визначаються шляхом випадкового відбору.

Метою проведення обстеження умов життя домогосподарств є отримання даних щодо соціодемографічних характеристик, умов життя, структури фактичних витрат, ресурсів тощо.

Органи державної статистики запрошують населення до співробітництва і запевняють, що вся інформація, отримана від будь-якої родини, матиме суто конфіденційний характер і використовуватиметься лише у зведеному вигляді в статистичних цілях. Конфіденційність наданої населенням інформації гарантується Законами України «Про державну статистику», «Про інформацію» та «Про захист персональних даних».

Тому, якщо в листопаді до Вашої родини завітає фахівець з інтерв’ювання (який зобов’язаний пред’явити посвідчення працівника Головного управління статистики у Чернігівській області), просимо залучитися до обстеження. За участь в обстеженні домогосподарство отримує плату.

Довідково: Дані спостереження у 2018 р. свідчать, що на Чернігівщині проживає 435,4 тис. домогосподарств (3% від загальної кількості домогосподарств країни). Середній їх розмір 2,3 особи. Характерною для області є значна частка домогосподарств з однієї особи – 29%. У кожному третьому домогосподарстві Чернігівщини є діти до 18 років, переважна більшість (91%) з яких має одну дитину.


Головне управління статистики у Чернігівській області

]]>
Рейтинг Regional Doing Business 2018: Чернігівщина – один з найкомфортніших регіонів України для ведення бізнесу http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/66797 Такі результати рейтингу Regional Doing Business 2018, розробниками якого вдруге стали Офіс ефективного регулювання (BRDO) та Спілка українських підприємців (СУП). Публикации article Tue, 16 Oct 2018 09:36:58 +0300 Оцінювання проводилось за адаптованою методологією Світового банку на основі опитування вітчизняних підприємців. У фокусі дослідження шість напрямків взаємодії підприємців із владою: створення підприємства, сплата місцевих податків, одержання дозволів на будівництво, оформлення земельної ділянки під об’єкт нерухомості, приєднання до електромережі та якість електронних сервісів.

Крім того, Чернігівщина стала лідером за компонентом «Одержання дозволів на будівництво» та має найбільший прогрес за критеріями «Відведення земельної ділянки» і «Одержання дозволів на будівництво».

Зазначені позитивні результати стали можливими завдяки плідній співпраці з проектом міжнародної технічної допомоги FORBIZ. Чернігівська область наразі є пілотною в Україні щодо розробки та реалізації регіональних стратегічних документів, спрямованих на розвиток малого та середнього підприємництва.

Робота в цьому напрямі продовжується, Офісом ефективного регулювання розроблені для регіонів наступні ключові рекомендації:
– запровадити електронне надання дозволів та погоджень шляхом приєднання до загальнодержавних систем електронних послуг або розробки локального аналогу;
– забезпечити прозорість містобудівної документації, виклавши її он-лайн;
– приєднатися до ініціативи #StartBusinessChallenge;
– зменшити до 0 розмір пайового внеску в інфраструктуру;
– прискорити процес оформлення земельних ділянок під лінії електропередач.


За інформацією Департаменту економічного розвитку Чернігівської облдержадміністрації

]]>
Моніторинг веб-сайтів органів влади щодо інформування громадськості про регуляторну політику http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/66725 За результатами моніторингу наявності у ОМС офіційних веб-сайтів та створених на них розділів про регуляторну діяльність, що проведений представниками Сектору ДРС у Чернігівській області станом на 28 вересня 2018 року, було визначено наступне. Публикации article Sat, 13 Oct 2018 09:39:44 +0300 Із 333 органів місцевого самоврядування Чернігівської області (це обласна, районні, міські, сільські, селищні ради та ОТГ) мають власні офіційні веб-сайти 66 (19,82%) органів та 69 (70%) з них створили розділи про регуляторну діяльність для інформування суспільства про свою регуляторну діяльність в мережі Інтернет.

Серед ОМС Чернігівської області передову позицію в здатності органів місцевого самоврядування інформувати підприємницьку громадськість про свою регуляторну діяльність в мережі Інтернет на власних офіційних веб-сайтах обійняли три міські ради обласного значення (100%), це Ніжинська, Прилуцька, Чернігівська міські ради.

Нагадаємо, відповідно до статті 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» одним з основних принципів державної регуляторної політики є принцип прозорості та врахування громадської думки, який передбачає:
    відкритість дій регуляторних органів на всіх етапахїх регуляторної діяльності;
    обов’язковий розглядрегуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій громадськості;
    обов’язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань;
    інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

На виконання цього принципу весь масив документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності, підлягає обов’язковому оприлюдненню, у тому числі, шляхом розміщення  на  офіційній веб-сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет або у друкованих засобах масової інформації.

Зокрема, Закон вимагає від регуляторних органів оприлюднення усього масиву інформації та документів, які готуються в процесі регуляторної діяльності, а саме:
    планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів;
    повідомлень про оприлюднення проектів регуляторного акта;
    проектів регуляторних актів;
    аналізів регуляторного впливу до них;
    звітів про відстеження результативності регуляторних актів;
    інформації про здійснення регуляторної діяльності.

Зазначені документи підлягають оприлюдненню на офіційних сайтах регуляторних органів також і відповідно до пункту 8 Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 04.01.2002 року № 3.

Важливим також для доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади є розміщення розділів про регуляторну діяльність на головних сторінках сайтів органів влади. На головних сторінках сайтів ОМС Чернігівської області розділи про регуляторну діяльність створені у 45,5% сайтів таких органів.

Водночас, плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2018 рік майже всіх ОМС (87,9%) розміщено в інших розділах на офіційних сайтах цих органів, а проекти регуляторних актів, розробниками яких є ОМС включені до планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів ОМС, що спрямовують їх діяльність.

У районних рад області розділ про регуляторну діяльність створено у 90,9% від їх загальної кількості; у міських рад районного значення – у 83,3% (без міських рад, що створили ОТГ) та у об’єднаних територіальних громад – у 56,8%.

Водночас, у сільських рад забезпеченість офіційними сторінками в мережі Інтернет становить 0%, у селищних рад області забезпеченість офіційними сторінками в мережі Інтернет становить 33%.

Серед органів виконавчої  влади ситуація краще. Всі органи виконавчої  влади Чернігівської області мають власні офіційні сторінки в мережі Інтернет (100%) та 95,5% з них створили розділи про регуляторну діяльність для інформування суспільства про свою регуляторну діяльність в мережі Інтернет.

Слід зауважити, що на веб-сайтах обласної та районних державних адміністрацій Чернігівської області, інформація про планування регуляторної діяльності є у 95,5% органів.

Адже створення розділів про регуляторну діяльність забезпечує принцип прозорості, врахування думки громад, отримання зауважень та пропозицій від них, що є складовою частиною проведення регуляторної діяльності.

Слід зазначити, що інформація про здійснення регуляторної діяльності розміщується не у повному обсязі. Також не всі створені офіційні веб-сайти містять розділ «Регуляторна політика» та необхідні підрозділи, в яких відповідно до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» повинна публікуватися інформація про планування регулярної діяльності; повідомлення про оприлюднення проектів регуляторних актів, проекти регуляторних актів та розроблені до них аналізи регуляторного впливу; звіти про відстеження результативності регуляторних актів; перелік діючих регуляторних актів. 

Сектором ДРС у Чернігівській області планується проведення роботи щодо усунення місцевими органами влади виявлених недоліків.
 

]]>
Про що каже аналіз фінансових результатів комунальних підприємств м. Чернігів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/66365 Аналіз фінансового стану і фінансових результатів комунальних підприємств м. Чернігова показав, що переважно діяльність підприємств є вкрай низько ефективною. Публикации article Sat, 29 Sep 2018 09:20:38 +0300 По-перше, за наявності значних обсягів активів за розмірами (8827940 тис.грн. (8,8 млрд.грн.) на кінець 2017 р., що на 1,3% більше за 2016 р.), доходи підприємств є занизькими (396 910 тис.грн. (396 млн.)).

Позитивним фактором є те, що незначний відносний приріст активів (+1,3%) зумовив суттєвий приріст доходів за 2017 рік:  +35%, проте якщо ми подивимось на цифри у абсолютному значенні, то отримаємо, що зростання активів на 113710 тис.грн. спричинило зростання доходів на лише на 102982 тис.грн., тобто вклали в майно більше, ніж заробили доходів (не прибутку, а лише доходів) за рік.Аналіз структури і динаміки активів і пасивів показує, що джерелом збільшення активів є власний капітал, що начебто і добре, але у структурі власного капіталу спостерігається не стільки зростання нерозподіленого прибутку (цього зростання взагалі нема), скільки зростання статутного капіталу – в цілому за рік на 43%, (87085 тис.грн.).

А зростання статутного капіталу за звичай відбувається за рахунок внесків з міського бюджету, і не всі підприємства фактично отримали ці надходження, оскільки у половини КП (М-ТВ Новий Чернігів, АТП-2528, Будинок книги, Деснянське, ЖЕК-10, Жек-13, Новозаводське, ЧТУ) ми бачимо в балансі неоплачений капітал, що відображає заборгованість за внесками до статутного капіталу. Також на деяких підприємствах (АТП-2528, Будинок книги, Зеленбуд, Спецкомбінат КПО, Чернігівбудінвест, ЧТУ) спостерігається зростання додаткового капіталу, тобто внесків власників до підприємства понад статутний капітал. Цільове фінансування на довгостроковій основі було надано КП «Міськсвітло» в 2016 і 2017 рр., КП «Новозаводське» в 2016 р., Спецкомбінат КПО в 2016 і 2017 рр., Центральний парк культури та відпочинку (велика сума 3901 тис.грн. в 2016 р.).

Таким чином, можна підсумувати, що зростання капіталу підприємств відбувається за рахунок вкладеного капіталу, а не за рахунок заробленого. 
Сукупна частка заробленого (накопиченого) капіталу зменшилась з 22,3 млн.грн. до 10,6 млн.грн. за рік і це погано.Тобто власний капітал підприємства, який суттєво переважає у структурі капіталу практично кожного КП, сформовано не за рахунок зароблених прибутків, а за рахунок додаткових вкладень майна і коштів (міського бюджету) і дооцінки активів.

У підсумку: приріст активів за рік (113710 тис.грн.), який відбувся головним чином за рахунок приросту статутного капіталу на 87085 тис.грн. забезпечив приріст доходів  лише на 102982тис.грн., що навіть без оцінки прибутковості вже доводить низьку ефективність роботи підприємств комунальної сфери.

Детальний аналіз доходів Чернігівських КП показав, що основний приріст доходів КП комунальної сфери забезпечили наступні підприємства: АТП-2528 (+34 083 тис.грн.), ЧТУ (+34780 тис.грн.), Шкільне (+10728 тис.грн.), Зеленбуд (+9915 тис.грн.). Суттєво зменшились доходи у КП «Міськсвітло» (-14958 тис.грн.), Чернігівбудінвест (-1547 тис.грн.), та М-ТВ-Новий Чернігів (-81 тис.грн.). Зменшення доходів поряд зі збільшенням витрат стало причиною збитковості КП «Міськсвітло» та М-ТВ-Новий чернігів. КП «Чернігівбудінвест» незважаючи на зменшення доходів показав збільшення прибутків, проте КП Шкільне, незважаючи на суттєве зростання доходів в 2017 році (+47%) збільшило свій збиток на 4143 тис.грн., або у 28 разів!

Аналіз фінансових результатів свідчить, що сукупний чистий фінансовий результат 2017 року склав 3118 тис.грн., що на 8592 тис.грн. менше, ніж у 2016 році. У складі фінансового результату сукупний прибуток в 2017 році склав 11,3 млн.грн. (проти 14,9 млн.грн. в 2016 р.), сукупний збиток – 8,22 млн.грн.(проти 3,16 млн.грн. в 2016 р.).

Серед 16 підприємств, що розглядалися, покращили свої фінансові результати 4 підприємства, а саме: КП «Будинок книги», КП «Чернігівбудінвест» та КП «Зеленбуд» заробили більше прибутку, ніж у 2016 році. КП «Центральний парк культури та відпочинку» та КП «ЧТУ» зі збиткових підприємств стали прибутковими.  Зменшення чистого прибутку спостерігається у 3-х КП: АТП-2528, ЖЕК-10 та Міський палац культури.
УСпецкомбіната КПО фінансовий результат залишився на рівні 2016 року. 5 підприємств з прибуткових стали збитковими в 2017 році (М-ТВ Новий Чернігів, Деснянське, ЖЕК 13, Міськсвітло, Новозаводське), і у КП «Шкільне» сума збитку за 2017 рік зросла на 4,1 млн.грн.

Однією з причин збитковості є те, що практично всі КП є низькомаржинальними за валовим прибутком (собівартість посідає дуже велику частку в доходах – до 90% і вище. Внаслідок цього підприємства не можуть покривати свої інші зростаючі витрати (заробітна плата, сплата комунальних рахунків тощо) валовим прибутком та іншими операційними доходами. Стосовно заробітної плати, то сукупна кількість працівників КП в 2017 році становила 2343 працівника. Витрати на заробітну плату, які разом з нарахуваннями склали 154095 тис.грн., тобто середні витрати на 1 працівника на рік становлять 169,4 тис.грн. Частка витрат на заробітну плату в доходах 2017 року склала 38,82%. За такої структури доходів і витрат лише суттєвий приріст доходів надасть змогу збитковим підприємствам самостійно покрити свої збитки.

Стосовно показників фінансового стану, то зазначимо, що структура капіталу згідно стандартів фінансового стану являється стійкою, з великою перевагою власного капіталу, і низько ризиковою: підприємства не користуються кредитами і кредиторська заборгованість є незначною. Основні засоби не дуже зношені: лише у М-ТВ Новий Чернгігів, Будинок книги, Новозаводське та Чернігівбудінвест  ступінь зносу майна становить дещо більше 50%. Також в 2017 році суттєво оновились основні засоби на КП Шкільне, ЧТУ, Зеленбуд, Міський палац культури, АТП-2528. Тобто майновий стан можна вважати задовільним. Більшість підприємств мають робочий капітал і є достатньо ліквідними, оскільки їх зобов’язання дуже незначні.

Але їх ділова активність (швидкість обороту їх активів) знаходиться на дуже низькому рівні, тобто кількість виконаних операцій є дуже незначною для такої кількості майна, що знаходяться в розпорядженні. Лише КП Шкільне, ЧТУ, Спецкомбінат КПО, Зеленбуд, Будинок книги мають задовільні показники ділової активності.

Стосовно рентабельності, то окрім наведеного вище можна додати, що найбільш ефективним підприємством є КП Будинок книги, КП Зеленбуд збільшило фінансовий результат, але ефективність його діяльності дещо знизилась. Також підвищилась діяльність КП Чернігівбудінвест.


*Матеріал створений в рамках реалізації проекту «Прозорі комунальні підприємства», який реалізується Центром «ЕЙДОС» за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні в рамках Програми MATRA.

]]>
Майже 100 % туристів зізнались, що рекомендуватимуть друзям відвідати Чернігів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/66111 У Чернігові презентували результати третього маркетингового вивчення ринку в’їзних туристів міста. Публикации article Tue, 18 Sep 2018 10:40:20 +0300 Дослідження, яке готували фахівці кафедри маркетингу, PR-технологій та логістики Чернігівського національного технологічного університету, охопило період з 20 квітня до 20 червня поточного року, тобто у період так званого "високого туристичного сезону".



Спікери заходу - заступник Чернігівського міського голови Ольга Хоніч, завідувач кафедри маркетингу, PR-технологій та логістики, к.е.н. ЧНТУ Вікторія Жидок, доцент кафедри маркетингу, PR-технологій та логістики, к.е.н. ЧНТУ Тетяна Забаштанська.

Як повідомили під час презентації, безпосереднє опитування проводили протягом 2-х місяців серед українських, а також іноземних туристів, шляхом заповнення анкети українською, англійською та російською мовами. Всього опитано 881 респондент, з яких 12 пройшли анкетування в онлайн-режимі через мережу Інтернет, інші ж 869 – у режимі face-to-face в різних геолокаціях Чернігова.



Відповідаючи на запитання анкети, туристи оцінювали свою подорож до Чернігова. Із цих оцінок виводився індекс задоволення туристичними послугами та індекс туристичної привабливості, що є основними показниками конкурентоспроможності міста.

За результатами, маємо цьогорічний індекс туристичної привабливості міста на рівні 4,01 (за 5-бальною шкалою). Для порівнння, минулого року - 3,96. Позитивні зміни пов'язані, передусім, з позитивними оцінками змін у місті.
 



У ході опитування також виявлено Топ-10 міст, жителі яких переважають в туристичному обороті міста Чернігова.

Так, найбільше туристів приїжджає до міста із Чернігівської області – 29,6% від загальної кількості опитаних. 18,3% – туристів з Києва, 5,3% - з Гомеля (Республіка Білорусь), 4% - з Мінська (Республіка Білорусь), 3,7% - зі Славутича (Київська область).

Варто відзначити збільшення кількості туристів із Гомеля та Мінська (Республіка Білорусь), а також зі Львова, Харкова, Конотопу (Сумська область) та Броварів (Київська область).

Крім ключових туристичних ринків (Україна, Білорусь, Росія, Польща, Вірменія), у Чернігів приїздили туристи з Азербайджану, Бельгії, Болгарії, Великобританії, Голландії, Ізраїлю, Китаю, Латвії, Лівану, Молдови, Німеччини, США та Франції.


Більшість опитаних туристів вказали "відпочинок та розваги" (48,8%), як характеристику першочергової мети поїздки до Чернігова. Серед популярних відповідей також фігурують «відвідування друзів та родичів» (41,2%), «шопінг» (31,3%) та «відвідування культурних об’єктів та екскурсій» (30,8%).

Щодо демографічних характеристик туристів, то жінки становлять 55,4%, а чоловіки 44,6% від загальної кількості туристів міста.

Як і у попередні періоди найбільше туристів віком 18-25 років (32,5%) та 26-35 років (28,4%). Втім кількість даних категорій туристів щороку зменшується, натомість збільшується кількість туристів віком 36-45 років – 19% (на 2,4 % більше), 46-55 років – 11,2% (на 3,7% більше), 56-65 років – 6,7% (на 2,2% більше), та 2,3% осіб 66 років і старше (на 0,9% більше).
 



Більшість опитаних гостей міста відвідують Чернігів регулярно (54%). Зросла частка респондентів, які вперше відвідали місто (23%), що на 5% та на 7% більше, ніж в 2017 та 2016 роках відповідно. Найбільшою є частка туристів, які приїжджають до Чернігова друге (77%).

Варто зазначити, що за даними анкетування майже всі туристи виявили бажання (до речі, як і у попередні періоди) відвідати Чернігів знову (96,5%). 96% - будуть рекомендувати своїм друзям відвідати це місто.

Охайність та чистота, відреставровані сквери, а також гостинність містян - це те, що приємно вражає туристів у Чернігові.



Найпоширенішими варіантами проведення дозвілля у Чернігові залишаються самостійні екскурсії по місту (60,8%), а також відвідування кафе та ресторанів (52,3%).

Результати дослідження дають зрозуміти, що саме у туристичній галузі міста необхідно вдосконалити чи впровадити, від чого відмовитися. Тож всі дані будуть використані у практичній роботі зі стратегічного та тактичного планування розвитку туристичної галузі.


Прес-служба Чернігівської міської ради

]]>
Чернігів – у лідерах за успішністю електронних петицій http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/65327 Такі дані оприлюднила Система електронного голосування "Єдність" на своїй сторінці у суспільній мережі facebook. Публикации article Tue, 14 Aug 2018 14:16:29 +0300 За даними організації, у Чернігові, Сумах та Чернівцях звернення найчастіше набирали необхідну кількість голосів та розглядалися радами.

«Електронні петиції – один із найефективніших інструментів е-врядування. Завдяки сучасним технологіям жителі можуть впливати на порядок денний ради, ініціювати розгляд тих чи інших питань. Пряма демократія в дії.

У лідерах за успішністю електронних петицій жителів Чернігів (236), Суми (177), Чернівці (173) і Луцьк (135). Саме в цих містах звернення найчастіше набирали необхідну кількість голосів та розглядалися радами», – ідеться у дописі.

]]>
Валерій Куліч: У багатьох питаннях область стала лідером і прикладом для інших регіонів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/65045 Пропонуємо стислий узагальнений перелік зробленого ізперспективами впливу на загальну соціально-економічну ситуацію в області у наступні роки. Публикации article Wed, 01 Aug 2018 12:04:42 +0300 Точки зростання в області за підсумками 3 років

Чернігівщина стабільно демонструє один з найкращих в Україні темпів реформи децентралізації – створені 37 самодостатніх громад, які отримали достатньо коштів для розвитку. Тим самим закладено підвалини для подальшого відновлення та розвитку сіл та селищ.
Підприємствам області вдалося переорієнтуватись на ринки ЄС, Азії та Африки. Зокрема, частка країн ЄС в експорті досягла 36%. Таким чином подолано критичну залежність бізнесу від Росії.
Область є прикладом позитивних змін у питаннях оборонної роботи: започатковано реформу системи призову на військову службу, створено власну бригаду територіальної оброни, відновлено центр оперативного командування «Північ», багато підприємств області почали працювати на оборонний комплекс.
У Чернігівську область нарешті повірив бізнес. Підтвердження цьому – один з найвищих показників в Україні щодо притоку іноземних інвестицій.
Нарешті почалися перетворення у медицині: за 3 роки в ремонт та придбання нового обладнання лікарень вкладено більш як півмільярда гривень – таких коштів медицина не бачила за останні десятиліття. Це фундамент для того, щоб Чернігівщина вибралась із демографічної кризи, що почалась ще у 70-і роки минулого століття.


Конкретизація досягнень у різних сферах життєдіяльності



Децентралізація


Наразі в області функціонує 37 ОТГ, чекають призначення перших виборів ще три громади, у трьох ОТГ триває процес приєднання суміжних сільських рад.
Згідно рейтингових даних Мінрегіонуупродовж трьох останніх років Чернігівська область стабільно посідає місця у першій п’ятірці регіонів щодо темпів проведення реформи децентралізації.
Чернігівщина – одна з шести областей, де перспективний план формування ОТГ покриває 100% території регіону, наразі очікується його затвердження Урядом.
У результаті реформи громади отримали зростання власних доходів:у 2016-2017 роках ОТГ додатково отримали 116,2 мільйона гривень державної субвенції на розвиток інфраструктури, за рахунок яких реалізовані 134 інфраструктурні проекти.
Цьогоріч за кошти субвенції (143,3 мільйона гривень) планується реалізувати 177 проектів.
Це прямо впливає на якість життя у громадах. І це вже відчули самі жителі цих громад.


Економія коштів платників податків


У 2015 році, коли реформа державних закупівель тільки розпочиналась, за розпорядженнямголови облдержадміністрації Валерія Кулічарайдержадміністрації, структурні підрозділи ОДА та їх підвідомчі установи перейшли до використання Prozorro при здійсненні допорогових закупівель.Усього ж завдяки використанню системи за 3 роки сумарно зекономлено майже 45 мільйонів гривень (12% від запланованої суми торгів).
Економія бюджетних коштів також забезпечена завдяки скороченню на 27% державного апарату як на обласному, так і на районних рівнях.Наразі в ОДА, структурних підрозділах, РДА працює 1861 державний службовець. Це на 681 особу менше, ніж у 2015 році.


Охорона здоров’я

В області реалізованонайбільший проект у системі охорони здоров’я за останні часи: в окремому новозбудованому корпусі онкодиспансеру запрацював лінійний прискорювач. Завдяки цьому кілька тисяч жителів Чернігівщинибезпосередньо в областібезкоштовно отримуватимуть сучасне лікування на рівні світових стандартів.
Також останнім часом відбулися реконструкції практично всіх лікарень та медичних установ обласного, районного та міського рівнів, придбано нове обладнання. Ці зміни вже відчутні для людей.
Серед останнього – нещодавно запрацювала єдина оперативно-диспетчерська служба області. Тепер усі виклики 103 зав’язуються на єдину службу. Вперше на рівні області координується діяльність швидких допомог задля вчасного і оперативного реагування на виклики.
Загалом за рахунок різних джерел фінансування на покращання матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я області у 2016-2018 роках спрямовано 535 мільйонів гривень. Це і нове обладнання, і комп’ютерна техніка, і автотранспорт, і ремонтні та будівельні роботи.


Безпека громадян


Спільно з Нацполіцією та за фінансової підтримки з бюджету запущено систему «Мережа безпеки»– першу в Україні загальнообласну систему відеоспостереження, яка вже дала відчутні результати щодо встановлення осіб та транспортних засобів, причетних до протиправної діяльності.
Чернігівщина – лідер серед областей по організації територіальної оброни. Сюди приїздять вчитись із інших регіонів. Так, цього року пройшли навчання для резервістів «Північна фортеця-2018». До них долучились військовозобов’язані державні службовці, які працюють у структурних підрозділах й апараті ОДА, всі голови РДА.


Економіка


Упродовж трьох останніх років область має рекордні врожаї зернових культур. Так, у 2015 році в області зібрали 3,5 мільйона тонн зерна, у 2016 році – 3,7 мільйона, у 2017 році – 4 мільйони тонн.
Чернігівщинапозиціонуєсебе як регіон, що поєднує промисловий хай-тек і розвинутий аграрний сектор. Адже кожне десяте підприємство із більше ніж 250-ти – інноваційно-активне. А в сільське господарство спрямовується майже половина всіх капіталовкладень.
За останні три роки обласна влада спільно з представниками великого та малого бізнесу, регіональною Торгово-промисловою палатою, Агенцією регіонального розвитку (до речі, створеною у 2017 році) працювали на посилення інвестиційної привабливості області, переорієнтування на товарообіг з країнами ЄС.
Започатковані щорічні економічні форуми з цікавим порядком денним: Форум інвестицій та експорту Чернігівщини, регіональний Форум «Інвестиції & Децентралізація» – вони вже дають конкретні результати у вигляді інвестицій та підписаних меморандумів про наміри.
В області значно зросли обсяги залучення іноземних інвестицій. За останні два роки в економіку надійшло понад 340 мільйонів доларів США прямих іноземних інвестицій (їх загальний обсяг склав 430 мільйонів доларів США). За темпом зростання інвестицій у 2017 році Чернігівщина зайняла 1 місце в Україні.
В область почали заходити великі корпорації. Зокрема, у липні цього року підписано тристоронню угоду між Чернігівською ОДА, КП «Надра Чернігівщини» та АТ «Укргазвидобування».
Є позитивні тенденції й залучення капітальних інвестицій. Красномовний результат 2017 року – 6 місце в Україні за темпом росту (інвестовано в економіку області 7,4 мільярда гривень — зростання на 34,8%). А за три місяці 2018-го вже вкладено 1,7 мільярда гривень, що у 2 рази більше, ніж за відповідний період минулого року – 2 показник по країні.
За 3 роки в області реалізовано понад 80 інвестиційних проектів, завдяки чому створено більш ніж 850 робочих місць. До того ж, це реальні податки до місцевих бюджетів.
Нарешті досягнуто позитивного сальдо експорту +180,2 мільйона доларів США. У 2017 році за зростанням експорту (+44,4%) область мала другий в Україні показник. Не втрачаються позиції і цьогоріч – експорт за 5 місяців зріс на 38,5%.
Зовнішній товарообіг відбувається із 130 країнами-партнерами. У 2017 році він сягнув понад 1 мільярд доларів США.
Чернігівська ОДА спільно з торгово-промисловою палатою допомагали підприємствам області переорієнтуватись на експорт товарів та послуг з російського ринку – до країн ЄС, Азії, Африки. У результаті – частка експорту до країн ЄС зросла з 33,1% у 2015 році до 36,4% за 5 місяців 2018 року.
Показники співпраці з Китаєм – понад 5 мільйонів доларів США прямих іноземних інвестицій, з Латвією – 3 мільйони доларів США, з Польщею – понад 18 мільйонів доларів США, до того ж участь у Проекті «Підвищення конкурентоспроможності українських регіонів та розвиток українсько-польської економічної співпраці», що реалізується Міністерством розвитку Польщі.
За останні 3 роки «нове дихання» отримали підприємства, які працюють на оборонну сферу, – а це нові замовлення, нові робочі місця.
Область вийшла на нормальний рівень спілкування з бізнесом. А приклади відкриття заводів, проведення економічних форумів в області переконали інвесторів: якщо вони хочуть працювати на Чернігівщині– їм допоможуть в ОДА.
Для зменшення споживання газу, а значить і для зменшення енергозалежності області, за останні 3 роки перевели на інші види палива 72 об’єкти. Таким чином за рік тепер економиться до 6 мільйонів кубічних метрів газу.
Частка котелень на альтернативних видах палива за останні 3 роки фактично подвоїлась – з 5,3% у 2015 році до 11% у 2017-му.
У 2018 році тривають або заплановані роботи ще на 46 об’єктах, що дозволить довести щорічну економію до 9 мільйонів метрів кубічних газу.


Підтримка бійців АТО та їхніх родин


Упродовж останніх 3 років у Чернігівській області здійснюється широкомасштабна підтримка громадських організацій воїнів АТО, членів їхніх сімей, родин загиблих. Надається повне сприяння у реалізації їх соціальних та гуманітарних ініціатив.
У 2016 році за підтримки ОДАвперше в Україні відбулася акція «Єдина родина України», започаткована рядом громадських організацій (у першу чергу, «Єдиний волонтерський центр», «Єдина родина Чернігівщини») з метою вшанування пам’яті полеглих героїв. Акція зібрала понад 400 членів сімей загиблих воїнів АТО з усіх областей України і стала щорічним проектом, який відтепер реалізується і в інших областях.


Декомунізація

У 2015-2016 роках в області завершили те, що мало бути зроблено ще 28 років тому – повне позбавлення тоталітарної спадщини, або декомунізація.
Знесено 88 пам’ятників, перейменовано 2623 вулиці. Цей процес координувався з ОДА. При цьому керівництво області нікого не «ламало» – натомість переконувало громади, що їм варто позбутись комуністичного минулого.
У результаті –розпорядженням голови ОДА довелось перейменувати лише 86 об’єктів (3%) – там, де місцеві ради не прийняли відповідних рішень.


Рейтинги

За останні 3 роки вдалося переламати ситуацію, коли область по багатьох позиціях займала місця в кінці рейтингових списків.
Тепер маємо наступні показники:
-    Чернігівщина у 2016-2018 роках стабільно займала 3-5 місце щодо реалізації реформи децентралізації.
-    У 2017 році за темпом зростання прямих іноземних інвестицій – 1 місце в Україні.
-    За три місяці 2018 року – 2 місце в Україні за темпом росту капітальних інвестицій.
-    За результатами моніторингу відкритих даних ProZorro за підсумками 9 місяців 2017 року Чернігівська ОДА посіла 4 місце у рейтингу найбільш привабливих і відкритих для малого і середнього бізнесу обласних державних адміністрацій України.
-    За підсумками 2017 року Чернігівщина була у п’ятірці лідерів з використання субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ (99,43%), 2 місце — по використанню коштів ДФРР (99,3%).

– Головне – з областю стали рахуватись. Посадовці, посли іноземних країн, представники потужних корпорацій масово відвідують Чернігівщину, налагоджують співпрацю, отримують порозуміння та сприяння з боку керівництва області, – зауважив голова ОДА Валерій Куліч, підсумовуючи свою роботу в якості очільника області.


Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

 

]]>
На Чернігівщині зменшився показник використання наркотичного знеболюючого http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/65006 До такого висновку дійшли в Інституті аналітики та адвокації. Аналітичний центр дослідив тенденцію використання опіоїдних анальгетиків у Чернігівській області. Публикации article Tue, 31 Jul 2018 08:07:28 +0300 З 2015 року рівень використання морфіну у лікарнях зменшився.
   
Опіоїдні анальгетики – це препарати, які використовують у лікарнях для знеболення після операцій, поліпшення якості життя смертельно хворим пацієнтам та інших медичних цілей.

- Найчастіше це трамадол, кодеїн, тримеперидин, фентаніл і морфін, який у світі вважають золотим стандартом знеболення. – пояснює аналітик ІАА Олександр Ткаченко – Ми виявили, що упродовж 2012-2016 років українські лікарні використали найбільше опіоїдних анальгетиків у 2015 році, а найменше у 2016 році (за виключенням фентанілу).
   
Спеціалісти зазначають, що розвиток сфери обігу наркотичних лікарських засобів має стратегічне значення для всієї сфери охорони здоров'я.

У 2015 році за використанням морфіну у лікарнях лідирувала Волинська область, а найменше анальгетика застосовували на Рівненщині. Чернігівська область із показником 80,47 грам/100 тис. населення була на 3 місці по Україні.
Упродовж наступного 2016 року середньоукраїнське значення використання морфіну зменшилося майже вдвічі, а лідером стала Хмельниччина. Використання на Чернігівщині також зменшилось, але у загальноукраїнському рейтингурегіон залишився на 3 місці.

У результаті дослідження експерти розробили пропозиції для поліпшення системи обігу.

Довідково: Матеріал створений ГО «Інститут аналітики та адвокації» у рамках проекту «Формування моделей звітності та обробки даних у сфері обігу наркотичних анальгетиків», який реалізується ГО «Інститут аналітики та адвокації».



Прес-служба ГО "Інститут аналітики та адвокації"

]]>
Чернігів у 10 найкомфортніших міст для життя в Україні http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/64242 Журнал "Фокус" склав рейтинг українських міст із найкомфортнішими умовами для життя. Публикации article Mon, 25 Jun 2018 11:19:18 +0300 Лідером рейтингу став Харків – у міста 67,1 балів зі 100. На другому місці опинилась Вінниця – 61,5 бала. Першу трійку замикає Київ – у столиці 55,9 балів.

ТОП-10 найкомфортніших міст в Україні:
Харків – 67,1
Вінниця – 61,5
Київ – 55,9
Львів – 55,8
Одеса – 52,5
Дніпро – 51,7
Чернігів – 50,9
Луцьк – 48,9
Житомир – 48,5
Хмельницький – 48,1

Згідно із рейтингом, найбільш екологічно чистим містом України визнано Луцьк, найбільш безпечним – Івано-Франківськ, а найвища інвестиційна привабливість у Полтави.

Якість життя в містах оцінювали за сімома критеріями: економічне становище, можливості для освіти та роботи, якість муніципальних послуг, перспективи для ведення бізнесу, рівень злочинності, транспортна інфраструктура та екологія.

Редакція журналу оцінювала 22 обласних центри в Україні, за винятком Донецька, Луганська та Криму. Максимум місто могло набрати 100 балів.

]]>
Чернігівська молодь у системі сучасних суспільних координат http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/63969 Громадська організація "Асоціація регіональних ЗМІ" презентує результати соціологічного дослідження "Чернігівська молодь у системі сучасних суспільних координат". Публикации article Thu, 14 Jun 2018 11:12:11 +0300 Дослідження проведене 14 – 20 квітня 2018 р. громадською організацією „Асоціація регіональних засобів масової інформації” на замовлення Департаменту сім'ї, молоді та спорту Чернігівської обласної державної адміністрації.

Методом персонального інтерв’ю опитано 300 респондентів у 14 районах Чернігівської області (36 населених пунктів):
    обласний центр (м. Чернігів);
    2 міста обласного підпорядкування (Ніжин, Прилуки);
    11 міст і смт (Ріпки, Городня, Сновськ, Мена, Сосниця, Корюківка, Носівка, Козелець, Бобровиця, Ічня, Куликівка);
    22 села (Монастирище, Велика Дорога, Вертіївка, Товкачівка, Прогрес, Чемер, Кіпті, Мрин, Кобижча, Жуківка, Дрімайлівка, Волосківці, Гвоздиківка, Великий Щимель, Сахутовка, Смичин, Вербичі, Голубичі, Загребелля, Трисвятська Слобода, Київка, Количівка).

У досліджені використана дворівнева стратифікована вибірка з рівним розміщенням і квотою за статтю і віком на останньому етапі відбору.

Статистична помилка вибірки з рівнем довіри 95 % для показників наближених до:
    50 % не перевищує 5,7 %;
    40 і 60 % не перевищує 5,5 %;
    30 і 70 % не перевищує 5,2 %;
    20 і 80 % не перевищує 4,5 %;
    10 і 90 % не перевищує 3,6 %.

]]>
Місцеві депутати забувають звітувати перед громадянами http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/63646 Кожен з місцевих депутатів на передвиборчих кампаніях обіцяв, що буде виконувати та поважати закони України та зробить багато хороших справ на благо громади. Натомість про своїх опонентів відгукувались, що ті нічого не будуть робити. Публикации article Fri, 01 Jun 2018 07:44:38 +0300 Проте, коли депутати приступають до обов’язків, то стає майже неможливо проконтролювати, які обіцянки виконуються, а які ні.

Відповідно до Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” ч.1 ст.16 ”депутат місцевої ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов’язаний звітувати про свою роботу перед виборцями відповідного виборчого округу, об’єднаннями громадян.

Рада визначає орієнтовані строки проведення звітів депутатів місцевої ради перед виборцями”. Місцеві ради навіть визначають конкретні строки для звітування, а депутати самі їх погоджують.

Проте відразу після голосування часто забувають про те, що перед виборцями треба звітувати. Хоча в ч.3 ст.16 ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад” говориться, що “звіт депутата місцевої ради може бути проведено в будь-який час на вимогу зборів виборців за місцем проживання, трудової діяльності або навчання, а також органів самоорганізації населення” .

Крім того згідно з  ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад” ч.2 ст.16 “звіт депутата місцевої ради повинен містити відомості про його діяльність у раді та в її органах, до яких його обрано, а також про його роботу у виборчому окрузі, про прийняті радою та її органами рішення, про хід їх виконання, про особисту участь в обговоренні, прийнятті та в організації виконання рішень ради, її органів, а також доручень виборців свого виборчого округу”. Не зважаючи на це часто на сайті ради навіть не вказуються контакти депутатів, а також місце та час прийому громадян.

Практично кожна рада закріпила в регламенті, що “депутат зобов’язаний завчасно подати до виконавчого апарату ради звіт в електронній або письмовій формі для його розміщення на офіційному веб-сайті ради, а також провести звітну зустріч із виборцями в визначені строки”.

Фактичні дані показують, що за 2017 рік лише частина відповідальних депутатів відзвітувалась перед виборцями та надала звіти в електронній або письмовій формі:
● Чернігівська обласна рада: 9 з 64 депутатів;
● Чернігівська міська рада: 6 депутатів та 2 фракції з 42 депутатів;
● Ніжинська міська рада: 19 з 36 депутатів;
● Н.Сіверська міська рада: 0 з 26 депутатів.

Відповідальний депутат, який займається в раді вирішенням реальних проблем, не повинен ховатися. В спілкуванні з людьми він отримуватиме зворотній зв'язок щодо правильності виконання роботи та інших нагальних питань, які можуть виникати. Саме в тому, щоб не відриватись від людей та потреб міста, а працювати в партнерстві з громадою, і є справжня роль місцевого депутата.


Коаліція “Прозорі Ради”

]]>
Чернігівщина - одна з лідерів реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/63506 За оцінкою виконання регіональних Програм сприяння розвитку громадянського суспільства Чернігівська область посіла 5 місце. Публикации article Sat, 26 May 2018 10:08:10 +0300 Під час наради-семінару «Механізми ефективної реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на регіональному рівні», яка відбулася 25 травня у м. Києві, ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» презентувала результати відповідного дослідження.

Захід відбувся за участі представників Кабінету Міністрів та Адміністрації Президента України, представників обласних державних адміністрацій, облрад, експертів, членів Координаційних рад сприяння розвитку громадянського суспільства з Київської, Кіровоградської, Луганської, Полтавської, Черкаської та Чернігівської областей і міста Києва.

Керівник проекту Андрій Крупник представив інформацію про хід реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в регіонах України. Аналіз було проведено Асоціацією спільно з регіональними експертами всеукраїнської коаліції. У Чернігівській області партнером Асоціації у здійсненні громадського супроводу Національної стратегії є ГО Центр «Доброчин» на чолі з Наталією Дрозд, яка є регіональним експертом у даному проекті.

За результатами дослідження Чернігівщина загалом – одна з лідерів реалізації Національної стратегії. Зокрема, за оцінкою виконання регіональних Програм сприяння розвитку громадянського суспільства Чернігівська область посіла 5 місце (79%). Відзначена активність Координаційної ради при Чернігівській ОДА (5 засідань за рік). Також оцінена наповненість офіційного сайту – 6 місце з 76 балами розділили Кіровоградська та Чернігівська облдержадміністрації.

Також на заході були представлені результати опитування представників влади та громадськості щодо факторів, що стримують і що стимулюють процеси розвитку громадянського суспільства на регіональному рівні.

Учасники заходу обговорили, як налагодити ефективну роботу регіональних Коордрад, підрозділів ОДА по комунікаціях, удосконалити нормативно-методичне забезпечення розвитку громадянського суспільства, та представили пропозиції щодо реалізації стратегії.

Громадський супровід реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на регіональному рівні здійснюється у рамках проекту ПРООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», що реалізовується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

]]>
На Чернігівщині збільшилась забезпеченість ліками від туберкульозу http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/62839 До такого висновку дійшли спеціалісти Інституту аналітики та адвокації. Вони проаналізували скільки замовляли медичних препаратів та встановили фактичну забезпеченість пацієнтів у 2014-2016 роках. Публикации article Sat, 28 Apr 2018 09:20:24 +0300 Упродовж 2012–2016 років в Україні діяла державна цільова програма протидії захворюванню на туберкульоз. Фінансували заходи за кошти Державного бюджету та коштів Глобального фонду.

- За результатами дослідження до 2016 року забезпеченість ліками у регіоні збільшилася до 75%. – розповідає аналітик ІАА Поліна Колганова. Але зрозуміти скільки хворих насправді отримували медичну допомогу ми не змогли, оскільки профільна установа Чернігівської областінадала інформацію лише про їх чисельність.

Також в Інституті аналітики та адвокації  дослідили епідеміологічну ситуацію регіону. За час дослідження кількість хворих у Чернігівській області зросла, на відміну від більшості інших регіонів України, де вона зменшується. У 2016 році на диспансерному обліку перебувало 865  осіб.

(Інфографіка: Статистичні показники захворюваності та лікування хворих на туберкульоз у Чернігівській області).

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, туберкульоз є однією з десяти найпоширеніших причини смерті в світі. А у 2014 році Україна вперше ввійшла до п'яти країн світу з найвищим рівнем захворюваності на стійкий до лікування туберкульоз.
Подробиці дослідження за посиланням.

Довідка: Дослідження здійснене ГО «Інститут аналітики та адвокації» за підтримки БО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД».
 

]]>
Знищення корупції на Чернігівщині триває http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/62174 Корумпованість чернігівської влади найнижча в Україні. Саме такий результат показало соціологічне дослідження, проведене серед 24 міст України соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення IRI (Міжнародного республіканського інституту). Публикации article Sat, 31 Mar 2018 08:56:20 +0300 Результати цього дослідження розміщено на сайті Чернігівської міської ради.

Безумовно, найкращий в Україні показник зовсім не свідчить про те, що Чернігів –  місто, вільне від корупції.

Проте, все одно приємно. А нам, експертам, учасникам, волонтерам, прихильникам і друзям Антикорупційної спілки «СОВІСТЬ», особливо приємно. Адже саме в квітні 2014 року «СОВІСТЬ» розпочала свою діяльність в Чернігові.

Коли ми обирали регіон, в якому будемо знищувати корупцію, нас вразило те, що з більше 600 громадських об’єднань, зареєстрованих на Чернігівщині, лише 2 мали антикорупційне спрямування: одне в Ніжині, друге – в Вертіївці.

Всі 4 роки, що минули, «СОВІСТЬ» напружено працювала:
1. В Чернігівській області і місті Чернігові проведено 13 громадських експертиз діяльності органів виконавчої влади, серед яких:  Чернігівська обласна державна адміністрація, Департамент соціального захисту ОДА, Департамент культури ОДА. Розроблено і спрямовано органам влади 6  Аналітичних довідок.

Завдяки ініціативі, настійливому тиску і методичній роботі в Чернігівській області оптимізована мережа комунальних закладів, припинена діяльність хронічно збиткових підприємств.

«СОВІСТЬ» розробила для Чернігівської обласної влади найкращий в Україні бюджетний регламент, низку методичних рекомендацій з організації проведення прозорих і публічних процедур.

Виконано 4 антикорупційні експертизи нормативно-правових актів.
Розроблено 4 проекти законів України.

Нами створена пересувна виставка творів образотворчого мистецтва на тему: «Знищення корупції. Часи і  країни».

Завдяки  втручанню «СОВІСТІ» прозоро і ефективно відбулись закупівлі тролейбусів для Чернігівського тролейбусного Управління і катафалка для Спецкомбінату.

Ефективною виявилась практика проведення соціально-виховних акцій в трудових колективах державних контролюючих органів, що працюють в зонах підвищеного корупційного ризику: Державна інспекції з питань праці, Державна архітектурно-будівельна інспекція, різні підрозділи поліції, Державна екологічна інспекція та інші.

Ці акції проводились за участю одного з найкращих акторів Чернігівщини в формі театралізованої лекції-вистави на тему: «Корупція – психо-онкологічне захворювання влади» і не тільки дуже сподобались публіці, а і виявили високу ефективність.

Завдяки цьому в Чернігівській області досягнуто найвищого в Україні рівня доброзичливого відношення контролюючих органів до доброчесних роботодавців; склався сприятливий інвестиційний клімат; виріс і зміцнився авторитет АГС «СОВІСТЬ»; розширилось коло друзів, інсайдерів, експертів і спонсорів.

І ось об’єктивно  оцінений результат: Чернігівська влада – найменш корумпована влада в Україні.

Чи було це зробити легко?  Ні. Спочатку «СОВІСТЬ» намагались не помічати, потім ігнорувати, спробували тиснути з рівня Заступника губернатора,  Заступника  міністра( 4-6 разів Президента АГС «СОВІСТЬ» допитували правоохоронці: хто, чому, на яких підставах, з якою метою діє «СОВІСТЬ»).

Проте ми встояли, не злякались і не зламались, насамперед, завдяки тій довірі і підтримці, яку нам надають чернігівці.

Ми ніколи не ставили собі завдання спіймати і запроторити в буцегарню корупціонера.

Так корупцію не знищити ніколи.

Наша мета – не дати посадовцю скоїти корупційне правопорушення, не дати йому приводу сісти у в’язницю. Ми створюємо такі умови, за яких людина не може або не хоче займатись корупцією.
І прогресивні представники влади вже оцінили перспективність нашого підходу.

До АГС «СОВІСТЬ» звернулась з проханням провести громадську експертизу власної діяльності Чернігівська районна рада, а Міністерство енергетики та вугільної промисловості України включило Президента АГС «СОВІСТЬ»  до складу комісії, яка розробляє Міністерству антикорупційну програму на 2018 рік.

Проте, корупція на Чернігівщині ще є. Найбільш огидна – в охороні здоров’я, в Чернігівській обласній станції переливання крові, в Управлінні будівництва і ЖКГ Чернігівської міської ради, в сфері закупівель.

Тому «СОВІСТЬ» не заспокоюється. Ми і надалі будемо напружено працювати, бо наш девіз: «Лише сумління мало мати, ще й «СОВІСТЬ» має мордувати».


Президент АГС «СОВІСТЬ» Демиденко В.Ю.

]]>
Чернігів за прозорістю діяльності міської влади - на 8 місці серед 50 найбільших міст України http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/61927 В оновленому рейтингу прозорості, який складається Міжнародним центром політичних досліджень, Чернігів підвищив свій показник на 9,8% і зайняв 8 місце серед 50 найбільших за кількістю населення міст України. Публикации article Wed, 21 Mar 2018 13:23:54 +0200 Загальний показник Чернігова в цьому рейтингу – 65,8% від максимально можливого результату.

За даними, які викладені в загальний доступ щодо цього дослідження, поняття «прозорість міста» в ньому є сумою оцінок за рядом критеріїв, врахованих пропорційно. Критеріями є інформаційна політика; розпорядження майном територіальної громади; землекористування та будівельна політика; державні закупівлі; складання бюджету; адміністративні, комунальні та соціальні послуги; професійна етика та конфлікт інтересів;  кадрова політика; участь громадян.

Найвищі бали Чернігів має в інформаційній політиці (73,3% від максимально можливого показника), у прозорості проведення закупівель за бюджетні кошти (83,3% від максимуму), в прозорості складання бюджету (78,6%) і в прозорості надання адміністративних, комунальних та соціальних послуг (73,3%).

Випереджають Чернігів у цьому рейтингу в 2017 році Суми, Львів, Вінниця, Бахмут (колишній Артемівськ), Маріуполь, Бердянськ і Луцьк. Місто суми лідирує другий рік поспіль. Серед тих, хто у списку позаду нашого міста – зокрема, Київ (16 місце), Дніпро (17 місце), Полтава (26 місце), Харків (40 місце).

Вчора у Києві відбулася презентація цього оновленого рейтингу «Прозорість 50-ти найбільших міст України» та нагородження його переможців.

Рейтинг проводиться Міжнародним центром політичних досліджень (МЦПД, Україна) спільно з Інститутом економічних і соціальних реформ у Словаччині (INEKO) та за фінансової підтримки Посольства США в Україні в рамках проекту «Прозорі, фінансово здорові і конкурентоспроможні органи місцевого самоврядування в Україні».


Прес-служба Чернігівської міської ради

]]>
Оцінка власного здоров’я. ДОСЛІДЖЕННЯ http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/61807 Результати опитування свідчать, що у 2017 р. оцінили стан свого здоров’я як «добрий» 38% населення Черніг ним» 16%. В Україні таких осіб 49%, 41% та 10% відповідно. Публикации article Sat, 17 Mar 2018 09:20:42 +0200 На Чернігівщині 81% респондентів повідомили, що хворіли протягом року. Більшість хворих зверталися за допомогою в поліклініку (77%), а 21%  – до сімейного лікаря в поліклініці. Майже половина (46%) жителів області мають хронічні захворювання або проблеми зі здоров’ям.

Найбільш поширеними серед них були: гіпертонія, про наявність якої повідомила майже кожна друга особа, серцеві захворювання – кожна четверта, артроз та артрит – кожна сьома.

Серед регіонів найкраще оцінили свій стан здоров’я жителі Львівської, Тернопільської, Чернівецької та Івано-Франківської областей (66–61%). Найбільше громадян з «поганим» самопочуттям у Сумській, Чернігівській, Черкаській та Луганській областях (17–14%).

У країнах ЄС найбільша частка населення (82–73%) із «добрим» здоров’ям проживає в Ірландії, на Кіпрі, у Нідерландах, Швеції, Греції та Бельґії. Найбільш незадоволені станом свого здоров’я в Хорватії, Литві, Портуґалії, Латвії, Естонії та Польщі (19–14%).


Головне управління статистики у Чернігівській області

]]>
Фінансова спроможність ОТГ Чернігівщини, - аналіз від експертів http://monitor.cn.ua/ua/monitoring/61618 Виявити слабкі місця та виробити необхідні управлінські рішення для їх усунення – саме на це спрямована оцінка фінансової спроможності 366 об’єднаних територіальних громад, які в минулому році перебували на прямих міжбюджетних відносинах з Державним бюджетом. Публикации article Wed, 07 Mar 2018 12:52:14 +0200 Про це сказала Яніна Казюк, координатор з фінансової децентралізації Центрального офісу реформ при Мінрегіоні.

Минулого тижня «Децентралізація» знайомила з Оцінкою фінансової спроможності 366 ОТГ у 2017 році.

Для зручності використання цієї інформації, за словами Яніни Казюк, експерти Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та проекту SKL International) протягом короткого часу проаналізують громади кожної області окремо.

«З огляду на чималу об’ємність інформації, ми вирішили надати такий аналіз по громадам кожної області зокрема. Адже аналіз здійснюємо не задля аналізу, а для того, щоб кожна громада могла чітко побачити себе з боку, зробити потрібні висновки і працювати над виправленням ситуації там, де це необхідно. Такий аналіз ми будемо оприлюднювати на порталі «Децентралізація», - пояснила експерт.

Портал публікує аналіз фінансової спроможності громад Чернігівської  області.

Експерти відзначили ріст надходжень власних доходів об’єднаних громад цього регіону на одного мешканця. Такий показник по 16-ти ОТГ області збільшився на 1863,2 грн та склав 3286,2 грн (у тому числі: по 11-ти ОТГ, утворених у 2016 році цей показник зріс у 3,2 рази та становить 3029,3 грн, а по 5-ти ОТГ, утворених у 2015 році – на 21,7% і становить 4551,7 грн).

ОТГ Чернігівщини у 2017 році змогли спрямувати кошти на проведення капітальних видатків в сумі 196995,9 тис. грн, в розрахунку на 1 жителя становить 1380,5 гривень.

Найбільша штатна чисельність працівників місцевої ради затверджена Сновською ОТГ – 144 особи, найменша – Остерською ОТГ – 14 осіб (станом на 01.07.2017). Виходячи з розрахунку чисельності населення громад та чисельності службовців, можна зазначити, що найбільше навантаження на 1 службовця з надання послуг у Остерській ОТГ – 552 особи; найменше – у Макіївській ОТГ – 71 особа.

За підсумками 2017 року найбільша питома вага видатків на утримання службовців у фінансовому ресурсі ОТГ (без урахування трансфертів) припадає на бюджет Макіївської ОТГ – 41 %, найменша – на бюджет Гончарівської ОТГ –9 %.

Деталі  оцінки фінансової спроможності 16 ОТГ Чернігівської області.



Матеріали розроблено та підготовлено на підставі даних Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Державної статистичної служби України, обласних державних адміністрацій, експертами Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та проекту SKL International):

    Яніною Казюк, координатором з фінансової децентралізації
    Віктором Венцелем, експертом з фінансового моніторингу
    Світланою Демиденко, експертом з фінансового моніторингу
    Ігорем Герасимчуком, експертом з фінансового моніторингу

]]>